Розробка уроку на тему: "Григорій Квітка – Основ’яненко. «Маруся» - перша українська повість нової української літератури"

  Заклад загальної середньої освіти № 83 м. Києва

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку

( 9 клас )

Григорій Квітка – Основ’яненко. «Маруся» - перша українська повість нової української літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Котюк А. Б.

 

 

 

 

 

Київ – 2019

                  

Тема: Григорій Квітка – Основ’яненко. «Маруся» - перша українська повість нової української літератури ( 9 клас )

Мета: познайомити учнів з такою постаттю в українській літературі як Г. Квітка – Основ’яненко, допомогти  учням  розібратися  в  складнощах  характерів  та  вчинків героїв повісті; розвивати зв’язне мовлення, навички самостійної роботи з матеріалом, критичне мислення, уміння аргументовано доводити власну думку; виховувати загальнолюдські почуття, інтерес до творчості Г. Квітки – Основ’яненка засобами мистецтва слова; прищеплювати учням риси щедрості на добро, порядність, чесність, повагу до людини.

Тип уроку: комбінований.

Методи, форми і прийоми: розповідь вчителя, гронування, робота у групах, самостійна робота, творчий пошук, робота з підручником, бесіда.

Обладнання: підручник, портрет Г. Квітки – Основ’яненка, виставка творів, ілюстрації до тексту, індивідуальні завдання, дидактичний матеріал.

Хід уроку

1. Організація навчальної діяльності учнів

 

2.  Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

 Бесіда з класом.

—       Коли і де народився письменник ?

—       Які повісті письменник присвятив дружині ?

__      Де здобув освіту?

__     Батько хотів, щоб син став…?

__     Чи був Григорій директором Харківського театру?

__     Роль Г. Квітки в прем’єрі п’єси І. Котляревського «Наталка-Полтавка»?

__     За що був названий «батьком» української прози?

__     Що надихнуло писати прозові твори російською мовою?

__     Що таке прозовий твір?

__    Україномовні твори Г. Квітки Основ’яненка за способом зображення поділяють на дві групи.

__    Назвіть ці групи.

ІІ.      Оголошення теми та мети уроку

ІІІ.    Мотивація навчальної діяльності школярів

IV.    Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

2. Хронологічний диктант

1778 р. - … (народився Г. Квітка – Основ’яненко)

1793 р. - … (був записаний на військову службу)

1804 р. - … (подав заяву до Старо-Харківського Преображенського монастиря)

1812 р. - … (виконував обов’язки директора Харківського театру)

1832 р.- … (написав першу повість українською мовою «Маруся»)

1843р.- … (помер Г. Квітка – Основ’яненко)

 

1.        Робота над твором Г. Квітки Основ'яненка «Маруся»

         Повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «Малоросійських повістей…». Вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей Квітки. «Маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. Над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. Переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. Дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. Надто хвилювався Григорій Федорович за долю своєї «Марусі», як її сприйме читач? Чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? Адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. Та побоювання автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. Перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «Современник», вона і в Росії користувалася великою популярністю.

 

Джерела повісті

 

• Народна творчість: українські балади, весільні пісні, фольклорні мотиви.
• дійсність українського села XVIII – початку XIX ст.
• майстерність зображення українських краєвидів у повісті.

 

2.        Теорія літератури

Сентименталізм – напрям у європейській літературі другої половини XVIII – початку XIX ст., що характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати у читача співчуття до героїв.

В українській літературі деякі впливи й елементи сентименталізму наявні в п'єсах І. Котляревського («Наталка Полтавка») і в українських і російських повістях й оповіданнях Г. Квітки-Основ'яненка (зокрема, «Маруся»).

Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.

 

 

V. Опрацювання тексту.

Паспорт до твору Г. Квітки-Основ'яненко  «Маруся» 1834 р.

Тема:	зображення життя і побуту українського народу к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., відтворення його душевної краси і високої моральної чистоти.
Ідея:	засудження соціальної нерівності, що перешкоджала щасливому життю героїв, уславлення гуманізму, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання.
Жанр:	сентиментально-реалістична повість.
Композиція
Експозиція:	знайомство з героями твору — родиною Дротів, які жили, віруючи в Бога.
Зав’язка:	зустріч Марусі з Василем, їх кохання з першого погляду.
Кульмінація:	смерть Марусі, її поховання.
Розв’язка:	страждання Василя — ченця в монастирі, його смерть через тугу за милою.
Проблематика:	батьки і діти; соціальна нерівність; життя і смерть; пошуки щастя.

 

5.4. Запитання за змістом:

• Про кого  слова:”  Батькові   і  матері  слухняний,   старшим  себе
  покірний, меж товариством друзяка, п’яниць не терпів, з ледачими
  не водився…. тільки піп у дзвін – він уже в церкві”.
• Про кого  слова:”  Батькові   і  матері  слухняний,   старшим  себе
  покірний, меж товариством друзяка, п’яниць не терпів, з ледачими
  не водився…. тільки піп у дзвін – він уже в церкві”.
• „Ночі не поспить, усюди старається…”.
• „Чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки”.
• „Коли, було, заговорить, то все так розумно, так наче сопілочка
  заграє стиха”.
• Через що журилися Наум і Настя?
• Де познайомилися Маруся й Василь?
• Чим дівчина не була схожа на інших?
• Як вплинуло кохання на Марусю?
• Що означають слова:”… пов’яжу на голову червону скиндичку
  (учням пояснюється лексичне значення слова ) і коси покладу; …
  пов’яжу чорну стрічку, без кіс…”.
• Чому спочатку Наум не погодився на одруження Василя і Марусі ?
• Чому Наум  здивувався,   коли   на  Великдень  у   церкві  побачив
  Василя?
• Через що Василь …”Стоїть як укопаний…. Далі дуже тяжко здохнув,
  підняв очі  до  Бога,   перехрестився,   вдарив  поклон   …,   а  далі
  промовив:”   Господи   милосердний!    …    тільки    помилуй   мою
  Марусю!”
• Через що і за яких обставин померла Маруся?
• Що просила батьків перед смертю Маруся?
• Як склалася доля Василя після смерті коханої?

5.5. Заповнити таблицю «Реалістичне й сентиментальне у творі.

Реалістичне	Сентиментальне

5.6. Образ Марусі

          

VI. Завдання на знання тексту:

 

6.1. Літературний диктант

1. “Та що ж то за дівка була!... була і красива і розумна, і багата, звичайна, та ще ж к тому тиха, і смирна.” (Маруся)
2. “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений, чуб чепурний, уси козацькі…” (Василь)
3. Ким була на весіллі Маруся у подруги? (дружкою)
4. Куди змовилися дівчата йти на ранок? (до міста)
5. Що забула забрати Олена у шевця? (батькові чоботи)
6. За чим пішла Маруся у бір на озеро, щоб зустрітися з Василем? (суницями)
7. Чому прийшли “Люди німецькії… з землі турецької до Наумової хати ? (сватати Марусю)
8. Де зустрілися і на яке свято батько з Василем? (на Великдень у церкві)
9. Де прощалися молоді? (на кладовищі)
10. Що попросила, прощаючись, Маруся в батьків зробити з горішками та хустинкою? (горішки - положити в руку, платок - повернути Василю)
11. «Так от яке весілля знайшов Василь», про що йде мова? (коли повернувся Василь й застав Марусю мертвою)
12. Про що просила мати Василя? (доглянути їх у старості, не покидати)

6.1. Тестові завдання

1. Твір починається

а. спогадами автора про своє дитинство в родинному маєтку

б. роздумами автора про людське життя

в. мальовничим описом села, у якому мають відбуватися події повісті

2. Де вперше зустрілися Маруся й Василь?

а. на вечорницях

б. на ярмарку

в. на весіллі

3. Наступного дня після ярмаркування Маруся попросилася нібито по суниці,

а. щоб розповісти про Василя подрузі

б. щоб зустрітися з ним

в. щоб побути на самоті

4. Чому Наум відовився віддати Марусю за Василя?

а. бо він був бідним сиротою

б. бо він був кріпаком

в. бо його могли забрати в рекрути

5. Після смерті Марусі Василь

а. залишився жити з її батьками

б. зник безвісти

в. постригся в ченці, скоро й помер

6. Розмістіть сюжетні компоненти твору «Маруся» в порядку їх розміщення утворі:

а. смерть Василя;

б. сватання Василя до Марусі;

в. розмова Василя з Наумом Дротом щодо одруження;

г. хвороба Марусі;

д. Василь на заробітках.

7. Укажіть жанр фольклору, який Г. Квітка-Основ’яненко використав під час змалювання обряду поховання Марусі:

а. дума;

б. балада;

в. історична пісня;

г. легенда;

д. голосіння.

 

 

6.2. Асоціативний диктант.

Клечальна неділя, горішки, залізняк, Спасівка, три десятки крашанок, панахида.

VI . Оголошення результатів навчальної діяльності.

Складіть сенкан за вивченою темою.

VII. Рефлексія

Незакінчене речення

Сьогодні на уроці я дізнався про…

Найбільш цікавим було…

Урок запам’ятається мені тим, що…

VIII. Домашнє завдання.

• Випишіть із повісті Г. Квітки- Основ’яненка «Маруся» по 3-4 епітети, порівняння, персоніфікації, метафори, слова зі зменшено-пестливими суфіксами в робочий зошит.
• Знайдіть у повісті портрети Марусі й Василя, випишіть їх у робочий зошит.
• Вивчити ТЛ.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки