Розробка уроку з теми "Вища нервова діяльність людини. Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини. Мислення..

Урок № 54

Тема. Біологічні основи психофізіологічної індивідуальності людини. Мислення. Дослідницький практикум «Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту»

Мета.
Освітня. Сформувати уявлення про мислення як один із найскладніших психофізіологічних процесів; ознайомити із видами та механізмами мислення; нагадати особливості будови і функції кори великих півкуль головного мозку; розкрити значення мислення у житті людини. ознайомити із вищим рівнем психічного відображення дійсності – мисленням і свідомістю, її особливостями та значенням у життєдіяльності. 
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати різні стани людини: у свідомості та без свідомості;  розвивати уміння порівнювати різні види мислення та етапи здійснення мислення; розвивати пам’ять, увагу, уяву та уміння робити висновки. 

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.
Матеріали та обладнання. Схеми, малюнки, таблиці, фото. 
Основні поняття та терміни.  Мислення, теоретичне мислення, практичне мислення, аналіз, синтез, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно-логічне мислення, абстрагування, порівняння. 

Тип уроку. Засвоєння нових знань. 

                                                      ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
 

Вправа “Біологічна мозаїка”.

Група учнів отримує картки на яких запропоновано набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття. Наприклад: ці – запам’ятовування, а потім відтворення, і зберігання у пам’яті, у словесній формі, прочитаних або почутих думок, словесно-логічна пам’ять.

Учні повинні встановити ланцюжок. Словесно-логічна пам’ять – це запам’ятовування і зберігання у пам’яті, а потім відтворення прочитаних,  або почутих думок у словесній формі.

Повторення вивченого раніше:

1. До якого відділу мозку відносять кору великих півкуль?
2.  На які зони поділяють кору великих півкуль?
3.  Яку будову має кора великих півкуль?
4.  Які функції виконує кора великих півкуль?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Повідомити тему, мету та завдання уроку.
Поставити проблемне запитання, на яке необхідно дати відповідь у кінці уроку:
- Якщо треба було б порівняти два предмети або явища, як нам прийшлося б розмірковувати?

ІІІ.    Вивчення нового матеріалу.

1. Інформації про навколишній світ, яку людина отримує від сенсорних систем, нам недостатньо. Вичерпні знання про об’єкти дійсності, їх внутрішню сутність ми одержуємо з допомогою мислення – вищої абстрактної форми пізнання об’єктивної реальності.
Мислення – це процес пізнавальної діяльності, що характеризується узагальненим відображенням дійсності. Воно дозволяє людині сприймати не лише зовнішній, але й внутрішній бік предмета, уявляти предмети, коли вони відсутні, передбачати їхню зміну зі зміною часу. Мислення - це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття. Виділяють такі види мислення:
- словесно-логічне;
- наочно-образне;
- наочно-дійове;
- теоретичне;
- практичне; 
- творче.

    Мислення здійснюється за допомогою понять. Поняття – це опосередковане й узагальнене знання про предмет, яке розкриває його істотні об’єктивні зв’язки і стосунки. У психології виділяють два види понять, що відрізняються за своїм походженням та психологічною будовою, тобто «життєві» та «наукові».
Мислення здійснюється поетапно. Початком розумового процесу є усвідомлення проблемної ситуації, тобто мислення починається із проблемної ситуації, для виходу із якої індивід повинен знайти й застосувати нові для себе знання чи дії. Подальші етапи розумового процесу полягають у формулюванні завдання й розробці стратегії його розв’язання. Під час розробки загальної схеми розв’язання завдання з’являється гіпотеза чи кілька гіпотез, які слід перевірити. Останній етап розумового процесу – це порівняння результату з вихідною умовою. Якщо результат відповідає умові, то завдання вважається розв’язаним. 
У процесі розумової діяльності людина використовує розумові операції – аналіз та синтез. Аналіз – це уявне диференціювання цілого на частини або уявне відокремлення з цілого його сторін, дій, відносин. Синтез – це уявне поєднання частин, властивостей у єдине ціле. Ще важливими розумовими операціями є порівняння, абстрагування та узагальнення. 
    Мислення, як і інші психічні процеси забезпечуються діяльністю кори головного мозку. Вона у правій та лівій півкулях несиметрична, але не лише зовні, а й у функціональному відношенні. Встановлено, що ліва півкуля забезпечує логічне абстрактне мислення та відповідає за письмо, читання, математичні розрахунки. Права півкуля забезпечує конкретне образне мислення та відповідає за емоційність мови, музикальність, орієнтацію в просторі, сприйняття геометричних фігур, малюнків, природних об’єктів.
Словесно-логічне мислення – провідний засіб теоретичного освоєння дійсності, що має вигляд міркування і здійснюється шляхом таких розумових дій як аналіз, синтез, абстрагування, порівняння, узагальнення. 

Теоретичне мислення – різновид словесно-логічного. Це засіб цілеспрямованого теоретичного освоєння дійсності, відтворення її в поняттях. Воно спрямоване на побудову узагальненого і усвідомленого образу світу. Теоретичне мислення має дві форми: дискурсивне (міркування, досвід, аргумент) та інтуїтивне мислення.
Кора великого мозку відповідає за виконання вищих психічних функцій – мислення та свідомості. Обидві півкулі працюють разом, але одна з них, як правило, домінує у кожної людини.

2. Вищим рівнем психічного відображення , властивого тільки людині як суспільно-історичній істоті є свідомість. Свідомість – це відображення у психіці людини ідеальних образів, своєї діяльності, самої себе. Це людська здатність ідеального відтворення дійсності в мисленні і тісно пов’язана із мовою. 
Свідомість – це особливе утворення, що сформувалось у ході суспільно-історичного розвитку на основі праці як специфічного виду людської діяльності. Вона являє собою таку функцію людської психіки, сутність якої полягає у в адекватному, узагальненому, цілеспрямованому активному відображенні, що здійснюється у творчому перетворенні зовнішнього світу.    Головною умовою виникнення та розвитку людської свідомості є спільна діяльність людей за допомогою знарядь праці. Вона вимагає скоординованих спільних дій і постійного спілкування. Суб’єктивним носієм свідомості є мова. Людина не отримує свідомість від народження, вона формується не природою, а суспільством шляхом засвоєння загальнолюдського досвіду, що передається в процесі навчання, яке неможливе без мови, бо вона є засобом                                 передачі інформації, накопиченої впродовж розвитку людства. 
Необхідною складовою свідомості є знання. Усвідомити щось – це означає включити його в систему своїх знань і віднести до певного класу предметів чи явищ. До структури свідомості належать всі пізнавальні процеси:                                       відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, уява.
Свідомість спирається на безліч вроджених і набутих механізмів, чия дія протікає несвідомо й підсвідомо. Явища людської психіки дуже різноманітні. Сукупність психічних явищ у станах людини, що лежать поза сферою розуму, не підзвітні їй і в конкретний момент не піддаються контролю, належать до несвідомого. До несвідомих процесів належать безумовнорефлекторні акти, які захищають життя та здоров’я. багато знань, стосунків, переживань, які внутрішнім світом кожної людини, не усвідомлюються нею. Несвідоме – неодмінний складник психічної діяльності кожної людини. Неусвідомлені сигнали організм також використовує для регулювання певних процесів, проте це відбувається на підсвідомому рівні. 

ІV. Узагальнення, систематизація, контроль знань і вмінь учнів.

1. Робота із матеріалами на електронній дошці про різноманітність свідомих та несвідомих вчинків людини. 
Свідоме і несвідоме функціонують у гармонійній єдності. Коли людина опиняється в ситуації, яка вимагає нового способу розв’язання, то пошуком керує зона прозорої свідомості. Проте тільки людина приймає те, чи інше рішення, керування поведінкою передається до сфери несвідомого. 
Свідомість – не просто образ дійсності, а особлива форма психічної діяльності, орієнтована на відображення й перетворення дійсності. Свідомість передбачає усвідомлення людиною не тільки зовнішнього світу, але й самої себе, своїх відчуттів, образів, уявлень і почуттів.
Свідомість допомагає людині осмислити об’єктивний світ і власне буття. Вона вибудовує модель навколишнього світу і відіграє вирішальну роль у будь-якому виді діяльності.
2. Дослідницький практикум № 5

Тема: Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту.

Мета: Визначити за допомогою тестування тип темпераменту та силу нервових процесів.

Обладнання: Тест-опитувальник Айзенка, що складається з 56 запитань, бланк для відповідей, ручка або олівець.

Хід роботи

1. Вам пропонується відповісти на 56 запитань.

2. Прослухайте їх і дайте відповідь, чи погоджуєтеся ви з даним твердженням. Якщо погоджуєтеся, то в бланку для відповідей поряд із відповідним номером поставте знак + , якщо ні  знак – 

Пам’ятайте, що в тесті немає «поганих» і «хороших» відповідей. Кращою буде та відповідь, яка першою у вас виникла.

1. Ви відрізняєтеся непосидючістю.

2.   Ви запальні й імпульсивні.

3.   Найчастіше ви нетерплячі.

4.   Ви ініціативні й рішучі.

5.   Ви завзяті, навіть уперті.

6.   Ви швидко орієнтуєтеся в суперечках, спритні.

7. Ритм вашої діяльності нерівномірний, стрибкоподібний.

8.   Ви полюбляєте ризикувати.

9.   Ви легко пробачаєте образи.

10. Ваша мова швидка й емоційна.

11.  Ви часто страждаєте від своєї неврівноваженості.

12. Ви не терпите недоліків.

13. Вас захоплює все нове.

14. Ваш настрій часто змінюється.

15. Ви життєрадісна й весела людина.

16. Енергія б’є ключем, ви завжди зібрані.

17.  Ви часто залишаєте розпочате на півдорозі.

18.  Ви не завжди адекватно оцінюєте свої сили.

19.  Ваші інтереси й захоплення часто змінюються.

20.  До планів, що змінилися, і до нових обставин ви звикаєте легко.

21.  Вам не складно відволікатися від своїх справ, ви можете швидко вирішити чужі проблеми.

22.  Ретельна і копітка праця не для вас.

23.  Ви чуйні, любите спілкування.

24.  Ваша мова виразна й голосна.

25.  Ви не панікуєте навіть у складних ситуаціях, у вас відмінне самовладання.

26.  Ви легко засинаєте й швидко просинаєтеся.

27.  Вам складно зосередитися, прийняти обмірковане рішення.

28.  Ви непослідовні, неуважні.

29. Ви стримана й холоднокровна людина.

30.  У своїх словах і справах ви послідовні.

31.  Ви обережні й розважливі.

32.  Витримані, умієте очікувати.

33.  Ви мовчазна людина, не полюбляєте порожніх балачок.

34.  Ваша мова розмірена, спокійна.

35.  Ви грамотно розподіляєте свої сили, ніколи не викладаєтеся повністю.

36.  Ви дотримуєтесь розпорядку дня, ви чітко плануєте свої справи.

37.  Спокійно сприймаєте критику, байдужі до пересудів.

38.  Вам складно швидко переключитися на іншу діяльність.

39.  З іншими людьми у вас рівні, добрі стосунки.

40. Ви акуратні, педантичні у дрібницях.

41.  Вам складно пристосовуватися до нових умов і планів, що змінилися.

42.  Ви не полюбляєте багато рухатися, повільні.

43.  Ви сором'язлива людина.

14.  Зміна обстановки викликає у вас збентеження.

45.  Ви невпевнені в собі, своїх силах.

46.  Самотність не обтяжує вас.

47. Невдачі й неприємності надовго виводять вас із рівноваги.

48.  У складні життєві періоди ви замикаєтеся в собі.

49. Ви не надто витривалі, швидко втомлюєтеся.

50.  Ваша мова тиха, іноді невиразна.

51. Ви автоматично переймаєте риси характеру співрозмовника та його манеру говорити.

52.  Ви сентиментальні і вразливі.

53. У вас завищені вимоги до себе й навколишнього світу.

54.  Вам властива деяка млявість і підозрілість.

55.  Вас легко скривдити.

56. Вам приємно, коли оточуючі вам співчувають.

3.   Обробка результатів:

У тесті 4 групи запитань, у кожній із них — 14 тверджень.

Перші 14 (з першого по чотирнадцяте твердження) описують холеричний темперамент.

Друга група (15-28 твердження) характеризує сангвініка.

Третя група (29-42 твердження) стосується флегматичного типу темпераменту.

Четверта група (43-56 твердження) описує меланхолічний темперамент.

Якщо в якійсь із груп ви одержали більше 10 плюсів, то цей тип темпераменту у вас домінантний. Якщо кількість плюсів 5-9, то ці риси виражені у вас значною мірою.

І якщо позитивних відповідей менше 4, то риси такого типу темпераменту слабко виражені.

Висновок:

Заповніть таблицю.

Темперамент — це індивідуальна особливість людини, що проявляється в силі емоційних реакцій, а також у збудливості, врівноваженості, швидкості, ритмі й інтенсивності психічних процесів.

На основі цих поглядів сформувалося вчення про чотири типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний та меланхолічний.

За І. Павловим, різні типи вищої нервової діяльності розрізняються за такими показниками:

• силою процесів збудження та гальмування в корі головного мозку;

• урівноваженістю процесів збудження та гальмування в корі головного мозку;

• рухливістю процесів збудження та гальмування в корі головного мозку (тобто швидкістю, з якою збудження може змінитися на гальмування і навпаки).

Із комбінації вищезазначених показників І. Павлов визначив чотири типи вищої нервової діяльності.

Мислення допомагає нам розуміти самих себе, інших людей, відрізняти свої та чужі думки.

V. Підсумок уроку.

Вправа «Особистий кошик»

Учні визначають головні моменти уроку й ті знання, що вони хотіли б узяти із цього уроку в майбутнє життя.

VІ. Надання та пояснення домашнього завдання.       

• Опрацювати матеріал в підручнику.
• Підготувати кросворди «Мій добовий ритм»