Розробка уроку з теми "Мистецтво бароко".

Про матеріал

Мета даного уроку :ознайомити учнів із видами та жанрами мистецтва бароко, розглянути художній стиль скульптури бароко; ознайомити з особливостями живопису та інтер'єру бароко, розглянути особливості фламандських гобеленів, ювелірне мистецтво та моду бароко.

Розвивати вміння учнів надавати характеристику художнім образам живописних творів, створених у величній манері італійського живопису, розрізняти особливості скульптури бароко; розвивати вміння порівнювати засоби виразності різних стилів , проводити індивідуальне дослідження.

Виховувати інтерес до скульптурних та живописних творів бароко, творчості видатних скульпторів і художників, ціннісне ставлення до мистецтва бароко.

Перегляд файлу

 

Делікатна Валентина Олександрівна

Стебненська загальноосвітня школа І-ІІІст.

Звенигородської районної ради

Черкаської області

Тема: Мистецтво бароко. Особливості живопису мистецтва бароко. Види та жанри мистецтва бароко. Творчість живописців Мікеланджело да Караваджо, Рембрандта, Рубенса. Художній стиль скульптури бароко. Характерні риси інтерєру бароко. Фламанські гобелени. Ювелірне мистецтво доби. Мода бароко.

Мета: Ознайомити учнів із видами та жанрами мистецтва бароко, розглянути художній стиль скульптури бароко; ознайомити з особливостями живопису та інтер’єру бароко, розглянути особливості фламандських гобеленів, ювелірне мистецтво та моду бароко.

Розвивати вміння учнів надавати характеристику художнім образам живописних творів, створених  у величній манері італійського живопису, розрізняти особливості скульптури бароко; розвивати вміння порівнювати засоби виразності різних стилів , проводити індивідуальне дослідження.

Виховувати інтерес до скульптурних та живописних творів бароко, творчості видатних скульпторів і художників, ціннісне ставлення до мистецтва бароко.

Тип уроку: комбінований , інтегрований , урок поглиблення в тему.

Обладнання: компютер, проектор, мультимедійна дошка, презентація до уроку.

                                            Хід уроку

І. Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

  • Назвати характерні ознаки стилю бароко.
  • Переглянути відео архітектурної споруди, вказати назву храму та характерні ознаки бароко. (Учні переглядають відео церкви Сан-Карло алле Кваттро Фонтане)
  • Тестування
  1. Стиль бароко сформувався наприкінці…

а) XV ст.;

б) XVI ст.;

в) XVII ст.

2. В перекладі з французької мови слово «бароко» буквально означає…

а) перлина неправильної форми;

б) манірність, примхливість;

в) криволінійна форма.

3. Характерними деталями скульптурного декору епохи бароко є …

а) пілястри;

б) каріатиди;

в) колонади.

4. Яскравими представниками епохи бароко є усі, окрім…

а) Л.Берніні, Ф.Растреллі;

б) Рембрант, Рубенс;

в) Н.ді Банко, Л.Гіберті.

5. Цілісна архітектурна композиція, в якій гармонійно поєднано будівлі, садово-паркові споруди та зелені насадження – це…

а) палацово-парковий комплекс;

б) садово-парковий комплекс;

в) архітектурний ансамбль.

6. Найбільше творіння Берніні…

а) Гет-Лоо;

б) палац Шернбурн;

в) Площа святого Петра.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

IV. Вивчення нового матеріалу

  1. Особливості живопису та архітектури бароко. (Дослідницька робота: «Викресли зайве».  На дошці прикріплені написи характерних ознак стилю бароко. Викреслити ті ознаки, які стосуються лише архітектури).
  • Учні зачитують і занотовують в зошитах ознаки, притаманні живопису та архітектурі бароко.
  1. Робота з підручником

  - Зачитати основні види та жанри живопису бароко, ст.144.

  1. Віртуальна екскурсія «Шедеври живопису та скульптури бароко»

3.1Завдання. Зробити записи у відповідні колонки (протягом уроку)

 

АВТОР

 

НАЗВА

 

ОПОРНІ СЛОВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Описание: Картинки по запросу покликання апостола матфея

3.2 Перший екскурсовод

Мікеланджело да Караваджо  «Прикликання апостола Матвія»

Капелла Контареллі римської церкви Сан Луїджі деї Франчезі , 1599. Караваджо трактував євангельський сюжет як сцену з сучасного життя. У тіні за столом йде підрахунок денної виручки митаря Левія, в чому йому допомагає старий в окулярах. Охоронці, озброєні молоді люди, одягнені за останньою модою повернули голови в бік новоприбулих. Одяг митаря свідчить про його стан. З усіх присутніх лише Левій зрозумів, хто стоїть перед ним. У подиві, він запитально вказує на себе, чекаючи підтвердження.
Потік світла, що падає з того боку, де стоять Ісус і апостол Петро, прориває морок. Він символізує світло віри, що увірвався в суєтний, марнославний світ Левія. Його напрямок також організовує погляд глядача, примушуючи його читати сцену зліва направо. Фігуру Ісуса майже повністю закриває Петро - лише голова і рука яскраво виділені на темному тлі. Ісус з'явився лише на мить його босі ноги повернені до виходу. Караваджо тричі повторює жест витягнутої руки.

3.3 Другий екскурсовод

Біблійна оповідь  «Притча про блудного сина » Лк.15:11-32

І Він оповів: У чоловіка одного було два сини. І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток. А по небагатьох днях зібрав син молодший усе та й подався до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно. А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати. І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней. І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому. Тоді він спам'ятався та сказав: «Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину! Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе... Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...» І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його! І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм... А батько рабам своїм каже: «Принесіть негайно одежу найкращу і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги. Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!» І почали веселитись вони. А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

І покликав одного з слуг та й спитав: «Що це таке?» А той каже йому: «То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бо ж здоровим його він прийняв». І розгнівався той і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його. А той відповів і до батька сказав: «Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я... Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...» І сказав він йому: «Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє! Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!»

3.4 Третій екскурсовод

Рембрант  «Повернення блудного сина»

Рембрандт Гарменеон ван Рейн – великий нідерландський художник, офортист доби бароко  ( 1606 р. - 1669 р.) Його важке, переповнене страждань і поневірянь, падінь і злетів життя увінчала геніальна своєю духовною глибиною і відкритою щирістю картина «Повернення блудного сина». Це не просто найбільше полотно на релігійну тему, але підсумок всього життя, адже створена ця картина в останні місяці його земної мандрівки. Мотиви картини взяті з євангельської притчі про блудного сина (Лк. 15, 11-32). Рембрандт зосереджується на самій суті притчі – зустрічі батька і сина, а також на прощенні. Ця картина не просто ілюстрація до неї, що висловлює майстерними мазками пензля цілу гаму почуттів і переживань в конкретній ситуації, але величний духовний гімн прослави батьківського всепрощення.

На полотні ми бачимо схиленого напівсліпого старця, що зворушливо, ніжно обіймає свого нещасного, пригніченого власними пороками сина, котрий, збагнувши свою духовну незрячість і невдячність щодо батька, повертається до рідної домівки в обійми милосердного отця. Праворуч – старший брат, що з гнівом і образою дивиться на свого батька, не розуміючи таку його «несправедливу» благість.

3.5 Дослідницька робота 

Знайти невідповідність зображення на картині Рембранта Біблійному сюжету.

3.6 Четвертий екскурсовод

Рубенс «Воздвиження хреста»

Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) – фламандський художник, один із найвизначніших представників доби бароко.

Форма картини Рубенса «Воздвиження хреста» виконана у вигляді величезного триптиха з дубових панелей. Триптих був на той час майже забутий, подібні творіння майстра були даниною традиції і свідчили про високу культуру і добру освіту Рубенса. Писати на дерев`яних панелях - це теж стара фламандська традиція, і до сих пір такі картини виглядають блискучими, ніби щойно покритими лаком, що збільшує зоровий ефект від них. Величезні поверхні справляють сильне враження і своїм масштабом - так, розмір центральній частині «Воздвиження хреста» - 4,6 х 3,4 м, а до неї кріпляться бічні стулки - 4,6 х 1,5 м. На величезному просторі розвороту налічується 22 персонажа, повних фізичної і душевної напруги. Динамікою пройнята загальна композиція.На лівій стулці вгорі  страждають Йосип і Марія, нижче - плакальниці. Фон стулки і центральна частина триптиха не виглядає зображенням одного місця, але погляди, спрямовані на сина Божого, пов`язують їх нерозривно, а праву сторону об`єднує з центральної фонове грізне небо над Голгофою.

Центральна фігура картини - Ісус - виглядає атлетом, його вигляд відповідає величі майбутніх подій. Виділена містичним світлом, його фігура виглядає таким тягарем, що колосальні зусилля тих, хто піднімають хрест, здаються марними. Погляд Ісуса пояснює суть цієї тяжкості - він страждає за гріхи всього людства, і значення такого подвигу немислимо величезне. Потужні тіла солдатів злиті в єдину хвилю,  в єдину силу, що має на меті спорудження хреста. Рубенс з дивовижною майстерністю і знанням анатомії показує людські тіла в дивно виразних позах, що виражають страшну напругу у одних, страждання і скорботу у інших.

3.7 Робота з підручником

Розглянути репродукції картин, виконаних у величній манері італійського живопису, і дати відповіді на запитання, ст.146.

3.8 Пятий екскурсовод

Міфологічна історія про Аполлона і Дафну з книги давньоримського поета Овідія «Метаморфози».

Одного разу син Зевса став насміхатися над богом любові. Мовляв, яку влада має підліток над людьми з його дитячими стрілами? син богині краси Афродіти (у римлян - Венери) Ерот не на жарт образився. Щоб показати, що його влада поширюється не тільки на людей, але і на олімпійців-небожителів, він метнув в серце Аполлона стрілу любові до німфи Дафне. А в неї він пустив вістрі антипатії, відрази. Це була любов, приречена на відмову. Якби не друга стріла, Аполлон і Дафна, можливо, досягли б близькості. Але відразу укупі з обітницею цнотливості змусили німфу виказати опір богу-Сонцю. Не звиклий до такого прийому, Аполлон став гнатися за німфою, як описує Овідій, подібно мисливському собаці за зайцем. Тоді Дафна почала благати до своїх батьків, богам річки і землі, щоб вони допомогли їй змінити її вигляд. Так прекрасна німфа перетворилася на лавр. Тільки жменю зеленого листя залишилася в руках у переслідувача. В знак своєї відкинутої любові Аполлон завжди носить лавровий вінок. Ці вічно зелені гілки є тепер символом тріумфу.

3.9 Шостий екскурсовод

Описание: Картинки по запросу аполлон и дафнаЛ.Берніні «Аполлон і Дафна»

Скультор Берніні відображає той момент, коли Аполлон майже наздоганяє Дафну. Це ніби сцена із фільму, де події розгортаються перед нами: розвивається одяг, відчувається швидкість. Обличчя  Дафни сповнене жаху. Аполлон ось-ось наздожене німфу, але вона прогинається, і руки починають перетворюватись на  дерево. Бог обнімає Дафну за талію, але тіло – це вже кора. Німфа перетворилася на лаврове дерево, а Аполлон обіцяє завжди його берігати.
3.10. Перевірка записів у зошитах

4.  Розповідь учителя  про декоративно-прикладне мистецтво

Інтерєр бароко став зовнішнім проявом внутрішнього прагнення людини до просторового розмаху, величі та пишноти.

.І.Мічурін. Зал бароко Маріїнського палацу

Описание: маріїнський палац. зал бароко.jpg

Маріїнський палац у Києві зведено в 17501755 роках за зразком палацу, який проектував Бартоломео Растреллі для Олексія Розумовського, фаворита та фактичного чоловіка імператриці Єлизавети Петрівни. Під час відвідування Києва 1744 року Єлизавета сама обрала для нього місце.

Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін. Йому допомагали відомі архітектори М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Нейолов, М. Сальников та інші.

Головний фасад Маріїнського палацу «дивиться» на Маріїнський парк, закладений 1874 в пейзажному стилі. Алеї цього парку — звивисті, наче «вписані» в ландшафт. З протилежного боку палацу  Міський (Царський) Сад, закладений 1748 року на основі старовинного виноградного саду (заснованого ще Петром I). Його стиль — переважно класичний регулярний: мережа прямих алей, що перехрещуються під прямими кутами.

Палацовий комплекс має строго симетричну композицію. Головний двоповерховий корпус і одноповерхові бічні флігелі утворюють широке подвір'я. Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: чітке планування, виразне компонування об'ємів, багата пластика фасадів, що проявилася в пишних формах коринфського ордера, рустуванні стін, розкреповці карнизів, ажурному парапеті і ліпленні наличників вікон. У фарбуванні палацу використані типові для російського бароко кольори: бірюзовий для стін, світло-жовтий для колон та карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Все це надає споруді святкового й урочистого вигляду.

Тривалий час київський палац був відомий як Царський. Лише з 1950-х років за ним закріпилася назва «Маріїнський», запозичена від Маріїнського парку, найменованого під час заснування на честь Марії Олександрівни, дружини Олександра II.

Маріїнський палац - церемоніальна  резиденція Президента України. Знаходиться поряд з Верховною Радою України, пам'ятка архітектури XVIII ст. Маріїнський палац наразі - державна резиденція, в ньому проходять урочисті державні події - нагородження, прийоми, вручення вірчих грамот Послами іноземних держав, саміти і зустрічі офіційних делегацій на найвищому рівні. Згідно державного протоколу, у палаці оселяються під час візитів короновані особи.

Характерною рисою барокового інтерєру було активне використання текстилю, з оксамиту, шовку, атласу, парчі виготовляли портьєри й оббивку меблів; такими ж дорогими тканинами обтягували стіни. Стелі часто розписували , вкривали мозаїкою , прикрашали ліпниною. У художньому оформленні обов’язково враховували характер освітлення, колір і фактуру оздоблювальних матеріалів, серед який особливо популярними були золото, срібло, мідь, слонова кістка, мармур, цінні породи дерева. Елементами декоративного наповнення слугували дзеркала, скульптурні та живописні твори, різноманітні вази й столові сервізи. Серед меблів використовували різьблені шафи, бюро, комоди, які теж мали криволінійні обриси й ніжки, оздоблені рельєфами із позолоченої бронзи. Необхідною умовою була наявність великої кількості м’яких меблів.

Художнє ткацтво

Виробництво гобеленів досягло високого розквіту в Південних Нідерландах. Фламандські сюжетні килими часто називали тканими фресками, бо вони теж прикрашали стіни. Гобелени можна було легко транспортувати. Це сприяло їх широкому використанню для оздоблення соборів, каплиць, палаців і навіть вулиць під час свят.

Майстри художнього ткацтва створювали свої вироби  за картоном (тобто нарисом на твердому папері), виконані професійним художником.  На килимах часто зображували біблійні сцени, персонажів античних міфів та літературних творів, тварин, пейзажі, герби шляхетних родин.

Описание: Cornelis Schut - The Seven Liberal Arts - WGA21070.jpgК. Схют. Гобелен «Сім вільних мистецтв»

«Сім вільних мистецтв» — фламандський гобелен; типовий зразок килимарства доби фламандського бароко, картон для якого створив антверпенський художник Корнеліс Схют (1597—1655). Алегоричними постатями заповнив художник Корнеліс Схют і аррас «Сім вільних мистецтв». Килим походить з розрізненої серії, де були килими для окремих алегорій ,а логічним завершенням серії став килим з зображенням всіх вільних мистецтв разом. Сюжет походить із Стародавнього Риму, де «Сім вільних мистецтв» уособлювали мистецтва, гідні вільного громадянина держави — на відміну від важкої праці і непрестижних справ, гідних лише рабів. Цю схему підтримало і європейське середньовіччя, а потім наслідувало бароко. До складу вільних мистецтв тоді входили - «Граматика», «Арифмтика», «Риторика», «Геометрія», «Діалектика», «Музика» та «Астрономія», останню пізніше переведуть до складу наук.

Корнеліс Схют подав майданчик перед невеликою бароковою брамою і чотирма хвилястими колонами.  Ліворуч художник подав крилату жінку зі списом, що вказує на небо - Астрономію. Геометрія з короною у вигляді фортеці на голові лежить у вільній позі серед трактатів і креслень, розглядаючи глобус. Жінка-Граматика навчає двох дітей - учнів. Риторика та Діалектика - це старець і юнак в лавровому вінку з кадуцеєм, що ведуть діалог перед брамою. Найбільше місця відведено Математиці ( жінці в червоному за столом праворуч ), що сидить перед запакованими товарами, натяком на торгівлю, бухгалтерію і необхідність постійно рахувати. Їй допомагає юнак з книгою бухгалтерського обліку. Золотаво-жовта сукня виділяє і жінку ліворуч - Музику , що грає на переносному органі. Їй допомагає Амурчик з флейтою, утворюючи в картині невеличкий ансамбль. Килим має широкий бордюр з зображенням путті, картушами, квітами у вазах тощо.

5 . Робота з підручником

Посуд бароко

6. Мода бароко (повідомлення підготовленого учня)

Описание: https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e1/Louis_XIV_of_France_and_his_family_attributed_to_Nicolas_de_Largilli%C3%A8re.jpg/250px-Louis_XIV_of_France_and_his_family_attributed_to_Nicolas_de_Largilli%C3%A8re.jpgМода епохи бароко відповідає у Франції періоду правління Людовика 14, другої половини 17 ст. Це час абсолютизму. При дворі царював строгий етикет, складний церемоніал. Костюм був підлеглий етикету. Франція була законодавцем моди в Європі, тому в інших країнах швидко перейняли французьку моду. Це було століття , коли в Європі встановилась загальна мода, а національні особливості відійшли на задній план або збереглись в народному селянському костюмі. Костюму були характерні витонченість, пишність, багатство прикрас. Ідеалом мужчини був Людовик 14, «король-сонце», вишуканий наїзник, танцор, стрілець. Він носив високі каблуки. Спочатку, коли він ще був дитиною (він коронований в віці 5 років), в моду ввійшли короткі курточки, які називалися брасьєр , багато прикрашені кружевами. Тоді ж в моду ввійшли штани, ренграви, подібні на спідницю, широкі, так само дуже прикрашені кружевами, які протримались довго. Пізніше появився жюстокор (з французької це можна перевести: «точно по корпусу»). Це – тип кафтану, довжиною до колін. В цю епоху його носили застібнитим, поверх нього носили пояс. Під кафтан одівали камзол, без рукавів. Кафтан і камзол можна співставити з більш пізніми піджаком та жилеткою, в які вони перетворяться через 200 років. Пізніше його змінило жабо. Крім кружев , на одязі було багато бантів, на плечах, на рукавах та штанах – цілі серії бантів.

Жіноче плаття було, на відміну від плаття минулого періоду, не на каркасі, а на підкладці із китового вуса. Воно плавно розширювалося до низу, ззаду носили шлейф. Пізній жіночий костюм складався із 2 спідниць, нижньої (фрипон) та верхньої (модест). Перша – світла, друга – більш темна. Нижню спідницю було видно, верхня розходилась в сторони від нижньої частини ліфу.  Декольте було широким, відкривало плечі. Талія – вузька, під платтям носили корсет.

Чоловіки носили пишні парики, які високо стирчали вверх, і низько розпускалися по плечах. Парики ввійшли в моду ще при Людовику 13, який був лисим. Тепер вони стали набагато пишнішими. Шляпи в 1660-і роки були широкополі з високою тулією. В кінці століття їх змінила трикутна, яка залишилась популярною і в наступному 18 столітті.

Появились мушки, обличчя та парики пудрили для білизни, а чорна мушка створювала контраст. Парики були так сильно напудреними, що шляпи тоді часто носили в руках. Як чоловіки, так і жінки, носили трості. В моду також ввійшли парасольки, у жінок – муфти, віяла. Без міри використовувалась косметика.

7. Дослідницька робота

Порівняти ескізи жіночого одягу ренесансу і бароко.

 

Описание: http://www.bestreferat.ru/images/paper/66/94/7799466.jpegОписание: Картинки по запросу  женская мода ренесанс расрисовки

 

 

8. Створити синкан

Бароко

урочистий, динамічний.

Вражає, захоплює, дивує.

Бароко вражає своєю пишністю.

Стиль

V. Підсумок

1. Які види та жанри живопису переважали в мистецтві бароко?

2. Перелічіть імена художників, які творили в в період бароко, та назви їхніх творів.

3. Які особливості барокової скульптури вам запамяталися найбільше?

4. Що було характерним для декоративно-ужиткового мистецтва бароко?

5. Розкажіть про модні тенденції стилю бароко.

VI. Домашнє завдання

Створити ескіз костюма або умеблювання вітальні в стилі бароко.

Список використаних джерел:

Література:

  • Кондратова Л.Г. Мистецтво: підручник для 8 класу.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2016.- 288с.

Інтернет – ресурси:

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 7
Оцінки та відгуки
  1. Зінько Ярослава Михайлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Зінько Ярослава Михайлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Ксьонз Ольга
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  4. Балко Лідія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  5. Ричка Валентина Афанасіївна
    Оригінальна структура уроку. Цікавий матеріал.Дякую!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  6. Біньковський Максим
    Дуже корисний матеріал. Дякую!
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  7. Єрмак Марина Миколаївна
    Цікавий матеріал. Дякую.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
Показати ще 4 відгука
doc
До підручника
Мистецтво 8 клас (Кондратова Л.Г.)
Додано
7 липня 2018
Переглядів
17550
Оцінка розробки
5.0 (7 відгуків)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку