Урок 31
Тема: Святкова й розважальна музика
Мета. Ознайомити з назвами сучасних стилів музики та поняттями «академічна музика», «розважальна музика», ознайомити із поняттями «шоу», національний оркестр, знайомство з творчістю Г. Гендель
Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та на слух визначати характерні особливості музичних творів і звучання музичних інструментів, розвивати вміння виконувати пісні під акомпанемент музичного інструмента.
Виховувати інтерес до музичних творів минулого і сучасності, інтерес до творчості Г.Генделя
Тип уроку: комбінований, урок введення в тему.
Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичних творів та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора
Основні поняття для засвоєння: поняття «сучасна легка» та «академічна серйозна музика».
Твори, що вивчаються на уроці:
Хід уроку
1.Вхід під пісню «Кольорова планета» А. Побужанської Організаційний момент. Мотивація до навчання.
У світі сучасного музичного мистецтва є безліч неповторних явищ, імен цікавих композиторів та аранжувальників, музичних шедеврів, що звучать у виконанні співаків, музичних груп і колективів.
Сьогодні ми розпочнемо знайомство із напрямками сучасного музичного мистецтва.
2.Актуалізація опорних знань. Фронтальне опитування.
3. Новий матеріал для засвоєння. Розповідь про стилі в музичному мистецтві.
Музичні твори, призначені для відпочинку, свят і розваг, часто називають легкою музикою. Слово це застосовується до різноманітних явищ і напрямів музичного мистецтва. Така музика і справді легка для сприйняття. Розважальну музику ми чуємо найчастіше з естради, в цирку, по телебаченню або просто неба. До легкої музики належать естрадні пісні танці, твори для вокально – інструментальних ансамблів. Така музика покликана передусім розважати слухачів, створити їм гарний настрій.
Легка музика, що звучала під час свят, розваг і народних гулянь, завжди захоплювала людину, надавала святкового настрою, створювала особливу радісну атмосферу.
Зазвичай легку розважальну музику – пісенну чи танцювальну – виконують під акомпанемент естрадного оркестру або ансамблю. До естрадного оркестру поряд із інструментами, традиційними для симфонічного оркестру, належать саксофони, електрогітари, ударна установка, синтезатор.
Програма естрадного концерту може поєднувати різноманітні виступи: музичні (спів, інструментальна п’єса), хореографічні (танцювальна мініатюра), літературно – театральні (художнє читання, гумористичні сценки, пантоміма), циркові (клоунада, жонглювання). Таким чином, синтетична і багатожанрова за своєю природою естрада тісно пов’язана з багатьма видами мистецтва.
Сьогодні естрада не обмежується концертними залами, вона знаходить шанувальників на стадіонах (зокрема на багатотисячних концертах «зірок» - виконавців), мільйони слухачів біля екранів телевізорів та у всесвітній мережі інтернет. У той самий час естрадні виступи є невід’ємною частиною шоу – бізнесу. Слово «шоу» (з англ.. «видовище») міцно ввійшло в наше життя: без шоу не можна уявити жодного визначного святкування. Чимало пісенних і танцювальних шоу сьогодні можна переглянути й по телебаченню. Зазвичай для створення телешоу застосовують найсучасніші технології у галузі звуку, освітлення, відео знімання.
Музичний словничок
Шоу – захід розважального, постановочного характеру, який, як правило, відбувається перед публікою (реально чи віртуально)
Корені розважальної і святкової музики сягають у далеке минуле. У давнину існувала традиція виконувати розважальну музику не лише на балах, а й у парках і садах просто неба. Такі твори писали до певних церемоній, урочистостей. Прикладом може слугувати сюїта «Музика для королівського феєрверку» Георга Фридриха Генделя, яка була створена у 1749 р. на замовлення короля Георга ІІ з приводу укладання мирової договору. Король бажав, щоб на святі, яке готувалося для знаті, дипломатів і високошанованих гостей, грала лише «військова музика». Проте композитор залучив до виконання струнну групу інструментів. Генеральну репетицію провели в лондонському парку без феєрверку, тому музику почули всі охочі, як виявилося - 12 тисяч людей. На самому ж святі сюїту виконували 100 музикантів у супроводі грандіозного феєрверку.
Сюїта складається з п’яти номерів. Відкриває її, звісно, увертюра. Друга частина – «Бурре», третя – «Світ», у якій виражається благословенний спокій світу, а IV – «Радість», де яскраві партії труб мали музично зобразити тріумф. Завершується твір Менуетом у мінорі й мажорі.
Слухання Георг Фридрих Гендель Сюїта «Музика для королівського феєрверку»
Портрет митця
Георг Фридрих Гендель (1685 - 1759) народився в німецькому місті Галле, але переважну частину життя провів Англії, де посів місце композитора королівського двору.
Гендель з дитинства вчився грати на скрипці, клавесині, гобої та органі. Проте батько не підтримував його намірів стати професійним музикантом, навіть забороняв займатися музикою. У десять років Гендель спробував написати перший твір - тріо, а у сімнадцять уже працював органістом.
Автор серйозних опер, концертів, сонат і монументальних ораторій Г.-Ф.Гендель створював і популярну музику. Чи не першими зразками цього жанру стали «Королівський феєрверк» і «Музика на воді»
Фізкультхвилинка «Релаксація. Музика океану».
Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
Розучування пісні «Кольорова планета» вірші і муз. Побужанської
Знайомство зі змістом пісні.
Прослуховування музики у записі.
Розучування першого куплету та приспіву пісні.
Виконання мелодії по фразах.
Показування руху мелодії пісні, проплескування ритмічного малюнка.
Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.
Домашнє завдання.