Розробка уроку "Українська народна дума"

Вчитель музичного мистецтва,

КЗ  Кам’янський ліцей №1

Кам’янської міської ради Черкаської області

Мозгова Лариса Володимирівна

Розробка уроку з  мистецтва 4 клас

Розділ І: Музика мого народу

Тема уроку: Українська народна дума

Мета уроку: формування ключових компетентностей

загальнокультурна компетентність: навчити учнів застосовувати знання про музичне минуле українців; аналізувати, оцінювати досягнення українського музичного мистецтва.

 міжпредметна естетична компетентність: розвивати вміння знаходити спільні риси між видами мистецтва: музичним та образотворчим, літературою.

предметні компетентності: закріпити знання учнів про  пісні-думи; розповісти про кобзарів  та бандуристів – виконавців дум; поглибити знання про українськi народнi iнструменти – кобзу та бандуру; вчити уважно слухати музичний твір, аналізувати його; розвивати вокально-хорові навички, навички імпровізації;  виховувати естетичний смак, любов до української пісні, iсторичного минулого свого народу.

Основні поняття для засвоєння: дума, речитатив, кобза, бандура, кобзар.

Твори, що вивчаються на уроці:

Українські народні думи «Іван Богун», «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту» у виконанні чоловічої хорової капели.

М. Вериківський. «Пісня кобзаря» з хорової поеми «Гайдамаки» у виконанні хорової капели «Почайна». Т.Г. Шевченко вірш «Перебендя».  В. Скомаровський пісня «Кобзарі».

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, підручник «Музичне мистецтво 4 клас» (Л.Кондратова).

Зоровий ряд:     репродукції та фотографії із зображенням  кобзарів, кобзи, бандури, портрет Т.Г.Шевченка.

Методи, прийоми: розповідь учителя,  аналіз, порiвняння, демонстрацiя.

Тип уроку: комбінований, урок введення в тему.

ХІД УРОКУ

І. Вхiд до класу пiд звучання  козацького маршу.

ІI. Організаційний момент

Музичне вітання :   

Проспівав дзвінок

Починається урок.

З Божої ласки,

З маминої казки,

З щирого старання,

Гомінких пісень

-  Добрий день вам діти

- Добрий день!

Учитель:

Сьогодні на уроці ми працюватимемо разом, і я розраховую на вашу підтримку й допомогу. Кожному з вас хочу побажати на цьому уроці успіху і гарного настрою!

ІІI. Повідомлення теми й мети уроку

Учитель

Тема нашого уроку –  «Українська народна дума». Ми з вами повернемось в далеке минуле, познайомимось з новим пісенним жанром – думою, та виконавцями дум – кобзарями і бандуристами, побачимо справжню кобзу та бандуру, послухаємо українські народні думи, розучимо нову  пісню, яка має назву «Кобзарі», виконаємо раніше вивчені пісні.

 Давайте заповнимо нашу таблицю

Після цього уроку я зможу:

• розповісти…
• проаналізувати…
• виконати…

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Учитель:

Ми визначили, чого ми хочемо досягти, але не менш важливими є запитання: «Навіщо нам це потрібно? Навіщо ми вивчатимемо цю тему?» Прошу вас відповісти на ці питання. (Відповіді учнів)

V. Актуалізація опорних знань

«Мозковий штурм»

      -    З якими жанрами українських народних пісень ми вже познайомились?

-    Які ви знаєте українські народні музичні інструменти?

• Хто такі козаки, що ви про них знаєте?

VI. Вивчення нового матеріалу

Ми вже знаємо багато жанрів української пісенної творчості: ліричні, жартівливі, колискові  пісні. Зі зразками цих жанрів можна зустрітися і у творчості інших народів. Існує жанр, який характерний тільки українському народові,  це пісні-думи.              

Думами називають пісенно-розповідні твори, призначені для виконання речитативом під акомпанемент музичних інструментів (кобзи, бандури чи ліри). За розміром дума, як правило, більша за пісню, хоч і має з нею спільні риси. У багатьох думах розповідається про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників, в них оспівуються народні герої, керівники народних повстань, схвалюються сильна воля, мужність, рішучість тих героїв, які вистояли чи ціною свого життя врятували інших, а також осуджуються недостойні вчинки. У соціально-побутових та родинно-побутових думах порушуються морально-етичні проблеми.

Виконавцями та авторами дум були народні співці України – кобзарі. Корені виникнення кобзарського мистецтва сягають глибини віків. На фресці  собору святої Софії в Києві досі зберігся найдавніший портрет бандуриста. Козак Мамай на картинах зображений не просто воїном, а ще й музикою.  

Кобзарі мандрували із села в село, від міста до міста. Їх прихід ставав великим святом: і молоді, і старі, покинувши всі справи, збігалися послухати народні шедеври в їх виконанні.

Мало хто з лірників, кобзарів чи бандуристів мав власне житло, а якщо і мав, то не було йому коли доглядати домівку: господар постійно блукав по світах. Кожен українець мав за честь запросити мандрівного співця переночувати в його хаті, скуштувати хліба-солі.

Кобзарство – самобутнє явище світової культури, предмет нашої гордості. За часів Запорізької Січі козацтво жило бурхливим життям, насиченим героїкою, самовідданими подвигами. О тій порі запорізькі козаки та кобзарі створили багато глибоких за змістом, зворушливих героїко-патріотичних дум та історичних пісень, спрямованих проти іноземних завойовників: турецьких султанів, татарських ханів, польської шляхти.

          На Запорізькій Січі існувало кілька шкіл, серед них і кобзарська. Є історична згадка, що там навіть формували кобзарську сотню зі співців, що під час бою вміли застосовувати шаблю та пістоль. Якось у лютій битві між козаками та яничарами ніхто не міг здобути перемогу. Тоді гетьман дав наказ кобзарській сотні підтримати вояків. Як заграли кобзарі «Метелицю», так неначе хто підмінив втомлених козаків. Де й сили взялися для атаки! Турки не витримали навального удару і кинулися навтьоки.  Кобзарі ніколи не корилися ворогам. За правду, яку вони розповідали, за підтримку бойового духу українського народу вороги їх нещадно карали.

              У кожній бандурі –

               коштовна перлина:

               Душа кобзаря –

               Співця України

               Бо пісня про волю

               Навік зостанеться

               Із серця у серце                         

               Вогнем переллється. 

В кобзарстві, як і в кожному ремеслі, були свої майстри та учні . Для того, щоб стати справжнім кобзарем і цим ремеслом заробляти собі на прожиття, потрібно було добре навчитись кобзарській справі. Юнаки, які виявили бажання йти в науку до старшого кобзаря, повинні були навчатися у нього протягом 2-3х років, або навіть і більше, в залежності від своїх здібностей і наполегливості. Учень мусив добре оволодіти грою на кобзі чи лірі, вивчити кілька релігійних пісень, псалмів, молитов та інших пісень і дум. Право співати й грати на бандурі одержували лише ті учні, які успішно закінчили навчання у свого майстра-панотця. Усі молоді вчилися у старших кобзарів та лірників. Спочатку старий кобзар розкаже про пісенний твір, потім почне співати, а молодий кобзар повторює, аж поки запам’ятає.

     Кобза – старовинний український народний струнно-щипковий інструмент  інструмент. Назва «кобза» походить від турецької «кориз» (від однострунної гітари). Виготовляли кобзу з верби або клена. Старі кобзи мали тільки 12 струн, а згодом з’явилися кобзи на 20-30, 35 і більше струн.

     Бандура – душа українських народних співців. Вона відома з XVстоліття. У XVIII ст. бандура витіснила кобзу, відтоді часто її звуть кобзою. Сучасна бандура має 52-64 струни.

Традиції кобзарства ніколи не переривались. Світову славу українського кобзарства згодом примножили цілі колективи цього самобутнього жанру мистецтва. Так у 1969 році Державна Заслужена капела бандуристів УРСР, гастролюючи в Японії, буквально зачарувала меломанів цієї країни. Капела за 30 днів відвідала І8 міст і дала 22 концерти, на кожному з яких бувало по 4-6 тисяч глядачів.

  І ще один унікальний факт з історії. Мало кому відомо, що далеко за океаном, у США живе, творить і примножує славу українського кобзарства капела бандуристів імені Т.Шевченка. Складна її доля. Будучи вивезеною з Києва в роки Великої Вітчизняної війни до фашистської Німеччини,  опинилась капела у Сполучених Штатах. Живучи далеко від Батьківщини, музиканти не забули рідну землю, рідну мову, культуру й гордо розносять славу українського кобзарства по всьому світу.

VIІ. Слухання творів мистецтва

1. Українські народні думи «Іван Богун», «Пісня про Байду», «Дума про козака Голоту» у виконанні чоловічої хорової капели.

2. М. Вериківський. «Пісня кобзаря» з хорової поеми «Гайдамаки» у виконанні хорової капели «Почайна».

3. Т.Г. Шевченко вірш «Перебендя»

Перебендя старий, сліпий,-

Хто його не знає?

Він усюди вештається,

Та на кобзі грає.

А хто грає, того знають

І дякують люде:

Він їм тугу розганяє,

Хоть сам світом нудить.

Попідтинню сіромаха

І днює, й ночує;

Нема йому в світі хати;

Недоля жартує

Над старою головою,

А йому байдуже…

Сяде собі, заспіває:

«Ой не шуми, луже…»

    Аналіз прослуханих творів:

1. Поділися своїми враженнями від прослуханих творів.

2. Про що розповідалося у народних думах?

3. Які характерні ознаки дум тобі вдалося розпізнати у творах?

4. . Охарактеризуйте мелодію українських народних дум.

5. Який образ кобзаря створив композитор М. Вериківський?

6. Назвіть засоби музичної виразності  композиторського твору.

VIIІ . Творча робота.

Українські народні думи дуже часто виконувались без попередньої підготовки. Мелодії створювались під час виконання, змінювались. Такий тип музикування називається імпровізацією. Тому зараз на уроці кожен бажаючий зможе створити свою власну мелодію і виконати невеличкий уривочок думи. Думи виконувались речитативом: протяжне розказування, схоже на спів, тому я вважаю, що кожен охочий легко справиться з завданням.

Складання власної мелодії до тексту, імпровізація. Дітям пропонуються невеличкі уривки з дум. Наприклад:

( Уривок з української думи «Іван Богун»)

У Вінниці на границі,

Під могилою над Бугом-рікою.

Там стояв Іван Богун вільницький

Під обителем-монастирем кальницьким.

Під кальницькою обителлю

 Богун стояв

Із  турками-пашами,

Крулевськими ляхами,

Камлицькими князями

Богун воював…

(Уривок з української думи «Розмова Дніпра з Дунаєм»)

Питається Дніпр тихого Дунаю:

«Тихий Дунаю, що я своїх козаків на тобі не видаю?»

Чи твоє Дунайськеє гирло моїх козаків пожерло,

Чи твоя Дунай-вода моїх козаків забрала?

Промовить тихий Дунай до Дніпра-Славути:

«Дніпр-батьку, Славуто!

Сам собі думаю та гадаю,

Що твоїх козаків у собі не видаю…»

(Під час виконання творчого завдання діти розспівуються.)

ІХ. Вокально-хорова робота

1. Розучування пісні В.Скомаровського «Кобзарі»

В місті Каневі споруджено пам’ятник кобзарю-бандуристу, який схилився над своєю бандурою і співає, співає… Прослухайте в моєму виконанні пісню «Кобзарі» і спробуйте уявити цих мужніх, нескорених людей.

Автор пісні , український поет Вадим Скомаровський, народився на Київщині. Його рідне село Балико-Щучинка знаходиться на правому березі Дніпра. Поет писав вірші про красу рідного краю, працьовитих українських людей, багато віршів присвячено Тарасу Григоровичу Шевченку.   Вірш «Кобзарі» входить до поетичної збірки «На Тарасовій горі».

  1.1 Слухання пісні «Кобзарі» у виконанні вчителя

«Кобзарі»

(Вадим Скомаровський)

1 куплет:

Рано-вранці на зорі

На Тарасовій горі

Під розлогою вербою

Посідали кобзарі.       

Під розлогою вербою

Посідали кобзарі.       

2 куплет:

Мовив слово кожен з них,

Струн торкнувся голосних.

І злетіла пісня вгору.

Вище кленів мовчазних.    

І злетіла пісня вгору

Вище кленів мовчазних.      

3 куплет:

Нишком слухали її

Зачаровані гаї

Навіть змовкли на хвилину,

Невгамовні солов’ї

Навіть змовкли на хвилину

Невгамовні солов’ї.

        Аналіз прослуханого музичного твору:

 -  Про що розповiдаеться в цiй пiснi?

 -  Які емоції викликає у вас прослухана пісня?

 -  Як потрiбно її виконувати?

1.2. Розучування першого куплету.

1.3. Виконання всієї пісні.

2. Виконання раніше вивченої пісні за вибором учителя.

Х. Підбиття підсумків уроку

1. Дайте відповіді на запитання:

- Що нового ви дiзнались сьогодні на уроцi?

- Що таке дума, як  вона виконується?

- Якi думи ми сьогодні прослухали, про що в них співалося?

- Хто виконував думи і на яких музичних інструментах?

-  З якою піснею познайомились і розучили?

-  Чи всі задоволені результатами уроку, що найбільше сподобалося чи запам’яталося?

-  Чи виправдалися сподівання що були у вас на початку уроку?

2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

ХІ. Домашнє завдання

 Розкажіть своїм батькам, бабусям, дідусям про що ви дізналися сьогодні на уроці. Слухайте українські народні пісні, співайте їх. Дякую всім за урок, ще раз бажаю успіху!

Література, інформаційні джерела:

1. Музичне мистецтво: підручник 4 кл. загальноосвіт. навч. закл./Л.Г.Кондратова.- Тернопіль:Навчальна книга – Богдан, 2015.- 129с.:іл.
2. Плісецький М. Українські народні думи. – К., 1994
3. www.ukrtvory.com.ua/nt/narodni_dumy.htm
4. proridne.com/content/пісні/думи
5. www.ukrcenter.com/.../Народні.../Народні-ду.
6. www.ukrlit.vn.ua/biography/skomarovsky.htm