Розробка уроку з теми "Повернення до ідеалів краси минулого"

Про матеріал

Розробка уроку з теми "Повернення до ідеалів краси минулого" курсу "Мистецтво" в 9 класі пропонує два варіанти опрацювання нової теми, містить необхідний ілюстративний матеріал. Допоможе вчителям якнайкраще донести розуміння поняття і особливості стилю"неокласицизм" та окреслити його вплив в мистецтві ХХ століття

Перегляд файлу

Тема: Повернення до ідеалів краси минулого. Урок №13 9 клас

Мета: познайомити учнів з новими поняттями й термінами, мистецькими напрямами неокласицизму; визначити культурні особливості епохи та її хронологічні межі; виявити стильові особливості мистецтва, культурно-духовні традиції й цінності; ознайомити з кращими взірцями стилів неокласицизму – ампіром, еклектикою, неовізантизмом, арт-деко, примітивізмом, соціалістичним реалізмом та неофольклоризмом; розвивати усвідомлене естетичне сприйняття шляхом залучення учнів до інтерпретації творів мистецтва; виховувати культуру учнів на основі вивчення зразків світового мистецтва.

Тип уроку: Урок формування компетентностей

Наочність: роздатковий та ілюстративний матеріал

Підручник: «Мистецтво» 9 клас Л.М. Масол

Хід уроку.

І. Організаційний етап.

Вітання. Перевірка наявності учнів на уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Термінологічна хвилинка

Літературно-мистецький напрям початку ХХ ст… що сформувався в Німеччині, якому притаманне трагічне сприйняття і відображення дійсності, бурхлива реакція на дегуманізацію суспільства.
Нефігуративне, безпредметне мистецтво, структура творів якого не відображає реальність, а ґрунтується на формальних елементах і абстрактних конфігураціях.
Напрям мистецтва , представники якого вважали символ основою мистецької творчості.
Стиль к. ХІХ – п. ХХ ст., представники якого прагнули природно і невимушено відобразити навколишній світ у його мінливості, передаючи свої враження.
Сукупна назва течій мистецтва кінця ХІХ – початку ХХст., що в перекладі означає новий, осучаснений, набула поширення після Першої світової війни.
Узагальнена назва найрадикальніших явищ модернізму у світовому, насамперед європейському мистецтві, що виникли на межі ХІХ –ХХ ст..
Зумисне поєднання в одному творі несумісних, або надзвичайно відмінних, різнорідних стилістичних елементів.
Вплив кількох чинників одночасно в творі, що поєднує їх взаємозв’язок і взаємопроникнення.
Художня техніка,сутність якої полягає у використання в композиції різних наклейок із пласких або об’ємних матеріалів.
Авангардистська течія в живописі поч. ХХ ст., творам якої характерні інтенсивне звучання кольорів і зіставлення контрастних площин, відмова від світлотіні та лінійної перспективи, що підкреслює емоційну виразність творів.
Течія модернізму, апофеоз людської фантазії, відрізняється парадоксальним поєднанням форм.
Художня течія абстракціонізму, що базується на ідеї мистецтва « чистої пластики»
Радикальний літературно-художній напрям авангардного мистецтва, представники якого оспівували майбутнє як еру техніки, високих швидкостей і темпу життя.
Техніка живопису, нанесення фарб на полотно у вигляді маленьких точок або квадратів, які під час сприйняття картини з певної відстані оптично зливаються.
Техніка музичної композиції, в основі якої лежить використання серії з 12 співвіднесених між собою тонів.

Професійне випробування: проаналізувати, визначити стиль!!! С. 83(39 – фовізм, імпресіонізм – використання кольору для передачі зміни сонячного освітлення. світло- тінь),С. 71 ( геометрична абстракція- пуантилізм)

ІІІ. Повідомлення теми уроку. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя.

Неокласици́зм (від грецьк. νέος — молодий, новий і англ. classicus) - ретроспективний стиль у мистецтві, для якого характерне звернення до традицій минулого, в архітектурі, образотворчому мистецтві – до античності, в музиці – до класичного періоду. Ретроспектива – погляд в минуле

Хронологічні межі: Європа – к. 18-початок 19 ст.

Україна – початок 20 ст.

Вивчення нового матеріалу - пропонується два варіанти

Варіант 1

Робота з таблицею, робота з ілюстративним матеріалом, підручником

Таблиця «Неокласицизм»

Еклектика	Ампір	Неовізантизм бойчукізм	Арт-деко	Примітивізм	Соцреалізм, «Пролетарська класика»	Неокласицизм- 50-ті роки США	Неоготика
Змішання елементів різних стилів в архітектурі	Велич Помпезність Рим. імп.	Новий напрям українського монументального та станкового живопису,в основі- візантійський живопис	Геомет-ричний архітектур-ний стиль	Навмисне спрощення художніх засобів, примітивні форми митс-ва	УРСР –оспівування радянського ладу	Античні елементи	Готичні елементи
Львівська політехніка	Тріумфальна арка Париж	Михайло Бойчук, Іван Падалка, Василь Седляр	Театр на Єлисейських полях в Парижі	Марія Приймаченко	Тетяна Яблонська, Галина Кальченко	Лінкольн-центр, Нью-Йорк	В. Городецький- костьол

Варіант 2. Робота в групах відбувається на протязі уроку, учні/учениці об’єднуються в групи за спеціалізацією(видами мистецтва) і опрацьовують матеріал, готують доповіді, змістом яких є висвітлення суті проблем, поставлених запитаннями. Доповідачі презентують стіннівки і власні інтерпретації творів мистецтва, як результат роботи груп( Додатки)

VI. Закріплення нових знань, аналіз роботи груп.

VII. Повторення основних понять.

IX. Домашнє завдання: по підручнику стор. 84-95, Повідомлення – творчість Енді Ворхола, Роя Ліхтенштейна (випереджувальне завдання).

Додатки Архітектори - група 1

1.Які стилі, що орієнтувалися на ідеали й здобутки стилів минулого, з’являються в ХХ столітті, яку назву отримують, чому? С. 84

У XX ст. разом із течіями авангарду» які нерідко розчаровували своїми крайнощами, виникли мистецькі напрями, що орієнтувалися на ідеали й здобутки стилів минулого. Ностальгія за старим, добрим і вічним вилилася в нові художні явища, серед яких значного поширення набув неокласицизм. (Пригадайте ознаки стилю класицизм в архітектурі.)

Коли класицизм втратив панівну роль, його змінили так звані «історичні ретроспективи» — стилі, в яких використовували елементи мистецтва минулих епох: неоготика, неоренесанс, необароко, неовізантійський, неомавританський.

2. На що спиралися представники оновленого стилю класицизму? Чи використовували нові архітектурні елементи? Яку назву отримав такий стиль? Навести приклади пам’яток, порівняти – які класицистичні ознаки є спільними? С. 86

Спиралися: На врівноваженість усіх елементів композиції, пропорційність, симетричність.

Водночас у спорудах використовували нові матеріали, різностильові мотиви, які збагачували національними рисами, а інколи й елементами модерн, таке поєднання неокласичних і модерних елементів отримало назву Арт-деко.

Порівнюємо: Тріумфальна арка і театр на Єлисейських полях; Римський колізей і квадратний колізей.

Архітектори група 2.

1.Назвати українські пам’ятки неовізантизму, «сталінського ампіру», назвати стильові особливості. С. 85,87

Різновидом неокласицизму є неовізантизм. Він виявився насамперед у сакральній архітектурі. Принципи візантійського зодчества притаманні Володимирським соборам, зведеним у Києві та Херсонесі.

В українській архітектурі радянського періоду неокласицизм став одним із лідерів, поєднуючи традиційність з ідеями авангарду. «Пролетарська класика» 30-х років у післявоєнний період переродилася в так званий «сталінський ампір» з його гігантоманією. Адже архітектура, як і все мистецтво, мала демонструвати непохитність тогочасного устрою . Будівель у такому стилі з елементами неокласики чимало в Києві, Харкові, наприклад Будинок уряду (арх. І. Фомін, П. Абросімов) в українській столиці. У помпезних громадських спорудах зазвичай використовували античні ордери, фасади були симетричні, декор — мінімальним.

Архітектори –група 3

В якій країні стиль неокласицизму набуває розвитку з кінця 50-х років?
Розповісти про найвідомішу пам’ятку в цій країні коротко, використавши додатковий матеріал С. 87.

Лінкольн-центр (англ. Lincoln Center) — найбільший культурний центр Нью-Йорка, розташований на Мангеттені. Центр виконавських мистецтв, названий на честь президента США Авраама Лінкольна, є комплексом з 12 будівель, призначених для різних публічних культурних заходів та освітніх цілей — концертних залів, оперних і драматичних театрів, кіноцентрів тощо. Лінкольн-центр є однією з найбільших у світі культурною агломерацією ( скупчення архітектурних об'єктів на одній території)

У власному приміщенні виступає трупа Метрополітен-опери, в будівлі театру Девіда Коха— трупа Нью-Йоркського балету (до 2011 р. тут також давала вистави Нью-Йоркська міська опера), в будівлі Девід-Геффен-хол — Нью-Йоркський філармонічний оркестр. Концертний зал Еліс Таллі, що входить в комплекс Джульярдської школи, наданий для виступів Товариства камерної музики та заходів Нью-Йоркського кінофестивалю, театр Вівіани Бомон— для драматичних постановок. Заходи Кінотовариства Лінкольн-центру відбуваються в залі театру Волтера Ріда. Також тут знаходяться Школа американського балету, Нью-Йоркська публічна бібліотека виконавських мистецтв і Джазовий центр— група будівель, що включає в себе Роуз-театр на більш ніж тисячу місць, Зал Аллена і джазовий клуб Діззі «Кока-кола». В Дамрош-парку ^[en] знаходиться літній амфітеатр, в якому проводять концерти просто неба.

Лінкольн-центр на Манхеттені закладено 1959 року президентом Дуайтом Девідом Ейзенхауером. Будівництво почалося в 1960-х роках за рішенням консорціуму міських голів під проводом Джона Рокфеллера-молодшого ^[1]. До будівництва центру було залучено найкращих архітекторів^[2]. Він об'єднав в одному місці вже відомі культурні інституції з давньою історією, такі, як Нью-Йоркський філармонічний оркестр (1842), театр Метрополітен-опера (1883), Джульярдська школа музики (1905), Нью-Йоркська міська опера (1944) та Нью-Йоркський міської балет (1935/1948), з новими закладами.

2004 року з'явився Джазовий центр ^[en], у березні 2006 року почалася модернізація деяких будівель з метою створення університетського містечка Лінкольн-центру. Роботи тривали 4 роки й коштувала 1,2 мільярда доларів.

Живописці Група 1.

1.Схарактеризувати розвиток неокласицизму у живописі: чи набув такого поширення я к в архітектурі, чому?

У живописі неокласицизм не набув такого поширення, як в архітектурі, адже більшість художників дотримувалися різних авангардних течій. Проте деякі орієнтувалися на реалістичні традиції, намагалися повернутися до класичних ідеалів краси. У своїх творах вони протиставляли «вічні» естетичні цінності хаосу суперечливої реальності.

2. Схарактеризувати розвиток неореалізму З.Серебрякової, розвиток примітивізму А. Руссо, Н. Піросмані, М. Приймаченко – чому з’являються такі стилі в епоху модернізму ХХ ст.(на вашу думку). Опишіть картини цих художників.

Прикладом такого світлого мистецького світобачення була неореалістична творчість уроджениці Харківщини Зінаїди Серебрякової (1884-1967), яка походила з двох знатних художніх родів (Бенуа і Лансере). Жінка складної долі, вона почала малювати від щастя, а закінчила від спроби заглушити горе після втрати чоловіка, змушеної еміграції й неможливості бачити двох із чотирьох своїх дітей.

Передайте свої враження від картин. Спробуйте розповісти про зображених на них людей. Які настрої переважають?

Стихійне неприйняття деякими художниками гострих суперечностей X X ст., намагання втекти від цивілізації зумовили виникнення примітивізму. Цей термін застосовують і стосовно так званого «наївного мистецтва», тобто спадщини майстрів, які без професійної освіти здобули світову славу. До них належать живописці Анрі Руссо у Франції, Ніко Піросмані (Піросманішвілі) в Грузії, Марія Приймаченко в Україні. Простота і щирість, пошуки «натуральної» експресії поєднувалися в них зі «спонтанними» експериментами, навмисним спрощенням художніх засобів. Французький художник Анрі Руссо (1844-1910), перший представник мистецтва примітивізму, який набув популярності. Його творчість відрізняється сміливістю задумів і яскравістю колірних рішень. Часто А . Руссо з безмежною фантазією зображує в своїх роботах екзотичну природу джунглів. Грузинський художник-самоук Ніко Піросмані (1862-1918) прожив трагічне життя. Довгий час його живописні твори, нерідко написані на звичайній клейонці, викликали суперечливі оцінки, адже в них відкрилося особливе, неповторне у своїй наївності, бачення світу.

Майстриня декоративного розпису Марія Приймаченко (1909-1997) створила емоційно хвилюючий світ власних фантастичних образів — яскравих квітів (квітів-оченят), чудернацьких пташок, екзотичних звірів. «Роблю сонячні квіти тому, що людей люблю, творю на радість, на щастя людям, щоб всі народи один одного любили, щоб жили вони, як квіти по всій землі...» — ось кредо української художниці. (Опишіть свої враження від творів майстрині.

Живописці група 2

3. Схарактеризувати творчість групи Михайла Бойчука, в якому стилі працювали, чому зазнали репресій? Розповісти про «соціалістичний реалізм» та його особливості, чим зумовлений розвиток стилю, які основні твори живопису. С. 91

До основоположників сучасного українського монументального живопису і прихильників неовізантизму належить видатний художник-новатор Михайло Бойчук (1882-1937). Він і його послідовники Іван Падалка, Василь Седляр, Софія Налепінська-Бойчук прагнули до мистецтва, заснованого на українських традиціях та європейських взірцях. У часи тоталітарного режиму «бойчукістів» разом з лідером групи репресували, багато їхніх творів знищили.

Вікі-Довідка Миха́йло Льво́вич Бойчу́к (30 жовтня 1882, Романівка, Теребовлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 13 липня 1937, Київ) — український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм», лідер групи «бойчукістів». Член Наукового товариства імені Шевченка (1912), Українського наукового товариства (1917). Один із засновників монументального мистецтва України XX століття. Представник Розстріляного відродження

Альтернативою модерністським течіям у мистецтві став соціалістичний реалізм, який із 30-х років панував у СРСР, отже, і в УРСР. Цей єдиний офіційно дозволений стиль і творчий метод мав на меті оспівувати досягнення тогочасного державного устрою. Насправді, в мистецтві тієї доби реалістична складова не стала визначальною, радше воно було своєрідним переосмисленням класицизму. Відповідно до гасла «Мистецтво має бути зрозумілим народу» художники зображували трудові будні і щасливе життя людей, історико-героїчні сюжети, ідеалізуючи й романтизуючи дійсність. Цей метод перетворився на засіб нівелювання національної самобутності мистецтва. З іншого боку, чимало українських митців, що творили в рамках соцреалізму, залишили високохудожню спадщину, що увійшла до скарбниці світової культури. З-поміж них скульптор Галина Кальченко, живописці Тетяна Яблонська, Адальберт Ерделі та багато інших художників.