Визначення значення прийняття Володимиром православ'я для Русі; з'ясування передумов та значення запровадження християнства як державної релігії; розвиток учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, узагальнення, визначати передумови та значення історичних подій, місце історичних діячів; сприяє формуванню патріотичної свідомості , шанобливому ставленню до історичного минулого , усвідомленню себе як частини українського етносу , розвитку почуття гордості за свій народ.
Тема: Прийняття християнства князем Володимиром Великим.Хрещення Русі.
Мета: визначити значення прийняття Володимиром православ'я для Русі; з’ясувати передумови та значення запровадження християнства як державної релігії; розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, узагальнення, визначати передумови та значення історичних подій, місце історичних діячів; сприяти формуванню патріотичної свідомості , шанобливому ставленню до історичного минулого , усвідомленню себе як частини українського етносу , розвитку почуття гордості за свій народ.
Основні поняття: християнство, фреска, храм.
Обладнання: портрет князя Володимира Великого, княгині Ольги , мультимедійна презентація «Візантійські архітектори на Русі».
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форма –уроку: заочна подорож.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть:визначати передумови та значення прийняття християнства;складати характеристику князя Володимира як особистості та державного діяча; удосконалювати навички роботи з джерелами інформації, уміння аналізувати матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ. Сьогоднішнє наше спілкування мені б хотілося почати рядками із вірша Б. Грінченко «Мої нащадки.»
«Колись давно столицю заснували
Кий, Щек, Хорив та Либідь, їх сестра.
Наш, Києве, ти місто старовинне,
Краси утілення та вічного добра.
Величний Київ сяє куполами,
Їх відтіняє сивий наш Дніпро.
І це незмінно плине вже віками,
Цього у нас не забере ніхто»
ВЧИТЕЛЬ. Сьогоднішній наш урок буде проходити в нестандартній формі,а саме заочної подорожі до часів Київської Русі тому і оцінювання буде нестандартним за відповіді ви будете отримувати монети із зображенням князів, але вони будуть мати різний номінал тобто різний кн. Володимира – 3 бали
Кн.. Ольга – 2 б.
Кн.. Святослав – 1 б.
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Вступне слово вчителя. Давайте уявимо, що вчені винайшли машину часу, і ми сможемо з вами потрапити в часи Київської Русі,але перед тим як відправитися в подорож нам необхідно перевірити наш багаж знань,щоб переконатися що ми добре підготовлені в дорогу.
«Бліц-турнір»
Учитель: отже, про Історію Київської Русі ми знаємо завдяки літопису 1113 «Повісті минулих літ»,Автором якого є Нестор –Літописець де розповідається про життя і діяльність таких київських князів як Аскольд і Дір,князь Ігорь ,княгиня Ольга та її сина Святослава. Отож ми сміливо можемо вирушати в подорож…
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вступне слово вчителя. Хрещення Русі - історична подія не тільки вітчизняного, але і загальноєвропейського значення. Християнство виникло як світова релігія, оскільки зверталася до всіх людей безвідносно до їх належності, до кожної окремої людини, не питаючи якого він «роду й племені», у що вірує, вільний він чи підневільний, тобто, до людини, як такого, на рівних підставах. Християнство запропонувало нову систему духовних цінностей і орієнтацій, що потіснила ідолів заради ідеалів, яка стверджує зв'язок між Богом і людиною, довіряю духовного світу людини свободу - прогрес, який був внесений християнством у духовну історію людства. Культурна спадщина (писемність,література, образотворчі і прикладні мистецтва, зодчество і т. д.) - все це було тісно пов'язане з духовним відродженням і звільненням.
Актуальність даної теми полягає також у тому, що християнізація Київської Русі не тільки проливає світло на далеке минуле, але і висвічує чимало сучасних проблем, безпосередньо співвідносяться з оцінкою релігії в цілому, її ролі в суспільному житті для кожної конкретної історичної епохи. Для цього саме зараз буде актуально розглянути першопричини появи і поширення християнства на Русі. Так київський князь Володимир (980-1015 рр.) спробував створити загальнодержавний пантеон і державний культ: "за оповіданням літопису, він у980 г . зібрав на одному з пагорбів Києва цілий сонм кумирів різних богів (Перуна, Велеса, Даждьбога, Хорса, Стрибога, Мокоші) і велів молитися і приносити жертви. Деякі дослідники, гіперкрітіческі налаштовані, вважали, що ці "Володимирові боги" були з самого початку князівськими або дружинними богами і культ їх не мав коренів у народі. Але це малоймовірно. Сонячні божества Хорс, Даждьбог і інші, жіноча богиня Макошь, мабуть, були і народними божествами; Володимир лише намагався зробити з них як би офіційних богів свого князівства. "Проте мабуть ця спроба не задовольнила Володимира. Причинами його невдачі стало спроба приватного зміни язичництва, примус людям вірити в того, в кого вони не вірять. ,подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Тільки єдинобожжя могло згуртувати країну та висвітлити авторитет одноосібної княжої влади.
Винищення язичницьких кумирів служило приготуванням до запровадження християнства: одні були порубані, інші спалені. Перуна, головного з них, прив'язали до хвоста кінського, били тростини і скинув з гори в Дніпро. Щоб старанні язичники не витягли ідола з річки, воїни княжі відштовхували його від берегів і проводили аж до порогів, за якими він був вивержений хвилями на берег (і це місце довго називалося Перуновим). Здивований народ не смів захистити своїх уявних богів, але проливав сльози, що були для них останньою даниною забобони: тому що Володимир на інший день велів оголосити в місті, щоб всі люди руські, бідні і багаті йшли хреститися - і народ, вже позбавлений предметів стародавнього обожнювання, кинувся натовпами на берег Дніпра, розмірковуючи, що нова віра повинна бути мудрою і святою, коли Великий князь і бояри вважали за краще її старої віри своїх батьків у 988р.
В державі дуже сильний був вплив язичництва в народі. . Звичаї слов’ян були тісно пов’язані з силам природи. Однак християнська віра з'явилася у причорноморських степах уже в перших століттях нової ери й скоро дійшла до Києва. Першими князями які прийняли християнську віру були Аскольд і Дір. Але як утвердилася християнська віра на слов’янській землі ми дізнаємося з відео фрагменту.
(перегляд відео хрещення Русі)
Робота за запитаннями: Які причини можна визначити стали метою запровадження християнства в Київській Русі.
Очікувані відповіді учнів:
-нова релігія повинна була зміцнити центральну владу великого князя ;
-християнство повинно було об’єднати різноплемінне населення держави
-християнство повинно було встановити піднести статус Київської Русі до рівня європейської країни.
Історичне значення хрещення Русі:
1.Сприяло зміцненню держави.
2.Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.
3.Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.
Вчитель. Конституція України – як головний Закон держави проголошує вільне віросповідання. Кожна людина владна сама обирати собі ту віру якій вона буде поклонятися. Християнство входить до складу трьох світових релігій. І майже 80% українців є православними і визнають головні догмати християнства. Серед них:
Біблія- священна книга християн.,яка складається з двох частин Старого та Нового Завіту. Вона вчить нас бути чесними,не бажати один одному зла,любити Бога,поважати своїх батьків, ніколи не красти и не вбивати людей, вчить нас нормам моралі і попереджає про розплату за недобрі справи.
Хрест в християнстві Як символ вічного життя .хрест має силу відганяти всіляку нечисту силу й охороняти вірного не тільки по смерті, але й в усілякі моменти його щоденного й святкового життя: саме тому маленькі хрестики люди носять на собі як амулети, вимальовують їх на дверях хлівів, на вікнах та стінах хат. Злякавшись, люди теж кладуть на себе знак хреста, себто хрестяться, вірячи, що сам цей знак хреста має прогнати ту нечисту силу, що той страх викликала.
Ікона - Догмат християнської церкви. На ній Зображують Христа, Богородицію, святих, біблійні сцени відомі. Ще з давніх часів Іконами благословляли матерів своїх синів,які відправлялися на війну, в храмах тримають ікони під час вінчання молодих, благословляють дітей на плідне навчання.
Робота в зошиті «Термінологічний словник» (учні записують нові для них слова «Біблія», «Ікона», «Християнство».
Отже,запровадження християнства в Київської Русі сприяло не лише піднесенню міжнародного авторитету держави,
Вчитель. І ми з вами підійшли до останньої станції нашої подорожі «Розбудова Києва.» Слово предосвляється третій групі «Культорологам»
Очікувані відповіді учнів:
а) Софійський собор — храм святої Софії у Києві, споруджений за часів Ярослава Мудрого. Будівництво храму розпочалося в 1037 році на місці перемоги руських дружин над печенігами. Собор здіймався у небо тринадцятьма куполами. Він вражав своїм оздобленням. Усередині будівлі на стінах і досі збереглися фрески — картини, писані фарбами по свіжій, вогкій штукатурці, та мозаїки — зображення Божої Матері, Христа-Вседержителя, святих, зроблені зі щільно припасованих один до одного кольорових шматочків скла, камінців.
б) Золоті ворота
Київ, столичне місто Русі, був оточений велетенськими укріпленнями, у яких було прорізано кілька вражаючих уяву воріт. Золоті ворота — парадний під у Київ. Це складна двоярусна споруда. Перший ярус утворювали башти її прорізаними воротами. Висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів, ширина — 6,4 метра. Зверху над ними збудована невелика церква Святої Богородиці (Благовіщенська церква). Увінчував споруду купол, вкритий золотом. Очевидно, тому ворота й назвали Золотими.
В) Десятинна церква
Найвизначнішою спорудою Києва X століття стала церква Богородиці Десятинна. Вона була збудована з каменю київськими і візантійськими майстрами. На її побудову та утримання князь Володимир виділив десяту час гину свого майна (звідси назва храму). Частково церкву зруйнували монголо-татари у 1240 році. До нашого часу збереглися лише обриси фундаменту ціп колись величної споруди.
Вчитель. Молодці діти всі групи впоралися і з завданнями,а зараз давайте закріпимо всі наші знаня,які ми отрималі в процесі подорожі. Я буду починати речення а ваша задача,його закінчити.
V. Закріплення ЗНАНЬ
Метод «Незакінченого речення»
1.Володимир Великий правив……………980-1015рр
2. Хрещення Русі відбулося …………988 році
3. Софіївський собор був побудований на честь перемоги руських князів над …..печенігами
4. Софіївський собор був збудований ……1037 р.
5.Володимира Великого називали ясним сонечком тому,що…………запровадив багато реформ ,які зміцнили державу.
6. Головними символами християнства є -….Біблія,хрест,ікона
Підсумок уроку. Оцінювання учнів.
VІ Домашнє завдання.