Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Закріплення букви Щщ. Вправи на звуко-буквений аналіз слів. Читання текстів на вивченні літери“

Українська мова

Тема: Закріплення букви Щщ. Вправи на звуко-буквений аналіз слів. Читання текстів на вивченні літери

Мета: закріпити знання дітей про звукове значення букв Щ, щ («ща»); удосконалювати вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів, навичку свідомого інтонаційного читання; розвивати артикуляційно-вимовні вміння, мислення школярів, усне мовлення; збагачувати словниковий запас учнів; навчати висловлювати свої думки у логічній послідовності; виховувати гуманні почуття, працелюбність.

Обладнання: складова таблиця; предметні малюнки.

Тип уроку: закріплення й узагальнення вивченого матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Артикуляційно-вимовні вправи

Ща-ща-ща — вигляну з куща.

Щу-щу-щу — наварю борщу.

Ще-ще-ще — шанування ось таке.

Щи-щи-щи — здоровенькі були!

2. Робота над скоромовкою (вимова, інсценізація)

Пішли рясні дощі.

Ловилися лящі.

А хлопці — мов хлющі:

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі!

3. Вправи з римування

• Ось у кухні горщик, в ньому — смачний... (борщик).

• Одягнув я плащ — буде в юшку... (лящ).

• Зелені нарвем, що всі звуть... (щавлем).

• Взимку як вітрище свище, то гуляє... (морозище).

• В роботі в нас зупинка, бо зараз... (фізхвилинка).

4. Повторення вивченого матеріалу

— Із якою буквою ми ознайомилися на попередньому уроці читання? Які два приголосні звуки вона позначає одночасно?

— Пригадайте прислів’я про Батьківщину, яке ми прочитали на попередньому уроці. Поясніть його думку.

Людина без Батьківщини — що пташка без пісні.

— Прочитайте надрукований на дошці інший вислів народної мудрості.

Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.

— Чим схожі ці прислів’я? Чим вони відрізняються? Спробуйте самостійно розтлумачити смисл нового прислів’я.

5. Бесіда про малу батьківщину учнів

— Чи дізналися ви вдома у дорослих, як ми домовлялися, щось нове й цікаве про свою малу батьківщину?

— Розкажіть, як зветься місто (селище, село), де ви народилися і живете. Чи можете ви пояснити походження його назви? Звідки ви про це дізналися?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Прочитайте ще одне прислів’я. Як ви його розумієте?

Де руки і охота, там спора робота.

— Так, той, хто робить все із задоволенням, — це людина відповідальна, працьовита, вона береться охоче до справи. Така робота стає приємною і радісною.

— Але чи можна зі всією роботою впоратися лише працьовитими руками? Які знаряддя праці людям допомагають? Отже, сьогодні на уроці ми продовжимо навчатися читати з буквою щ, поговоримо про різні інструменти, необхідні людям для праці.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота в парах

— Ваше завдання поділити слова на три групи: одно-, дво- і трискладові.

Слова для гри: дощ, кущ, плющ, щука, щока, паща, щороку, вітрище щебече.

— Виконайте звуко-буквений аналіз слів плющ, щороку, вітрище.

2. Робота в групах

— Пропоную вам блоки слів. Ви повинні з’ясувати закономірність і додати потрібне слово чи цифру.

Ранок — сніданок

День — обід

Вечір — ? (вечеря)

Корова — 6

Вівця — ? (5, кількість букв)

Вовк — 4

Лисиця — 3

Кішка — 2

Молоко — ? (3, кількість голосних звуків)

Дід — баба

Син — дочка

Мати — ? (батько)

3. Робота за складовою таблицею

Фізкультхвилинка

Ще дощ іде, періщить злива,

Щенятко вимокло, як хлющ,

А щиглик, щебетун щасливий,

Щебече, пурхнувши на кущ.

4. Робота над віршем „Що для чого треба“

1) Підготовка до читання тексту

— Послухайте загадки Наталі Гуркіної. Додайте слово-відгадку хором.

 Хоч зубата, та не вилка,

Дерево пиляє... (пилка).

 В стіну ужене гвіздок,

Не цеглина – ... (молоток)!

 Вранці, як лежить роса,

Постриже траву... (коса).

 Хоча і гостра, не зубата!

Копає землю нам... (лопата).

 Як порвалася футболка,

Дірочку зашиє... (голка).

 З гострим лезом, не задира,

Нарубає дров... (сокира).

— Отже, що ви бачите на дошці? (Знаряддя праці, інструменти.)

— Розкажіть, що можна робити кожним із них.

2) Читання вірша вчителем

— Я читатиму вірш, а ви хором додавайте назву знаряддя праці.

3) Читання вірша учнями

Діти роздивляються малюнки, уточнюючи назви інструментів, перечитують текст по частинах, додаючи в кінці рядків потрібні слова.

4) Вибіркове читання

— Знайдіть і прочитайте запитання в тексті вірша.

— Прочитайте відповідь, додайте слово.

— Якими у вірші названо руки? (Руки завзяті, робочі, охочі до справи, здібні до наук.)

— Завзяті руки – це руки дуже діяльні, енергійні, які наполегливо переборюють труднощі, невідступно домагаються виконання важкої роботи.

Фізкультхвилинка (зорова гімнастика)

5. Робота над текстом „Про що шепотіли берізки“

1) Читання тексту вчителем

— Про що ж шепотіли берізки?

2) Читання тексту учнями

3) Вибіркове читання

— Кому було дуже цікаво про що шепочуть берізки?

— Що помітила сорока?

— На що було схоже гніздо?

— Як воно виглядало?

— Як ви думаєте, хто його змайстрував?

4) Робота за малюнком 

— Роздивіться малюнок. Яка ж пташка змайструвала собі таке гніздо? (ремез)

V. Підведення підсумків уроку

— Із якою буквою ми продовжували працювати на уроці? Які звуки вона позначає?

— Що було цікавого на уроці?

— Що було нового?

— Що нового ви дізналися про знаряддя праці?

— Послухайте прислів’я. Як ви їх розумієте?

У вмілого руки не болять.

Не взявши сокиру, хати не зробиш.

Без сокири не тесляр – без голки не кравець.

— Які знаряддя праці згадуються в словах народної мудрості?