Розробка уроку "Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.) Кооперативний рух. Трудова еміграція"

Тема уроку Селянська реформа в Австрійській імперії (1848 р.) Кооперативний рух. Трудова еміграція.

Мета: визначити причини, зміст, наслідки аграрної реформи на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії; причини, мету, значення кооперативного руху; розвивати уміння працювати з текстовими та візуальними джерелами інформації, творче мислення, уміння застосовувати знання в конкретних ситуаціях; формувати активну громадянську позицію, усвідомлення соціальної відповідальності підприємця; вчитись формувати власні, пов’язані з підприємницькою діяльністю, задуми.

Очікувані результати

На уроці учні мають навчитися: давати порівняльну характеристику аграрної реформи на західноукраїнських землях під владою Австрійської імперії та Наддніпрянській Україні під владою Російської імперії; аналізувати причини, мету, значення кооперативного руху; формувати власні, пов’язані з підприємницькою діяльністю, задуми.

Основні поняття: «Верховинська господарська акція», кооперація.

Обладнання: Історія України: підручник для 9 класу В.О.Гісем, О.О.Мартинюк.- Харків: Вид-во «Ранок», 2017; атласи «Історія України» 9 клас, картки з джерелами інформації,  презентація.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок

І. Організаційний момент

Налаштування учнів на ефективну роботу

Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Пригадайте, в складі яких держав перебували Українські землі з кінця ХVІІІ ст.
2. Назвіть та покажіть на карті, які західноукраїнські землі перебували у складі Австро-Угорщини.
3. Пригадайте, з якими змінами у становищі західноукраїнських селян пов’язані дати 1780-1782 рр. та 1848 р.
4. Коли було проведено селянську реформу на українських землях, що перебували у складі Російської імперії?

Оголошення теми уроку (Слайд1). Визначення навчальних цілей   (Слайд 2)

Мотивація навчальної діяльності.

Попри аграрну реформу 1848 р. становище західноукраїнських селян у другій половині ХІХ ст залишалося нужденним. Національносвідома західноукраїнська інтелігенція  прагнула покращити становище селян і запропонувала ефективні заходи з подолання відсталості та злиднів. Які саме –  ви дізнаєтеся, опрацювавши новий матеріал.

ІІ. Засвоєння нових знань, формування та розвиток умінь, навичок

1. Аграрна реформа 1848 р. Розвиток сільського господарства та становище селян. (Слайд 3)

Робота в групах

Завдання : опрацювати матеріал підручника ст. 171-173.

1 група. Визначте які були спільні риси аграрних реформ 1848 р. на західноукраїнських землях ( в Австрійській імперії) та 1861р  у Наддніпрянській Україні 1861р. (в Російській імперії)

2 група. Порівняйте, як проходив процес утвердження капіталістичних порядків у сільському господарстві Західної та Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

3 група. Проаналізуйте, якими були перешкоди для розвитку капіталістичних порядків у сільському господарстві Західної та Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.

2. Початок трудової еміграції українців.

Бесіда, робота з картою.

Учитель. Сьогодні багато українців виїздить до інших країн.

Запитання. Назвіть головні причини, які  примушують наших співвітчизників залишати рідну домівку.

Учитель.  Отже,такі проблеми, як бідність, безробіття, відсутність очевидних перспектив покращити життя у власній країні, примушують людей виїздити за кордон, шукати кращої долі на чужині. Подібні проблеми стояли перед українцями і в другій половині ХІХ ст.  До зазначених негараздів у ХІХ ст.  додавалися ще й такі, як національне гноблення, політичне безправ’я.  У пошуках кращої долі багато  українців емігрувало.

Завдання. Розгляньте карту в атласі «Розселення та еміграція українців у другій половині ХІХ ст.» Дайте відповіді на запитання

1. До яких країн була спрямована українська еміграція у другій половині ХІХ ст.?
2. Поміркуйте, до яких країн українці переселялися на постійне проживання, до яких виїздили здебільшого на заробітки?

3.Пошук шляхів покращення становища західноукраїнських селян. Кооперативний рух. (Слайд 5)

Повідомлення вчителя.

Тяжке становище народу непокоїло українську інтелігенцію, зокрема  митрополита Української греко-католицької церкви А.Шептицького. Поет, письменник І.Франко з болем зазначав: «Селяни живуть в страшних злиднях, половина з них з року в рік голодує, а решта настільки бідна, як ніде в Україні».  За наполяганням мукачівського греко-католицького єпископа Ю.Фірцака уряд Угорщини у 90-х роках ХІХ ст. дослідив становище українських селян Закарпаття та вжив заходів з підвищення ефективності селянських господарств (Слайд 6). Ці заходи отримали назву «Верховинська господарська акція» або «рутенська акція». Акція дала позитивні результати, але діяла недовго, тому кардинально проблему зубожіння закарпатських селян не вирішила.

Українська інтелігенція, перейнята ідеєю покращити становище власного народу звернулася до світового досвіду ефективної організації економічної діяльності дрібних виробників через організацію кооперативів.

Бесіда

1. Пригадайте з попередньої теми, що таке кооперативи?  (Слайд 7)
2.   Які види кооперативів були поширені у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.? (Слайд 8)
3. Якими були результати діяльності кооперативів у Наддніпрянській Україні у другій половині ХІХ ст.?

Робота в групах з джерелами інформації

Опрацюйте джерела, ознайомтеся з розвитком кооперативного руху в другій половини ХІХ ст. у Західній Україні. Дасте відповіді на запитання та  виконаєте наступі завдання:

1 група

Картка 1. На основі запропонованої інформації висловіть вашу думку з питань

Джерело 1. Важкі часи переживали хлібороби Галичини напередодні 20-го століття. Причиною було перенаселення села, "клаптикові" господарства, яких було понад 80% , перестарілі способи господарювання, неповне використання управної площі, примітивне наряддя, нешляхетні раси домашніх тварин, збут продуктів забезцін на міських торговицях тощо. Але більшість цих недомагань були вислідом недостачі фахового знання та організації хліборобів. Щоправда, багато говорили про те й писали в часописах, але ніхто не вмів практично взятися за діло.

Джерело 2. Спочатку українське товариство «Просвіта» яке було присвячене просвітницьким та культурним зусиллям, намагалося організувати кредитні спілки, магазини та склади. Однак його спроможність була обмежена відсутністю досвіду в економічних справах. Потребу в досвідченому організаторі заповнив Василь Нагірний (український галицький архітектор та громадський діяч, один із "батьків" кооперативного руху в Галичині), який десятиліття провів у Швейцарії, вивчаючи добре розвинені системи кооперації цієї нації. У 1883 р. Він організував  «Народну торгівлю» метою якої були купівля та продаж продукції у великих кількостях, усунення посередників та передача заощаджень українським жителям села. Завдяки цій кооперації Нагірний сподівався ознайомити українців з торгівлею^].

За ними пішло багато інших кооперативів. У 1899 р. був заснований «Сільський господар» метою якого було навчити селян сучасним методам ведення господарства. Керівником був Євген Олесницький. До 1913 року в ньому було 32 000 членів.

У Львові була створена страхова компанія «Дністер», що до 1907 року мала 213 000 страхувальників.

 Найважливішим, однак, був підйом українських кредитних спілок.  Кредитна спілка «Віра», заснувана Теофілом Кормошом у 1894 в Перемишлі, була першою. Зазвичай стягуючи приблизно 10% за кредити, сотні кредитних спілок виникли по всій Підавстрійській Україні . Вони допомогли вивести традиційних лихварів з бізнесу. У 1904 р. було утворено центральну асоціацію українських кооперативів, яка мала 550 філій та 180 000 індивідуальних членів.

Українська греко-калицька церква та її духовенство були активно залучені до кооперативного руху. Було створено об’єднання священиків, у центрі уваги яких було покращення соціально-економічних умов селян. Багато священиків брали участь в організації кооперативів. Провідник Церкви Андрій Шептицький навчав, що бідним потрібно більше, ніж просто гроші, а освічені або забезпечені зобов'язані допомагати бідним навчитися як вибратися із їхнього скрутного становища: «Навчіть їх, покажіть, як покращити свою долю.»

2 група

Картка 2. Ознайомтеся з напрямками діяльності українських кооперативів наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Виконайте завдання.

1.Визначте, якою була роль кооперативного руху в економічному, національно-культурному, громадському  житті  Галичини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст..

 2.Уявіть себе членом кооперативу. Що приваблює вас у кооперативній діяльності.

Джерело 1.

Варто відзначити, що «Сільський Господар», утворений 1899 року, організовував навчання відібраних галичан за кордоном. «Сільський господар» набув значного розвитку після 1909 року, маючи достатню мережу 13  філій та понад 25 тис. членів. Дана кооперативна  структура відігравала значну роль у формуванні економічної освіти осіб, котрі займались сільським господарством, розвиваючи таким чином професійне шкільництво. З досліджень науковців Л. та І. Потапюк, найважливішими напрямами роботи товариства були: створення різних виробничих і господарських спілок; пропаганда сільськогосподарських знань серед населення; організація читалень, бібліотек, сільськогосподарських і промислових шкіл; проведення з’їздів, курсів і виставок; налагодження роботи зразкових господарств, дослідних станцій; посередництво при купівлі землі, штучних добрив, реманенту, збуті сільськогосподарських продуктів, видання тижневика «Господарська часопись», брошур із серії «Бібліотека сільського господаря».

Джерело 2.

 Важливу функціональну роль відіграв перший український кооператив «Народна торгівля», створений 1883 року. За перший рік діяльності кількість його членів зросла з 64 до 700 осіб. Членство в такій установі було відмінною можливістю не лише практичного застосування економічних знань, але й покращення їх рівня. Як писав І. Франко у своїх економічних працях, будучи добре обізнаним в особливостях торговельно-бізнесової діяльності того часу, кооператив посів провідне місце в галицькому купецькому світі, є цілком конструктивно-спроможною організацією, має торговельні стосунки з мережею сільських крамниць; це корисне товариство заслуговує найкращого розвитку.

Група 3

Картка 3. Ознайомтеся з напрямками діяльності українських кооперативів  кінця ХІХ– початку ХХ ст.. Виконайте завдання.

Уявіть себе членом успішного кооперативу. Які соціально-економічні, національно-культурні проекти ви б запропонували або підтримали.

Джерело 1.

Варто відзначити, що «Сільський Господар», утворений 1899 року, організовував навчання відібраних галичан за кордоном. «Сільський господар» набув значного розвитку після 1909 року, маючи достатню мережу 13  філій та понад 25 тис. членів. Дана кооперативна  структура відігравала значну роль у формуванні економічної освіти осіб, котрі займались сільським господарством, розвиваючи таким чином професійне шкільництво. З досліджень науковців Л. та І. Потапюк, найважливішими напрямами роботи товариства були: створення різних виробничих і господарських спілок; пропаганда сільськогосподарських знань серед населення; організація читалень, бібліотек, сільськогосподарських і промислових шкіл; проведення з’їздів, курсів і виставок; налагодження роботи зразкових господарств, дослідних станцій; посередництво при купівлі землі, штучних добрив, реманенту, збуті сільськогосподарських продуктів, видання тижневика «Господарська часопись», брошур із серії «Бібліотека сільського господаря».

Група 4

Картка 4. Ознайомтеся з напрямками діяльності українських кооперативів  кінця ХІХ– початку ХХ ст.. Виконайте завдання.

Який  досвід діяльності  кооператив кінця ХІХ – початку ХХ ст. ви б запропонували використати в Україні сьогодні.

Джерело 1.

На щастя, знайшлося кілька (шість) священиків, що взялися за поправу долі селян своєї округи. Вони зійшлися в 1899 році в місті Олеську і заложили господарське товариство "Сільський господар". Успіх був такий, що вже по трьох роках це товариство перетворилося в "Крайове господарське товариство "Сільський господар", що згодом відкрило свою централю у Львові й почало видавати популярні сільсько-господарські книжечки, календарі і часопис-місячник. Наче гриби по дощі почали творитися філії Сільського господаря" по містах, які закладали по селах відділи "Сільського господаря" з різними секціями.

Джерело 2.

Швидкий ріст т-ва, "Сільський господар" завдячував своїм провідним мужам, як  Євген ОЛЕСНИЦЬКИЙ, які зуміли не тільки організувати та навчати, але відразу започаткували такі корисні для селян акції, як убезпечення на випадок загибелі худоби, достава расових розплідників с.г. тварин, доброякісне насіння, штучні добрива, а навіть сільськогосподарські машини. Заснований у Львові "Крайовий союз господарсько-торговельних спілок" використовував підрозділ т-ва "Сільський господар" для своїх комерційних, а навіть фінансових акцій -  збирав заощадження та надавав  позики селянам. Союз мав свої склади в більших містах Галичини. У Львові була створена страхова компанія «Дністер» , що до 1907 року мала 213 000 страхувальників. Найважливішим, однак, був підйом українських кредитних спілок. Зазвичай стягуючи приблизно 10% відсотків за кредити, сотні кредитних спілок виникли по всій Підавстрійській Україні. Вони допомогли вивести традиційних лихварів з бізнесу. У 1904 р. було утворено центральну асоціацію українських кооперативів, яка мала 550 інституційних філій та 180 000 індивідуальних членів.

ІІІ Завершальний етап

Систематизація, узагальнення вивченого на уроці. Контроль навчальних досягнень. (Слайд 9)

Мозковий штурм

Завдання

Підведіть підсумок, якою була роль кооперативного руху в житті західноукраїнського населення в другій половині ХІХ ст. ( Всі відповіді записуються на дошці)

(Приблизні відповіді

• школа успішного господарювання,
• школа спільних справ,
• школа лідерства;
• поширення передового досвіду господарювання;
• підтримка українського виробника через ефективну систему кредитування та страхування;
• підтримка освітніх, культурних проектів;
• зростання віри у власні сили, виховання гідності, національної свідомості.

Домашнє завдання. (Слайд 10)

1. Параграф 19-20, ст. 171-177 прочитати,  Усно виконати запитання та завдання ст. 177.
2.  На контурних картах позначити напрямки української еміграції у другій половині ХІХ ст.
3. Творче завдання.  Виконайте власний проект   “Я організовую кооператив ”:

А) Мета, очікування.

Б) Перспективи розвитку спільної справи.

В) Участь у соціальних проектах.

^.