Розробка уроку з всесвітньої історії на тему «Завершення формування індустріального суспільства у провідних країнах світу. Німеччина в 1871 – 1914 рр.»

Розробка уроку з всесвітньої історії на тему:                                                                   «Завершення формування індустріального суспільства у провідних країнах світу. Німеччина в 1871 – 1914 рр.»                                                                                                                                                       

Мета уроку:

•      з’ясувати зі здобувачами освіти особливості політичного та соціально-економічного розвитку в ІІ половині ХІХ - початку ХХ ст.;
•      розвивати в здобувачів освіти вміння працювати з підручником та документами в групах і парах, робити аналіз, узагальнення.                                                                                                                                                           

Очікувані результати                                                                                                       Після уроку здобувачі освіти зможуть:                                                                                                                              

•      визначати форму правління, державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р.;
•      пояснювати терміни: «індустріальне суспільство», «напівабсолютистська імперія», «протекціонізм», «юнкер», «канцлер», «культуркампф», «світова політика»;
•      визначати причини економічного росту;
•      розповідати про роль політичних лідерів у зазначений період;
•      працювати в групах і парах, аналізувати історичні документи.               

Обладнання: політична карта світу, карта Європи.                                                                                     Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

Навіть переможна війна – це зло, яке необхідно                                                             попередити державною мудрістю народів.                                                                                                                             Отто фон Бісмарк                                                                                                                                 Великі питання часу будуть вирішуватися залізом та кров’ю.                                                                                                                                                                                         Отто фон Бісмарк                                                                                                                                                                                                               Король на чолі Пруссії, Пруссія на чолі Німеччини, Німеччина на чолі світу.                                                                                      Вільгельм ІІ

І. Організаційний момент уроку                                                                                                                                         ІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти                                                                                          Бесіда                                                                                                                                                                1. Що таке індустріальне суспільство?                                                                                                        2. Що сприяло переходу до розвитку промисловості?                                                                                  3. Що означає промисловий переворот?                                                                                                        Основні характерні ознаки індустріального суспільства:                                                                           а) високий розвиток промисловості і сільського господарства дає можливість забезпечити життя великій кількості населення;                                                                                           б) впровадження новітньої техніки;                                                                                                                в) затвердження рівних громадянських прав, створення умов для розвитку демократії.                                                                                                                                                           ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                                                                                                                        Запитання                                                                                                                                                                                              1. Де знаходиться Німеччина?                                                                                                                            2. Що ми вже знаємо про Німеччину?                                                                                                           3. Коли утворилася єдина Німеччина?                                                                                                                                     4. Хто відіграв головну роль у процесі її об’єднання?                                                                                               Робота в групах                                                                                                                                             1-а група. За Конституцією 1871 р. визначити державний устрій, форму правління.                                  2-а група. За допомогою підручника визначте форму правління, її особливості, повноваження імператора і канцлера.                                                                                                                                         3-я група. За допомогою підручника визначити вищий законодавчий орган, його структуру, повноваження. Відповідь надати у вигляді схеми.                                                                                                                                                                       Після звіту здобувачі освіти роблять висновок, що Німеччина – це напівабсолю-тистська монархія.                                                                                                                                     Робота над поняттями                                                                                                                               Імперія – державне утворення минулого, до складу якого включено інші держави та території, на чолі якої стоїть імператор.                                                                                                                                                                                                                                                                                       Робота з таблицями                                                                                                                                           Опрацювати зміст таблиць № 1, № 2, № 3 і зробити висновки.

Видобуток вугілля в Німеччині зріс у 6 разів, виплавка чавуну – у 12,2 разів, а сталі – у 73 рази. Хімічна промисловість давала 2/3 світового виробництва лаків і фарб.                                                                    На початку ХХ ст. Німеччина стала випереджати Англію і США за основними економічними показниками і посіла ІІ місце у світі за обсягом промислової продукції.                                                                                                                                                        Учитель. Прокоментуйте тезу: «Бурхливому росту розвитку економіки сприяло небачене за світовими масштабами будівництво залізниць» та дайте відповіді на запитання:                                                                                                                                                                                                                             

•      Будівництво залізниць – це причина чи результат розвитку економіки? Який висновок можна зробити?

Після виступу здобувачів освіти та обговорення запитання, визначаються причини швидкого економічного росту Німеччини.                                                                                                                                         1. Об’єднання Німеччини.                                                                                                              2. Завершення промислового перевороту.                                                                                                                  3. Приєднання Ельзасу й Лотарингії.                                                                                                                                                                       4. Запровадження єдиної грошової одиниці марки.                                                                                                                   5. Створення єдиного імперського банку.                                                                                                        6. Єдина система судочинства.                                                                                                             7. Політика протекціонізму.                                                                                                                                                  Учитель. Визначну роль у створенні й розбудові Німецької імперії відіграв її перший канцлер Отто фон Бісмарк.                                                                                                                 Виступи здобувачів освіти з повідомленням про Отто фон Бісмарка.                                                                                                                     

Запитання                                                                                                                                                

•      Як би ви пояснили мотиви, за якими на пост канцлера Німецької імперії був призначений саме Отто фон Бісмарк?                                                                                                                   

Робота в парах                                                                                                                                       Здобувачі освіти опрацьовують відповідний параграф підручника та відповідають на запитання:                                                                                                                                           1. Поясніть термін «культуркампф».                                                                                                                                                             2. До чого мала призвести ця політика?                                                                                                    3. Які наслідки вона мала?                                                                                                        Учитель. В умовах економічного зростання становище робітничого класу Німеччини було вкрай важким. Щоб відстояти свої права вони почали об’єднуватися і створювати професійні союзи і політичні організації – партії.                                                                                                         У Німеччині були створені дві робітничі партії:

•      Соціал – демократична робітнича партія (СДРП) і Загальний німецький робітничий союз (ЗНРС).
•      З ініціативи СДРП 1875 року в м. Готі відбувся об’єднавчий з’їзд партій й утворилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку очолили                     А. Бебель, В. Лібкнехт.                                                                 

За текстом підручника проаналізуйте зміст програми СДПН і дайте відповіді на запитання.                                                                                                                                                                                            1. Яке суспільство прагнуло створити СДПН?                                                                                             2. Які методи для досягнення мети передбачала програма партії.                                                                                      3. Програму якої партії нагадує цей документ СДПН?                                                                                4. Яке значення для робітничого руху Німеччини мала Готська програма?                                                                                                                 Учитель. Уряд, наляканий зростанням впливу СДПН, прийняв винятковий закон проти соціалістів.(Про заходи, які він передбачав, читайте документ в підручнику).                                                                                                                                                                                          Проте діяльність соціалістів спонукала уряд на чолі з Бісмарком вжити ряд законів, які отримали назву «ера робітничого законодавства», було передбачено:                                                                     1) страхування через хворобу, виробничий травматизм;                                                                              2) встановлено пенсії по старості (з 70 років) і за втрату непрацездатності;                                            3) робочий день обмежувався 11 годинами;                                                                                                4) заборонялося використовувати працю дітей віком до 15-ти років.                                                                                                                               У 1890 р. 74-річний канцлер подав у відставку. Проте на наступних виборах за соціалістів проголосувало 1,5 млн чоловік, і вони отримали 35 місць у парламенті, а це означало крах заходів Бісмарка щодо обмеження прав соціалістів.                                                       Коли Бісмарк пішов у відставку, зазнала змін і зовнішня політика Німеччини. Ініціатором зміни курсу став Вільгельм ІІ – онук померлого у 1888 р. Вільгельма І. В основу зовнішньополітичної діяльності було покладено тезу: «Король на чолі Пруссії, Пруссія на чолі Німеччини, Німеччина на чолі світу».                                                                Запитання

•      Чи можна було взяти ці слова за епіграф до уроку? Поясніть свою позицію.

Робота з документом                                                                                                                                                     Ознайомтеся з донесенням консулів однієї європейської країни, направлені своєму урядові наприкінці ХІХ ст. Дайте відповіді на запитання:                                                                                                        1. Ріо-де-Жанейро. «Німці завоювали Південну Америку, попередньо ретельно вивчивши її потреби».                                                                                                                                  2. Єрусалим. «Єрусалим стає німецьким завдяки німецьким комівояжерам, які вивчають потреби і ціни його ринку».                                                                                                                  3. Чикаго. «Німці направляють сюди досвідчених представників для вивчення місцевих смаків і потреб. Завдяки такому вивченню ринку вони укорінюються».                                    4. Мексика. «Німецькі комівояжери проникають у найвіддаленіші від залізниць куточки Мексики. Їх можна бачити в пошуках покупців верхом на коні чи мулі в найвіддаленіших долинах Сьєрра-Мадре».                                                                                                               5. Штетіна. «Для кожного народу німці нині виготовляють його національний або звичний для нього костюм з тих тканин і тих кольорів, яким віддають перевагу покупці. Вони підтримують німецькі моди, коли на них є попит».                                                                                                                                                 Запитання                                                                                                                                                                      1. Як ви вважаєте, консулам якої країни належать депеші?                                                                                                                                        2. Уявіть, що ви співробітник міністерства іноземних справ цієї країни, і вам доручено узагальнити зміст консульських донесень. Який висновок ви зробили?                                                                                                                                       ІV. Рефлексія                                                                                                                                         1. Що нового ви дізналися на уроці?                                                                                                  2. Що ми вивчали на уроці.                                                                                                                            3. Чи досягли ми поставленої мети?                                                                                                                4. Що ви відчували під час роботи?                                                                                                                        5. Хто найбільше сподобався вам?                                                                                                                  V. Домашнє завдання.                                                                                                                                                   1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                                                                      2. Створити ментальну карту до теми уроку.                                                                                             3. Створити кросворд, ключові слова по вертикалі – НІМЕЧЧИНА.