Розробка уроку на тему "Малювання композиції «Як живеться вам, птахи, на гребінчиках дахів?»

Тема. Малювання композиції «Як живеться вам, птахи, на гребінчиках дахів?»

Мета. Актуалізувати знання учнів про птахів – частину живої природи. Закріпити знання учнів про особливості будови птахів . Поглиблювати поняття про гармонійне заповнення площини паперу елементами зображення. Розвивати образне мислення, творчу уяву, фантазію. Виховувати бережливе ставлення дітей до природи.

Обладнання. Предметні малюнки птахів, аудіо запис пташиних голосів, поетапне виконання композиції, зразок малюнка, альбом, фарби, пензлики.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

Перевірка наявності на партах необхідних матеріалів.

Щоб урок пройшов немарно,

Треба сісти рівно, гарно.

Не базікать на уроках,

Як папуга чи сорока.

ІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо малювати композицію під назвою «Як живеться вам, птахи, на гребінчиках дахів?»

Як ви думаєте, що ми будемо малювати?

Яких саме птахів ми будемо малювати?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Але спочатку давайте пригадаємо, що ви знаєте про птахів.

Доведіть, що птахи належать до живої природи.

Яка головна особливість птахів?

Яка будова птахів?

На які дві групи можна поділити птахів?

Які птахи відносяться до перелітних?

Які птахи відносяться до осілих?

ІV. Робота над темою уроку.

1. Відгадування загадок.

Хто має носик-долото?

Ним комах з кори виймає,

Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)

За вікном сніжок,

Піднялася віхола,

Але бачу я пташок,

Що сидять під стріхою:

Чив-чив-чив,чив-чив-чив.

Хто співати їх навчив?

Сірі пташенята ці –

То, звичайно, … (Горобці)

Сіла пташка на дубку,

Завела своє «ку-ку»!

Стрепенулись їжачок,

Заєць і козулі.

Всіх збудив той голосок,

Пісенька … (Зозулі)

Швидко скрізь цей птах літає,

Безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Відлітають за моря,

У краї далекі,

На будинках гнізда в’ють,

Звуть же їх … (Лелеки)

Крізь зимові заметілі

В сад наш птахи прилетіли.

Та такі червоногруді,

Ніби яблука повсюди

Хтось розсипав у дворі.

Звуться птахи … (Снігурі)

В мене є великий хист,

Я співаю, як артист.

Спів мій радісний усюди

Дуже люблять слухать люди. (Соловей)

Першим я приніс весну,

Розбудив усе від сну,

Заспіваю під вікном.

Люди звуть мене … (Шпаком)

А зараз ми зустрінемо наших друзів – птахів, які повертаються з теплих країв.

Тихіше! Чуєте голоси? (Звучать у запису пташині голоси.)

2. Декламування віршів.

              Птахи прилетіли

Птахи прилетіли! Птахи прилетіли!

На вулицях міста рух зупинили!

Завмерли трамваї, тролейбуси стали,

Автомобілі загальмували…

Не їде ніхто, не іде, не біжить –

Рух зупинився навколо умить.

Вже пасажири – не пасажири,

І пішоходи – не пішоходи.

Стоять роззяви на кожному розі,

Збились гуртом продавці на порозі:

Ніхто не купує, не продає,

І решти нікому ніхто не дає.

В їдальнях ніхто за столи не сідає,

Не перекушує, не запиває…

Вулиці тихими, тихими стали.

Люди угору дивились, чекали:

Кожен з них, кожен почути хотів

В небі погожім клич журавлів!

Діти декламують вірші,тримаючи зображення птахів.

Шпак

Прибув я весну зустрічать.

З далекого теплого краю

Невтомно летів я сюди.

Я знаю, я знаю, я знаю,

Що рідні найкращі сади.

Ну, де ще у світі їм рівні,

З таким кучерявим гіллям?

За те, що зробили шпаківні,

Все літо співатиму вам!

Лелека

Красивий довгоногий птах.

Їсть ящірок, мишей, комах.

З людьми лелеки давні друзі.

І люди люблять чорногузів!

Зозуля

Кожен цю пташку знає.

Пташка ця гнізда не має,

А свої кладе яєчка

Штук до двадцяти за літо!

Швидко підростають діти,

І їх «названі батьки»

Часто менші завбільшки!

Зозуля гусінь поїдає,

На зиму в вирій відлітає.

Ластівка

Скрізь і всюди я літаю,

Безліч мошок поїдаю,

За вікном гніздо будую,

Тільки в нас я не зимую.

3. Представлення поетапного виконання композиції.

4. Аналіз зразка – кінцевого результату.

5. Практична діяльність учнів.

V. Підсумок уроку.

1. Демонстрація дитячих робіт

2. Вірш Д. Павличка Птиця

Тріпоче серце пійманої птиці,

В руках руках моїх не чує доброти.

– Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

– Хіба потоки загубили воду,

Хіба в полях уже зерна нема?!

Пусти мене, мій хлопче,на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

– Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це? Хіба це важко

Від мене взяти кілька зеренець?

– Пусти мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

– Лети! Співай у небі гомінкому.

Хоч і маленький, зрозумів я все.

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!