Розробка уроку "НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ ЖУРНАЛ "КРОВОТЕЧІ"

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ МЕДИЧНИЙ

ЖУРНАЛ "КРОВОТЕЧІ"

ТЕМА: КРОВОТЕЧІ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ.

Мета:

а) навчальна: сформувати поняття про кровотечі; розглянути причини виникнення кровотеч, класифікацію кровотеч; ознайомити учнів з особливостями внутрішніх кровотеч, носовою кровотечею;

б) виховна: продовжити формувати науковий світогляд; здійснювати санітарно-гігієнічне та патріотичне виховання учнів.

в) розвиваюча: розвивати вміння учнів логічно мислити, аналізувати і порівнювати; розвивати критичне і креативне мислення; формувати вміння швидко і чітко формулювати свої думки.

Тип уроку: урок вивчення нових знань.

Форма заняття: урок-«науково-практичний медичний журнал».

Методи навчання: словесні (розповідь з елементами бесіди, пояснення, бесіда), наочні (метод ілюстрації, метод демонстрації), практичні (виконання завдань), інтерактивні вправи.

Обладнання і матеріали: опорний конспект «Науково-практичний медичний журнал «Кровотечі», брошури «Кровотечі», мультимедійна презентація, перев’язувальні матеріали, кровоспинні джгути, аптечки першої медичної допомоги.

Використана література:

1. Домедична допомога (алгоритми, маніпуляції): Методичний посібник / В.О. Крилюк та ін.. – К.: НВП «Інтерсервіс», 2014. – 84с.

2. Домедична допомога. (алгоритми та маніпуляції): методичний посібник / Крилюк В.О., Кузьмін В.Ю., Кузьмінський І.В., Цимбалюк Г.Ю., Максименко М.А. – Київ. – 2017. – 120с.

3. Захист Вітчизни. Основи медичних знань: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти. Рівень стандарту.// А.А. Гудима, К.О. Пашко, І.М. Гарасимів, М.М. Фука. – Тернопіль: Астон, 2018. – 192с. 

4. Захист Вітчизни (рівень стандарту, «Основи медичних знань»): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / В.М. Лелека, А.М. Бахтін, Е.В. Винограденко. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018. – 144с.

5. Практикум з валеології. Основи долікарської допомоги. Навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів, вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл/ Укладачі Цимбал Н.М., Берегова О.Д. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 112с.

 

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Девіз уроку: «Для того, щоб правильно діяти, необхідно знати, а для того щоб   знати – навчатися».

(Давньогрецька філософія)

Вчитель: Сьогодні в нас незвичайний урок «Захисту України (основ медичних знань)»: ми з вами перегорнемо сторінки науково-практичного медичного журналу. Для початку я пропоную Вам розгадати ребус  і прочитати назву журналу.

                               

(КРОВОТЕЧІ)

   

Для того, щоб отримати можливість читати наш журнал «Кровотечі» Вам потрібно виконати «Завдання старого аптекаря». 

«Завдання старого аптекаря»

Інтерактивна вправа «Так-Ні»

  

1. Медична допомога – комплекс діагностичних і лікувальних заходів, спрямованих на встановлення діагнозу, усунення чи зменшення симптомів чи проявів захворювання або патологічного стану, з приводу якого звернувся пацієнт, на нормалізацію його життєдіяльності, покращення чи відновлення здоров’я. +

2. Перша медична допомога – комплекс термінових медичних заходів, які надаються хворому або потерпілому на місці пригоди та під час доставки в медичний заклад самим потерпілим чи особою, яка знаходиться поруч. +

3. Некваліфікована допомога – це допомога, яку надає лікар, що має в своєму розпорядженні необхідні інструменти, апарати, медикаменти, кров і кровозамінники. -

4. Некваліфікована допомога надається немедичним працівником, в умовах, коли немає необхідних засобів та інструментів. +

5. Одним з найбільш частих та небезпечних наслідків поранення є кровотеча. +

6. Надзвичайно сильний біль, велика крововтрата, ушкодження внутрішніх органів та великих нервових стовбурів ніколи не спричиняють розвиток шоку. –

7. Асептика – система заходів, які направлені на знищення мікроорганізмів у рані, а також у всьому організмі хворого, за допомогою активних хімічних, фізичних, біологічних та механічних методів. –

8. Антисептика – система заходів, які направлені на знищення мікроорганізмів у рані, а також у всьому організмі хворого, за допомогою активних хімічних, фізичних, біологічних та механічних методів.+

9. Асептика здійснюється з метою профілактики потрапляння мікроорганізмів у рану, а антисептика включає методи знищення їх усередині живого організму. +

10. Серцево-судинна система здійснює транспорт крові в замкненій трубчастій системі, до якої належать серце-артерії-капіляри-вени-серце. +

11. Центральний орган серцево-судинної системи – аорта. –

12. Серце – центральний орган серцево-судинної системи. +

13. Артерії – це судини, по яких кров тече від серця до органів і тканин тіла. +

14. Капіляри – це найкрупніші судини, по яких кров тече до серця. –

15. Серце – це чотирикамерний порожнистий м’язовий орган, що безперервно працює протягом усього життя. +

16. У кровоносній системі рух крові безперервний. +

17. З найменшою  швидкістю кров рухається в аорті. –

18. Робота серця не перебуває під контролем центральної нервової системи. –

19. Найбільша артерія в організмі людини – аорта. +

20. Капіляри – найдрібніші кровоносні судини.+

21. Серце людини розташоване в черевній порожнині. -

22. Серце людини двокамерне. -

23. Артерії – найменші судини людського організму. -

24. Частка крові у дорослої людини складає приблизно 6-8% загальної маси тіла, що відповідає 4-6 л. +

25. Основним кровотворним органом є кістковий мозок. +

  

 

  

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

СТОРІНКАМИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОГО МЕДИЧНОГО ЖУРНАЛУ «КРОВОТЕЧІ».

1. Рубрика 1. Поняття про кровотечі, їх класифікація.

2. Рубрика 2. Внутрішні кровотечі.

3. Рубрика 3. Носова кровотеча.

4. Рубрика 4. «Перевір себе».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Рубрика 1. Поняття про кровотечі, їх класифікація.

Кровотеча – це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.

При пораненні великих судин, що супроводжуються значною крововтратою, може настати смерть внаслідок різкого зниження кров’яного тиску, припинення циркуляції крові в мозку, серці, легенях та, відповідно, нестачі кисню для живлення тканин.

Особливо чутливими до припинення кровопостачання є нервові клітини мозку, які безповоротно гинуть вже через кілька хвилин.

Тяжкість кровотечі визначається не тільки абсолютною величиною крововтрати. Стан пригнічення, страху, голоду, виснаження від довготривалого захворювання погіршують наслідки кровотечі.

Найнебезпечніша кровотеча – травма сонної артерії.

Види кровотеч стосовно зовнішнього середовища:

•                    зовнішня;
•                    внутрішня;
•                    прихована.

За кількістю втраченої крові кровотечі бувають:

•                    помірні (з крововтратою до 500 мл);
•                    середньої важкості (від 500 до 1000 мл);
•                    важкі (від 1000 до 1500 мл);
•                    дуже важкі (більше 1500 мл).

  

Кровотечі бувають первинні й вторинні.

Первинні настають безпосередньо після порушення цілісності судин.

Вторинні кровотечі з'являються через певний час після травми, зазвичай від різних ранових ушкоджень. Розрізняють вторинні ранні й вторинні пізні кровотечі. Ранньою вторинною вважається кровотеча, яка виникає вдруге в перші два дні, пізньою - від третього дня до кіль­кох тижнів після травми. Вторинна кровотеча настає здебільшого при вогнепальних ушкодженнях і при розвитку інфекції.

Класифікація кровотеч залежно від характеру ушкодження судини:

•                    артеріальна;
•                    венозна;
•                    капілярна;
•                    паренхіматозна.

  

Капілярна кровотеча виникає при пошкодженні багатьох дрібних кровоносних судин при шкірно-м’язових ранах, що мають значну поверхню. При капілярній кровотечі кров ніби сочиться з ушкодженої тканини. У цих випадках підняття ушкодженої частини тіла та накладання тугої пов’язки достатні для зупинки кровотечі. Накладена чиста пов’язка, крім того, захищає рану від забруднення. Інколи капілярна кровотеча може зупинитися самостійно.

Зверніть увагу! Якщо протягом 30 хвилин капілярна кровотеча не зупинилася, необхідне екстрене звернення до лікаря. Зафіксова­ні випадки загибелі людей, які заснули з капілярною кровотечею, що не зупинилася, і померли від великої втрати крові.

Венозна кровотеча виникає при пораненні судин, по яких кров тече від периферії до серця. В цьому випадку кров витікає з пошкодженої судини рівною темною цівкою. Для зупинки венозної кровотечі необхідно надати ушкодженому органу підняте положення і накласти стискуючу пов’язку. Це звичайна пов’язка, при накладанні якої під ходи бинта над раною накладають щільно скатаний валик з марлі, вати або іншого стерильного м’якого матеріалу; бинтують при цьому тугіше для того, щоб валик щільно приставав до рани і стискав кровоточиві судини. Поверх неї доцільно накласти міхур з льодом або з холодною водою.

Лікар демонструє зупинку кровотечі.

Артеріальна кровотеча  відрізняється тим, що кров б’є струменем яскраво-червоного кольору, виникає при пошкодженні судин, якими кров рухається від серця до периферії тіла. Небезпечною є кровотеча з великих артерій: сонної, підключичної, плечової, стегнової, підколінної. Смерть при їх пораненні може настати через 3-5 хв. Але кровотечі з дрібніших артерій також небезпечні.

Для припинення зовнішньої артеріальної кровотечі застосовують такі методи:

•                    притискання пальцями великих артерій на кінцівках вище рани, на шиї й голові нижче до кісток у місцях, де вони проходять близько до поверхні тіла;
•                    накладання тугої стискальної пов’язки;
•                    накладання кровоспинного еластичного джгута або закрутки;
•                    максимальне згинання кінцівки в розміщеному вище суглобі (за відсутності переломів кісток).

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при ушкодженні паренхіматозних органів (печінки, легенів, нирок, селезінки), які мають досить розгалужену сітку судин.

Рубрика 2. Внутрішні кровотечі.

Внутрішня кровотеча – це пaтологічний стан, при якому кров виливається із внутрішніх органів в оточуючі їх тканини чи порожнини.

Внутрішня кровотеча характеризується різним ступенем недо­крів'я і симптомами, пов'язаними із здавлюванням порожнинних орга­нів (легенів, головного мозку, серця).

Внутрішню кровотечу виявити значно важче, ніж зовнішню, бо її ознаки не такі виразні й можуть з’явитися лише через деякий час.

Ознаками внутрішньої кровотечі є:

•                    посиніння шкіри (утворення синця) на місці ушкодження;
•                    м'які тканини над місцем травми болісні, опухлі, тверді на дотик (наприклад, «твердий живіт» при внутрішній кровотечі в черевну порожнину);
•                    частий слабкий пульс;
•                    часте дихання;
•                    бліда шкіра, прохолодна на дотик;
•                    нудота, блювання;
•                    спрага;
•                    кровотеча з природних отворів організму (рот, ніс, пряма кишка, кров у сечі тощо).

   

Ефективних засобів тимчасового підтримання гомеостазу при внутрішній кровотечі немає, але існують певні методи, які значною мірою можуть послабити її і дозволяють виграти час для направлення потерпілого в хірургічне відділення.

Це забезпечення спокою, для чого хворого слід покласти на рівну поверхню, в напівсидячому положенні, заборонити вживання їжі та пиття, застосувати холод, наприклад, міхур з льодом на живіт. Холодний компрес полегшує біль і знімає припухлість. При використанні льоду загорніть його у марлю, рушник або тканину, перш ніж прикладати до ушкодженої ділянки. Прикладайте холод на 15 хв через кожну годину.

Перша допомога при внутрішньочеревних кровотечах. Потерпілого укладають у напівсидячому положенні із зігнутими в колінах ногами, на область живота кладуть холодний компрес. Не можна давати пити і їсти. Необхідно забезпечити негайне транспортування хворого в лікувальну установу.

Перша допомога при кровотечах у плевральну порожнину. При кровотечі в плевральну порожнину дихання утруднене, при значній кровотечі потерпілий задихається. Його укладають у напівсидячому положенні із зігнутими нижніми кінцівками, на грудну клітку кладуть холодний компрес. Хворий потребує термінової госпіталізації.

Лікар демонструє зупинку кровотечі.

  

Рубрика 3. Поняття про носову кровотечу.

Носова кровотеча – кровотеча з порожнини носа, яку, зазвичай, можна побачити при виділенні крові через ніздрі. 

Носові кровотечі виникають при пошкодженнях носа, переломах черепа, як ускладнення різних соматичних захворювань.

При цій кровотечі кров може попадати в дихальні шляхи і шлунок, викликати блювання, кашель.

У цих випадках хворий стає неспокійним, кашляє, що підсилює кровотечу.

Перша долікарська допомога:

1. Надаючи допомогу такому хворому, передусім його необхідно заспокоїти і переконати, що різкий кашель, збуджена розмова, неспокійна поведінка тільки підсилюють кровотечу.

2. Хворого необхідно посадити, дещо нахилити йому голову вперед, що запобігає попаданню крові в носоглотку. При неможливості надання хворому вертикального положення його слід покласти на бік або на живіт. На ділянку носа необхідно покласти загорнутий у хустинку міхур із льодом. Якщо його немає, намочити в холодній воді бинт, вату, шматок тканини. Якщо кровотеча не зупиняється, то слід притиснути обидві половини носа до носової перегородки на 3-5 хв. Кров, що потрапляє в рот, хворий повинен випльовувати.

3. При неможливості зупинки кровотечі необхідно тампонувати носові ходи сухим або змоченим у розчині пероксиду водню шматком вати або смужкою бинта, величина якого повинна бути достатньою для тугого заповнення носового ходу.

Лікар демонструє зупинку кровотечі.

V. Закріплення знань.

Рубрика 4. «Перевір себе».

  

1. Протягом заняття учні заповнюють конспект за матеріалами сторінок науково-практичного медичного журналу «Кровотечі».

2. Учні обирають  диференційовані завдання з рубрик:

1. «Хрестики-нулики».

2. «Ворожіння на ромашці».

3. «Збери аптечку».

4. «Я можу врятувати життя».

1. «Хрестики-нулики».

1. Виграшна комбінація – види кровотеч стосовно зовнішнього середовища.

Зовнішня	Артеріальна	Третинна
Первинна	Внутрішня	Венозна
Капілярна	Вторинна	Приховна

 2. Виграшна комбінація – види кровотеч за кількістю втраченої крові.

Помірні (до 500 мл)	Важкі (від 1000 до 1500 мл)	Дуже важкі (більше 1500 мл)
Абсолютні	Незначні (більше 2000мл)	Значні (більше 5000)
Венозні	Артеріальні	Критичні (більше 8000 мл)

3. Виграшна комбінація – види кровотеч залежно від ушкодження судин.

Серцева	Аортна	Митральна
Артеріальна	Венозна	Капілярна
Ниркова	Печінкова	Легенева

2. «Ворожіння на ромашці».

Діагностуйте вид кровотечі.

Пелюстка 1. Кровотеча спостерігається при ушкодженні паренхіматозних органів – печінки, легенів, нирок, селезінки ________________________________

Пелюстка 2. Щоб зупинити кровотечу, слід вище місця поранення швидко притиснути пальцем судину в точках, де прощупується пульс, і накласти джгут. ______________________

Пелюстка 3. Людина, в якої виникла ця кровотеча, стає блідою, виступає холодний піт, пульс частішає і слабне. До ймовірного місця кровотечі прикладають холодний компрес. __________________

Пелюстка 4. Ця кровотеча буває у вигляді пульсуючого струменя, подібна до фонтану. Кров має яскраво-червоний колір.

                   _______________________

Пелюстка 5. У разі цієї кровотечі, пошкодження великих судин, зсідання крові не здатне швидко зупинити її, кров витікає рівномірно і має темний колір. ____________________________

Пелюстка 6. Ця кровотеча виникає в разі незначних поранень. Не призводить до значної втрати крові й легко зупиняється. ______________

3. «Збери аптечку».

Учні отримують конверт з завданнями зібрати аптечку для надання допомоги при певному виді кровотечі.

1. Артеріальна кровотеча з правого передпліччя.

2. Венозна кровотеча з правої гомілки.

3. Носова кровотеча.

4. «Я можу врятувати життя».

Учні отримують конверт з завданнями змоделювати домедичну допомогу при певному виді кровотечі.

1. Змоделюйте домедичну допомогу при носовій кровотечі.

2. Змоделюйте домедичну допомогу при внутрішній кровотечі.

3. Змоделюйте домедичну допомогу при венозній кровотечі з лівого передпліччя.

VI. Підсумок уроку і домашнє завдання.

1. Оцінювання учнів.

2. Вивчити §26.

 

Наш сьогоднішній урок я хочу завершити  словами Я. А. Коменського: «Вважаю нещасливий той день, коли ти не засвоїв нічого нового».

Я сподіваюся, що кожен з Вас з сьогоднішнього заняття візьме з собою у майбутнє міцні знання, які в випадку надзвичайної ситуації допоможуть врятувати життя.