Розробка уроку на тему «Сон. Біоритми.»

 Біологія 8 клас                Урок №59            Дата проведення

Тема.Сон. Біоритми.

Освітня мета: Ознайомити учнів із біологічними ритмами та їхнім значенням для життєдіяльності людини; дати поняття «хронобіологія», розкрити різноманітність хронобіологічних типів людини – жайворонок, сова, голуб.; розкрити значення сну, ознайомити учнів з гігієною сну;розвивати уміння порівнювати значення біологічних ритмів для процесів життєдіяльності людини, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки та узагальнення;виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Основні поняття і терміни: біоритми,сон

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

1. Інтерактивна технологія «Карусель».

Учні опрацьовують матеріал в підручнику стосовно біоритмів.

Організація роботи.

Стільці для учнів потрібно розставляти двома колами.

— Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовуються спиною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином діти сидять один навпроти одного.

— Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе. За сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером.

Мета — пройти все коло, виконуючи своє завдання.

Хід виконання

Кожен учень, що сидить у зовнішньому колі, має аркуш із запитанням, відповідь на яке він хотів би отримати від своїх однокласників. Під час переміщення діти збирають максимум інформації. Коли учні пройшли по колу, відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення тих запитань, що виявилися дуже складними.

Приклади запитань для учнів зовнішнього кола.

1. Що таке біоритми?

2. Хто і коли відкрив явище біоритмів?

3. Яка наука займається вивченням біоритмів?

4. На які види діляться біоритми?

5. Який відділ головного мозку є «метрономом» адаптивних біорит­мів?

6. Що впливає на співвідношення «сон — активність»?

7. Як вчені поділили людей за активністю в різні періоди доби?

8. Коли встають люди явно ранкового типу?

9. Як називають тих, що рано прокидаються і рано встають?..

10. Як називають тих, що пізно лягають спати?

11. Люди, активність яких не залежить від періоду доби.

12. Скільки функцій в організмі повторюється з добовою періодичністю?

13. Як називається пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі?

2. Рубрика «Цікаво знати»

Добова періодичність коливання інтенсивності фізіологічних процесів в організмі людини

1-3 год.: максимальна активність жовчного міхура. «Важкі години» печінки в її напруженій діяльності — йде велика боротьба з отрутами організму.

1-4 год.: тиск крові і частота дихання мінімальні. Тіло відпочиває, організм фізично повністю виснажений і особливо чутливий до болю.

1-5 год.: знижена температура тіла. Мінімальна кількість цукру в крові. Тіло працює на найменших «обертах», але слух загострений і реагує на шум.

2 год. ночі: різке звуження капілярів кровоносних судин.

2-5 год.: мінімальна фізіологічна активність (людина слабка). Міні­мальна працездатність легень, пульс і дихання найбільш повільні.

3-5 год.: максимальна активність печінки.

3 год.: найнижчий тиск крові.

4 год.: найменша частота пульсу. Мозок постачається найменшою кількістю крові. Це час, коли найчастіше помирають люди.

4-5 год.: максимальна активність кісткового мозку.

5 год.: мінімальна температура тіла. Нирки вільні і нічого не виділяють. Пробудження від сну бадьоре.

5-6 год.: відчуття голоду. Навіть якщо людина хоче спати. Її тіло про­буджується. Тиск підвищується.

5-7 год.: максимальна активність легень. Серце б’ється швидше.

6-7 год.: найменша швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Імуноло­гічний захист організму особливо сильний.

7-9 год.: максимальна активність товстого кишечнику. Зниження ак­тивності шлункових проток і роботи шлунка.

9 год.: максимальний вміст адреналіну в крові. Підвищується психічна активність, зменшується чутливість до болю. Кров’яний тиск знижується до мінімуму. Серце працює на повну потужність.

8-12 год.: перший підйом працездатності (людина сильна).

8-9 год.: тіло відпочило, печінка повністю звільнила організм від отруй­них речовин. В цей час особливо шкідливий для печінки алкоголь.

9-10 год.: максимальна кількість цукру в крові.

9-11 год.: максимальна активність шлунка.

10 год.: перший пік підвищеної працездатності (найсильніша людина).

11-12 год.: відчуття голоду. Серце продовжує працювати ритмічно.

11-13 год.: максимальна активність підшлункової залози і селезінки.

Печінка відпочиває, в кров надходить невелика кількість глікогену.

12 год.: максимальне пробудження біологічно активних точок шлун­кових проток. Максимальне відчуття голоду. Обід краще перенести на 1 годину пізніше.

13 год.: різко знижується працездатність органів кровообігу. Минув перший період активності, відчувається втома.

13-15 год.: мінімальна фізіологічна активність (найслабша людина). Максимальна активність серця.

15-17 год.: максимальна активність тонкого кишечнику.

15-19 год.: другий підйом працездатності (людина стає сильною). Ор­гани чуттів напружені до краю, особливо нюх і смак.

16 год.: максимальна кількість азоту в крові. Рівень цукру в крові під­вищується, але після цього настає спад його кількості.

16-17 год.: відчуття голоду.

16-18 год.: найбільш високий вміст гемоглобіну в крові.

17 год.: другий пік підвищеної працездатності.

17-19 год.: максимальна активність сечового міхура. Настає дуже по­ганий час для алергіків. Психічна стабільність на нулі. Людина нервова, може посваритися через дрібниці.

17-20 год.: максимальна активність лімфатичних вузлів і селезінки.

18 год.: максимальна температура тіла, максимальна кількість скоро­чень серця (пульс), розширення капілярів. Максимальна кількість адре­наліну в крові. Психічна бадьорість поступово зменшується. Знижується відчуття фізичного болю.

19-21 год.: максимальна активність нирок. Тиск крові підвищується. Знижується відчуття фізичного болю.

20 год.: мінімальна кількість азоту в крові. В цей час вага людини до­сягає максимуму, реакції дивовижної швидкості.

21 год.: різкий спад працездатності органів кровообігу. Зменшення працездатності серцевого м’язу.

21-22 год.: максимальна швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

21-23 год.: максимальна активність судинної системи. Кров перепо­внена білими кров’яними тільцями. Температура тіла знижується.

22-23 год.: фізіологічний спад (перебудова організму на нічний цикл).

23 год.: початок сну.

24-1 год.: пік несправжньої продуктивності у людей вечірнього типу. 24-1 год: відчуття голоду у «сов».

1. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Корекція вчителя:

— Відновлення працездатності.

— Захист від нервового перевантаження.

— Запам’ятовування (довготривале запам’ятовування).

— Переробка накопиченої інформації.

— Захист від інформаційного перевантаження.

2. Презентація домашніх проектів учнів.

1-й учень.

А. Здоровий сон.

Сон — показник фізичного і психічного здоров’я. Древні казали: «Сон — найкраще благо на бенкеті природи». Ф.Тютчев писав: «Денні рани сном лікуй».

Тривалість сну залежить від характеру людини, віку, звичок, ступеня втомлюваності.

У середньому доросла людина має спати 8 год. на добу. Але є люди, що зберігають працездатність і тоді, коли сплять 5-6 год. на добу.

3-4 години на добу спали Наполеон, І. Черчілль, Т. Едісон, В.М. Бехтєрєв.

Свіже повітря, прогулянки перед сном прискорюють надходження сну збільшують його тривалість.

Якщо завжди лягати спати в той самий час, то сон настане швидше. Готуючись до сну, необхідно разом з одягом скинути з себе і всі денні клопоти. А тому не варто розв’язувати кросворди, багато наїдатися на ніч перед сном.

Дуже довгий сон теж шкідливий для здорової людини. Як казав К.Д. Ушинський: «Надмірний сон робить людину в’ялою, тупою, ліни­вою, збільшує об’єм тіла».

2-й учень.

Б. Розлади сну.

Неспання (безсоння) — ознака хвороби, а сонливість — результат перевтоми.

В 1918 р. І.П. Павлов спостерігав за хворим Качалкіним, який заснув 1896 р. і всі роки спав. Під час сну він зістарівся. Прокинувшись, хворий розповів, що розумів всі події, пам’ятав їх, але не міг прокинутися від слабкості. П. Павлов казав, що у Качалкіна відбулось глибоке гальму­вання рухових ділянок кори великих півкуль.

Бразильська співачка М. Сантос після автомобільної катастрофи одер­жала травму мозку, заснула і спала 7 років. Прокинулася в 1967 р.

Летаргія — хворобливий стан нерухомості, що зовні нагадує сон. Всі функції організму в цьому стані послаблені. Але лікар може визначити скорочення серця, слабкий пульс і дихання. Іноді при летаргії свідомість збережена.

Лунатизм (сомнамбулізм) — порушення сну, при якому свідомість відсутня, людина спить, а рухові центри працюють. Тому людина під час сну ходить.

3-й учень.

В. Гіпноз.

Ще в Давньому Єгипті, Індії жерці викликали гіпноз, примушуючи віруючих дивитись на предмети, блимаючи і одночасно монотонно вдаряючи в гонг.

Слово «гіпноз», що в перекладі з грецької означає «сон», введено було в XIX столітті.

Віденський лікар Антон Месмер в 1779 р. спробував пояснити яви­ще гіпнозу. На його думку, гіпноз — це результат дії психічної енергії «магнетичних флюїдів» — невидимої рідини. Месмер був впевнений, що деякі люди можуть нагромаджувати флюїди. Ця теорія ненаукова.

На думку І.П. Павлова, гіпноз — це спеціально викликаний частковий сон. При гіпнозі гальмування клітин мозку нерівномірне і неглибоке.

Умовні рефлекси, утворені при гіпнозі, «вирвані», ізольовані від ін­ших. Вони характеризуються міцністю і важко згасають. У 98% дорослих можна викликати гіпноз.

3. Порушення сну. (Розповідь вчителя).

У результаті порушення сну в людини виникають галюцинації та мікросон ілюзії.

Згідно із статистикою, порушеннями сну страждають 40% мешканців планети.

У США підрахували, що проблеми зі сном коштують суспільству близько 50 млрд. доларів. Ці гроші витрачаються на лікування захво­рювань, на розв’язання конфліктів у сім’ях і на роботі, на ліквідації наслідків аварій, що виникли у людей з порушеннями сну. Тому до­тримання правила здорового сну є не лише запорукою здоров’я, а й умовою економічного процвітання.

III. Закріплення знань учнів.

Складання правил здорового сну.

1. Дотримуватись режиму дня, лягати в один і той же час.

2. За 1-2 год. до сну не займатися бурхливою діяльністю, щоб не збуджувати мозок.

3. Перед сном варто прогулятися на свіжому повітрі.

4. Не переїдати перед сном.

5. Зробити подушечку з духмяними лікарськими травами і покласти біля подушки (наприклад, з лавандою).

6. В приміщенні, де ви спите, не повинна бути задуха.

Вправа «Знайди пару».

1. Періодичний стан організму...

2. Причина сну...

3. В регуляції сну беруть участь нервові центри розташовані в...

4. Швидко-хвильовий сон — це ...

5. Результат перекомбінацій інформацій —

6. Явища, що спостерігаються під час сну ...

а — гальмування в корі великих півкуль;

б — п’ята фаза, що триває 20-30 хв., під час якої активізується діяльність внутрішніх органів;

в — сон;

г — сновидіння;

д — в проміжному мозку і підкіркових ядрах;

ж — сомнамбулізм, розмови, ходіння.

Відповіді: 1 — в, 2 — а, 3 — д, 4 — б, 5 — г, 6 — ж.

II. Вивчення нового матеріалу.

IV. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему із підручника.