Розробка уроку в 7 класі на тему "Населення й політична карта Південної Америки".

Тема. Населення й політична карта Південної Америки 
Мета уроку: ознайомити учнів з основними регіонами сучасного розміщення населення; сформувати уявлення про країни, розташовані на материку та характерні відмінності між ними; продовжити формувати вміння роботи з картографічним матеріалом; виховувати в учнів толерантне ставлення до інших народів; розвивати креативні здібності, логічне мислення, творчу уяву.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник, кросворд «Країни Південної Америки», карти атласу

1. Організаційний момент 

2. II. Перевірка домашнього завдання . 

Цифровий диктант

Запитання до диктанту:

1.  Найменший птах світу.

2.  Найповноводніша річка світу.

3.  Субтропічний степ.

4.  Найвищий водоспад світу.

5.  Холодний штормовій вітер.

6.  Найбільша водяна лілія світу.

7.  Вологий екваторіальний ліс Південної Америки.

8.  Найкроворежливіша риба.

9.  Високогірні луки

10. Безгорбі верблюди.

11. Найдовша змія світу.

12. Найбільший птах в Андах з розмахом крилів 2м.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності . 

У мене в руках жувальна гумка.

Як ви думаєте, який існує зв'язок між нею і темою уроку? Виявляється, що жителі Південної Америки - справжні винахідники.

Сік дерева чікле (гутаперча), яке росте в Бразилії, змішували із соком лимона, апельсина і додавали цукор. Коли жувати це, то цукор і сік лимона розчиняються, а сік чікле згортається в грудочку, і його можна довго жувати. Так з'явилися „гумові цукерки".  Перелік винаходів можна продовжувати…Які винаходи ще належать жителям Південної Америки ми з’ясуємо в ході заняття. На уроці ми з вами зустрінемося з жителями материка, побуваємо в країнах, де вони живуть. Як відомо, європейці відкрили для себе Південну Америку дуже давно. Вони змінили не тільки природу материка, вони змінили спосіб, умови життя, мову, склад корінного населення. Сьогодні ми поговоримо про те, як колонізація материка вплинула на процес формування населення Південної Америки, про країни, які утворилися на материку.

Але для визначення причин строкатості етносів потрібно пригадати, як відбулося заселення та освоєння материка.
1. Коли була відкрита Америка? 
2. Хто такі конкістадори? 

(Оголосити тему й очікувані результати уроку.) 

ІV. Вивчення нового матеріалу 
1.Расовий склад населення Південної Америки. (Пояснення вчителя зелементами бесіди).

•    Чи знаєте ви, як відбувалося заселення Південної Америки в стародавні часи? Звідки прийшли корінні жителі материка – індіанці?

Учитель. На думку вчених, Південна Америка почала заселятися 15-17 тис. років тому індіанцями з Північної Америки. Вони належать до монголоїдної раси. Тому найбільш вірогідно, що їх предки прийшли в Америку з Азії. Хоча існує інша точка зору,за якою вони потрапили на материк з островів Океанії.Підгрунтям такої версії служать виявлені загальні антропологічні ознаки індіанців і жителів Океанії (широкий ніс,хвилясте волосся,швидкий ріст бороди),а також дуже схожі знаряддя праці.

Повідомлення учня.

Індіанці – цей термін з’явився завдяки племені беотук, які проживали на канадському острові Нюфаундленд. Вони були першими, хто почав контактувати з європейцями а раніше з вікінгами, які прийшли на нові землі задовго до Колумба (стаття перші поселенці Америки). Колонія вікінгів проіснувала недовго.
Червоний колір традиційно присутній в житті беотук. Вони розфарбовували червоною охрою свій одяг і обличчя. Їх називали червоними індіанцями, а пізніше червоношкірими. Термін поширився на всі племена континенту. Беотук повністю вимерли в першій половині XIX століття.

 До прибуття європейців материк заселяли кілька десятків різних народів, які через помилку Христофора Колумба одержали спільну назву "індіанці”. Вони мали різний рівень розвитку. Одні жили за умов первісного ладу. Займалися мисливством, рибальством та збиранням плодів диких рослин. Їх нащадками є нинішні племена індіанців Амазонії. Найбільша група –гуарані, яких нараховується близько 150 тис. чол. Вони говорять власними мовами та дотримуються традиційних вірувань. Лісові індіанці прикрашають себе пір'ям птахів, татуюванням тіла. Завдяки індіанцям Амазонії людство дізналося про гамак та сильну отруту кураре, яку одержують з соку рослин. При надходженні у кров кураре має паралітичну дію. Індіанці використовували її для отруєння стріл. Нині кураре використовується у медицині.

     Інші індіанці досягли високого рівня розвитку. Так інки створили в Андах могутню державу з розвинутою цивілізацією ще у Х ст. до н.е. Давня столиця держави інків Тігуанака знаходилася на березі озера Тітікака. В імперії була єдина мова – кечуа, єдина релігія – культ верховного божества Віракоча. Праця чітко планувалася. Жителі країни займалися землеробством, будували дамби, дороги, зрошувальні канали. На голову держави – Верховного Інку – працювали тисячі підданих, віддаючи третину своїх статків, а ще третину храмам бога Сонця Інті. Донині вражають залишки величних храмів інків, їх палаци, мережа водогонів, зрошувальних систем, доріг, головна з яких довжиною у 5250 км була подолана за протяжністю лише на початку ХХ ст. Свої фортеці інки споруджували без цементу з велетенських брил, вагою до 200 тон. Найбільша брила має масу 361 т. Вони підігнані з такою точністю, що й донині не можна знайти жодної щілини між ними.

     Відомі досягнення інків у медицині, астрономії, терасовому землеробстві, а також витвори мистецтва, ткацтва, ювелірної справи, кераміки. Свої знання інки передавали за допомогою "кіпу” – зв’язок кольорових шнурків з вуликами. Для їх розшифрування готувалися спеціальні люди. Історія інків збереглася у піснях, які уславили дії вождів. Інки були хорошими музикантами й танцюристами, вміли складати вірші.

     Нащадками інків є індіанці кечуа, що живуть у Перу, Еквадорі та Болівії. Їх загальна кількість – 15 млн. Мають свою мову – кечуа. Головною їжею кечуа є страви з кукурудзи. Давній народний напій – шоколад. Завдяки індіанцям Америки людству відомі картопля, томати, бавовник, соняшник, натуральний каучук.

- Тож якими винаходами ми завдячуємо жителям Південної Америки?(короткі відповіді).

Повідомлення учня
Епоха Великих географічних відкриттів поклала початок колонізації Америки європейцями. Спочатку основну роль тут відіграли іспанці й частково португальці. Завоювання часто відбувалися невеликими загонами конкістадорів із кількох сотень людей. Протягом чотирьох століть під час запеклої боротьби, унаслідок війн, хвороб і непосильної праці частина індіанців загинула, деякі індійські племена були поневолені, а інші відтиснуті зі своїх територій у ліси, пустельні й високогірні райони. 
У доколумбову епоху на території Перу змінилося кілька індійських цивілізацій. Найвідоміша з них — Чавин — з’явилася в тутешніх горах ще в середині ІІ тис. до н. е. До моменту приходу іспанських конкістадорів сформувалася могутня цивілізації інків, що простягнулася на 4000 км і займала територію сучасного Перу, Болівії, Еквадору, північ Чилі й північного заходу Аргентини. Столицею великої імперії було місто Куско. Згідно з переказами, його заснував перший Інка — син Сонця й Місяця. Найвидатнішою спорудою імперії був храм бога Сонця. Стіни його головних залів були вистелені золотими пластинами, а на навколишніх його терасах розташовувався знаме-нитий «золотий сад». У 1532—1534 рр. іспанський конкістадор Ф. Пісарро знищив державу інків і заснував Місто Королів (згодом названий Ліма). Правителі інків були страчені, індійські храми — зруйновані й розграбовані, а золоті статуї переплавлені й відправлені в Європу. У 1535 р. інки підняли повстання й створили нове царство, що було знищене лише в 1572 р. 

Вчені вважають, що скорочення популяції тубільців пов’язано з діяльністю католицьких місіонерів, які проникли в цей регіон Америки та інші куточки Нового Світла приблизно в 1621-1626 роках. Не виключено, що релігійні проповідники принести європейські захворювання, до яких індійці не мали ніякого імунітету, і активно їх поширити серед місцевих громадян могли тоді, коли відбувався обряд хрещення.

Розповідь вчителя супроводжується переглядом фотографій населення.

Основне населення багатьох держав Південної Америки становлять нащадки від мішаних шлюбів європейців з індіанцями, яких називають метисами. 
Протягом трьох століть для роботи на плантаціях у Південну Америку завозили чорних невільників з Африки. На Центральноандійскому нагір’ї вони здебільшого розчинилися серед місцевого населення. Для низки східних районів вони відіграли важливу роль в етнічних процесах. Тут сформувалося численне населення мішаного європейсько-негритянського й негритянсько-індійського походження. Нащадків від шлюбів негрів і європейців називають мулатами, а негрів й індіанців — самбо. На сьогодні негри, мулати й самбо переважно живуть у приатлантичних областях. 
У першій половині ХІХ ст. у Південну Америку прибуло багато переселенців із Європи. Основним районом їхнього розселення стало південно-східне узбережжя материка. І зараз у низці країн їхні нащадки — креоли (нащадки від шлюбів іспанців і португальців в Америці) — становлять значну частину населення. На північному сході материка переважає населення негритянсько-європейського походження. У ряді країн Південної Америки збереглися великі індійські народи (у Перу, Болівії, Еквадорі й Аргентині — кечуа, у Болівії й на півночі Чилі — аймара, у Чилі й Аргентині — араукани). Найбільшою є частка індійського населення в Болівії, тут третина жителів ведуть свій рід від індіанців кечуа, а четверта частина — від індіанців аймара. 

Бесіда за запитаннями 
1) Які народи є корінними жителями Південної Америки? 
2) На якому рівні розвитку перебували індійські племена до приходу європейців? 
3) Представники яких рас (народів) переселилися на материк у XVI—ХХ ст.? 

2. Сучасне населення та його розміщення.

Нині на континенті проживає близько 400 млн. чоловік, що становить 6% населення світу. Розміщується населення дуже нерівномірно, що пов'язано з природними умовами і особливостями колонізації. Кількість населення продовжує швидко збільшуватися. Тут багато молоді,яка становить 40% від загальної кількості населення. Майже незаселеними є Амазонська сельва, напівпустелі на півдні, пустеля Атакама. Найбільша густота населення  спостерігається на Атлантичному узбережжі та в Андах.   Густота населення регіону є однією з найнижчих у світі, найбільш типові показники — 20—35 осіб/км2. Найбільш заселені узбережжя, найменш заселені — райони басейнів річок Амазонки, Оріноко, Парагваю.  У ряді країн найбільш густо заселені плоскогір’я Анд (внутрішня система розселення). При цьому основна частина жителів зосереджена в районах, що розташовані на висотах від 1000 до 3000 м. Характерним прикладом країни з таким розселенням є Болівія. Тут більше ніж половина населення зосереджено на плоскогір’ї Альтіплано (висота 3300—3800 м), а фактична столиця — Ла-Пас — є єдиним містом-мільйонером, що розташоване на висоті понад 3500 км. 

3. Політична карта материка 
Розповідь учителя 
На сьогодні переважна кількість країн континенту є незалежними державами. Усі вони, крім Болівії й Парагваю, мають вихід до океану. Більшість країн належать до таких, що розвиваються, але за економічним і соціальним розвитком вони випереджають країни Африки. 
Індустріальний розвиток регіону відбувається нерівномірно, найбільш високим є рівень у Бразилії, Аргентині, Венесуелі, Чилі, Перу, Колумбії та Уругваї. Одна з основних галузей промисло-вості — видобувна. Перше місце за виробництвом залізної й марганцевої руди посідає Бразилія. Лідери у видобутку мідних руд — Чилі й Перу. Причому для Чилі мідь є найважливішою статтею експорту й поповнення державного бюджету. За видобутком олов’яних руд виділяються Перу, Бразилія й Болівія, бокситів — Суринам і Бразилія (тут же розміщені найбільші заводи з виробництва глинозему). 
В економіці континенту важливу роль зберігає сільське господарство. Основними культурами є кукурудза, рис, пшениця, цукрова тростина, бавовна, кава, какао, банани, картопля, квасоля. Третина сільськогосподарської продукції припадає на тваринництво, в основному воно має м’ясний напрямок і розвивається екстенсивним шляхом. За виробництвом тваринницької продукції виділяються Аргентина й Уругвай (у тому числі район пампи). 
Майже повсюдно розвинене рибальство й промисел інших морепродуктів. Провідні позиції в галузі посідають Перу, Чилі й Бразилія. Головними об’єктами морського промислу є анчоус, сардина, оселедець, тунець, скумбрія, акула, креветки, лангусти, устриці, мідії. 

Запропонувати учням  переглянути відеофрагменти.

Найбільшою країною Південної Америки є Бразилія. За площею території і кількістю населення вона посідає п'яте місце на Землі. Країна багата на природні ресурси: корисні копалини та цінні породи деревини, гідроенергію. Населення дуже строкате. Складається з європеоїдів, негроїдів і монголоїдів, а також груп зі змішаними расовими ознаками. Понад 80 % населення зосереджене на сході, на Атлантичному узбережжі материка на південь від екватора. У Бразилії значна українська діаспора — 500 тис. чоловік. Столиця країни – Бразиліа.

https://www.youtube.com/watch?v=xqBBzo0aCKs

 Аргентина (в перекладі — «срібна») друга за площею та за рівнем економічного розвитку держава Південної Америки. Країна має значні та різноманітні природні ресурси. Найбільше значення мають родючі землі пампи і такі корисні копалини, як нафта, природний газ, цинкові, свинцеві, олов'яні, уранові руди. В країні значні лісові ресурси. На відміну від Бразилії, в Аргентині більшість (85 %) населення становлять європеоїди, оскільки в минулому чорних рабів сюди не завозили — не було плантацій. Близько 70 % аргентинців проживає в пампі. Українська діаспора в Аргентині становить 220 тис. чоловік. Столиця Аргентини – Буенос-Айрес.

https://www.youtube.com/watch?v=bYZswiQJ1BY

Робота з картою 
Використовуючи політичну карту Південної Америки, учні відповідають на запитання вчителя. 
1) Які країни материка не мають виходу до моря? 
2) Які країни материка мають найбільш протяжну берегову лінію? 
3) Які країни материка є найбільшими за площею території? 
4) Яка країна материка обрисами своєї території нагадує шаблю? 

Робота з контурною картою 
На контурній карті підпишіть найбільші держави Південної Америки. 

V. Закріплення вивченого матеріалу 
Бесіда за запитаннями 
1. Чим відрізняється расовий склад населення Південної Америки й Африки? 
2. Якими є особливості розселення жителів материка? Чим вони пояснюються? 
3. Чому найбільше корінних жителів Південної Америки сьогодні проживає в західній частині материка? 
Завдання .
Отже, ми сьогодні плідно попрацювали і пригадали особливості материка Південна Америка.

Закінчіть речення. 
1. Південна Америка — найбільш… (вологий материк). 
2. Анди — найбільш… (протяжна гірська система). 
3. Тітікака — найбільш… (високогірне озеро). 
4. Анхель — найбільш… (високий водоспад). 
5. Амазонка — найбільша…. (рівнина). 
6. Колібрі — найменша… (пташка). 
7. Капібара — найбільший…. (гризун). 
8. Кондор — найбільший… (літаючий птах Америки). 
9. Пантанал — найбільш… (заболочена територія у світі). 

VI. Підсумки уроку 
Висновки 
• Епоха Великих географічних відкриттів поклала початок колонізації Америки європейцями. На сьогоднішній день значну частину населення становлять їхні нащадки. У приатлантичних районах багато негрів (нащадки рабів), а на заході континенту — індіанців (найбільше їх у Болівії). У багатьох державах більшість жителів є нащадками шлюбів європейців з індіанцями (метиси). 
• Густота населення регіону є однією з найнижчих у світі. Найбільша людність спостерігається на узбережжях, найменша — у районі басейнів річок Амазонки, Оріноко, Парагваю. 
• У ряді країн найгустіше заселені плоскогір’я Анд (внутрішня система розселення). При цьому основна частина жителів зосереджена в районах, розташованих на висотах від 1000 до 3000 м. 
• На території континенту розташовані 12 незалежних держав (крім Французької Гвіани). За розмірами й рівнем економічного розвитку виділяються Бразилія, Аргентина, Венесуела, Чилі, Перу, Колумбія. 

VII. Домашнє завдання 
1. Опрацюйте матеріал підручника: 
2. Підготуйте повідомлення про одну з країн Південної Америки. 

мулатка

креолка креол

метис  метисимулати самбо