Розробка уроку:Українська культура ІІ половина 17 – 18 століття.

Тема уроку: Українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століттіІсторія України,8 класІванченко Олена Анатоліївна

ПЛАН УРОКУУмови розвитку культури. Розвиток освіти. Наукові знання. Особливості архітектури. Образотворче мистецтво

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ1. Чи можна погодитись з твердженням, що українська культура другої половини ХVІІ – ХVІІІ століття досягла значних висот в своєму розвитку? Свою точку зору аргументуйте.

Умови розвитку культури в даний період. Розвиток української культури в другій половині XVII - початку XVIII столітя відбувався в суперечливих умовах. Сприятливі умови: національно-визвольна війна середини XVII століття та відродження Української держави сприяли піднесенню творчого духу українського народу; культурницька політика українських гетьманів. Несприятливі умови: розвиток культури гальмувався внаслідок поділуукраїнських земель та колоніальної політики Росії і Польщі; кращі інтелектуальні сили українського народу залучалися до праці в Росії; в 1720 р. Петро І заборонив книгодрукування українською мовою

Характерні риси розвитку української культури другої половини ХVІІІ ст. Вплив політики царського уряду, спрямованої на подальше обмеження та ліквідацію автономії Гетьманщини. Вплив ідей західноєвропейського Просвітництва. Поступовий перехід від бароко до класицизму. Домінування російської культури, політика русифікації. Відплив української інтелектуальної еліти до Москви і Петербурга

Вивчення нового матеріалу. Скориставшись матеріалами параграфа та розповіддю вчителя, заповнюємо таблицю.{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Назва. Особливості розвитку. Освіта. Наукові знання. Архітектура. Образотворче мистецтво

Вивчення нового матеріалу. Робота у групах:1 група:працює з параграфом 39 – стор 165- 166- Охарактеризуйте розвиток освіти у другій половині XVII століття2 група:працює з параграфом 48 – стор 207 - 208- Охарактеризуйте розвиток освіти у XVIIІ століття

ПЕРЕВІРКА РОБОТИ 1 ГРУПИПарафіяльні або дяківські школи при церквах. Середня та вища освіта – в колегіумах. Києво – Могилянський колегіум 1632 року1667 – Новгород – Сіверський – слов’яно – латинська школа1700 – Малоросійський ( Чернігівський) колегіум

РОЗВИТОК ОСВІТИ1786 р. — створення на території Гетьманщини чотирикласних (для дворян) та двокласних (для міщан) народних училищ, навчання в яких велося російською мовою1774 р. — запровадження на західноукраїнських землях обов’язкової початкової освіти рідною мовою; повна середня освіта здобувалася у німецькомовних гімназіях. Вищі навчальні заклади: Києво-Могилянська академія, яка поступово занепадає, Харківський колегіум, Львівський університет (1784 р.), де до 1809 р. працював Руський інститут для підготовки греко-католицьких священиків. ПЕРЕВІРКА РОБОТИ 2 групи

Робота з додатковою літературою. Дослідник Ж. О. Безвершук відзначає: «На Правобережній Україні та на західноукраїнських землях, що залишилися під владою Польщі, передусім, занепадали братські школи. Після шкільної реформи у 1776—1783 рр. на західноукраїнських землях було організовано початкові (тривіальні) та неповні середні (головні) школи, де, як правило, навчали німецькою мовою. У сільських школах при церквах теж навчали польською чи німецькою, лише в поодиноких випадках — українською мовою. Абсолютна більшість дітей залишалася поза школою».

НАУКОВІ ЗНАННЯ- Високий рівень освіченості- У вищих закладах викладали математику, арифметику, геометрію, астрономію- Феофан Прокопович – видатний професор, викладач, ректор Києво – Могилянської академії

Думка філософа. Г. Сковорода: «У цьому цілому світі два світи, з яких складається один світ: світ видимий і невидимий, живий і мертвий, цілий і розпадливий. Цей — риза, а той — тіло. Цей — тінь, а той — дерево. Цей — матерія, а той — іпостась, себто основа, що утримує матеріальний бруд так, як малюнок тримає свою барву. Отже, світ у світі то є вічність у тлінні, життя у смерті, пробудження у сні, світло у тьмі, у брехні правда, у печалі радість, в одчаї надія». Г. Сковорода

Наука. Філософія. Збагачення української філософської думки новими ідеями (філософські вчення М. Козачинського, Г. Сковороди тощо)Медицина. Здобуття лікарями-українцями вченого ступеня доктора медицини: І. Полетика, С. Крутень, І. Рутський тощо. М. Амбодик-Максимович — автор перших у Російській імперії підручників з акушерства і ботаніки. Г. Тереховський — дослідник мікроорганізмів. Є. Мухін — організатор щеплень проти віспи та профілактичної боротьби з холерою.

Наука. Медицина1773 р. — відкриття у Львові медичного колегіуму. 1787 р. — заснування медичної школи у Єлисаветграді.1792 р. — відкриття Київського військового шпиталю. Матема-тика1793 р. — видання викладачем Києво-Могилянської академії І. Фальковським підручника «Скорочення змішаної математики» та книги «Теоретична астрономія»Робота з таблицею

АРХІТЕКТУРАУ другій половині XVII – початку XVIII ст. в архітектурі та образотворчому мистецтві України домінуючим був стиль бароко. Бароко – стиль у мистецтві, для якого характерні підкреслена урочистість, пишна декоративність, викривлення форм - будівлі із випуклими, увігнутими, криволінійними фасадами, динамічність композиції. Українське або козацьке бароко – назва стилю, що набув поширення в українській архітектурі другої половини XVII–XVIII столітя внаслідок поєднання рис європейського бароко і місцевих традицій. Характерні риси козацького бароко: піднесеність, грандозність, схильність до рухливих композицій, декоративна насиченість, водночас збереження традицій народної дерев’яної архітектури

Покровський собор у Харкові,1689 Кам'яна будівля Покровського собору була побудована козаками в 1689 році. Майже повністю повторює українську дерев'яну тридільну церкву. Надзвичайно легкий і стрункий, здалека собор нагадує три свічки, які стоять у ряд. Висота найвищої частини, від землі до хреста - 45 м. «Немає в українській кам'яній архитектурі іншої такої будівлі, де би прийом висотного розкриття внутрішнього простору було здійснено з таким блиском» - Г. М. Лонгвин, видатний дослідник українського зодчества.

4. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів - 1679–1689 р.17 Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.

Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст. 47. Оборонна синагога в м. Жовква - 1692-1698 р.

48. Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ - 1696–1701 рр. 19 Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.

49. Преображенська церква у с. Великі Сорочинці – 1732 р. 20 Тема 10. Українські землі наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.

52. Собор святого Юра у м. Львів - 1746–1762 рр. 21 Тема11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

53. Андріївська церква у м. Київ - 1747–1757 рр. 22 Тема11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

56. Троїцький собор у м. Новомосковськ (Архітектор Яким Погребняк) - 1775–1780 рр. 23 Тема11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

57. Успенський собор Почаївської лаври - 1771–1783 рр. 24 Тема11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

58. Палац Кирила Розумовського в м. Батурин - 1799–1803 рр., сучасний вигляд 25 Тема11. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів -Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ. Собор святого Юра у м. Львів. Покровський собор, Харків Андріївська церква у м. Київ. Оберіть вірні відповіді

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОУ живописі, як і раніше, переважає релігійне малярство, хоча розвивається й світське. В іконописі поступово утверджувалися нові мистецькі принципи: стали виразніше виявлятися народні мотиви, іконописні образи набували рис, вихоплених із буденного життя. Ікона Зустріч Марії і Єлизавети з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині подібна до цілком світської, пейзажної сцени.

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОРелігійне малярствоІкона «Вознесіння Христове». 1705 рік. Іконостас із Великого Скиту в Маняві

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВОРозвивався і світський портретний живопис. Портрет визначного українського державного та військового діяча другої половини XVII ст. Григорія ГамаліїПортрети замовляли представники козацької старшини, яскравим прикладом є портрет полковника Михайла Миклашевського та Григорія Гамалії. Портрети тих часів дають уявлення про військових і політичних діячів України.

Перевірте свої знання Дайте характеристику пам’яткам культури.1.2.3. Чи можна погодитись з твердженням, що українська культура другої половини ХVІІ –ХVІІІ століття досягла значних висот в своєму розвитку? Свою точку зору аргументуйте.

Уважно розгляньте представлені пам’ятки і текстові картки, поставьте у відповідність

Висновок. Українська культура другої половини ХVІІ - першої половини ХVІІІ століття досягла значних висот в своєму розвитку, особливо в архітектурі, освіті, образотворчому мистецтві. Негативний вплив на розвиток української культури мало перебування українських земель в складі Росії та Польщі, але ще переважали умови, які були сприяливими для розвитку української культури. Це час появи українського або козацького бароко – поєднання рис західноєвропейської культури та національних традицій.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВиконати творчий проєкт «Зразки барокової архітектури на карті України» - на високий рівень. Закінчити таблицю за параграфом 39,48