Розробка уроку на тему «Joe Hill – ДжоХілл»

Somebody once said, “Poets are born not made”.

Some people think it is true, and some think it is not, but everybody agrees that Joe Hill was a born poet.

He did not learn the art of poetry at schools or colleges, but he always wrote poems and songs — while he worked and while he was looking for work, when he was free and when he was in prison.

Like thousands of other American workers in the years of depression before World War I, a tall, strong, energetic young Joe Hill was more often jobless than employed.

He did anything and everywhere.

He was an agricultural worker on western farms.

He worked on the docks of San Francisco, and in the food industry factories of the east.

Together with thousands of other jobless workers Joe Hill moved across America from the Atlantic to the Pacific looking for something to do.

Nobody helped these people.

Only skilled workers could be members of the American Federation of Labour trade unions.

In 1905, a new trade-union organization, the Industrial Workers of the World, was oraganized.

Joe Hill joined this organization and soon became one of the most active organizers in the labour movement.

Joe Hill’s songs and poems helped the workers to unite and fight for their rights.

Хтось колись сказав: «Поетами народжуються, а не стають».

Деякі думають, що це так, інші вважають інакше, але кожний згодний, що Джо Хілл — природжений поет.

Він не вивчав мистецтво поезії в школі чи коледжі, але він писав вірші і пісні завжди — коли працював і коли шукав роботу, коли був вільний і коли був у в’язниці.

Подібно тисячам інших американських робітників у роки депресії перед Першою світовою війною, високий, сильний, енергійний молодий Джо Хілл був частіше безробітним, ніж працюючим.

Він виконував все і скрізь.

Працював на західних фермах.

Працював у доках Сан-Франциско і на сході в харчовій промисловості.

Разом із тисячами інших безробітних Джо Хілл пересувався по Америці від Атлантичного до Тихого океану в пошуках якої-небудь роботи.

Ніхто не допомагав таким людям.

Тільки кваліфіковані робітники могли бути членами профспілок Американської федерації праці.

У 1905 році була організована нова профспілкова організація «Всесвітній трудовий рух».

Джо Хілл вступив у цю організацію і незабаром став одним із найактивніших організаторів у робочому русі.

Пісні і вірші Джо Хілла допомагали робітником поєднуватися і боротися за свої права.