Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Розробки тренінгових занять "Використання тренінгів для батьків у позаурочній роботі з предмету "основи здоров'я"

Про матеріал
Робота містить розробки тренінгових занять з батьками у позаурочний час, спрямованих на формування здорового способу життя у родині, залучення батьків до реалізації освітніх і виховних цілей сім’ї та школи. Підготовлена на основі власного досвіду автора та використанні новітніх досліджень сучасної педагогічної науки. Призначена для учителів предмету «основи здоров’я», психологів, класних керівників.
Перегляд файлу

ВАСИЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ  БОЛГРАДСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

                                    

                                      Робота вчителя предмету «основи здоровя»

                   Василівської загальноосвітньої

                                            школи І-ІІІ ступенів

                                           Сотніченко Ірини Федорівни

   sotnichenko_i@meta.ua

 

 

 

 

 

 

Робота містить розробки тренінгових занять з батьками у позаурочний час, спрямованих на формування здорового способу життя у родині, залучення батьків до реалізації освітніх і виховних цілей сімї та школи.

Підготовлена на основі власного досвіду автора та використанні новітніх досліджень сучасної педагогічної науки.

Призначена для учителів  предмету «основи здоровя», психологів, класних керівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

1. Вступ………………………………………………………………………………5  

 

2. Тренінг для батьків «Будьте мудрими, виховуючи підлітка»…………………6

 

3. Тренінг для батьків "Як формувати ЗСЖ  у сім’ї "……………………………13

 

4. Тренінг для батьків «Сім’я - це простір без насильства»……………………..18

 

5. Тренінгове заняття для батьків    «Стилі  виховання  в родині»……………..24

 

6Додатки…………………………………………………………………………….28

 

7.Література…………………………………………………………………...…….31

   

 

 

 

 

 

   


«Настав час — я в це глибоко вірю — створювати ідеальну сім'ю, ідеальні стосунки між матір'ю і батьком, між дітьми і батьками. Я глибоко переко­наний у тому, що сім'я — це та казкова піна морська, з якої народжується краса, і якщо немає таємничих сил, які народжують цю людську красу, функція школи завжди буде зводитися до перевиховання».

 

В.Сухомлинський

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Однією з найефективніших форм позакласної роботи з батьками з предмету основи здоровя є тренінг. Батьківський тренінг - це особлива систематична форма роботи з батьками. Робота з батьками й батьківський тренінг включають терапевтичний аспект. Батьки складають частину оточення дитини, тому зміни в поведінці й способі життя батьків впливають на досвід дитини. Принципи роботи з батьками мають ряд особливостей. Сім'я обов'язково повинна бути включена в процес формування ЗСЖ, а сімейні ресурси самодопомоги з самого початку є складовою частиною тренінгового заняття. Форма й зміст роботи з батьками і часові рамки співробітництва повинні відповідати часовим і персональним можливостям, потребам і ціннісним установкам і цілям сім'ї. Робота з батьками укріплює стабільність сім'ї. Батьківський тренінг - оптимістична форма роботи з батьками, яка переконує батьків у необхідності активної спільної роботи на користь дитини. Як метод батьківський тренінг є опосередкованим підходом до формування ЗСЖ дітей. Вплив включає роботу з батьками, яка не обов'язково передбачає присутність дітей. Концепція батьківського тренінгу може мати більш складні цільові установки: спільна робота з батьками скерована на зміну системи цінностей, цільових установок, здатності до переживань, а також поведінки й способу життя батьків. Вона служить завданню формування ЗСЖ дитини й сприяє процесу її розвитку шляхом досягнення кращого взаєморозуміння між батьками й дитиною, адекватних форм виховної взаємодії, зняття напруги, покращення настрою й забезпечення більших можливостей для подолання труднощів.

Здоров`я дитини  в багатьох аспектах залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоров`я  дитини.

 Ця тема набула актуальності останнього часу і визвала підвищену зацікавленість як у вітчизняних (Л.С. Виготського, І.В. Дубровіной, Н.І. Лісіной та інш.), так і зарубіжних (А. Маслоу, До. Флейк-Хопсон, Д. Хорні та інші) спеціалістів, що стало причиною появи великої кількості наукових статей і літератури по вивченню критеріїв емоційного здоров’я і нездоров’я підлітків.

Тема взаємозв’язку психологічної атмосфери в сім’ї і впливу її на фізичний та емоційний розвиток підлітка за своєю актуальністю заслуговує уваги не тільки спеціалістів в області психології і педагогіки, але і перш за все, батьків, вчителів та вихователів.

 

Тема. Будьте мудрими, виховуючи підлітка     (50 хв.)

                                                                          «А мудрість, що зверху вона, насамперед

                                                           чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна

                                                           милосердя та добрих плодів»

                                                                                                  Біблія.

 

Питання для ознайомлення:

1. Місце і значення підліткового періоду у формуванні  психологічного здоров’я особистості. 2. Кількісні і якісні зміни у фі­зичному, розумовому, моральному, соціальному розвитку молодшого підлітка.

3. Виникнення почуття «дорослості». Прагнення до самостійності і самоствердження.

4. Становлення нового типу взаємовідносин підлітка і батьків.

 

Обладнання: плакат, малюнки, маркери, стікери, комп'ютерна презентація.

 

Хід тренінгу.

Вступна частина.

1.Інформаційне повідомлення (2хв.)

- Сьогодні ми з вами розпочинаємо серію тренінгів.

Тренінг- це надзвичайно цікавий процес. Він допомагає пізнати себе і навколишній світ, змінити своє «Я» через спілкування, перебуваючи у неформальній і довірчій обстановці. Одночасно з отриманням нової інформації на тренінгу можна обговорювати незрозумілі моменти, ставити питання, формувати навички поведінки, тобто накопичувавши власний досвід. Знання і вміння, які ви отримаєте під час цього тренінгу, допоможуть вам  сформувати та зберегти психологічне здоров’я своїх дітей, зрозуміти їх краще , відпрацювати свій власний стиль спілкування у родині.

Духовне здоров`я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства - освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду - все це обумовлює стан духовного здоров`я  дитини. З кожним днем підвищується кількість підлітків, в яких проявляються ознаки емоційного нездоров’я.

У формуванні емоційного здоров я  підлітка значну роль відіграє сім’я, стиль сімейного виховання, визначаючий батьківськими ціннісними орієнтаціями, установками, емоційним ставленням до підлітка.

Несприятливий тип виховання і ставлення до дитини мають серйозні іноді, навіть, драматичні наслідки для психічного розвитку підлітка, формування його характеру і самооцінки.

Особливості сприйняття батьків дитиною і способи поведінки з ними обумовлюють засвоєння підлітками основних правив і норм поведінки, виробляють їх позицію по відношенню до світу і до самого собі.

2. Знайомство. Вправа  «Мій ... би про мене сказав…» (3 хв.)

Мета: відпрацювати вміння короткої самопрезентації.

Учасники сідають у коло. Кожен з батьків уявляє себе на місці своєї дитини, коли  її запитують про мати чи батька і презентує себе її словами, починаючи із фрази «Мій ... би про мене сказав…»

3. Вправа. «Правила тренінгу» (3 хв.)

- Нові знання ми здебільшого отримуємо в процесі спілкування. Для того щоб ми могли ефективно працювати, потрібно прийняти правила. Це - закони групи, за якими вона живе під час усього тренінгу. Орієнтовними правилами тренінгу можуть бути такі:

- приходити вчасно,

- відвідувати всі тренінги,

- брати участь у виконанні вправ і завдань добровільно,

- говорити   від  свого  імені,   про  себе,

- висловлювати   власні думки,

- один говорить - усі слухають,

- обговорювати дію, а не особу.

Учасники тренінгу обговорюють записані правила, складають їх остаточний варіант.

Далі тренер підсумовує роботу і записує останнє правило:

- ці правила мають силу протягом усіх наших тренінгів.

Доцільно вивісити правила на видному місці і починати кожний тренінг з їх повторення.

 

ІІ. Основна частина.

1.Вправа «Заповніть пропуски» (Зхв.)

Доповніть кожне твердження, дописуючи потрібне слово, фразу чи речення:

1.Підлітки часто кажуть, що їх основна пооолема — це

2.Справедлива і розумна вимогливість дозволяє підлітку відчувати себе ...

3.Підліток розкривається з кращої сторони, якщо він ...

4.Батьки повинні знайти, за що... підлітка; а його помилки намагатися, якщо це

можливо,...

5.Якщо підліток поводить себе відповідально і не зловживає своїми привілеями, то

батьки можуть розширити ... і зменшити ...

6.Підліток запитує у батьків: «А ви мене любите?» не словами, а всією своєю ...

7..Підлітку потрібно дослідити насправді, які... його вчинків.

8.Вибираючи метод впливу на підлітка, батьки повинні прагнути бути ... і поважати його…

Ключ до анкети «Заповніть пропуски»

негативний вплив;

у безпеці;

відчуває, що його люблять;

похвалити; не помітити;

сферу свободи; контроль;

поведінкою;

наслідки;

справедливими; гідність.

2. Вправа «Тип сімейних відносин» (5хв.)

Мета: визначити тип відносин у родині, спосіб поводження та наслідки у розвитку.

Учасникам пропонується 4малюнка:

1 .Палаючий факел /прихильність, доброзичливість, любов./

2.Мерехтливий маяк  /авторитарність, явне відчуження, бувають спалахи надмірної батьківської  турботи.

3.Сипучий пісок  /відсутність сформованих сімейних відносин, кожен сам по

собі, пливе за течією/

4. М'яка глина  /лібералізм, який часто переходить у вседозволеність/

Батькам пропонується обрати за асоціацією ( без пояснень відповідного типу сімейних відносин) обрати той, якій найбільше відповідає їхнім сімейним відносинам.

 Після того як вибір зроблено, тренер пояснює кожен тип відносин. Учасники обговорюють, роблять висновки.

3. Робота в групах «Прогнозування» (5 хв.)

Проводиться ділення на 4 групи таким шляхом: перші чотири учасника називають улюблене заняття своєї дитини, потім по черзі всі розподіляються по групах.

- Які, на вашу думку будуть способи поводження з дітьми у родинах ризного типу сімейних відносин, спрогнозуйте наслідки для розвитку дитини.

Приклади виступів груп:

Способи поводження.                    

1. Ласкаве поводження, невимушеність.

2.Відчуженість, уникання контактів,

обмеження її самостійності, жорстокі дії.

З. Відсутність схвалення дій, вчинків,

системи, заохочень

4.Квапливість, надмірне підлаштування

під настрій дитини.

 

Наслідки у розвитку дитини.

1. Почуття безпеки, нормальний

розвиток особистості.

2.Уповільнення соціалізації; нездатність

 виявити самостійність; інфантилізм.
З.Агресивність, замкненість, сповільнений

емоційний розвиток.
4.Пригнічені бажання, невпевненість

у собі, страх.

4.Робота  в групах «Ситуації» (10хв.)

Розподіл на 3 групи ( червень, липень, серпень)

1)обговорення ситуацій:

Ситуація 1.

- Ти, Петрику, повчив би уроки, — каже мати семикласникові.

- А нам нічого не задавали, — безпечно відповідає син.

- Адже знову отримаєш низький бал, — зітхає мати.

- А мене завтра питати не будуть, — жваво відповідає Петрик,

- в інших зовсім оцінок немає.

- Гаразд, тобі краще знати, — відгукується мати.

Запитання.

До чого може призвести подібна позиція батьків? Як би ви назвали цю форму виховання?

Якими шляхами батьки можуть контролювати навчання дітей?

Ситуація 2.

Мати прийшла з роботи в поганому настрої. А тут донька каже, що хоче піти на дискотеку.

- Ти тільки й думаєш про дискотеку. Сьогодні вдома побудеш.

- Ні, піду! Усі йдуть з нашого класу.

- Ти з ким розмовляєш? Не дозволяють — значить, не підеш.
- Ні, піду.

І донька вискочила з дому, На вулиці, обливаючись слізьми, дівчинка обурювалася: «Ненавиджу! Тільки й знають, що командувати. Увесь клас іде на дискотеку, а мене не пускають. Чому? Мені вже п'ятнадцять. Просто треба принизити, показати свою владу...» Запитання.

Як можуть розвиватися стосунки між матір'ю й донькою, якщо вони
побудовані на відсутності поваги дорослого до дитини.

Що можна порадити матері?

Ситуація З

Розмова двох хлопчиків.

- Ач, п'яний іде!

- Що ж, п'яний! Подумаєш!...
- Але це не добре! Ганьба це.

- Чомуж? Виростеш великим —сам питимеш вино... Усі дорослі п'ють,
Тато каже: «Який же чоловік вина не п'є!»

Завдання.

Змалюйте ситуації в сім'ях обох хлопчиків. Спрогнозуйте майбутнє дітей.

5.Вправа «Чи добре я знаю свою дитину?» (5хв)

Учасникам тренінгу роздаються аркуші паперу, на яких подано різноманітні твердження про особливості виховання дитини підліткового віку (серед яких є правильні і неправильні

відповіді).

Батькам пропонується поставити букву «П» (правильно) чи «Н» (неправильно) навпроти кожного твердження (якщо поставили «Н», потрібно пояснити, чому).

Запитання для самоперевірки

1.Причини змін особистості в перехідному віці і супутних проблем часто криються в фізіологічних змінах організму.

2.Підлітки потребують батьківської уваги менше, ніж молодші школярі чи дошкільнята.

З.Мета виховної дн в перехідному віці — підготувати дитину до самостійності.

4.Підлітки більше не потребують покарання і не можуть правильно реагувати на покарання.

5.Підлітки бажають, щоб їх помітили; цим і пояснюються їхні манери і стиль поведінки.

6.Батьки повинні пам'ятати, що перехідний вік завжди проходить бурхливо.

7.Для перехідного віку характерною є занижена самооцінка.

8.Підліткам властиві різкі зміни настрою.

9. Підлітки вже не потребують схвалення батьків: вони шукають визнання й емоційну підтримку лише в ровесників.

Ключ до запитань для самоперевірки

1.П.

2. Підліток вимагає уваги навіть більше, ніж малюк.

З.П.

4.Н. Вони, як і раніше, потребують покарання (але не фізичного) і можуть правильно

реагувати на нього; однак, окрім цього, вони потребують любові і прийняття їх як із боку сім'ї, так і з боку ровесників.

5.П.

6.Н. У деяких сім'ях перехідний вік проходить спокійно.

7.П.

8.П.

9.Н. Підлітки шукають визнання ровесників, але в прийнятті батьками вони також мають

потребу.

6.Вправа «Складання виразів» (5 хв.)

- Висловлювання, дії дітей передусім залежать від тих слів, якими ми, дорослі, користуємося - від наших висловлювань.

Поділіть папірець на 2 частини,  першій складіть    вирази, які боляче травмують дитячі душі, вирази, яких бажано уникати, а у другий - вирази, які бажано вживати якомога частіше:


І частина

Я тисячу разів тобі казав...  

Невже тобі не зрозуміло, що...

Скільки разів треба повторювати...

Всі люди..., а ти...

Ну на кого ти схожа?..

що ти до мене причепилась?..

Ти такий, як і твій батько (мати...)

ІІ частина

Ти в мене такий хороший!

Порадь мені, будь-ласка...

Ти мене завжди правильно розумієш...

Ти в мене молодець.

Як я тобі вдячна!

Які в тебе чудові друзі!


 

- А  тепер першу частину порвіть і забудьте.

7. Перегляд презентації «Звернення до батьків» (Зхв)

ІІІ. Заключна частина.

1. Вправа «Чарівний портфелик» (рефлексія) (Зхв)

Кожному з учасників пропонується написати міні-лист до своєї дитини та опустити у чарівний портфелик, який потім відкриють діти.

 

2. Вправа «Я - сонце» (2хв.)

 - Нажаль, наше заняття добігає кінця. Вам сьогодні більше не будуть давати завдань, не треба напружуватися, відповідати. Ви можете відчути себе вільніше, відкинутись на спинку стільця, зробіть це, будь-ласка, а тепер глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющить очі й уявіть себе сонцем, від якого відходить безліч промінчиків - промінчиків любові, доброти, ласки, ніжності, вміння зрозуміти іншого...ваші промінчики падають на землю — й ви бачите, як там виростають чудові квіти, падають на дерево — і розпускаються листочки, дерева зацвітають. Від їхнього ніжного дотику співають птахи …промінчики падають на людину, з якою у вас складні стосунки, — і, о диво! — вона посміхається й вам уже приємно спілкуватися.

Отож несіть своє «Я — сонце» у ваші домівки, родини. Даруйте ці промінчики вашим дітям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг для батьків "Як формувати ЗСЖ  у сім’ї " (45 хв.)

 

Мета: підвищити рівень усвідомлення власної відповідальності за стан свого здоров'я та здоров'я членів сім'ї залежно від обраного способу життя, визначити можливі шляхи та ресурси сім'ї у формуванні фізичного здоров'я дітей та інших членів родини.

Обладнання: плакати, малюнки, маркери, стікери,

 

Хід тренінгу.

І. Вступна частина. (10 хв.)

1. Повідомлення  на тему тренінгу.

- Основою соціального здоров я суспільства є насамперед здорова родина. Це допомагає формуванню повноцінної особистості, а також її самоствердженню не тільки в сім’ї, але й у суспільстві.    

Що може бути найважливішим за здоров'я дитини?
Здоров'я - це скарб, яким наділяє нас природа, когось в більшій, когось в меншій мірі. Здоров'я - це скарб, який так легко втратити, яким слід пишатися, який слід цінувати. Людина часто не замислюєтьчя над тим, яке значення має здоров'я доти, доки не зіткнеться з проблемами у самопочутті.  Основна відповідальність за розвиток здоров'я дитини покладається на сім'ю. Адже в сім'ї дитина отримує перший соціальний досвід свого життя, який в подальшому визначає її поведінку, риси характеру, життєві цінності. Дивлячись на батьків дитина вчиться орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, співвідносити свої уявлення з реальністю.
    Стає модним вести здоровий спосіб життя. Діти - це паростки, які зігріваються сонцем, отримують життєдайну вологу, а інколи обпалюються холодом, палаючим сонцем. Ці паростки - майбутня опора нашої держави, вони складові нашого майбутнього. Якими вони будуть - сильними, міцними, високими, стрункими, чи слабкими, тоненькими, хворобливими, зігнутими - все залежить від нас, батьків та педагогів. Вчасно побачити проблему, а ще краще передбачити, запобігти, допомогти піднятися, розправити плечі, вказати правильний шлях - ось наше завдання.

2.Знайомство.

Учасники сидять у колі. Ведучий пропонує  назвати себе, а також назвати, наприклад, свою улюблену страву дитинства, найулюбленіший вид активних занять і відпочинку вдома.

 

3. Вправа "Картка настрою".

Тренер пропонує оцінити своє самопочуття "тут і тепер" (настрій, фізичний стан тощо) за допомогою "кольоротесту". Для цього слід зафарбувати картку певним кольором, який відображає стан людини на початку заняття. Процедура заповнення "кольоротесту" повторюється на початку і в кінці кожного заняття. Дані використовуються для оформлення "Карти настрою". Вона має вигляд великого аркуша паперу зі списком усіх учасників, де поруч приклеюються картки учасника (одна - зафарбована на початку, а інша - у кінці заняття). Це своєрідна діагностика зміни настрою учасників тренінгу, яка дозволяє відстежувати настрій кожного і при необхідності покращувати стан кожного учасника, приділяючи йому особливу увагу.

Таблиця відповідності кольору і стану вивішується на стіну.
Червоний - активне прагнення до діяльності.
Жовтий - позитивний емоційний стан.
Зелений - спокійний стан.
Синій - прагнення до визнання.
Коричневий - напруга.
Чорний - стан хвилювання.
Білий - важко щось відповісти.

4. Правила групи.

Ведучий пропонує учасникам пригадати правила групової роботи, а також ввести ще кілька правил, які, на їхню думку, сприятимуть покращенню або стабілізації самопочуття, здоров'я учасників тренінгу. Наприклад, чітке дотримання перерв, проведення фізкультхвилинок тощо (5 хв.).

ІІ. Основна частина тренінгу (30 хв.)

1.Оцінка рівня поінформованості про проблему. Вправа "Чим ми схожі, і чим різні".

Мета - дати можливість членам групи відчути подібність і різницю сімей кожного, ближче познайомитися один з одним, привернути увагу до оцінки фізичного аспекту у  формуванні ЗСЖ сім'ї.

Ведучий пропонує учасникам об'єднатися в такі групи:
Перша група
Постійно самі займаються спортом, зарядкою тощо
Відпочивали влітку
на природі самі
Частіше хворіють самі
Мають поганий апетит
Курять
Свій стан здоров'я оцінюють як добрий


Друга група
Займаються спортом разом з дітьми
Відпочивали влітку на природі з дітьми
Частіше хворіють діти
Поганий апетит у дитини
Курять діти
Свій стан здоров'я оцінюють як задовільний

Третя група
У сім'ї не займаються фізичною культурою
Сім'я хворіє досить рідко
Сім'я особливих проблем з апетитом її членів не відчуває
Не відпочивали сім'єю
У сім'ї не курять зовсім
Свій стан здоров'я оцінюють як незадовільний

Після виконання вправи учасники обмінюються враженнями, думками, відчуттями стосовно оцінки здоров'я власного та здоров'я сім'ї.

2. Вправа «Фізичний аспект життєдіяльності дитини в сім'ї»

Завдання: батькам пропонується для заповнення позитивний опитувальник із формування здорового способу життя дитини в сім'ї (фізичний аспект).

Кожний пункт опитувальника складається із двох речень у стверджувальній формі. Пари речень характеризують один із проявів життєдіяльності дитини чи сім'ї. Батьки вибирають і відмічають одне з двох висловлювань, яке більше підходить для їхньої сім'ї, дитини.

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів


 


  1. Дитина регулярно займається фізкультурою (спортивна секція, вправи, гімнастика).
  2. У вихідні дні ви з дитиною буваєте за містом, на природі.
  3. Дитина їсть у помірних кількостях, із задоволенням, і все, що запропонують.
  4. Дитина засинає вчасно, просинається легко.
  5. Дитина одержує задоволення від комфорту й затишку в домі.
  6. Дитині подобається носити красивий одяг.
  7. Дитина сама просить поміняти брудний одяг.
  1. Моя дитина займається фізкультурою рідко і без задоволення.
  2. Для спільних прогулянок не вистачає часу.
  3. У дитини проблеми з апетитом (їсть дуже мало, багато, вибірково).
  4. Дитина не хоче лягати спати і просинається з труднощами.
  5. Дитина байдужа до чуттєвих компонентів повсякденного життя.
  6. Дитині байдуже, як і в що вона одягнута.
  7. Може одягнути брудний одяг, не проявляє ініціативи в тому, щоби поміняти одяг.

 

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів відповідей. Цей опитувальник не має "ключа", тому що в ньому немає "секретного замка": усе, що зліва, більше відповідає потребам дитини в розвитку. Якщо в якійсь сфері справа відмічено 2-3 висловлювання, на це слід звернути увагу батьків. Якщо більшість виборів зосереджено зліва - життя дитини організоване у відповідності з її основними потребами.                           

Батьки можуть використовувати опитувальний лист як свого роду "пам'ятку" в повсякденному житті.

3.Робота в малих групах. Вправа "Німе кіно". Сюжети фільму "Вихідний день в сім'ї".

Протягом п'яти хвилин учасникам слід придумати сюжет фільму про те, як живе сім'я протягом вихідного дня. Кожна група визначає для себе, яку частину дня представить, по черзі показує свій фільм за допомогою жестів, міміки, слова вживати не можна. Після того як "фільм" буде показаний, глядачам пропонується озвучити картину. Слід звернути увагу на такі моменти:

  • Що це за сім'я?
  • Як проводять свій вихідний день члени сім'ї?
  • Які стосунки, кого і з ким у сім'ї?
  • Що робить життя сім'ї цікавим і здоровим, а що не сприяє цьому?
  • Які резерви та можливості, на вашу думку, характерні саме для цієї сім'ї?

Фізичний аспект здорового способу життя включає різні складові. Залежно від актуальності для групи проблеми дається коротка інформація тренера для подальшого завдання за можливими напрямами

4. Вправа. Пошук шляхів розв'язання проблеми, отримання інформації.

Завдання: кожна група повинна запропонувати власне бачення шляхів розв'язання окреслених проблем стосовно формування здорового способу життя на основі методу "Сімейна розстановка". Сімейну розстановку здійснюють учасники кожної групи з позицій обраних ролей. Наприкінці провести обмін враженнями учасників тренінгу щодо обговорення шляхів ФЗСЖ дитини в сім'ї .

 

ІІІ. Заключна частина роботи (5 хв.)

Вправа «П’ять добрих справ».
Робота в одній групі.
Кожному учаснику дається вирізана з паперу «дитяча долонька» та олівець. Завдання – написати в центрі ім’я своєї дитини.. На кожному пальці намальованої долоні треба написати будь-яку  дію, яку вони зроблять після тренінгу для формування ЗСЖ своєї  дитини.
 

У кінці заняття ведучий пропонує всім учасникам по черзі поділитися враженнями, думками, почуттями.

 

 

 

 

 

Тренінгове заняття для батьків «Сімя - це простір без насильства» (1год.)

 

Мета: ознайомити учасників тре­нінгу з поняттям «насильство», його видами;

сформувати уявлення про по­терпілих від насильства і тих, хто може його здійснити;

сприяти формуванню правового світогляду; розвивати ана­літичне мислення, увагу, навички по­рівняння;  виховувати толерантність, повагу до права інших людей на влас­ну думку та прийняття рішень.

 

Хід заняття.

І. Вступна частина.

1.Вправа «Квітка». Час— 5 хв.

Мета: активізувати й познайоми­ти учасників тренінгу.

Обладнання: квітка, аркуш  паперу формату А1 (ватман або аркуш п аль­бому для фліп-чарту).

Хід вправи.

Тренер передає квітку одному з учас­ників і пропонує продовжити фрази, записані на фліп-чарті (дошці):

Мене звати...

Я працюю... (де? ким?)

Не хочу хвалитися, але я...

2. Обговорення правил групи. Час — 5 хв.

Мета: прийняття правилдда продук­тивної роботи групи під час тренінгу.

Обладнання: аркуш паперу форма­том А), маркери.

Тренер пропонує учасникам назва­ти правила, які, на їхню думку, зроблять спілкування під час тренінгу ефектив­ним. Пропозиції учасників слід обгово­рити і, в разі їх прийнятгя, обов'язково записати на фліп-чарті (дошці).

3. Аналіз очікувань учасників. Час — 5 хв.

Мета: допомогти учасникам усві­домити власні очікування від тренінгу.

Обладнання: стікери, плакат «Очі­кування».

Хід вправи.

Кожен учасник на стікері записує, які знання та навички він хотів би отримати від подальшої роботи. Очі­кування проговорюються і закріплю­ють на плакаті «Очікування».

ІІ. Основна частина.

1. Вступне інформаційне повідом­лення. Час —- 3 хв.

Мета: ознайомити учасників із те­мою і завданням тренінгу, дати визначення поняття «насильство»;

актуалізувати інтерес учасників до даної проблеми.

Обладнання: плакат із визначенням поняття «насильство».

Хід вправи.

На нашій зустрічі ми будемо гово­рити про речі, які, можливо, важко об­говорювати. Ітиметься про насильство і про те, як йому запобігти.  Найвищою цінністю суспільства є людське життя. Чи маємо ми відчут­тя повної захищеності? Не таємниця, що нині існує таке ганебне та досить поширене явище, як насильство. За оцінками Світового Банку, кож­на п'ята жінка помирає у віці 15— 44 років унаслідок травм і хвороб, спричинених актами насильства. За даними статистики, щороку 60 млн жінок у світі передчасно гинуть через різні форми знущань і на­сильства. За статистикою, 95 % потерпілих від домашнього насильства станов­лять жінки, а 75 % — діти. В Україні родини без насильницьких взаємин становлять 29 %, у 18 % сімей мають місце усі види насиль­ства, які трапляються систематично і їх об'єктом є діти. Насильство — дія або бездіяльність однієї людини шодо іншої, що завдає шкоди здоров'ю — фізичному і пси­хічному, принижує почуття честі та гідності.

2. Вправа «Коло знань». Час - 15 хв.

Мета: отримати й обговорити ін­формацію про різноманітність видів та проявів насильства.

Обладнання: маркери, аркуші па­перу формату А1, інформаційний лист.

Хід вправи.

Тренер об'єднує учасників у чоти­ри групи під порядковими номерами  кожен з учасників. Кожна група опрацьовує ма­теріал, викладений в інформаційному листі, щодо одного з видів насильства (фізичне, психічне, сексуальне, еко­номічне) і представляє його в доступ­ній формі  після зміну складу груп – всі перші, другі, треті та четверті номери   збираються у нові групи та презентують їм свою інформацію .

Види насильства.

Фізичне насильство — це умисне завдання однією людиною іншій по­боїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті по-страждалого, порушення фізичного чи психічного здоров'я, заподіяння шкоди його честі й гідності.

Прояви фізичного насильства:

побиття; тілесні ушкодження;  спроби удушення; викручування рук; штовхання,   брутальне   слово­ ,судження, нанесення тілесних пошкоджень, фізичних каліцтв; позбавлення їжі; використання зброї; втягнення дітей до вживання ал­коголю та наркотиків; ігнорування, зневага важливими аспектами турботи про людину, що може призвести до погіршення її здоров'я тощо.

Психічне насильство — це насиль­ство пов'язане з дією однієї людини на психіку іншої шляхом словесних образ або погроз, переслідування, за­лякування, якими навмисно спричи­няється емоційна невпевненість, не­здатність захистити себе; завдання шкоди психічному здоров'ю.

Прояви психічного насильства:

ігнорування почуттів свободи; образа переконань, що мають цінність для особи; образа віросповідання або при­мус до участі в релігійних обрядах; образа національної, расової та
класової приналежності  або  похо­дження; приниження особи; знущання над домашніми твари­нами або їх знищення на очах особи з метою завдання їй болю; переслідування особи через виявлені особою протилежної статі сек­суальні зв'язки; покарання кривдником дітей че­
рез образу на дружину (чоловіка); обмеження свободи дій та пересування особи, погрози спричинити їй фізичну або економічну шкоду; насильство з боку однокласників; позбавлення людини можливос­ті вчитися та розвиватися;пліткарство та ін.

Сексуальне насильство — проти­правне посягання на статеву недотор­каність людини, ймовірна або фактич­на сексуальна експлуатація людини, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім'ї.

Прояви сексуального насильства:

гнів на грунті ревнощів; образа особи словами сексуаль­ного змісту (повія, фригідна, імпотент тощо);  примус жінки до сексуальних відносин із чоловіком та іншими людь­ми проти її волі; примус до болісних або садистських статевих зносин та застосування предметів для цієї мети; применшення значення почуттів партнера в сексуальних стосунках; примус партнера до спостере­ження за статевими зносинами, що відбуваються між іншими людьми; застосування погрози насиль­ством для примусу партнера до згоди на сексуальний зв'язок; примус жінки одягатися всупе­реч її волі згідно з бажанням партнера.

Економічне насильство — це умис­не позбавлення однією людиною ін­шої житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров'я.

Прояви економічного насильства:

цілковите вилучення або обмеження коштів; контроль надходжень та «жорстке дозування» фінансових витрат; нав'язування особі (дитині) економічно обмеженого способу прожи­вання без суттєвої необхідності; контроль особи (дитини) за до­помогою грошей; відмова чи зволікання у виплаті аліментів; вимагання грошей однолітками, переслідування та ін.

4. Вправа «Два кольори». Час — 7 хв.

Мета: сформувати уявлення про поведінкові ознаки людей, які зазна­ють насильницьких дій і тих, які про­являють насильство до інших.

Обладнання: аркуші паперу форма­ту АЗ (червоного кольору з написом «Потерпає від насильства», жовтого кольору з написом «Проявляє насиль­ство»), відрізки скотчу за кількістю учасників, картки з написаними на них твердженнями.

Хід вправи.

Тренер роздає учасникам картки, на яких зазначено поведінкові озна­ки людей, які страждають від насиль­ства і тих, які здійснюють насиль­ницькі дії. Завдання учасників — ви­значити, до кого належить певна ознака (того, хто проявляє насиль­ство, чи страждає від нього). Твер­дження обговорюються в колі й за­кріплюються на фліп-чарті (дошці) у зоні аркуша певного кольору.

Ознаки людей, які страждають від насильства

Фізичне та психологічне насиль­ство можна запідозрити, якщо ди­тина:

відсторонена, пригнічена та апа­тична;

неслухняна, має проблеми з по­ведінкою;

надмірно чинить опір виконан­ню вимог учителя, лікарів та інших до­рослих;

демонструє ознаки емоційного розладу;

демонструє надзвичайну увагу до деталей, відсутність спілкування з ін­шими;

часто  каже  слова  на зразок: «Мама завжди каже, що я погана»;

у мові переважає нецензурна агресивна лексика;

демонструє антисоціальну або злочинну поведінку;

може бути сумною чи замкнутою;

демонструє перебільшені страхи.

Ознаки людей, які проявляють на­сильство

Поведінкові ознаки батьків (опіку­нів), які здійснюють психологічний тиск на дітей, можуть бути такими:

батьки чи опікуни вимагають від дитини чогось, що базується на їхніх або неможливих очікуваннях, або та­ких, за я ких не береться до уваги можливість розвитку дитини;

дитину використовують як «поле бою» у сімейних конфліктах;

дитину використовують для задо­волення батьківських егоїстичних пот­реб, яких дитина не може зрозуміти;

«дитина-жертва» об'єктивується, тобто до неї ставляться як до «воно»;

інтереси, бажання і права дити­ни демонстративно ігноруються.

Висновок тренера

Важливо вчасно виявити людей, які страждають від насильства, або здійснюють насильницької дії з метою здійснення психолого-педагогічної корекції.

5. Вправа «Народ скаже як зав'яже». Час 10 хв.
Обладнання: аркуші паперу з напи­саними прислів'ями.

Мета: використовуючи усну на­родну творчість,  зосередити увагу учасників групи на актуальності проб­леми насильства в суспільстві.

Хід вправи.

Тренер роздає невеличкі аркуші па­перу, на яких написано половинку од­ного з прислів'їв, і пропонує їм знай­ти пару з другою частиною від при­слів'я (табл.).

 

 

 

Дівчина не бита

Як коса не чесана

Бий жінку обухом: припади та послухай

Як дише та мороче, значить, іще хоче

Хто на дітей різок жаліє,

Той їм петлю готує

Двоє собак кусається,

Третя не втручається

Сила є —

Розуму не треба

Дитину люби як душу,

А кусай як грушу

Як сина батько не б'є малим,

То син батька буде бити старим

Син виріс до вуха -

Бережись обуха

Діти пустуються від материного серця,

А розумнішають від батькового дубця

 

Після завершення роботи відбува­ється обговорення змісту прислів'їв.

6.Вправа «Скринька порад». Час — 5 хв.

Мета: визначити установи та служ­би, що можуть допомогти у випадках насильства або в разі загрози його ско­єння.

Обладнання:  плакат  «Скринька», стікери трьох кольорів.

 Хід вправи.

Тренер закріплює на фліп-чарті (дошці) плакат із зображенням «скриньки», об'єднує учасників у три групи (жовтий, зелений, синій), роз­дає стікери відповідного кольору. Учасники отримують завдання: на окремому стікері вказати службу, установу, посадову особу, до якої можна звернутися за допомогою у разі насильницьких дій або загрози їх вчинення. Кожна група презентує свої відповіді, розміщує стікери у «скринці». За необхідності тренер доповнює відповіді учасників.

7. Підсумок. Вправа «Мікрофон». Час— 5 хв.

Мета: отримати від кожного учас­ника інформацію про враження від проведеного тренінгу й актуальність розгляду даної теми.

Обладнання: мікрофон.

Хід вправи

Тренер підбиває підсумки занят­тя і пропонує учасникам відповісти на запитання, записані на фліп-чарті (дошці), передаючи один одному в довільному порядку уявний мік­рофон.

Запитання:

Які знання ви здобули?

Як використаєте їх у своєму по­дальшому житті?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Тренінгове заняття для батьків    «Стилі  виховання  в родині»

                                            План.

1. Знайомство «Сімейне  коло»  (20 хв.)

2. Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола» (5 хв.)

3. Вправа  «Ми батьки» (20 хв.)

4. Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання» (30хв.)

5. Вправа на завершення «Чарівна скринька» (10 хв.) 

1. Вправа  «Сімейне коло»

      Мета: познайомити учасників та з’ясувати їхні очікування, сприяти згуртованості групи та створення комфортної атмосфери для успішної роботи.

      Ресурси: вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток (за кількістю учасників тренінгу), 2 аркуші паперу формату А-1, скріплені скотчем.

 

                                        Хід    проведення

      Тренер роздає вирізані з паперу фігурки хлопчиків та дівчаток відповідно до статі учасників. На фігурці протягом 5 хв. учасник пише  своє ім’я, сімейну роль (тато, мама, тьотя, дядя, брат ін.) та очікування від тренінгу. Під час само презентацій учасників психолог прикріплює фігурки на великий аркуш паперу таким чином, щоб утворилось символічне «сімейне коло» учасників тренінгу.

2.Прийняття правил роботи в групі «Правила сімейного кола».

      Мета: обґрунтувати необхідність вироблення та дотримання певних правил роботи в групі, що сприятимуть продуктивній тренінговій роботі.

      Ресурси: плакат «Правила роботи групи».

                                     Хід    проведення.

      Тренер пропонує учасникам вважати на час тренінгу їхню групу великою сімєю, в колі якої обговорюватимуться питання взаємовідносин в сімї, виховання дитини.

      Формулюємо правила спільної взаємодії, що сприятимуть продуктивній праці протягом тренінгу. Учасники вносять свої пропозиції методом мозкового штурму. Кожне запропоноване правило обговорюється й, якщо всі згодні, записується у центрі «сімейного кола», утвореного з фігурок учасників.

                            Правила:

 говорити по черзі (правило руки);

 бути позитивними до себе та інших;

 дотримуватись регламенту;

 бути активними;

 працювати у групі від початку до кінця.

3. Вправа «Ми--батьки».

      Мета: з’ясувати уявлення про учасників про себе у ролі батьків та визначити їхні очікування стосовно особистості своїх дітей.

      Ресурси: стікери зеленого, синього та червоного кольорів (по одному для кожного учасника); три аркуші паперу формату А-1, на яких написані початки речень «Як мати я хочу бачити свою дитину…», «Як мати для цього я…», «Як мати я ніколи…», три аркуші фліпчарту.

                                    Хід    проведення. 

      Учасники отримують по одному стікеру зеленого, синього та червоного кольорів. Психолог пропонує на кожному з них продовжити речення (стосовно своєї реальної дитини):

 на зеленому стікері—«Як мати я хочу бачити свою дитину…»;

 на синьому стікері—«Як мати для цього я роблю…»;

 на червоному стікері—«Як мати я ніколи…».

      По закінченню учасники прикріплюють стікери на три аркуші формату А-1 з написами «Я хочу…», «Я роблю…», «Я ніколи …»

      Тренер об’єднує учасників у три групи. Кожна з них отримує чистий аркуш паперу формату А-1, а також один аркуш з реченнями, зафіксованими на стікерах певного кольору. Учасникам кожної групи потрібно узагальнити речення «свого кольору» й підготувати коротку презентацію результатів.

       Після презентації проходить обговорення вправи.

       Запитання для обговорення.

1. Які думки виникли у Вас під час виконання цієї вправи?

2. Чи замислювалися Ви над шляхами досягання того, що Ви хочете?

3. Чи легко було продовжити речення «Як мати для цього я роблю…» та сформулювати конкретні дії? Чому?

4. Чи завжди вдається Вам у реальному житті виконувати те, що Ви задекларували у варіанті закінчення речення «Як мати я ніколи…»? Поясніть свою відповідь.

4.Вправа «Мозаїка стилів батьківського виховання».

      Мета:  ознайомити учасників зі стилями батьківської поведінки.

      Ресурси: підготовлена інформація при стилі батьківського виховання для кожного учасника (Додаток 1 ), картки з намальованими іграшками.

                                   Хід  проведення.

      Психолог об’єднує учасників у малі групи за методикою «Будинок іграшок». Він пропонує кожному учасникові з чарівного мішка витягти подарунок із будинку іграшок—заготовлені заздалегідь наклейки із зображенням автомобілю, ляльки, ведмедика, квітки.

      Учасники об’єднуються у групи відповідно до зображень іграшки.

      Кожній групі пропонується інформація про стиль батьківської поведінки. Учасники знайомляться із запропонованим матеріалом й аналізують стиль батьківської поведінки з точки зору позитивних та негативних особливостей його впливу на процес виховання і розвитку дитини. На завершення групи характеризують певний стиль батьківської поведінки, визначаючи позитивні та негативні сторони.

                Запитання  для  обговорення.

1. Чи є чітка межа між різними стилями батьківської поведінки? Обґрунтуйте свою точку зору.

2. Чи є випадки, коли доцільне використання авторитарного стилю батьківської поведінки? Якщо «так», то в яких саме випадках?

5. Вправа на завершення  «Чарівна скринька».

      Мета: підвести підсумки тренінгу.

      Ресурси: аркуш ватману із зображенням великої скриньки, кольорові кружечки за кількістю учасників тренінгу.

                                 Хід   проведення.

      Кожний учасник отримує кружечок, який символізує скарб знань, умінь, отриманих упродовж тренінгу. Психолог пропонує кожному з учасників написати про здобуті скарби. Учасники по черзі «кладуть скарби» у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на плакат із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

      Коли скринька заповнена, тренер звертається до учасників із пропозицією виказати свої зауваження та рекомендації. Він дякує групі за спільну роботу.   

                                                                                                                      Додаток 1 

                    «Батьки—друзі, партнери, помічники»

      Батьки позитивно сприймають власну дитину, незважаючи на її сьогоднішні успіхи. Вони спокійно ставляться до її невдач, підтримують і радіють в моменти успіху. Добре знають своїх малюків, їх вади та чесноти, слабкі і сильні сторони. Ніколи не вдаються до тотальної критики дитини. Розмова про певні недоліки у поведінці будується з позицій оптимістичного оцінювання особистості дитини в цілому, заохочення її до самостійного аналізу і вироблення позиції. Демонструють повагу та довіру до дітей, вбачаючи у них рівноправних партнерів, які можуть мати свою думку на те чи інше явище.

      Постійно дбають про підтримання шанобливого ставлення дитини до себе завдяки сприянню в досягненні нею позитивних результатів у діяльності та спілкуванні, схвалюють будь-які намагання проявити самостійність, старанність, вимогливе ставлення до себе. У вихованні своїх дітей зорієнтовані на цінності, що є значущими не лише на короткий проміжок, а на все життя: самостійність, старанність, високі моральні якості.

      Батьки підтримують дітей, висловлюють оптимістичні судження. Наприклад: «Не страшно, наступного разу вийде!», «Я вірю в тебе!», «Ти—молодець, добре постарався!» Заохочують дітей до само оцінювання: «А тобі самому подобається?».   

                          «Дорослі--опікуни »

      Батьки із зазначеним типом ціннісного ставлення до своїх дітей ігнорують можливості віку щодо здатності до самовираження через самостійність, власноруч виготовлений продукт; прагнення до визнання пов’язують лише з потребою постійно схвалювати вчинки дитини. Сприймають дитину як маленьку, невмілу, що не здатна до продуктивної діяльності, вчинків, не вбачають можливості співробітництва з нею у різних спільних справах. Від дитини не очікують серйозних, осмислених рішень, відповідальних ( на рівні віку) вчинків. Тому частіше підмінюють активність дитини власною активністю: її одягають і роздягають, не вважають зайвим погодувати із ложки, виконують замість неї завдання та доручення вчителя.

      Оцінюючи зроблене дитиною, вдаються до перебільшень з префіксом «най»: «Ти у нас найрозумніша», «У тебе найкращий малюнок», «Ти була просто довершеною», чи взагалі ігнорують дитячі досягнення або задовольняються формальними оцінними судженнями. Поведінка таких дорослих непослідовна: то заціловують дитину, то швидко готові застосувати ремінь. Такі підходи дезорієнтують дитину, позбавляють її можливості скласти реалістичне уявлення про свої переваги та вади.

                «Батьки—керівники та контролери»

      Для батьків із таким типом ціннісного ставлення характерним є емоційне неприйняття дитини. Це буває з різних причин і часто існує на підсвідомому рівні. Можливо, діти не виправдали більшою чи меншою мірою їхніх очікувань стосовно характеру, розумового та фізичного розвитку, можливо народилися невчасно, можливо, очікувалася інша стать дитини. Є й інша категорія батьків, які цей стиль поведінки є єдино прийнятим у взаєминах з оточенням.

      За такого типу ставлення емоційні контакти з дітьми обмежені і частіше зводяться до проповідей, нотацій, моралізування. Широко використовуються накази, розпорядження, команди («Не роби…», «Швидко прибери…», «Я кому сказав!»). Поведінка дітей перебуває під постійним контролем, при цьому все, що виходить за межі розуміння дорослого, засуджується і н приймається. Думкам, ідеям, підходам дитини не надається належної уваги, тому спільна діяльність з дорослим можлива лише за умови домінування останніх. Дитина розцінюється як об’єкт, стосовно якого вибір способів виховання цілком залежить від дорослого.

      Використовують  такі покарання: фізичні покарання, обмеження рухливої активності, емоційна агресія, позбавлення перспективи радості. Батьки хваляться дітьми у присутності сторонніх, змушують їх хвалитися своїми успіхами.        

Додаток 1.

СЛОВНИК ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ.

 

Авторитет батьківський (від лат. auctoritas — влада, сила) — відмітні особливості окремої людини чи групи, завдяки яким вони заслуговують на довіру і можуть мати позитивний вплив на погляди й поведінку інших людей; визнаний вплив батьків на переконання та поведінку дітей, що ґрунтується на глибокій повазі й любові до батьків, довірі до високої значущості їхніх особистих якостей і життєвого досвіду, слів та вчинків.

Акселерація (від лат. acceleratio — прискорення) — прискорення фізичного розвитку дітей, зокрема зросту, ваги, більш раннє статеве дозрівання.

Виховання авторитарне — освітньо-виховна концепція, що передбачає беззастережне підкорення волі вихователя.

Виховання всебічне — виховання, яке передбачає формування в особистості певних якостей відповідно до вимог розумового, морального, трудового, фізичного й естетичного виховання.

Виховання гармонійне — виховання, яке передбачає, щоб якості складових виховання (розумового, морального, трудового, фізичного, естетичного) доповнювали одна одну, взаємно збагачувалися.

Виховання фізичне — виховання, що ставить за мету створення оптимальних умов для забезпечення достатнього фізичного розвитку особистості, збереження її здоров'я, оволодіння знаннями про особливості організму людини, фізіологічні процеси, які відбуваються в ньому, набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання й розвиток його потенцій.

Виховання статеве — оволодіння підростаючим поколінням етикою й культурою у сфері взаємин статей, формування у нього потреб керуватися нормами моральності в стосунках між особами протилежної статі.

Сім'я — соціально-психологічне об'єднання близьких родичів (батьків, дітей, бабусь, дідусів), які живуть спільно і забезпечують біологічні, соціальні й економічні умови для продовження роду.

Стиль авторитарний (від фр. autoritaire — владний, лат. auc-toritas — влада, вплив) — стиль спілкування, що ґрунтується на беззаперечному підкоренні окремої людини або колективу владній особистості.

Стиль демократичний (від гр. demokratia — влада народу, народовладдя) — врахування думки й волі колективу в організації життєдіяльності вихованців.

Стиль ліберальний (від лат. liberalis — вільний) — безпринципне байдуже ставлення до негативних дій вихованців, потурання учням.

Функції сім'ї — біологічна (репродуктивна), соціальна, економічна.

Успадкування біологічне — процес отримання наступними поколіннями від біологічних батьків через генно-хромосомну структуру певних задатків.

Успадкування соціальне — процес засвоєння дитиною соціально-психологічного досвіду батьків та оточення (мови, звичок, особливостей поведінки, морально-етичних якостей та ін.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Взаємодія педколективу з батьками

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:


1. Здоров’ясбереження в школі. Педагогічні стратегії і технології. Вишневський В.А.

М.:"Теорія і практика фізичної культури", 2002.

2. Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей:   Навч.-метод,   посіб. К.Б. Левченко,  О.А. Удалова, І.М. Трубавіна та ін.; За. ред.  К.Б. Левченко та О.А. Удалової. - К.: ВЕРСО-04, 2005.

3.Здоров’язберігаюча компетентність: підходи до вивчення, основні ознаки.

Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів. Бойченко Т.Є. М: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Харків, 2009.

4. Медико-психолого-педагогічні програми зміцнення здоров'я. Касаткин В.Н. М.:– 1999.  

5.Запобігання торгівлі людьми та експлуатації дітей:   Навч.-метод,   посіб. К.Б. Левченко,  О.А. Удалова, І.М. Трубавіна та ін.; За. ред.  К.Б. Левченко та О.А. Удалової. - К.: ВЕРСО-04, 2005.

6.Коваль, Н. Навчання «Основ здоров’я» молодших школярів на засадах компетентнісного підходу [Текст] : [проблема реалізації компетентнісного підходу в процесі навчання «Основ здоров’я» в початковій школі] / Н. Коваль // Початкова школа. – 2012. – №9. – С. 1-6.

7.Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та учнівської молоді, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.07.2004 № 605. Електронний ресурс / Режим доступу:  http:// kts-osvita.org.ua/files/nakaz/ –Назва з екрана.

8.Коршок С. І. Впровадження здоров’язберігаючих технологій у навчально-виховний процес [текст] / С. І. Коршок // Психологічна газета. – 2010. – №7. – С. 3–8.

 

 

doc
Додано
24 листопада 2020
Переглядів
440
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку