План. Вправа «Закінчи речення». ( Мнемоніка – це …,Ейдетика – це). Робота в групах. Міні-лекція «Мнемоніка. Переваги і секрети використання у навчальному процесі». Калейдоскоп ідей. Перегляд презентацій «Використання мнемонічних прийомів при викладанні математики», «Математичні танці» (з досвіду роботи вчителів математики»). Ділова гра «А я роблю так». Використання мнемотехнічних прийомів при викладанні предметів природничо-математичного циклу.
Мнемотехніка – це процес засвоєння нової інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів. Це нова освітня технологія, що допомагає кожній дитині комфортно та легко здобувати знання у будь-якому віці. Мнемотехніка використовує природні механізми пам'яті мозку і дозволяє повністю контролювати процес запам'ятовування, збереження і пригадування інформації.
Мнемотехніка допомагає вирішити такі основні навчальні та виховні завдання:розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку; - формується вміння ефективно і самостійно вчитися; - підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні; - зменшуються стреси від навчання; - збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи; - звільняється час від запам’ятовування для продуктивної та творчої роботи; - розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі; - людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі; - активізація внутрішніх механізмів засобами мнемотехнології.
Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовуваннядітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій. У даний час створено безліч методик раціонального запам'ятовування, проте по колишньому суть їх одна — спочатку запам'ятовується який-небудь опорний ряд (фон), до якого підібрані асоціації. Асоціація — уявний зв'язок між двома предметами, фон — це те, що ви добре знаєте до найдрібніших подробиць. Тоді для того, щоб запам'ятати безліч якихось фактів, їх потрібно з'єднати (асоціювати) з тим, що вам добре знайомо. Збільшена кількість інформації і необхідність запам'ятовувати багато і надовго відродила інтерес до цієї області практичної психології.
Добре відомо, що мова мозку — це образи. І, перш за все, зорові образи. Якщо звертатися до мозку на його мові, він виконає будь-які наші команди, наприклад, команду «запам'ятати». Але де узяти такі програми, які дозволять нам спілкуватися з мозком і кодуватимуть телефони, дати, номери автомобілів на його образну мову? Мнемотехніка і є такою програмою. Вона складається з декількох десятків розумових операцій, завдяки яким удається «налагодити контакт» з мозком і узяти під свідомий контроль деякі його функції, зокрема, функцію запам'ятовування.
К. Д. Ушинський писав: “Навчайте дитину якимось не-відомим йому п’яти словам – він буде довго та марно мучитись, та пов’яжіть двадцять таких слів з картинками, і вона їх засвоїть вмить”. У дошкільному віці переважає наочно-образна пам’ять, запам’ятовування має переважно мимовільний харак-тер: діти краще запам’ятовують події, предмети, факти, явища, що близькі до їхнього життєвого досвіду. Тому вся нова інформація, нові знання мають спиратися на життєвий досвід дітей. Ми створюємо асоціації із добре знайомими поняттями, і отримуємо бажаний результат.
Ейдетика — це психологічний або медичний термін, здатність згадувати чи відтворювати зображення, звуки, запахи об'єктів чи тактильні відчуття про них в пам'яті з граничною точністю. У психології — відтворення у всіх деталях образів предметів, які не діють в даний момент на зорові аналізатори. Ейдетичні образи відрізняються від звичайних тим, що людина ніби продовжує сприймати предмет за його відсутності. Основна формула, що відображає суть методів ейдетики: уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
Мнемоніка і ейдетика. Мнемоніка (мнемотехніка) — сукупність прийомів і способів, що полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій. Мнемоніка не вдосконалює пам'ять, а полегшує сам процес запам'ятовування через придумані штучні асоціації, які легко й швидко відкладаються в пам'ятіЕйдетика — здатність згадувати чи відтворювати зображення, звуки, запахи об'єктів чи тактильні відчуття про них в пам'яті з граничною точністю. У психології — відтворення у всіх деталях образів предметів, які не діють в даний момент на зорові аналізатори. Ейдетичні образи відрізняються від звичайних тим, що людина ніби продовжує сприймати предмет за його відсутності. Основна формула, що відображає суть методів ейдетики: уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
«Школа ейдетики» - впорядкований набір методів і вправ, що допомагають оволодіти вмінням використовувати свою уяву для запам’ятовування та відтворення будь-якої інформації. Засновником «Школи ейдетики» є Ігор Матюгін - професор, доктор педагогічних наук (Росія). Втілення цієї методики в Україні проводить Євген Антощук – доктор педагогічних наук, засновник української школи ейдетики «Мнемозина».
Основою психічних процесів людини є кора півкуль головного мозку, а її функції спеціалізовані асиметрично. Тобто в дітей (як і дорослих) за домінуванням півкуль можна розділити на правопівкульних та лівопівкульних (існують ще амбідекси – люди з рівномірним розвитком півкуль). Ейдетичні прийоми краще використовують ті діти, які мають образну пам’ять (правопівкульні). Школярі з більш розвиненою аналітичною пам’яттю віддають перевагу іншим способам запам’ятовування матеріалу, зокрема, прийомам мнемотехніки. Тому, крім прийомів ейдетики, доцільно використовувати й інші способи запам’ятовування: мнемотехніку та відомі вербально-логічні системи, які допомагають сконцентрувати увагу на більш зрозумілу дію, перетворити інформацію у таку форму, яка придатна для подальшого використання.
То ж актуальність дослідження та використання методів ейдетики полягає в тому, що під час навчально-виховного процесу учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, а отже створюються комфортні умови для самореалізації кожної дитини. Інноваційною значущістю методів ейдетики є те, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці, коли вчитель і учні – рівноправні суб’єкти навчання.
Способи реалізації ейдетичних методик на уроках хімії, біології та природознавства та інших предметів. І. Опорні конспекти як спосіб стиснення і візуалізації навчального матеріалу та відображення його короткого змісту у вигляді опори – знаково-символічного, схематичного, логічно послідовного зображення головного з широким використанням асоціацій.
Робота з опорним конспектом базується на діяльнісній основі, оскільки учні не просто пасивно сприймають запропоновану картинку, а є її співавторами. Під час відтворення навчального матеріалу активізується зорова пам’ять: перед очима спочатку виникає картинка-опора з символами, асоціативними малюнками, а потім інформація «нанизується» на ці зорові образи, спрямовуючи учнів до якісного осмислення змісту вивченого.
Відсотки1 % – одна сота частина числа, 1% це 0,01. Наприклад, 0, 56 = 56%, 70%-0,7; 510%=5,1; 0,004=0,4%. 1. Щоб знайти відсоток від числа, потрібно число помножити на відповідний десятковий дріб20% від числа 35 становлять: 35*0,2=7;2. Щоб знайти число за даним значенням відсотку, потрібно це значення поділити на відповідний десятковий дріб20% від числа а становлять 7. Знайти а.а=7:0,2=35, а=35.3. Щоб знайти який відсоток становить число а від числа в, потрібно а поділити на в і помножити на 100%3.1. Обчисліть відсотковий зміст міді у сплаві масою 20 кг, якщо міді у ньому – 6,4 кг?(6,4:20)*100%=0,32*100%=32%– відсотковий зміст міді у сплаві
ІІ. Ейдос-конспект – це висновки, гіпотези, які виникають асоціативно у свідомості дитини в процесі інтерпретації навчального матеріалу. Поєднуючи в собі опорний конспект (теоретичні відомості) та ілюстрації ейдос-конспект задіює логічне і образне мислення. Ейдос-конспекти використовуються на операційно-пізнавальному та рефлексивно-оцінювальному етапі сучасного компетентісного уроку.
ІІІ. Використання ІКТ як засобу унаочнення подачі матеріалу за рахунок кольору, звуку, руху. Зокрема, на уроках хімії , фізики, трудового навчання особливо ефективними є флеш-анімації, віртуальні екскурсії на виробництво, он – лайн - лабораторії, фільми про найвпливовіші відкриття у хімічній науці, які можна демонструвати і під час позакласних заходів. Доцільно використовувати певний порядок демонстрування наочного матеріалу: мотивація – демонстрація – обговорення – закріплення.
ІV. Застосування таких прийомів роботи, що активізують розумові процеси, сприяють концентрації уваги: послідовні асоціації, взаємопов’язані асоціації, графічна імпровізація та створення міні-розповідей, моделей-асоціацій, фонетичних асоціацій, уявних ейдетичних образів тощо. Зокрема, на основі прийому графічної імпровізації будується процес запам’ятовування будови молекул хімічних речовин. Під час закріплення вивченого матеріалу учням пропонується вигадати графічний образ, з яким асоціюється відповідна молекула.
Спеціальні вправи для розвитку обох півкуль головного мозку· "Вухо-ніс". Лівою рукою беремося за кінчик носа, а правою - за ліве вухо. Одночасно відпускаємо вухо і ніс, плеснемо в долоні, змінюємо положення рук . · «Каблучка». По черзі і дуже швидко перебираємо пальці рук, поєднуючи в кільце з великим пальцем, вказівний, середній, безіменний, мізинець. Спочатку кожною рукою окремо, потім одночасно обома руками. · «Кулак – долоня». Права рука вгору (долоня в кулак), ліва рука торкається правої під гострим кутом (долоня розкрита). Потім навпаки.
Компетентнісно – орієнтований підхід до навчання диктує нові вимоги до сучасного уроку та потребує від учителя додаткових зусиль на освоєння нових, більш ефективних підходів, творчого мислення, вироблення власної системи навчальних методів та прийомів, а також знання психофізіологічних особливостей розумових процесів дитини. Навчання за допомогою методів ейдетики – це специфічна форма організаційної навчальної діяльності, мета якої забезпечити комфортні умови, за яких кожен учень відчув би свої успіхи, побачив результати навчання.
Застосування прийомів ейдетики та мнемотехніки дають змогу створити навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно. Це в свою чергу сприяє розвитку світогляду, логічного мислення, виявляє і реалізує індивідуальні можливості дитини. При цьому навчально – виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів, навчаються співробітництву. Таким чином здійснюється особистісно – орієнтований підхід до навчання дітей.