Тема. Ділення з остачею.
Мета: закріпити знання учнів про компоненти дії ділення з остачею і способи знаходження a, q і r; вдосконалити вміння розв'язувати задачі на застосування ділення з остачею; розв'язувати пошукові задачі №№ 548, 550, 551, 553.
Тип уроку: застосування знань, навичок та вмінь.
Обладнання: таблиця «Ділення з остачею».
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
У разі потреби (якщо на попередньому уроці були певні труднощі щодо засвоєння матеріалу) можна перевірити виконання всіх вправ (з коментарем) або перевірити виконання домашнього завдання, зібравши зошити в деяких учнів.
Для полегшення перевірки домашніх вправ, результати виконання можна записати коротко:
№ 536. Таблиця (яку № 535).
Ділене |
Дільник |
Неповна частка |
Остача |
54 |
7 |
|
|
212 |
6 |
|
|
158 |
12 |
|
|
534 |
15 |
|
|
2 964 |
18 |
|
|
4 848 |
106 |
|
|
№ 538. У цьому номері, як і в № 537 (1), зауважити, що остача співпадає з 2-а останніми цифрами: 106, 202, 421, 836, 2 764, 100 098, 672 305, 1306 579,562 400.
№ 540. 1) 0, 1, 2, 3, 4; 2) 0, 1, 2, ...,18.
№ 543. 1) 176 : 20 = 8 (ост. 16) 2) 8 + 1 = 9 (ящиків).
Відповідь. 9 ящиків.
№ 545. а = 18 · 4 + 11, а = 83.
II. Актуалізація опорних знань
Усні вправи
III. Вдосконалення вмінь
Після повторення основних відомостей про ділення з остачею (див. усні вправи), вчитель знову звертається до таблиці «Ділення з остачею» і повторює, що для запису числа а у вигляді bq+r, треба поділити а на b і знайти два числа q і r (див. дом. вправу 536). Окрім цього, знаючи b, q і r, можна за тією ж формулою знайти а (див. дом. вправу № 545). На цьому уроці ми розглянемо третій випадок, — коли відомо a i r і треба знайти b і q (важливо пам'ятати, що 0 ≤ r < b).
Після цієї передмови за текстом підручника треба розібрати розв'язання прикладу (п. 18, с. 137).
Щоб показати математичну суть задачі і її розв'язання, можна записати її в такому вигляді:
а = 61 r = 5 r < b. |
a = bq + r, отже, 61 = bq + 5, тоді bq = 61 – 5, bq = 56; 56 = 7 · 8 = 14 · 4 = 28 · 2 = 56 · 1, якщо b > 5, то b дорівнює або 7, або 8, або 14, або 28, або 56, |
Знайти b. |
Відповідь. 7; 8; 14; 28; 56. |
На закріплення цього матеріалу учні розв'язують аналогічні вправи з підручника: № 550, 551, 553.
№ 550. |
а = 211 r = 26 b > 26 a = bq + r |
211 = bq + 26; bq = 211 – 26; bq = 185; b > 26; 185 = 1 · 185 = 5 · 37; b може набувати значення 37 або 185. |
|
b - ? |
Відповідь. 37, 185. |
№ 551. |
а = 111 r = 7 a = bq + r |
111 = bq + 7; bq = 111 – 7; bq = 104; b > 7; 104 = 1 · 104 = 2 · 57 = 3 · 38 = 6 · 19, отже, b може набувати значення 19, 38, 57,104. |
|
b – ? |
Відповідь. 19, 38, 57, 104. |
№ 533. Цю задачу можна сформулювати інакше: поділити з остачею 366 на 7. Маємо: 366 = 7 · 52 + 2. Тобто в найдовшому (високосному, 366 днів) році 52 повних тижні, тобто 52 понеділка; остача 2 — 2 дні, один з яких може бути понеділком. Тому найбільша кількість понеділків у році – 52 + 1 = 53.
Відповідь. 53.
Якщо буде дозволяти час, можна розглянути з учнями № 548 (вправа є підготовчою до сприйняття поняття «кратне числа а »).
Розв'язання
1) 48 на 6 ділиться, отже, 48 + a = 48, a = 48 – 48, а = 0.
2) 65 на 8 не ділиться, але 64 = 65 – 1 ділиться на 8, отже, а = 1.
3) 96 – а – 4 = 92 – а не ділиться на 9, але 92 – 2 = 90 ділиться на 9, тому
а = 2.
ІV. Підсумок уроку
Тестова робота
Варіант 1 [2]
1) 3 і 4; 2) 2 і 4; 3) 3 і 2; 4) 1 і 2.
1) 0; 1; 2; 3; 4; 5; 6; 2) 0; 1; 2; 3; 4; 5; 3) 0; 1; 2; 3; 4; 4) 1; 2; 3; 4 [5].
1) 9 і 11; 2) 27 і 7; 3)15 і 11; 4) 35 і 5.
V. Домашнє завдання
п. 18, № 552; 547; 549; повторення № 513.