Розробка уроку з всесвітньої історії 10 клас ( І курс ПТУ) на тему «Завершення та підсумки Першої світової війни»

Розробка  уроку з всесвітньої історії 10 клас ( І курс ПТУ) на тему

«Завершення та підсумки Першої світової війни»

 

Дмитренко Валерій Віталійович викладач історії ДНЗ «Богуславський ЦПТО»

 

 

Епіграф

 

“Війна буде повторюватися до тих пір, поки питання про неї буде вирішуватися не тими, хто помирає на полі бою”.

  Анрі Барбюс

 

Мета уроку:  -  повторити вивчений матеріал з теми, перевірити рівень засвоєння навчального матеріалу, визначити  обсяг знань та умінь учнів, використовуючи метод пізнавальної гри;

• розвивати історичне мислення, вміння  аналізувати   документальний та картографічний навчальний матеріал, працювати в групі;
• виховувати гуманізм, толерантність, повагу до історичного минулого.

Очікувані результати :

Учні повинні знати  зміст основних  понять і термінів, ключові дати цього періоду, вплив економічних і політичних процесів на хід війни; причини і наслідки розпаду багатонаціональних імперій, революційних подій у Європі

Уміти:

– встановлювати ти хронологічну послідовність і синхронність подій Першої світової війни, показувати на карті зони геополітичних зазіхань держав – членів Антанти та Троїстого союзу та основні битви Першої світової війни;

– визначати передумови війни та  узагальнювати основні політичні, економічні та світоглядні наслідки Першої світової війни

Тип уроку:  повторювально-узагальнюючий.

 

Основні поняття:  світова війна, «велика війна»,   бліцкриг, позиційна війна, геополітичні інтереси, мілітаризація, анексія, репарація, контрибуція, Версальсько-Вашингтонська система.

Обладнання: історичні карти:   “Територіальний поділ світу в 1876-1914рр.”, “Перша світова війна”,  “Європа в 1918-1924рр.”. Виставка літератури та фотоекспозиція, підручники,  атласи, хрестоматія, проектор, мультимедійна дошка.  Відеофільми:  (“Перша світова війна в кольорі”, “Перша світова війна. Канал 24”, “Миттєвості ХХ століття”). Мультимедійна презентація , картки-завдання. ППЗ “Всесвітня історія  1914-1939рр. 10 клас”.  Електронний атлас з курсу “Всесвітня історія. 10 клас”. Розробник: ЗАТ "Інститут передових технологій".

 

Основні дати:      1914-1918 рр.                  -   Перша світова війна

   28 червня 1914р.          -   «Сараєвське вбивство»

   1 серпня 1914 р.          -   початок Першої світової війни

                             Квітень 1917 р.             - вступ США у війну

   11 листопада 1918р.     -   Комп’єнське перемир’я

   28 червня 1919 р.         -   Версальський договір

   

   Література:

1. Сорочинська Н.М., Гісем О.О. Всесвітня історія [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти   ​Тернопіль: Навчальна книга — ​Богдан, 2018.

2. Ладиченко  Т. В.  Всесвітня історія : (рівень стандарту) : підруч. для 10-го кл. закл. заг. серед. освіти /. – Київ : Генеза, 2018.

3. Всесвітня історія (рівень стандарту) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Павло Полянський. — К. : Грамота, 2018.

4. Гісем О. Мартинюк  О. Всесвітня історія [рівень стандарту] : підручник для 10 кл. закл. загальн. серед. освіти   Харків:  Ранок,  2018

5. Комаров  Ю., Мисан В. "Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900-1939 роках “. Навчальний посібник 10 клас.- К. :“Генеза”,  2004.

6. http://history.org.ua/, http://istoryk.in.ua/, https://history.vn.ua, https://www.istpravda.com.ua, https://uk.wikipedia.org/wiki/Перша_світова_війна, https://geomap.com.ua/uk-wh10/248.html

 

 

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

3. Повідомлення теми та мети уроку, особливостей його проведення.

4. Перевірка рівня знання учнями фактичного матеріалу та вміння

    застосовувати   ці знання у стандартних  та нестандартних умовах.

5. Оцінювання.

6. Підсумки та повідомлення домашнього завдання.

1.  Організаційний момент:

(підготовка учнів до уроку, емоційне налаштування, оголошення мети і завдань  уроку).

 

 Вступне слово викладача:  Iсторiя людства ряснiє вiйнами. Чи був хоч один день, коли нiде на планетi не  точилася вiйна?

  Вiйни мiждержавнi i громадянськi, локальнi i свiтовi, справедливi i загарбницькi.  Ще за печерних часiв люди воювали за ïжу, за зручнiшу печеру.  Пiзнiше - за iншу здобич, за дорогоцiнне камiння,  золото, за невiльникiв.  Потiм загарбували територiï заради корисних копалин, свiтового панування... Різні часи, різні масштаби, різна зброя (від кам'яної сокири до міжконтинентальної ракети) -та лишалася сутність. Адже так чи інакше, війна -це лихо, незалежно від того, визвольна вона чи загарбницька, бо страждають прості люди, плачуть матері і вдови, зростають сиротами діти.

В історії людства починаючи з 3600 року до нашої ери у світі відбулося приблизно 14600 воєн,  в яких загинули понад 80 млн. осіб.   А уся людська історія знала лише 292 роки без війни.

Хто б міг повірити, що  і наша держава, Україна, яка, здобувщи мирним щляхом незалежність, через 23 роки опиниться  у вогнищі війни, яке триває вже 5 років? Ми молимось і сподіваємось на припинення кровопролиття.

 

Повідомлення учня :   Пізнавальна  інформація з історїї воєн за матеріалами інтернету

 1. Найдовша в іторії “Столітня війна” тривала 116 років.

 2. Найкоротшою в історії війною була війна між Великобританією і Занзібаром 27 серпня 1896 року. Вона тривала рівно 38 хвилин.

3. Найменша сучасна армія - у Монако. Вона складається всього з 86 осіб.

4. Ватикан теж має свою армію, яка складається зі 100 чоловік.

5. В Англії за часів Якова I для того, щоб стати солдатом, достатньо було випити кухоль пива за рахунок короля і взяти у вербувальника аванс - один шилінг. Вербувальники ходили по корчмах, пригощали пивом, а на дні склянки лежав згаданий шилінг. Через деякий час будь-який британець, якого пригощали пивом, спочатку довго оглядав кухоль на світло.

6. Одного разу, під час вже згаданої  Першої світової війни, до місця перебування одного англійського корпусу підлетів німецький літак та скинув щось масивне. Злякані солдати розбіглися, бо подумали, що це бомба. Насправді ж це був великий надувний м’яч з написом "З першим квітня".

 

 

Повідомлення учня:  Цитати та вислови історичних постатей про війну

Війна - це деяка акція, завдяки якій люди, які не знають один одного, один одного вбивають заради слави і вигоди людей, які знають друга і один одного не вбивають.

Виграно війну, але не мир.                           Альберт Ейнштейн  

 

Війна - не пригода. Війна - хвороба. Як тиф.    Антуан де Сент-Екзюпері             

Війна в однаковій мірі обкладає даниною чоловіків і жінок,  але з одних стягає кров, з інших — сльози.                                                     Вільям Теккерей

 

Війна приємна тільки тим, хто не зазнав  її.  Флавій Вегецій Ренат

 

  Навіть переможна війна — це зло, яке повинно бути припинено мудрістю народів.                                                                                                     Отто фон Бісмарк

 

Якби людина вміла задовольнятися тим, що має, а не зазіхати на надбання сусіда, вона б завжди насолоджувалась світом і свободою.             

                                                                                                Жан де Лабрюйєр

 

Викладач ставить завпитання перед групою : Яке з визначень, на їх думку, найбільш влучно відображає суть війни? (учні після короткого обговорення висловлюють свої думки та роблять висновок)

Викладач :  На сьогоднішньому уроці в ігровій формі ми повторимо вивчений матеріал стосовнопередумов та подій  Першої світової війни та її наслідків, з’ясуємо як ви засвоїли  навчальний  матеріал, які факти цього часу вам запам’яталися, які уроки ми можемо винести з навчального матеріалу

 Наше заняття проходитиме в кілька етапів: (слайд на екрані з переліком етапів уроку, та фотографіями  які демонструють тему уроку)

I етап:

1. Термінологічний диктант.
2. Робота біля дошки, з картою.
3. Повторення вивченого в ході  фронтального опитування ( Інтелектуальна розминка та вправа “Так чи Ні”).
4. Ігрові завдання “Про кого йде мова”, “Про яку битву йде мова”, “Розшифруй код”, “Загадковий конверт”.
5. Представлення учнівських проектів та презентацій.

 

II етап: (за умови, коли відведено на тематичне оцінювання два уроки)

Проведення історичної вікторини з використанням мультимедійного проектора  та проведення комп’ютерного тестування по темі уроку

 

Викладач:  Події, про які ми сьогодні поговоримо, відбулися  понад  100 років тому назад. Вони увійшли в історію під назвою Перша світова війна, котра, на думку політиків,  мала б стати "війною, що припинить всі війни”.  За спогадами сучасників тих подій  з  радістю і захопленням солдати  обох воєнних блоків відправлялись на фронт на « велику війну», сподіваючись до Різдва  1914р. повернутись додому з перемогою.

Подивіться на невеличку експозицію. Ви бачите книги  та фото про Першу світову війну. Вони є свідченням минулого, які дозволять нам краще відчути особливості того часу. Показ долі людини у війні, розкриття  ідеї  „війна і мир” - ці мотиви стали провідними у світовій літературі першої чверті XX ст., у творах французів А.Барбюса і Р.Ролана, чеха Я.Гашека, німців Т.Манна і Е.М.Ремарка, американця Е.Хемінгуея. Ці твори ви могли  вивчати на уроках світової літератури або самостійно. Перша світова війна боляче вдарила і по Україні. Адже, не маючи власної держави, українці змушені були вбивати один одного в складі ворогуючих воєнних блоків.

Коротке повідомлення учня про долю українців у роки війни в творах співвітчизників (орієнтовний текст виступу).

Українська література також висвітлювала  проблеми війни, адже українці західних земель воювали на боці Австро-Угорщини, а вихідці зі Східної України - у складі російських військ. Українські исьменники, які  брали безпосередню участь у бойових діяхпереосмислювали своє життя та  воєнний досвід, - так виникли збірки „Чорні маки” С.Васильченка, „Кроваве поле” О.Маковея. Марко Черемшина („Село за війни”), К.Гриневичева („Непоборні”), Б.Лепкий („Листи Катрусі”, „Моя вина”, „У таборі”) , О.Кобилянська  („Лісова мати”, „Апостол черні”, „Назустріч долі”, „Зійшов з розуму”  та ін.) різнопланово представили події війни

Викладач: Розпочнемо наш урок з термінологічного диктанту

Термінологічний диктант

 1. Як назвали подію, що стала приводом розв’язання Першої світової війни?              (Сараєвське вбивство)

      2. Як називалась міжнародна організація, створена на Паризькій мирній конференції з метою забезпечення миру в світі? (Ліга Націй)

      3. Яка країна перейшла з Троїстого Союзу до Антанти  і була   “переможеною” серед переможців?  ( Італія)

      4. Яка країна стала союзником Сербії в протисоянні з Австро-Угорщиною?  (Росія)

      5.  Як називався фронт, на якому вперше застосували танки?  (Західний)

      6.  Яка дата вважається днем закінчення Першої світової війни? ( 11.11.1918 р.) 

      7.  Як перекладається термін “бліцкриг”? (блискавична війна)

      8. Яка країна застосовувала тактику необмеженої підводної війни?  (Німеччина)

 9.  Як називали людей, які тікали з фронту?  (дизертири )

10.   Яка країна підписала з Німеччиною сепаратний мирний договір, тому не була запрошена на Паризьку конференцію?  (Росія) 

Перевіряємо роботи. Учні обмінюються своїми зошитами та перевіряють роботи. Викладач зачитує   номер питання та правильну відповідь,  учні ставлять «+» або «--», одночасно  повторюються і закріплюються в пам’яті вірні судження. В залежності від кількості правильних відповідей виставляється самими учнями оцінка в зошит.

 

Викладач:  На світанку 11 листопада 1918 р. між Німеччиною та її противниками було підписано Комп’єнське перемир’я. Об 11-й годині ранку пролунав сигнал "Припинити вогонь!"  Прогримів перший залп артилерійського салюту. Перша світова війна закінчилася. 11 листопада - День пам'яті - закінчення першої світової війни відзначається в країнах Європи.

 

Викладач:  Ми успішно виконали першу частину нашої роботи. Тепер перейдемо до наступної частини. У формі бесіди, діалогу ми постараємося з’ясувати, які процеси відбулися  на початку ХХ століття, і чому суперечності переросли в світову війну.

Робота біля дошки. Два учні  заповнюють таблиці  “Агресивні плани (геополітичні інтереси ) країн Антанти та Троїстого Союзу”

Антанта

Англія
Франція
Росія

 

 

Троїстий Союз

Німеччина
Австро-Угорщина

 

У цей самий час викладач з класом проводить  інтелектуальну розминку. Заздалегідь підготовлені асистенти викладача поділяють клас на дві  групи      (по рядах) і ставлять запитання по черзі кожній групі. Якщо  якась група не може дати відповідь, запитання переходить до іншої. Облік позитивних відповідей записує другий асистент викладача, і наприкінці розминки підбиває бали (в асистента є таблиця зі списком учнів, в якій він виставляє бали). Орієнтовний перелік запитань:

1. Які країни займали провідне становище в світі на початку ХХ століття?

(США, Англія, Франція, Німеччина, Росія)

2. Покажіть на карті ці держави та їх столиці, лідерів.
3. Яка держава була найбільшою колоніальною імперією і мала могутній  військово-морський флот? (Велика Британія)
4. Назвіть і покажіть молоду могутню  державу, яка виникла в Європі в 1871р. (Німеччина)
5. Хто і як об’єднав Німеччину? (Бісмарк “залізом та кров’ю”)
6. Як називається воєнно-політичне об’єднання кількох держав, створене з метою агресії? (Блок)
7. Скільки воєнно-політичних блоків існувало на початку ХХ ст.? (Два)
8. Назвіть ці воєнно-політичні блоки.  (Троїстий Союз та Антанта)
9. Коли було створено Троїстий Союз, який його склад ? (1882р.Німеччина, Австро-Угорщина, Італія)
10.   Які зміни сталися в Троїстому Союзі   та його назві після початку війни? (З блоку вийшла Італія, а до нього приєднались Туреччина та Болгарія і він став називатись Четверний Союз)
11. Яка країна вперше застосувала танки? ( Велика Британія )
12. Як називався блок, який протистояв Троїстому Союзу? (Антанта)
13.     Коли і в якому складі було створено Антанту?  ( 1904-1907рр. : Англія, Франція, Росія)

14. Яким шляхом   великі держави розв’язували  суперечності на початку століття? (Шляхом війни)

15. Які бувають війни за характером? (Визвольні, вітчизняні, справедливі, несправедливі, світові, громадянські)

16. Чому цю   війна назвали  світовою, яким був її характер?  (Взяли участь 38 країн світу, за характером загарбницька та несправедлива)

 

Вправа “ТАК, НІ”

Викладач  шляхом  фронтального бліц-опитування ставить запитання по черзі кожному учню з першої, а потім другої групи. Асистенти ведуть аналогічний облік правильних відповідей.  (замість усного опитування можна написати графічний диктант з меншою кількістю питань).

 

ВАРІАНТ  1

1. В ХХ столітті відбулось три світові війни. (НІ )

2. План бойових дій Німеччини в Першій світовій війні носив ім’я “Барбаросса” (НІ)

3. Приводом до розв’язання Першої світової війни стало “Сараєвське вбивство”. (ТАК)

4. Першими застосували отруйні речовини у війні англійці.  (НІ)

5. Італія в 1915р.  перейшла на бік Антанти.  (ТАК)

6. Підводний флот Німеччини потопив англійський лайнер “Лузитанія”.  (НІ)

7. Необмежену підводну війну проводила Росія. ( НІ)

8. Термін бліцкриг перекладається як блискавична війна .( Так)

9. Брусиловський прорив відбувся на Східному фронті.   (ТАК)

10. Битву на Соммі історики назвали “м’ясорубкою”.   (НІ)

11. Країни Антанти здобули перемогу в 1 світовій війні.  ( ТАК)

12. За характером 1 світова війна була справедливою та визвольною.  ( НІ)

13. В 1 світовій війні головними були Західний та Східний фронти.   ( ТАК)

14. Останнім російським царем був Олексій ІІ.    ( НІ)

15. Підсумком і світової війни став Брестський мир.   ( НІ)

16. Росія підписала з Німеччиною сепаратний мирний договір.   (ТАК)

17. Першими в світовій війні використали танки англійці.   ( ТАК)

18. 1 світова війна тривала 4 роки.    (ТАК)

19. Німеччина першою оголосила війну Росії в 1914р.  ( ТАК)

20. Отруйні речовини були вперше використані під Верденом.    (НІ)

ВАРІАНТ  2

1. У Першій світовій війні поразку потерпіла Німеччина.  (ТАК)

2. До Четверного Союзу входили Італія і Туреччина.   ( НІ)

3. Вбивцею Ф.Фердинанда став Гаврила Принцип.   (ТАК)

4. Документ надісланий Сербії носив ультимативний характер .   (ТАК)

5. Туреччина входила до Антанти.    (НІ)

6. Росія була серед переможців у Першій  світовій війні.   (НІ)

7. Троїстий Союз було створено раніше від Антанти.    (ТАК)

8. Франція прагнула повернути собі Ельзас та Лотарингію.    (ТАК)

9. Після жовтневого перевороту до влади в Росії прийшли більшовики.   ( ТАК)

10. Напередодні Першої  світової війни існували 3 воєнно-політичні блоки.   (НІ)

11. 1 світову війну розпочала Росія.      (НІ)

12. Головна причина Першої  світової війни – бажання переділити світ.  (ТАК)

13. 28 червня 1914р. в Сараєво був убитий Ф.Фердинанд .  (ТАК)

14. 14 пунктів В.Вільсона розробив президент США.   (ТАК)

15.” Верденська м’ясорубка” відбулась на Східному фронт.       (НІ)

16. Для Сербії та Бельгії війна носила справедливий характер.   (ТАК)

17. Під час першої світової війни існувало 10 фронтів.    (ТАК)

18. Перша світова війна завершилась Комп’єнським перемир’ям .   (ТАК)

19.  Англія та Франція входили до Троїстого Союзу.    (НІ)

20. Битва на Марні означала крах ідеї бліцкригу (блискавичної війни).      ( ТАК)

 

Після проведення бліцопитування викладач разом з  групою перевіряє та коментує і доповнює  правильність  заповнених  на дошці таблиць “Агресивні плани Антанти та Троїстого Союзу”  та виставляє оцінки.

 

Викладач. На початку ХХ століття в Європі протистояли два агресивних політичних блоки, суперечності між якими призвели до розв’язання Першої світової війни. Давайте з’ясуємо,  які причини призвели до війни (учні характеризують причини війни, склад та головних учасників воєнно-політичних блоків).

Викладач:  Ми визначили головні плани учасників воєнних блоків, тому можемо на основі цих даних зробити висновок, яким був характер Першої світової війни

(Учні дають відповідь: загарбницький, несправедливий, імперіалістичний).

 

Викладач:  переходимо до наступного етапу нашого уроку

Пізнавальна гра : “Назвіть політика за описом”  (на екрані висвітлюються фото)

Картка 1.

 Прусський генерал-фельдмаршал.

Брав участь в австро-прусській війні 1866 року і в франко-пруській війні 1870-1871 років. Був -начальник відділу німецького Генерального штабу

У своїх творах, на військових іграх і маневрах розвивав теорію оточення і знищення противника шляхом нищівного удару по його флангах (або одного з них) з подальшим виходом в тил. Розробив план блискавичної війни, який полягав у швидкому розгромі Франції, а потім розгромі Росії та уникнення війни на два фронти. ( Шліффен)

Картка 2.

 Російський  державний та військовий діяч,  генерал  від  кавалерії. Під час Першої світової війни очолював Другу російську армію в  Східно-Пруській операції . В серпні 1914р. після розгрому та оточення його армії закінчив життя самогубством.

( О. Самсонов)

Картка 3.

 Американський історик та політолог. Лауреат Нобелівської премії миру. З 1912р. – президент США від демократичної партії. З початком Першої світової війни  його країна дотримувалася нейтралітету.  У 1917 році  він добився вступу США у війну. Виступив з планом загального мирного врегулювання, який отримав його ім’я під назвою « 14 пунктів _______».       (  В.Вільсон)

 

Картка 4.

 Російський військовий діяч. Генерал від кавалерії. Був учасником російсько-турецької війни 1877-1878 рр. Учасник Першої світової війни. Був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція росіян за всю війну увійшла в історію  під його ім’ям.  (О.Брусилов)

 

Пізнавальна гра  “Хто зайвий на фото і чому?”

 На екрані проектора  учні розглядають  3- 4 портрети політиків та військових часів Першої світової війни. Завдання – визначити зайвого та пояснити причину свого вибору (наприклад):

 

Картка 1

Микола ІІ,  Вільгельм ІІ, Франц Йосип  І, П.Столипін.  ( зайвий – П.Столипін)

Картка 2

Самсонов, Брусилов, Реннекампф,  Роммель. ( зайвий – Роммель)

Картка 3

Вільсон,  Ллойд-Джордж,  Микола ІІ,   Клемансо.    ( зайвий – Микола ІІ)

 

 

Пізнавальна гра  “Назвіть битву за описом” ( на екрані – фото битв)

Картка 1

 15 вересня німецькі солдати, що перебували в окопах, із жахом побачили, як на них насуваються небачені сталеві машини, що ведуть кулеметний обстріл. Недосконалі, незграбні – такий вигляд мали ці “залізні слони” . Але вони справили на німецьку піхоту величезну психологічну дію. Сталеві чудовиська, брязкаючи гусеницями, руйнували окопи, рвали колючий дріт, із кулеметів та гармат розстрілювали противника.

                                                                                         (битва на річці Сомма)

 

 

Картка 2

 У ввесь простір від землі до самого піднебесся ввірвався гуркіт розривів і заповнив його від горизонту до горизонту. Цей гуркіт вивергали сталеві глотки важких снарядів, гаубиць і мортир… І так година за годиною, день за днем… Не було місця, не було укриття куди б не проник цей ураган звуків.

                                                                                    (“Верденська мясорубка”)

 

Картка 3

 4 червня на фронті від Луцька до Чернівців почався масовий наступ армій Південно-Західного фронту. Перевершуючи супротивника в піхоті, артилерії російські війська досить легко прорвали оборону австро-угорських формувань і вже 7 червня взяли Луцьк, а 18 червня – Чернівці.

                                                                                   (Брусиловський прорив)

 

Картка 4

 Зліва від нас були розташовані французькі колоніальні частини. Вдалині ми побачили хмару, що зростає неначе з-під землі. Це була червоно-зелена хмара, яка нагадувала туман, але такий, що притискався до землі заввишки не більше за два метри, що заповнював кожну щілину і ямку в землі. Ми не знали, що це таке.

                                                                                                       (битва на Іпрі)

Пізнавальна гра “Розшифруй код” ( висвітлюються на екрані по черзі або роздаються картки з одним завданням)

НШФІЛЕФ	ШЛІФФЕН
РОЛВИСБУ	БРУСИЛОВ
ЕМВЛЬЬГЛІ	ВІЛЬГЕЛЬМ
НИПИРЦП	ПРИНЦИП
ВААЄОСР	САРАЄВО
РГЕСІАЯ	АГРЕСІЯ
НЕКАЯІС	АНЕКСІЯ
ІНЙАВ	ВІЙНА
РЕАЯЦПІРА	РЕПАРАЦІЯ

 

Пізнавальна гра “Загадковий конверт ” . Учні отримують картки в конверті по одиному на парту (політик-країна; характеристика – особа; дата – подія; битва – фронт; столиця – країна; термін – визначення).  Одна частина картки розрізана на чотири  частини , учні мають правильно  співставити положення.  Наприклад:

Картка №1

 

Німеччина	Берлін
Франція	Париж
Італія	Рим
Велика Британія	Лондон

Картка №2

Орландо	Італія
Шліффен	Німеччина
Вільсон	США
Клемансо	Франція

Картка №3

Бліцкріг	Блискавична війна
Анексія	Загарбання
Мілітаризація	Нарощування воєнної могутності
Блок	Об’єднання держав з певною метою

Картка №4

Брусиловський прорив	Східний Фронт
Битва на Марні	Західний фронт
Битва на Соммі	Західний фронт
Галицька битва	Східний Фронт

Картка №5

Ленін	Лідер більшовицької Росії
Г.Принцип	Вбивця Ф.Фердинанда
Шліффен	Автор плану блискавичної війни
О.Брусилов	Російський генерал

Картка №6

Комп’єнське перемир’я	Закінчення світової війни
Брестський договір	Сепаратний мир
Листопадова революція	Повалення монархії в Німеччині
	Повалення монархії в Росії

Картка №7

Болгарія	Нейїський договір
Німеччина	Версальський договір
Австрія	Сен-Жерменський договір
Туреччина	Лозанський договір.

Асистенти викладача перевіряють правильність виконання завдань і виставляють бали.

 

Перегляд фрагменту відеофільмів “Початок війни” та  “Закінчення Першої світової війни” (День в історії.  Канал 24. 4 хв).

У процесі перегляду викладач зупиняє  перегляд фільму  і пропонує учням  відповісти на питання по сюжету, чи завершити  фразу диктора.

 

Оцінювання

 Асистенти разом з учнями обговорюють і подають викладачу “рекомендовані оцінки”, спираючись на які він оцінює роботу кожного.

 

Висновок викладача,  підбиття підсумків уроку