Розробка уроку за темою «Передумови, причини і початок Національно - визвольної війни українського народу в середині XVII ст. «

Історія України. 8 клас.

 

Розробка уроку за темою «Передумови, причини і початок  Національно -  визвольної війни українського народу в середині XVII ст. «

Очікувані результати.

Після  уроку учні зможуть:

- визначати  основні причини національно-визвольної війни;

- аналізувати головні історичні джерела, що стосуються теми;

- називати дати головних подій 1648 року;

- характеризувати особистість Богдана Хмельницького та його однодумців;

- показати на карті місця головних битв і  напрямки походів української армії в 1648 році;

- визначити значення кожної з досліджуваних битв;

- застосовувати знання, отримані на попередніх уроках.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:

- карта "Національно - визвольна війна українського народу";

- портрет Б. Хмельницького;

- навчальні таблиці: "Заснування  Запорозьких Січей", "Національно - визвольна війна";

- роздатковий матеріал: естафета, документальний матеріал про причини війни, картки для характеристики  битв, завдання - сюрпризи.

 Хід уроку

I.  Організація початку уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.  

 

З Густинського літопису: "Чому кожній людині  читання історії дуже корисно? Тому що якщо   не описано  і світ не представлено, разом з тілом в безвість би все сходило в землю, і люди, як в темряві  перебуваючи, не відали б, що з попередніх століть відбувалося.  Хроніку цю прочитавши, можна передати її для пізнання іншим... ".

То в чому бачив літописець завдання історії? А ми розуміємо, для чого потрібно добре знати славетну історію українського звитяжного народу?

III.  Актуалізація опорних знань.

 Методичний прийом "Естафета". Сенс роботи -  вставити в текст пропущені  дати і слова. Кожен учень на ряду вставляє одне пропущене слово чи дату і передає аркуш наступному учню.

Текст №1.

Оскільки польський уряд не виконав домовленостей з козаками після Хотинської війни, козаки продовжували боротьбу з _________, влітку 1625 року коронний гетьман С.Конецпольський рушив на Україну, щоб приборкати непокірних. Козаки під проводом ________ вирушили йому назустріч і під Каневом, біля містечка _________ відбулися вирішальні бої, в яких перемогу здобули козацькі полки. Внаслідок битви в листопаді 1625 року було укладено ________ угоду, що являла собою компроміс між поляками та козаками. Козацький реєстр становив 6 тисяч і реєстровці повинні отримувати регулярну платню, а інші козаки мусили відмовитись від _________.

 

Текст №2.

Влітку 1637 року почалось повстання, яке охопило __________ та _________ Україну. Його керівниками стали талановиті полководці _________, _________, __________, __________. В битвах під __________ та Боровицею козаки зазнали поразки від переважаючого польського війська. Один з керівників повстання, __________, попав до рук поляків і був страчений, а інші ватажки повстання пробились на _________, звідки наступного року поновили бойові дії.

 

Текст №3.

Ще до розгрому повстання під проводом Якова _______ польський сейм затвердив документ, що отримав назву ___________________________. Згідно цього документу, козацький реєстр налічував 6 тисяч чоловік, а інші повертались в кріпацтво. Ліквідовувалась виборність ____________________. З козаків можна було обирати лише сотників та отаманів. Реєстровці мали право проживати лише в прикордонних містах ________, _______, ________. Козаки після придушення повстання в ____ році, змушені були визнати польську «ординацію».

 

Зачитати відповідь вголос.  Проаналізувати  дані, що  викликали найбільші труднощі при заповненні аркуша естафети. За виконання завдання учні отримують оцінки.

IV. Вивчення  нового матеріалу, формування знань і вмінь учнів.

1. Розкриття теми та задач, що вирішуються під час вивчення теми. Для цього -  знайомство зі вступом до теми в підручнику. Учні читають про завдання теми та відповідають на питання вчителя:

То що ми будемо знати і чого навчимось після закінчення теми?

2. Розбір змісту теми "Національно - визвольна війна". Бесіда з учнями.

 Що таке війна?

 Яку війну ми назвемо національно – визвольною?( Учні роблять запис у зошиті).

Національно – визвольна війна – це історичний факт, процес чи явище? (Учні визнають війну історичним фактом).

Складемо алгоритм вивчення історичного факту і запишемо його в зошит. Учні працюють під керівництвом учителя, використовуючи попередньо набутий досвід.

 

 

 

 

Алгоритм роботи

                   

 

                                                          

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Визначаємо передумови національно – визвольної війни, характеризуючи обстановку на українських землях протягом 1638 – 1648 рр. Бесіда.  Робимо запис у зошит:

 Передумови війни:

•                   засилля в Україні польських магнатів і шляхти;
•                   формування ранньої української нації;
•                   перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства

4. Визначаємо причини війни..  Вивчення історичних джерел та відповідь на запитання, яка має починатися зі слів: "Я вважаю, що в  цьому документі йдеться про..."

Документ №1 вивчає 1 ряд.

Волинська шляхта в 1646 році в інструкції для сейму, наданій делегатам, відзначала, що православна церква «… в католицькому християнському королівстві та незалежній, вільній Речі Посполитій страждає від таких утисків, яких і в язичницькій неволі не терплять християни греки. Захоплено у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

 

Документ №2 вивчає 2 ряд.

Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, що працював на Україні, в своєму творі «Опис України» писав, що селяни «… в край бідні, тому що повинні тричі на тиждень відбувати панщину, використовуючи своїх коней і працю власних рук. Крім того, в залежності від розмірів наділу, повинні давати відповідну кількість зерна, велику кількість каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Трійцею та на Різдво. І до того ж повинні возити своєму пану без сплати дрова, та відбувати багато інших робіт… Ще стягують з них грошові податки. Крім того, десятину з баранів, поросят, меду, різних плодів, - а через три роки і третє теля».

 

 

Документ №3 вивчає 3 ряд

З листа Богдана Хмельницького до польського короля від 2 червня 1648 року. «Протягом декількох років пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено».

 

Чи відомі вам ще факти, що підтверджують викладене в документах?

Формулюємо причини національно-визвольної війни та робимо запис у зошитах:

Причини війни:

•         економічне феодальне гноблення селян, збільшення поборів та повинностей;
•         наступ польської  влади на права та вольності козацтва;
•         утиски православної церкви.

5. Рушійні сили та завдання війни.  Виходячи з причин війни, висловіть припущення, хто братиме участь у боротьбі і які завдання вирішуватимуть. "Мозковий штурм". Наслідком роботи стане запис у зошиті:

Рушійні сили	Цілі
Селяни	Пом’якшення феодальної залежності, зменшення податків.
Козаки	Відновлення прав і вольностей.
Міщани	Припинення національного гніту.
Українська шляхта	Обмеження сваволі поляків.
Духівництво	Захист православної віри.
	Досягнення цих цілей можливе тільки за умови повної ліквідації польського панування на українських землях

 

6. Лідер Національно - визвольної війни та його соратники. Вступне слово вчителя.

Україна, потерпаючи від польського засилля, стримувала свій гнів протягом "золотого спокою". Але  досить було невеликого поштовху, появи людини, здатної стати організатором боротьби, щоб український народ піднявся на війну. І така  людина  в Україні була - Богдан Хмельницький.

Це була неординарна особистість, яка з XVII по ХХІ століття викликає дуже різне ставлення до себе. Протиріччя у сприйнятті козацького ватажка -  демократично обраного масами,  і одночасно  -  носія авторитарної влади, виявляються ще  в поглядах   його сучасників. Поляки вважали його збурювачем спокою, зрадником і тираном, сином антихриста і  одночасно хлопом, розбійником.

Венеціанський посол Віміна змальовує  Хмельницького як одного з найстаріших і найвідоміших воїнів, що має гострий розум і хитрість, але жорстокий і підступний.

Автор "Історії русів" ставиться  до Хмельницького як до  Мойсея, який привів свій народ з «лядського ярма», але відразу ж закидає йому те, що веде свій народ в нові кайдани рабства і неволі.

Так хто ж він - зрадник, розумний і хитрий воїн, захисник і Мойсей українського народу? Кожен з нас повинен буде вирішити цю проблему, познайомившись з військовою, дипломатичною та державною діяльністю Хмельницького.

Реалізація випереджаючого завдання. Повідомлення учнів про Богдана Хмельницького та його соратників Федора Вешняка, Кіндрата Бурляя, Філона Джалалія, Максима  Кривоноса.

Соратники Богдана Хмельницького.

(Приклад тексту повідомлень).

Федір Вешняк.

Федір Вешняк був родом з Полтавщини, отримав добру освіту в Києво-Могилянській колегії, що дозволило йому обійняти посаду писаря в 1636 році на Запоріжжі. Потім служив в реєстрових козаках, але в 1648 році перейшов на бік Б.Хмельницького. гетьман призначив його чигиринським полковником і Федір Вешняк став його найближчим другом і соратником, брав участь в битвах під Жовтими Водами та Корсунем, очолював козацькі посольства до Варшави і Москви. Під час Зборовської битви призначений наказним гетьманом війська, що здійснювало облогу Збаража. Помер чигиринський полковник в 1650 році в Чигирині.

 

Максим Кривоніс.

Максим Кривоніс був одним  з найславетніших полководців національно-визвольної війни. Народився на Черкащині, з молодих літ подався у козаки, уславився як відважний воїн під час козацьких походів на турок в 30-і роки XVIIст. Наприкінці 1647 року підтримав повстання Хмельницького і став одним з найвідданіших соратників гетьмана на посаді черкаського полковника. Під його керівництвом створювалась козацька кіннота, що відіграла вирішальну роль в розгромі польської армії в Корсунській битві. Потім полк Максима Кривоноса, підтриманий повстанськими загонами, визволяв від поляків Правобережжя. Там славетний полковник був тяжко поранений під Старокостянтиновом, але не залишив війська. Під його керівництвом було досягнуто ще одну перемогу – захоплено Високий Замок під час облоги Львова у жовтні 1648 року. Але помер відважний воїн не на полі битви, а від епідемії чуми під містом Замостя в листопаді 1648 року.

 

7. Підготовка козацьких військ до виступу. Розповідь вчителя за планом:

- Універсали Б. Хмельницького ( пояснити термін).

-  Створення армії.

-  Договір з Іслам-Гіреєм ІІІ   і Тугайбеєм.

-  Реакція на дії козацтва поляків – початок походу гетьмана Жолкевського на Січ.

8. Перші бої  Національно – визвольної війни на  Жовтих Водах і під Корсунем. Реалізація випереджаючого завдання: доповіді учнів з використанням історичної мапи та заповнення карток характеристики   битв. Якщо у слухачів виникають труднощі при роботі з картками, вони одразу ставлять питання доповідачеві. (Картку заповнює кожен учень і отримує за роботу оцінку після перевірки вчителем).

Схема опису битви Назва битви ____________________________________ Дата битви _____________________________________ Місце битви ____________________________________ Чисельність протидіючих сторін: козацьке військо ________________________________ польське військо ________________________________ Очільники війська _______________________________ _________________________________________________ Особливості битви _______________________________ Результати _____________________________________

 

V. Первинна перевірка засвоєння знань. Узагальнення і систематизація знань.

Завдання 1. Схема хронологічного завдання для закріплення  вивченого матеріалу

 

Розставте події в хронологічному порядку:

	Укладення миру з кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ.
	Битва під Жовтими Водами.
	Захоплення повстанцями Микитинської Січі.
	Обрання Хмельницького гетьманом.
	Битва під Корсунем.

 

 

VI. Підведення підсумків уроку. Зробимо головні висновки.

1. Чи були перші битви національно-визвольної війни успішними?

2. Чи були в українського народу шанси на перемогу у війні?

3. Чи добре впорались ваші товариші з випереджаючими завданнями?

4. Хто хотів би отримати випереджаюче завдання для самостійної роботи на наступний урок?

Виставлення учителем оцінок за роботу на уроці. Оцінку отримує кожен учень.

 

 VIІ. Домашнє завдання.

§15  за підручником з історії України читати, підготувати відповідь на питання 9, с. 107.  Для бажаючих - підготувати завдання - сюрпризи з робочої папки.

Зразки завдань - сюрпризів