Розробка уроку української літератури в 11 класі на тему : «Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості героїв твору н

Розробка уроку української літератури в 11 класі на тему : «Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості героїв твору на матеріалі українізації. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси у наш час»

(Здійснення інтегрованого підходу до навчально-виховного процесу із застосуванням проєктної технології)

Тема. Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості героїв твору на матеріалі українізації. Драматургічна майстерність автора. Актуальність п’єси у наш час.

Мета: поглибити знання учнів про комедію, трагедію та трагікомедію як жанри драми; подати відомості про життєву основу п’єси; з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму, особливості сюжету твору, драматургічну майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв; з’ясувати проблематику твору; провести психологічне дослідження образів; учити учнів давати оцінку героям, аналізувати, робити висновки, узагальнювати; визначити актуальність п’єси у наш час; розвивати вміння самостійно мислити, навички аналізу драматичного твору, образне, логічне та критичне мислення,  давати власну оцінку прочитаному; виховувати ціннісне ставлення до людей.

Обладнання: портрет Миколи Куліша, текст комедії «Мина Мазайло», словник літературознавчих термінів та тлумачний словник, фільм «Мина Мазайло», учнівські презентації, фотографії окремих сцен вистави.  

                                         Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Літературна розминка.

-         Назвіть три роди літератури. (Епос, лірика, драма.)

-         Які ви знаєте провідні жанри драми? (Трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.)

-         Дайте визначення трагедії. (Трагедія – драматичний твір, в основі якого лежить особливо напружений, непримиренний конфлікт, що найчастіше закінчується смертю головного чи інших героїв.)

-         Коли виникла трагедія як жанр в античній літературі? (Як вид драми трагедія виникла у Стародавній Греції в V столітті до н.е., у період розкладу родового ладу та появи античної демократії. Її зародки ще раніше мали місце в народних виставах у дні свят міфічного бога родючості й виноградарства Діоніса. Йому приносили в жертву козла, співаючи жалібні пісні. Від цих сумних «козлопісень» і виникла назва майбутніх трагедій). 

-         Дайте визначення комедії. (Комедія – такий драматичний твір, у якому висміюються вади суспільного життя і негативні риси характеру людей.)

-         Коли виникла комедія як жанр в античній літературі? (Як і трагедія, комедія виникла й розвинулася ще в Стародавній Греції. Її зародки мали місце в народних святкових видовищах та іграх на честь міфічного бога рослинності, виноградарства, виноробства Діоніса. Із радісних видовищ про воскресіння Діоніса, що символізували весняне пробудження природи і супроводжувалися веселими жартами та піснями, народилася комедія. Батьком комедії був давньогрецький драматург Арістофан (446 – 385 рр. до н.е.)

-         Який твір називається сатиричною комедією? (Твір, у якому за допомогою відповідних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.) 

-         Пригадайте визначення трагікомедії. (Трагікомедія – драматичний твір, у якому поєднані ознаки і трагедії, і комедії. В ній автор зображувані явища подає і в трагічному, і в комічному освітленні.)

-         Назвіть найвизначнішу трагікомедію в давній українській літературі? (Найвизначнішою є шкільна драма Феофана Прокоповича «Владимир» (1705 р.) – про запровадження християнства на Русі. В ній у сатиричному, комедійному плані зображені жерці, захисники поганства, а в героїчному – князь Володимир.)

         ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

         (Визначаємо мету разом з учнями.)

-         Епіграфом до нашого уроку я обрала слова Ю. Смолича: «Микола Куліш – талант світового масштабу. Не буду шукати безперечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому… драматургії він не мав собі рівних…».

-         Як ви розумієте зміст цього епіграфа, поясните в кінці уроку, проаналізувавши комедію.

-         Щоразу, йдучи на урок, ви окреслюєте для себе коло завдань, які прагнете вирішити. Згідно з темою нашого сьогоднішнього уроку сформулюйте, що ви очікуєте від цього заняття?

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя. (Під музичний супровід.)

                  Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

                  Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці.

                  Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

                  Коли ми, українці, забули, що ми українці?..

Більше вісімдесяти років минуло з часу написання п’єси «Мина Мазайло». Але творець «модерної драми» змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися й замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле.

- Так які проблеми, порушені автором, були актуальні як за життя М. Куліша, так і сьогодні? (Проблеми українізації.)

- Як же митець розвінчує національний нігілізм, духовну обмеженість героїв твору на матеріалі українізації?

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

- Щоб дати відповідь на це питання, ми проаналізуємо комедію «Мина Мазайло».

1. Словникова робота. Пояснення незрозумілих слів: нігілізм, манкурт, шовінізм.

 І наступний етап уроку проведемо у формі проекту. Діти, на минулому уроці ви отримали випереджальні завдання пошуково-дослідницького характеру, умовно заздалегідь об’єднались у групи:

І група – історики;

ІІ група – літературознавці;

ІІІ група – дослідники;

ІV група – мистецтвознавці.

– Нагадую вам завдання.

2. Презентація учительського проекту.

- Тож сьогодні кожна група буде захищати свій проект.

3. Робота в групах пошуково-дослідницького характеру.

Завдання для груп.

І група – історики: з’ясувати історію написання комедії «Мина Мазайло»; 

ІІ група – літературознавці: визначити жанр твору, тему та ідею, з’ясувати сюжетно-композиційну своєрідність комедії, проблематику та композицію;

ІІІ група – дослідники: провести психологічне дослідження образів Мини Мазайла, Мокія, тітки Мотрі, дядька Тараса;

ІV група – мистецтвознавці: дослідити, якою була сценічна доля комедії М.Куліша «Мина Мазайло».

4.Презентація учнівського проекту.

                                       Історики

Драма «Мина Мазайло» була написана в буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України. Згадаймо Емський Указ, цинічний вислів міністра внутрішніх справ Валуєва 1863р.: «…ніякої малоросійської мови не було, нема й не може бути». Яке блюзнірське знущання з поетичної мови великого народу!

Тотальна русифікація уже наприкінці 20-х сягнула свого апогею. У мовному питанні більшовики перехопили від царизму естафету русифікації України. М. Куліш розгадав політику більшовизму, спрямовану на знищення української національної культури. Українізація в 1923р., як рентгенівське проміння, висвітлила, наскільки українське суспільство готове бути Україною.

Свою комедію драматург писав на «живому» матеріалі, який давав процес українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській нації? Ми бачимо, як головний герой Мина зрікається свого національного «я», намагаючись «вилущитись» у російську культуру. Цей образ – не літературна вигадка, а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста. Він мав своїх прототипів. Дружина письменника у «Спогадах про Миколу Куліша» писала: «Ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншими там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»

                                    Літературознавці

За жанром «Мина Мазайло»  – сатирична комедія, бо їй притаманні прийоми концентрації побутових деталей, використання гіперболи, символіки, гротеску. У наш час все більше літературознавців схиляються до думки, що «Мина Мазайло»  – це трагікомедія, адже у творі висвітлено катастрофічне становище української мови й фіктивність національної незалежності.

Тема твору – показ міщанства та українізації у 20-х рр. ХХ століття.

Ідея – сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Микола Куліш порушив мовну проблему в комедії, художньо відтворив проблему українізації, вміння відстоювати свою думку та проблему стосунків між батьками й дітьми.

Композиція комедії «Мина Мазайло» є досить цікавою й оригінальною. Твір має 4 дії (у першій дії – 8 сцен, у другій – 9, у третій – 7, у четвертій – 16 ).Текст п’єси не ділиться на яви. Драма побудована за зразком класичної. Усі дії відбуваються на Холодній Горі міста Харкова в родині службовця Мини Мазайла протягом чотирьох днів. В основі комедії гострий конфлікт, що виникає в міщанському середовищі  примітивних людей на ґрунті українізації. Зокрема, гаряча полеміка розгортається навколо зміни прізвища. У ній беруть участь усі герої твору, розкриваючи при цьому свої ідейні погляди. Твір побудований як «філологічна» дискусія представників двох видів міщанства – російського й українського.

Сюжет п’єси не новий. Він перегукується з творами Мольєра та Карпенка-Карого, але у переосмисленні Куліша знаходить нове, яскраве наповнення – письменник торкається «другорядності» української нації в свідомості українців.

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське» прізвище на великодержавницьке. Саме в українському прізвищі, яким дражнили його змалку, він вбачає причину своїх життєвих і службових поразок. Прізвище Мазайло для Мини Омельковича як камінь на шиї, тавро його соціального рабства. Мина сподівається, що щасливе життя для нього почнеться лише тоді, коли він відмовиться від свого українства, «мужицтва», коли зречеться предків і стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим або хоча б – Мазєніним.

Зміною прізвища Мина прагне змінити спосіб життя, одержати ніби нове народження. Мина Мазайло почувається другосортним, неповноцінним. А тут ще й син Мокій наполягає додати до прізвища «Мазайло» загублену половину «Квач» – «Мазайло-Квач».

Мина переконаний, щоб пробитись до «власті імущих», треба зректися власного «я». До дискусії залучаються Минині родичі і навіть уявні предки: дід Чумак, дід Запорожець, дід Селянин і навіть химерний нащадок з химерного майбутнього, в якому «прізвищ не буде, а буде одна всесвітня номерна система».

Комедія «Мина Мазайло» вирізняється оригінальним сюжетом, у якому переплетено культурно-соціальний та родинно-інтимний аспекти, насичена дотепними, пародійними, карикатурними, фарсовими сценами, містить цілу галерею яскравих характерів з індивідуально-культурним і національним світоглядом, таких, як Мина Мазайло, Мокій, Уля Розсоха, Баронова-Козино, тьотя Мотя, дядько Тарас.

Розвитку комедійної тональності, динамічному руху сюжету сприяють інтимні перипетії, які переживають герої. Наприклад, читач спостерігає поступове закохування Улі у Мокія, хоч спочатку це мала б бути добре інсценізована інтрига. Перша ремарка та перші репліки Рини створюють поле сюжетної та емоційної напруги в комедії, а також розкривають сутність конфлікту, що виник у родині Мазайлів.

Отже, «Мина Мазайло» Миколи Куліша – це твір про трагікомічність людського життя, про смішний і глибокий трагізм людських доль, про високі поривання і дрібні розрахунки, про різноманітність людських характерів.

Дослідники

Образ Мини Мазайла

Головний персонаж – українець за походженням Мина Мазайло. Міщанин, харківський службовець тресту «Донвугілля» соромиться свого малоросійського походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі («Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!»). Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучніше. Він зі своїми сородичами (дружиною і донькою) «приміряє» кілька варіантів можливих благородних найменувань: Тюльпанов, Розов, Алмазов. Врешті спиняються на Мазєніну.

Мина зневажає все українське, ігнорує мову та культуру. Він згоден називатися малоросом, аби не українцем, щоб бути ближчим до великої раси.

Із сцени, коли Мина Мазайло вперше з’являється у п’єсі, ми бачимо залякану й затуркану людину, що звикла принижуватися перед начальством. Несміливий на службі, Мина виступає грубим і деспотичним у сім’ї. Він загрожує синові, який не хоче міняти прізвище: «Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні – то через труп переступлю або уб’ю…Вижену з дому!»

Під час родинної дискусії Мазайло виявляє свою повну обмеженість і нерозуміння української історії. Ми бачимо його лише одержимим безглуздою ідеєю, без почуття гідності.

Українізацію сприймає як спробу зробити його «провінціалом, другосортним службовцем».

І ось у найщасливіший момент свого життя (збулася, здавалось би, нездійсненна мрія) урочистий і радісний Мазайло довідується, що його звільнено з посади «за систематичний і зловмисний опір українізації».

Отже, Мина Мазайло – національний нігіліст, який, безмежно ненавидячи свій народ, переростає в монстра.

                                          Образ Мокія

Ідейним противником Мини у п’єсі є його син Мокій. Він захоплений багатством української мови, чим доводить батька до сказу. У юнака глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють, чарують. Уля каже: «…Він на тебе словами отими…аж пахне». Мокій постійно читає, дивиться українське кіно, його обурюють помилки, які допускають на афішах. Він звертається до словників, розкриває значення слів та фраз, перекладає російські вислови. У вуста Мокія драматург уклав багато своїх думок та переживань за долю і чистоту української мови.

Мокій виступає категорично проти зміни прізвища на російський лад, навпаки пропонує додати до нього втрачену частку Квач.

Проте у суперечці з батьком Мокій грубий, жорстокий, нестриманий. Він смішний у тому, як спілкується з Улею, чим вона приваблює його. І настільки закоханий у мову, що помічає Улю лише через те, що вона також цікавиться нею.

Отже, Мокій, як і всі інші персонажі, захоплений формою, а не змістом проблеми, тому й не може сприйматися серйозно.

                           Образ Мотрони Розторгуєвої

Микола Куліш дотепно і в’їдливо виписав цей образ. Тьотю Мотю Мазайли викликають з Курська телеграмою «страшного змісту»: «Мрія воскресла. Мина міняє прізвище. Мокій збожеволів з укрмови. Станеться катастрофа. Приїзди негайно».

Мотрона одразу кидає свій базар і прибуває в Харків. Тьотя Мотя ходить по квартирі Мазайлів «наполеоном», бо вважає, що робить велику ідеологічну справу. Мазайлиха називає її «спасителькою».

Тьотя Мотя – це груба, неосвічена жінка, ворожо налаштована до всього українського. За походженням вона українка, проте вважає себе «руською», а українську мову – «австріяцькою вигадкою». Саркастична, гостра на язик. Її репліки «Краще бути ізнасілованной, нєжелі українізірованной», «навіщо ви нам іспортілі город?» є доказом цього.

Отже, Мотрона Розторгуєва – це сатиричний тип, що яскраво уособлює російський великодержавний шовінізм, втілення україножерства.

                                      Образ дядька Тараса

Це гротескний образ. Дядько Тарас не враховує нових змін у житті і виступає за збереження всього старого. Незважаючи на глибоке знання історії та мови, любов до українського, після суперечки з тіткою Мотрею він змінює свою позицію і голосує за зміну прізвища. Для нього головне, аби залишився корінь «маз» як показник його роду. Дядько Тарас не розуміє, що втрата прізвища веде до знищення національного коріння народу.

Він любить свій народ, рідний край, його історію. Саме дядькові Тарасові належить гірке і страшне передбачення: «Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…».

Отже, дядько Тарас – тип українського псевдонаціоналіста.

                                  Мистецтвознавці

Сценічне народження комедії відбулося у березні 1929 року в Дніпропетровському театрі у постановці Дмитра Ровинського. Того ж року п’єсу було поставлено на сценах Херсонського, Одеського, Вінницького, Житомирського й Маріупольського театрів. У Києві її поставив Гнат Юра (як дотепну побутову комедію і яскраве видовище), у Харкові 18 квітня 1929 року – Лесь Курбас, який залучив найкращих акторів того часу: Мину грав Йосип Гірняк, тьотю Мотю – Наталя Ужвій, дядька Тараса – Мар’ян Крушельницький. Вистава «Березоля» тріумфально гастролювала в Одесі й Києві, а влітку 1930 р. – у Грузії.

І досі «Мина Мазайло» користується незмінним успіхом у глядачів.

5. Інсценізація.

- До вашої уваги – інсценівка у виконанні Назаренко Валерії та Корнієнко Ірини.

- Який епізод комедії відображає ця інсценівка? Порівняйте фрагмент фільму та інсценівку і зробіть висновок про відповідність сюжету комедії і фрагменту фільму. Як режисер відобразив задум автора твору? (Екранізація художніх творів іноді відрізняється від сюжету, тому що режисер інколи по-іншому трактує образи героїв, змінює події, щось творчо домислює).

Отже, ми з’ясували історію написання комедії «Мина Мазайло», сюжетно-композиційну своєрідність, проблематику твору, визначили тему, ідею, жанр, провели психологічне дослідження образів комедії і дослідили, якою була сценічна доля твору.

Наразі ми з’ясуємо ще такі питання, посилаючись на текст твору.

6. Робота над змістом твору. Евристична бесіда.

- Коли й де відбувається дія? (Дія відбувається в будинку Мини Мазайла на Холодній Горі міста Харкова, у 30-ті роки ХХ ст.., у період найбільшого поширення українізації ).

- Ми знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою й хоче переробити своє прізвище. На яке саме? (На Мазайло- Квач).

- Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови).

- З якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й умовила Мокія змінити погляди).

- Знайомлячи  Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище Улі Розсохина на Розсоху. Навіщо? (Щоб догодити братові).

- Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості? (Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. Їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно говорити російською мовою. Газету вставляють у раму).

- У чому звинуватили дядька Тараса? (У шовінізмі, чим він дуже незадоволений).

- Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася).

- За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зловмисний опір українізації).

            - Чим зацікавив вас цей твір як читачів?

            - Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?

            Отже, у творі немає позитивних персонажів. Дядько Тарас надто полохливий і поступливий, непослідовний у думках і вчинках. Мокій – не патріот, а рафінований науковець, якого рідна мова цікавить лише з фахової точки зору. Мина Мазайло – типовий перевертень.

- Порівняйте твір Куліша «Мина Мазайло» з комедією Жанна Батиста Мольєра «Міщанин-шляхтич». Що спільного й відмінного між Журденом і Мазайлом? (Як і Журден, Мина Мазайло не розуміє свого смішного становища. Обидва персонажі засліплені бажанням стати «порядними» людьми та намагаються увійти у «вищий світ». А відмінне те, що Журден хотів підвищити свій соціальний статус, прагнув дворянства,а Мина Мазайло – змінити прізвище. Твори написані в різні епохи та в різних літературних напрямках. А проблеми, порушені митцями, залишаються актуальними й сьогодні). 

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Дискусія. Інтерактивний метод «Мікрофон».

- Чи логічною і правдоподібною є розв’язка трагікомедії? Подискутуємо у формі інтерактивного методу «Мікрофон».

2. Коментування учнями епіграфа до уроку.

3. Рефлексія.

- Які думки у вас викликала комедія «Мина Мазайло»?

- Чому п’єсу називають «філологічною»?

- Чи справдились ваші очікування?

VII. Підсумок уроку.

1. Заключне слово вчителя.

Отже, як говорив Остап Вишня, «читайте «Мину Мазайла», товариші!». Бути чи не бути? Бути – чистоті мови, совісті, генетичній пам’яті, самоповазі. Тож не забувайте свого коріння, національних традицій, рідної мови, культури. Відчувайте себе повноцінними людьми. Подумайте про той духовний зв'язок, який існує між людиною і її рідною землею.

Українці мої!  Дай Вам Боже

І щастя, і сил.

Можна жити й хохлом, і

Не зникне від того хлібина.

Тільки хто ж тоді небо

Нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами,

Зневажена вами Вкраїна?!

2. Тестові завдання.

                                         І-в.

1. Драма «Мина Мазайло» була написана

а) 1928 року;

б) 1929 року;

в) 1930 року.

2. У якому творі М.Куліша було поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській нації?

а) «Маклена Граса»;

б) «Мина Мазайло»;

в) «Народний Малахій».

3. Жанр твору «Мина Мазайло» сам автор визначив як

а) трагедію;

б) водевіль;

в) комедію.

4. Головні герої твору М.Куліша  «Мина Мазайло» – це

а) Мина, Мокій, тьотя Мотя, дядько Тарас, Уля, Рина;

б) Мина, Мокій, Григорій, Степан;

в) Мина, Мокій, Горпина, Іваниха.

5. У прізвищі вбачає причину своїх службових і життєвих поразок

а) Мокій;

б) Мина;

в) дядько Тарас.

6. Хто з героїв твору «Мина Мазайло» виступає за збереження старого, патріархального?

а) Мокій;

б) Мина;

в) дядько Тарас.

7. Кому з героїв твору належать слова: «У такому маленькому віршикові і така сила правільних проізношеній!»?

а)  Мині Мазайлу;

б) Мотроні Розторгуєвій;

в)  Мазайлисі.

8. Роль Мини Мазайла грав

а) Юрій Шерех;

б) Йосип Гірняк;

в) Юрій Смолич.

9. Чи можна співчувати Мині Мазайлу?

а) так;

б) частково;

в) ні.

10. У трагікомедії «Мина Мазайло» порушено проблему

а) українізації;

б) життя і смерті;

в) відданості і зради.

11. Ідейним противником Мини Мазайла є

а) Рина;

б) Мокій;

в) Уля.

12. Проблеми, порушені автором у творі,  –

а) неактуальні;

б) невічні;

в) актуальні.

                                             ІІ-в.

1. «Мина Мазайло» – зразок п’єси, про яку мріяв

а) Лесь Курбас;

б) Фрідріх Вольф;

в) Олександр Таїров.

2. Комедія «Мина Мазайло» складається з

а) п’яти дій;

б) чотирьох дій;

в) шести дій.

3. У наш час все більше літературознавців схиляються до думки, що «Мина Мазайло» – це

а) трагедія;

б) комедія;

в) трагікомедія.

4. Усі дії п’єси відбуваються на 

а) Холодній Горі міста Харкова;

б) Лисій Горі міста Харкова;

в) Салтівці міста Харкова.

5. Мина Мазайло за походженням

а) росіянин;

б) українець;

в) молдаванин.

6. Мина Мазайло хоче найняти вчительку

а) української мови;

б) англійської мови;

в) російської мови.

7. Кому з героїв твору належать слова: «Навіщо ви нам іспортілі город?»

а)  Мотроні Розторгуєвій;

б) Мині Мазайлу;

в)  дядькові Тарасові.

8. Роль тьоті Моті грала

а) Марія Заньковецька;

б) Наталя Ужвій;

в) Юлія Солнцева.

9. Чи етично, на ваш погляд, без вагомої причини міняти прізвище своїх предків?

а) так;

б) частково;

в) ні.

10. Пропозицію змінити прізвище Мазайло на Рамзес дала

а) Баронова-Козино;

б) Рина;

в) Уля.

11. Хто з героїв твору вважає, що робить велику ідеологічну справу?

а) Мина Мазайло;

б) тьотя Мотя;

в) Уля.

12. Успіх якої п’єси був нечуваний, проте цей мистецький шедевр було усунено зі сцени через репресії проти інтелігенції?

а) «Маклена Граса»;

б) «Народний Малахій»;

в) «Мина Мазайло».

3. Взаємоперевірка.

VІІІ. Домашнє завдання (на вибір):

-         написати твір-роздум «Чим мене схвилювала комедія М. Куліша «Мина Мазайло»?

або

-         скласти психологічний портрет Рини та Улі (усно).