Розробка уроку на тему "Милосердя й доброта – два крила, на яких тримається людство"

Урок

з основ християнської етики

на тему

«Милосердя й доброта – два крила, на яких тримається людство»

Підготувала

вчитель Ценівської гімназії

Кобрин О.С.

Тема уроку: Милосердя й доброта – два крила, на яких тримається людство

Мета:

Навчальна: Поглибити знання учнів про зміст понять «милосердя», «доброта» та «альтруїзму»; навчити дітей бачити і розуміти потреби ближніх щоб прийти їм на допомогу; допомогти зрозуміти важливість співчуття і милосердя у стосунках з ближніми; пояснити про велику необхідність справжнього християнського життя на землі для майбутнього осягнення вічності в небі;

Розвиваюча: розвивати в дітях бажання і вміння виявляти своє милосердя і співчуття до інших людей і чинити добро без всякої користі, а також розвивати бажання виконувати діла милосердя для душі і тіла;

Виховна: виховувати у дітей почуття співпереживання, милосердя, любові до своїх ближніх; чуйне ставлення до горя чи біди інших людей, прагнення допомогти без всякої користі і готовність пожертвувати собою заради добра інших;

Завдання уроку: формувати загальнокультурну компетентність учнів щодо опанування моделі толерантної поведінки дітей у земному житті та розвивати життєві компетентності, які сприяють духовному здоров’ю.

Тип уроку:

            вивчення нового матеріалу.

Опорна Біблійна історія:

            притча про милосердного самарянина (Лк. 10:25-37)

Епіграф:

            «Будьте милосердні, як Отець ваш на небесах» (Лк. 6, 36)

Навчальне забезпечення:

            свічка, ікона, біблія, аудіо запис, зошит, кросворд, таблиці,  модель 

            серця, легенди, вірш, прислів’я, гра, загадки, комп’ютер.

Перебіг уроку

І. ВСТУП

1. Християнське вітання

2. Запалювання свічки

3. Молитва учня

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ   

1. Експрес опитування

- що таке притча?

- чого Ісус навчав притчами?

- які ви вже знаєте притчі?

2. Вікторина:

«По слідах Ісусових притч» (на заготовлених аркушах написані  вислови із притч, а діти повинні відгадати з якої притчі вони взяті)

- Хто має вуха щоб слухати, нехай слухає.       (Притча про сіяча)

- Дякую тобі, Боже, що я не такий як інші люди…   (Притча про митаря і фарисея)

- Один чоловік був багатий і зодягався в порфіру і вісон і щоденно розкішно бенкетував, а був і вбогий чоловік, що лежав у воріт його…    (Притча про багача і Лазара)

- Твій брат був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся.   (Притча про блудного сина)

- «Як вам здається: коли має якийсь чоловік 100 овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине 99 і не піде шукати заблуканої»

     Саме цю притчу ми вивчали минулого уроку, тому розкажіть чого вона нас навчає.

3. Методом ілюстрації проводиться робота з малюнками (вчитель демонструє малюнки до різних притч, а діти вказують, до якої притчі вони відносяться)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ ВИВЧЕННЯ НОВОЇ ТЕМИ.

1. Вступне слово вчителя

Щоб бути потрібними людьми для суспільства, ми в школі вивчаємо цілий курс різних наук. Подумайте, а чи можна жити у світі, не вміючи рахувати чи читати?

(відповіді дітей)

Але є така наука, яка є найважливіша із всіх наук. Це наука милосердя і співчуття, бо без неї, як вчить Іван Золотоустий, не можна називатися людиною.

«Милосердя, милостиня і співчуття – це науки із всіх наук, її училище на небесах, а вчитель її не людина, а сам Бог»,- знову стверджує провідник Христової любові Іван Златоустий. І у тих «золотих словах» є така прихована глибина, що її варто розглянути детальніше. Саме про це ми будемо сьогодні вивчати на нашому уроці.

2. Повідомлення теми мети і завдання уроку

3. Запис теми уроку у зошит

4. Ознайомлення з епіграфом уроку

ІV. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ УМІНЬ І НАВИЧОК.

1.  Розповідь вчителя і ознайомлення учнів із поняттями: «співчуття», «милосердя», і «альтруїзму»

Співчуття і милосердя. Як часто ми чуємо ці слова. Про них говорять і державослужбовці, і духовенство, і вчителі, і звичайні люди. Але що ж вони означають насправді?

2. Словникова робота.

3. Пояснення значення милосердя і співчуття у християнському розумінні.

Милосердя – це готовність допомогти, пожертвувати собою заради інших, це співчутливе ставлення до когось, це діяльне прагнення допомогти. Треба пам’ятати, що милосердя полягає не тільки у речовій допомозі, скільки у духовній підтримці ближнього. У життя бувають такі ситуації, що треба вміти пожаліти свого ближнього, поспівчувати йому, чи сказати добре слово. Саме такі поняття лежать в основі співчуття.

Співчуття – це чуйне ставлення до чужого горя, до чиїхось переживань, це безпосередня участь у біді і горі ближнього.

Є люди, які в особливий спосіб хочуть допомогти комусь, вони готові до чинення милосердних вчинків, вони надзвичайно турботливі, уважні та чуйні і допомагають без всякої користі. Таких людей називають альтруїстами.

4. Методом етичної бесіди вчитель веде розмову з дітьми  про велике значення милосердя і співчуття

Саме милосердя – це та нетлінна краса Божественної істини, яка полонила душі багатьох людей, це та дивна і незбагненна сила Христова, яка перемогла весь світ.

Милостиня робить нас подібними до Бога. У цій науці є свої закони і правила, свої задачі і уроки, на вивчення яких людині відведено ціле земне життя. Найважливішим у милостині є те почуття, з яким ми її чинимо, на що вказує слово «милосердя», яке означає милостиве серце, тобто таке серце, яке сповнене жалю і співчуття до всіх, хто не знає Бога і чиї душі страждають від насилля гріха і до всього творіння Божого, до найменшої комашки чи листочка.

 Виявляється, що милосердя є не тільки благодійництво, але й жалості до будь – якої живої істоти. І саме таке милостиве серце ми повинні виховувати у собі, якщо хочемо називатися дітьми Божими. Милостиня, яку ми робимо без співчуття, а через славолюбство, Богом не приймається. Найбільшим і найпершим вчителем милостині, милосердя і співчуття є сам Господь, а Ісус Христос є для нас зразком найдосконалішого милосердя і співчуття. І у своїй притчі про милосердного самарянина Він нам намагається показати, яка повинна бути наша любов і милостиня до наших ближніх.

5. Ознайомлення дітей з притчею (Лк. 10: 29 – 37) (діти, перехрестившись перед Святим Письмом, читають притчу)

6. Робота над змістом притчі і її аналіз.

Ця історія – є доказ милостивого ставлення Бога до свого народу, а також християн до ближнього.

 Самарянин – народ, у віруванні якого була суміш поганських і єврейських звичаїв. Вони поклонилися Богові на своїй горі і не визнавали храмів у Єрусалимі. Євреї їх не долюблювали, навіть зневажали. А Ісус порівнює  юдеїв і самарян. Це було першим викликом – була зачеплена національна гордість євреїв Другий виклик – протиставлення самарянинові священика і левіта. Ці двоє людей мали відношення до Єрусалимського храму (священик готував і приносив жертви, а левіт пильнував за порядком у церкві). А Ісус говорить про те, що не  священик і не левіт, а саме самарянин є добрим і милосердним. Священик і левіт знали закон Мойсея лише розумом, а в душі виконувати його не було сили. Самарянин не знав закону Мойсея, але душа і серце його були добрими. Священик і левіт пройшли повз, бо не мали часу бути добрими, були дуже зайняті. Часом і людям не стає часу на християнство. А треба мати час і на дружбу і на радість, і на Бога.

7. Демонстрація малюнка до притчі.

8. Обговорення притчі:

- хто є нашим ближнім?

- чому священик і левіт не допомогли потерпілому?

- чим виявляємо свою любов до ближнього?

- як би ви вчинили у такій ситуації?

9. Створення проблемної ситуації.

- що було б, якби самарянин не допоміг побитому чоловікові

(методом мікрофону діти висловлюють свої думки)

10. Робота в зошитах (ст. 39)

- розв’язати міні-тест

- поставити питання головним дійовим особам притчі

- визначити хто є альтруїстом і пояснити свій вибір

11. Робот в групах:

1-ша група: Розмістити у хронологічній послідовності події:

• Самарянин допоміг побитому чоловікові;
• Левіт пройшов і не допоміг;
• Священик йшов і не надав допомоги;
• Йшов чоловік з Єрусалиму до Єрихону;
• На чоловіка напали розбійники.

2-га група: Скласти речення із запропонованих слів:

• Бога, подібними, до, робить, милостиня, нас
• Милосердя, яка, сила, світ, весь, Христова, перемогла, це
• Співчуття, у, участь, це, біді, без по, середня, ближнього.

12. Робота з таблицями

(на дошці є дві таблиці, на яких написані сім діл милосердя для душі і для тіла)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

1. Методом незакінченої думки проводиться вправа «Доповни» (на дошці записано незавершену фразу, а діти повинні її продовжити)

• Діла милосердя треба чинити…
• Чуйне ставлення до чужого горя називають…
• Зразком милосердя і співчуття є…
• У притчі самарянина називають милосердним, бо…

2. «Ланцюжок  доброти» .

3. Робота із життєвою історією «Ісус на морозі» і її повчання:

- Що підштовхнуло хлопчика на такий вчинок?

- Як ви думаєте, чи почув Ісус прохання дитини?

4. Прослуховування на комп’ютері аудіо запису звертання Ісуса Христа

5. Демонстрація ікони «Ісус біля дверей» і її обговорення

- Ісус стукає у двері. До кого він стукає? (до кожного з нас)

- Що символізують двері? (двері – це наше серце, яке ми повинні відкрити для нього)

- На дверях немає ручки, Чому? (бо кожен з нас має відкрити із середини, тобто самостійно впустити до свого серця Ісуса)

6. Бесіда методом «Кола ідей» про чистоту серця

– Як  ви думаєте, яке має бути людське серце, щоб Христос хотів поселитися в нім?

7. Гра «Подорожуюче серце»

8. Вірш «Вишиванка життя»

У часі дня, у земній круговерті

Спішимо ми – і день пролітає за днем,

А затриматись треба, спинитись на хвильку, рідненькі

І себе запитати: «Чи так ми на світі живем».

Чи не тратим намарно, цілі дні, місяці, навіть роки

І забувши про душу, ми тіло саджаєм на трон

Так йому догоджаєм і жертви в старанні приносим,

А душа терпить голод і чує смертельний терор.

Бо зближається день і Отець нас усіх запитає:

«Як ви вишили стежку земного життя?»

Та коли вишиванка червоної нитки немає

Недостойна душа наближатись до Бога Отця.

9. Виконання дітьми пісні «Тому, хто біля тебе руку дай»

10. Легенда «Христос і тернина» і її обговорення через навідні питання:

- Чому Ісус нагородив тернину білим цвітом?

- Чому тернина не хотіла ранити голову Христову?

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАБУТИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

1. Повчальне слово вчителя

Наше земне життя дуже коротке і воно є подарунком від Бога, тому цінуймо його, будьмо добрі, милосердні, співчутливі і щирі, любімо своїх ближніх так, як самих себе, ставмося до наших ближніх так, як би ми хотіли, щоб ставилися до нас. Саме до такого життя закликає нас Господь, про це ми чуємо у церкві і на сьогоднішньому уроці ми теж про це вивчали. І щоб пересвідчитися, що ви добре засвоїли матеріал, ми виконаємо вправу,  розв’яжемо кросворд, відгадаємо загадки і пограємо у гру.

2. Вправа «Знайди зайве слово»

     Співчуття, любов, ненависть, заздрість, чуйність;

     Самолюбство, милосердя, егоїзм, добродушність;

     Альтруїзм, зло, добро, доброчинність, неправда;

3. Розв’язування кросворду:

Кросворд

1. Ім’я апостола – євангеліста  (Матей)

2. Місто, де народився Христос  (Вифлеєм)

3. Прокуратор, що видав Ісуса на смерть.    (Пилат)

4. Опікун Ісуса Христа.  (Йосип)

5. Праведний старець, що зустрів Ісуса в храмі.    (Симеон)

6. Ім’я першого християнського мученика.   (Степан)

7. Цар, який вигубив юдейських хлопчиків.   (Ірод)

8. Ріка, в якій хрестився Ісус.    (Йордан)

9. Ім’я батька дівчинки, яку воскресив Ісус Христос.   (Яіра)

4. Відгадати загадки:

Кого ми, гарні діти,                                            Хто нас любить наче батько,

Маємо щиро любити?                                        Але має нас багацько,

Хто про нас найбільше дбає                              Бо його степи й луги

І навчає і прощає.  (Бог)                                     І живе все навкруги.  (Бог)

5. Гра «Побажай добра ближньому»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати ілюстрацію до притчі про милосердного самарянина;

Зібрати прислів’я про співчуття і милосердя;

Дати відповіді на питання у робочому зошиті;

VIII. ПІДСУМКОВА ЧАСТИНА

Оцінювання дітей

ІХ. СПІЛЬНА МОЛИТВА

Молитва подяки «Богородице Діво»