Розробка уроку на тему "Правові та організаційні основи охорони праці"

Навчальний посібник з “Охорони праці” Тема І. “Правові та організаційні основи охорони праці” Професії: 8331.2 “ Тракторист – машиніст сільськогосподарського виробництва ” кваліфікація – категорії “А”. “В”, “С” 7233.2 “ Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування ” кваліфікація – 1,2 розряди 8322.2 “ Водій автотранспортних засобів ”, категорія “С”

Зміст поняття “охорона праці” Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.

Соціально-економічне значення охорони праці Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктивності та зниженню собівартості продукції. Основні економічні методи управління охороною праці: диференційовані тарифи на соціальне страхування залежно від рівня виробничого травматизму, ступеня шкідливості умов праці, ступеня ризику виробництва; фінансування охорони праці; економічне стимулювання За зниження рівня або уникнення травматизму та професійних захворювань роботодавцю зменшується сума його страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Мета і завдання предмета “Охорона праці” Мета предмета “Охорона праці” – дати учням знання загальних питань законодавства з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, способів надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках, аваріях, а також сформувати у майбутніх працівників активну позицію щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя і здоровя працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності. Програма складається з семи розділів: 1. Правові та організаційні основи охорони праці. 2. Основи безпеки праці під час експлуатації персональних комп’ютерів. Психологія безпеки праці. Організація роботи з охорони праці. 3. Основи пожежної безпеки. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист. 4. Основи електробезпеки. 5. Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичні огляди. 6. Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках. 7. Охорона навколишнього середовища.

Підготовка робітників для виконання робіт підвищеної небезпеки Підготовка через стаціонарну систему навчання - ПТНЗ, навчально-курсові комбінати тощо Віковий ценз – не молодше 18 років Щорічне спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці Обовязковий медичний огляд до прийому на роботу або навчання Професійний відбір (за потребою) Додаткові вимоги щодо вивчення предмета для виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Основні законодавчі акти з охорони праці: Конституція України Закон України “Про охорону праці” Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Кодекс законів про працю Закон України “Про охорону здоров’я населення” Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” Закон України “Про пожежну безпеку” Закон України “Про охорону навколишнього середовища” Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки”

Конституція України Основний закон, що гарантує громадянам: Право на працю, яку громадяни вільно обирають Право громадян на безпечні, нешкідливі та здорові умови праці Рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності Роботодавець зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників Реалізація прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах щодо охорони праці

Поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та видів діяльності, фізичних осіб, які використовують найману працю та працюючих за наймом Закон України “Про охорону праці” дозволяє: Закон України “Про охорону праці” Створити органи управління та систему органів нагляду за охороною праці Створити власну нормативно-правову базу з охорони праці Забезпечити гласність з питань охорони праці Ввести економічні важелі управління охороною праці Визначити роль колективних договорів Увести нові інститути управління і нагляду за охороною праці на підприємстві Розпочати підготовку дипломованих спеціалістів з охорони праці

Основні принципи державної політики в галузі охорони праці Пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності та відповідальність роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці Комплексне вирішення завдань охорони праці на основі створення загальнодержавної, регіональних та галузевих програм поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Соціальний захист працівників, повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків на виробництві, профзахворювань Встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності Проведення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці

Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Дія закону поширюється на осіб, які працюють за умовами трудового договору на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно Гарантом забезпечення прав у страхуванні від нещасних випадків на виробництві для всіх застрахованих є держава Для страхування від нещасних випадків на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових витрат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання(отруєння) Страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Завданнями страхування від нещасних випадків є: Здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням Відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань Відшкодування матеріальних та моральних збитків застрахованим і членам їх сімей

Основні принципи страхування від нещасних випадків: Паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасних випадків Своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком Обов'язковість страхування від нещасних випадків осіб, які працюють за умовами трудового договору, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно Диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, рівня виробничого травматизму на кожному підприємстві Економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці

Фонд соціального страхування в разі настання страхового випадку виплачує: Допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності Одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого Щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку Пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання Грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому Допомогу дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або профзахворювання її матері під час вагітності

Кодекс законів про працю надає працівникам право на: Відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки Здорові та безпечні умови праці Матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування від старості, у разі хвороби, втрати працездатності, а також матеріальну допомогу в разі безробіття Об'єднання в професійні спілки Вирішення колективних трудових конфліктів

Закон України “Про охорону здоров’я населення” передбачає право працівника на: Життєвий рівень, необхідний для підтримання здоров’я людини Безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище Безпечні та здорові умови праці, навчання, побуту і відпочинку Кваліфіковану медико-санітарну допомогу, до якої входить вільний вибір лікаря та медичної установи Матеріальну компенсацію за втрачене здоров’я

Реалізація прав громадян у сфері охорони здоров’я здійснюється у способи: Створення мережі закладів охорони здоров’я Надання всім громадянам гарантованого рівня медико-санітарної допомоги Здійснення державного нагляду в сфері охорони здоров’я Встановлення відповідальності за порушення прав громадян у сфері охорони здоров’я

Громадяни України зобов'язані: Піклуватися про своє здоров’я і здоров’я своїх дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян Проходити своєчасно медичні огляди, робити профілактичні щеплення Надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які опинилися в умовах, що загрожують їхньому життю і здоров’ю

Закон встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні Виконуючи закон підприємства зобов'язані: Закон України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” Розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи Забезпечувати лабораторний контроль за виконанням санітарних норм щодо рівнів шкідливих для здоров’я працівників факторів виробничого середовища Інформувати органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події та ситуації, що становлять небезпеку для здоров’я населення Відшкодовувати в установленому порядку працівникам та громадянам збитки, яких завдано їхньому здоров’ю внаслідок порушення санітарного законодавства

Власники підприємств зобов'язані: Усі працівники при прийнятті на роботу і щорічно за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, до роботи не допускаються. За порушення вимог пожежної безпеки до службових осіб застосовуються штрафні санкції та адміністративні стягнення. Закон України “Про пожежну безпеку” визначає правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України Розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки Забезпечувати дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов державного пожежного нагляду Організовувати навчання працівників правил пожежної безпеки

Забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами: Гігієнічною регламентацією та контролем усіх шкідливих і небезпечних факторів навколишнього та виробничого середовища Державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих об'єктів Включенням вимог безпеки до здоров’я та життя людини до державних стандартів та нормативно-технічної документації Ліцензуванням таких видів діяльності, що пов'язані з потенційною небезпекою для здоров’я людей Пред'явленням відповідних гігієнічних вимог до проектування, забудови та експлуатації будівель, споруд, приміщень і території Контролем та аналізом стану здоров’я населення, в тому числі працюючого Профілактичними санітарно-лікувальними заходами

Нагляд за дотриманням вимог законодавства здійснює Генеральний прокурор України Державний контроль здійснюють Ради депутатів, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій Громадський контроль здійснюють громадські інспектори Порушення законодавства України про охорону довкілля тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” Згідно цього закону кожен громадянин має право на: Безпечне для його життя і здоров’я природне середовище Отримання екологічної освіти Участь в роботі громадських екологічних об'єднань

Об'єкт підвищеної небезпеки – це такий об'єкт, на якому використовуються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи декілька небезпечних речовин, а також інші об'єкти, які є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру Закон України “Про об'єкти підвищеної небезпеки” Визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки Спрямований на захист життя і здоров’я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження розвитку і ліквідації наслідків Зобов'язує роботодавців подавати до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки. А також розробляти плани локалізації і ліквідації аварій для кожного об'єкта підвищеної небезпеки, який вони експлуатують

Стандарти безпеки праці Реєстр НПАОП – це банк даних, який складається і ведеться з метою забезпечення єдиного обліку та формування відповідного інформаційного фонду цих актів. Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Галузеві нормативні акти з охорони праці встановлюють вимоги безпеки праці в окремій галузі або виробництві. До реєстру НПАОП увійшли: 1. близько 3000 нормативних актів; 2. 350 міждержавних стандартів системи безпеки праці (ГОСТ ССБТ) 3. близько 40 державних стандартів України (ДСТУ)

Це основний нормативний акт, що регулює питання дисципліни праці та організації внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизовано: Правила нагадують роботодавцю про обов'язок поліпшувати умови праці, дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці Правила внутрішнього трудового розпорядку Обов'язки адміністрації підприємства Обов'язки робітників і службовців Питання прийому на роботу і звільнення Використання робочого часу Порядок застосування заохочень за сумлінну працю Заходи впливу на порушників трудової дисципліни

Колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців В колективному договорі може бути передбачено: Колективний договір, його укладання і виконання Надання працівникам додаткової відпустки Надання додаткової надбавки до заробітної плати за несприятливі умови праці Надання додаткового комплекту спецодягу Облаштування додаткових санітарно-побутових приміщень Встановлення додаткових оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення Скорочену тривалість робочого часу

Права працівників на охорону праці Закон про охорону праці вимагає, щоби при укладанні трудового договору громадянин був проінформований роботодавцем під розписку: про умови праці на підприємстві; про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я; про його права та пільги відповідно до законодавства і колективного договору Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не дотримується законодавства про охорону праці. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому ніж тримісячний заробіток. Під час роботи на підприємстві працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла не передбачена трудовим договором виробнича ситуація, небезпечна для нього, оточуючих або довкілля. За період простою з цих причин за працівником зберігається середній заробіток.

Проведення медичних оглядів Якщо працівники зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими умовами праці або таких, де є потреби у професійному доборі, то роботодавець зобов'язаний за свої кошти організувати їм проведення медичних оглядів. При прийнятті на роботу медичні огляди проводяться з метою: 1. встановлення фізичної та психофізіологічної придатності до роботи за професією; 2. виявлення захворювань, які становлять загрозу зараження працівників, продукції, що випускається; 3. допуску до роботи осіб віком до 21 року Періодичні медичні огляди забезпечують: 1. динамічний нагляд за станом здоров’я працівників; 2. виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією; 3. запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних захворювань.

Охорона праці жінок Забороняється застосовувати працю жінок: на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці; на підземних фізичних роботах; по підніманню і переміщенню вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми Вагітних жінок і жінок які мають дітей віком до 3 років заборонено залучати до: нічних робіт; понаднормових робіт; робіт у вихідні дні; направляти їх у відрядження

Охорона праці неповнолітніх Забороняється застосовувати працю неповнолітніх: на важких, нічних, понаднормових роботах та роботах у вихідні дні; на роботах у шкідливих або небезпечних умовах праці; на підземних роботах; до піднімання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми Тривалість робочого часу для неповнолітніх: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень Неповнолітнім надаються щорічні відпустки тривалістю 31 календарний день у літній період або за їх бажанням у будь-яку пору року.

Засоби індивідуального захисту включають спеціальний одяг, спеціальне взуття, інші засоби захисту а також миючі та знешкоджувальні засоби Порядок забезпечення працівників засобами індивідуального захисту Засоби індивідуального захисту видаються на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок Якщо працівник придбав ці засоби за свої кошти – роботодавець зобов'язаний компенсувати йому всі витрати

Контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють: Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників, а за їх відсутності – уповноважена найманими працівниками особа Внутрішньовідомчий контроль за станом охорони праці здійснюють міністерства та відомства Органи державного нагляду за охороною праці Служби охорони праці Державні органи з нагляду за охороною праці Державні органи з питань радіаційної безпеки Державні органи з питань пожежної безпеки Державні органи з питань гігієни праці

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, невиконання вимог безпеки, залежно від характеру порушень винні особи несуть відповідальність: адміністративну – накладення штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; дисциплінарну – винесення догани або звільнення з роботи; кримінальну – штраф до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на термін до 2 років. При загибелі людей посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7 років.

Працівники при прийомі на роботу та в процесі трудової діяльності проходять на підприємстві навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці Особи, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на такі: Інструктування з охорони праці Вступний Первинний Повторний Позаплановий Цільовий

У ході вступного інструктажу працівника ознайомлюють : Вступний інструктаж з питань охорони праці проводиться: - з усіма працівниками, щойно прийнятими на роботу - з працівниками інших організацій - з учнями та студентами, які прибули на практику - з екскурсантами Вступний інструктаж Із загальними відомостями про підприємство Характерними особливостями виробництва З об'єктами підвищеної небезпеки Із загальними правилами поведінки на території підприємства З методами і засобами запобігання нещасним випадкам і професійним захворювань З засобами колективного та індивідуального захисту, знаками безпеки та сигналізації З обставинами та причинами нещасних випадків З порядком розслідування та оформлення нещасних випадків З правилами надання першої допомоги потерпілим

Первинний інструктаж на робочому місці до початку роботи проводиться: Первинний інструктаж проводиться за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та технічної документації згідно виробничих умов підприємства Первинний інструктаж З новоприйнятим на підприємство працівником З працівником, який переводиться з одного цеху виробництва до іншого З працівником, який виконуватиме нову для нього роботу З відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі

Повторний інструктаж Проводиться за програмою первинного інструктажу в повному обсязі На роботах з підвищеною небезпекою проводиться один раз на квартал На загальних роботах проводиться один раз на півріччя

Обсяг і зміст інструктажу визначається у кожному окремому випадку залежно від причини і обставин, що спричинили необхідність його проведення Позаплановий інструктаж проводиться: Позаплановий інструктаж При введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці При зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів, інших факторів, що впливають на стан охорони праці При порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести до травм, аварій При виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником Якщо у трудовому процесі виконавця робіт сталася перерва понад 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів З учнями, студентами – під час навчання в кабінетах, лабораторіях, майстернях тощо при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками: Цільовий інструктаж За виконання разових робіт, що не пов'язані з безпосередніми обов'язками за фахом (вантажно-розвантажувальні роботи, разові роботи за межами підприємства, цеху тощо)

Поняття про виробничий травматизм Виробничий травматизм – це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві Виробнича травма – це травма, отримана працівником на виробництві внаслідок недотримання вимог охорони праці Нещасні випадки – це травми, гострі професійні захворювання та отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, ушкодження внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори Небезпечний виробничий фактор – це фактор, дія якого на працюючого у відповідних умовах призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я Шкідливий виробничий фактор – це фактор, вплив якого на працівника призводить до професійного захворювання

Професійне захворювання виникає як наслідок дії на працівника специфічних для даної роботи шкідливих виробничих чинників (пилу, пару, газів, шуму, вібрації, випромінювань тощо) Професійні отруєння можуть бути гострими або хронічними, що виникають внаслідок тривалої дії на людину шкідливих речовин, наприклад, парів ртуті тощо Професійні захворювання і профотруєння Професійне захворювання – це патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів

За кількістю потерпілих нещасні випадки бувають: - одиночні; - групові Побутовий травматизм – це травми, отримані в побуті, тобто в помешканні де Ви живете, в саду, на присадибній ділянці, подвір'ї, в гаражі, на вулиці, в комунальних закладах тощо. Нещасні випадки Нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких було заподіяно шкоду його здоров’ю або настала смерть

Алкоголізм і безпека праці Вживання працівниками алкоголю дуже часто є причиною нещасних випадків. Дія малих доз алкоголю на організм людини: зменшується швидкість рухових реакцій; знижується працездатність; прискорюється втомлюваність Наслідки вживання малих доз алкоголю неправильна самооцінка; втрата критичного ставлення до себе і своїх вчинків; потреба в рухах; уявний приплив сил Нещасний випадок, який стався на виробництві внаслідок отруєння алкоголем чи наркотичними речовинами, не вважається пов'язаним з виробництвом.

Організаційні причини Санітарно-гігієнічні причини Технічні причини Психофізіологічні причини Основні причини травматизму і захворювань на виробництві

Організаційні причини нещасних випадків Низька виробнича дисципліна Неякісне навчання і проведення інструктажів Відсутність інструкцій на робочому місці Порушення режиму праці та відпочинку працівників Достатній контроль за дотриманням норм і правил охорони праці

Санітарно-гігієнічні причини нещасних випадків Невідповідність метеорологічних умов санітарним нормам Підвищений вміст виробничого пилу, отруйних речовин в повітрі Незадовільний санітарний стан виробничих і побутових приміщень Незадовільне природне і штучне освітлення

Технічні причини нещасних випадків Відсутність устаткування і пристроїв на машинах, механізмах і технологічному обладнанні, що забезпечують їх безпечну роботу Незадовільний технічний стан машин та обладнання Порушення технологічного процесу Низький рівень механізації та автоматизації виробничих процесів Неправильний вибір технологічних режимів Неякісне проведення технічного обслуговування та ремонту машин і механізмів

Психофізіологічні причини нещасних випадків Незадовільний психологічний клімат у колективі Антропологічна невідповідність працівників умовам праці Незадоволеність працею Алкогольне сп'яніння

Основні заходи запобігання травматизму та професійним захворюванням на виробництві Організаційні заходи Технічні заходи Санітарно-виробничі заходи Медико-профілактичні заходи

Організаційні заходи включають: Проведення навчання та інструктажів з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки Робота щодо професійного добору Здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці

Технічні заходи включають: Модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання, перепланування, розміщення обладнання Впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням

Санітарно-виробничі заходи включають: Придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітного, радіоактивного випромінювання, пилу, газів, шуму тощо. Улаштування нових і реконструкція діючих вентиляційних систем, систем опалення, встановлення кондиціонерів. Реконструкція та переобладнання душових, гардеробних приміщень тощо.

Медико-профілактичні заходи включають: Придбання миючих та знешкоджувальних засобів, спецодягу тощо. Організація профілактичних медичних оглядів. Видача молока, організація лікувально-профілактичного харчування.

Розслідування та облік нещасних випадків Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, які виникають на підприємстві проводить роботодавець (стаття 25 ЗУ “Про охорону праці”) Розслідування проводиться в разі раптового погіршення стану здоров’я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення чи травми Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що призвели до втрати працездатності на один день і більше Всі акти з розслідування нещасних випадків з матеріалами розслідування підлягають зберіганню на підприємстві протягом 45 років

Спеціальні розслідування нещасних випадків Спеціальному розслідуванню підлягають: Нещасні випадки зі смертельними наслідками, групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, а також випадки смерті працівників на підприємстві та зникнення їх під час виконання трудових обов'язків. Розслідування проводиться комісією, що призначається наказом територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства Якщо у разі нещасного випадку травмовано 10 і більше осіб або загинуло 5 і більше осіб то проводиться спеціальне розслідування комісією, яка призначається наказом Держнаглядохоронпраці України Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів

Дії керівника робіт Після того як свідок нещасного випадку чи потерпілий повідомили про це керівника робіт, він зобов'язаний: Терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому Повідомити про випадок роботодавця, керівника профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу, якщо потерпілий не є членом профспілки Зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до тяжких наслідків)

Дії роботодавця Отримавши повідомлення про нещасний випадок, він зобов'язаний: 1. Повідомити про нещасний випадок з використанням засобів зв'язку: - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків; - підприємство, де працює потерпілий, якщо він є працівником іншого підприємства; - органи державної пожежної охорони – у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі; - установу державної санітарно-епідеміологічної служби – у разі виявлення гострого професійного захворювання(отруєння) 2. Утворити наказом комісію з розслідування у складі не менше три особи та організувати розслідування 3. Після закінчення розслідування причин професійного захворювання протягом 5 днів видати наказ про прийняті міри.

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок Склад комісії з розслідування нещасного випадку Керівник служби охорони праці підприємства Керівник структурного підрозділу Представник профспілки або уповноважена особа Представник Фонду соціального страхування Представник навчального закладу (якщо нещасний випадок стався з учнями під час виробничого навчання. практики) Представник державної санітарно-епідеміологічної служби (у разі гострого професійного захворювання)

Дії комісії з розслідування нещасного випадку Комісія з розслідування нещасного випадку протягом трьох діб з моменту події повинна зробити слідуюче: Обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців та отримати пояснення потерпілого (якщо це можливо) Визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці З'ясувати обставини і причини нещасного випадку Визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом Установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства Розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам Скласти відповідні акти з розслідування нещасного випадку

Перелік документації, яку складає комісія з розслідування нещасного випадку Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 в трьох примірниках Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 в шести примірниках Акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом, за формою НПВ Карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 в чотирьох примірниках (у разі виявлення гострого професійного захворювання)

Контроль за розслідуванням нещасних випадків та професійних захворювань Контроль за розслідуванням нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Громадський контроль здійснюють профспілки, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці Громадський контроль за розслідуванням профзахворювань здійснюють уповноваженими працівниками особи з питань охорони праці, а також професійні спілки через свої виборні органи та представників