Екологічний ранок присвячено вихованню здобувачів освіти до довкілля, формування у дітей екологічного стилю мислення. На заході передбачені сценки-мініатюри про екологічні проблеми села. Учасники ранку – учні 5 – 7 класів. Вони виконують пісні про природу, танок «Веселка». Слова сценарію екологічного ранку сприяють підготовці школярів до бажання приймати активну участь у збереженні природи, примноженні її багатств.
Природа — наша мати, треба її охороняти
Анотація: екологічний ранок присвячено вихованню здобувачів освіти до довкілля, формування у дітей екологічного стилю мислення. На заході передбачені сценки-мініатюри про екологічні проблеми села. Учасники ранку – учні 5 – 7 класів. Вони виконують пісні про природу, танок «Веселка». Слова сценарію екологічного ранку сприяють підготовці школярів до бажання приймати активну участь у збереженні природи, примноженні її багатств.
Екологічний ранок
Тема: виховувати любов до рідної природи, рідної сторони, вчити дітей, гармонійно співіснувати з довкіллям, раціонально використовувати й відтворювати багатства природи, бути психологічно готовими оберігати природу. Сприяти розвитку екологічного мислення учнів .
І-й ведучий
О земле рідна! Боляче душі
За ту збіднілу фауну і флору,
І сором за душевних тих сліпців,
Що нівечать безцінну твою вроду.
Сліпців, котрі не втямили азів,
Що справжнє щастя — в килимах із квітів,
У сріблі рос, у золоті хлібів,
У кришталях оцих джерелець світлих.
ІІ-й ведучий
Подивись навкруги.
Де ж ота первозданність природи?
Під кислотним дощем почорніли луги
І в гріхах помирають народи.
Я не буду тобі про весь світ говорить,
Про село розкажу, не чуже село, наше!
Бо за долю його в мене серце болить.
А воно не кричить і нічого не каже.
Ведучі виходять. На сцені з'являються два куми, бабуся і дід.
Бабуся
Здоровенькі будьте, люди!
Оце зі Слов’янська я їду.
Скільки ж всього надивилась!..
Розкажу все діду.
Ох, культура, скрізь удобства.
Що то город, люди.
Не Світлівка. Що балакать!
Тут того не буде.
Дід
Що верзеш ти? Не Світлівка...
В чому є різниця?
Кафе своє ми маємо,
Є у нас крамниця.
А в котеджах заміських
Є цивілізація:
Вода в хаті, у дворі,
І є каналізація.
І тече усе ото
По ярочках у ставки,
Терпить погань всю в собі
Ставкова водичка.
Бабуся
Що ти, діду! Там машина
Сміття забирає.
А у нас перед хатами дехто викидає
Банки, склянки та пакети літають усюди.
Ні, старий, мабуть, тут таки порядку не буде.
Пісня «Вода у нас забруднена»
Мелодія «Земля в ілюмінаторі»
Вода у нас забруднена , (2 рази)
Повітря чистого давно нема.
І тужим за загубленим, (2 рази)
За всім тим, що природа нам дала.
Приспів:
І сниться нам не «Фанта» й «Кока-кола»,
Від них на нас усіх чека біда.
А сниться нам земля в цвіту довкола,
І чистая джерельная вода.
1-й кум
Здоров, куме! Як врожай?
Пшениця вродила?
2-й кум
Що ти, куме, вже забули
Ми про теє диво!
Осот родить та свиріпа,
Між ними пшениця.
Є волошки, є ромашки
Та інша пашниця.
Земля наша хвора дуже,
Їй без допомоги
Дуже важко хліб родити.
Виходить група учнів
1-й учень
Губим землю, топчим квіти,
Дерева ламаєм,
Що нам скажуть наші діти?
Чи душу ми маєм?
2-й учень
Чи згвалтована природа
Нам гріхи відпустить?
Чи помститься нам за кривду -
Горя й зла напустить?
3-й учень
Там — Чорнобиль, Запоріжжя,
Все - автоматизація.
І гуляє по Вкраїні
Чорна радіація.
4-й учень
Повзуть смертю по країні
Віруси й мікроби,
Йдуть холера, дифтерія
Та інші хвороби.
5-й учень
Що людина і природа -
То єдине ціле,
І годує нас природа,
Як матінка сина.
6-й учень
У березневий день її зрубали.
Вона, немов лебідонька, стояла.
Була нам мила в спеку і морози...
Від болю затремтіла, застогнала,
Мов скошена упала при дорозі,
Весняним соком пролилися сльози,
той сік — цілющий , а вона вже мертва.
Рука не заніміла, не затерпла.
Яке ж жорстоке серце треба мати,
Щоб ту красу навіки зруйнувати?
Стікали долу ще живі сльозинки.
А небо чисте — жодної хмаринки!
Весна ішла — життя всім дарувала,
А на землі берізка помирала.
Учениця . Сьогодні ми з вами зібралися, щоб сказати «ні» таким вчинкам, щоб зрозуміти, до чого може призвести безвідповідальне, жорстоке ставлення до природи. Послухайте кілька тривожних повідомлень.
Демонстрація Червоної книги, таблиць.
Виходять два куми.
1-й кум
Куме, ви чули,чули, чули ви?
2-й кум
Про що?
1-й кум
Нас усіх запросили!
2-й кум
Куди?
1-й кум
На екологічний ярмарок.
Екологічний ярмарок
1-й ведучий
Увага! Увага! Спішіть! Поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте!
2-й ведучий
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на вас чудові гостинці.
1-й ведучий
На ярмарку нашім багатім
Є чим дивуватись і є що придбати.
2-й ведучий
Тут щедрі дарунки із саду-городу.
Купуйте гірське повітря, а ще живу воду!
1-й ведучий
Купуйте живу воду!
2-й ведучий
Остання жива вода на Землі!
3-й учень
Парасольки від кислотних дощів для всіх і кожного!
4-й учень
Купуйте чисте, цілюще гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна жива вода!
3-й учень
Купуйте парасольку від кислотних дощів, живу воду. Остання жива вода!
Покупець
Парасольки від кислотного дощу? Жива вода? Чисте повітря?
Продавець
Саме так! Останній екземпляр! Тільки у нас! Купуйте носові хустинки від смогу!
Покупець
Навіщо? Кому все це потрібно? Це все бабусині казки!
Продавець
Бабусині казки? Ні, молоді люди, це вже не казки. Ще трохи й не залишиться на Землі жодної краплини справжньої чистої води, яку ми називаємо живою. За один подих незабаром доведеться платити таку ціну!
Покупець
Яку ж ціну доведеться платити?
Продавець
Навіть страшно вимовляти. Ціною цьому може стати людське життя — наше та наших дітей!
Покупець
Та він божевільний! Повітря он скільки! А води? Пий досхочу! І все безкоштовно! Та він звичайний шахрай! Немає про що з ним розмовляти! На наш вік всього вистачить!
Продавець
Почекайте, а після вас?
Покупець
Що буде після нас, нікому не відомо. Після нас — хоч потоп!
Продавець
Люди, невже вам не страшно? А ось і кислотний дощ! Швидше беріть парасольки! Це страшний кислотний дощ!
Танок «Парасольки» (дівчатка виконують танок з парасольками під естрадне супроводження).
Страшно! Незабаром лише в кіно ми зможемо побачити світанки, лише в музеях збережеться чисте повітря, жива роса й вода.
Покупець
А сонце? Невже зникнуть птахи? І ми ніколи не побачимо пролісків?
Як же так? Невже я ніколи не побачу райдугу?
Всі. Ні! Ми не згодні! Нехай буде веселка!
(Дівчатка утворюють з парасольок веселку).
Пісня (мелодія «Ми бажаємо щастя вам…)
У селах, де кружляє сірчистий газ,
Де феноли душать нас,
Де придатну для пиття воду
ждемо ми і ви,
Щоб було нам легко в тяжкий час,
Дуже треба кожному із нас
Берегти природу всю,
й нині, і повсякчас.
Приспів:
Ми бажаємо вам завжди
чистого повітря і води,
й сонця промені
хай завжди йдуть сюди.
Ми бажаєм щастя вам,
і воно повинно прийти.
Тож рук ви докладіть
і природу збережіть.
Жартівлива сценка «Золота рибка»
Брехушкін. Ех, люблю я, Вертушкін, природу, матір нашу.
Вертушкін. Так, багата вона! Скільки не ловимо, не стріляємо, а живність все не кінчається .
Брехушкін. Не кажи, Вертушкін, риби в ставку стало менше. Пам'ятаєш, бувало, жахнеш динамітом — вона, родима, так вся і спливе! А тепер...
Вертушкін. Так, тепер цього не можна, ні-ні! Нащо вона , природа ця, коли її пальцем не чіпай? За кожним кущем юннати, зелені патрулі, як мухомори, стоять...
Брехушкін. А ми хто? Ми теж любителі природи! Ось я на лінійці виступав, розказував про охорону природи. Знаєш , як мене хвалили?!
Вертушкін. А я для уроку біології який реферат підготував! Вчителька 12 балів поставила. Сказала: «Молодець, Вертушкін».
Брехушкін. Так, якщо б не ми, хто б ще так природу любив?
Вертушкін. Ой, диви, Брехушкін! Тут риба якась попалась.
Брехушкін. Оце так! Золоту рибку спіймали! Ура!
Золота рибка. Відпустіть мене, хлопці! Гарний викуп дам!
Вертушкін. Невже і справді золота, а, Брехушкін?
Брехушкін. Скоріше проси в неї чого-небудь, доки не здохла.
Вертушкін. Що ж такого побажати? Придумав, хочу особистий катер і сітку!
Брехушкін. Рибко, ти чого мовчиш? Прийом, прийом, як чуєш?
Золота рибка. Щось у відрі погано міркується, відпустили б мене.
Вертушкін. Ну, ось чого ще надумала. Зараз хвостиком махне...і згадуй лиш як звали.
Брехушкін. Ні, рибко, ти спочатку бажання виконай.
Золота рибка. Ну, тоді й отримуйте — нічого .
Вертушкін. Ах ти! Зараз я тебе на сковорідку — і кінець.
Брехушкін. Спокійно, ми ж любителі природи, а рибка — частина природи. Випускай її.
Верхушкін. Ну, тепер давай катер!
Золота рибка. Звиняй, Вертушкін, але катер ніяк не можу. Від нього лиха ставку багато, риба лякається.
Вертушкін. Так я і знав! Не рибка, а рибнагляд якийсь. Ти що халтуриш, чума болотна?
Брехушкін. Тоді терем постав на березі!
Золота рибка. Не можу. Адже для терема потрібно дерева рубати. І так весь гайок на березі біля ставка вирубали.
Вертушкін. Ну, стерлядь безталанна! Даремно її відпустили!
Брехушкін. Ладно, тоді зроби так, щоб про нас у газеті написали: про те, як ми природу любимо.
Золота рибка. А ви її любите?
Вертушкін. Виступаємо на зборах, реферати з охорони природи читаємо.
Золота рибка. Але поки ви слова красиві промовляєте, ваші друзі шпаківні й годівниці роблять, джерела розчищають.
Брехушкін. Гей, рибко, ку-ку.
Вертушкін. Та нічого не відповіла рибка, тільки хвостиком змахнула. -Ну що, Брехушкін, починаємо нове життя, у школі? «Зелений патруль» організуємо...
Брехушкін. Ага, і «Голубий патруль» також. Ти ще, рибко, про нас почуєш.
1-й ведучий
Прости нас, Земле,
Нас — людей століття,
Яке надбало стільки лиходій,
Що вистачить на кілька поколінь.
Унаслідок людської перемоги надивилась
Усім живим, що просить допомоги.
Прости нам, Земле, спалені ліси...
Прости грунти збіднілі й неродючі,
І атом той, що вирвався на волю,
Перевернув людську нелегку долю.
2-й ведучий
Прости нас, Земле, все-таки прости,
Бо голова всьому живому — ти .
Можливо, розум людства не засне,
І він проснеться, і тебе спасе!
Заключна пісня про красу природи, Україну.
Заключне слово вчителя.