Розробка уроку на тему "Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації" (Й. Гете "Фауст"))

«Хто ж я такий, що досягти я людськості не можу?..»

ТЕМА. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Й.В.Гете «Фауст»

 

Мета: розкрити складність образу Фауста на матеріалі трагедії, з’ясувати причини незадоволення ученого життям, прослідкувати шлях героя до істини (пошуку сенсу життя), порівняти його життєві прагнення, бажання з іншими персонажами (Вагнером); розвивати навички логічного мислення, аналізу художнього твору, творчу уяву; формувати уміння будувати своє висловлення, коментувати прочитане; сприяти вихованню активної життєвої позиції, потяг до осмислення духовних проблем.

 

Обладнання: портрет письменника, тексти твору «Фауст» Й.Гете, ілюстрації до характеристики образу Фауста різних художників, мультимедійна презентація, фрагмент із спектаклю театру ім. Вахтангова, роздатковий матеріал, схеми.

 

Тип уроку: комбінований з елементами компаративістики.

 

                           Епіграф: Лиш той життя і волі гідний,

                                           Хто б’ється день у день за них.

                                                                                                                          Й. В. Гете

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Вправа «Так чи ні». Завдання вправи:

І варіант

1. Із «Прологу в театрі» дискусію ведуть директор театру, поет і комік. Так чи ні?

2. «До чого ж гарний дідуган!». Ці слова належать архангелу Михаїлу. Так чи ні?

3. «Коник цибатий», «тварина з тварин» - так себе називає Фауст. Так чи ні?

4. Лікар, правник, філософ, богослов – так себе характеризує Мефістофель. Так чи ні?

5. «Я ще тут в тюрмі-норі?» - йде мова про підземне царство Аїда. Так чи ні?

6. У книзі Нострадама Фауст знайшов знак макрокосму. Так чи ні?

7. У години пошесті чуми Фауст допомагав людям. Так чи ні?

8. «Копається в гноїську, скарб шука, а знайде часом черв’яка, то дурень і тому радіє...» Так характеризує Фауст Вагнера. Так чи ні?

9. Фауст перекладав Біблію. Так чи ні?

10. Процес омолодження Фауста автор описує в розділі «Вальпуржина ніч». Так чи ні?

11. «Гарна панно! Не відмовте в честі, дозвольте вас додому провести». Ці слова звернені до Маргарити. Так чи ні?

12. У кінці усього твору Мефістофель намагається забрати душу Фауста до пекла, але на заваді стали Божественні сили. Так чи ні?

Відповіді: «Так» - 1, 6, 7, 8, 9, 11, 12.  «Ні» - 2, 3, 4, 5, 10.

ІІ варіант

1. Бог говорить про людину, а власне про Фауста, «поки що в мороці блукає». Так чи ні?

2. «Не вірю я, що щось я знаю, не вмію я людей навчати, не вмію я на добре напучати…». Так говорить про себе Вагнер. Так чи ні?

3. Фауст, сповнений жаги пізнати природу, прагне до неї і тому відчуває спорідненість з нею. Фауст викликає Духа Землі. Так чи ні?

4. «Я щирий до наук – і знаю вже багато, але хотів би знати все». Ці слова належать Фаусту. Так чи ні?

5. Розчарований в усьому Фауст хоче покінчити життя самогубством. Так чи ні?

6. Учений Фауст, перекладаючи Євангеліє, у фразі: «На початку було Слово…» зупиняється на «Дії». Так чи ні?

7. Фауст з Мефістофелем укладають договір в «Авербаховому склепі». Так чи ні?

8. «Вони мені обридли всі!» - так говорить Вагнер про студентів. Так чи ні?

9. Освідчення в коханні Фауста Маргариті відбувається у саду. Так чи ні?

10. Поєдинок Валентина, брата Маргарити, й Фауста закінчився пораненням Фауста. Так чи ні?

11.У другій частині Й. Гете переносить Фауста до Давнього Риму, і там учений зустрічає Сапфо. Так чи ні?

12. У кінці твору Фауст не знайшов відповіді на своє запитання. Так чи ні?

Відповідь: «Так» - 1, 3, 5, 6, 9. «Ні» - 2, 4, 7, 8, 10, 11, 12.

 

ІІ. Перевірка раніше засвоєних знань.

Бесіда.

1. До якого творчого періоду належить Й.Гете?

2. Скільки періодів творчості Гете визначають у літературознавстві?

3. Назвати твір Гете, який писав автор усе життя.

4. Назвати розділи «Фауста» за його структурою.

5. Який розділ складає зав’язку і чому? Прокоментуйте. («Пролог на небі»)

6. Хто є об’єктом спору Бога та Мефістофеля? Чому? (Людина - Фауст).

(«Пролог на небі» виконує роль зав’язки. Тут висловлюються різні погляди на людину: Бога – розсудливого й упевненого у своїй правоті та винятковості його творіння. «Він поки що у мороці блукає, / Та я вкажу йому до правди вхід, Бо знає садівник, як деревце плекає, / який від нього буде цвіт і плід…» та Мефістофеля, наділеного критичним розумом та впевненого в ницості людини: «Я свідок лиш мізерності людської, / Смішний божок землі не зміниться нія, - », живе «як тварина із тварин», «коник цибатий»).

Висновок: отже, об’єктом спору бога та Мефістофеля є Людина – Фауст.

 

ІІІ.  Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

IV. Сприйняття й осмислення учнями нового матеріалу.

   Анкета Фауста за алгоритмом:

1. Ім’я головного героя.

2. Що означає Фауст? (З латинської мови Faustus – «щасливий», «вдалий»).

3. Вік. (60 років)

4. Місце проживання. (Провінційне містечко)

5. Рід зайнятості. (Учений, науковець)

6. Сім’я. (Не одружений)

7. Друзі. (Немає, тільки учні).

8. Захоплення. (Алхімія, чорнокнижжя)

(Перегляд сцени із спектаклю  «Фауст у кабінеті» )  у виконанні акторів театру  ім. Вахтангова).

Застосовуючи схему, схарактеризуйте образ Фауста.

 

Цитати до характеристики:

ВЧЕНИЙ; РОЗЧАРОВАНИЙ У СВОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ

У філософію я вник,                                          …А серце крається в самого:

До краю всіх наук дійшов –                              Не можем знати ми нічого!.. 

Уже я лікар, і правник,                                      …Не вірю я, що я щось знаю,  

І, на нещастя, богослов…                                  Не вмію я людей навчати,

Ну і до чого ж я довчивсь?                                Не вмію їх на добро напучати…

Як дурнем був, так і лишивсь,                          Грошей, майна я не нажив

Хоч маю докторське звання…                          І слави теж не заслужив.

 

МИСЛИТЕЛЬ ПОХИЛОГО ВІКУ

Написано: «Було в почині Слово!»                   Бо це перо біди собі натворить.

А може, переклав я зразу помилково?              Хіба ж то мисль і світ і нас створила?

Зависоко так слово цінувать!                             А може, так: «Була в почині Сила!»

Інакше треба зміркувать,                                   Пишу – і сумнів душу огорнув:

Так внутрішнє мені чуття говорить.                 Я, мабуть, знову суті не збагнув…

Написано: «Була в почині Мисль!»                  Та світ свінув – не зрадила надія,

Цей перший вірш як слід осмисль,                    І я пишу: «Була в почині Дія!» 

 

- Чому Фауст зупиняється на ДІЇ?  

- Де вперше ми зустрічаємося з Фаустом? (Фауст в кабінеті).

- Опишіть кабінет:

Кабінет – це «тюрма-нора». Тут ми бачимо мури сирі, через вікна ледве пробивається світло, стоси книг, на яких осіла пилюга, кіпоть; на полках лежать слоїки, колби, склянки, начиння, різні прилади, череп, книга Нострадама, якою скористався Фауст.

- Чим не задоволений Фауст?Яке питання його найбільше хвилює? (У чому сенс життя людини?)

Коли б дались мені могутні крила,

Летів би я за сонцем повсякчас,

Глядів би я на світ просторий

У променистім сповитті…

- Який шлях до вирішення проблеми проходить Фауст?

    Побудувати схему у виглядів сходів «Шлях Фауста до мети»

 

«Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них».

 

 

                                

Бесіда.

• Чи знайшов Фауст відповідь на своє запитання?
• З якою діяльністю це пов’язано? (Отримавши від імператора землю, яку весь час заливало водою, Фауст наказує побудувати греблю та осушити. Але ж учений уже старий, він хворіє, сліпне, а робота ще триває. Проте Фауст усвідомлює, що він нарешті дійшов мети).
• У чому Фауст вбачає сенс буття? Підтвердити словами з тексту. (Сенс буття, вважає Фауст, у пошуках, у боротьбі, у праці, у служінні людям. Про це йдеться в останньому монолозі Фауста).

Хай спробують де греблю ту прорвать –

здолає гурт прорив затамувати.

Служить цій справі заповідній –

Це верх премудрощів земних:

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б’ється день у день за них.

Нехай за вік і молоде й старе

Життєві блага з бою тут бере.

Коли б побачив, що стою

З народом вільним в вільному краю,

Я міг би в захваті гукнути:

Спинись хвилино, гарна ти!

Чи ж може вічність поглинути

Мої діла, мої труди?

Провидячи те щасне майбуття,

Вкушаю я найвищу мить життя.

- Чи можна стверджувати, що образ Фауста трагічний? (Так, бо трагізм полягає у тому, що найвищу життєву мудрість Фауст зміг осягнути лише наприкінці свого життя).

Учитель. Отже, Фауст – це вічний шукач. Але у творі Й. Гете подає іншу життєву позицію в образі…Вагнера. Хто він, чого прагне досягти у житті, про це розповість учениця, яка мала індивідуальне завдання і підготувала порівняльну характеристику.

 

Виступ учениці.

Порівняльна характеристика образів Фауста й Вагнера

 

Аспекти порівняння	Фауст	Вагнер
1. Ставлення до науки	Творець. Для нього наука має значення лише тоді, коли пов’язана з життям, проблемами буття. Він самовіддано шукає істину І в науці, і в житті, не зупиняючись перед перепонами.	Ремісник у науці, кабінетний учений. Його істини мертві, висока мета викликає в нього лише страх, а не бажання пошуку.
2. Процес пізнання	Зазнав злетів і падінь у процесі пізнання, але ніщо не зупиняє його в пошуку істини.      Коли б дались мені могутні крила,      Летів би я за сонцем повсякчас,      Глядів би я на світ просторий      У променистім сповитті…	Боїться поривань духу, йому ліпше читати книжки й дотримуватися усталених догм.      Пташині крила – то мені до лиха;      Книжки, книжки читати – от де втіха,      Немає в світі кращої краси…
3. Сенс буття	Прагне посягнути сенс існування – головна мета життя. Вона спонукає його йти тернистим шляхом.      «Хто йде вперед, той завше блудить».	Вважає, що неможливо знайти «основу основ», тому шукати сенс буття – марна праця.      Як важко досвіду добратись,      Щоб до самих джерел дістатись!      А там, дивись, на півшляху      Спіткаєш нагло смерть лиху.
4. Ставлення до світу	Хоч світ безмежний і розмаїтий, але Фауст прагне його спізнати. Усвідомлює себе частиною світу, відкриває його у своїй душі.	Відгородився від світу мертвою наукою, він не знає і боїться його.
5. Ставлення до природи	Схиляється перед красою і мудрістю природи, навчається в неї гармонії.      Яка картина! Ах! Картина лиш…      Природо безконечна! …	Не розуміє природи, вона для нього не існує як життєдайна сила.    Набриднуть швидко всі поля й ліси…
6. Ставлення до людей	Не відділяє себе від народу й людства, беручи на себе духовний тягар їхніх проблем. Відчуває свою єдність з людьми, працюючи задля них.	Не любить, не розуміє народ, протиставляє себе людям.    Шановний докторе, із вами    Приємно й корисно пройтись;    А сам би я не зміг гулять між мугирями,    Бо грубощі я не виношу скрізь.
7. Слава	Для героя слава – не головне, його хвилює лише нерозгаданість вічного смислу.    Хвала юрби звучить мені, як глум,    І скільки я вже передумав дум,    Про те, що ми, невдахи бідні,    І батько, й син – похвал не гідні!	Заздрить славі Фауста і сам мріє про поклоніння юрби.    Ти йдеш, а всі стоять рядами,    Шапкуючи, прохід дають:    Ще мить – і всі навколішки впадуть,    Немов перед священними дарами.

 

Висновок: Вагнер зовсім не схожий на Фауста. Фауст – це учений – практик, а Вагнер – схоласт, кабінетний учений. Він ніколи не буде перейматися питанням сенсу буття. Фауст його так характеризує: «Копається в гноїську, скарб шука, а знайде часом черв’яка, то дурень і тому радіє… »

 

Бесіда.

• Чому Й. Гете у свій твір вводить образ Вагнера?
• Який герой стоїть ближче до вашого світогляду, можливо світосприйняття? Чому?
• Чим, на вашу думку, образ Фауста може привернути увагу сучасного читача? (Своєю активністю, здатністю до дії).
• Чи є схожість між Гете і Фаустом? Якщо так, то у чому вона полягає? (Вони обоє були людьми активної дії, прагнули до знань).
• Чи можемо ми стверджувати, що Вагнер, як і Фауст, має риси людини доби Просвітництва? Доведіть або спростуйте.

 

V. Узагальнення та систематизація нових знань.

Учитель. Отже, ми познайомилися з головним персонажем трагедії «Фауст». Прослідкували шлях героя до мети, з’ясували причини незадоволення життям.

Завдання: підводячи підсумок вивченого, на закріплення, застосовуючи схему «гроно» складіть ще одну характеристику Фауста як людини епохи Просвітництва.

Фауст – людина доби Просвітництва

 

 

 

VI. Підсумки.

Учитель. Отже, на сьогоднішньому уроці ми ознайомилися з одним із головних героїв однойменного твору Фаустом.

- Як ви вважаєте, чи виконали ми те завдання, яке ставили перед собою?

Виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання.

Дібрати цитати та створити таблицю «Опозиція Фауста - Мефістофеля» -              групі Б. Група А – скласти анкету до характеристики Мефістофеля.

Список використаних джерел

1. Гете, Й. В. Фауст / [Текст] Й. В. Гете – Хрестоматія із зарубіжної літератури. 9 клас. Автори Л. І. Білань, Т. М. Скрипник. – Донецьк : ТОВ «ВКФ БАО», 2010. – 720 с.

 2. Методичні матеріали до уроків із зарубіжної літератури для 9 класу / [Текст] За загальною редакцією Н. В. Химери. – Біла Церква : КОІПОПК, 2009. – 254 с.

3. Ніколенко, О. Аналіз художнього твору як передумова його інтерпретації // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. - № 10, 2009. – с. 30 – 36.

4. Півнюк, Н. О. Зарубіжна література : підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / [Текст] Н. О. Півнюк, Н. М. Гребницька, Г. М. Строганова. – К. : Освіта, 2009. – 336 с.

5. Чередник, Л. А. Зарубіжна література. 9 клас. Авторські уроки. / [Текст]             Л. А. Чередник. – Харків : Ранок, 2009. – 240 с.

6. Шалагінов, Б. Б. Шлях Гете. Життя. Філософія. Творчість / [ Текст]                      Б.Б. Шалагінов. – Харків : Веста : Ранок, 2003. – 288 с.