Розробка "Виховання добра й толерантності на укроках української літератури"

Про матеріал
У посібнику вміщено цикл проектів для роботи з учнями 6 класів на уроках української літератури. Подані проектні роботи репрезентують інтерактивні технології та нестандартні прийоми, методику особистісно-зорієнтованого навчання, формування та розвиток літературно-художніх компетенцій учнів.
Перегляд файлу

1

 

5390190_dave (500x354, 20Kb) 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти та науки України

Хмельницький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти, молоді, спорту, культури

виконавчого комітету

Старосинявської селищної ради

 

 

« ОСВІТА ХМЕЛЬННИЧИНИ НА ШЛЯХАХ РЕФОРМУВАННЯ»

 

 

 

У 6 класі

(Проектні роботи)

                                  Укладач:

вчитель української

мови та літератури

Мшанецького навчально-виховного

комплексу

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,

дошкільний навчальний заклад»

Супотніцька Олена

Григорівна

Мшанець -2016 р

 

Укладач:  Супотніцька Олена Григорівна - вчитель української мови та літератури  Мшанецького НВК.

 

Рецензент:   Дацюк Лариса Володимирівна – завідувач методичним кабінетом відділу освіти, молоді ,спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради.

 

Схвалено методичною радою  методичного кабінету відділу освіти,  молоді, спорту, культури виконавчого комітету Старосинявської селищної ради

Протокол № 1 від 24.02.2016р.

 

У посібнику вміщено цикл проектів для роботи з учнями 6 класів на уроках української літератури. Подані проектні роботи репрезентують інтерактивні технології та нестандартні прийоми, методику особистісно-зорієнтованого навчання, формування та розвиток літературно-художніх компетенцій учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1. ВСТУП…………………………………………………………………………….3

2. ПРОЕКТ «Людина віддзеркалюється у вчинках»……………………………...9

3. ПРОЕКТ «Добро і зло у нашому житті» ………………………………………13

4. ПРОЕКТ «Дружба удавана і справжня» ………………………………………20

5. ПРОЕКТ «Зберегти в собі душу дитини, а себе – в душах дітей.»

(До оповідання «Кумедія з Костем»)………………………………………………32

6.Література………………………………………………………………………...43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Голова учня – це не посудина,

яку потрібно заповнити,

а факел, який треба запалити.

Ф.Рабле

Українська література здатна справляти різнобічний пізнавальний і виховний вплив на учнів, сприяти формуванню національно свідомої, духовно багатої особистості, готової до активної, творчої діяльності в усіх сферах життя демократичного суспільства, залучати до розв’язання нагальних проблем різного характеру, які стосуються усіх сфер життя.

Усе частіше учні схиляються до того, що головне для  будь-якої людини – здоров’я,  повага оточення, міцна родина. Учні хочуть бути схожими на позитивних літературних героїв. Часто, порівнюючи себе з літературними персонажами, зізнаються в слабкості власного характеру, відсутності звитяги, жертовності; віддають перевагу спокою, забезпеченості, інтересам власної родини, а не загальносуспільним.

Література має великий потенціал у розвитку маленької особистості, можливості відповісти на питання, які перед людиною, громадянином ставить життя. Слід відзначити безперечний позитивний вплив творів, які виховують людяність, доброту, вміння співпереживати, знаходити вихід зі складних ситуацій. Діти занурюються у світ твору, співчувають героям, із задоволенням розрізняють добро й зло, красу й потворність та емоційно відгукуються на них.

Однією з найважливіших рис сучасної особистості є здатність до співчуття, толерантне ставлення до інших людей.

Неабияку роль у цьому відіграє родинне виховання. Воно є тією рушійною силою, якою керуються діти у вчинках, судженнях, виборі, який, однак, не завжди є правильним з точки зору моралі.

Випадок із шкільного життя:

Під час роботи з народною казкою «Мудра дівчина» в 5 класі учням було запропоновано виразне читання за ролями. Звісно, охочих дуже багато. Однак після надання ролі багатого брата одному з учнів інший п’ятикласник не втримав емоцій:

«Ні! Ця роль має бути моєю!» На резонне запитання «Чому?» прозвучала відповідь: «Бо я найбагатший у класі!».

Учень, який хвилину тому співчував бідняку, захоплювався мудрою дочкою, зневажав багатого брата за скупість, жадібність, не зміг відсторонитися від родинних стереотипів. Можливо, через декілька років цей учень ознайомиться з такими творами як: «Федько-халамидник» В.Винниченка, «Маленький горбань»

С. Черкасенка, і навчиться цінувати внутрішній світ людей, чесність, справедливість, порядність, шляхетність.

 

 Інтерпретувати та реінтерпретувати авторські тексти на основі розуміння їх невичерпності вдається не кожному учню. Адже на уроках учень діє, висловлюється відповідно до нового наявного життєвого досвіду, практики, поглядів на життя.

Часто на уроках учень «підстроюється» й веде діалог з автором та його героями, дискутує щодо прочитаного з товаришами виключно в руслі, у яке спрямовує його учитель або якого вимагає наш час і закони суспільства. І це означає, що, співчуваючи героям «Климка» Г.Тютюнника, осміюючи Павлуся з оповідання «Скарб» О. Стороженка, ознайомлюючись з працями І.Вишенського, І.Сковороди та багатьох інших авторів програмового матеріалу, такий учень не змінить своє ставлення до оточення, іншими очима не погляне на себе, може, не усвідомить свого місця в цьому світі, суспільстві.

Можливо, це пов’язано з відсутністю впевненості в завтрашньому дні, нестабільності. Пріоритетним для батьків, вважаю, є ланцюжок:

  •                   Гарна оцінка;

-        Гарний атестат;

  •                           Гарний університет;
  •                           Гарне влаштування в житі (перш за все – матеріальне)

Здається, перш за все турбує сучасних батьків духовне й моральне виховання їхніх дітей. Хоча щодо ставлення до себе ці батьки розраховують на повагу, любов, розуміння, толерантність.

 

 

Віддай усе, що взяв, і освятись.

Ще більше, ніж узяв, зумій віддати…

Стоїть на видноколі світла мати –

У неї вчись.

           Б.Олійник

За науку - цілуй маму в руку.(Материнство)

Для того  щоб    урок  літератури спонукав до самостійних  пошуків  учнів у царині мистецтва слова,  необхідно з’ясувати його специфіку й виробити оптимальну стратегію, завдяки  якій він пробуджуватиме в школярів бажання  не лише навчатись, але й самовдосконалюватись, щоб відкрити для себе якомога  більше   таємниць  літературної творчості. 

Саме в цьому значна роль учителя: формувати свідому, інтелектуально й духовно розвинену особистість, яка не зможе покинути рідних людей у біді чи на старості, не залишиться байдужою до чужого горя,  буде терпимою до усіх людей.

Діяльність учителя, підпорядкування мети уроку певним цілям, завданням має бути цікавою для учнів, такою, що пробудить думку, змусить замислитися над багатьма проблемами, допоможе школярам визначитися з власною позицією.

C:\Users\пк-2015\AppData\Local\Microsoft\Windows\Temporary Internet Files\Content.Word\SAM_7702.jpg

«Урок літератури - відзначав В. Сухомлинський, - це таке слово про твір, слухаючи яке, підліток думає про свій життєвий шлях, про своє сьогодення і майбутнє. Урок літератури повинен бути безпосереднім зверненням до людини, яку виховують»

 

Виховання толерантності на уроці літератури

Виховання стверджує, що ми є різними, але у нас багато спільного, що нас об’єднує, тому не варто ображати інших. Але не завжди ми буваємо терплячими. Усі ми різні, проте жодна людина не є людиною більше чи менше, ніж будь хто інший. Усі ми рівні і однаково можемо використовувати свої права.  Отже, толерантний – це здатний витримувати іншого, не такого як сам. Толерантність забезпечує людям можливість жити разом навіть за відсутності приязні, поваги, любові. Серед правил етикетного спілкування є рекомендації про прийняту відстань між співрозмовниками.

 

  • Формування моральних цінностей з позиції добра, людяності, справедливості, гідності, правди, честі;
  • залучення дітей до чарівного світу знань  через українські казки, перекази, легенди, пісні, прислів’я та приказки;
  • піклування про здоровий спосіб життя;
  • турботу про те, щоб кожна дитина всебічно розвивалася, володіла рідною мовою, знала рідний край;
  • залучення учнів до активної участі в святах, обрядах, виховання в них народної свідомості й характеру, національної культури.

Пропоную проектні форми роботи, які використовую у своїй роботі та вважаю ефективними для формування та розвитку літературно-художніх компетенцій учнів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРОЕКТ « Людина віддзеркалюється у вчинках»

          Г. МАЛИК «НЕЗВИЧАЙНІ ПРИГОДИ АЛІ В КРАЇНІ НЕДОЛАДІЇ»

МЕТА: визначити жанрову своєрідність та морально-етичні проблеми твору; навчити розкривати символічний зміст казкових персонажів; оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло; формувати вміння аналізувати вчинки інших  та власні; розвивати навички аналізу художнього твору, усне мовлення; виховувати інтерес до літератури, прагнення доводити усі розпочаті справи до кінця.

Очікувані результати: возвеличення щирої, сердечної дружби, дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей, наполегливості в досягненні поставленої мети.

Ключове питання:  Чи були у вашому житті випадки, коли ви мали неприємності через незакінчену справу? Чи треба доводити справи до кінця?

 

    Тематичні питання:  1.  Які проблеми порушуються в повісті-казці?

                                         2. Хто така Аля? 

                                        3. Чого вчить нас ця казка?

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Під час аналізу твору доцільно звернути увагу учнів на засоби творення фантастичного, їх роль у   розкритті вдачі головних героїв. Характеризуючи дійових осіб,  варто звернути увагу учнів на залежність рис характеру героїв від їх вчинків. Аналізуючи ідейний зміст твору, варто виділити

ідею-ствердження, ідею-запитання, ідею –заклик.

 

Рекомендована  форма захисту проекту: урок-подорож.

 

  «Морально-етичні проблеми в повісті-казці»

http://ukrlitera.ru/images/konspekt-uroku-5-klac-moralno-etichni-problemi-v_1.png

 

 

 Операційна картка з розробки тематичного питання

 

Ключове питання:  Хто така Аля? Якою була Аля  до мандрівки ? І якою стала після мандрівки?

Негативні вчинки

Наслідки

Аля нічого не доробляла до кінця

Дівчина росла недисциплінованою. Потрапила у Недоладію.

Дівчинка не любила заплітати волосся

Аля була неохайною

Аля не дошила рушник для бабусі

Бабуся образилась, батьки  дорікнули.

Дівчинка не домалювала чоловіка

Створила злого Недорадника, який відрубав голови жителям Недоладії та приміряв собі

 

 Робота в групах.

Складання сенкану

I група (складає сенкан, якою Аля була спочатку).

1.    Аля.

2.    Неохайна, лінива.

3.    Недороблює, не слухає, не виконує.

4.    Аля недороблює свої справи.

5.    Нечупара.

II група (складає сенкан, якою Аля стала після повернення з Недоладії).

1.     Аля.

2.     Охайна, відповідальна.

3.     Працює, виконує, встигає.

4.     Аля відповідає за свої вчинки.

5.     Відповідальна дівчинка.

Цитатний матеріал

Увага! Розшукується дівчинка. Особливі прикмети: вона нічого не може доробити до кінця. «Почне малювати – кине, бо набридло. Почне ліпити щось із пластиліну – кине, бо нудно. Навіть заплестися  у неї не вистачало терпіння. Заплете одну кіску, а з другою, недоплетеною, так і ходить цілий день» Усі, хто знає про місце перебування цієї дівчинки, відгукніться!

Операційна картка з розробки тематичного питання

Ключове питання: Чи змінилося  життя Алі після того, як вона  стала відповідальною? Яким чином?

«Інформаційний пакет»

Прочитайте та прокоментуйте запропоновані вислови. Який із них, на ва­шу думку, найкраще висвітлює проблему, порушену у творі? Із яким твер­дженням ви не погоджуєтесь? Які вислови вам сподобалися?

1.Твори добро друзям своїм, щоб вони ще більше любили тебе (Кмовул). 2. 3.Не золотом цінуєть­ся людина, а розумом і серцем доброчинним

 (Ш. Перро). 4. Який характер, та­кі і вчинки (Народна мудрість). 5. Тільки пить та гулять, а до діла руки бо­лять (Народна мудрість). 6. Що вподобав, на те й  перетворився (Г. Сковорода).» 7. Була б охота — буде гарна робота (Народна мудрість). 8. Друг-боягуз гірший за лютого ворога (Народна мудрість).

Прийом «Лист казковому герою»

 Ось і завершується наша подорож. Скажіть, що Аля зробила перед тим, як покинути цю дивну країну? (Вона домалювала вухо Недоладьку, підправила ніс, продовжила коротку ногу; домалювала правого  вуса Недовусу. Допомогла багатьом Недоладянам)

  •                   А що для себе зрозуміли недоладяни? (Вони почала допомагати один одному, доробляти, клеїти, прибивати. А також навчилися посміхатися)
  •                    Отже, авторка за допомогою Алі доносить до читачів головну думку казки про те, що кожна розпочата справа має бути завершена. Треба боротися з власними лінощами та пам’ятати, що найкраща справа та,  яка має результат).

Виходить, ти і я за все-усе в одвіті?

Що тут не доробив –

Отам вилазить боком!

Буває, що добро

З одним виходить оком!

А чесність – без руки,

А правда – без ноги!

Буває, що і з друзів

Виходять вороги!

Ця поезія  спонукає вас замислитися над своїми вчинками.

«Сходинки  духовного зростання»

  •                 Потрібно:
  •                 Діяти, творити.
  •                 Не відмежовуватись від інших.
  •                 Не сидіти на місці, чекаючи чогось.
  •                 Ставитись до інших з повагою.

 

 

 

 

ПРОЕКТ «Добро і зло у нашому житті»

За оповіданням С. Черкасенка «Маленький горбань»

 

МЕТА: розкрити характери Павлика та Захарка, їх поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми; виховувати толерантне ставлення  до людей, почуття любові до життя – найбільшої  цінності людини.

Гасло проекту:

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Л.Забашта

Люди з фізичними вадами мають щирі серця і теплу душу.

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це в характері нашого народу.

Лікування добротою потребують не тільки хворі та самотні, а й цілком благополучні й здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і тим, хто не бачить і не чує кривди болю, несправедливості й горя.

         З давніх-давен дзвони, окрім богослужіння, повсюдно використовувались і як набат для сповіщення про якесь лихо, біль, на сполох під час пожежі, ворожого нашестя.

mendelСьогодні дзвони бють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти. Бо тільки милосердя робить нас справжніми людьми

Очікувані результати:       Краса – явище нерукотворне. 

Художник Микола Бідняк доводив це щодня.

“Бути українцем – це коштовне діло. Того вчило нас

житя на Рідній землі, про це пересвідчуємося й на

 кожному кроці тут – на чужині. За приналежність до украї    

нської нації доводиться весь час платити кровю й посиленим

трудом…Я гордий тим, що звуся українцем!”    Микола Бідняк

 

Ключове питання:  Чим ми можемо допомогти людям із особливими потребами?

 

 

Тематичні питання: 1 Чим же відрізнявся Павлик  від інших дітей?

                                    2. Кажуть, що очі – дзеркало душі.

                        Що ми можемо сказати про душу Павлика по його очах?

                                    3. Хто найбільше ображав Павлика?

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Аналізуючи оповідання  С.Черкасенка «Маленький горбань», розкриємо образи Павлика та Захарка, спробуємо зрозуміти й пояснити їх вчинки.   Мова піде про вічні цінності людини – добро, милосердя, красу людської душі. Ми маємо замислитися, чому в людських стосунках буває так багато зла.

Рекомендована  форма захисту проекту: урок узагальнення та систематизації

 

  1. Робота в парах. Порівняльна характеристика Павлика та Захарка (прийом «Кола Венна) (сутність методу полягає у тому, що у полі перетину кіл вписують спільні риси)

                     H:\i.jpg                           H:\i5.jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота в групах

 

Мета нашого завдання: пропоную подивитися на дві квітки одна зів’яла друга красива.

https://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=4a989ae0e9b4415a14fffbcb2e709431&n=33&h=190&w=209                                  https://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=5b452ff6ad55fafff53de60e332d6131&n=33&h=190&w=254          

Чому вона стала така? (Так, вона змарніла через людську байдужість, жорстокість, нестачу уваги, а можливо, й тепла). Що допоможе їй знову стати красивою?

Давайте уявимо, що це не квітка, а людська душа. Від чого вона може так постраждати?   Що допоможе їй відновитися, що зможе підтримувати в ній життя? Запам’ятайте, що людська душа тендітна і вразлива. Занапастити її просто, а відновити дуже складно,  інколи навіть неможливо. Допомагайте іншим якщо не фізично, то хоча б підтримайте морально.

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!..

 

Six%20Thinking%20Hats

     МЕТОД 6 КАПЕЛЮШКІВ

Шість капелюшків мислення

whitehat

  Білий капелюшок

Ось білий капелюх на голові.

                        Емоціям скажіть ви «ні»!

                       Нам тільки факти покажіть.

                         Не треба почуттів, їх бережіть.

(Павлик — головний герой оповідання  Спиридона Черкасенка, душевно красивий і щедрий хлопчик. Павлик — горбатий хлопчик, син шахтарської вдови та онук діда Антипа. В нього немає батька, він ласкавий, уважний до   людей і природи. Під впливом материних казок формується його лагідний характер, а каліцтво робить уважним до чужого горя. Так, побачивши, як хлопці знаходять пташині гнізда,   Павлик знищує хлопчачі позначки пташиних, рятуючи цим не одне пташеня… Хлопці за це б’ють Павлика, знущаються над ним. Його жаліють мати, дідусь. Спільну мову хлопчик знаходить з дівчатками, з якими часто бавиться.  

yellowhat

Красу душі серед зла зберегти можна, але це дуже складно. Людина буде потребувати підтримки оточуючих

 

 

 

blackhat            Добро  і  зло  панує  в  світі.

      Це  знають  всі    дорослі  й  діти.

                                Війну  одвічную  веде

                               Та  переможця  не  знайде.

            В  казках  добро  перемагає,

           В  житті  не  часто  так  буває.

          Добро  і  зло  живе  в  тобі,

          Хто  вище  сам  скажи  собі.

 

 

Зображення:Redhat.jpg(Із шкільного твору)

Улітку, коли гостювала у бабусі, я спостерігала трохи сумну картину. Качка висиділа 12 каченят. Одне каченятко виявилося кривеньким. Від самого початку на подвір'ї кривенькому каченяті не було життя. Його дзьобали і кури, і дорослі качки, а за ними й малі каченята. Іноді бідолашне каченя крякало від болю і незграбно намагалося ухилитися від кривдників. До тарілки з кашею малому важко було проштовхнутися. Я помітила, що й мати-качка не жаліла бідолаху. Коли вона вела свою сімейку до водойми, ні на мить не зупинялася, щоб зачекати кривеньке каченя. Я, звичайно, як могла намагалася захистити бідолашне створіння, окремо годувала його. Але змінити жорстокі правила пташиного двору даремно було й сподіватися.

 

 

Зображення:Greenhat.jpg(Із шкільного твору)

Мені пригадався цей сумний випадок з каченям, коли я читала оповідання Спиридона Черкасенка "Маленький горбань". Прикро те, що ми, люди, за деяких обставин мало відрізняємося від представників пташиного двору. Герой оповідання С. Черкасенка — маленький горбань Павлик. Він хоче гуляти з дітьми і бути рівноправним у їхньому товаристві. Хлопчики його не приймають до гурту. Доводиться сидіти неподалік зі своїм мудрим дідусем Антипом. Та всидіти важко. Навколо вирує весна. Павликові теж хочеться побігати з м'ячем разом, з хлопчиками. Але його там б'ють і ображають. З дівчатками йому добре, вони його не ображають. Дівчатка з цікавістю слухають його казки, дивовижні сни. І грають з ним у крем'яхи із задоволенням.

Зображення:Bluehat.jpgУ Павлика чутливе серце. Йому жаль бідолашного зайчика, якого вижила з хатини Коза-Дереза. Та він не тільки жалісливий, а й сміливий, справедливий хлопчик. Він заступився за хлопчика, якого повалив на землю Захарко. У степу діти паличками намітили жайворонячі гнізда, щоб потім забрати з них пташенят, але  Павлик був проти цього. Він розповів одноліткам, що не треба забирати з гніздечок пташенят, бо матері будуть плакати. А коли його не послухали, Павлик повисмикував мітки. Захарко розсердився і дуже побив Павлика. Малий знепритомнів. Дідусь на руках приніс  Павлика і поклав у ліжко. Він сумно розмірковував над майбутнім онука. Наступного ранку привів до ліжка Захарка. Він сказав Павликові, що той може побити Захарка. Та Павлик попросив дідуся не карати Захарка, бо він насправді добрий хлопчик. Дідусь залишив обох хлопчиків і пішов по матір Захарка. Коли дорослі переступили поріг кімнати, Павлик і Захарко грали у крем'яхи і весело сміялися. Побачивши цю картину, мати розбишакуватого Захарка не втрималася від сліз радості.
Підсумовуючи свої роздуми скажу ось що. Це добре, що у Павлика є великий запас внутрішніх сил і благородства. Він самотужки зміг налагодити місток до сердець своїх ровесників. А чому б здоровим людям самим не налагоджувати місточки до сердець людей з фізичними вадами?

Легенда

C:\Users\мшанець\Desktop\1320444248_20.jpgЖив на світі один запальний юнак. Одного разу його батько дав йому мішечок із цвяхами   й наказав кожного разу, коли той не стримає свого гніву, вбивати по цвяху в стовп.  Першого дня було вбито декілька десятків цвяхів.  На другому тижні він навчився стримувати свій гнів. І з кожним днем кількість цвяхів, що забивав юнак, почала зменшуватися. Він зрозумів, що легше контролювати себе, ніж вбивати цвяхи. І нарешті настав той день, коли хлопець не забив жодного. Він розповів  про це батькові. Той сказав, що кожного разу, коли юнакові вдасться стриматися, треба буде виймати     по одному цвяху.   Йшов час, і настав день, коли   не залишилося  жодного забитого цвяха. Тоді батько підвів  сина до стовпа і сказав: «Бачиш, скільки тут дірок? Він уже ніколи не буде таким, як був раніше. Коли робиш людині щось зле, у неї на душі залишаються такі ж шрами, як ці дірки.  І не важливо, скільки разів потім ти вибачишся, шрами залишаться

Твори добро
Ти усміхнися небу,                             
усім, хто біля тебе:
і братику й сестричці,
і сонечку й травичці.
Люби усіх довкола,
удома та у школі,
і ця любов із Неба
повернеться до тебе.
Прощай дрібні образи
і помирись одразу.
Хто вміє всім прощати,
сильнішим здатен стати.
Твори добро, дитино,
і у твоїй родині воно знайде домівку
віднині і довіку

ПРОЕКТ « Дружба удавана і справжня»

За оповіданням Володимира Винниченка

«Федько- халамидник»

 

Мета проекту:  виховувати кращі людські якості на основі позитивних та негативних прикладів з життя героїв прочитаного твору; виховувати добру, щедру, вдячну особистість, свідому своїх прав;  сприяти вихованню порядних, чесних людей, які вміють постояти за себе перевірити якість набутих знань із поданої теми.

Очікувані результати:   Справжню дружбу неможливо ні виміряти, ні оцінити. Вона не має ціни, як картини пензля великих майстрів минулого.

Щира дружба — повітря, без якого не можна жити. Якщо людина віддана своїм друзям, вона зможе пожертвувати заради них навіть найдорожчим. Якщо людина вірна дружбі, у неї ніколи не виникне навіть думки про те, що можна щось зробити на шкоду другові.

Епіграфом нашого проекту слугуватимуть слова великого Гете.

                                                                           Перед великим розумом я схиляю голову,

                                                         перед великим серцем – коліно.

 

Мета розгляду проблеми:  з’ясувати, ким прикидаються і ким є насправді  Федько і Толик. Хоч загалом характеристика одного з провідних героїв вже в заголовку оповідання, а другого («дитини ніжної, делікатної, смирної») — на перших сторінках, увесь хід подій у творі спонукає її над тим, «хто є хто». Раз у раз постає перед Федьком, сином бідняка, що живуть у комірному в хазяїна-багача, проблема морального вибору, і завжди  він виходить з неї чесно, викликаючи повагу й захоплення в читача. Потворне  ж внутрішнє єство Толика вміло приховується маленьким негідником  і розкривається сповна аж у кінці оповідання.

 

Тематичні  питання:

  1.             Чи  сподобався головний герой оповідання? Чи справді невиправним, безвідповідальним розбишакою був Федько?
  2.             Як пояснити ставлення батьків до витівок сина? Чи любили вони Федь­ка? Хто більше розумів його — батько чи мати?

3  .Чому Федько залучав панича Толю до ігор у своїй ватазі?

  1.             Які почуття заволоділи Толею, коли він узявся повторити перехід Федька через крижини? А які — Федьком, коли він уперше в житті сказав не­правду?
  2.              Коли найвиразніше розкривається суть людської особистості Толі і коли — Федька?

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Ми дуже часто чуємо, як люди називають один одного «друг» або «подруга». (Оскільки ж справедливою є така характеристика? На мою думку, до цих визначень слід підходити обережно. Бо, як відомо, справжній «друг» або «подруга» найчастіше буває лише один або одна. Щаслива та людина, яка може сказати, що має багато друзів. Тоді постає питання: як   же назвати інших? Товариш, приятель, знайомий, однодумець? Безумовно, треба   справжнього друга, а всі інші нехай стануть щирими приятелями. Дружбу оспівують поети, художники пишуть портрети друзів, музиканти присвячують друзям свої твори. Давайте дізнаємось, як про дружбу написав В. Винниченко.

 

 

 

 

Ознаки людини, яка мислить критично: (Федько)

http://player.myshared.ru/1105021/data/images/img7.jpg

 

Порівняльна характеристика Федька і Толі

(за оповіданням В. Винниченка "Федько-халамидник")

(план).

  1.               Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання (потрясіння: Толя пішов гратися з чижиком, в той час як на цвинтарі ховали Федька).

    2. Головні герої оповідання (Федько-халамидник, син бідного робітника друкарні, і Толя, дитина з багатої сім'ї).

    3. Характерні риси Федька та Толі (Федько — чесний, ніколи не брехав, любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив шкоди сусідам, справжній друг; Толя — дитина ніжна, делікатна, смирна).

    4. Опис подій весняного ранку (Федько по крижинах перебрався з одного берега на інший; Толя самостійно не зміг цього зробити, йому допоміг Федько, який потім сам упав у воду; Толя злякався, не допоміг товаришу, а інші друзі прийшли на допомогу Федькові).

    5. Оцінка вчинку Толі (підлість, боягузливість і брехливість, про таких в народі кажуть: "Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка", це викликає в мене обурення).

    6. Федько — справжній друг (врятував Толю від смерті та від батьківського покарання).
     

7. Якого друга я хотів би мати коло себе і чому? (друга, який не зрадить і на якого можна завжди покластися)

 

 

 

 

 

 

Що ж таке дружба?

http://unikum.asyan.org/tw_files2/urls_1/109/d-108584/108584_html_m4659af5.png

Зібрання антонімічних рис (Федька, Толі)

Федько

Толя

«Це був чистий розбишака-халамидник... Там шибку з рогатки вибив; там синяка підбив своєму «закадишному» другові».

 Грубий

« Це була дитина ніжна, делікатна, смирна».

 Делікатний

 

 

«Спокій був його ворогом».

 Жвавий

«Він завжди виходив на двір трошки боязно… соромливо посміхався своїми невинними синіми очима».

Повільний

«…перший по силі на всю вулицю».

 Сильний

«…бідненький ... приходив додому задрипаний, подраний, з розбитим носом... Увечері хворий, гарячий лежить у постелі…».

Кволий, слабкий

«А давай об заклад, що перейду на той бік».

 Сміливість

«холодно й страшно... зробилося страшно… ноги ослабли, сковзались по льоду... розгубився…».

 Боягузтво

«Хлопчик відвів очі ..., похилився і тихо сказав: Я повів».

 Людяний, /альтруїст/

«Йому було цікаво подивитись, як будуть ховати ...».

 Бездушний, /егоїст/

«…він раптом вертається і віддає змія».

 Достойний

«...одійшов од вікна, перекрутився на одній нозі й побіг гратися з чижиком».

 Негідний, підлий

« ...брехати не любить».

 Чесний

«Я не хотів іти, а вони мене потягнули на річку...».

 Брехливий

 

«Кольорова феєрія»

Якими б кольорами ви зобразили героїв твору за їхніми характеристиками, вчинками.

Червоний 

Жовтий    

Зелений   

Зелений /Федько/  – він, мов зелене світло світлофора, відкриває дорогу до доброти, чесності, благородства, дружби.

Червоний  /Толя/  – цей колір забороняє чинити так, як Толя, робити підлості, брехати.

Жовтий  /Толя/  – цей колір  застерігає, що не можна бути таким, треба намагатися бути кращим.

 

 

 

 

Поведінка Федька і Толі в екстремальній

ситуації — на крижині:

Федько

Толя

Переживає за Толю, підбадьорює його, дає слушні поради;
сміливо йде рятувати панича;
не розгубився, коли провалився у воду;
не мігши схопити шворку закляклими від холоду руками, схопився зубами;
бігав і махав руками, щоб зігрітися.

Толі здалося, що переходити по крижині річку зовсім легко. Але він не був такий сильний, тренований, спритний, як Федько, тому, коли ступив на крижину і її понесло, розгубився;
стояв, плакав з розпачу;
коли Федько врятував Толю, а сам провалився у воду, Толя не подав йому палицю, хоч міг.

 

Ставлення батьків до Федька

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як ви гадаєте, а хто ж винен найбільше у трагедії і чому?

  •                   Батьки Толі – вони забороняли хлопцеві робити те, що він бажав. Жили і виховували сина за принципами середовища, представники якого вважають себе кращими за інших. Толя звик, що винуватцями можна робити бідніших за себе, батьки всеодно в це вірять.
  •                   Батьки Федька  – вони багато працюють, але достатку немає, на виховання сина теж часу не вистачає, тому цей обов’язок вони переклали на школу, у якій Федько рідко з’являється. 
  •                   Суспільство, в якому все дістається за народженням у «правильній» родині, а не за заслуги.

Що ж повинні були робити батьки Федька, щоб не сталася трагедія? Які рішення ви бачите, що можна виявити позитивного в них, а що – негативне?

 

 

 

Метод «Рішення проблем»

Рішення І Більше карати й бити

+ можливо, припинив би чинити шкоду;

виріс би жорстоким, агресивним

Рішення ІІ Більше просити  й умовляти

+ можливо, послухав би, зрозумів;просто не звернув би уваги

Рішення ІІІ доручити якусь роботу, підтримати у ділі,

 яке б цікавило хлопця

+ зацікавився б, розвивався, направив би свою енергію в корисну

працю; на це потрібен час, зусилля, і гроші

В оповіданні постійно стикаються добро і зло, честь і безчестя, милосердя і черствість.

 

 

 

 

 

Добро

Зло

Правдивість Федька, його сміливість, героїчний вчинок — врятування Толі з криги на річці;
захист Толі від батьківського гніву

Недисциплінованість, відчайдушність, розбишакуватість Федька;
черствість, підлість, пихатість Толі; неуважність батьків Федька, їхня бідність і приниженість.

 

Робота з прислів’ями притаманними героям оповідання.

  1. Сила та розум – краса людини. /Федько/
  2. Тихий-тихий, а у вухо влізе. /Толя/
  3. Сміливому море по коліна. /Федько/
  4. У тихому болоті чорти водяться. /Толя/
  5. У лиху годину упізнаєш вірну людину. /Федько/
  6. Аби душа чиста, а постоли нічого. /Федько/
  7. Лякливий, як заєць, а шкодливий, як кішка. /Толя/
  8. Святе та боже – на чорта схоже. /Толя

 

Удаване і справжнє в героїв оповідання «Федько-халамидник»

Герой

Справжнє

Удаване

Федько

Сила волі, мужність, доброта,порядність, благородство.

 

Жорстокість,   схильність   до збитків,  розбою,  байдужість до болю, небезпеки

Толя

Егоїзм,   підлість,   жорстокість, схильність   до      провокацій, обмови    іншого,    невдячність, непорядність

Смирність,  делікатність, гідність, слухняність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хто є Хто?

 

Федько – малий шибеник, всім подобається, сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим.

Толя же – зовсім інший. Його егоїзм, жалюгідність, душевна підлість викликають відразу. Саме такі , як Толя у несправедливому суспільстві роблять кар'єру і здобувають матеріальні блага. Але це нікчеми. Вони нікому не приносять щастя, бо й самі нещасні й приречені.

               Помилялись не тільки люди,

помилялись навіть святі.

Згадайте: Ісус від Іуди

Мав останній цілунок в житті.

Ми не святі, не боги, а значить,

Не варто втішати себе дарма.

Але, як твій промах лиш ворог бачить, –

Друзів у тебе нема.    

 

 

 

 

61562839_2840451348_1.gif                                                     post-46559-1231958987_thumb.png                            

 

Проект на тему: Зберегти в собі душу дитини, а себе – в душах

дітей. (До оповідання «Кумедія з костем»)

61562938_2840454748_1.gifУрок -узагальнення

 

http://svitppt.com.ua/images/46/45212/960/img7.jpg

 

 

Мета: виховувати уміння співчувати, бути уважним до внутрішнього світу оточуючих; виховувати співчуття  до долі знедолених дітей; допомогти проаналізувати твір методом ейдос-конспектування, спрямувати висновки учнів через спостереження за поведінкою та характером героя; розвивати пам'ять учнів, образне мислення; виховувати в учнів почуття чуйності, доброти, милосердя, поваги до інших.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Абсолютно не подібної до оточення дитини, яка переростає в трагедію, що змушує замислитись і героїв твору, й читачів. Тема долі байстрюка, розкрита у новелі “Кумедія з Костем”, яка була надрукована у 1910 році, була не новою для української літератури. Автору вдалося зобразити соціальні та моральні вади суспільства не через прямий осуд конкретних винуватців народження “байстрюків”, а завдяки розкриттю обставин життя й психології самих жертв. Новела розпочинається із категоричної думки автора про свого головного героя: “З Костем сталася чудна кумедія...”. Письменник називає його “кумедним хлопцем”. Вся “кумедність” його полягала в тому, що він, непривабливий, з “ріденькими, гостренькими” зубами, “нізащо не кусався”, коли його били і ніколи не плакав.

Однак письменник розкриває нам, що за Костевою непривабливістю, відчайдушністю та дещо зверхньою поведінкою криється біль, прагнення привернути до себе увагу, комусь сподобатися, доказати, що він все-таки людина, а не якась істота, про яку всі одностайно кажуть: “байстрюк”. Автор уважно виписує найдрібніші деталі в показі поведінки й зовнішності Костя: він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається з нього. Кость постає перед читачами як безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина. Яскравим свідченням цього є такі рядки: “Як його вже не били і хто вже його не бив: і ланові, і кухарки, і скотарі, і свинопаси, ні за що не плакав! Уже й на парі йшли не раз, що заплаче, таки ні... Його так і прозвали за це “кам’яним виродком”.

У Костя прокидаються надії, коли він дізнається про свого батька. Згодом помічаємо дивну ніжність до недопалка, що побував у руках батька – пана. Кость міцно тримає  його, як найдорожчу в світі річ (“То татове!”), яка хоча б трохи пов’язує його з батьком. З тим недопалком у руці він і помирає, з тим недопалком і поховають “кам’яного виродка”. Спроба кухарки забрати недопалок несподівано викликала сльози, “як горох” – вони, як і оті “хр-р-р!”, розкривають глибокий розпач “впертого” хлопчика від усвідомлення власної “нічийності”. Твір закінчується смертю хлопчика. Тільки його смерть пробуджує в людях співчуття до “кумедного Костя”.

Очікувані результати: розкрити  психологію дитини-байстряти, яка почувається самотньою, але яка прагне добра, любові й батьківської ласки.

Проблемне питання:

А  чи справді був Кость кумедний та з ним відбулася «кумедія»?

Тематичні питання:

1. Що треба змінити,  щоб  люди перестали бути байдужими до чужого горя?

2. Чи співчувають оточуючі хлопцеві?

3. Як Кость ставиться до своїх друзів?

 4. Як ставилися оточуючі до Костя?

 

https://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=5d9b8e708b98e9a5679f3ec31f7cc874&n=33&h=190&w=445

 

Не бажай 
Коли серця теплом зігріті - 
Стає побільше доброти. 
Ти ж не один у цьому світі, 
А є ще сестри і брати. 
Проб'ється істина у слові - 
Збагнуть їі уже пора. 
Усім нам хочеться любові, 
Усім нам хочеться добра. 

http://mykirov.com/sites/default/files/field/image/ms.pngРобота в групах.

 

 

          1 група   2 група

 

 

           3 група   4 група          

 

 

 

Група 1 – виписати слова, якими автор описує зовнішність Костя

Зеленкуваті, вузенькі, глибокі оченята його не одривались, а губи роззявились, і з-за них виглядали ріденькі, гостренькі зуби. Здавалось, що він як укусить, то мусить страшно боліти, більше, ніж від кого другого. Але Кость ніколи не кусався. Хто б і як його не бив, він ні за що не кусався. Се був кумедний-таки хлопець!

 

Група 2 – виписати слова,  якими автор описує характер Костя

Відчайдушний, зверхня поведінка, він схожий на “забитого боязкого собаку”, що вишкіряє зуби й гавкає або гарчить в обличчя кожному, хто насміхається  з нього, безправна, зацькована, несправедливо ображена й принижена усіма дитина.

Група 3 – знайти цитати, які характеризують ставлення оточуючих до Костя.

Сирота, беззахисний, над яким знущаються і ланові, і кухарки, і скотарі, і свинопаси)

Група 4 – Словникова робота(що ж таке кумедія?)

КОМЕДІЯ, розм. КУМЕДІЯ, ї, жін

1. Драматичний твір з веселим, смішним або сатиричним сюжетом.

2. перен. Забавний випадок, що-небудь смішне; курйоз.

3. перен. Удавання з себе когось із певною метою; лицемірне поводження.

КУМЕДНИЙ, а, е, розм. Смішний, забавний. Дівчата аж за боки беруться та регочуть від кумедних Горпининих вигадок (Панас Мирний, III, 1954, 33);   Те саме, що дивовижний 1. — Мамо, я це продам між своїми товаришками, — сказала Гінда, оглядаючи кумедні гребені, криві шпильки (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 73); Все це набирало трохи кумедного відтінку, і та тривожна напруженість, що опанувала було сходом, спала (Іван Багмут, Опов., 1959)

 

 

 

 

 

Складання схеми «Кола Вена»

 


Складання ейдос-конспекту:    

 

 

                                                                       

                                                     Зеленкуваті очі,

                                         ріденькі, гостренькі

                                                    зуби.

 

                                    Відчудайдушний, схожий на

                                           «Забитого, боязкого собаку»,

                                              несправедливо ображена,

 

Зневажливе ставлення друзів

 

 

 

                         Принижена дитина незаконно                                             

                                        народжений син пана байстрюк

 

 

,                                  

                                                                                                                                     Над  ним знущаються і                        

                                                                                                          ланові, і кухарки  скотарі, і           

                                                                                                                             свинопаси                                          

 

 

.

                                                                                                                                                                                                 

 

 

 

 

Сирота, беззахисний                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Складання Сенкану

1.Кость

2.Бідний, байстрюк

3.Споглядав, мовчав, не плакав.

4. І тільки одного він, здається, дуже не любив: коли йому починали говорити, що він — байстрюк

5.Сирота

 

Асоціативний кущ.

Прикріпити на дошці зображене на папері червоне і синє серце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Синє – холодне, крижане.                                        Червоне – гаряче, палке.

 

 

 

Червоне серце – Кость, Данилко, Семенець

 

Синє серце -  Ланові, свинопаси, скотарі, Тетяна, пан

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота за варіантами.

Алгоритм.

  1.              
    Хто такий персонаж, звідки, якого віку?
  2.              
    Портрет персонажа.
  3.              
    Вчинки персонажа, які розкривають його характер.
  4.              
    Ставлення до персонажа інших персонажів.
  5.              
    Риси характеру персонажа.
  6.              
    Ставлення автора до персонажа.

 

C:\Users\Nadezhda\Desktop\Человечки к презентациям\рисунки-3.png

 

 

 

 

C:\Users\Nadezhda\Desktop\Человечки к презентациям\Увага.gif1. Моє враження та враження моїх товаришів від кінцівки оповідання.
2. Головні герої оповідання.
3. Характерні риси Костя та його друзів.
4. Опис подій під час зустрічі Костя з паном.
5. Поведінка хлопчика.
6. Дивну ніжність до недопалка.          
7. Нелюдське в людях і співчуття до кумедного Костя.

 


Висновоки:

Автор в своїй назві привертає увагу до того, що Кость для всіх - юродивий, тому що він не такий як вони, бідний, байстрюк, за нього нема кому заступитися.  Володимир Винниченко висловлює протест навіть в назві проти нелюдського в людях і співчуття до кумедного Костя. І лише наприкінці історії життя дитини , коли кумедія переростає в трагедію, автор змушує замислитися і героїв твору, і читачів. Історія не була кумедною. Навпаки - вона була трагічною.

Висновок Прийому «Сну»

Часто ми не замислюємось, яке слово сказали, яке пряме і приховане значення воно несе у собі. Життя лине, ми дорослішаємо. І прикро, коли цим «кимось» виявилась рідна людина.

http://liter.kz/image/s/w/976/3529-6-gazeta_liter_i_fond_dob_ru.jpgАдже скільки б ми  не вибачалися, біль залишається.  А можливо, ви замислились сьогодні над тим, хто через ваше необережне слово утратив віру у власні сили, віру в добро, людей, життя. Впевнена: ви знайдете час, мужність та спосіб виправити цю помилку. Бажаю, щоб ви навчилися обирати потрібні слова і ніколи не ранили людські серця, душі, необережними словами.

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

  1.           Журнал «Українська мова та література» № 31-32 (431 -432) 2015

рік.

  1.           Підручник Українська література 6 клас 2014 рік

Посилання на сайти: http://notatka.com.ua/publ/konspekti_urokiv_ukrajinskoji_literaturi_6_klas/urok_19_s_

cherkasenko_malenkij_gorban_obraz_pavlika_dushevno_krasivogo_i_shhedrogo_

khlopchika/114-1-0-2852

http://nachobuch.ucoz.ua/publ/pedagogika/metodi_navchannja/metod_shesti_

kapeljukhiv/7-1-0-13

http://www.slideshare.net/lanalana63/ss-21161668

http://dorobok.edu.vn.ua/article/view/624

 

docx
Додано
5 вересня
Переглядів
115
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку