Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Буква Щщ, позначення нею звукосполучення [шч]. Бесіда на тему «Наша Батьківщина»“

Українська мова

Тема: Буква Щщ, позначення нею звукосполучення [шч]. Бесіда на тему «Наша Батьківщина»

Мета: вчити правильно, злито вимовляти два звуки [шч] і позначати їх однією буквою Щ, щ; читати слова та речення з цією літерою; удосконалювати вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів; формувати вміння слухати і виразно читати вірші; розвивати артикуляційні вміння, фонематичний слух, мовлення дітей; розширювати словниковий запас; виховувати любов до рідного краю, своєї Батьківщини.

Обладнання: зображення літери Щ, щ («ща»); предметні малюнки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення вивчених звуків і букв

— Роздивіться букви.

 а е о у и і я ю є ї

— Знайдіть усі букви на позначення голосних звуків. Скільки їх? (10)

— Назвіть букви, що позначають голосний звук [а], [е], [і], [у]. Чому таких літер по дві?

— Скільки букв позначають голосні звуки [и], [о]? Які саме?

— Назвіть букви, що на початку складу позначають сполучення приголосного м’якого звука [й’] з голосним.

— Назвіть букви на позначення приголосних звуків. Нам залишилося вивчити ще дві літери, і ви будете знати всі букви української абетки.

2. Закріплення артикуляції звуків [ш], [ш’]

— Послухайте скоромовку. Який приголосний звук зустрічається в ній на початку слів найчастіше?

Мама шубку Шурі шила,

Шовком, шерстю шви обшила.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

— Послухайте скоромовку ще раз. Якщо почуєте приголосний твердий звук [ш] на початку слова, то плесніть у долоні. (шубку, Шурі, шила, шовком, шерстю, шви, шубка, нашій, Шурі)

— У яких словах звук [ш] чується в середині? (Обшила, вийшла, прехороша, на порошу.) У якому слові звучить м’який приголосний звук [ш’]? (Нашій.)

— Якими буквами позначаються ці приголосні звуки на письмі? (Великою і малою буквами Ш.)

— Потренуйтеся чітко вимовляти звук [ш]. Це нам знадобиться для вивчення нової букви.

Учні вивчають скоромовку зі слів учителя, проговорюють її в повільному темпі, чітко вимовляючи приголосні звуки [ш], [ш’].

3. Звуко-буквений аналіз слова. Закріплення артикуляції звуків [ч], [ч’]

— Подивіться на казкових героїв (Чебурашка і Чіполіно). Чи впізнаєте ви їх? Хто це? Пригадайте, які звуки і букви ми вивчали з цими героями.

— Назвіть перші звуки кожного імені. Якою буквою позначаються приголосні твердий [ч] і м’який [ч’]?

— Послухайте скоромовку про цих казкових героїв. У яких словах чуються звуки [ч], [ч’]?

Чепурненький Чебурашка Чіполіно чеше чуб.

— Потренуйтеся чітко вимовляти звуки [ч], [ч’]. Це нам також знадобиться для вивчення нової букви.

Учні проговорюють скоромовку в повільному темпі, чітко вимовляючи приголосні звуки [ч], [ч’].

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні на уроці ми вивчатимемо ще одну літеру нашої азбуки. У чому її особливість, ви з’ясуєте протягом уроку, навчитеся вимовляти і читати слова та речення з цією літерою.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Виділення звуків [ш], [ч] та [шч] зі скоромовок

• На шафі — шапка, у шафі — шуба.

• На печі смачні та гарячі пшеничні калачі.

• У лузі журавлик щипав собі щавлик.

Купіть йому горщик — він зварить вам борщик.

— Чуємо і вимовляємо твердий звук [ш] у словах шафа, шапка, шуба; твердий звук [ч] у словах смачні, пшеничні та тверді звуки [шч] у словах щипав, щавлик, горщик, борщик.

2. Звуко-буквений аналіз слів

— Зробіть звуковий аналіз слова дощ.

— Якими буквами ви позначите два перші звуки? (Буквами д, о.)

— Назвіть два звуки, що залишилися не позначеними буквами.

Учні хором вимовляють звуки [ш], [ч]. Учитель повідомляє, що два сусідні звуки [шч] позначаються однією буквою щ.

   д о    щ

— А ви любите, коли йдуть дощі? Які дощі — літні чи осінні — вам більше до вподоби?

— Зробіть звуко-буквений аналіз слова дощі.

   д о    щ    і

Учитель звертає увагу дітей, що в такому випадку буква щ позначає твердий звук [ш] і м’який звук [ч’]. Не можна обидва звуки вимовляти м’яко.

3. Вимовляння слів із сусідніми звуками [шч], [шч’]

— Вимовте слова парами.

Дощ — дощі, борщ — борщі, хрущ — хрущі, кущ — кущі, лящ — лящі.

— Повторіть повільно слова скоромовки. Правильно вимовляйте звуки [шч].

Щедрий дощик площу полоще.

4. Гра «Злови звуки»

Правила гри: I ряд плескає в долоні, якщо звуки [шч] вимовляємо на початку слова; II ряд — в середині; III ряд — у кінці слова. Стережіться пасток: слів без заданих звуків!

Слова для гри: дощечка, щавель, мишка, щастя, щелепа, січень, ящірка, щит, лящ, ящик, тихше, борщ, плющ.

5. Ознайомлення учнів з буквою Щ, щ («ща»)

— Подивіться на велику і маленьку букву щ. Чим вони подібні? (відрізняються тільки розміром)

— На які букви схожі? (ш, ц)

— На що подібна буква щ? (На щітку, гребінець із трьома зубцями, щуку, яка запливла у водорості тощо.)

6. Вправи з читання

1) Читання таблиці складів з буквою щ («ща»)

ша	шо	ши	ше	шу	ші
ча	чо	чи	че	чу	чі
ща	що	щи	ще	щу	щі

Учні читають склади рядами, стовпчиками, вибірково за вказівкою вчителя.

— Доберіть слова, що починаються на ща, що, щи, ще, щу, щі. (Щастя, щока, щирий, щедрий, щука, щітка.)

2) Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі

3) Читання слів у стовпчиках з опорою на злиття (з дошки, з таблиці)

щоки   вище

щойно  дощ

Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій уклоніться

За щасливий день вчорашній.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота за Букварем

1) Читання стовпчиків слів за Букварем (с. 122)

2) Заучування фрази: «Буква “ща” на письмі позначає два твердих приголосних звуки: [ш] і [ч]»

3) Ознайомлення з букварним тестом — віршем Василя Симоненка

а) Вступна бесіда за темою тексту з використанням ілюстрації в Букварі

— Погляньте на ілюстрацію. Що ви бачите на передньому плані? На задньому? Що вгорі? Яке прочитане нами слово може бути підписом до малюнка? (Батьківщина)

б) Попередня словникова робота з опорою на життєвий досвід дітей

— Яке значення має слово Батьківщина?

— Чому в Букварі слова батько, батьківський, Батьківщина розміщено поруч?

— Отже, від якого слова утворилось слово Батьківщина? (Батьки, тому що це земля, де ти народився, земля батьків, предків.)

— Які інші слова ви добирали до слова Батьківщина, коли вивчали букву ї. (Вітчизна, рідний край.)

— Таким чином Батьківщина — це країна, а також місцевість, де людина народилася, де живуть її батьки; рідний край; урочисто — вітчизна; ще — місце зародження або виникнення чогось.

— Розкажіть про свою маленьку батьківщину (рідне місто, село).

— Крім того для всіх людей є ще й велика Батьківщина — країна, де ці люди народилися, де жили їхні предки. Для нас це Україна. Тому ми всі звемося українцями, бо живемо в цій державі. Але в Україні, крім українців, живуть люди інших національностей — росіяни, білоруси, поляки, татари, греки та ін.

в) Підготовка до первинного сприймання тексту

— До кого звертається автор вірша?

г) Читання тексту вчителем

д) Колективне читання вірша вголос

е) Самостійне читання вірша учнями

є) Вибіркове читання за завданням учителя

— Прочитайте рядок зі звертанням. Вимовляйте його лагідно, повчально, урочисто. Зверніть увагу, як виділено слово сину з обох боків комами. Так для тих, хто читає, виділяють звертання, якщо воно стоїть у середині речення.

• 1-й і 3-й рядок хором читають хлопчики; 2-й і 4-й — дівчатка.

• Потім 1-й і 3-й рядок хором читають учні першого варіанта, 2-й і 4-й — другого.

• Читання в парах: 1-й і 3-й рядок — перший учень; 2-й і 4-й — другий учень.

• Інтонування вірша: 1-й і 2-й рядок — повчально; 3-й і 4-й — урочисто.

• Читання вірша окремими учнями (за можливості — напам’ять)

ж) Робота з моделями (схемами) речень за змістом прочитаного. Запис за вчителем схеми речення

Можна, сину, вибрати Батьківщину?

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

2. Продовження роботи за Букварем (с. 122–123)

— Розгляньте нашу буквоніжку. Назвіть літери, що позначають голосні звуки.

— Назвіть літери, що позначають дзвінкі приголосні, глухі приголосні, шиплячі, що позначають завжди м’який звук, два звуки: приголосний і голосний; два твердих приголосних звуки.

1) Підготовка до сприймання нового тексту

а) Словникова робота

Шахти — підземні споруди, де добувають вугілля. Багато шахт в Україні на Донбасі.

Дніпро має старовинну назву Славутич. Іноді ці обидві назви вживають разом: Дніпро-Славутич.

б) Первинне ознайомлення з текстом «Наша Батьківщина» (читання вчителем)

— Якими словами тексту можна пояснити, що ж таке Батьківщина?

в) Самостійне читання тексту дітьми

г) Вибіркове читання за завданням учителя

— Знайдіть і прочитайте речення про те, як називається наша Батьківщина.

— Прочитайте початок тексту, кінцівку.

— Прочитайте речення про лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади.

— Що здавна звучить у нашому краї? Зачитайте, будь ласка.

— Куди несе свої води Дніпро-Славутич?

д) Робота з прислів’ям (с. 123)

Читання прислів’я окремим учнем.

Читання «дощиком».

Читання за рядками, за варіантами, хлопчиками, дівчатками.

З’ясування значення прислів’я: «як не буває пташки без пісні, так не буває людини без Батьківщини»; «Пташка любить пісню, а людина — рідний край».

VІ. Підведення підсумків уроку

— Які букви вивчали на уроці? (букву щ) Які звуки вона позначає?

— Назвіть кілька слів, що починають писатися з букви щ.

— Що нового про рідний край ви дізналися з тексту Букваря «Наша Батьківщина»?

— Дізнайтеся більше про свою малу батьківщину вдома у дорослих.