Розробка вправ для формування культури мислення на уроках української мови у початкових класах

 

                          Новомосковський  відділ освіти

                                    районної держадміністрації

                                    Дніпропетровської області

                                    КЗ «Орлівщинський НВК»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Бізбіз Альона Олександрівна

 вчитель початкових класі

 Орлівщинської загальноосвітньої школи

 I – II ступеня

 освіта вища

 Слов'янський державний пелагічний

 університет

 кваліфікаційна категорія спеціаліст

 стаж педагогічної роботи 5 років

 

 

 

 

 

 

 Адреса школи 51215

 вул. Комінтерна 57

 с. Орлівщина

 Новосковського району

 Дніпропетровської області

 

  Сформувати духовно багату, соціально активну особистість учня початкових класів можна за умови, якщо вона оволодіє "чотирма К": культурою мислення, культурою мовлення, культурою поведінки, культурою спілкування:
-  культура мислення - самостійність, самокритичність, глибина, гнучкість, оперативність, відкритість;
-  культура мовлення — правильність, виразність, ясність, точність, образність, стислість, доцільність;
-  культура поведінки - ввічливість, тактовність, коректність, точність, розкутість;
-  культура спілкування - повага до співрозмовника через розуміння його інтересів, управління поведінкою слухачів, згуртування однодумців, відповідальність за мовленнєвий вчинок.
      З огляду на це на сучасному етапі розвитку системи мовної освіти особливо важливого значення набуває проблема єдності  мовного  мовленнєвого розвитку учнів початкових класів. Один із перспективних напрямів вирішення цієї проблеми — навчання рідної мови на основі спеціально організованої творчої діяльності учнів.
    Проблема формування культури мислення і мовлення учнів початкових класів на уроках української мови є особливо значущою, оскільки взаємопов'язаний розвиток культури мислення і мовлення молодших школярів у процесі навчання рідної мови є основою якісного, свідомого та глибокого засвоєння мовних знань, формування міцних мовно-мовленнєвих умінь і навичок.
      Культура мислення тісно пов'язана з культурою мовлення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо у людини плутанина в думках, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними красивостями. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи і легко сприймається, зрозуміле.
      Що має знати і враховувати у своїй роботі вчитель, коли формує культуру мислення і мовлення учнів? На нашу думку, насамперед необхідно усвідомити ознаки логічності, стрункості мислення й мовлення, що виявляються в основних законах логіки.
      Визначеність — ясність думки, точність міркувань виявляється у законі тотожності, згідно з яким кожна думка в ході даного міркування зберігає одне й те саме визначення змісту, скільки б разів вона не повторювалася. Закон тотожності вимагає: визначеності у мисленні (міркуванні) й мовленні; відсутності розпливчастості, неконкретності у висловлюваннях; однозначності (коли мовець і слухач вкладають однакове значення у вихідне поняття).
      Несуперечливість виявляється у двох законах логіки: протиріччя і виключеного третього. Закон протиріччя — дві протилежні думки про одне й те саме, взяті в один і той же час, в одному і тому самому відношенні, не можуть бути одночасно істинними. Інколи ми не враховуємо, що коренем протиріччя виступає або недомислення, або неповне знання предмета. Закон виключеного третього - з двох суперечливих суджень одне має бути істинним, інше — неістинним, хибним; третього не дано. Цей закон забезпечує послідовність, принциповість мовлення з елементами обґрунтовування.
      Обґрунтованість мовлення випливає із закону достатньої підстави, згідно з яким будь-яка правильна думка має бути вмотивована іншими думками, істинність яких доведена практикою. Цей закон застерігає мовця від голослівних тверджень, софістичних доказів, вольових

 рішень, сліпого копіювання, формує гнучкість розумово-мовленнєвих та комунікативних дій, вчинків.
      Корисними для вчителя стануть і поради великого теоретика і практика риторики Цицерона, який рекомендував використовувати логічно обґрунтовану структуру мови: початок має бути багатий на гострі думки, виклад - правдоподібним, насиченим доказами, ясним, зрозумілим, а підсумкова частина промови повинна впливати на емоції, тобто хвилювати душі, заспокоювати або запалювати їх.
      Відомо, що логічна сторона мовлення виявляється у взаємозв'язку, послідовності, обумовленості думок мовця. Логічними засобами в інтелектуальній комунікації є: правильне використання форм мислення — понять, суджень, умовиводів; логічні операції з поняттями, судженнями, умовиводами, які повинні адекватно передавати думку; дотримання формально-логічних законів мислення для внутрішнього послідовного зв'язку між думками.
      Отже, робота вчителя на уроках української мови в початкових класах має бути спрямована на розвиток мислительних операцій (аналізу, синтезу, абстрагування, конкретизації, порівняння, класифікації, систематизації, узагальнення) і засвоєння основних

форм суджень, умовиводів, понять, за допомогою яких здійснюється у людини процес мислення.
      Головні напрями процесу формування мислення учнів  початкових класів на уроках мови, на нашу думку, мають бути такими:

 формування потреби в мовних знаннях і способах діяльності; взаємозв'язок знань із мови і мислення учнів; вироблення

узагальнених способів діяльності. Ці три компоненти — мотиваційний, змістовий і операційний - становлять дидактичну основу системи формування мислення школярів під час засвоєння початкового курсу української мови.
      Усі компоненти розумового розвитку взаємопов'язані. Знання є основою процесу мислення: чим доцільніші способи здобування

мовних знань, тим вони повноцінніші; глибоке усвідомлення

 значущості мовних знань і способів мовленнєвих дій сприяє

розвитку мислення і формуванню світогляду учнів.
      Вчителеві початкових класів рекомендуємо враховувати закономірності мислительного процесу, яким відповідають знання з мови трьох рівнів: репродуктивні, конструктивні, творчі.
      Репродуктивні знання — це знання мовних термінів, правил, дій

та їх відтворення без істотних змін. Процеси мислення, які забезпечують функціонування мовних знань на цьому рівні, мають також репродуктивне спрямування: учні розпізнають навчальну інформацію, можуть її відтворити, дати "готове" визначення, використати відомі

їм прийоми мислительної діяльності. Мовні знання й уміння цього

рівня найбільш економно забезпечуються інформаційними методами вивчення української мови. Це - розповідь, пояснення, репродуктивна бесіда, розв'язання мовних задач за алгоритмом, опитування на основі підручника.
      Конструктивні знання — це знання, здобуті внаслідок комбінування, переконструювання знань першого типу (за допомогою аналізу, виділення головного, порівняння, аналогії). Мислення на цьому рівні має репродуктивне спрямування. Як відомо, продуктивне мислення –

 це процес, у результаті якого виникає новий для особистості продукт: матеріальний чи уявний, причому здійснюється вихід за межі вже відомого, перетворення, трансформація знань.
      Щоб забезпечити конструктивний рівень мовних знань, потрібно щонайменше сформувати в учнів початкових класів основні способи мислительної діяльності. Конструктивний рівень досягається евристичним і проблемним методами викладання української мови. Прийоми роботи, які можна використати для формування конструктивних знань із мови: евристична бесіда, проблемна

 ситуація, розв'язання учнями мовних пізнавальних завдань та задач, вправ, які передбачають істотні зміни в структурі знань. Наприклад, завдання скласти речення з опорою на подані слова, вправи на переконструювання речень.
      Найвищий рівень знань — творчий. Творчими є знання і вміння, набуті в ході самостійної дослідницької діяльності учнів. Процеси мислення, що забезпечують цей рівень, також є творчими. Учні визначають тему і проблему роботи, її завдання, формулюють план пошуку, здійснюють пізнавальний пошук, обґрунтовують свої думки, перевіряють одержані дані.

Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра
      Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу

 технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.
      До емпіричних методів діагностичної основи зазначеної технології

 ми відносимо спостереження, методи психодіагностики та аналізу продуктів діяльності. У таблиці подано короткий зміст кожної сфери культури мислення молодшого школяра та діагностичні методи, які можна використовувати для виявлення рівня сформованості зазначених сфер.

 

Зміст феномена «культура                      мислення»	Діагностичні методики
- стійкий пізнавальний інтерес; - прагнення довести власні думки; - прагнення до самовдосконалення.	Анкетування;  проектний малюнок «Що мені подобається в школі»;
Пізнавальна сфера: розвинуті мисленнєві операції; поняттєве, -  дивергентне мислення; -  ·розвинуті інтулектуально-творчі вміння.	Творчі завдання: «зайвий предмет»; - методики: «Використання предметів», «Класифікації», - «Виведення наслідків»; - «Знайди недоречності»; - добір рими; ·психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів
Соціальна сфера : ·- емоційно-вольовий компонент; - комунікативний компонент (комунікативні вміння)	цілеспрямоване та систематичне спостереження в умовах спільної навчальної діяльності; методика    «Вибір у діяльності»; ·аналіз продуктів літературної творчості: рівень зв’язності, логічності, діалогічность, образності мовлення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Назвати предмети одним узагальнюючим словом:

 

1.     калина, ліщина,   … - це
2.     помідор, огірок, капуста,   … - це
3.     ялина, верба,   … - це
4.     курка, гуска, індик,   … - це

 

 

 

 

Дібрати видові назви до родових:

Дитячі журнали – це…

Жіночі імена – це…

Кіногерої – це… 

Одяг – це…

Квіти – це…

 

 

 

 

Встав букви і вилучи зайвий предмет:

 

М..р..з                   Г..з..та                   Д..в..ий

С..і..                      Кн..г..                    В..л..к..й

Л..д                       Ж..рн..л                 К..р..тк..й

К..в..н                   К..ша                     В..да

 

 

 

 

 

Узагальнити через протиставлення:

1.     дуб – дерево, а смородина - …
2.     плаття – одяг, а черевики - …

 

 

 

 

 

Розподілити ряд видових назв між двома родовими:

Ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.

(визначити перелітних птахів і тих, що залишаються зимувати)

 

 

 

 

 Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір…):

1.     легка, м’яка, біла - …
2.     струнка, висока, білокора -…
3.     пухнаста, руда, працьовита -…

 

 

     Визначити предмет за його діями:

1.     літає, падає, покриває, блищить, скрипить -…
2.     світить, гріє, усміхається, зігріває -…

 

 

 

 

Дати визначення предмета:

Мак – …

Вовк -…

Лебідь -…

 

 

 

 

 

 

Відгадування загадок на підставі опису окремих

ознак. Пропонуються додаткові завдання.

Завдання.

До відгадки підібрати прикметники з

запропонованих слів.

Була дитиною – не знала пелюшок. А стала старою –

стоо пелюшок мала.

Запропоновані прикметники: велика, зелена, колюча,

головата, квадратна, соковита, кругла, зелена, весела,

ніжна, тендітна.

 

 

До відгадки підібрати якнайбільше прикметників.

Була зелена я, маленька. А потім стала

червоненька. На сонці почорніла я - значить, що достигла я.

 

 

До слова-відгадки підібрати слова-синоніми

(антоніми).

Чорне сукно лізе у вікно.

Антонім – день.

Коли нема чекають, коли прийду – тікають?

Синонім – злива.

 

 

 

 «Групування слів»

Завдання. Скласти можливі групи слів зі слів записаних на

дошці (ускладнений варіант цього завдання – скласти

можливі групи з вказаної сторінки читанки).

Карась                            береза                         портфель

Тополя                            щука                           олівець

Акула                              пенал                          опеньок

Маслюк                          кит                               підберезовик

Мухомор                        бліда поганка             альбом

(відповіді можливих груп)

Карась, щука, акула, кит – живуть у воді.

Щука, акула – риби хижаки.

Маслюк, підберезовик, опеньок – їстівні гриби.

Мухомор, бліда поганка – їстівні гриби.

Пенал, олівець, альбом – шкільне приладдя.

 

 

«Словотворці»

Від поданих слів утворити якнайбільше спільнокореневих.

Сіль, літо, день, дорога.

 

 

 «Чарівні перетворення»

Дібрати до поданого слова якнайбільше нових слів, замінюючи

лише одну літеру. Коли це неможливо, замінюємо 2 літери.

Нора – нога – ноша – наша – Маша – миша – муха – мука – рука

– ріка – Ніка – Ніла – Ніна.

 

 

 

 

На формування навичок миттєвої, або швидкої реакції у доборі

 слів.

Миттєва реакція – назвати слово, протилежне до запропонованого

 за 1 секунду.

Швидкість реакції – за регламентний час (3 хв.) підібрати слова

що називають протилежну дію (ознаку).

А)                                                         Б)

Підпливати -                                       Хворий –

Погасити -                                          Старий –

Співати -                                             Бідний –

Опускати -                                          Веселий –

Стояти -                                              Широкий –

Зламати -                                             Злий –

Принести -                                          Темний –

Дружний –

Товстий –

Білий –

Сухий –

 

 

 

 

 

 

Аргументуй свою думку дописавши подане речення.

Я люблю спілкуватись з учнями класу, бо…

Коли я отримаю погану оцінку, я…

Якщо я не вивчив уроку без поважної причини, то…

У лісі не можна галасувати, тому що…

Не можна близько підходити до пташиного гнізда, тому що…

На уроці треба бути уважним, бо…

15. «Шифрування за допомогою картинок».

1) Виділити в назвах предметів, зображених на картинках

(від трьох до шести картинок), перші звуки й скласти з цих

звуків слово.

Наприклад: кінь, іграшки, телефон – «кіт»; морква, автобус,

качка –«мак»; кран, око, ваза, дерево, рука, автобус – «ковдра».

Зауважу: звук у назві предмета слід брати без змін, тобто якщо

 на картинці він м’який, таким він має лишитися й у слові. Не

 варто добирати для зображення предмети, в назвах яких є

апостроф.

 

 

 

 

Виділити в назвах предметів останні звуки й скласти з них слово.

Наприклад: яблуко, вінок, відро – «око»; хліб, лампа, гриб,

огірок, морква – «бабка»; машина, кавун, книга, банан,

бджола, колос – «ананас».

 

Виділити в назвах предметів другі від

початку звуки. Скласти нове слово.

Наприклад: квітка, малина, стіл, лампа – «вата».

 

 Виділити в назвах предметів, зображених

на картинках, розташованих в одну лінію, різні за порядком

від початку (під кожною картинкою вказано конкретну

цифру) звуки і скласти з них нове слово.

Наприклад: заєць (перший звук), вуж (другий звук), куб (третій

звук) – «зуб».

Ускладнення: картинки можна розмістити по всій площині

аркуша, а порядок звуків вказати стрілками; картинки

розташувати по колу (в пелюстках квітки або по секторах).

Наприклад: ліжко (перший звук), кіт (другий звук), годинник (восьмий звук), заєць (другий звук), риба (перший звук) – «лікар».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель показує учням ланцюжок (на малюнку або

 справжній), звертає увагу дітей на те, як одне кільце

з’єднане з іншим. Пропонує зробити ланцюжок із слів так, щоб

 вони з’єднувалися однаковими складами.

Наприклад: Віра – ракета – тато – товар – варениця - …

Якщо хтось із дітей дуже довго розмірковує, помиляється

 чи повторює вже назване слово, він вибуває з гри. Так

кількість гравців поступово зменшується, і перемагає той,

хто залишиться до кінця гри.

•            Сова – вага – галка – канапа – парта – тато…
•            Ваза – заголовок – вокзал – залізо – золото – товариш…
•            Мавпа – панчоха – халва – валянки – килим – лимон…
•            Фарба – бабуся – сяйво – дама – мама…
•            Сорока – каша – шабля – лялька – калина – наука…
•            Зима – малина – нафта – тарілка – канава – вата…
•            Нора – ракета – тайга – гарбуз – бузина – начинка…

 

 

 

 

 

Учитель пропонує дітям прочитати незвичні слова-

переверти і пояснити значення їх, якщо читати зліва направо

 та справа наліво.

Еге, ага, біб, тут, пуп, дід, піп, око, Пилип, Алла, Аза, Ада,

корок, потоп, кабак, наган, зараз, шалаш.

Учитель пропонує дітям прочитати інші слова-переверти

спочатку зліва направо, пояснити, яке значення кожного з них.

Бук, сир, раб, серп, рим, луг, касир, куб, кіт.

А потім – прочитати ці слова справа наліво і порівняти, чи

змінився їхній зміст, значення.

 

 

 

Учитель пропонує дітям із слова «ластівка» скласти

якнайбільше слів, використовуючи тільки ті букви, з який

воно складається. Перемагає той, хто складе найбільше слів.

ЛАСТІВКА

Стіл, лак, салат, кава, вітала, тікала, тікав, сітка, лавка, віл,

 кіт, світ, сіла, Савка, літа, така…

МУЗИКАНТ

Танк, музика, кант, кузина, муза, зима, таз, туз…

САДІВНИК

Сад, сів, сік, садив, віник, Іван, нива, два, сани, він, вік…

СОЛОДКА

Сода, сад, коло,коса, косо, колос, лак…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель пропонує дітям прочитати склади, «стрибаючи», як

зайчик, «з однієї купинки на іншу».

По  гу  сам   то  зе   бо ка до  у    ло   лі зує  ро   а

1     6     8     12  14  10  2   4    9   11  13  3     5    7

(Показує дорогу, а сам у болото лізе).

Яке   сі    та    зі    м’яч    ке    ко    й    ко      лляч

  1     2      5     8       3         6     4     7    10         9

(Яке сім’ячко, таке й зіллячко).

 

 

 

Учитель пропонує дітям прочитати слова кожного рядка,

взяти з першого слова першу літеру, з другого – другу, з

 третього – третю і т.д. й одержати нове слово.

Риба, рак, макарони, поле, салат, пір’їна – ракета.

Шия, скло, слово, масло, ручка – школа.

Парк, сіно, ліс, рідня, лілія – пісня.

Метро, дощ, сова, гора – мова.

 

 

 

Гру побудовано за принципом «запитання (пропозиція) –

відповідь». Вихователь запитує (пропонує зробити, сказати), а дитина має дати розгорнуту відповідь.

 

Запитання на визначення мети

•     Як гадаєш, навіщо ти відвідуєш школу?
•     Навіщо потрібний телевізор?
•     Навіщо людям потрібний одяг?

Запитання на встановлення причини

•     Чому взимку надворі сніг не тане?
•     Чому риби плавають, птахи – літають, а люди ходять по землі?
•     Чому предмети падають униз, а не вгору?

Запитання на пропозиції для прийняття рішення та

 планування власних дій

•     Дмитрик розбив чашку. Що йому треба робити?
•     Уяви, що ти заблукав у місті. Що робити? Як вчинити
•     найкраще?
•     У нас завтра у класі день іменинників. Перелічіть усе,
•     що ми повинні зробити.

 

 

 

 

 

 

Дитині-«продавцеві» видають товар (предмети побуту,

одягу, іграшки), який треба розсортувати за призначенням – класифікувати.

 

 

 

Учитель розкладає перед дітьми 10 сюжетних картинок.  

Діти мають розмістити їх у правильній послідовності –

утворити потяг. Потім вагончики треба скріпити. Для цього

діти мають використати маленькі картинки із зображенням

різних предметів, які потім треба назвати одним

узагальненим словом (меблі, посуд, іграшки)

 

 

 

У вчителя та дитини – по одному набору карток. Учитель

 дістає і показує певну картинку зі свого набору, а дитини

відповідно має вибрати зі свого набору таку картинку,

яка найбільше пасує за змістом до пропонованої

вихователем. Наприклад: обличчя – очі, букет – квітка,

страва – ложка тощо.

 

 

 

 

Учитель називає слово, а дитина добирає до нього слово з

близького поняттєвого кола або слово-характеристику.

Наприклад: будинок – цеглина, голка – тканина, ніж  - гострий.

 

 

 

Учитель називає слово, а дитина добирає до нього антонім:

чорний – білий, день – ніч, ліворуч – праворуч…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                1. Гра «Склади вірш»

1.                                                                        ____ ____ ____ навкруги

____ ____ ____ сніги

____ ____ ____ цариця

____ ____ ____ ____ білолиця

2.                                                                        ____ ____ ____ ____ слід

____ ____ ____ ____ лід

___ ___ ___ ___ ___ білими

____ ____ ____ ____ килими

3.                                                                        Ходить зима __________

Закутується __________

 

 

 

            2. Вправа «Реклама»

Назвати якомога більше призначень даного предмета

(не тільки реальні, а й уявні і фантастичні).

 

 

 

            3. Гра «Поверхи»

Наприклад: на якому поверсі і чому поселили

Чебурашку, Попелюшку, Зайця і Вовка, Козу і семеро козенят?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Гра «Схожі хвостики»

За правилами гри учні добирають слова, схожі за звучанням

до тих, які запропонував учитель. Потім можна продовжувати

 гру самостійно – діти самі називають початкове слово, а

відтак разом шукають подібні до них за звучанням.

Мишка – кішка, Гришка, книжка, доріжка…

Суниця – спідниця, синиця, полуниця…

Пташка – ромашка, комашка, Чебурашка…

Їжачок – черв’ячок, павучок, бичок…

Рама – мама…

Слон – талон…

Дочка – бочка…

Вода – біда…

 

 

 

          6. Гра «Закінчи рядок»

Цікаве завдання: дітям потрібно продовжити рядок. Наприклад.

Ко-ко-ко – ми купили молоко.

Ки-ки-ки – подай-но, доню, води.

Ку-ку-ку - …

Ма-ма-ма - …

Мо-мо-мо - …

Гр.-гр-гр - …

Ар-ар-ар - …

         7. Гра «Доповни прислів’я»

Вода потекла, весну…(принесла).

Грак на горі – весна на…(дворі).

Зробив діло – гуляй …(сміло).

Стук,грюк,аби з …(рук).

Поспішиш – людей …(насмішиш).

І сам не гам, і другому не …(дам).

На язиці густо, а на ділі…(пусто).

Хто багато читає, той багато…(знає).

        8. Гра «Відгадай загадку»

На початку уроку керівник залучає дітей до гри, в якій за

 умовою вони мають відгадувати загадки так, щоб останнє

слово-відгадки збігалося з римою вірша.

 

 

Наприклад:

Довгонога, чорно-біла,

У гніздо на хату сіла,

Довгим дзьобом, знай, тукоче,

Ніби щось сказати хоче.

• Де ж це ти була?
• Далеко.
• Як зовуть тебе?
• …(лелека).

* * *

В небі хмарка пролітала,

Білий пух порозсипала.

Він на землю міцно ліг.

Називають його …(сніг).

* * *

У вагоні світло, чисто,

За вагоном – темнота.

Довго їдемо ми містом,

Раптом поїзд виліта

З підземелля на Дніпро –

Гарне в Києві - …(метро).

       9. Гра «Зроби веселинку»

Художниця

Малювала тигра внучка:

Замість тигра вийшла…(Жучка).

Кіндрат

От Кіндрат, так Кіндрат!

Зуб зламав об…(мармелад).

Кіт-рибалка

Кіт-рибалка у човні

Мріє на світанні

- От якби зловить мені

Карася в …(сметані).

 

 

 

 

 

 

10. Гра «Дописати 2 рядочки, щоб

вийшли веселі вірші»

Раз цибуля вийшла з хати,

Хто їй стрівся, мусив чхати…

 

Їв лелека

Кашу з глека…

 

Джміль ромашці щось на вухо

Прошептав і полетів…

 

Йшла синичка до кринички,

Загубила черевички…

11 Вгадай за порівнянням

Це один із варіантів «Гри у порівняння». Кожен охочий

задумує будь-який предмет і знаходить для нього порівняння

(3-5). На заняттях діти мають за цими порівняннями

вгадати задуманий предмет і обов’язково виділити

найкраще порівняння. У подальшому гру можна

ускладнювати вимогами щодо форми викладення: хай

порівняння звучать у формі загадки.

12 Хто найцікавіше порівнює

Діти приносять на заняття найрізноманітніші предмети

(перо, ялинкову шишку, гілочку тощо). Кожен придумує

кілька порівнянь, які колективно оцінюються. Влучні і

найкращі порівняння заносяться до «Зошита відкриттів»,

тобто кожна творчо виконана справа, що є

неординарним відкриттям. Проведення цієї гри вимагає від

педагога великого такту: гра не повинна перетворюватися

на конкурс, не ставляться й оцінки.

 

 

13 Будуємо ланцюжок

Після того, як діти навчилися вловлювати характер

зв’язку і добудовувати пари за поданою моделлю, можна перейти

до цієї захоплюючої гри. Граємо в неї так.

Сідаємо у коло. Хто-небудь називає будь-який предмет. Сусід

 зліва повинен назвати інший, що якимось чином пов’язаний

 із попереднім. Наступний учасник називає новий предмет,

який пов’язаний із попереднім.

Наприклад:

Телевізор – антена – зображення – художник – пензлик - …

У цій грі потрібно не забувати заохочувати кожний

неординарний, але чіткий і цікавий хід.

Окрім зв’язків за суміжністю (в тому числі: ціле – частина),

 за схожістю і контрастом, у цій грі можуть бути використані

зв’язки слів за звучанням (рими). Додаткові можливості

розкриває в цій грі багатозначність слів.

14 Чим зв’яжеш?

Кожен із гравців задумує ланцюжок з чотирьох або трьох

слів, пов’язаних між собою непередбаченими, але

безперечними зв’язками. Учасникам називають лише

перше і останнє слово, за якими треба відновити ланцюжок

або придумати свій.

Наприклад: скріпка - … - дзвоник; приймач - …- жираф.

Можливі варіанти розв’язання таких зв’язків:

Скріпка – зошит – урок – дзвоник; приймач –

радіопередача – жираф.

 

 

15 Десять прикладів

Навмання беруть слово (спочатку іменник, а потім можна й

 інші частини мови) із будь-якого тексту. Кожен

намагається якомога швидше знайти десять випадків

можливого використання і вживання цього слова

 

                                    Висновки
       Ефективність мислення людиною визначається здатністю вирішувати завдання, які встають перед нею. Ця спроможність залежить, з одного боку, від природної інтелектуальної обдарованості індивіда, а з іншого — від виховання індивіда, навчання, самоосвіти, життєвого досвіду і, нарешті, від її залучення до культури.
З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають    вирішува тизавдання.
           За допомогою методу самоконтролю можна відстежити та проаналізувати динаміку розвитку контрольно-корекційного компонента пізнавальної сфери культури мислення молодшого школяра. Пропонуючи учням оцінити свою відповідь, проаналізувати  та оцінити відповідь інших учнів, учитель шляхом спостереження діагностує вміння дитини віднаходити помилки, усвідомлювати та прогнозувати шляхи їх виправлення.
Кінцевим результатом щодо навчання у початковій школі має бути досягнення високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. А це, в свою чергу, означає що початкова ланка освіти – перший крок до життєвого успіху особистості. Рушійною силою успіху  на життєвому шляху особистості є внутрішня потреба, яка спрямована на те, щоб найповніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити,а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватися, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків. Саме внутрішня потреба у досягненнях є визначальним показником високого рівня розвитку культури   мислення молодшого школяра. Високий рівень розвитку культури мислення допомагатиме дитині жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, без батьківської опіки, а це сприятиме творчим навчальним досягненням у школі другого і  третього ступенів, розвитку схильності до винахідливості, а потім і

до перетворення соціального середовища.

 

 

 

 

 

 

            Список використаної літератури

1. Бєлкіна О. Проблема розвитку критичного мислення молодших школярів у сучасній школі//Школа першого ступення: теорія і практика. – Переяслав – Хмельницький. - 2003.

2. Гетманова А.О. Учебник по логике. – М., 1995.

3. Довга Т. Розвиток творчого мислення у старших дошкільників та молодших школярів як передумова формування творчої особистості//Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002.
4. Конверський А.С. Логіка. - К.,
5. Лаврешина Г. Логічне мислення як один із важливих показників логічної культури школярів//Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002.
6. Маслюк Л. Як навчити мислити кожну дитину//Початкова освіта. Шкільний світ. – 2006.
7. Митник О.Я. Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра//Початкова школа. – 2007. – №9.
8. Митник О. Я. Технологія формування культури мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу//Початкова школа. – 2007. – №7.
9. Мовчан Л. Розвиток мислення//Початкова школа. – 2003. - №11
10. Третяк О. Розвиток критичного мислення молодших школярів//Школа першого ступення: теорія і практика. – Переяслав-Хмельницький, 2003.
11. Чернега Н. Розвиток логічного мислення учнів//Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002.
12. Яновська Т.А. Формування мислення молодшого школяра в процесі розвивального навчання//Обдарована дитина. – 2006. - №4.
13. www.wikipedia.org