Розробка уроку з історії України на тему «Україна в 1907-1914 рр. Земельна реформа Петра Столипіна»

Розробка уроку з історії України на тему:                                                                                «Україна в 1907-1914 рр. Земельна реформа Петра Столипіна»

Мета:

    з’ясувати суть політичного режиму третьочервневої монархії та особливості проведення аграрної реформи в різних регіонах України;

    проаналізувати зміст і наслідки реформи Петра Столипіна;

    показати ставлення до реформи різних верств суспільства;

    формувати вміння та навички роботи під час розповіді викладача;

    виховувати в здобувачів освіти інтерес до вивчення історії.                                                                                                                                                                                                                                                          

Основні поняття: третьочервнева монархія, Селянський банк, столипінська аграрна реформа, «відруб», «хутір», «столипінщина», «куркуль».                                                                                                                                  Обладнання: підручник, карта «Україна в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.»                                                                                                                                                            Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Мірилом духовних цінностей народу завжди була, є і буде земля. Всі думки і сподівання, мрії і життєві прагнення пов’язані лише з нею. Земля – годувальниця, яка вимагає рук, розуму, дбайливості і віддячує сторицею. Земля була рушієм української історії. Адже наш народ один з небагатьох, хто зумів відстояти свою землю в боротьбі з ворогами. Боротьба за землю точилась і в Україні, селяни, потерпаючи від безземелля та малоземелля, порушували аграрне питання або земельне протягом ХVІІІ – ХІХ ст. А як же вирішувалося аграрне питання на Україні на початку ХХ століття?

І. Організаційний момент уроку.                                                                                                                                                                                           ІІ. Актуалізація опорних знань                                                                                                                                                                                                                Історичний диктант                                                                                                                                                                                       1. Початок першої російської революції.                                                                                  2. Хронологічні рамки революції.                                                                                                                        3. Повстання на панцернику «Потьомкін».                                                                                                                                4. Жовтневий політичний страйк.                                                                                                            5. 17 жовтня 1905 року - …                                                                                                                                6. Грудень 1905 року - …                                                                                                                       7. Повстання Чорноморського флоту.                                                                                                                        8. Григорій Вакуленчук, Опанас Матюшенко, Олександр Коваленко. Чим пов’язані імена цих людей?                                                                                                                                  9. Лейтенант П. П. Шмідт - …                                                                                                                                                            10. Поручик Б. Жаданівський - …                                                                                                                                                                                 11. Найбільше збройне повстання робітників на Україні під час революції 1905 року відбулося у м … .                                                                                                                                               12. Депутати-українці в І і ІІ Державних Думах створили … .                                                                              Бесіда.                                                                                                                                                                                                                  1. Які пережитки феодально-кріпосницької системи існували в Російській імперії на початку ХХ ст.?                                                                                                                                             2. Якими були завдання першої російської революції?                                                                   3. Яким було головне питання революції?                                                                                                                                           Викладач. Перш ніж розглянути зміст Столипінської аграрної реформи, давайте пригадаємо, які основні питання розглянула реформа 1861 р.                                                                                                                                    1. Особисте звільнення селян; наділення селян землею. На яких умовах?                                                                                                                2. Які пережитки збереглися у сільському господарстві після реформи 1861 р.?                                                                                                                                                                                       ІІІ. Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                                     Викладач. 1906 року революційна активність народних мас у Росії почала спадати. Уряд застосував тактику поступок і репресій: вибори до Державної Думи відбувались одночасно з обмеженням громадянських прав і посиленням репресій та ін.                                                                                                                                                                                                радикальні партії з метою активізації боротьби мас почали застосовувати терор. Протягом 1906-1907 років були вбиті і поранені 4 500 посадових осіб, тисячі людей стали випадковими жертвами терору. «Лівий» терор спричинив посилення репресій з боку уряду, чорносотенні погроми проти студентства та євреїв. В урядових колах розпочали пошук «сильної людини», яка могла б стабілізувати ситуацію в країні.                                                                                                                                                                                                            Такою людиною було визнано Петра Аркадійовича Столипіна, який у липні 1906 року став головою Ради міністрів Російської імперії.                                                                                               Вивчаючи реформи Петра Столипіна, можна побачити, що він у першу чергу ставив за мету розв’язати аграрне питання й стабілізувати становище у суспільстві, уникаючи насильства.                                                                                                                                     Повідомлення здобувача освіти про П. А. Столипіна                                                                                                                                                                                                                                                                                                        ІV. Вивчення нового матеріалу                                                                                                                                                                                                                  Проблемне завдання уроку                                                                                                                                                                    Чому російські «верхи» виявилися нездатними до глибоких перетворень суспільства в ім’я загальнонаціональних інтересів, а «низи» не сприйняли столипінського варіанта реформ?                                                                                                                              Викладач. Чи вирішили всі назрівші питання революція 1905-1907 рр.?                                                                                                                                   1. Земельна реформа П. Столипіна. Закінчення російської революції 1905-1907 рр.                                                                                                                                                                                                                            Викладач. 3 червня 1907 року Микола ІІ розпустив ІІ Державну Думу і видав новий виборчий закон, який забезпечував поміщикам і представникам буржуазії перевагу в новому складі Державної Думи. Ця подія означала кінець революції. Юридично це був державний переворот, бо він порушував положення Маніфесту 1905 року про те, що жоден законодавчий акт не можна було приймати без погодження з Державною Думою.                                                                                                                                                                   2. Мета та причини проведення реформи                                                                                                                                                                     Викладач. Російська імперія за складом населення залишалась переважно селянською, тому, щоб зняти гостроту земельного питання, вирішено було запровадити розроблену П. Столипіним реформу, яка будувалася на досвіді скандинавських країн, де хутірська система виникла у ХVІ-ХVІІІ ст. та фермеризації сільського господарства у США. Земельна реформа розпочалася 9 листопада 1906 року і була продовжена законодавчими актами 1910 та 1911 років. Термін проведення реформи був розрахований на 20 років. Основна причина реформи – необхідність розв’язати аграрне питання.                                                                                                                                                                     Згідно зі статистичними даними 1913 року внаслідок розшарування селянські господарства складались із 16 % заможних господарств, 30 % середняцьких і 54 % бідняцьких.                                                                                                                                                                                                         Робота в парах                                                                                                                                                                                     Здобувачі освіти опрацьовують відповідний матеріал підручника, додатковий матеріал і визначають причини та мету проведення столипінської аграрної реформи.                                                                 Робота з документом у підручнику                                                                                                  Зі столипінського указу про доповнення деяких постанов чинного закону в питаннях селянського землеволодіння і землекористування (1906 рік).                                                                                             Мета реформи:

• підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і товарності селянських господарств;                                   
• зміцнення соціальної опори тогочасної влади (через збільшення прошарку заможних селян);                            
• вирішення проблеми аграрного перенаселення.                                                             

Суть реформи:                                                               

• скасування права селянських общин на землю;                                                                                                     дозвіл селянам отримувати землю у приватну власність (відруб, хутір);                                             
• угіддя залишалися у спільному володінні общини;                                                       
• заохочувалося переселення селян у малозаселені райони Південного Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу, Далекого Сходу;                                                                                    
• розширювалася діяльність Селянського банку (селянам для купівлі землі надавались кредити на 55 років).

Запитання                                                                                                                                                                                    1. Виділіть ключові моменти в документі.                                                                                                                                                                                       2. Розкрийте їхню сутність.                                                                                                                                                                                          3. Як вплинула аграрна реформа на життя селян?

Викладач. Головна мета реформи полягала в тому, щоб створити нову капіталістичну систему господарювання, забезпечити різке підвищення її економічної ефективності, нових аграрних відносин і на цій основі – розв’язати найгостріші соціально-економічні проблеми села, встановити соціальний спокій у державі.                                                                                                                                                                            

ДОДАТОК

Головна причина необхідності аграрної реформи полягала в глибоких об’єктивних соціально-економічних факторах, які давно підготували умови для заміни соціально-економічних відносин на селі. Це:                                                                                                             1) нерозв’язаність земельного питання;                                                                                                                                                  2) суттєві залишки феодалізму в сільському господарстві;                                                                                                                                         3) економічна й агротехнічна відсталість цієї галузі;                                                                                                                                                      4) тяжка експлуатація селян;                                                                                                                                                                 5) аграрне перенаселення;                                                                                                                                                                        6) злиденний рівень життя абсолютної більшості селян.                                                                                                                                       3. Хід аграрної реформи Столипіна                                                                                                     Робота в групах                                                                                                                                               1. Опрацювавши матеріал підручника, групи готують повідомлення й заповнюють схему «Хід аграрної реформи Столипіна» (див. схему)

                                                                                                                                                                      1-а група. Руйнування общинного землеволодіння й створення хуторської системи.                                                                                                                                                     2-група. Розширення товарно-грошових відносин у сільському господарстві.                                                                                                                                             3-я група. Переселенська політика.                                                                                                                                                  2. Опрацювавши матеріал, групи мають скласти таблицю «Наслідки аграрної реформи Столипіна».                                                                                                                                                    4-а група. Позитивні наслідки реформи.                                                                                                                                                                       5-а група. Негативні наслідки реформи.                                                                                                                                                        

4. Особливості запровадження земельної реформи в Україні                                                                                                             Викладач. Реформа була важливішою для російських губерній, у яких общинне землеволодіння охоплювало майже 100 % землі.                                                                                                                               В Україні 1905 року лише 44 % селянських господарств були в складі общин. Тут процес купівлі-продажу землі через посередництво Селянського банку відбувався більш інтенсивніше, ніж у центральних російських губерніях. 1911 року 42 % всієї купленої в Російській імперії землі припадало на шість губерній Півдня та Лівобережжя України. Протягом 1906-1910 роках 25 % господарств України вийшли з общин. Протягом 1906-1916 років селяни України придбали 7 000 десятин землі. Таким чином, у власності приватних селянських господарств опинилось 65 % усієї орної землі в Україні (на одну особу припадало 8,5 десятини).                                                                                             На Правобережжі та Полтавщині майже вся земля перейшла у приватну власність селян. У Чернігівській, Таврійській, Херсонській та Харківській губерніях 50 % селянських дворів володіли землею на правах приватної власності. 1916 року в Україні на хутори вийшло 440 тисяч селянських дворів, що становило 14 %, а в Росії цей показник становив лише 10 %.                                                                                                                                                                                      На нові землі з України виїхало 1,2 мільйона осіб, і лише 25 % з них повернулися назад.                                                                                                                                                               Повідомлення здобувача освіти про переселення українських селян на схід Російської імперії.                                                                                                                                            5. Наслідки запровадження аграрної реформи

Викладач. Парадокс того часу полягав у тому, що реформи не були підтримані усіма верствами суспільства. «Верхи» не бажали докорінних перетворень, не хотіли поступатися своїми політичними й економічними інтересами. «Низи» вимагали більш радикальних реформ, хоча селяни (особливо у російських губерніях) виступали проти руйнування селянської общини.                                                                                                    1913 року в Україні вирощувалось 43 % світового врожаю ячменю, 20 % пшениці, 10 % кукурудзи, тут вироблялось 90 % загальноросійського обсягу цукру, 50 % тютюну.                                                                                                                                                      Розв’язання проблемного питання                                                                                                                                            Викладач. Здійснити глибоке реформування в Росії за тих внутрішньополітичних та економічних умовах не вдалося. Намір Столипіна створити «нову Росію» зазнав поразки. Реакційні кола суспільства вимагали усунення автора реформ, невдоволення висловлював і цар Микола ІІ. Тому цілком логічно, що 1 вересня 1911 року П. Столипіна в результаті замаху було вбито в Києві. Варто зазначити, що в цей же в театрі був присутній імператор.                                                                                            V. Узагальнення знань                                                                                                                                                   Метод «Мікрофон»                                                                                                                                                                                                                       Ознайомтесь з різними судженнями щодо причин поразки столипінської реформи. Оберіть одну з них. Свій вибір обґрунтуйте.                                                                                                                                          1. Реалізація реформи завадив шалений опір могутніх землевласників.                                                                                                                       2. Реформи не підтримав цар, який боявся докорінних перетворень у країні.                                                                                                           3. Реформа пропонувала єдиний варіант розв’язання аграрного питання, який не враховував кліматичних умов і національних особливостей у різних регіонах Росії.                                                                                4. Намір зруйнувати общину необхідно було доповнити ліквідацією великого поміщицького землеволодіння.                                                                                                                                          5. Реформа була приречена, оскільки припала на період економічної нестабільності й суспільно-політичного вибуху в Росії.                                                                                                                                VІ. Підсумок уроку.                                                                                                                                                                                  Бесіда                                                                                                                                                                     1. Чи досягла своєї мети Столипінська аграрна реформа?                                                                                                                                                                     2. Висловіть своє ставлення до реформи.                                                                                                                 «Визвольна реформа» 1861 р. не розв’язала аграрної проблеми. Навпаки, на початку ХХ ст. вона набула такої суспільної гостроти, що стала однією з причин соціального вибуху 1905-1907 рр.                                                                                                              Викладач. Революція 1905-1907 рр. не принесла суттєвих змін у життя Російської імперії. Із 1907 року уряд взяв курс на обмеження або ліквідацію політичних свобод, проголошених Маніфестом 5 жовтня 1905 р. Влада вживала заходів з метою недопущення нової революції й послаблення протистояння в суспільстві. Одним із таких засобів мала стати аграрна реформа, що передбачала руйнацію общини, перехід землі в приватну власність селян, купівлю і продаж землі, що, врешті – решт, мала сприяти подоланню феодальних пережитків і створити умови для прискореного розвитку товарно-грошових відносин і появи кооперативного руху на селі.                                                                                                                                                                     Реформа мала частковий успіх, оскільки сприяла зростанню кількості підприємливих селян, зростанню врожайності селянських господарств, підвищенню їх прибутковості.

VІІ. Домашнє завдання                                                                                                                                            1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                                                                         2. Створити ментальну карту до теми уроку.                                                                                                 3. Скласти кросворд до теми уроку. Ключові слова по вертикалі – СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА.