Розробки ігрових технологій. "Практичне використання інтерактивних ігор і методів на уроках у початкових класах"

 

 

 

 

 

 

 

Практичне використання

інтерактивних ігор і методів

                           на уроках початкових класах

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               

                                     

   Цю ігрову технологію застосовують для інтенсивної перевірки обсягу й глибини набутих знань. Таке навчання найбільш ефективне для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами.

   Організація роботи. Учні стають у два  кола. Учні, що стоять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому – обличчям. Таким чином, кожен стоїть навпроти іншого, висловлює і вислуховує  завдання (аргумент, приклад).  Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на  одного учасника вправо і виявляються перед новим партнером з яким повторюють  ту саму процедуру. Мета – пройти все коло, виконуючи поставлене завдання.

  Приклади використання гри. Тема: «Закріплення знань таблиці множення числа 9».

   Діти стають у два кола. Внутрішнє коло нерухоме: учні високого та достатнього рівня. Зовнішнє коло рухоме. Діти, що стоять у внутрішньому, нерухомому колі, перевіряють знання таблиці. Діти рухомого кола відповідають на запитання партнера навпроти і переходять до наступного. В кінці «Каруселі» обговорюють питання: в кого були помилки, кому слід ще вчити таблицю множення числа 9.

   Тема «Частини мови». Закріплення вивченого.

   Внутрішнє коло утворюють учні, що найкраще засвоїли навчальний матеріал – «вчителі». Учні зовнішнього кола в руках мають листок, на якому в стовпчик записані вивчені теми. З ним вони підходять  до «вчителя» з внутрішнього кола, який  задає по 1 питанню і виставляє оцінку на листочок, після цього учні переходять на один крок вправо і опиняються перед новим партнером–«вчителем». Після опитування учні здають свої листочки вчителеві. Він підводить підсумок .

 

 

                                               

                                    

     Проводять на старту уроку, коли право голосу дають кожному учневі. Це має такий вигляд: учитель ставить запитання, на які учні відповідають по черзі, не встаючи зі своїх місць. Підніматися доводиться тільки тим учням, які не змогли відповісти на запитання. На цей етап учитель добирає прості запитання, що вимагають, як правило односкладових відповідей – на чисте знання раніше вивченого в класі матеріалу. Отже, після першого кола опитування в класі стоять лише кілька учнів, причому ні в якому разі не слід робити акцент на їхній нездатності. Навпаки, вчитель пропонує класу не залишати товаришів в біді, пропонує учням кинути «рятувальні кола», поставити їм запитання, які вже звучали сьогодні.

    Рятувальна операція триває доти, доки кожен учень не дасть правильної відповіді. Дана форма фронтального опитування працює на основну ідею підвищення психологічної привабливості уроку.

 

 

                                               

 

        На дошці — традиційне для цієї гри поле 3х3 см. Перемагає, як завжди, команда, яка першою закреслить рядок із трьох секторів. Ходи роблять по черзі. Причому, якщо команда, яка вибрала сектор, із завданням справляється, в ньому виставляють її знак (скажімо, хрестик), а якщо завдання не виконано, — сектор програний і в ньому з'являється знак суперників (нулик) без будь-яких зусиль з їхнього боку.

       Сектори можуть бути такими: «задача» — розв'язати розрахункову задачу; «шпаргалка» — назвати чи дописати формулу; «?» — відповісти на запитання вчителя або суперника; «вірю-не вірю» — вибрати з декількох тверджень правильне; «поле чудес» — закінчити визначення явища чи поняття; «кімната сміху» - несерйозне завдання, але зі змістом; «практикум» — виконати практичне завдання; «бліц» — три нескладних завдання виконати за хвилину; «супербліц» — завдання виконує одна людина тощо.

     За кожне правильно виконане завдання учасникам гри можна давати жетони.

Наприкінці їх підраховують і перетворюють на оцінки, які виставляють у журнал за бажанням учнів

 

                               

 

    Дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться - пізнає нове, запам'ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки.

      Можна запропонувати  учням на уроках математики або української мови.

      Наприклад, під час вивчення споріднених слів. Кожен учень має картку,

розкреслену на 6 (або 9) клітинок. У кожній клітинці різні слова. Вчитель - ведучий має набір коренів слів, які оголошуються послідовно всім гравцям.

Діти мають проаналізувати оголошений корінь слова, виділити в кожному слові на власній картці корені слів і, якщо співпадають корені, слово закривається. Виграє той, хто найперший закриє всі слова.

      Гру можна організувати як роботу в парах.Учні разом працюють над пошуком необхідних слів, обговорюючи і пояснюючи свою точку зору.

 

 

 

 

 

 

 

 

                                     

 

Доцільно використовувати на уроках математики, наприклад, під час вивчення таблиці множення.

       Вчитель ділить клас на групи змінного складу. Деякий час діти в групах працюють самостійно, перевіряючи один в одного таблицю множення і контролюють правильність відповідей. У кожного в руках таблиця з відповідями. Той хто запитує має право звертатися до неї в разі потреби. Тому хто відповідає-не дозволяється підглядати у відповіді.

Після завершення перевірки, учні колективно в групах оцінюють відповіді один одного і вибирають лідера, який підходить до столу і бере одну з карток з позначками за якими роботу груп перевіряє вже вчитель (картки лежать перевернуті, написів не видно).

  Картки:  «Вибір»- вчитель сам вибирає, кого перевірити і оцінити з групи,

                  «Довіра»- довіряє колективній оцінці кожного учасника групи,

                   «Лідер»- оцінює знання тільки лідера групи,

                    «Пара» - перевіряє двох з групи,

                     «Представник»- лідер групи сам вказує на одногрупника ,                                                                   

                      що буде відповідати вчителю.

Можна придумати інші варіанти назв карток.

 

 

 

       До дискусії треба залучати школярів, починаючи з 3- 4 класів, так як у них

  добре розвинена фантазія, творча уява, вони більш розкуті у своїх висловлюваннях.

      Правила дискусії.

       1. Учні об’єднуються у дві групи : А – «стверджуюча» і В – «заперечуюча».

       2. «Стверджуюча» команда висуває свої аргументи та докази.

       3. «Заперечуюча» команда має знайти свої твердження.

       4. Обидві команди беруть участь у мікродискусіях.

       5. Один із гравців команди А та один із команди В

           роблять висновки щодо гри  та теми.

        6. Час обмежений.

        7. Судді визначають переможця.

        8. Суперники мають бути коректними один до одного.

         Дискусія на тему «Весна – найкраща пора року».

         А -  Дозвольте познайомити вас зі стверджуючою командою. Це   …   . Ми повинні довести, що весна – найкраща пора року. По-перше, що таке весна? Весна – це пора року, коли стає тепло сонячно. Природа прокидається, оживає. Ніжна зелень милує око. Дітвора весело висипає на подвір’я. Крім того, навесні є красиві свята: Міжнародний жіночий день, День матері, Великдень,  День Перемоги. А ще навесні є канікули і ми можемо досхочу розважатися.

         В - Дозвольте познайомити вас із «заперечуючою» командою. Це   …  . Ми  вважаємо, що весна –це не найкраща пора року. Тепліє, тане сніг, відлига. В цей час люди хворіють на застуду. Організм ослаблений після зими, не вистачає вітамінів. А ще навесні багато роботи в садах та городах. І т. д.

    По закінченню дискусії судді роблять висновок

 

                                               

         Цей  ігровий метод допоможе організувати обговорення чи дискусію зі спірного питання, надасть можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо  аргументи протилежної сторони були переконливими. Слід використовувати дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді.

     Порядок проведення:

     Розмістіть плакати в протилежних кінцях кімнати. На одному з них написано «Згоден (за/так)», на іншому – «Не згоден (проти/ні), на третьому – «Не визначився (інше)». На плакатах можна викласти протилежні позиції щодо проблеми.

     Повідомте правила проведення вправи.

     Після того, як учитель назве тему, учні стають біля відповідного плакату, залежно від їхньої думки з обговорюваної проблеми. Дається кілька хвилин на підготовку до обґрунтування своєї позиції.

     Вислуховуються різні точки зору  по кілька учасників від кожної позиції (учні обираються довільно, за власним бажанням). Вислухавши різні точки зору, запитайте чи не змінив хтось із учасників своєї думки, чи не бажає перейти до іншого плакату? Якщо такі учні є, слід попросити їх обґрунтувати причини свого переходу. Попросіть учнів назвати найпереконливіші аргументи своєї та протилежної сторони.

     Як розпочати дискусію? Зверніться із проблемним запитанням до всієї групи. Щоб заохотити до участі, можна задати запитання: «Хто з вас має відповідь на моє запитання?». Після цього можна попросити одного з тих, хто підняв руку, поділитися своїми думками.

        Деякі учні готові активно працювати й у великій групі, але по-справжньому ефективною групова робота буде в групі, що не перевищує 5 - 6 учасників. Великі групи потребують інших технологій!

      Правила проведення гри для учнів:

    * Говорити по черзі, не переривати.

    * Одночасно говорить тільки одна людина.

    * Не сперечатися між собою. Наводити нові причини або ідеї.

    * Перейти від одного плакату до іншого можна у будь-який час.

    * Будьте готові пояснити причини зміни своєї позиції.

    * Вислухайте аргументи й ідеї інших.

     * Якщо вас запитають, будьте готові сказати, які аргументи або ідеї вам 

       сподобались  найбільше.