Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Буква Юю, позначення нею звукосполучення [йу], звука [у] та м’якості приголосного“

Українська мова

Тема: Буква Юю, позначення нею звукосполучення [йу], звука [у] та м’якості приголосного. Опрацювання вірша Л. Українки «Пісенька весняної води»

Мета: ознайомити учнів зі звукосполученням [йу] та буквою, що його позначає; вчити виконувати звуко-буквений аналіз слів, читати склади і слова з вивченими буквами; розвивати мовлення учнів, уміння слухати, відтворювати прослухане; збагачувати словниковий запас; виховувати допитливість, бажання дотримуватися правил дорожнього руху, інтерес до української поезії.

Обладнання: предметні малюнки; таблиця з друкованими великою і малою буквою Юю.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Мовна розминка

1) Придумайте назву для казки

По обніжку йшов цапок.

Опирався на ціпок.

Він гілляки із лози

Ніс для білої кози.

А для сірих козенят

Півмішечка гарбузенят.

Бородою тряс цапок,

Опирався на ціпок. («Цапок»)

— Хто такий цапок?

— Коли ми вживаємо слово цапок? (Коли говоримо про маленьку тваринку або називаємо її лагідно.)

— А коли ця тварина доросла, як ми говоримо? (Цап)

— Який перший звук у слові? Дайте йому характеристику.

— Яким цей звук може бути ще?

— У якому слові віршика ви чули звук [ц′]?

— Що означає слово ціпок?

— Якою буквою на письмі позначаються звуки [ц], [ц′]?

2) Гра «Доповни словосполучення»

Великий камінь, а маленький... (камінець).

Великий прапор, а маленький... (прапорець).

Великий ремінь, а маленький... (ремінець).

— Що спільного у доповнених словах?

3) Чистомовка

Ця-ця-ця — до крамниці зайшла вовчиця.

Це-це-це — купила ковбаси кільце.

Ці-ці-ці — і дві паляниці.

Ці-ці-ці — ще й трохи гірчиці.

2. Читання стовпчика слів

Цирк

сцена

цуценя

хлопець

залізниця

— Прочитайте слова мовчки.

— Прочитайте:

• слова з одним складом;

• слово із наголосом на першому складі;

• слово з двома звуками [ц];

• слово, у якому кількість букв і звуків буде різною.

3. Читання складів і слів із буквою Ї

— Подивіться, які незвичайні конвалії розквітли на дошці. Прочитайте склади, надруковані в пелюстках.

4. Повторення букв, що позначають сполучення звука [й’] з голосним

— Зробіть звуко-буквений аналіз слів їжа, яма. Скільки в них звуків? А букв?

— Якою буквою ви позначили звуки першого складу? Чому?

          ї         ж  а   я         м  а

— Порівняйте «роботу» букв Я, Ї в проаналізованих словах. Коли ці букви позначають сполучення приголосного м’якого звука [й] з голосним? (На початку складу.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну літеру, яка позначає сполучення приголосного м’якого звука [й] із голосним. Тобто ця буква виконує таку саму «роботу», як і літери Я, Ї. Спробуємо визначити, на що вона схожа, знайдемо її у абетці. Навчимося читати слова з нею.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Звуковий аналіз слова

— Послухайте вірш. Що робили діти?

Юра рибку упіймав,

Гриць картоплі накопав,

Петрик із кринички

Витягнув водички,

А маленька Юля

Принесла цибулі,

Кропу і петрушки —

Зварить мама юшки.

— Про кого цей вірш?

— Що зробив Юра?

— Що зробила Юля?

— Що ви можете сказати про Юру і Юлю?

— Що таке юшка? (Суп із риби.)

— Поділіть слово юшка на склади. Визначте наголошений склад.

— Схарактеризуйте звуки слова, позначте їх у схемі. Що нового, незвичного ви побачили?

— Спробуємо позначити звуки відповідними буквами. Назвіть звуки першого складу. (Злиття [йу].) Ці два звуки домовилися позначати однією буквою, яка так і називається — ю.

Учитель підписує під схемою першого складу одну букву ю, показує стрілочками, що вона позначає обидва звуки.

— Закінчіть аналіз цього слова.

(Учні з’ясовують, що приголосний твердий звук [ш] позначається літерою Ш; приголосний твердий звук [к] — буквою К; голосний звук [а] — буквою А.)

— Що позначає буква Ю в першому складі? Отже, буква Ю на початку складу та після голосного позначає два звуки: [й], [у].

2. Ознайомлення з буквою ю

— Порівняйте велику і малу букви ю. (букви відрізняються тільки розміром)

— Порівняйте букву Ю з літерами Н, О. Що в них є спільного і чим вони відрізняються?

— Що нагадує буква Ю своєю формою? Послухайте вірш.

Букву Ю я впізнаю —

Трохи дивна буква Ю.

Нібито до ясена

Буква О прив’язана.

Сіють, миють і співають —

Букву Ю слова ці мають.

Імена Юрко, Юхим —

З неї починаєм їх.

У абетці от дива —

Перед Я стоїть вона.

3. Упізнавання звукосполучення [йу] в словах

Учитель просить іще раз послухати вірш про те, як діти допомагали мамі варити юшку, запам’ятати всі слова, у яких чується звукосполучення [йу]. ([йу]: Юра, Юля, юшка.)

— А ось як дівчинка працює в гаю. Послухайте, що вона робить, запам’ятайте слова зі звукосполученням [йу].

Ой гаю, мій гаю,

Я в тобі часто буваю,

Квіточками засіваю,

Водичкою поливаю.

([йу]: гаю, буваю, засіваю, водичкою, поливаю.)

4. Добір слів зі звукосполученням [йу] учнями

— Розкажіть про власні захоплення, інтереси, роботу. Добирайте слова, які закінчуються на [йу].

Я (що роблю?) співаю, танцюю, читаю, малюю, граю, доглядаю…

— Слів, що починаються звукосполученням [йу], в українській мові мало. В основному вони потрапили до нашої мови з інших, іноземних мов. Спробуйте пригадати й назвати ці слова, пояснити їхнє значення.

Юрба — велике скупчення людей.

Юрта — житло народу, що часто пересувається степами: узбеків, казахів, монголів.

Юнга — молодий учень-матрос на кораблі.

Юннат — юний натураліст, який вивчає природу.

5. Порівняльне читання складів із буквами Ю, У, Я

—  Прочитатайте склади в таблиці спочатку в рядок, потім у стовпчик, порівняйте їхнє звукове значення.

юн юл юр юв юд юр юс

ун ул ур ув уд ур ус

— Склади першого стовпчика відрізняються наявністю приголосного м’якого звука [й]. Прочитайте далі.

юн юл юр юв юд юр юс

ян ял яр яв яд яр яс

Діти відмічають, що тепер склади відрізняються голосними звуками [у] — [а].

Фізкультхвилинка

Що ж, мабуть, прийшла пора

Трохи відпочити,

Я вас хочу на зарядку,

Друзі, запросити.

Руки вгору піднімаєм,

Швидко вниз їх опускаєм.

Нахил вправо, нахил вліво —

Повторімо знову вміло.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота за Букварем (с. 112-114)

1) Аналіз звукових моделей слів Юля і Юрко

2) Читання слів у стовпчику

• читання вчителем;

• самостійне читання;

• читання хором зі зміною темпу;

• читання ланцюжком.

3) Читання слів з буквою ю

Поспішаю дякую снідаю граю

повертаю співаю чекаю

— На яке запитання відповідають ці слова? Що вони означають? (Дію предмета)

— Прочитайте двоскладове слово (граю); трискладові слова (чекаю, дякую); чотирискладові слова (поспішаю, повертаю, співаю, снідаю).

4) Читання вірша Лесі Українки «Пісенька весняної води»

а) Читання вірша вчителем.

— Що робить весняна вода? (Біжу, стрибаю, рину, збиваю, зриваю)

— Чому такі дії вода виконує саме навесні?

— У яких словах є буква ю?

б) Читання вірша сильними учнями.

— Зі скількох речень складається вірш?

— Яке речення за емоційним забарвленням є окличним? Прочитайте його.

— Прочитайте розповідне речення.

— Прочитайте слова, в яких є буква ю.

— Прочитайте найменші слова. (З, гір, на, біжу, рину, всі).

— Прочитайте найдовші слова. (Долину, стрибаю, місточки, збиваю, гребельки, зриваю)

— Прочитайте перші слова кожного рядка. (З, біжу, місточки, всі)

— Прочитайте останні слова кожного рядка. (Долину, рину, збиваю, зриваю)

в) Виразне читання вірша Лесі Українки «Пісенька весняної води»

5) Ознайомлення з казкою «Івасик-Телесик»

а) Розглядування ілюстрації

— Кого ви бачите на малюнку? З якої це казки?

— Перекажіть уривок, до якого створено цю ілюстрацію.

б) Бесіда

— З давніх часів казки передавалися людьми із уст в уста. Вони складалися народом, тому й називаються народними. Казки поділяються на три групи:

ПРО ТВАРИН   ЧАРІВНІ   ПОБУТОВІ

— Казка «Івасик-Телесик» належить до чарівних казок, тому що в ній діють чарівні сили.

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

в) Читання казки вчителем

г) Читання уривка казки учнями

— Спершу прочитайте слова.

човник

приплинь

повертаючи

матінко

до бережка

їстоньки-питоньки

— Прочитайте текст. Чи співпадає він з вашим переказом?

д) Бесіда за змістом казки

— Як з’явився Івасик-Телесик?

— Як повелися бабуся і дідусь, коли побачили хлопчика?

— Хто ловив рибу?

— Для чого бабуся виходила на берег і гукала Івасика-Телесика?

— Хто допоміг врятуватися хлопчику?

е) Робота над виразністю читання

• Читання речень з окличною інтонацією.

• Читання речень зі звертаннями.

— З якою інтонацією потрібно читати слова автора, мами, хлопчика?

• Читання дощиком.

• Читання слів мами.

• Читання слів хлопчика.

• Читання слів автора.

• Читання за особами.

VІ. Підведення підсумків уроку

— З якою буквою ви ознайомилися на уроці?

— Що ви дізналися про цю літеру?

— Наведіть приклади слів із буквою ю.

— З якою казкою ознайомилися на уроці?

— Чи сподобалася вона вам?

— Хто головний герой казки і який він?

— Чи сподобався вам вірш Лесі Українки? Прочитайте його напам’ять своїм рідним удома.