Розробка відкритого заняття гуртка «Українознавство» «Календарно-обрядові звичаї та свята українського народу»

Про матеріал

Заняття розраховане на дітей молодшого та середнього шкільного віку і має на меті: формувати уявлення про календар народних свят; формувати поняттєву базу українознавства; поглибити знання здобувачів освіти про окремі народні свята; розвивати у них інтерес до традицій українського народу, потребу у збереженні національної пам’яті. Актуальність роботи полягає в необхідності національної самоідентифікації молодого покоління українців, нерозривного духовного зв’язку з попередніми поколіннями.

Перегляд файлу

Департамент з гуманітарних питань Кам’янської міської ради

Комунальний заклад «Будинок дитячої творчості»
Кам’янської міської ради

Розробка відкритого заняття

гуртка «Українознавство»

«Календарно-обрядові звичаї та свята
українського народу»

Розробила:

                                                                                                        керівник гуртка
                                                                                                     «Українознавство»
                                                                                                       Саверська Л.К.

м. Кам’янське
2020 рік

Коротка анотація:

Заняття розраховане на дітей молодшого та середнього шкільного віку і має на меті:

формувати уявлення про календар народних свят;

формувати поняттєву базу українознавства;

поглибити знання здобувачів освіти про окремі народні свята;

розвивати у них інтерес до традицій українського народу, потребу у
збереженні національної пам’яті.

Актуальність роботи полягає в необхідності національної самоідентифікації молодого покоління українців, нерозривного духовного зв’язку з попередніми поколіннями.

Заняття побудоване на основі інтерактивних та інформаційно-комунікаційних методів навчання.

Розробка може бути корисною для керівників українознавчих та народознавчих гуртків, класних керівників, а також для вчителів молодших та середніх класів закладів загальної середньої освіти для проведення народознавчої роботи.

Тема заняття: «Календарно-обрядові звичаї та свята українського
народу»

Мета: формувати початкове уявлення про календар народних свят, з’ясувати поняття «народна традиція», «звичай», шляхом інтерактивних вправ навчити створювати річну циклограму календарної обрядовості, поглибити знання здобувачів позашкільної освіти про народні свята різних циклів календарного року;

викликати інтерес до традицій українського народу у відзначенні свят;

розвивати пам’ять, аналітичне мислення, творчу уяву, виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу;

сприяти покращенню психологічного клімату в групі, згуртувати вихованців гуртка.

Тип заняття: комбіноване.

Наочність: ілюстрації, плакати, малюнки.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент.

Привітання. Перевірка готовності дітей до заняття. Нагадати про правила техніки безпеки у гуртку.

II. Основна частина

1.Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово керівника гуртка:
На світі можна втратити багато!

Найбільша втрата – пам’ять поколінь

Це для народу рівнозначно – страті

Минуле невіддільне, наче тінь. - Сьогодні ми продовжимо знайомство з традиціями та звичаями нашого народу. Діти, поміркуйте та спробуйте пояснити значення слів «звичай», «традиція»:

Звичай – загальновизнаний порядок, традиційно встановлені правила поведінки певного народу, колективу. 2

Традиція – досвід, звичаї, норми поведінки, смаки, що склалися історично й передаються з покоління в покоління. – Яке з цих понять більш загальне? (Традиція). – Чому? (Вона включає звичаї і норми поведінки). Отже, у простому розумінні звичай – це те, що стало звичним, засвоєним, насущним. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

– Які ви можете навести приклади звичаїв або традицій українського народу? (відповіді дітей: зустріч весни, новорічне посівання, спалювання солом’яної ляльки зими, виготовлення писанок, купальські звичаї, різдвяні традиції). – Так, я з вами цілком згодна. Більшість з вас наводили свої приклади традицій та звичаїв, нібито зазираючи до народного календаря.

Бесіда за питаннями

– А скажіть будь-ласка, як можна замінити одним словом день або дні, коли відзначають видатні події, знаменні дати? (Свято).

– А які бувають свята? (Народні і державні).

– Наведіть приклади (Народні – Великдень, день Свято Миколая, Масляна, Спас. Державні – День Незалежності України, День Конституції України).

2. Повідомлення теми, мети, завдань заняття.

– Кожна країна, кожен народ має свої звичаї, які виробилися протягом багатьох століть. Цікавими звичаями та обрядами багата і наша країна. Сьогодні ми з вами розглянемо тему «Календарно-обрядові звичаї та свята українського народу». Ми сформуємо початкове уявлення про календар народних свят, з’ясуємо поняття «народна традиція», «звичай», навчимося створювати річну циклограму календарної обрядовості.

Український письменник Олекса Воропай писав: «Звичаї – це те, що об’єднує окремих людей в один народ, в одну націю. Ще давньоукраїнські традиції ввійшли у наші звичаї, і тепер ми не уявляємо Різдва без куті, Великдень – без писанки, Святої Трійці – без клечання».
3

Ретроспективна бесіда

– Про які народні звичаї згадує письменник?

– У яку пору року відзначають ці народні свята?

– Що таке кутя, писанка, клечання?

Давайте познайомимося з цими поняттями.

Кутя - обрядова каша з ячменю або пшениці з додаванням меду, горіхів,

маку, родзинок, узвару, яку вживають на Різдво або Водохреща.

Писанка – розмальоване, або виготовлене іншими техніками, великоднє яйце.

Клечання –гілки з листям, якими на Зелені свята прикрашають хату або двір.

Кутя, писанка, клечання – це символи, атрибути цих народних свят.                     – На попередньому занятті ви об’єдналися в групи за порами року, придумали їм назви і отримали завдання – підготувати інформацію про народне свято, яке ви вибрали у тій чи іншій порі року і яке є ніби візиткою цієї пори року.   Зараз, будь - ласка, поспілкуйтеся в групах, визначтеся, як ви будете презентувати своє завдання, підготуйте загальне повідомлення.
Групи   «Зимонька - білогрудонька»,   «Весна – красна»,   « Ясне літечко»,   «Осінь золота»   підготували повідомлення про народні свята   за календарними циклами.
Виступи гуртківців за підготовленими матеріалами
                 Зимовий цикл.   Виступ групи «Зимонька - білогрудонька»

-   На нашу думку ці свята - найцікавіші у зимовому циклі:
     А хто Миколая любить? А хто Миколая чекає,
     тому Святий Миколай повсякчас допомагає.                                                                                       -   І отак щоразу, діти, нам щороку Бог дає,
    Миколай мандрує світом, подарунки роздає,                                                                                        - Завітає в кожну хату, всіх вітати знов і знов,
    Чемним дітям дарувати подарунки і любов.                                                                                                  -   Він за них не хоче плати, лиш, як то велить Господь
    Батька й матір шанувати, рідну землю і народ.
                                                                                                                                 4

- Ніч різдвяна світла й чиста, небо в зорянім намисті.
    Щастя й радості багато нам несе різдвяне свято.
    І щоразу воно нове – Свято свят – Різдво Христове.                                                                  - Вечір напередодні Різдва (Коляда, Святвечір) називався ще багатою кутею.                Під вечір до хати вносили дідуха - обжинкового снопа. Вважалося, що він набуває чудодійної сили і приносить щастя та добробут.                                                                                                         Починаючи від Святвечора і аж до Водохреща колядували та щедрували - співали ритуальних пісень - побажань господарям осель.
                - Коляд, коляд, колядниця добра в дядька паляниця;
                   Добра з маком, добра з медом, бо не спав під очеретом;
                   Бо орав раненько нивку, сам вставав і будив жінку;
                   Має в хаті і надворі, має вдосталь і в коморі:
                   В поле – жменька, в хату – мірка, колядникам в торбу – дірка

- Нерідко колядники і щедрувальники представляли спеціальний фольклорний театр у костюмах – Вертеп. - Свято Водохреща - освячення води, купання у ставку. Люди набирали її в посуд і кропили господарські будівлі, тварин, дерева. Вважалося, що вона має чудодійну силу і дає здоров`я; оберігає від злих сил усю родину.
Весняний цикл. Виступ групи «Весна - красна»

- Весна - період пробудження природи та людських почуттів ( веснянки, ігри та розваги молоді, ворожіння, оберегові дії). Головним весняним святом вважаємо Великдень – свято Воскресіння Христового.

- Це найсвітліше свято та обрядовий цикл, який включає: Вербну неділю, головною подією якої є освячення верби, а головним атрибутом – верба; Страсний тиждень, де кожен день має свою назву, обрядовість, зміст, прикмету; Великдень (Паску) коли ідуть до церкви, щоб освятити головну обрядову їжу: паски та куличі, яйця, сало;

- Великдень - дзвонять дзвони звідусіль!

Сміється сонечко в усій його красі!

Христос Воскрес ! Воістину Воскрес!

Христос Воскрес! То ж і радієм всі! 5

Літній цикл. Виступ групи «Ясне літечко»

- Він включає такі свята: русалії, зелені свята (Трійцю), Івана Купала, Петрів день, день святого Іллі, Спаса. Ключові поняття: вода і рослини. Саме довкола них вибудовувалися обрядові й магічні дії, пов’язані з шануванням сонця, рослинності. В час Зеленних Свят цвіте жито і, за народним віруванням, прокидаються мерці, виходять з води русалки. Люди квітчають свої житла клечанням і встеляють пахучими травами, які є оберегами; дівчата завивають вінки і пускають їх на воду, ворожачи на долю.

- У північ молодь стрибає через вогнище, щоб очиститися. Закохані стрибали парами, взявшись за руки, вважалося, якщо руки не розімкнуться, то пара одружиться. Купальські свята відзначаються особливою поетичністю та чарівністю (хто встигне зірвати квітку папороті, тому відкриваються заховані скарби.

- До жнивних свят належать Маковія (1серпня) та Спаса (19серпня). На Маковія святили мак, зілля та збіжжя, на Спаса – плоди і мед.
Осінній цикл. Виступ групи «Осінь золота»

- Осінні свята та обряди були спрямовані на родинне життя. Закінчувалися польові роботи, ставало більше вільного часу, починалися вечорниці – розвага молоді, де вони могли підібрати собі пару.

- З Покрови (14 жовтня) починався сезон сватання та весіль. Дівчата казали: «Свята матінко, Покрівонько, покрий мені голівоньку», тобто прохали бажаного шлюбу та коханого чоловіка. - Осіннє свято, яке відзначається 8 листопада, Святий Дмитро завершував землеробський рік, замикав землю і приводив зиму.

День Святої П’ятниці (10 листопада) –покровительки жіноцтва. В цей день жінки, бувало, не прядуть і не шиють.
Хвилинка творчості                                                                                                               – Щойно ми прослухали розповіді про народні свята чотирьох пір року. Вони записані на плакатах.   Перед вами лежать аркуші паперу і кольорові олівці.                                                                                                                       6 Ваше завдання: оберіть народне свято, визначте його символ і цей символ передайте на малюнку.
Перевірка робіт: назвати свято, позначене на малюнку символом.
Різдво – Різдвяна зірка;   Паска – яйце;   Івана Купала – вінок;                             Трійця – гілка;    Спаса – яблука;    Маковій – мак.

– Молодці, справилися із завданням, а зараз слід відпочити.

Фізкультхвилинка (діти виконують народну пісню з відповідними рухами).

Чижику, чижику, пташечко маленька, Скажи нам, скажи нам, як у полі сіють мак?

Ось так, ось так, так у полі сіють мак. | (2)