У роботі наведені приклади лінгвістичних ігор на уроках українскої мови, а саме в шостому класі. Характерний підбір видів роботи дає можливість вчителю в ігровій формі донести учням особливості відмінювання іменників в українській мові в порівнянні з російською, змінювання їх за родами, відмінами і відмінками.
1. ВСТУП
Актуальність теми дослідження.
Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Сьогодення призвело до необхідності реформування системи сьогодні. Для цього важливо було розробити стратегічний напрям розвитку загальної середньої освіти на перспективу. Визначення стратегічного напряму розвитку світових освітніх систем хвилює практично все світове суспільство. Головною є проблема визначення пріоритетів освіти та її формування. На запитання: “ Чого ви очікуєте від школи? ” роботодавці, бізнесмени, політичні діячі, керівники шкіл та вчителі відповідають: “ Треба виховувати дитину, яка вміє спочатку самостійно вчитись, а потім самостійно творчо працювати і жити”. В школі учень повинен навчитися, в першу чергу, самостійно формувати мету та шляхи її досягнення. Цього досягти значно важче, ніж навчити читати, писати та лічити.
Результати численних вітчизняних досліджень свідчать про те, що школярі погано володіють методологічними та економічними знаннями. Більш високий рівень знань вони виявляють, оволодіваючи різним матеріалом, уміють відтворювати знання та застосовувати їх у знайомій ситуації. Нетрадиційна постановка питання, значно знижує результативність відповідей учнів. Щодо вміння інтегрувати ці знання та застосовувати їх для одержання нових знань і з’ясовування явищ, які відбуваються у навколишньому світі, то тут результати наших школярів були значно нижчими.
Таким чином, головний стратегічний напрям розвитку системи освіти лежить в площині вирішення проблем розвитку особистості учня та вчителя.
В умовах цієї парадигми освіти вчитель найчастіше виступає в ролі організатора всіх видів діяльності учня як компетентний консультант і помічник.
Його професійні вміння повинні бути спрямовані не просто на контроль знань та умінь школярів, а на діагностику їх діяльності та розвитку. Це значно складніше, ніж традиційна освіта.
Не останнє місце у цьому процесі займають пізнавальні ігри, зокрема, співвідносно з темою дослідження роботи, лінгвістичні ігри. Це і зумовлює актуальність теми цієї роботи.
1. 1. КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
Оскільки дана тема, враховуючи зміни в освітній парадигмі в нашій країни, є практично новою, то цей фактор найбільше вплинув на вибір теми роботи.
Використання лінгвістичних ігор на уроках рідної мови.
Враховуючи таку ситуацію, можна зробити висновок про певний ступінь розробки даної теми в освітній літературі.
Основою для написання роботи стало практичне застосування лінгвістичних ігор на уроках рідної мови, а також і деяких критичних публікацій у періодичних виданнях.
1. 2. МЕТА І ЗАВДАННЯ РОБОТИ.
Метою роботи є аналіз можливостей використання лінгвістичних ігор на уроках української мови, що передбачає виконання таких завдань:
1) дослідити суть та значення пізнавальних ігор.
2) охарактеризувати можливості застосування лінгвістичних ігор на урокахмови в рамках цього завдання:
а) дослідити значення колективізму в сучасних школах;
б) обґрунтувати організаційні питання проведення лінгвістичної колективної гри на уроці української мови;
в) описати хід колективного уроку — гри.
3) навести зразки лінгвістичних ігор для проведення уроків мови.
2. ВИКОРИСТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ІГОР НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ.
2. 1. ГРА СЕРЕД МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ.
Методи формування пізнавальних інтересів учнів викликають і позитивні дії і настрій — образність, цікавість, здивування, моральні переживання.
Пізнавальний інтерес на початковій стадії формується під впливом різних емоційних чинників. Для створення емоційної ситуації важливим є вдало підібрані приклади з художніх фільмів, літератури, особистих переживань. Яскравість розповіді, високий пафос збуджують зацікавленість учнів, як до окремих питань, так і до матеріалу загалом. Найпоширенішими методами є такі:
1. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Він передбачаєокреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці. Відчуття збагачення знаннями спонукає учнів до самовдосконалення.
2. Метод опори на життєвий досвід учнів полягає у використанні вчителем унавчальному процесі фактів, явищ, які вони спостерігали в житті, навколишньому середовищі або в яких самі брали участь. Це викликає в учнів інтерес, бажання пізнати сутність спостережувальних явищ.
3. Метод пізнавальних ігор сприяє створенню піднесеної атмосфери,засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові, ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей явищ. І вони можуть бути основою або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей.
4. Метод створення відчуття успіху в навчанні. Постійне відчуття учнемуспіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.
Діяльність дитини є чинником розвитку її особистості. Здійснюючи фізичні, інтелектуальні, духовні зусилля, вона проявляється в різних видах діяльності, розвиває здібності, набуває досвіду і навичок. Проте чинником розвитку особистості стає не стільки здійснення трудових операцій, скільки одержуваний результат, пережитий як досягнення, успіх. Саме усвідомлення особистих індивідуальних досягнень, оцінюване вчителем як вдача, перемога над собою, є стимулами його подальшого розвитку в цьому напрямі.
Радість, її очікування повинні проймати життя дитини. Особлива роль в індивідуальній особистісній підтримці приділяється створенню ситуацій успіху.
Успіх передбачає не стільки удачу або щасливий випадок, скільки результативність у досягненні наміченого, а також пов’язане з ним суспільне визнання отриманого результату. Переживання, що супроводжуються досягненнями успіху, стимулюють не тільки самопочуття і задоволення собою, а впливають на подальшій розвиток, визначають його темпи, спрямованість, соціальну активність особистості.
На мою думку, без відчуття успіху в учнів пропадає інтерес до школи і навчальних занять, але досягненню його в різноманітних видах діяльності заважають деякі обставини. Педагогічно виправдане створення для учнів ситуації успіху передбачає використання деяких прийомів індивідуально — особистісної підтримки. У їх різноманітті найпоширенішими є такі:
1. Еврика. Передбачає створення умов, за яких учень, виконуючи навчальне завдання, несподівано для себе доходить до висновку, який розкриває раніше йому невідомі можливості. Отриманий результат повинен бути новим, цікавим, оригінальним, відкривати нові перспективи пізнання. Завдання кожного вчителя — помітити це глибинне особистісне “відкриття,” підтримати учня і поставити перед ним нові завдання, надихнути на їх вирішення.
2. Навмисна помилка, або “Допоможи мені” . Передбачає використання вчителем навмисно зроблених помилок, щоб привернути увагу учнів, звернення до них за допомогою, що пробуджує почуття гідності (знайшов помилку вчителя) , стимулює бажання вчитися.
Ігри можуть бути різноманітними.
Диспут — публічна суперечка на наукову чи суспільно важливу тему та навчальна дискусія — суперечка, обговорення певного питання. Базується на обміні думками між учнями, вчителями й учнями, що вчить їх мислити самостійно, сприяє розвитку аналітичних навичок.
Навчає мислити самостійно, розвиває здатність до виваженої аргументації та поважання думки інших. Розрізняють такі види дискусій:
- дискусія, яка виникає під час вирішення певної проблеми класом або групою учнів;
- дискусія, скерована на формування моральних та ідейних переконань. Дискусії завжди передує коротке вступне слово вчителя або учня (керівника дискусії).
Для того, щоб дискусія забезпечила очікуванні результати, необхідно дотримуватися таких основних вимог:
- всі учасники дискусії мають бути підготовленими до неї;
- кожен її учасник повинен мати чітку мету, точну постановку задач, а нереферат, читання якого — марна трата часу;
- можна практикувати “розминку” з метою залучення до дискусії всіх учнів. Бажано щоб всі учасники дискусії (найдоцільніше — 10-15 учнів) були почергово її керівниками, які традиційно готуються до дискусії ґрунтовніше, ніж інші.
Серед різноманітних форм дискусій найпоширенішими є :
- “круглий стіл” - бесіда, якій беруть участь 5-6 учнів, котрі обмінюються думками як між собою, так і із аудиторією (рештою класу);
- засідання експертної групи ( “панельна дискусія”), в якій беруть участь 4-6 учнів разом з обраним головою. Спочатку група обговорює певну проблему, потім пропонує свою позицію всьому класу формі повідомлення або доповіді; - форум — обговорення, в якому експертна група обмінюється думками з аудиторією (класом);
- симпозіум — обговорення, у процесі якого учасники виступають з повідомленнями, представляючи власну позицію, відповідають на запитання класу;
- дебати — обговорення, побудоване на основі заздалегідь запланованих виступів учасників, які представляють команду — суперниці; після виступів, команди відповідають на запитання, вислуховують спростування своїх аргументів тощо;
- судове засідання — обговорення, що імітує судовий розгляд справи.
Диспути й дискусії створюють оптимальні умови для того, щоб збагатити учнів навчальною інформацією, запобігають можливим помилковим тлумаченням, вчать аргументувати, доводити, одстоювати власну думку, критично ставитись до чужих і власних суджень, сприяють створенню атмосфери доброзичливості, поваги до думок інших.
2.2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ПРОВЕДЕННЯ
ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОЛЕКТИВНОЇ ГРИ НА УРОЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 6 КЛАСІ.
Шостий клас охоплює різний підлітковий вік, в якому має значення, як відноситься до окремого школяра колектив, яке він у ньому займає місце. Важливо, що підліток цінує не тільки думку товаришів, але й дорослих, в нашому випадку вчителів. Колективна гра допоможе учню затвердитись як особистості, як члену класного колективу, вирости в очах вчителя.
Як можна організувати урок?
Вчитель на попередньому уроці дає домашнє завдання повторити весь пройдений матеріал з теми “Іменник” (“Іменник як частина мови”, “Велика буква і лапки у власних назвах”, “Змінювання іменників за відмінами. Типи відмін”, “Правильне вживання відмінкових закінчень іменників”, “ Способи творення іменників, “Найчастіше вживані префікси і суфікси”, “Орфограми, пов’язані з творенням іменників”, “Написання не з різними частинами мови”, “Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові”), попередивши про те, що наступний урок буде проведений у формі колективної гри. Тож від підготовки кожного буде залежати успіх усієї команди.
Наступний урок — гру вчитель розпочне з того, що розподілить учнів за командами.
Кількість команд відповідатиме кількості рядів парт у класі. В більшості шкіл парти стоять в три ряди, тому автоматично утворюється три команди, які самостійно обирають собі капітана і назву, відповідно до теми уроку. Необхідно зрівняти кількість членів команди, щоб вони мали рівні шанси. Всі, хто не ввійде до команди (а це може бути один — два учні), будуть допомагати вчителю слідкувати за ходом гри, швидко підрахувати бали.
Зрозуміло, що в кожній команді в середньому буде однакова кількість сильних, середніх і відстаючих у навчанні учнів. Тож шанси приблизно рівні у кожної команди. Оцінюватиме гравців пропонуємо за команадами. Команда, яка займе I місце в грі, тобто матиме найвищий рейтинговий результат, отримує оцінку “відмінно”, що відповідатиме 10-12 балам. Команда, яка займе II місце, тобто отримає середній результат отримає оцінку “добре” - 7-6 балів. Остання команда буде оцінена на “задовільно” - 6 балів. Та для останньої команди буде невеличка пільга (бо це ж все таки гра) — вона буде оцінена за бажанням. На цьому уроці оцінювання не буде об’єктивним (це одна з вад колективної гри), бо мета ставиться тут інша — активізувати пізнавальні можливості учнів за допомогою колективу.
У даній грі вчитель буде арбітром, який слідкує за її розвитком, його роль пасивна.
Колективна гра розрахована на 2 години (2 уроки). Перерва буде використана для відпочинку школярів і для підведення вчителем поточних результатів.
9
Цей урок — гра носитиме характер уроку повторення і закріплення попередніх знань, підготовкою до наступного підсумкового уроку, тесту, контрольної роботи.
2.3. ХІД КОЛЕКТИВНОГО УРОКУ — ГРИ
Розглянемо сам колективний урок — гру для зразка.
Тема: значення іменника в морфології української мови.
Мета: повторити і закріпити пройдений матеріал; розвивати логічне мислення учнів; виховувати почуття колективізму.
Хід уроку. I тур. Іменник як частина мови.
Кожній команді надається чистий альбомний аркуш, на якому написане одне слово іменник. Завдання:утворити ланцюжок, в якому кінцева буква (крім и, ь — тоді береться попередня буква), є початком наступного слова — іменника. Останній гравець повинен створити таке слово, щоб останнє слово — іменник ще й закінчувалося на початкову букву першого наданого команді слова — іменника (закрити ланцюжок). Слова — іменники мають бути загальними, в однині, в називному відмінку, На альбомному аркуші кожен член команди повинен внести тільки одне слово, тож їх кількість має відповідати кількості членів команди. Виграє та команда, що впорається швидше з завданням. Місця відповідно співвідносяться з такими ігровими балами: I місце — 5 балів. II місце — 3 бали
III місце — 1 бал.
Якщо в ланцюжку допущені помилки або не дотримана послідовність, команда не одержує жодного бала.
Наприклад, хліб — білка - актор — ананас — салат — трактор — рівчак — кінь — нога — артикул — лікоть — токар — ріг — горох.
Тур II. Поділ іменників на відміни.
Класна дошка розділена на три частини, на кожній написана рівна кількість сів — іменників. Завдання: написати над кожним словом — іменником відміну. Кожен член команди повинен встати і вписати відміну над відповідним до черги словом — іменником. Виграє та команда, що впорається швидше з завданням.
Місця відповідно співвідносяться із такими ігровими балами:
I місце — 5 балів.
II місце — 3 бали.
III місце — 1 бал.
Якщо в завданні допущені помилки або не дотримана послідовність, команда не отримує жодного бала.
Наприклад, лист (II відміна) , вим’я (IV відміна), подорож (III відміна), хмара (I відміна), Микола (I відміна), сирота (I відміна), вовченя (IV відміна), зілля (II відміна), мати (III відміна), добро (II відміна), круча (I відміна), березень (II відміна), піч (III відміна), море (II відміна), лоша ( IV відміна).
Тур III. Група іменників II відміни з основою на — р.
Кожній команді надається альбомний аркуш, на якому зображена таблиця, що складається із трьох колонок, які учасники повинні заповнити словами,
що знаходяться під нею. Завдання: вписати в колонки слова — іменники II відміни з основою на — р відповідно груп.
Кожен член команди повинен по порядку вписати у відповідну колонку слово - іменник. Виграє та команда, що впорається швидше з завданням. Місця відповідно співвідносяться із такими ігровими балами:
I місце — 5 балів.
II місце — 3 бали.
III місце — 1 бал.
Якщо в завданні допущені помилки або не дотримана послідовність, команда не отримує жодного бала.
ТвердаМ’якамішанажирпекарШколяркомарКаменяркомандирписарГазетярбоксе рслюсарВугляргектарбібліотекарГазетяр Жир, пекар, Ігор, школяр, комар, писар, слюсар, каменяр, газетяр, командир, бібліотекар, боксер, гектар, вугляр, газетяр.
IV тур. Визначення роду іменників в російській і українській мовах. Дошка поділена на три частини, В рядок написані російською мовою словосполучення. Завдання: через дефіс написати переклад їх українською мовою. В дужках вказати рід (російською й українською мовами) поданих слів.
Цей тур оцінюється так:
На завдання виділяється 15 хвилин (по 1 хвилині на кожног гравця). По закінченні часу гра завершується.
Кожен член команди одержує 1 бал, якщо правильно перекладе словосполучення, вкаже правильно рід.
Якщо учень припускається помилок, або не встигає виконати завдання, він не отримує бала.
Наприклад:
Далекая Сибирь (жіночий рід) — далекий Сибір (чоловічій рід).
Десятичная дробь (жіночій рід) — десятковий дріб (чоловічій рід).
Острая боль (жіночій рід) — гострий біль (чоловічій рід).
Далекий путь (чоловічій рід) - далека путь (жіночій рід) — далекий шлях (чоловічій рід). (Можливий будь— який варіант).
Интересный доклад (жіночій рід) — цікава доповідь (жіночій рід).
Правый глаз(чоловічій рід) — праве око (середній рід).
Родной поселок( чоловічій рід) — рідне селище (середній рід).
Широкая степь (жіночій рід) — широкий степ (чоловічій рід).
Ветхая рукопись (жіночій рід) — ветхий рукопис (чоловічій рід).
Болезненная корь (жіночій рід) — хворобливий кір (чоловічій рід).
Песчаная насыпь (жіночій рід) — піщаний насип (чоловічій рід).
Большая кружка (жіночій рід) — великий кухоль (чоловічій рід).
Тяжелый труд (чоловічій рід) — важка праця (жіночій рід). ( Можливий будь — який варіант).
Новый филиал (чоловічій рід) — новий філіал (чоловічій рід) — нова філія (жіночій рід). (Можливий будь — якій варіант)
Экономический кризис (чоловічій рід) — економічна криза (жіночій рід).
V тур . Відмінювання іменників.
Це конкурс капітанів команд. На дошці, що поділена на три частини, написане слово “іменник”. Завдання: капітани повинні правильно провідміняти це слово як в однині, так і в множині. Виграє той, хто це зробить швидше.
Місця відповідно співвідносяться з такими ігровими балами:
I місце — 5 балів.
II місце — 3 бали.
III місце — 1 бал.
Якщо в завданні допущені помилки, або члени команди кричали і заважали іншим, команда не отримує жодного бала.
Наприклад, провідміняти слово — іменник “клен”.
Однина: Множина:
Н. Клен Н. Клени
Р. Клена Р. Кленів
Д. Клену Д. Кленам
З. Клен З. Клени
О. Кленом О. Кленами
М. (на) Клені М. (на) кленах
Кл. Клене Кл. Клени
VI тур. Закінчення іменників II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини.
На альбомних аркушах командам подаються написані в рядок іменники II відміни чоловічого роду в називному відмінку. Завдання: ці іменники потрібно написати через дефіс у родовому відмінку. Виконати по порядку — кожному гравцю надається одне слово — іменник.
Гра на швидкість. Місця відповідно співвідносяться з такими ігровими балами:
I місце — 5 балів.
II місце — 3 бали.
III місце — 1 бал.
Якщо в завданні допущені помилки, або не дотримана послідовність, команда не отримує жодного бала. Наприклад:
Учень — учня.
Прогрес — прогресу.
Четвер — четверга.
Київ — Києва.
Катет — Катета.
Красний Лиман — Красного лиману.
Дніпро — Дніпра.
Горобець — горобця.
Пісок — піску.
Байкал — Байкалу.
Метр — метра.
Конотоп — Конотопа.
Кит — кита.
Грім — грому.
Відмінок — відмінка.
VII тур. Творення і правопис імен по батькові.
Кожна команда отримує альбомний аркуш із чоловічими іменами й іменами по батькові для чоловіків і для жінок, написаними в рядок.Завдання: виправити допущені помилки, якщо такі є.
Кожному гравцю надається один стовпчик. Якщо він правильно виконає правильно виконає завдання, то отримає 1 бал. На гру виділяється 15 хвилин. Якщо в завданні допущені помилки, або не дотримана послідовність виконання гравцями, команда не отримує жодного бала.
Михайло — Михайлович - Михайльовна ( Михайлович, Михайлівна).
Василь - Васильйович — Василівна (Васильович). Ігор — Ігорович — Ігорійовна (Ігорович, Ігорівна). Лука — Лукич (або Лукович) — Луківна.
Сава — Савич (або Савович) — Савовна (Савівна).
Кузьма — Кузмич (або Кузьмович) — Кузьмовна (Кузьмівна).
Хома — Хомич (або Хомойович) — Хомівна (або Хомович).
Георгій — Георгіїч — Георгійовна (Георгійович, Георгіївна).
Григорій — Григорійович — Григорійовна (Григович, Григорівна).
Микола — Миколайович — Миколаївна.
Іван — Іванович — Івановна (Іванівна).
Максим — Максимович — Максимовна (Максимівна) Сергій — Сергійович — Сергійовна (Сергіївна).
В’ячеслав — Вячеславович — В’ячеславівна.
Дмитро — Дмитрович — Дмитройовна (Дмитрович, Дмитрівна).
I місце — 5 балів.
II місце — 3 бали.
III місце — 1 бал.
1. Іменник жіночого роду III відміни, що означає споруду для опалення приміщень.
2. Іменник чоловічого роду II відміни, що означає особу, яка пише протокол зборів.
3. Іменник жіночого роду III відміни, антонім іменника горе.
4. Іменник жіночого роду I відміни, що означає майстерню з горном для ручного кування металу.
5. Іменник чоловічого роду II відміни, що є назвою птаха — символу миру.
6. Іменник жіночого роду I відміни, який означає віршований твір для співу. В кінці всіх турів відбувається контрольне підрахування балів, які набрала кожна команда.
Максимальна кількість ігрових балів протягом даної колективної гри — 80 балів (5+5+5+15+5+5+15+5+5+15).
Оцінювання за положенням команд у грі.
Ігрові бали: I місце — 76-80 “відмінно” - 12 балів, 71-75 — 11 балів, 60-70 10 балів, якщо у команди, що зайняла I місце, нижчий результат, то вона отримує 9 балів тільки за перемогу.
II місце — 46 — до максимально можливого результату, “добре” 9 балів, 41-45 - 8 балів, 30-40 - 7 балів, якщо у команди, що зайняла II місце, нижчий результат, то вона одержує 6 балів. III місце — 20 — до максимально можливого результату 6 балів.
Звичайно, колективна гра не може об’єктивно оцінити кожного учня. Але вона дає повне уявлення про засвоєння попереднього матеріалу класом, що є не менш важливим для вчителя, тому що вказує на недоліки у його підготовці до уроку, якщо такі є. Крім того таке колективне повторення допомагає відсталим у навчанні учням отримати уявлення про вивчений матеріал. І можна не сумніватися, що майбутня контрольна робота, модуль, тест будуть мати кращі результати, ніж у тих класах, де не проводилось колективна гра. Виховний момент у колективній грі важко переоцінювати. Новизна і незвичність оцінювання надовго залишається в пам’яті школярів.
ВИСНОВКИ
Дослідивши можливості використання лінгвістичних ігор на уроках рідної мови в 6 класі, можна зробити наступні висновки:
1. Теорія і практика навчання української мови мають бути передусімспрямовані на розв’язання головної проблеми — відродження й подальшій розвиток української мови на всьому терені України, формування мовної особистості як гаранта збереження і подальшого розвитку національної культури та державності.
Концепція мовної освіти визначає пріоритети навчання української мови й розвитку мовлення, структуру і зміст шкільного курсу мови й мовлення, методи прийоми, організаційні форми й технології засвоєння освітнього змісту.
2. Методи формування пізнавальних інтересів учнів викликають позитивнідії та настрій - образність, цікавість, здивування, моральні переживання.
3. Метод пізнавальних ігор сприяє створенню емоційно — піднесеноїатмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення. Пізнавальні ігри (ділові, рольові,ситуативні) моделюють життєві ситуації, стосунки людей, взаємодію речей, явищ. Вони можуть бути основною або допоміжною формою навчального процесу. Розвиваючий ефект досягається за рахунок імпровізації, природного вияву вільних творчих сил учнів. У виховному значенні гра допомагає учням подолати невпевненість, сприяє самоствердженню, найповнішому виявленню своїх сил і можливостей.
4. В здоровому колективі кожен його член намагається бути реалізованимякнайширше. Така активізація навчання дозволить нам досягти кращих успіхів у цій галузі.
5. Значення лінгвістичних ігор в процесі викладання української мови дужевелике, оскільки вони спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, розширюють знання з української мови.