Урок "Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях. «Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька»"

Трагізм і героїзм у козацьких і чумацьких піснях.
«Ой на горі та женці жнуть», «Стоїть явір над водою», «Гомін, гомін по діброві», «Ой у степу криниченька»

українська література 7 клас

Мета:

• навчальна: продовжити роботу над вивченням соціально-побутових пісень; подати відомості про трагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень;
• розвивальна: розвивати вміння грамотно, послідовно висловлювати власні думки, почуття, обстоювати свою точку зору, наводячи переконливі докази;
• виховна: виховувати повагу до народної пісні, інтерес до історичного минулого України.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

Куди козака доля не закине,— все буде козак.
Народна мудрість

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

IV. Актуалізація опорних знань

V. Засвоєння навчального матеріалу у процесі виконання практичних завдань

Гра «Вірю — не вірю»

1. Козацькі пісні пов'язані з історією народу. (Так) 2. Чумаки їздили за сіллю на південь України (Так). 3. Бурлаками називали кріпаків, яких віддавали в солдати. (Ні) 4. «Ой на горі та женці жнуть» належить до календарно-обрядових пісень. (Ні) 5. У піснях кріпацького циклу можна простежити бунтівні настрої. (Так) 6. Великий цикл заробітчанських пісень присвячений еміграції селян до Америки та Канади. (Так) 7. У козацьких піснях переважно йдеться про почуття героя, а не про історичні події. (Так)

Виразне читання пісні «Стоїть явір над водою»

Бесіда за змістом прочитаного

ŠŠ До‌ якого жанру соціально-побутових пісень належить «Стоїть явір над водою»? Свою думку доведіть.

ŠŠ Як‌ саме у творі передано несподіваність вербування козака в солдати?

ŠŠ ‌Які рядки дозволяють стверджувати, що козак не бажає солдатської служби? ŠŠ ‌Які почуття сколихнула у вас пісня?

Виразне читання пісні «Гомін, гомін по діброві»

Бесіда за змістом прочитаного

ŠŠ ‌Як ви гадаєте, до якого різновиду соціально-побутових пісень належить пісня «Гомін, гомін по діброві»? Свою думку аргументуйте.

ŠŠ ‌На початку пісні використано мотив вигнання молодого козака матір'ю з дому, однак відомо, що жодна українка своєму синові не бажала подібних випробувань.

Для‌ чого, на вашу думку, використано в пісні подібний прийом?

ŠŠ ‌Які рядки свідчать про величезну турботу неньки про сина та про її любов до нього?

Виразне читання пісні «Ой у степу криниченька»

Бесіда за змістом прочитаного

ŠŠ До‌ якого жанру належить пісня «Ой у степу криниченька»? Свої міркування доведіть. Про яку трагедію йдеться в пісні?

ŠŠ Чому‌ пісня, на перший погляд, здається жартівливою?

ŠŠ ‌Як ви гадаєте, чому серед чумацьких пісень переважають сумні?

Робота в групах.

(Учні об’єднуються в 3 групи (можна за рядами).)

Завдання: навчитися виразно читати одну з пісень, зробити її аналіз за планом:

1) тема;

2) історична основа;

3) жанр;

4) образи;

5) художні засоби;

б) пафос; настрій;

7) ідея;

8) власні враження; почуття й думки, які навіює твір

 

Очікувані відповіді

1-ша група. Пісня «Стоїть явір над водою»

Це пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.

У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.

«Стоїть явір над водою» — народна соціально-побутова козацька пісня.

У творі виведений образ молодого козака, який, очевидно, не з власної волі змушений їхати на чужину. Про це свідчать такі вирази: «на козака незгодонька», «серденько ниє». Як і личить козакові, у нього «оріхове сіделечко» і «кінь вороненький». Про глибоку любов і пошану народу до своїх захисників говорять пестливо-зменшувальні слова, що часто вживаються у пісні: «незгодонька», «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «калиноньку», «родоньку».

Поряд з образом козака, як паралель, вимальовуються образи природи — явора, калини, пташок з рідного краю.

Художні засоби різноманітні: від паралелізму (паралельне зображення образів людей з явищами природи) — козак — явір, вода корінь миє — серденько ниє, калиноньку їсти — приносити од родонь-ку вісти — до епітетів: милу (Україну), молоденький (козак), зелененький (явороньку), пестливо-зменшувальних назв: серденько, вороненький, козаченьку.

Широко вживаються окличні речення, безсполучникові складні речення з протиставленням, поясненням.

Настрій у пісні сумний, журливий, пронизаний патріотичним пафосом.

Головна думка (ідея) — уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища.

Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків — козаків.

2-га група. Пісня «Гомін, гомін по діброві»

Ця пісня про зраду козака й ставлення його родини до цього.

Історичною основою цього пісенного твору могло стати поодиноке явище зради, яке засуджувалося не лише суспільством, громадою, але й близькими родичами зрадника.

Жанр — народна соціально-побутова козацька пісня.

Центральний образ твору — образ козака-зрадника. Слово «зрада» не вживається у пісні, але розкривається описово, через діалоги, коли козак запевняє, що йому не страшні ні турки, ні орда, які його наділяють кіньми, сріблом, золотом.

Мати не може змиритися зі зрадою сина й проганяє його. Негативно ставляться до козака й дві старші сестри. Тільки молодша, не розуміючи ще, любить козака як брата. Сам козак розуміє, що вороття йому немає, тому відповідає молодшій сестричці, що повернеться, як пісок зійде (проросте) на камені. Так він відповідає й матері, у якої прокинувся жаль та родинні почуття.

Поряд з образами людей — образи природи: діброва, туман, поле. Гомін по діброві — це як розбурхані почуття, туман — як неприємне, огидне явище зради.

Художні засоби — різноманітні. Метафори («мене змиють дощі, …розчешуть терни»); епітети — густі (терни), буйні (вітри); пестливі слова — зіроньками, слізоньками, додомоньку, головоньку. Поетичний паралелізм (паралельне зображення явищ природи та явищ людського життя), діалоги, окличні та питальні речення, звертання, розгорнуті порівняння (відповідь сестрі).

Пісня пронизана сумним настроєм, жалем.

Головна думка твору — засудження зради, коли людина проміняла батьківщину, любов і повагу рідних на багатство та розкіш.

Пісня викликає жаль через змарновану долю козака, захоплення силою материнських почуттів, поетичністю образних картин, особливо відповідей брата сестрі й матері щодо свого повернення.

3-т я група. Пісня «Ой у степу криниченька»

Це пісня про трагічну долю чумака, який не повернувся додому з далекої мандрівки.

Історична основа твору — явище чумацтва в Україні. Поїздки в Крим по сіль були важкими й небезпечними. Навіть назва «чумаки» пов’язана зі страшною хворобою — чумою, яку вони могли підхопити в теплих краях і перенести далі.

За жанром це народна соціально-побутова чумацька пісня.

Головний образ — образ чумака, який збирається в далеку дорогу й не знає, як вона закінчиться. Навіть воли тривожаться, відчуваючи мандрівку. Не стало чумака чи від хвороби, чи від тяжкої втоми. Поховали його в чужій стороні. І тільки думки рідних прилинули до нього в образі «сивої зозуленьки», щоб покликати додому, але це неможливо.

У пісні використовуються паралелізми (« у степу криниченька, з неї вода протікає — …чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває»); постійні епітети: сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька); пестливо-зменшувальні слова (криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька); вживаються діалоги, окличні слова, вигуки, звуконаслідування, звертання, повтори. Твір пронизаний сумним настроєм.

Головна думка пісні — висловлення співчуття до важкої, часто трагічної долі чумаків.

Пісня викликає жаль і разом з тим захоплення вмінням народу створити незабутню поетичну картину.

Складання таблиці.

«Спільне та відмінне в козацьких та чумацьких піснях».

Спільне
Трагічна доля людей; історична основа; сумний настрій; прийоми паралелізму; постійні епітети; зменшувально-пестливі слова; окличні речення; діалоги
Відмінне
Козацькі пісні	Чумацькі пісні
Патріотичний пафос, засудження зрадництва, захоплення героїзмом і мужністю козаків	Тісніший зв’язок із природою, думки, тривога рідних за чумаків в образі «сивої зозулі»

 

Аналізування програмових козацьких пісень

2.1. «Ой на горі та женці жнуть».

2.1.1. Виразне читання пісні.

2.1.2. Тема: зображення військового походу козаків.

2.1.3. Ідея: уславлення мужності, відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.

2.1.4. Основна думка: особисті інтереси повинні завжди поступатися суспільним (Сагайдачний і його дружина).

2.1.5. Жанр: козацька пісня.

2.1.6. Опрацювання змісту твору у формі бесіди за питаннями:
• Яким ви уявляєте козака, читаючи цей твір?
• Що вам відомо про мужність, героїзм, винахідливість цих людей?
• Доведіть, що «Ой на горі та женці жнуть» — це козацька пісня.
• Куди, на ваш погляд, йшли козаки? Що про це свідчить?
• Чим пояснити те, що Сагайдачний перебував позаду війська?
• Чому для Сагайдачного у поході найважливіше мати тютюн і люльку, ніж жінку?
• Для чого у пісні більше уваги приділяється козакам, а не женцям?
• Ким були Сагайдачний і Дорошенко для козацтва? Що ви можете про них розповісти?

2.1.7. Художні особливості твору.
Повтори:
«Гей, долиною,
Гей, широкою»
«…Женці жнуть»,
«Гей..»,
«Під ними…»,
«…Необачний!»

Риторичні оклики:
«Веде своє військо,
Веде запорізьке хорошенько!»
«…Необачний!»
«Не журися!»
«Під ним кониченько»
Під ним вороненький,
Сильне-дужий!»
Епітети: «зелена гора»;

Звертання:
«Гей, вернися, Сагайдачний»,
«Гей, хто в лісі, озовися».

2.1.8. Додатковий матеріал. (Історична довідка).

1) Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.
У походах козаків на Туреччину й на Крим найбільше вславився кошовий П. Конашевич-Сагайдачний.
Петро, син Конона, а тому званий Конашевич, був родом з Самбірського повіту в Галичині. Його батько був заможним шляхтичем і хотів виховати Петра розумним чоловіком. Тому віддав його до найкращої тоді школи на Україні, до Академії в Острозі.
Сагайдачний вчився там 8 літ і, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний, тому що дуже добре стріляв з лука, а стріли лука ховають у сагайдаку. По восьми роках науки Сагайдачний дістався якось в 1614 році з кількома товаришами з Академії на Січ. Там незабаром виявилося, що Сагайдачний не тільки дуже розумний і освічений чоловік, але також дуже відважний вояк у битві. Тому козаки вибрали його в 1616 році кошовим Січі і гетьманом.
Сагайдачний бачив, як козаки зубожіли і як терплять через те, що король не дотримав своїх присяг. Він задумав зробити так, щоб Польща знову потребувала помочі козаків, бо тим чином думав зібрати велике козацьке військо і таки отримати від Польщі великі полегшення не тільки для козаків, але й для всього українського народу.
Щоб збагатити трохи козацьку касу та й зробити козацьке ім’я славним на всю Європу, гетьман почав водити козаків на Туреччину й на кримських татар. На нових чайках-човнах він кілька разів перепливав Чорне море аж до Царгорода, несподіваним нападом нищив турецьку столицю і увільняв багато козаків з турецької неволі. Таких походів робив він від 1616 року дуже багато і то на різні міста Туреччини і Криму: на Царгород, Кафу, Синоп, Трапезунд та інші.
Козаки також урятували Польщу під Хотином від турецької навали. Багато це коштувало козацької крові, а Сагайдачний скоро потім помер через ту битву. Він був тяжко ранений під Хотином і поїхав до Києва лікуватися, але даремно, бо весною 1622 року вмер. Київські «братчики» і школярі влаштували гетьманові величавий похорон і поховали його в церкві Богоявленського Братства в Києві.
Так помер славний і розумний кошовий і гетьман України Сагайдачний, що про нього і донині співається в багатьох піснях. Він щиро хотів допомогти своєму народові і за те віддав своє життя.

2) Михайло Дорошенко.
У 1626 році посилає послів до Варшави наступний гетьман — М. Дорошенко, щоб сейм затвердив ті привілеї і права, які обіцяв Сагайдачному.
Та сейм наче забув про ті недавні обіцянки і зовсім відвернувся від козаків. Тоді козаки вже на власну руку починають знову походи на турків і татар. М. Дорошенко водив козаків до Царгорода — та в однім поході на Крим йому не пощастило й він загинув у битві з татарами в 1628 році.
3) Козак — вільна людина із селян чи міської бідноти або утікач від утиску феодалів, житель Запоріжжя, Дону.

2.2. «Стоїть явір над водою».

2.2.1. Виразне читання поезії.

2.2.2. Тема: відтворення суму козака за Вкраїною рідною напередодні від’їзду його до Московщини.

2.2.3. Ідея: співчутливе ставлення до молодого козака, який загинув на Московщині.

2.2.4. Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.

2.2.5. Жанр: козацька пісня з трагічною кінцівкою.

2.2.6. Композиція.
Поезія складається із семи строф по чотири рядки.
Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.

2.2.7. Обговорення змісту пісні за питаннями:
• Що вам відомо про явір як дерево?
• Чому явір порівнюється з молодим козаком?
• Над чим журиться козак? Які часи зображені в творі?
• За допомогою яких слів описано козака?
• З чим, на ваш погляд, пов’язано те, що козак поїхав у Московщину?
• Чи можна козака вважати зрадником?
• Що символізує калина? Для чого козак просить посадити цю рослину у себе на могилі?
• Для чого народ склав цю пісню?
• До якого виду пісень належить даний твір? Чому?

2.2.8. Художні особливості поезії.
• Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»;
• Звертання:
«Не хилися, явороньку…»,
«Не журися, козаченьку…»
• Риторичні оклики:
«Не хилися, явороньку,
Ще ти зелененький!»
«Не журися, козаченьку,
Ще ти молоденький!»
«Не рад козак журитися —
Так серденько ниє!»
«Будуть мені приносити
Од родоньку вісті!»
• Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».

2.3. «Гомін, гомін по діброві».

2.3.1. Виразне читання твору.

2.3.2. Тема: зображення часів, коли український народ захищав рідну землю від турецько-татарських загарбників.

2.3.3. Ідея: уславлення козацької мужності, цілеспрямованості, відваги.

2.3.4. Основна думка: кожна мати, проводжаючи свого сина у похід на війну, хвилювалась за його подальшу долю; тільки смілива, рішуча, винахідлива людина здатна протистояти будь-якому ворогові.

2.3.5. Композиція.
Пісня — це діалог між матір’ю і сином. Твір умовно складається з двох частин. Спочатку мати виганяє сина з дому, щоб той ішов на війну, а потім кличе його додому.

2.3.6. Жанр: козацька пісня з героїчним пафосом.

2.3.7. Обговорення змісту пісні за питаннями:
• Чому, на вашу думку, зчинився гомін по діброві?
• Чим пояснити поведінку матері: спочатку вона виганяє сина з дому у військовий похід, а потім його «призиває»?
• Які стосунки склались у козака з ворогом? Про що це свідчить?
• Через що син відмовляється повернутися додому?
• Розкажіть, що вам відомо про мужність і відвагу козаків?
Мікрофон: Як, на ваш погляд, міг закінчитися похід козака? Висловіть свої припущення.

2.3.8. Художні особливості пісні.
• Риторичні оклики:
«Мене кіньми наділяють!»
«Нехай тебе орда візьме!»
«Нехай тебе турки візьмуть!»
«Сріблом, золотом наділяє!»
«Тоді брат твій з війська прийде!»
• Риторичні запитання: «Коли, брате, з війська прийдеш?»
• Повтори: «Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»
• Звертання: «Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».
• Метафори: «Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри».
• Епітет: «буйні вітри».
• Зменшувально-пестливі форми слів: «зіроньками»; «слізоньками»; «додолоньку»; головоньку».

 

VІ. Підсумок уроку

«Ой на горі та женці жнуть»

1. Козацьке військо йшло:
а) через лан;                      б) біля лісу;                       в) попід горою.

2. Попереду козацьке військо вів:
а) П. Сагайдачний;             б) Б. Хмельницький;               в) М. Дорошенко.

3. У кого серед козацтва був кінь вороний?
а) І. Богуна;                    б) пана хорунжого;                   в) полковника.

4. За що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:
а) проміняв жінку на тютюн та люльку;
б) загубив шаблю в бою;
в) не співав разом з усіма.

5. Сагайдачного у творі названо:
а) розгубленим;                   б) байдужим;                           в) необачним.

 

«Стоїть явір над водою»

6. Над водою нахилився:
а) юнак;                       б) дуб;                                 в) явір.

7. Продовжіть рядок твору: «Не рад козак журитися — так серденько…»:
а) мліє;                          б) тліє;                                   в) ниє.

8. Козак молоденький поїхав у:
а) Туреччину;                      б) Московщину;                               в) Німеччину.

 

«Гомін, гомін по діброві»

9. Мати сина з дому на початку твору:
а) проводжала;                               б) проганяла;                            в) виштовхувала.

10. Чим наділяє козака турчин:
а) смарагдами;                        б) кіньми;                                 в) сріблом, золотом.

11. Яка із сестер випитує у брата: «Коли з війська прийдеш?»
а) старша;                                б) підстарша;                                   в) менша.

12. Що відповів син на таку промову матері: «Нехай тебе орда візьме»? «Мене… орда…»:
а) в чистім полі об’їжджає;                                         б) сріблом, золотом наділяє;
в) до себе жити підмовляє.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

VІІ. Домашнє завдання

Вивчити одну з пісень напам'ять;