Тема: Закріплення звукових значень вивчених букв. Опрацювання української народної казки «Казка про жолудь»
Мета: закріпити знання учнів про букву «же» та її звукове значення; удосконалювати навички читання з буквою «же»; продовжити роботу над розвитком виразного читання; розвивати мислення, пам'ять, збагачувати зв'язне мовлення;
виховувати любов до природи.
Засоби навчання : підручник Н.М. Кравцова, О.Д. Придаток « Українська мова Буквар» Ч. 2, сюжетні малюни: дуб, жолудь, жорна, піч, стріха
Хід уроку
I. Вступна частина
1. Організація класу
Гра «Яка зима?»
Учитель по черзі кожному кидає «снігову кулю» (м’яч) і запитує: «Яка зима?». Діти ловлять м’яч, називають ознаки зими (біла, пухнаста, сніжна, морозна, тріскуча, святкова, весела, грайлива тощо).
2. Повторення вивченого матеріалу
Гра «Весела скринька»
Пригадайте слова, щоб буква ж була на початку
- назви міст ( Житомир, Жмеринка, Жашків …)
- імена хлопчиків (Жан, Жак, Женя, Жорж)
- імена дівчаток (Жанна, Жозефіна, Жасмин, Женя, Жизель…)
- продукти харчування (Желе, желатин, жовток, жир…)
Використання технології «Сторітелінг»
Придумайте речення, щоб всі слова у ньому починалися з букви ж
- Жовтий жук жваво жував жуйку.
- Жанна жбурнула жменю жита Жені.
- Жабка жне жито.
- Жителі Житомира – життєрадісні.
- Жозефіна – жителька Жашкова.
ІІ. Основна частина.
1. Актуалізація знань учнів
Відгадування загадки.
Він на дубі виростає,
Шапочку гарненьку має.
З дуба в землю упаде
І весною проросте.
(Жолудь)
- Дітки, чи бачили ви жолудь?
- У яких родинних стосунках перебувають дуб та жолудь?
- Що таке жолудь з точки зору предмету «Я досліджую світ»?
- Як можна використати жолуді?
(Дикі тварини його вживають у їжу, люди роблять поробки, прикраси, використовують як паливо в сільській місцевості, висаджують, щоб отримати нові дуби…)
2. Оголошення теми та завдань уроку
- Сьогодні ми дізнаємося, як ще можна використати жолуді і прочитаємо українську народну казку «Казка про жолудь»
3. Робота з підручником с. 11
«Словникова скринька»
— Щоб добре зрозуміти зміст казки, розглянемо з вами малюнки та пояснення значень незрозумілих, застарілих слів.
Піч — споруда з цегли для опалення приміщення, приготування їжі, випікання хліба. Використовувалась як місце для спання в зимовий період
Стріха — дах, покрівля будинку.
Жорна — пристрій, яким розмелювали зерно.
4. Читання казки
Вчитель — учні — вчитель
5. Перевірка сприйняття
- Що назбирали дід з бабою в лісі?
- Чому стареньким доводилося їсти жолуді?
- Що трапилося із жолудем, який закотився під піч?
- Чи продовжували баба з дідом голодувати?
6. Тестова перевірка
1. Якими були дід з бабою?
а) старенькі і бідні; б) старенькі і багаті;
2. Що дід з бабою назбирали в лісі:
а) жолуді; б) шишки;
3. На що, за смаком, були схожі жолуді?
а) на горіхи; б) на хліб;
4. Куди заховався один жолудь?
а) під піч; б) під стріху;
5.Що з ним трапилося далі?
а) із жолудя виріс дуб; б) його з’їли миші;
6. Як закінчилася казка?
а) баба з дідом поїли всі жолуді і знову пішли в ліс;
б) старенькі більше не голодували.
ІІІ. Підсумок уроку
1. Гра «Так чи ні»
Слово Житомир пишеться з великої літери.
Жолудь – це плід дуба?
Дуб — могутнє дерево.
Стріха — це покрівля будинку.
У слові жорна два склади.