Розробка уроку по темі: "Природні зони Африки"

Тема. Природні зони Африки.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

 

                       ХІД УРОКУ

  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

  

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

                               АФРИКАНСЬКІ  МАНДРИ

Бархан за барханом долаю я шлях,           Заледве я ранку і сонця діждав,

Пісок неприємно скрипить на зубах,         Одразу збирать караван свій почав.

А сонце безжально, жорстоко пече,          Іще зо два тижні такого шляху —

І вітер піском у обличчя січе.             І я в джунглі Африки скоро прийду.

 

Коли вже затихне цей страшний самум,        А ось і вона — темна зелень лісів

Коли я оазис нарешті знайду?                Тамує палаючий подих пісків.

І навіть верблюдів стійких караван          Та тільки здається, що гірше позаду.

Не може здолати високий бархан.             Тут, навпаки, треба збільшить увагу.

 

Лягли всі в пісок, бо йти вже несила,       Розкинулось всюди пекло зелене,

І хмара страшна небо зовсім закрила,        Пітони, москіти чатують на мене,

Піску повні очі, тріщить на зубах.          Дзижчить зовсім поряд муха цеце

Коли ж закінчиться пекельний цей жах?       І відчай, і жах зазирають в лице.

 

І мрієш в цей час про далекі краї,          На березі річки спочить я присів,

Де тихо, і річка, зелені гаї.               І тут, мов корчага, притих крокодил.

Невже оце Африка всюди така —               Минув я екватор — і знову ліси,

Каміння, пісок і страшенна жара?            Та я вже не радий цій дикій красі.

 

Самум пролетів, і ми всі живі,              Втікати, втікати на південь скоріш!

Пливе караван у зелені краї.                І знов на шляху савана лежить.

Пустеля позаду, попереду край —             Долаю савану, на південь іду.

Саваною зветься — тваринам тут рай.         Коли вже на мис я Голковий прийду?

 

Ось мчить, немов вихор, плямистий гепард,   Та знову пустеля. Може, я заблукав?

В тіні причаївсь його брат — леопард.       Можливо, в Сахару я знову попав?

Могутні слони воду з озера п'ють,           Та ні,щось не так тут,пустеля не та.

Мов в танці, рожеві фламінго пливуть.       Та це ж Калахарі — бушменів земля.

 

А ось по савані луна страшний рев —          За нею країна алмазів лежить,

Це грізний й могутній цар звірів всіх — лев. Оранжева річка на захід біжить,

Від нього газелі мчать вдалину            Драконові гори їх стережуть,

І гну антилопи зникають в пилу.           За Капськими горами скінчив свою путь.

 

Час темної ночі в савані настав.          Мис Агульяс мене радо стріча,

Регоче гієна і виє шакал.                 Позаду лишилася Африка вся.

Шум боротьби — і дикий чийсь рик,         Стомивсь я добряче, але не сумую

І в темряві ночі стихає цей крик.         І в подорож нову я знову готуюсь.

Про що розповідає африканський мандрівник?

( про подорож  по пустелях, саванах і лісах в Африці)

Пустелі, савани і ліси – це природні зони.

Що таке природна зона?

Що таке природний комплекс?

 

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 1. Особливості розміщення природних зон Африки.

  Робота з картою.

Розгляньте карту природних зон Африки і дайте відповіді на такі питання:

- У чому особливість розташування природних зон Африки? Чому в Африці переважають зональні природні комплекси?

Розповідь учителя.

 Природні зони Африки, так само як і кліматичні пояси, розташовані майже симетрично по обидва боки від екватора. У їхньому розміщенні  яскраво виражена широтна зональність. В Африці формуються природні зони екваторіального, субекваторіального, тропічного й субтропічного географічних поясів. На підняттях рельєфу виражена висотна поясність.

Якими ж причинами обумовлено різноманіття та розміщення природних комплексів на  материку?

 Відповідь на це питання спробуємо отримати на сьогоднішньому уроці.

 

2. Зона вологих вічнозелених лісів.

 Зона вологих вічнозелених лісів розташована в басейні річки Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Близькість до екватора обумовлює велику кількість сонячного світла й опадів протягом року. В умовах спекотного і рівномірно вологого клімату на червоно-жовто-фералітних ґрунтах ростуть багатоярусні вічнозелені ліси, які на території Африки називаються гілеями.                              

Повідомлення учнів. 

Гілея — це не чарівна красуня, не палац. Це дике нагромадження кольорів, звуків. Це — зелене пекло! Багатоярусна рослинність перевита різновидом ліан, уквітчана орхідеями. Пальма ротанг ліаноподібна може бути завдовжки 300 метрів. Дерев близько 3000 видів. У боротьбі за світло вони ростуть у 4-5 ярусів. Найвищий ярус утворюють фікуси і пальми, які досягають 70 м у висоту. з них: червоне, жовте, ебенове, сандалове, хлібне, мускатне й олійна пальма.

 Дерева-велетні розмістились на коренях-підпорках. Поживні речовини, яких недостатньо в червоно-жовтих ґрунтах, поповнюються через листя.

 Тваринний світ заселив усі яруси. На деревах птахи, мавпи, шимпанзе, білки, комахи. До наземних жителів належать китицевухі свині, дрібні копитні, карликові бегемоти заввишки до 80 см і родичі жирафа — окапі, що живуть тільки в Африці, хижі леопарди, людиноподібні горили — ендеміки. На землі — змії,ящірки, скорпіони, масові мурахи, комахи, терміти.

Якщо глянути на ці ліси зверху, перед очима розкинеться безмежний килим із листя. Кожний листок у ньому повернутий точно під таким кутом, який забезпечує йому найбільшу кількість світла.

  Коли людина потрапляє до такого лісу, то відчуває себе на дні зеленого океану. Від величезних гілок дерев-гігантів у всі боки відходять повітряні корені, гігантські ліани обвивають стовбури й гілки, як снасті вітрильного корабля. На сучках і гілках, навіть на листках дерев живе безліч рослин-паразитів. Зелена ніч оточує людину в екваторіальному лісі навіть удень. У приземний ярус просочується менше як 5 %  сонячного світла, тому тут мало трав'янистої рослинності.

У приекваторіальній зоні немає певних пір року, тому рослини туї розвиваються за своїми циклами. Одні види, наприклад,  скидають листки кожні півроку, інші - через рік і три тижні, а деякі - протягом усього року -через невеликі проміжки по одній гілці.

  Тваринний світ вологих вічнозелених екваторіальних лісів винятково різноманітний, змінюється по вертикалі, відповідаючи певним ярусам. У пухкому ґрунті та лісовій підстилці - численна мікрофауна: бактерії і цвілеві гриби «працюють» безперервно. В умовах високої вологості швидкість гниття просто дивовижна: листок, скинутий деревом, тут повністю розкладається за шість тижнів. У наземному ярусі живуть дрібні копитні, лісові свині, лісові слони, горили; біля водойм - карликові бегемоти, окапі (родичі жирафів). У кронах дерев багато видів  мавп: колобуси, шимпанзе. Багато птахів, комах, гризунів. Повсюдно селяться земноводні (жаби). В усіх ярусах поширені терміти.

  На півдні, півночі й сході зона вологих екваторіальних лісів змінюється зоною перемінно-вологих листопадних  лісів, а потім рідколісь і саван. Така зміна пояснюється зменшенням річної кількості опадів і появою сухого періоду року.

 

 3. Савани й рідколісся.

Повідомлення учнів.

Савани та рідколісся займають 40% території. Це як степи України, але трави, що ростуть тут, мають висоту від 1 до 8 м. Головна особливість природи —  сезонність, багатство світла і свіжість повітря. У вологий сезон все розквітає, зеленіє, буяє, а наступає сухий зимовий сезон — і трави засихають, дерева скидають листя.

 Дуже цікаво пристосувався до цих контрастних умов баобаб — один зі священних символів Африки. Живе він 4—5 тисяч років, у висоту рідко сягає  понад 25 м, але в  обхваті тропічний велетень може бути 20-40 метрів. Саме в товстому стовбурі баобаб під час дощів,  немов верблюд, накопичує воду до 120 літрів, яку він економно використовує в сухий сезон. Із м'яких плодів люди отримують крохмаль і печуть млинці. Шкарлупа плодів іде на виготовлення музикальних інструментів. Волокна кори — тонкі струни гітар та дуже міцні мотузки. Насіння — ліки.

 Якщо ви задумали розкласти вогнище, не збирайте гілок баобаба — його деревина не горить. Але вологу, багату на кальцій кору полюбляють їсти  слони. Фауністичний світ різноманітний: жирафи, антилопи, слони, носороги, буйволи, гепарди, леопарди, леви, шакали, гієни, крокодили, фламінго.

Зебри — дружні тварини, які у своє стадо приймають антилоп, жираф, газелей. Туристу потрібно пам'ятати, що там, де є зебри, недалеко вода, вони багато п'ють, а до їжі невибагливі.

 Ми зустріли найбільшого птаха, що не літає. Зріст його — 280 см, вага - 100 кг.  Яйце страуса важить 2 кг, а  шкарлупа 2 мм завтовшки, яку можна розбити хіба що молотком. Швидкість — до 79 км/год, приручених страусів ми запрягли у візок і покатались з вітерцем.

  Савани й рідколісся в Африці доходять до 16—18° пн. ш., а на півдні переходять за Південний тропік, займаючи майже 40 % площі материка.  Савани являють собою відкриті трав'янисті рівнини, у нескінченне  море яких вносять різноманіття невеликі гаї, окремі дерева, зарості чагарників. Для більшості дерев характерна зонтична форма крони. Улітку, у період дощів, рослинність багата, дерева буяють зеленим листям. Узимку, під час посушливого періоду, трави вигорають, листя з дерев облітає, савана стає жовто-бурою. Із деревних порід у савані переважають баобаби, зонтичні акації, мімози, пальми. Олійна пальма - дерево заввишки до 30 - 35 м. Із плодів олійної пальми одержують знамениту пальмову олію. Жителі вживають у їжу     її насіння, а із суцвіть збирають сік, який іде на виготовлення пальмового вина, що добре втамовує спрагу.

   Просуваючись у напрямку пустель, тривалість посушливого періоду збільшується; трав'яний покрив стає низькорослим, розрідженим, з'являються деревоподібні молочаї, алое з м'ясистими колючими листками. У саванах формуються червоні й червоно-бурі ґрунти.

   Достатня кількість трав'яного покриву в савані створює сприятливі умови для життя великих травоїдних тварин: слонів, носорогів, жирафів, антилоп та ін., череди яких привертають численних хижаків: левів, гепардів, леопардів, шакалів, гієн. У водоймах живуть бегемоти, крокодили. Надзвичайно багато термітів.

   Простори саван найбільш сприятливі для землеробства. Тут вирощують маніок, кукурудзу, арахіс, рис.

   Савани та рідколісся, як у Північній, так і в Південній півкулі, поступово переходять у тропічні пустелі та напівпустелі.

 

   4. Пустелі та напівпустелі.

 Перенесімося в пекучий світ пустелі, уявімо себе на місці її невтомних дослідників.

 Відсутність хмар над пустелями має наслідки: ця земля  не тільки не отримує дощу, але вдень позбавлена всякого захисту від нещадного пекучого сонячного проміння, а вночі — покриву, перешкоджає втраті тепла. Отже, піски і каміння удень розпікаються, а вночі, під час опускання температури нижче нуля, вони охолоджуються, тріскаються від  великого коливання добової температури. Все живе, що обрало пустелю своїм домом, проходить важке випробування.

 Пустелі та напівпустелі - результат спекотного і  сухого клімату. Висока сухість повітря, виснажлива денна спека та порівняно низькі нічні температури характерні майже для 30 % площі Африки. Рослинність досить бідна  і має специфічні пристосування: листки замінені колючками, корені поширюються далеко вшир і вглиб. У пустелях Північної півкулі подекуди зустрічаються багаторічні колючі чагарники з верблюжої колючки та молочаї. Для кам'янистої пустелі характерні лишайники, на засолених ділянках поширені полин, солянка. У напівпустелях ростуть алое, дикий червоний огірок, акації, тверді злаки.

В пустелі Наміб росте унікальна рослина - вельвічія.

   Лише в оазисах розвивається багата рослинність. Основна рослина оазисів королева пустелі - фінікова пальма, основний продукт харчування населення африканських оазисів. Одне дерево дає близько 40 кг плодів за рік і плодоносить протягом 100 років. Із пальмових листків плетуть пружні кошики й циновки, а з волокон виготовляють мотузки й канати.

   Більша частина пустель позбавлена ґрунтового покриву, лише місцями формуються сірі пустельні ґрунти.

   У пустелях і напівпустелях водяться тварини, які вживають мало води або здатні долати великі відстані в її пошуках. Це антилопи, верблюди, плямисті гієни, шакали, лиси, страуси. Багато ящірок, змій, скорпіонів, тарантулів. У спекотний час багато мешканців пустелі зариваються глибоко в пісок, ховаються в нори, а активне життя ведуть уночі.

 

 5. Зона твердолистяних вічнозелених лісів та чагарників.

   На північному та південному заході материка в областях із субтропічним середземноморським  кліматом на  коричневих ґрунтах  сформувалася зона твердолистяних вічнозелених лісів та чагарників. Вона являє собою світлий ліс із вічнозеленими сосною, кедром, кипарисом, корковим дубом, маслиною. На схилах ростуть густі зарості мирту, лавра, олеандра, карликових пальм. У лісах живуть дикі кози, гадюки, черепахи, орли, скорпіони тощо.

 

 

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Розгадування кросворду

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

- На більшій частині території Африки чітко простежується широтна зональність. Природні зони Африки, як і кліматичні пояси, розташовані майже симетрично щодо екватора.

- У басейні річки Конґо та на узбережжі Гвінейської затоки в умовах вологого і теплого клімату сформувалася зона вологих вічнозелених екваторіальних лісів. Вона відрізняється великою розмаїтістю рослин і тварин.

- Найбільші площі на материку займають савани і рідколісся, пустелі та напівпустелі. Висотна поясність простежується в горах і охоплює невеликі площі на півночі, півдні, у центрі материка й на Мадагаскарі.

- відмінності природних компонентів природних зон  пояснюються їх різним географічним положенням, кліматичними умовами, рельєфом.

 

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                   

  1)  Опрацюйте відповідний параграф підручника.

  2)  Позначте природні зони Африки на контурній карті.