Ознайомити учнів з місцями, де можна переходити вулицю, які знаки, прилади, лінії допомагають безпечному переходу, вчити практично визначати безпечні місця переходу вулиці додому, розвивати уміння орієнтуватися на вулицях міста, виховувати культуру поведінки на вулиці.
Тема. Безпека на вулиці
Мета. Ознайомити учнів з місцями, де можна переходити вулицю, які знаки, прилади, лінії допомагають безпечному переходу, вчити практично визначати безпечні місця переходу вулиці додому, розвивати уміння орієнтуватися на вулицях міста, виховувати культуру поведінки на вулиці.
Обладнання. Модель світлофора, плакати, ілюстрації до теми, диск «Уроки тітоньки Сови», «Вулицями Львова»
Хід уроку
Ми живемо у суспільстві людському.
Так багато є правил у ньому.
Знати правила ці треба, друже,
Та й виконувати добре їх дуже.
Місто дає нам щоденний урок.
Тож пам’ятайте за кожен свій крок.
Азбуку міста вивчайте завжди,
Щоб не траплялось ніколи біди.
Для пішоходів усюди єдині
Знати добре їх всі повинні
І дівчатка, і хлоп’ятка,
І зайці, і тигренятка.
А також дорослі люди.
От тоді порядок буде.
І правила виникли строгі тоді
Будь пильним, уважним завжди на дорозі
Де правила знають не місце біді.
( рухаючи машин на дорозі)
Колись у сиву давнину, дороги були зовсім не такі, як сьогодні. Вони були витоптані ногами людей і більше нагадували стежки, що слугували шляхами сполучення і засобом пересування з одного місця в інше. Згодом люди зрозуміли, що рівна дорога краща, ніж з горбами та ямами, бо так легше пересуватися. Тому почали вирівнювати стежки. Так з’явилися перші дороги. А коли люди приручили коней, винайшли колесо та зробили підводи, на них люди їздили і вантажі возили, то дороги стали першою необхідністю. Тоді люди зрозуміли, що дорога потрібна рівна і тверда, щоб її не розмивали дощі, а отже, не ламалися колеса. Згодом вони почали прокладати дороги з твердим покриттям, тобто каменю. По таких дорогах їхали кіньми, йшли пішки люди. Перші дороги були вузькі, але міцні. (показ. дороги з каменю). З кожним роком візочків, екіпажів, колясок ставало все більше. Їхали вони швидко і як кому заманеться, тому часто почали наїжджати одне на одного і на пішоходів. Ніхто не хотів нікому поступатися, а тому часто хтось гинув під колесами і під копитами коней. А коли винайшли автомобіль, то таких прикрих пригод, які закінчувались смертю або каліцтвом, ставало все більше. Це все змусило людей написати правила дорожнього руху, які з кожним роком вдосконалювалися.
З кожним роком зростає інтенсивність автомобільного руху на дорогах. Це, в свою чергу, перевищує відповідальність усіх учасників дорожнього руху і пішоходів, і водіїв, і пасажирів.
Ведучий Наш кіт, його Мусієм звати
Надумався помандрувати
Мусій Піду я прогуляюся
На вулиці пограюся
Я кіт чималий вже на зріст
До того ж маю добрий хвіст.
Папуга Подумаєш, заслуга!
Мусій А ти мовчи, папуго!
Сидиш у клітці, то й сиди!
Папуга Мусію, краще не ходи!
Машини там, трамваї.
Аварії бувають
Мусій Знов розбазікався? Мовчи!
Ти ба! Мене папуга вчить!
Кота? Та як він сміє?
Я сам все знаю, вмію!
Папуга Я тобі забороняю.
Я тебе не відпускаю.
І прошу тебе як друга
Мусій Годі, прощавай, папуго!
Все вмію я, все знаю.
Гуляти право маю
Ведучий Що він умів?
Їв, спав, нявчав.
Дорожніх правил не вивчав
Тому не знав він, безперечно,
Що на дорогах небезпечно
Мусій Як класно тут! Як гарно
Так, вийшов я не марно!
Тут тротуаром походжу,
Себе, свій хвостик покажу…
Мусій Ой! Моя лапка! Віддавили
Ви що ж на мене наступили?
Ведмідь Сам винний, ти роззява!
Ходити треба справа
Мусій А я ходжу, де хочу!
Ведмідь! І ще регоче…
Я краще он туди піду,
Дорогу зараз перейду.
Ведучий Побачив наш мандрика-кіт
Знак «Пішохідний перехід».
Там світлофор червоним оком
Попереджав усіх: ні кроку!
Світлофор Дивись: три ока в мене є,
І кожне з них наказ дає!
Червоне – стійте всі, не йдіть!
А жовте приготуйтесь вмить
Зелене світло – можна йти
Накази ці виконуй ти!
Ведучий Всі знають, навіть і коти.
Що на зелений треба йти
І наш Мусій це добре знав
Але терпіння він не мав.
Мусій Чекати довго я не хочу.
А! Ризикну! Мабуть проскочу!
Ведучий Побіг! Завив автомобіль!
Мусій відчув страшенний біль
Мусій Няв! Няв! Ой лишенько! Мій хвіст!
Ведучий В лікарню наш Мусій потрапив.
Тепер у гіпсі хвіст і лапи.
Світлофор Нехай затямить кожен кіт:
Йти на зелене світло слід!
Папуга Всім треба перш, ніж мандрувати,
Дорожню грамоту вивчати!
Ведучий І ти не будь як кіт Мусій
Ці правила виконуй всі.
Крім світлофора допомагають переходити дорогу його вірні друзі
«Підземний перехід»
Там, де вулиця широка,
І машини в три потоки.
Відшукає пішохід
Знак «Підземний перехід»
Вниз по сходинках спустився
Під землею опинився
Коридором перейшов,
Вихід з-під землі знайшов.
Пішохід – веселий, радий
Шумна вулиця позаду.
«Пішохідний перехід»
Треба знати всім, як слід,
«Пішохідний перехід»
Тут малесенька людина
Попереджує машини:
Зачекайте, не спішіть,
Пішохода пропустіть.
Знак велику силу має.
Він машини зупиняє.
«Зебра»
Я я зебра не проста:
Без копит і без хвоста.
Лиш біленькі смужки маю
Я лежу, а не гуляю.
Хочеш перейти дорогу?
Я прийду на допомогу.
«Острівок безпеки»
На дорозі острівок-
Мав смугастий килимок.
Я велике право маю –
Пішохода захищаю.
Можна тут перепочити,
Всі машини пропустити,
А коли дорога вільна
Можна далі йти спокійно
«Розділова лінія»
Біла лінія чудова,
Незвичайна, розділова –
На дорозі господиня,
Бо лежить по середині
Всі машини поважають
І мене не зачіпають
Об’єднавшись в два потоки
Їдуть в протилежні боки.
Разом
Ми дорожні знаки
Нас потрібно знати
Водіям і пішоходам
І хто їздить, і хто ходить
І дорослим, і малим
Знаки треба знати всім!
Гра «Світлофор»
Як переходити вулицю
На розі зупинись
І перш за все, уважно
На мене подивись
Я шлях вкажу надійний
Де небезпек нема
Трикольорове око
Я маю недарма
Дивлюсь червоним оком –
Велю спинитись я.
Одне мені потрібне –
Це витримка твоя.
А блимне жовте око –
Іти не поспішай!
Бо жовтий – не зелений
Потрапиш під трамвай
Уваги! І зелений
Примітно замигтів
Він колір найдобріший! Щасливого путі!
Зелений – йдемо на місці
Червоний – повна тиша
Жовтий – плескаємо в долоні
Історія світлофора
Світлофор походить від прапорців, якими користувалися залізничники, щоб керувати рухом поїздів. Було три папорці6 червоний, яким забороняли рух, жовтий – який закликав до обережності і зелений, який дозволяв вільно їхати. Перші світлофори були у вигляді великих дошок, пофарбованих у три кольори. По їхній поверхні з одного кольору на інший переповзала стрілка, вказуючи, який саме колір слід брати до уваги. Стрілку було важко розгледіти здалеку і водії помилялися.
Зелений – колір весни, радості, надії, життя.
Жовтий – несамостійний. Додати трохи червоного- буде оранжевий, додати синього зеленим. Тому каже нам чекати.
Червоний - колір небезпеки, перестороги.
«Вибери потрібний для пішохода сигнал світлофора» (увагу звернути на плакати)
«Познач червоними квадратиками, хто з дітей порушує правила переходу вулиці»
Щоб здоровим завжди бути,
Треба добре те збагнути
Що дорога, безперечно
Дуже й дуже небезпечна.
Пам’ятайте правила поведінки на вулиці й будьте здорові.