Розробка уроку "Внутрішня будова Землі. Будова літосфери"

Про матеріал

Розробка уроку для учнів шостого класу "Внутрішня будова Землі. Будова літосфери"

Перегляд файлу

Клас: ______________________ Дата:_______________________

Урок №

Тема: внутрішня будова Землі. Будова літосфери.

Мета: навчальна: сформувати в учнів уявлення про внутрішню будову Землі та літосферу, ознайомити з поняттями ядро, мантія, астеносфера, земна кора, літосфера;

розвиваюча: розвивати просторове мислення, допитливість; розвивати логічне мислення, вміння порівнювати та аналізувати, розвивати вміння зіставляти та робити висновки, використовувати раніше отримані знання, закріпити вміння працювати з різними джерелами географічної інформації - літературними, картографічними, статистичними;

виховна: виховувати пізнавальний інтерес до географічних знань.

Очікувані результати: учні зможуть назвати основні складові внутрішньої будови Землі та їхні основні ознаки.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, атласи, глобус, фізична карта світу, розріз внутрішньої будови Землі.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Проаналізувати результати тематичного оцінювання.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Як ви вважаєте, для чого людині необхідно знати про внутрішню будову нашої планети?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

З курсу природознавства та початкової школи ви вже знаєте, що наша планета надзвичайно різноманітна. Усі речовини на Землі - тверді, рідкі, газоподібні є складовими окремих оболонок нашої планети - атмосфери, гідросфери, біосфери, літосфери. Найміцніша серед них - літосфера - кам’яна оболонка. Вона є опорою для всіх інших оболонок. Саме з дослідження особливостей літосфери ми розпочнемо з вами роботу над наступним розділом - «Оболонки Землі».

З давніх-давен, намагаючись пояснити влаштування світу, людство прагнуло дізнатися про внутрішню будову Землі. Давні греки «оселили» в земних глибинах бога вогню Гефеста, а давні римляни - Вулкана. Учені Середньовіччя висловлювали припущення про те, що надра Землі заповнені водою або вогнем. А відомий французький письменник Жуль Верн відправив своїх героїв до центра Землі, і їхня мандрівка була для читачів не менш захопливою, ніж подорож навколо світу або на Місяць. Що ж керувало людьми в їхньому прагненні розкрити таємниці надр? Чи тільки цікавість, а чи певна мета? Для чого людству потрібно було знати, як саме влаштована Земля

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Як побудована наша планета. Дослідивши земну поверхню, люди замислились: а що міститься глибоко в надрах нашої планети? Відповідь на це запитання вчені змогли отримати лише тоді, коли навчилися спостерігати за «земними хвилями» - коливаннями в товщі Землі. Такі коливання відбуваються, наприклад, під час землетрусів. Чутливі спеціальні прилади засвідчили, що хвилі в надрах нашоїпланети поширюються з різною швидкістю. Це означає, що Земля утворена шарами різної щільності.

Земля складається з трьох головних шарів. Внутрішній і найщільніший шар - це так зване ядро, проміжний - мантія і зовнішній - земна кора, що є найменш щільною Ядро розташоване далеко в надрах земної кулі і починається на глибині 2900 км від поверхні. Це приблизно дві відстані від крайньої західної (у Закарпатті) до крайньої східної (у Луганській області) точок України. Ядро, що охоплює всю центральну частину земної кулі, також неоднорідне. Існує внутрішнє тверде ядро і зовнішнє розплавлене ядро.

Ядро вкриває мантія (грецькою мовою означає «покривало», «плащ»). Вона поширюється від ядра вгору до не менш як 5 км від поверхні Землі та здебільшого перебуває у твердому стані. Однак у верхньому шарі мантії на глибині 75-80 км є в’язкий шар. Його називають астеносферою, що грецькою мовою означає «слабка куля».

Зверху мантію захищає земна кора - зовнішня тверда оболонка Землі.

Ця земна оболонка дуже тоненька, адже якщо порівняти Землю з яйцем, то її земна кора буде не товщою, ніж шкаралупа яйця. Проте саме тут людина споруджує своє житло, зводить промислові будівлі, влаштовує парки, прокладає дороги, видобуває з надр корисні копалини тощо. Разом із верхнім шаром мантії земна кора утворює літосферу.

Верхній шар земної кори складається з пухких осадових гірських порід. Через це він дістав назву осадовий. Наступний шар утворений з кристалічних гірських порід, близьких за складом до гранітів. Тому його називають гранітним. Найнижче розташований ще один шар кристалічних порід - базальтовий. Він складається переважно з порід, близьких за своїми властивостями до базальтів.

Будова і товща земної кори різна на суходолі і на дні океанів. Материкова земна кора може сягати, наприклад, під високими горами 75 км. Під рівнинами товщина «земної тверді» менша і становить близько 30-40 км. Однак ще тонша океанічна земна кора, яка завтовшки буває від 5 до 10 км. Вона складається лише з двох шарів - осадового і базальтового.

Із чого утворена Земля. Земна кора неоднорідна, оскільки складається з різних мінералів - однорідних за своїми властивостями неорганічних природних утворів, кожен з яких у своєму складі має лише одну речовину. Найпоширенішими на Землі мінералами є кварц, польові шпати, слюда та деякі інші. Найміцніший серед мінералів - алмаз. Є серед них і небезпечні, наприклад сірка, яка входить до складу пороху тощо. Мінерали бувають і їстівними, як-от сіль.

У природі різні мінерали здебільшого поєднуються і утворюють гірські породи. Інколи гірські породи складаються лише з одного мінералу. Наприклад, вапняк містить лише мінерал кальцит.

Гірські породи утворюються внаслідок трьох основних процесів, тому їх поділяють на три групи. Магматичні гірські породи утворюються з глибинних речовин Землі внаслідок охолодження цих речовин у надрах планети або на поверхні. Прикладом є граніт і базальт, що дуже поширені в будівництві як облицювальний камінь.

Осадові гірські породи утворюються у процесі накопичення (осідання), ущільнення й перетворення на земній поверхні уламків гірських порід, а також решток рослин і тварин. Саме осадовою породою - звичайною крейдою - ви пишете на дошці. Вона, так само як і інша осадова порода - вапняк, утворилася з найпростіших морських організмів.

Метаморфічні (від грец. ≪перетворююсь≫) гірські породи виникають унаслідок перетворення магматичних і осадових порід під дією високого тиску і температур у надрах Землі. Так, граніт перетворюється на гнейс, а вапняк - на мармур. Обидва широко використовують як будівельний матеріал.

Усі мінерали і гірські породи, які використовує для своїх потреб людина, називаються корисними копалинами. Залежно від господарського призначення розрізняють рудні і нерудні корисні копалини. Рудою називають відклади мінералів, з яких вигідно видобувати цінні метали. Саме ці метали і надають назву рудним корисним копалинам - залізна, марганцева, алюмінієва руда тощо). Нерудні корисні копалини використовують як паливо (нафта, газ, вугілля, торф, горючі сланці), будівельні матеріали (вапняк, граніт, глина, пісок), хімічну сировину (кухонна сіль, сірка, фосфорити).