Розробка уроку з теми "Квадрат двочлена. Різниця квадратів."

Навчальна  мета

Відпрацювати  навички  застосовування  формул     «квадрат  двочлена», «різниця  квадратів»                                           у  стандартних  ситуаціях 

та  вдосконалити  вміння  застосовувати  названі  формули  для  перетворення  виразів, розв’язування  рівнянь 

більш  високого  ступеня  складності. 

Розвиваюча  мета

 Розвивати

логічне  мислення  учнів

мовну  і  слухову  пам'ять

з’язне  усне  і  письменне  мовлення

вміння  і  навички  правильного  користування  додатковою  інформацією

Підвищувати  стилістичну  культуру  мовлення

Виховна  мета

Виховувати  в  учнів

національну  свідомість,

самосвідомість,

ментальність,

провідні  риси  громадянина  своєї  держави,

любов  до  рідної  країни, рідного  краю;

повагу  до  оточуючого  середовища;

самостійність,

мислення

кмітливість;

справедливість,

доброзичливість,

гуманність,

повагу  до  людей;

старанність,

наполегливість,

бжання  творчо  працювати;

цікавість  до  історії  рідного  краю.

Між предметні  зв’язки

Історія  рідного  краю

Тип  уроку

Застосовування  отриманих  знань                           і  навичок  на  практиці

Освітньо – виховні  завдання  з  теми

Створити  комфортні  умови  для  навчання, за  яких  кожен  учень  відчуває  свою  успішність, інтелектуальну  спроможність, самостійність

І

Перевірка  домашнього  завдання

Перевірити  правильність  виконання  домашнього  завдання, заслухавши  відповіді  учнів  про  розв’язування  відповідних  вправ

ІІ

Закріплення  та  осмислення  знань  учнів

№ 1

усно

Потьомкін

№ 2

Естафета  (біля  дошки)

Фалєєв

Старов

№ 3 (І в)

Біля  дошки

Князєв

№ 3 (ІІ в)

Група  учнів  виконує  самостійно

Грейг

№ 4 (4; 5)

Біля  дошки

Лазарєв

№ 4 (1; 2; 3)

Робота  парами (3)

ІІІ

Домашнє  завдання

№ 1

Аркас

№ 2

Даль

ІV

Підсумки  уроку

Оцінювання  відбувається  під  час  уроку

Головним  підсумком  уроку  має  бути  умовивід  про  те,                              що  застосування  формул  «квадрат  двочлена», «різниця  квадратів»  разом  з  іншими  видами  перетворень  многочленів  є  засобом  розв’язування  завдань  на  перетворення  виразів 

та  розв’язування  рівнянь.                                         

Т

О

М

К

І

Н

Ь

П

36

1

65

64

100

16

№

Умова

Відповіді

1

П

2

1

О

3

3² ∙ 2²

36

Т

4

16

Ь

5

1

О

6

65

М

7

К

8

64

І

9

100

Н

Потьомкін - Таврійський                        Григорій  Олександрович                                          (1739 – 1791)

Росії  потрібен  був  флот. І  за  велінням  Потьомкіна  в  гирлі  ріки  Інгул                          

у  1788  році  була  закладена  верф.

Довкола  верфі  почало  рости  містечко (Миколаїв).

І  варіант

ІІ варіант

відповіді

відповіді

Є

31²

961

В

81²

6 561

Л

29²

841

Т

19²

361

Ф

17² – 7²

240

С

11² – 9²

40

А

31² – 21²

520

А

47² – 37²

840

В

108 · 92

9 936

О

201 · 199

3 999

Є

48 · 52

2496

Р

37 · 43

1 591

І  варіант   (відповідь)

240

520

841

961

2 496

9 936

Ф

А

Л

Є

Є

В

ІІ  варіант   (відповідь)

40

361

840

1 591

3 999

6 561

С

Т

А

Р

О

В

І  варіант

Є

31²

(30 + 1)²

961

Л

29²

(30 – 1)²

841

Ф

17² – 7²

(17 – 7) · (17 + 7)

240

А

31² – 21²

(31 – 21) · (31 + 21)

520

В

108 · 92

(100 + 8) · (100 – 8) = 100² – 8²

9 936

Є

48 · 52

(50 – 2) · (50 + 2) = 50² – 4²

2 496

ІІ варіант

В

81²

(80 + 1)²

6 561

Т

19²

(20 – 1)²

361

С

11² – 9²

(11 – 9) · (11 + 9)

40

А

47² – 37²

(47 – 37) · (47 + 37)

840

О

201 · 199

(200 + 1) · (200 – 1) = 200² – 1²

3 999

Р

37 · 43

(40 – 3) · (30 + 3) = 40² – 3²

1 591

№ 2 (І в)

Фалєєв  Михайло  Леонтійович

1730 – 1792

 «Перший  громадянин»  міста  Миколаєва,                                   що  поклав  в  основу  верфі  перші  камені.

За  чотири  роки  його  діяльності                                                 у  колись  безлюдних  місцях  з’явилися  верф,                       гавань  і  ціле місто,                                                                      за  що  Фалєєв  одержав  чин  бригадира,                                        а  пізніше – і  генерала.

Фалєєв  був  видатною  особистістю                                не  тільки  в  силу  свого  багатства,                                                а  й  завдяки  дивовижним  вчинкам,                                            адже  постачав  армію  товаром  і  провіантом,                              а  також  за  свої  кошти                                                         розчистив  частину  дніпровських  порогів                                         і  відкрив  водний  шлях  до  Херсону.

У  1788 р.  побудував  флотилію

Бронзова  фігура                                        блискуче  виражає  характер  бригадира, непересічність  його  особи,                                    спрямованість  у  майбутнє. 

№ 2 (ІІ в)

Старо́в  Іва́н  Єго́рович  

1 744 – 1 808

російський  архітектор

Виконав  проекти                                              планування  Миколаєва (1790).

Спроектував                                                                головну  міську  площу  Миколаєва,

Адміралтейський  собор, 

будинок  магистрату  і

крамниці  Молдованського  будинку.

Адміралтейський  собор

Будинок  магистрату

І  варіант

1

– х² + 64

І)   (8 – х)²

К)   (8 – х) · (8 + х)

Л)   (х – 8)²

2

– х² + 8х – 16

Н)   – (х – 4)²

О)   (х – 2)²

П)   – (х – 2)²

3

9у² – (1 +2у)²

Я)   (у – 1) · (5у +1)  

Е)   (7у – 1) · (5у +1)

Ю)   (7у + 1) · (5у +1)

4

с(х + с) –  х – с

Ж)   (х + с) (с + 1)

З)   (х – с) (с – 1)

З)   (х + с) (с – 1)

5

(3с – 5)² – 16с²

Ж)    (с + 5) (7с – 5)

Є)   – (с + 5) (7с – 5)

З)    (с – 5) (7с + 5)

6

63х² – 28

А)   7 (9х – 2) (93х + 2)

В)   7 (3х – 4) (3х + 4)

В)   7 (3х – 2) (3х + 2)

ІІ  варіант

1

Г)  

Д)  

Ж)  

2

9 – (7 – 3х)²

О)   (4 – 3х) (10 – 3х) 

П)   (3х – 4) (10 + 3х) 

Р)   (3х – 4) (10 – 3х) 

3

х¹² – 6х¹⁰ + 9х⁸ – 36

Д)   (3х¹⁰– 6) (3х¹⁰+ 6)

Е) (х⁶–3х⁴– 6) (х⁶– 3х⁴+ 6)

О)   (х⁶–3х⁴– 6)²

4

х (у – 2) – у + 2

І)   (у + 2) (х – 1)

Й)   (у – 2) (х – 1)

К)   х

5

( – 2х² + 3у)² – 4х⁴

Г)   (3у – 4х²) 3у

Д)   (3у – 4х²) 3у²

З)   (3у² – 4х²) 3у

№ 3 (І в)

Князєв  Іван  Іванович  

1760 – 1823

Військовий  інженер, перший  архітектор  міста  Миколаєва

Розробив  перший  генеральний  план                   міста  Миколаєва

та  ряд  проектів  будівель

для  Морського  відомства

Князєв  також  працював  над  проектами  порту  і  верфі.

Йому  Миколаїв  зобов'язаний                 своїми  широкими,                            прямими  вулицями                                             і  квадратними  кварталами, орієнтованими  в  центрі                                   за  напрямами  сторін  світу.

Саме  Князєв  приймав  участь                       у  створенені  проектів                                 майже  всіх  основних  відомчих, адміністративних,                             культових                                                          і  цивільних  будинків                                    та  плану  забудови  міста, сформувавши  його  вигляд.

№ 3 (ІІ в)

Грейг  Олексій  Самуїлович

1775 – 1845

Головний командир флотів і портів,                                          віце - адмірал,                                                                        військовий  губернатор  Севастополя  і  Миколаєва.

Шотландець  за  походженням,

він  проявив  себе  в  Росії  як  талановита  людина                     з  найширшим  науковим  кругозором.

Крім  мореплавання  і  кораблебудування,                           коло  його  інтересів  охоплювали  математику, фізику, астрономію, медицину, юриспруденцію, економіку.

Всі  ці  знання  він  застосував, керуючи  суднобудуванням  та  міським  господарством.

При  ньому  були  зведені                     будинок  Офіцерських зборів,

перша  міська  пристань,                       ринок,                                                             багато  споруд  в  стилі класицизму.

Миколаївський  ринок

Перша  міська  пристань

У  1823  році

почалося  освітлення  вулиць,

було  встановлено  48  світильників.

Відкрилося  перше  училище –                                    приходська  школа                                                                  з  відділенням  для  дівчаток.

     Грейг                        Олексій  Самуїлович                                     побудував  у  Миколаєві                                                

              Морську                                астрономічну  обсерваторію.

В

Є

Р

А

Л

А

З

4

0

– 0,5

– 7

– 2

– 3

1

3х² + 9х = 0

0;        – 3

2

х (х – 4) + 7 (х – 4) = 0

4;        – 7

3

4х² + 4х + 1 = 0

– 0,5

4

(х + 7)² – (х – 2)² = – 15

5

(2х – 3)² + (3 – 4х) (х + 5) = 82

– 2

– 7

– 3

– 2

– 0,5

0

4

Л

А

З

А

Р

Є

В

№ 4

Після  переведення  Олексія  Самуїловича  Грейга                  до  Петербурга,

"миколаївську"  естафету  в  1833  році                       прийняв  контр - адмірал

Лазарєв   Михайло  Петрович  (1788 – 1851)

Адміралтейство. Північний  берег

До  цього  часу  адміралтейство  працювало  з  повним  навантаженням,                                              будувалися  цілі  серії  нових  по  конструкції  кораблів  різних  типів.

Михайло  Лазарєв  продовжив  роботу                                      по  розвитку  верфі, а  відповідно, і  міста.                              Це  закон: розвивається  верф –                                  розвивається  і  місто.

У  1838  році  Михайло  Лазарєв                                       починає  велику  перебудову                                   Миколаївської  адміралтейської  верфі.

Було  побудовано  більше  п'ятидесяти  будівель                     і споруд,

у  тому  числі  канатний  і  ливарний  заводи,                            три  суднобудівних  елінги,                                              добудована пристань.

Р

А

К

О

С

А

4

1 400

100

3 200

20

– 3 200

1

57² – 43²

1 400

А

2

81² – 81 ∙ 79 ∙ 2 + 79²

4

Р

3

36 + 2 ∙ 6 ∙ 4 + 16

100

К

4

34² – 66²

– 3 200

А

5

20

С

Д.з. № 1

Арка́с   Мико́ла  Микола́йович                                      1852 – 1909

український  культурно – освітній  діяч,                  письменник, композитор, історик.

Отримав  різносторонню  освіту                                        в  Училищі  правознавства

У  Петекрбурзі  та  Одеській  гімназії.

Згодом  навчався                                                                                 на  фізико – математичному  факультеті

Новоросійського  університету  в  Одесі.

Один  із  засновників  

і  незмінний  голова  «Просвіти»  в  Миколаєві.

Будучи  сином  високого  імперського  посадовця, він  одягався  

в  український  народний  одяг.

Улітку — вишита  сорочка  та  солом'яний  бриль, взимку — смушкова  шапка  та  свитка.

Микола  вперто  його  одягав,                                                 не  зважаючи  на  роздратування  батька.

Творчий  доробок  композитора                                  складають  солоспіви,  вокальні ансамблі                             й  обробки  українських  народних  пісень

(близько  80)

Найзначнішим  твором  Миколи  Аркаса,                             який  приніс  йому  визнання,

стала  опера  «Катерина» 

за  поемою  Тараса  Шевченка  (1890 р)

Цей  твір  започаткував  оперну  шевченкіану

і  став  першою  українською  ліричною 

народно - побутовою  оперою.

Пам’ятник  Миколі  Аркасу                              у  Миколаєві  на  вул. Адміральській.

Л

(4х + 5)² – (3 – 2х) (8х +1) = 7

А

х (х + 2) (6 – х) = 14 – х (х – 2)²

Ь

х (х – 2) (х – 3) = 8 +  х (х – 2,5)²

– 32

Д

(х + 5)² – (х – 1)² = 48

2

2

– 32

Д

А

Л

Ь

Д.з. № 2

Даль   Володимир   Іванович

1801 – 1872

Професійний  моряк,

учасник  військових  битв,  

лікар,  

етнограф,  

письменник,

лінгвіст,

автор  відомого  всьому  світу словника  російської  мови.

Дитячі  роки  й  отроцтво                                            провів  у  Миколаєві.

Тут  служив

Після  закінчення  Морського  корпусу                  в  Санкт -  Петербурзі.

Подвиг  усього  життя  В.Даля –                               чотири  томи                                                         "Тлумачного  словника                                                     живої  великоросійської  мови",                                        який  він  писав  протягом  53 років.

Роботу  над  словником  розпочав,                       відбуваючи  службу  у місті  Миколаєві