Розробка уроку української літератури (7-А клас). "Т. Г. Шевченко. «Заповіт» – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє"

Про матеріал

Методична розробка уроку української літератури. 7-А клас.

Тема: Т. Г. Шевченко. «Заповіт» («Як умру, то поховайте....») – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє

Мета: ознайомити учнів із твором Т. Г. Шевченка «Заповіт», навчати учнів працювати в групах, у парах; розвивати вміння аналізувати ліричний твір, увагу, пам'ять, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення, спостережливість; виховувати в дітей шанобливе ставлення до своєї Батьківщини, турботу про своє майбутнє, повагу до творчої спадщини Кобзаря.

Перегляд файлу

Українська література.7-А клас.     Урок № 15         24.10.2017 р.       Л. В. Кубрак

Тема: Т. Г. Шевченко. «Заповіт» («Як умру, то поховайте....»)  – твір, що єднає минуле, теперішнє і майбутнє                                                                                                                                            Мета:  ознайомити учнів із твором Т. Г. Шевченка «Заповіт», навчати учнів логічно висловлювати думки, працювати в групах, у парах;  розвивати вміння аналізувати ліричний твір, увагу, пам'ять, логічне  мислення, культуру зв’язного мовлення, спостережливість; виховувати в дітей шанобливе ставлення до своєї Батьківщини, турботу про своє майбутнє, повагу до творчої спадщини Кобзаря.                            

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.                                                                                         Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, аудіозапис пісні «Заповіт» на музику Гордія Гладкого, запис сучасного виконання «Заповіту» (Дмитро Богуш), картки із завданнями, картки для самооцінювання.                                                                                                                                                                       Хід уроку                                                                                                                                                                                                                           І. Організаційний етап (1 хв.)
     Учитель: Я рада бачити вас на уроці. Бажаю, щоб він став пізнавальним, цікавим. У вас гарний настрій?  Ви здорові, сповнені сил, бажаєте щось нове дізнатися?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (2 хв.) 

1. Учитель: А от Тарас Шевченко, творчість якого ми вивчаємо протягом останніх уроків, одного дня відчув, що вже завтра він може не побачити блакить неба, теплоти сонечка, вже нічого не зможе зробити для своєї України, що може не встигнути дати поради своїм землякам, які тягли ярмо кріпацтва. Тому він вирішив написати твір, у якому з останнім словом звернувся до свого народу, до майбутніх поколінь. Не думав тоді поет ні про нагороди, ні про шану, ні про визнання, він востаннє висловлював свої думки, які, як завжди, були про людей, про рідний край, про Україну.
- Чи знаєте ви, що таке заповіт? Що спонукає людей до його написання? (Відповіді учнів).                                                                                                   2. Робота з Тлумачним словником.                                                                                                                          (Заповіт: а) офіційний документ, який містить розпорядження певної особи щодо її майна на випадок смерті, «смертна воля»; б) настанова, наказ, дані послідовникам або нащадкам).
- Чи доводилося вам чути «Заповіт» Шевченка? Прослухайте музичний твір «Заповіт» у виконанні капели бандуристів і визначте, яким настроєм пройнята пісня, як міняється характер виконання.                                                                                                                                   3. Прослуховування пісні «Заповіт» на музику Гордія Гладкого.
ІІІ. Повідомлення теми уроку (2 хв.) 
Отож, як ви вже зрозуміли, тема нашого уроку звучить так: «Т. Г. Шевченко. «Заповіт» («Як умру, то поховайте....»)  – твір, що єднає минуле,  теперішнє і майбутнє». Запис у зошити теми уроку.                          Учитель: Ми сьогодні говоритимемо про поета-патріота, про відповідальність перед Батьківщиною, про формування майбутнього нашої нації. Серед сотень творів «Кобзаря» саме ця поезія набула чи не найбільшої популярності? Що ви можете сказати про хронологічні (часові) рамки життя цього твору?                                                                       ІV. Вивчення нового матеріалу (15 хв.)  
1. Учитель: Сьогодні на уроці ми працюватимемо групами. Ви вже визначилися, хто в якій групі працюватиме, і мали випереджувальне завдання: підготувати інформацію відповідно до назви своєї групи. Таким чином, у нас є «Біографи», «Літературознавці», «Мистецтвознавці».                                                                                                    Давайте повернемося на мить у ті далекі часи, коли було створено цю величну поезію. „Історія написання „Заповіту”. Що спонукало молодого Шевченка написати заповіт своїм нащадкам? 
2. Слово мають «Біографи» .                                                                                                                                                1). Історія написання «Заповіту». 25 грудня 1845 року Шевченко одним рухом руки написав новий твір, яким хотів звернутися до свого народу із закликом боротьби. У рукописі цієї поезії назви немає, вже пізніше у 1867 році як редакційна у виданні «Кобзаря» з’явилася загальновідома назва«Заповіт».
2). Перша публікація твору. Багато років минуло з часу написання «Заповіту». Вперше опублікований у 1859 році в Лейпцигу в збірці «Нові вірші Пушкіна й Шевченка», цей вірш мав справді щасливу долю. Він став не тільки надбанням української літератури, а й світових літератур.     3). Учитель: Цей твір має особливості у читанні. Спочатку він читається тихо, повільно, зі смутком. У міру наближення до кінця першої строфи голос дужчає, темп швидшає. Після слів «було видно» необхідно зробити паузу. Наступна строфа читається неголосно, але схвильовано, останній рядок – різко. Цій строфі треба приділити найбільше уваги. Заключні чорити рядки читаються ще повільніше, тихше, але урочисто, піднесено.      

3.Виступ другої групи «Літературознавці».
1). Виразне читання поезії  учнем із попереднім коментарем учителя.
Учитель: На вашу думку, чому саме така назва? Скажіть, чи правомірною вона є?                                       2). Визначення теми та ідеї «Заповіту» (Тема: зображення заклику до українців боротися за вільне життя, будувати незалежну Українську державу, звільнитися від кайданів. Ідея: уславлення віри поета у світле майбутнє України), жанру твору (громадянська лірика).
3). Робота в парах. 
Завдання пари № 1. Розділити твір на змістові частини: І: бажання...;ІІ: заклик до...; ІІІ: мрії про...
Завдання пари № 2. Визначити епітети та їх роль у поезії «Заповіт». 
Завдання пари № 3. Визначити повтори та їх роль у поезії «Заповіт». 
4). Бесіда за прочитаним: - Чому Шевченко бажає бути похованим на Україні? - Яких страждань зазнав простий люд?  - Яким шляхом, на думку Шевченка,  можна здобути волю? Чому? - Що ліричний герой хотів побачити в Україні, крім краси природи?  - Про яку сім’ю мріє автор? - Як ви поясните слова «... а до того я не знаю Бога»? Шевченко–атеїст чи віруюча людина? –Кого та до чого закликає поет? -Чи можна сказати, що у своїй поезії поет дає нам три заповіти? Які? (Поховати, здобути волю, пам’ятати) -Чи виконані ці заповіти?                                                                                                5). Інформація про перепоховання. Друзі поета виконали заповіт Шевченка. Із далекої північної столиці (м. Санкт-Петербурга) у травні 1845 року привезли тіло поета в Україну, де й поховали під Каневом. Вибрали Чернечу гору, звіряючи величність місця із заповітними рядками, а тендітні дівочі руки, за давнім народним звичаєм, покотили віз із важкою свинцевою труною в останню путь. Тут, на крутій горі, над самим Дніпром, і поховали. Відтоді Чернечу гору називають Тарасовою.
Учитель: «Заповіт» Шевченка став вершиною не тільки літературної творчості, а й музичного мистецтва. Про це нам детальніше розкажуть мистецтвознавці.                                                                                                             4.Виступ підготовленої групи «Мистецтвознавці».
1). Покладення «Заповіту» на музику Гордієм Гладким. «Заповіт» Шевченка переписували від руки, так твір пішов у народ, його  читали ховаючись, бо він був заборонений у царській Росії. У 1870-х роках полтавський учитель Гордій Гладкий поклав „Заповіт” Шевченка на музику – і полетіла пісня по світу.Її  виконувала Національна капела бандуристів. А зараз - український народний хор ім. Верьовки, Київський муніципальний камерний хор «Хрещатик»,чоловічий хоровий ансамбль «Боян»

2). Виконання пісні сучасниками. Сьогодні багато людей згадує твори великого Кобзаря. Це Богдан Ступка, Дмитро Богуш,Олег Хожай,  музичні гурти «Мерва», «Сад»,«Ностальгія», «Тарасова ніч», Кубанський козачий хор та інші виконують «Заповіт» на слова Т.Шевченка, але кожен по-різному.

3). Прослуховування пісні в  сучасному варіанті виконання (Дмитро Богуш).
4). Учитель: Так, музика осучаснена, але те живе слово Кобзаря про створення нової вільної сім’ї зберігається, хто б і як би її не виконував. Отже, «Заповіт» дійсно поєднав різні покоління? 
Фізкультхвилинка (1хв.)                                                                                                                                             V. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу (12 хв.) 
1. Фронтальна бесіда за змістом поезії.                                                                                                                            – Яким автор бачить майбутнє України? - Чи є твір Шевченка актуальним у наш час? -«Заповіт» Шевченка-духовний чи матеріальний? Чому так думаєте? 

2. Створити асоціативний кущ до слова „Україна”,  використовуючи  цитати з поезії «Заповіт». 

(Читання поезії частинами ланцюжком).

3.  Перевірка виконання завдання. 
VІ. Підсумок уроку (5 хв.)                                                                                                                                           1. Розповідь учителя про популярність «Заповіту». У народі кажуть так : «Шевченків „Заповіт” облетів увесь світ». Народ не дурить. Дійсно, „Заповіт” нашого генія відомий на весь світ. Він перекладений 150 – тьма мовами світу, і це не випадково, адже цей твір єднає всі покоління: від сучасників  Шевченка до нас і наших нащадків, майбутніх поколінь.                                                               2. Оцінювання. Заповнити картку самооцінки.                                        

 

Пошукова робота  (3 бали)

Відповіді на запитання

(3 бали)

Робота в парах

(3 бали)

Активність на уроці    Усього

(3 бали)                       (12 балів)

3. Рефлексія. Продовжи речення:                                                                                                                                                    1. На мій погляд, складним на уроці було... 2. Легким для мене сьогодні здалося… 3. Новим для мене на уроці виявилося… 4. З вивченої теми я зрозумів (ла)… 5. Я працював (ла) на уроці…6. Я отримав (ла) задоволення від…                                                                                                                                     VІІ. Домашнє завдання (диференційоване), коментар щодо його виконання  (2 хв.)                                                                                                        1. Усім:  Вивчити напам'ять «Заповіт» .2. Індивідуально (2 учні за бажанням). Підготувати  повідомлення на теми: 1) «Життєвий шлях Андрія Чайковського»; 2) «Творчість А.Чайковського»                                                                                                                                                         

doc
Додано
2 вересня 2018
Переглядів
3942
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку