Розробка уроку з літературного читання для 2 класу на тему: "Василь Чухліб «Вітер і Вихор»“

Літературне читання

Тема: Василь Чухліб «Вітер і Вихор»

Очікувані результати: продовжити ознайомлення учнів з літературними казками; продовжити знайомити учнів з творчістю письменника Василя Чухліба; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; вчити аналізувати текст, виробляти критичне ставлення до негативних людських якостей; розвивати пам'ять, уважність, спостережливість; виховувати працьовитість, бажання допомагати іншим.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мовленнєва розминка

1. Робота над скоромовкою

Женя з бджільми не дружив –

Завжди Женя бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли

І дражнилу нажалили.

2. Робота над чистомовкою

Ди-ди-ди – йшли качата до води.

Иця-иця-иця - а назустріч їм лисиця. 
Ити-ити-ити - та качат не треба вчити: 

Юсь-юсь-юсь - вони з розбігу у воду - плюсь!

3. Гра «Добавлянка»

Серед лісу, де пеньочок,

Із землі росте... (грибочок).

Мають діток всі звірята.

У пташечок є теж малята!

У відгадки будем грати

І тваринок називати.

У ведмедів... (ведмежата).

А у білок... (білченята).

В качки семеро... (качат).

А у курки сім... (курчат).

В мишок дітки... (мишенята).

А у пташок... (пташенята).

В корівки... (телятко).

А у коника... (лошатко).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні ми познайомимось з ще однією літературною казкою Василя Чухліба. А про що вона, ви дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Хоч без крил, але літаю,

Вербі коси розплітаю.

Погойдаю в лісі гілку, 

Заколишу в квітці бджілку.

Якщо добре розлютити, 

Можу шкоди наробити. (Вітер)

— Василь Чухліб у своїх творах запрошує дітей пильніше поглянути довкола себе, щоб побачити, як прокидається туманець, як чапля стоїть на одній нозі, мабуть, когось виглядає. А лелека разом із хлопчаками пасе череду…

ІV. Опрацювання нового матеріалу

1. Бесіда

— Що ви пам’ятаєте про Василя Чухліба?

— Які його твори ми читали?

2. Опрацювання казки „ітер та Вихор“

1) Гра „Передбачення“

— Прочитайте заголовок казки. Поміркуйте, про що в ній ітиметься.

2) Виразне читання першої частини казки вчителем

Вітер і Вихор

У глибокому яру, куди й сонце ледь проникає, дрімав собі Вітер. Попрохали в нього рослини в полі, трави на луках, дерева в лісі, щоб полетів він до синього моря та пригнав дощову хмару, бо знемагають вони від спеки.

Вилетів Вітер з яру — а назустріч йому Вихор.

— Гей, Вихоре! — гукнув Вітер. — Приставай до мене, подамося до моря, приженемо хмару.

— Ет, мені й тут добре, — хмикнув Вихор і помчав шукати нових розваг.

Вилетів він на баштан, жартуючи, позв'язував огудиння кавунів та динь, роздмухав солому на курені. З куреня вибіг баштанник і став сваритися. Вихор схопив у нього з голови солом'яного бриля і закружляв з ним над баштаном.

— Хо-хо-хо! — сміявся Вихор і крутив брилем.

Та врешті це йому набридло, й він кинув бриля прямо баштанникові на лисину. Після цього Вихор покушпелив по дорозі, здіймаючи стовп куряви, а корови, що паслися неподалік, чмихкали  й невдоволено хитали головами. Вихор повернув на пшеничне поле.

— Розбиш-шака з'явився, розбиш-шака! — шепотіли зелені колоски й пригиналися до землі.

А Вітер тим часом летів до моря. Він відчував, що сили в нього збавляється і слід було б спуститися на землю, передихнути. Але Вітер казав собі: «Кріпись! Треба хутчіше долетіти до моря, поки інші вітри не порозбирали дощових хмар».

Ну, а Вихор? Той уже розгулював лугом. Зачувши, що він летить, ховалися по норах миші, нишкли коники-стрибунці, хилилися долу трави. І хоч багатьом пощастило сховатися від Вихора, та все ж дехто попадав у його крутьоло...

Піднявши сторчма все живе в лузі, Вихор вирішив прогулятися лісом. Край лісу стояв старий дуб-велетень, а обіч нього — молоді дубки, його сини й онуки. Вихор летів прямо на них, не звертаючи.

— Дорогу! Дорогу! — галасував він. Та дуби були незворушні.

— Ну, зараз ви пожалкуєте! — напружився Вихор, розігнався і... тільки зойкнув, налетівши на могутні груди старого дуба.

Саме цієї миті вернувся з моря Вітер. Він пригнав дощову хмару. І враз на поблякле від спеки листя, на трави, на жита-пшениці сипонули життєдайні прохолодні краплі.

— Спасибі Вітрові! — зраділи дерева. — Це він приніс нам цілющий дощ!

— Спасибі Вітрові! — долинуло з баштану і з пшеничного поля.

— Спасибі Вітрові! — котилося лугом.

А стомлений Вітер полетів до глибокого яру. Йому треба було перепочити, набратися сили. Бо завтра, знов чекає на нього робота: крутити вітряки на пагорбах, запилювали соняхи в степу, напинати вітрила на човнах. Та хіба мало гарних справ у Вітру! 

3) Гра „Бджілки“. Самостійне напівмовчазне читання казки учнями до кінця

— Чи правильними виявилися наші припущення про зміст казки?

Фізкультхвилинка

4) Словникова робота

Баштан — ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині тощо.

Огудиння – стебла виткої або повзучої рослини.

Курінь – легка будівля, сторожка.

Кушпелити – крутити.

Читання стовпчиків слів луною за вчителем; скоромовкою в парах.

Вихор   попрохали

знемагають  приставай

приженемо   позв’язував

баштанник   чмикали

збавляється   зачувши

нишкли   строчма

поблякле   життєдайні

5) Читання казки учнями ланцюжком

— Про кого ця казка? Хто в ній вам сподобався і чим?

6) Аналіз змісту казки з елементами вибіркового читання

— Знайдіть в тексті рядки, яким відповідають малюнки.

— Розкажіть, як розважався Вихор.

— Які добрі справи робив Вітер? Прочитайте.

— Яким ви уявляєте Вітра і яким Вихора?

— Про кого автор говорить: покушпелив, хмикнув, помчав? Спробуйте доповнити цю низку слів.

— Як ви вважаєте, чого вчить ця казка?

7) Робота в групі

— Підготуйтесь до читання казки в особах. Знайдіть слова автора і героїв. Як треба читати слова кожного з них?

— Прочитайте виразно казку.

V. Підведення підсумків уроку. Рефлексія

— Яку казку читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто її автор?

— Який висновок для себе зробили?

VІ. Домашнє завдання

Виразно читати казку.