Методична розробка уроку української літератури на тему: "Євген Маланюк-самобутній митець української діаспори"

                                Овруцький професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку

української літератури на тему:

«Євген Маланюк – самобутній митець української діаспори»

 

 

 

 

 

                                   Підготувала:

Мішина Тетяна Вікторівна,

викладач української

мови та літератури

 

 

 

 

 

                                                                             

                                         

 

                                               Овруч – 2024 рік

Мета: ознайомити здобувачів освіти із життєвим і творчим шляхом                         Є. Маланюка, зробити ідейно-художній аналіз його  творів, з’ясовуючи ідейно-тематичне спрямування; розвивати навички самоосвіти та саморозвитку, зв’язного мовлення, аналізувати текст твору, робити висновки; формувати життєві компетенції – саморозвитку,  самоосвіти, комунікації та творчості; виховувати  інтерес  та повагу до творчої діяльності   Є.Маланюка, формувати високе естетичне почуття.

Тип уроку: урок-лекція.

Випереджувальні індивідуальні завдання. Підготувати повідомлення: 1)Біографія Є.Маланюка; 2) «Празька поетична школа» і її представники.

ХІД   УРОКУ

І.Організаційний момент. Емоційна підготовка здобувачів освіти до уроку.

1.Нумо, учні, підведіться!

Один одному всміхніться.

Уже дзвіночок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо.

-         Чи всі готові до уроку?

-         Хто сьогодні відсутній?

-         Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день.

Для того, щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними, активними і толерантними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

ІІ.Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово.

-У народі кажуть, що людина без знань – це босоногий мандрівник, який боїться йти в далеку дорогу, бо назад не повернеться. Коли ж зважиться, то не раз спіткнеться, наб’є гулі, позбиває пальці об гостре каміння. Я переконана, що ніхто з вас не стане таким нерозумним мандрівником, адже недарма на кожному уроці ми поповнюємо скарбницю знань. Пропоную продовжити нашу подорож безмежними просторами української літератури. Для роботи нам знадобиться формула:

У-увага

С-спілкування

О-організованість

Р-робота

В-взаємодопомога

З-знання

(У+О)(В+С)=З

  Девізом уроку української мови стали слова «Уважність, чіткість і швидкість!»

    Тема уроку вимагатиме від вас бути уважними, наполегливими, сумлінними, якомога менше помилятися.

Вправа «Мікрофон»

-Як ви гадаєте, для чого нам потрібні ці знання?

Вправа «Очікування»

-Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

• Від сьогоднішнього уроку очікую…
• На уроці хочу дізнатися про..
• Мені цікаво було б з’ясувати…
• Хочу навчитися…
• Маю наміри досягти успіхів…

Метод «Мікрофон»

-Від кого це залежить? (Це залежить від нас: ми повинні бути зібраними, активними, старанними).

-Ви самостійно вивели формулу успіху нашого уроку, яка допоможе вам активно працювати. Давайте її почитаємо.

Я-особисість.

Я-учень.

Я-хочу знати.

Я-думаю.

Я-аналізую.

Я-висловлююсь.

Я-налаштований на добро.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

1.Переглянути відео за покликанням. https://www.youtube.com/watch?v=3eN_E_udvjw&t=580s

2.  Д/з – повторити теоретичні відомості про діяльність письменників-емігрантів.

IV.Сприймання і засвоєння нових знань.

1.Презентація  творчого шляху Євгена Маланюка (з використанням ІКТ)

2.Виклад навчального матеріалу.

Зміст лекції.

  Українська земля зродила цього сина на свою оборону і славу. Щедро обдарувала його талантом, та не дала щастя-долі. З відпущених Богом                     71 років – 50 Євген Маланюк прожив на чужині, там і помер. Але щира любов до рідного краю зробила чудо: поетове ім’я все-таки стало відомим в Україні. Пішов звідси переможеним, а повернувся переможцем. Жив за кордоном, але був з нами. Далекий, проте свій.

     Народився Євген Филимонович Маланюк 20 січня 1897 року в Архангороді на Херсонщині (тепер село Новоархангельск Кіровоградської обл.). Закінчив Єлисаветградське реальне училище і вступив до Петербурзького політехнічного інституту.

    Але з початком світової війни став слухачем Військової школи в Києві, після закінчення якої його направили на Південно-Західний фронт, де Є. Маланюк познайомився з начальником штабу першої Туркестанської дивізії полковником Євгеном Мєшковським, який після вибуху Жовтневої революції закликає його повернутись на Батьківщину, щоб взяти участь в обороні Української Держави. Євген Маланюк працює в Генеральному Штабі України, пізніше стає ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, командуючого Наддніпрянською Армією УНР.

    У 1920 році опиняється в таборі для інтернованих поблизу польського міста Коліша. Разом із кількома друзями (Ю. Дараган, М Чирський, М. Грива та інші) видає журнал "Веселка", де побачили світ його перші поезії. 1923 року разом із Михайлом Селегієм і Михайлом Осикою випускає в світ невелику збірку поезій "Озимина". Пізніше перебрався до Чехословаччини, там у Подєбрадах закінчив гідротехнічний відділ Української господарської академії.

   Брав активну участь у суспільно-політичному житті. У міжвоєнний період з’являються в світ його збірки поезій "Стилет і стилос" (1925), "Гербарій" (1926), "Земля й залізо" (1930), "Земна Мадонна" (1934), "Перстень Полікрата" (1939). Наприкінці другої світової війни Євген Маланюк переїжджає до Німеччини, а пізніше до Нью-Йорка.

      Вже за океаном виходить його поема "П’ята симфонія" (1954), збірки "Влада" (1951), "Остання весна" (1959), "Серпень" (1964). Культурологічні розвідки та літературно-критичні праці зібрані в двох томах "Книги спостережень" (1962, 1966). Вже після його смерті побачила світ збірка "Перстень і посох" (1972).

    Ідея утвердження державності України – центральна ідея поетичного Універсуму Євгена Маланюка. Поет звертається до витоків української державницької традиції – князівсько-дружинницької доби, періоду гетьманування Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика, в ній прагне відшукати підстави для творення сучасної держави. Однак образ України – внутрішньо роздвоєний, дуалістичний, він постає перед читачем в двох своїх іпостасях: Степова Еллада та Чорна Еллада. І саме ця антиномія є для Євгена Маланюка джерелом внутрішньої неструктурованості українського суспільства, втрати вольового, динамічного, державницького начала.

      Поет вибудовує своєрідну історіософську концепцію буття України, елементами якої є Еллада, варяги та Рим. Еллінський гіпертрофований індивідуалізм, панестетизм має бути згармонізований варязьким активізмом та ієрархічністю Риму, ці три елементи мають існувати не окремо, лиш в своєму поєднанні, синтезі. У творенні свого образу України Євген Маланюк виходить із конкретних історичних та географічних реалій, бо саме Україна – це місце трагічної зустрічі Заходу та Сходу, цією обставиною зумовлене те, що вона довгий час лишалася суб’єктом, а не об’єктом історичного процесу.

Українець – "пісняр, мудрець і гречкосій" – здатний швидше до ліричної рефлексії, пасивного споглядання навколишньої дійсності, а не до адекватної вольової реакції на зовнішню загрозу. На противагу цьому Євген Маланюк розвиває цілу комплексну теорію "мазепинства", центральне місце в якій займає пророча візія майбутнього провідника України, який має поєднати державний досвід Мазепи, патріотизм та дипломатичний хист Пилипа Орлика, цільність світогляду Тараса Шевченка, в постаті якого поєднались поет та державотворець.

   Водночас Євген Маланюк – це і ніжний лірик, тонкий метафорист, що в своїй поезії поєднує сувору аскетичність вислову, здатність до сильних почувань з витонченою ритмомелодикою, проникненням в глибини людської психології.

Помер 16 лютого 1968 року.

   Підготовлений здобувач освіти стисло розповідає про угрупування «празька школа».

  Здобувачі освіти виголошують повідомлення про Олену Телігу, Олега Ольжича, Юрія Клена.

3.Практична робота.

Заповнити хронологічну таблицю (дати записані на дошці):

1897 р. -…                                    1962р.-…

1920р.-…                                      1964р.-…

1925 р.-…                                     1968р.-…

1939р.-…

      Кілька здобувачів освіти зачитують свої конспекти лекції.

    Після падіння УНР він змушений був емігрувати до Польщі, оскільки брав участь у воєнних подіях та був ад’ютантом Головнокомандувача армії УНР У 1924 році. Втрата державності була для нього тяжким випробуванням,він ніяк не міг змиритися,чому Україна не вистояла в цій боротьбі. Тому у 1924 році пише поезію» Уривок з поеми»,у якій висловлює своє ставлення до  Митець постійно шукав відповіді на питання: чому Україна зазнала поразки? І пов’язував історію України із сконцентрованою символікою в пласті історії. Для поета Україна – Еллада Степова, Київ – Степова Александрія; Є. Маланюку болить втрата державності, утрата тієї еллінської краси й сили, які були притаманні Україні княжої доби. Є. Маланюк був упевнений, що Україна зуміє вибороти собі незалежність, бо має це місце в історії.

Здобувач освіти читає поезію Є.Маланюка

Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren

Уривок з поеми

Внук кремезного чумака,
Січовика блідий правправнук,
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну.

І крізь папери, крізь перо,
Крізь дні буденні – богоданно
Рокоче запорозька кров
Міцних поплічників Богдана –

Тих отаманів курінних,
Що під гармати революцій
Уміли кинуть п'яний сміх
В скривавлене обличчя – муці.

Чия залізна голова
І з-під катівської сокири
Жбурляла в чернь такі слова,
Що їй мороз ішов за шкіру.

Хто в дикий вихор гопака
Втіляв життя назустріч степу,
Й чия упевнена рука
Зміцняла сивого Мазепу.

Коли ж в батуринськім огні
Держава рухнула, тоді-то
Вони взяли свячений ніж,
Залізняка майбутні діти!

Хай згинуло, хай загуло –

Вони лишилися, як криця!
І жадний примус, жадне зло
Їх не примусило скоритьсяі

Херсонські прерії – мов Січ,
А кобзарем – херсонський вітер,
І рідним був одразу клич:
-Вставайте! Кайдани порвіте!

Бо ж там тече козацький Буг
Й – не раз червоная – Синюха,
А я там весен вербний пух
І дух землі – з дитинства нюхав.

Як не калічила Москва,
Не спокушав її розгон той –

Та враз підвівсь, і запалав,
І з серця кров'ю крикнув Гонта.

...Даремно, вороже, радій –
Не паралітик і не лірник
Народ мій –  в гураган подій
Жбурне тобою ще, невірний!

Ще засилатимеш, на жаль,
До Києва послів московських –

І по паркету наших заль
Ступати лаптю буде сковзько.
 

2.Аналіз твору спільно з викладачем.

Бесіда

( з використанням цитат для підтвердження думки учня)

1.Які елементи автобіографії ми помітили в перших строках вірша?

2.Чи прослідковується життєва позиція автора? Яка саме?

3.Які історичні часи описані в творі?

4. Які гетьмани згадані в « Уривку з поеми»? Чому саме вони?

5. Які поети української вольності згадані Є Маланюком?

6.Як називається стилістичний прийом ,що покладається думкою на якийсь літературний твір? Зачитайте цитати і визначте твори і авторів .

7. Які ватажки національно-визвольних змагань згадані  у вірші?

8.Чи можна останню строку вірша назвати саркастичною?Зачитайте її. Проти кого направлений цей сарказм?

Робота в групах.

І група-знайти визначення алюзії та пояснити, як ви це розумієте?(стр.249)

Алюзія-художньо-стилістичний прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, історичної події або чого-небуть іншого( з підручника)

ІІ група-знайти в електронному словнику про історіософія в творах. Виписати основні ознаки.

Історіософія — релігійно-філософські чи філософсько-ірраціонально-містичні уявлення про історичний процес та відповідні теоретичні схеми розвитку такого процесу і відповідні способи теоретизування. Будь-яка історіософська концепція виходить з того, що існує історичний процес як такий, але першопричини історичного руху принципово не можуть бути до кінця раціонально осмислені і логічно концептуалізовані.( з Вікіпедії)

Історіософія-це спроба пояснення сенсу, логіки історичних подій( з підручника стр.250)

Основні ознаки:

-         В основі твору лежить історична подія.

-         Автор аналізує цю подію зі своєї точки зору.

-         Має бути зв’язок історичної події із твором,який вивчається.

ІІІ-скласти паспорт твору за планом.

Аналіз поезії «Уривок з поеми»

(паспорт)

Автор: Євген Маланюк.

Дата написання: 5 червня 1924 року.

Жанр: вірш

Рід літератури – лірика

Лірика – громадянська й філософська.

Епіграф: Je suis un fils de cette race… E. Verhaeren (Переклад: Я син цієї породи … Е. Верхаерен).

Тема: зображення героїчної і трагічної історії українського  народу.

Ідея: возвеличення  державності України, її славного  історичного минулого

Напрям – модернізм

Віршовий розмір – чотиристопний ямб

Римування: перехресне. 

Провідний мотив твору “Уривок з поеми” – пробудження в українського народу психології переможця, згадуючи колишні перемоги прадідів.

У вірші “Уривок з поеми” використано козацьку тематику.

        Здобувачі освіти зачитують  художні засоби поетичного твору(усно)

Епітети: кремезного чумака, блідий праправнук, в гучних віках, державну волю, дні буденні, запорозька кров, міцних поплічників, отаманів курінних, п’яний сміх, скривавлене обличчя, залізна голова, катівської сокири, дикий вихор, упевнена рука, в батуринськім огні, свячений ніж, майбутні діти, жадний примус, жадне зло, херсонські прерії, херсонський вітер, козацький Буг, вербний пух, послів московських.

Метафори: я закохавсь в гучних віках; я волю полюбив державну; рокоче запорозька кров; (отамани) уміли кинуть п’яний сміх в скривавлене обличчя – муці; (залізна голова) жбурляла в чернь слова; я там весен вербний пух і дух землі з дитинства нюхав; і з серця кров’ю крикнув Гонта.

Порівняння: (голова) жбурляла в чернь такі слова, що їй мороз ішов за шкіру; вони лишилися, як криця!; херсонські прерії — мов Січ, а кобзарем — херсонський вітер;

Звертання: Даремно, вороже, радій; народ мій — в гураган подій жбурне тобою ще, невірний!

Алюзія: І рідним був одразу клич: — Вставайте! Кайдани порвіте! (Т. Шевченко “Заповіт”).

Метонімія “…як не калічила Москва…”

В “Уривку з поеми” згадано таких історичних осіб: Івана Гонту, Бодана Хмельницького, Максима Залізняка, Івана Мазепу.

 

ІV. Закріплення знань.

 1.Тести онлайн з теми на порталі « На урок» за покликанням https://naurok.com.ua/test/vgen-malanyuk-zhittya-i-tvorchist-1224317.html

 Оцінювання.

 

V. Підбиття підсумків уроку.

1.Заключне слово викладача.

   Євген Маланюк-постать в українській літературі дуже цілісна. Він наважується роздумувати про ідею творення державності України, звертається до історичного періоду - доби козаччини, національно-визвольної боротьби під назвою Коліївщина, де народними героями стають Залізняк та Гонта. Авторові не байдужа доля рідного краю, він бачить у своєму народі великий потенціал для створення власної держави. Маланюк  ніби уособлює пророчі слова Шевченка «Вставайте! Кайдани порвіте», згадує Мойсея І.Франка, що став провідником свого  народу до обітованої землі. Не може забути він славних українських гетьманів-Богдана Хмельницького та Івана Мазепу, що були героями «вольності» . Автор вірить у потенціал і силу України, він передбачає боротьбу за її державність. Не кожен поет наважиться піднімати такі важливі державницькі питання у своїй творчості, але ж недарма Євгена Маланюка називають «імператором залізних строф» Твір актуальний сьогодні, як ніколи, тому що зараз, маючи власну державу, ми відчуваємо загрозу зі сторони московських «братів». Тому «Уривок з поеми» дуже злободенний. Нам треба цінувати та берегти свою державу, вірити в її силу і міць та краще майбутнє.

2.Підсумкова бесіда.

• Які історичні події вплинули на життя Є.Маланюка?
• Під дією яких чинників формувався його світогляд?
• Які факти з життя письменника вас особливо вразили і запам’яталися?
• Як Є.Маланюк визначив свою політичну і громадянську позицію?
• Чи міг би поет обійтися без еміграції? Як тоді могла скластися його доля?

VІ. Оцінювання та оголошення домашнього завдання(диференційовано-на вибір)

1.Підготувати розповідь про Є. Маланюка як представника «празької школи»

2. Напишіть твір-роздум « Чи можна Є. Маланюка назвати патріотом України» , використовуючи матеріали з його біографії та аналізуючи вірш «Уривок з поеми»?