Розробка «Я маю право !»

ДПТНЗ «Переяслав – Хмельницький ЦПТО»

Розробка виховної години

 

 

«Я маю право !»

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала викладач

Оганесян Л.О.

 

                                                                                              

 

 

 

Переяслав – Хмельницький 2018

 

 

Вчитель:

Президент України оголосив 2018 рік Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!»

Мета цього проекту - формувати в суспільстві правову культуру й свідомість , сприяти підвищенню рівня знань та поінформованості громадян щодо реалізації й захисту прав, гарантованих Конституцією і законами України у різних сферах життя.

 

ВІДЕО «ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА»

Читець:

          Мораль і право, право і закон

Рушійні сили для життя людини,

А їх знання надасть нам вірний тон

У розвитку держави України.

Регулювати світ людських стосунків,

Впроваджувать державницький процес

Все в правознавстві міститься в рахунку,

Розумно й чесно твориться прогрес.

Щоб забезпечить молодим майбутнє,

Свідомо накопичуєм знання.

Все, що завчили, стане незабутнім,

Конкретно мусим жить, не навмання.

 

Вчитель:

Проведемо тестування: Наскільки Ви знате власні права.

(Учні проходять анкетування)

Виступи учнів.

 

Учень 1: Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. Спочатку права людини існували у вигляді моральних норм, наприклад, право на повагу, на власну точку зору. Такі права існують і сьогодні. Вони важливі для людини, але не належать до правових норм і законів.

 

Учень 2: Закони, які з’явилися водночас із виникненням держави, зробили права людини поняттям юридичним. Прав людини (на життя, безпеку, власність працю тощо) визначалися законами, але держава переважно обмежувала їх. Нерідко права, зафіксовані у законах держави, насправді не реалізовуються.

 

Учень 3: У перших відомих історії державних права людини були дуже обмежені, вузькі. Наприклад, у державах Давнього Сходу закон вирізнявся досить жорстким ставленням до людини , часто був кастовим. За доби античної й середньовіччя, попри можливість певних верств суспільства користуватися деякими правами, про права людини в сучасному розумінні не можна було говорити. Законами закріплювалась нерівність людей за становими, майновими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізації прав людини.

 

Учень 4: В сучасному світі снує більш 200 різноманітних держав, які мають різні традиції, звичаї, уявлення про права людини. Починаючи з 1948 року Організацією об’єднаних націй  було прийнято цілу низку документів, які встановлюють міжнародні стандарти з прав людини. Права людини зазначенні:

•              «Загальна декларація прав людини».
•              Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.
•              Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права.  
•              «Конвенція про права дитини».
•              Закон України "Про охорону дитинства".
•              «Конституція України».

 Вчитель:

 Давайте пригадаємо деякі поняття і їх значення:

( Відповідають з місця)

Декларація – офіційний документ, в якому проголошено певні принципи та положення.

Конвенція – договір між державами з якогось спеціального питання.

Організація об'єднаних націй (ООН) – найбільша і найвпливовіша Міжнародна правозахисна організація, створена у 1945 р.

Конвенція ООН про права дитини – міжнародний документ про права дитини.

Права людини – можливості людини мати певні матеріальні, культурні та духовні блага, необхідні їй для нормального життя та розвитку.

Права дитини – певні спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18 років для життя і досягнення зрілості.

 

Учень 5: У середині ХХ століття, після Другої світової війни, 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН була ухвалена Загальна декларація прав людини, де вперше в історії людства були сформульовані основні права і свободи людини, які сьогодні у цілому світі вважаються стандартами, зразками для національних юридичних документів (розділів конституцій про права громадян).

 

Відео : « Загальна Декларація прав»

 

Вчитель : Давайте пригадаємо деякі статті  з загальної Декларації прав людини

 

 

           Учень 6 : Конвенція про права дитини схвалена Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1989 р. В Україні вона набула чинності 27 вересня 1991 р. В цьому році ми відзначаємо 20-річчя дії Конвенції ООН про права дитини в Україні. Згідно з міжнародно-правовими стандартами та законодавством України дитиною є людина віком до 18 років.

 

Відео : « Права дітей»

 

Вчитель:

-Які ж права мають діти ?

-А чи можна обмежувати права дітей і в яких випадках ?

  

 Ситуація № 1„Комендантська година”

      Вчитель:

У багатьох країнах світу (наприклад, у Великій Британії, США та ін.) для зниження рівня злочинності серед неповнолітніх і кількості підлітків, які стали жертвами злочинів, вводили комендантську годину для дітей. Знаходження неповнолітніх віком до 16 років на вулиці у вечірній та нічний без дорослих обмежувалося. Найчастіше це обмеження починалося з 23 годин у весняно-літній період та 22 год в осінньо-зимовий період і тривало до 6 год ранку.

Діти діляться на три групи

За                                                              Проти                           Мені байдуже

Зниження рівня злочинності.             Обмеження прав.

Спокійне життя.                                  Менше спілкування з друзями.

Менше будуть сваритися                   Менша можливість

батьки.                                                 перебування на свіжому повітрі.

Більше часу на навчання.                    

Більше часу на відпочинок.

Менша ймовірність нападу.

Запитання для обговорення :

-Чи застосовують ваші батьки щодо вас „комендантську годину”?

-Як ви вважаєте, чи доцільно обмежувати деякі права дитини, щоб уникнути більшої шкоди для її життя і здоров’я?

        Вчитель:

Отже, обговоривши це питання, ми прийшли до висновку, що деякі обмеження, які застосовують до вас батьки приносять для вас більше користі, ніж шкоди.

 

 

 

Ситуація № 2 «Не зашкодь собі»

У місті „N” з’явився злочинець, який нападає на підлітків з метою грабежу та насильства. Нам з вами необхідно виробити рекомендації, які давали б можливість дітям уникнути небезпечних ситуацій і звести ризик нападу до мінімуму. Для цього необхідно нам розділитися на три групи, які будуть розробляти рекомендації від імені: батьків; правоохоронних органів та засобів масової інформації.

Батьки                                                        Правоохоронні органи

Куплять мобільний телефон.               Встановлення комендантської

Зустрічатимуть зі школи.                         години.

Не пустять пізно гуляти.                      Проводитимуть чергування.

Постійний контроль.                             Проведення роз’яснювальної

Бесіди.                                                       роботи.

Віддадуть дитину в спортивну секцію  Скласти фоторобот.

Не носити провокуючий одяг.               Розроблення пам’ятки дітям.

    Вчитель:

Отже, при користуванні цими порадами, кожен підліток буде фактично убережений від небезпечної ситуації. Тому ми ще раз зможемо переконатися, що обмеження в багатьох випадках приносять більше користі, ніж шкоди.

Служба допомоги підліткам

Вчитель:

 Ми знаємо, що робити і до кого звертатися, коли заболить голова або коли зненацька почнеться приступ апендициту.А як бути, коли болить душа? До кого звертатися у хвилину розпачу, коли весь світ навкруги, здається, відвернувся? Кого запитати про те, що непокоїть, чого соромишся і жахаєшся? Кому довіритися з тим, що ми приховуємо, навіть, від найближчих людей?Дуже мало є на світі людей, які жодного разу не ставили перед собою ці запитання.На захист порушених прав дитини в першу чергу стають її батьки,  на яких законом покладено обов’язок опіки та піклування. Також можна звернутися до викладачів та психологів.Відповідно до ст. 60 Закону України "Про освіту" батьки мають право захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей. Існує перелік органів та служб до яких потрібно звертатися в разі порушення прав дітей: органи місцевого самоврядування, прокуратура, органи опіки та піклування за місцем проживання, на гарячі лінії, до центрів соціальних служб у справах дітей сім’ї та молоді, до Уповноваженого Верховною Радою з прав дитини. Контакти знаходяться у відкритому доступі на офіційних сайтах.

Демонструється інформація, про те куди можна вернутись, якщо ваші права порушено.

  

Перегляд відеороликів, про те, як українські знаменитомті закликають громадян захищати свої права.

 

Учень:

Я – українка. Є у мене право
на рідну мову та свою державу,
на гордий прапор золотисто-синій,
на щастч жити у такій країні.

Я – українка. Право знати маю
про тих, кого героями вважаю,
що людство рятували від руїни,-
синів і дочок , гідних україни.

Я - українка. Хочу право мати
завжди усе, що думаю, казати,
на незалежну та міцну державу,
на все, що гарантовано по праву.

Я- українкака. І моє це право
любити землю горду й величаву,
та дух свободи набирати в груди
Я - українка. Була  нею, є, і буду

 

Вчитель: 

Наша виховна година добігає кінця. Хочу, щоб ви зрозуміли, що людина повинна жити прекрасним, повним надій і сподівань життям. Де б ви не були, ким би ви не стали, ви повинні знати свої права і вміти ними користуватися.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРЕРЕЛІК ПРАВ ДИТИНИ

 

 

1  Я маю право вільно висловлювати свою думку.

 

2  Я маю право на вільне спілкування.

 

3  Я маю право на свободу совісті, думки і релігії.

 

4  Я маю право на отримання інформації.

 

5 Я маю право на відпочинок і дозвілля.

 

6  Я маю право на повноцінне харчування.

 

7  Я маю право на отримання освіти.

 

8 Я маю право на медичну допомогу.

 

9  Жодна дитина не повинна бути скривджена і зневажена.

 

10  Жодна дитина не повинна бути жертвою насильства або війни.

 

11  Жодна дитина не повинна бути примусово залучена до праці.

 

12  Особлива турбота дітям – інвалідам.

 

13  Особлива турбота дітям – біженцям.

 

14  Особлива турбота дітям без сімей.

 

15   Особлива турбота дітям, що перебувають у конфлікті із законом.

 

16  Кожна дитина має право на любов і піклування.

 

17  Усі діти є рівні у правах, ніхто не повинен їх примушувати.