Мета: формування предметних і ключових компетентностей в учнів у процесі навчальної діяльності, аналізу взаємозв'язку історії і сучасності. Урок розроблено із застосуванням діяльнісного і компетентнісного підходів.
Тема: «Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації.
Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу»
Мета: |
§ Формування предметних і ключових компетентностей в учнів у процесі навчальної діяльності, аналізу взаємозв’язку історії і сучасності. |
Навчальні завдання:
|
Навчити: § працювати з доступними джерелами інформації, формувати власну думку та доводити її. § розпізнавати історичні пам’ятки і пам’ятники; § ставити запитання до отриманої інформації; § розпізнавати символічний зміст пам’ятників, у залежності від епохи, в якій вони були встановлені. |
Розвивальні завдання:
|
§ Розвивати навички роботи в колективі. § Розвивати в учнів уміння аналізувати, виділяти головне, ставити питання, оцінювати історичні пам’ятки, працювати з текстовими та візуальними матеріалами. § Розвивати критичне мислення. |
Виховні завдання: |
§ Виховувати в учнів повагу до національної історії, ставлення до пам’яток історії як скарбу, гордості і надбання народу. |
Методичні завдання:
|
§ продемонструвати впровадження у практику уроків із застосуванням компетентнісного та діяльнісного підходів. |
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:
• розкрити поняття «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник»;
• розпізнавати історичні пам’ятки і пам’ятники;
• розпізнавати символічний зміст пам’ятників, у залежності від епохи в якій вони були встановлені;
• пов'язувати минуле й сучасне в розвитку України.
Формування компетентностей учнів:
Компетентність |
Через яку діяльність формується |
|
Передбачає: • володіння способами спільної діяльності, співпраці, спілкування: • повага й уважність до співрозмовника; • здатність установлювати контакт; • здатність слухати й чути; • мистецтво допомоги співрозмовнику у висловленні своєї думки;
|
• Робота в парах / колективі. • Аналіз та обговорення текстової та візуальної інформації.
|
|
передбачає вміння орієнтуватися в історичному часі
|
Робота зі стрічкою часу. |
|
Передбачає вміння учнів будувати: • розповідь, використовуючи дати, терміни, ілюстрації тощо; • усні висловлювання щодо історичних фактів.
|
• Обговорення питань у парах. • Відповіді на питання. • Обговорення відео.
|
|
Передбачає вміння учнів застосовувати теоретичні знання для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів
|
• Робота над завданнями. • Аналіз цитат. • Загальні висновки. |
|
Передбачає вміння учнів формувати оцінку історичних подій та історичних постатей, ставлення до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.
|
• Робота з візуальними матеріалами «Пам’ятники імперського, радянського, незалежного періодів історії України на одній і тій самій площі в Києві» • Робота з відео (Чому Т. Шевченку встановили найбільше пам’ятників у світі?)
|
|
Передбачає здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей. |
• Робота із поняттями «скульптура», «пам’ятник», аналіз зображень окремих пам’ятників (мистецтво). • Робота з поняттями «історична пам’ять», «пам’ятки історичні», визначення епох (історія). • Інформація про Т. Шевченка (українська література).
|
|
Передбачає здатність учня образно мислити та уявляти, інтерпретувати твори мистецтва, використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті. |
• Робота з відео. • Аналіз фотографій пам’ятників. |
Методи навчання: евристичний; метод стимулювання інтересу до навчання; метод організації та здійснення навчання; словесні: бесіда (як підготовка до роботи та засіб зосередження уваги); пояснення (як постановка пізнавального завдання, підбір фактів; форма міркування, ілюстративний матеріал); розповідь (використовується з метою підготовки учнів до виконання завдання, підведення підсумку); метод конструювання понять; практичні: аналіз тексту та відео, зображень, висновки.
Елементи технологій навчання: кооперативного, колективногрупового навчання, критичного мислення, міжпредметного навчання.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.
Форма уроку: практичне заняття.
Основні терміни і поняття: «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «пам’ятник»
Обладнання: телевізор, ноутбук, мультимедійна презентація, дидактичні матеріали.
Література
1. Пам’ять історична – [Електронний ресурс] - Історія України
[сайт] – Електронні дані. – Режим доступу до даних: https://histua.com/slovnik/p/pam-yat-istorichna
2. Навчальний посібник «Спільна історія. Діалог культур» (Спільна історія. Діалог культур : навч. посібник. — Львів : ЗУКЦ, 2013. — 256 с.) - [Електронний ресурс] - Всеукраїнська асоціація «Нова Доба» [офіційний сайт] – Електронні дані. – Режим доступу до матеріалів: https://www.novadoba.org.ua/sites/default/files/files/common_history_book/4.2.pdf
3. Пам’ять: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу : https://uk.wikiquote.org/wiki/ Пам’ять.
4. Пам’ятка історії : [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/ Пам’ятка історії.
5. Пам’ятник: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/ Пам’ятник.
6. Станіслав Цалик. Блог історика: 1991 рік. Демонтаж пам’ятника
Леніну на Майдані: [Електронний ресурс] - ВВС [сайт] – Електронні дані. –
Режим доступу до даних:
https://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2016/09/160912_ru_s_tsalyk_l enin_monument
7. [Електронний ресурс] – Цитати і афоризми [сайт] – Електронні дані. – Режим доступу до даних: http://citaty.su/pamyatnik-citaty-i-aforizmy
8. Біографії, вірші, книги і багато іншого! - [Електронний ресурс] –
Мykniga.com.ua [сайт] – Електронні дані. – Режим доступу до даних: http://mykniga.com.ua/zmist/vislovi-velikix-i-uspishnix-lyudej-pro-pamyati.html
ЕТАПИ УРОКУ
1. Організація робочого місця і роботи класу.
На дошці має бути стрічка часу, що відображає періоди з історії України: імперський (перебування у складі Російської імперії, радянський, незалежності).
2. Активізація розумової діяльності школярів.
Вчитель пропонує п’ятикласникам звернути увагу на екран і пояснити зміст цитат.
• Чи співвідносяться дані цитати з поняттям «історія»? Свою думку поясніть.
Пам'ять серця знищує погані спогади і звеличує добрі, і саме завдяки цьому прийому нам вдається винести тягар минулого.
Габрієль Гарсія Маркес
Минуле, що зберігається в пам’яті, є частиною сьогодення.
Котарбінський Т.
• Які, на вашу думку, можуть бути «погані спогади» у пам’яті народу. Наведіть приклади з історії .
• А кого (що) люди увічнюють у своїй пам’яті та яким чином?
• Далі вчитель проводить узагальнюючу бесіду, що пов’язує попередні знання з матеріалом теми, що вивчається.
3. Оголошення теми уроку. Цілепокладання.
На слайді презентації демонструється тема в такому вигляді:
Тема: «Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації.
? |
… … . як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу»
• Вчитель пропонує учням до теми «Пам’ятки історії як джерело історико-культурної інформації» визначити, що вони хочуть і повинні дізнатися на уроці.
• Щоб дізнатись про який витвір мистецтва буде йти мова, пропоную розгадати ребус:
• Ребус «Пам’ятник» створено за допомогою Інтернет-ресурсу
«Ребуси українською» © rebus1.com (режим доступу: http://rebus1.com/ua/index.php?item=rebus_generator&slovo=%CF%C0%CC %27%DF%D2%CD%C8%CA&skip=3&mode=0)
Вчитель пропонує учням до теми «Пам’ятник як витвір мистецтва для увічнення пам’яті про подію або особу» визначити, що вони хочуть і повинні дізнатися на уроці.
• Оголошення мети уроку вчителем.
4. Мотивація.
Знання, які ви отримаєте на уроці, допоможуть вам усвідомити, що пам’ятки історії - це скарб, гордість і надбання народу. А вміння і навички, які ви будете розвивати виконуючи завдання, зможете застосовувати у різноманітних життєвих ситуаціях.
ІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ. ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ТА НАВИЧОК.
v В ході уроку, діти записують поняття та визначення у зошит.
На початку уроку ми говорили про зв’язок між пам’яттю та історією.
Є таке поняття як «Історична пам’ять». Коли ви розповідаєте щось із історії вашої родини, то можна почути:
- Я знаю про Другу світову війну… Мій прадід воював…
- Я уявляю, як страждали люди в часи Голодомору. Моя прабабуся розповідала про голодування родини в ті страшні часи.
Тож, люди передають наступним поколінням свої знання та уявлення про минуле.
Сукупність різноманітних знань та масових уявлень людей у суспільстві про спільне минуле – «Історична пам’ять». Це здатність людської свідомості відтворювати минуле. Без неї не можна відтворити історію суспільства. Своєрідним арсеналом історичної пам'яті є архіви, музеї, бібліотеки.
• Що в них зберігається?(відповіді учнів…)
• В яких формах існує історична пам’ять? (Традиції, історичні джерела, історичні пам’ятки).
Ви вже знаєте що таке традиції та історичні джерела. А що ж таке «Історичні пам’ятки»?
• Робота з дидактичним матеріалом (на кожній парті матеріали для роботи в парах)
Пам’ятки історії
Собор святої Софії, м. Київ Ймовірне місце загибелі князя Святослава,
Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ о. Хортиця
Софійський собор (Київ) Режим доступу:
https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/76087_mesto-
gibeli-knyazya-svyatoslava.htm
Національний історико-меморіальний Історико-культурний комплекс «Запорізька січ» заповідник «Биківнянські могили» Режим доступу:
Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/ https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/2451_zaporizhian-
Биківнянські могили sich-history-and-culture-complex.htm
Завдання:
• Уважно роздивіться фотографії. Все що ви бачите – пам’ятки історії.
• Обговоріть, що зображено на кожній з фотографій?
• Яке призначення цих будівель, споруд?(Вчитель коментує, доповнює).
• Щоб сформулювати визначення до поняття «пам’ятка історії», застосуємо прийом «асоціативний кущ».
Посередині дошки вчитель пише поняття «Пам’ятка історії».
Діти, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте дане поняття?
Називайте всі слова, які спадають вам на думку.
Вчитель робить записи, зв'язок між словами позначає прямими лініями.
Коли колективний творчий продукт буде готовий, а саме – визначення поняття, пропонується формулювання подане нижче, щоб порівняти їх.
Пам'ятка історії — один із різновидів пам'яток культури, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів (будинки, споруди, місця бойових дій, масових поховань, інше).
Як бачите, про минуле людства (події, культурні надбання) ми багато дізнаємось завдяки пам’яткам історії.
• А чи задумувались, ви над тим, які знання з історії можуть надати нам пам’ятники?
• Давайте визначимо поняття «Пам’ятник».
• Щоб визначити поняття, використаємо хмаринку зі слів.
Хмаринку зі слів створено за допомогою Інтернет сервісу Word Art.
Режим доступу:
https://wordart.com/
Пам'ятник - скульптурна споруда, призначена для увічнення пам'яті людей, подій, об'єктів, іноді тварин.
• До якого виду мистецтва відносяться пам’ятники?
(Скульптура).
Пам’ятники відносяться до круглої скульптури, її принцип - оглядовість з усіх боків.
• За наявності часу, можна запропонувати учням поміркувати над змістом цитати (як вони її розуміють):
Пам'ятник: споруда, призначена увічнити те, що або не потребує увічнення, або не може бути увічнено. Амброз Бірс
Пам’ятник — сигнал для пам’яті, який пробуджує спогади. Він одночасно задіює як чуття (зір), так й інтелект (пам’ять).
Пам’ятники / монументи не лише є засобом вшанування певних осіб чи подій, але й у синтезі з будівлями, вулицями та площами, парками та скверами формують композицію міського простору. Вони додають своєрідності містам, подекуди підкреслюють унікальність їхньої історичної долі.
Пропоную попрацювати з текстом.
Коментоване читання (учням потрібно пояснити: деякі слова,наприклад,
«імперський період»; імена, наприклад, Ш. Руставелі
Безумовно, серед іншого міський простір формують пам’ятники. Як показує історія великих міст, в імперський період їхнього існування перевага надавалася встановленню пам’ятників монархам, загальноімперським високопосадовцям, державним реформаторам, від діяльності яких була користь місту, а також підприємцям місцевого значення; за радянських часів — загальносоюзним лідерам (керівникам країни, генеральним секретарям, діячам революційного руху, відомим членам комуністичної партії, у тому числі і республіканського значення), а також місцевим діячам культури, якщо їхні постаті не викликали заперечення центральної влади (наприклад, Т. Шевченку, Ш. Руставелі, М. Сар’яну). За часів незалежності відбувся поворот до національно чи регіонально значимих постатей: духовних покровителів чи легендарних/реальних засновників міст, героїв національновизвольного руху та видатних діячів науки, культури, спорту.
На сучасному етапі характерною тенденцією у процесі встановлення пам’ятників є перевага міської / паркової скульптури над велетенськими та дорогими пам’ятниками минулих часів. Мила, романтична, іноді абсолютно непримітна, сучасна міська скульптура має нагадувати людям про вічні цінності: кохання, дружбу, щастя, радість.
О. Ковалевська
Завдання та запитання учням
1. Чи погоджуєтесь ви з думкою О. Ковалевської.
2. Щоб аргументувати свою думку, наведіть приклади пам’ятників нашого міста (приклади з історії пам’ятників).
Діти можуть навести приклади демонтажу пам’ятників радянським діячам у Запоріжжі та розказати про інші пам’ятники, які встановлені в місті.
Щоб показати символічний зміст пам’ятників, у залежності від епохи в якій вони були встановлені, вчитель пропонує виконати наступне завдання.
Робота з візуальними матеріалами
Пам’ятники імперського, радянського, незалежного періодів історії
України на одній і тій самій площі в Києві (Думській, Жовтневої
революції, Майдані Незалежності).
Примітка. Пам’ятник П. Столипіну демонтований у 1917 р., пам’ятник Леніну – у 1991 р.
Завдання до візуального матеріалу
1. Поміркуйте: яке призначення мали пам’ятники російським імператорам в провінціях Російської імперії (зокрема, Україні) чи пам’ятники В. Леніну в усіх республіках колишнього СРСР?
2. Чи потрібні, на Вашу думку, нині «монументи незалежності» в Україні?
3. За допомогою яких художніх засобів наголошено на національній приналежності таких пам’ятників (на прикладі «Монумента
Незалежності» та «25 років Незалежності»)?
25 років Незалежності, м. Лубни (фото з відео)
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=zOQCKbAau10
Робота з візуальними матеріалами
Коментоване читання
Пам’ятник привертає увагу, «примушує пригадати» […] Отже, пам’ятнику не обов’язково бути аутентичним, аби він міг функціонувати. Достатньо того, щоби він був правдоподібним. Поширеним є переконання, що будучи творами мистецтва та проявом творчого генія конкретного художника, пам’ятники ілюструють високий рівень культури. Таким чином, […] пам’ятник втілює […] ідею «Культури». Пам’ятник генерує почуття колективної приналежності. Незважаючи на те, хто є ініціатором встановлення пам’ятника — приватна особа, громада, держава, — після відкриття він не має власника, бо належить усім. Тому стає можливим символічно «ділитися» пам’ятниками нібито частками одного цілого, які схожі і водночас є різними.
Чепайтене Р. Культурное наследие в глобальном мире. — Вильнюс: ЕГУ, 2010. — С. 46–47.
Завдання та запитання до тексту
1. Ознайомтеся з думкою дослідника та розгляньте фото пам’ятників. Поміркуйте: якби фото не були підписані, чи могли би Ви визначити, що це за пам’ятники і де вони встановлені (місто/країна)?
2. Подумайте, які пам’ятники найчастіше можна зустріти в містах/селах України? Що вони символізують?
Звичайно, що діти назвуть і пам’ятники Тарасу Шевченку.
Вчитель
• Що вам відомо про Т.Г.Шевченка?
• Пропоную переглянути фрагмент відео.
До перегляду діти мають ознайомитись із завданнями та питаннями.
• Робота з відео
Фрагмент відео «Гордість України. Тарасу Шевченку встановили найбільшу кількість пам'ятників у світі», 00.21-02.58 хв. (режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=gKn-XC-rTdM&t=11s)
Завдання та запитання учням до перегляду відео:
• Уважно перегляньте фрагмент.
• Які види історичних джерел, які історичні пам’ятки, пов’язані із життям і творчістю Т. Шевченка, використали автори відео?
• Задайте питання до змісту фрагменту (бажано «товсті»).
• Чому, на вашу думку, Т. Шевченку встановлено пам’ятники у 35 країнах світу?
ІІІ. ЕТАП ПЕРЕВІРКИ ТА ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ. ВИСНОВКИ Фронтальне опитування.
• Завдання дітям:
1. Доведіть, що пам’ятки історії - джерело історико-культурної інформації.
2. Доведіть, що пам’ятник є і витвором мистецтва, і увічнює пам’ять про подію або особу.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
1. Чи досягли ми поставленої мети уроку? Чи виконали поставлені задачі?
Діти мають дати розгорнуті відповіді.
2. Що відкрили для себе нового?
3. Про що б хотіли дізнатися?
4. Чи сподобався вам урок?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (кожна дитина обирає «своє» завдання із поданих варіантів):
1. Складіть пам’ятку (напишіть звернення) для учнів школи: «Як і навіщо турбуватися про пам’ятки історії рідного краю».
2. Дослідіть історію одного із пам’ятників м. Запоріжжя, або історичної пам’ятки. Продумайте форму презентації. Примітка: дане завдання для індивідуальної роботи.
3. Підготуйте міні проект «Пам’ятки нашого краю» /
Пам’ятники нашого краю. Примітка: дане завдання для групової роботи.
4. Створіть ескіз пам’ятника історичній особі чи події, яку, на
вашу думку, варто вшанувати.