Розробка уроку:Зображення простору з висоти пташиного польоту.

УРОК 19

 

Тема. Зображення простору з висоти пташиного польоту.

3. Виховувати естетичний смак, любов до приро­ди, взаємоповагу і взаєморозуміння в колективі.

Обладнання:  матеріали: фарби, пензлі, альбомний аркуш, альбом із шаблонами (с. 32-33);

літературний ряд: китайська казка «Орел і пустеля».

 

Хід уроку

 

І. Організація класу

 

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

• Що являє собою штучне життєве середовище?
• Яка роль архітектора у створенні об'єктів штучного жит­тєвого середовища?
• Яке зображення дозволяє передавати реалістичне уяв­лення про об'єкт і його зв'язки з природним середовищем?

 

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Бажання вільно ширяти над безкрайніми просторами виникло у людини ще в давні часи, і чимало учених мужів шукали шляхи розв'язання цього питання. Завдяки технічному прогресу трапи­лася нагода піднятися високо в небо: літальні апарати (літаки, вертольоти, повітряні кулі, дирижаблі, космічні кораблі), спря­мовані вгору хмарочоси, інженерні споруди (телевізійні башти), що пронизують небо. Мистецтво фотографії дозволило відобра­зити ці види, а найперша фотографія з висоти пташиного польоту була виконана під час польоту на повітряній кулі.

 

IV. Оголошення теми уроку

Сьогодні ми спробуємо зобразити простори з висоти пташи­ного польоту.

 

V. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

Прослухайте мудру китайську казку «Орел і пустеля» і уявіть себе гордим і безстрашним орлом, який ширяє над землею.

Далеко, на заході Китаю, у похмурій нескінченній пустелі жив самотній орел. Довкола лежали мертві сипучі піски — ані кущика, ані струмочка.

Одного разу злетів орел високо-високо і, ширяючи на своїх могутніх крилах, окинув поглядом чотири сторони світу. І побачив він, що на сході плещеться безбережне синє море; на півночі застигнув у мовчанні віко­вий непроглядний бір; на заході всіма барвами веселки переливається на небі вечірня зоря; на півдні милує погляд смарагдова зелень лугів.

І подумав орел: «Який бідний і похмурий мій рідний край! Я хочу, щоб і тут текли повноводні річки і весело шелестіли сади».

Але щоб дістатися до східного моря і зачерпнути звідти води, необ­хідно пролетіти п'ять тисяч літ; а щоб до вечора повернутися до свого гнізда, необхідно пролетіти ще п'ять тисяч лі.

Але не дивлячись на всі труднощі, не шкодуючи своїх сил, орел узявся за роботу. Одного разу, коли він, стомлений, долетів до моря, воно сказало йому:

— Чому ти завжди так поспішаєш? Покружляй наді мною довше, помилуйся моїми володіннями. Величезне моє царство, і багато в ньому різних островів, дивовижних риб і морських чудовиськ. Може, ти любиш грозу та бурю? Почекай трохи, ти побачиш їх у всій красі. А вночі ти зможеш відпочити в будь-якій із незліченних печер на моєму березі.

Але орел відповів:

— До побачення, я повернуся завтра.

І, зачерпнувши води, він злетів у небо та полетів назад. Північний ліс сказав орлу:

— Залишися тут хоча б ненадовго, приятелю. Скоро настануть сутінки, переночуй. Чи тобі не подобається у мене? Із найдавніших часів жодна людина не пройшла мене наскрізь. А мій лісовий народ простий і привітний, він любить танцювати та співати. Хочеш побачити його?
Я познайомлю тебе з ведмедем і пугачем. Мені так хотілося б, щоб ти погостював у мене декілька днів! Якби ти знав, як солодко провести ніч під покровом моїх гілок! Не встигнеш заплющити очі — побачиш невимовно чудові сни.

Але орел відповів тими самими словами:

— До побачення, я повернуся завтра.

І, відламавши дзьобом гілку, зробив коло над лісом і полетів назад. Західна зоря простягнула до орла свої ніжні руки і прошепотіла:

— Побудь зі мною! Танцюючи, ми з тобою помчимо в небо, щоб ніколи більше не спускатися на землю.

Але орел, пролітаючи мимо західної зорі, сказав:

— До побачення. Ти дійсно прекрасна!

Південні луги, гарні, як сама весна, зустріли орла словами:

— Чому ти кожного разу лише на мить промайнеш у повітрі й знову зникаєш? Спустися до нас.

Але орел промовив:

— До швидкого побачення, я ще повернуся до вас.

Увечері в своєму піщаному гнізді орел не міг заснути. Він думав про свою денну роботу. У такі хвилини орел говорив собі: «Так, важку справу я розпочав! Працюєш, працюєш, а кінця твоїм трудам не видно. Я бачу, що захід і схід, північ і південь дуже красиві. Але хіба можна розлучитися з моєю пустелею — з її вечірньою прохолодою і радісним ранком! І моє рішення тверде: я перенесу в пустелю морські води, зелень лісів, західну зорю і південну весну. Можливо, наді мною сміятимуться, але я досягну свого — і коли-небудь у моїй рідній пустелі дзюрчатимуть струмки і шумітимуть ліси. Нехай це лише мрія, але в цьому труді я зна­ходжу своє щастя!»

А тепер уявімо ці пейзажі: пустелю, в якій жив орел, без­межне синє море з численними островами і печерними берегами на сході, північний непрохідний ліс, прекрасну західну зорю, південні луги й нову пустелю, після того як орел здійснить свою мрію.

Для зображення пейзажів з позиції орла, який летить, ми ско­ристаємося високою лінією горизонту, такою, яка розміщується за верхнім краєм аркуша, що дозволить нам показати величезні простори. Архітектори використовують перспективу з висоти пта­шиного польоту для виявлення великих містобудівних ансамблів.

(На фотографіях в альбомі з шаблонами подані види з високою лінією горизонту).

 

VI. Практична робота

Зображення простору з висоти пташиного польоту.

Учні діляться на чотири групи для виконання пейзажів за текстом казки. На дошці вивішується роза вітрів.

Пейзажі виконуються в кольорі (техніка живопису) з урахуванням лінійної та повітряної перспективи. Кожна група, порадившись, презентує одну роботу, гідну посісти відповідне місце біля рози вітрів. Критеріями вибору мають бути якнайповніша передача описаного в казці пейзажу і достовірна ілюзія виду з висоти пта­шиного польоту.

 

 

 

VII. Завершення уроку

Демонстрація моделі ілюстративного матеріалу до казки. Завдання на наступний урок: принести зображення будь-якої тварини і підготувати інформацію про неї.