28 серпня о 18:00Вебінар: Методи і прийоми корекційної педагогіки, які можна використати на будь-якому уроці

Розробки уроків позакласного читання з творчими завданнями для 2 класу

Про матеріал

Розробки уроків позакласного читання з творчими завданнями для 2 класу. 17 уроків з додатковими творчими матеріалами (оповіданнями, інсценівками, іграми, віршами та загадками).

Перегляд файлу

 

 

 

УРОКИ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ У 2 КЛАСІ

Урок 1

Тема . Стежина до школи.

Мета: розширювати і поглиблювати знання учнів про школу, взаємовідносини з товаришами, розвивати навички швидкого та правильного читання, пам’ять, увагу, 

  виховувати доброзичливість, повагу до оточуючих.

Обладнання: макет журналу, картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Сьогодні ми з вами спробуємо випустити свій журнал. А матеріалом для нього будуть віші, оповідання та інформація, яку ви підготували. Для друкування журналу потрібен друкарський станок. Через те, що його в класі немає, наш журнал буде усним.

ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Розповідь вчителя.

Перша сторінка нашого журналу – «Інформаційна».

Чи замислювалися ви над тим, скільки років школі? Звід­ки вона прийшла до нас?

Слово школа походить із давньогрецької мови. У греків школи з'явилися ще у VІ ст. до нашої ери. Це було місце, де діти проводили свій вільний час.

2. «Довідкове бюро».

      У ч е н ь 1.   Та могли відвідувати школу не всі діти Стародавньої Греції, а лише хлопчики з вільних родин. Дітей рабів до школи не приймали, не хо­дили також до школи і дівчатка.

     Учень 2.   Школи були не однакові, а різні. У кожній із них навча­ли якогось одного предмета. Спочатку хлопчики ходили до школи, в якій їх учили читати, писати та рахувати. Із цієї школи вони переходили до іншої, де їх навчали співів, музики, поезії.

Учень 3.    Завершувалося навчання в спеціальній школі, яка готувала май­бутніх воїнів. Тут хлопці загартовувалися, вчилися володіти різними вида­ми тогочасної зброї.

Учень 4. До нас, на наші слов'янські землі, школа прийшла тися­чу років тому. І була вона на початку дуже схожою своїми порядками на оту давньогрецьку. Так само вчилися в ній діти заможних людей, так само учні піднімалися сходинками наук.

 

3. Друга сторінка – «Фольклорна».

Робота в групах.

Складіть прислів’я зі слів. Поясніть, як ви їх розумієте.

Пташка, а, своїм, людина –, пір’ям, знанням, красна.

Книга, жить, як, світі, вчить, на.

Незнайко, по, Знайко, лежить, а, дорозі, печі, на, біжить.

 

4. Третя сторінка – «Поетична».

Які вірші про школу ви підготували?

(Діти читають вірші про школу.)

 Бесіда за прочитаним.

Чого вчить школа?

Для чого потрібно вчитися?

Як потрібно ставитися до товаришів у школі?

 

5. Четверта сторінка - «Ігрова».

А тепер пограємо у гру «Перевірте свій портфель».

Кожен учень щоденно

На урок бере... (щоденник).

Для письма, сказати прошу,

Що потрібно взяти? (Зошит)

Малювати в альбомі цім

Допоможуть... (олівці). 

Ручка й олівці, щоб знали,

Ми кладемо у... (пенали).

Рівно риску проведи

І квадратик спробуй,

Та у руки ти візьми

Цю струнку особу.

Натиск витримає стійко

Впевнена, струнка... (лінійка).

Я беру в свою правицю

Із пенала помічницю.

Крапка... рисочка... карлючка —

Разом пишем я і... (ручка).

Щоб жили всі дружно в мирі:

Скло, пластмаса, гума й шкіра,

Всіх здружу я, крім людей, Здогадалися, що таке я? (Клей)

 

6 П’ята сторінка – «Сторінка дружби».

Адже в школі ви повинні поважати своїх товаришів, допомагати їм.

 

Опрацювання  «Оповідання про осінь».

1.Словникова робота.

2.Читання оповідання мовчки.

3.Бесіда за змістом прочитаного.

 

7. Шоста сторінка – «Театральна».

Прочитайте сценки і розіграйте їх.

(Діти працюють в групах: читають сценки, визначають дійових осіб, інсценують прочитане).

 

8. Сьома сторінка – Підсумкова».                

        За велику справу я в житті берусь.

Не кажу: «Не вмію», а кажу: «Навчусь!»

Я навчусь писати, рахувать, читати,

Бо в житті складному треба розум мати!

Учитель Ось і закривається наш усний журнал.  Дуже хочеться вам сказати: Шануйте школу нашу любу,

її просторі світлі класи!

Навчайтесь,розуму набирайтесь,

Із друзями зустрічайтесь!

Хай добре працюється вам і живеться,

Все вміється і все вам вдаєть

Матеріал до уроку

Оповідання про осінь

 Павлик прийшов до школи дуже стурбований. Дома він довго сидів над задачею й не міг розв’язати її. Тепер він прийшов до школи, щоб у когось списати задачу. Бо працювати сам Павлик не любив.

Прийшла Зіна. Вона добре вміла розв’язувати задачі. Павлик запитав у неї:

— Зіно, на скільки питань задача?

— На троє, — відповіла Зіна. — А хіба ти не розв’язав?

— Не вийшла... Дай, Зіно, списати...

— Ой Павлику, чому ж ти сам не хочеш працювати? — запитала Зіна.

Вона дала йому свій зошит.

Павлик почав списувати. Списав одну дію, другу, перейшов до третьої. В третій дії він помітив у Зіни помилку. Там, де треба було написати 23, Зіна написала 32.

В своєму зошиті Павлик написав правильно, а Зіні не сказав, що в неї помилка.

Учителька зібрала зошити для перевірки.

Наступного дня вона принесла зошити.

— У Павлика — п’ять, — сказала вчителька. — Молодець, Павлику, добре попрацював над задачею. А в тебе, Зіно, — чотири. Помилку допустила...

Зіна поблідла. Вона глянула на Павлика. Павлик почервонів і схилив голову над партою.

 

                                                               В. Сухомлинський

 

Вірші

Молитва
Боже! Дай нам силу й розум,
Щоб ми в школі добре вчились,
Віру теплу, серце чисте,
Щоб неправді не корились.

Нам усім даруй здоров’я,
Згоду – учнівській родині.
Дай твій захист, волю й долю
Нашим людям в Україні.
              Галина Чорнобицька
Вересень
Ходять хмари в небі синім,
Місяць Вересень прийшов,
Сповнивсь вереском пташиним
Тихий затишок дібров.
Позлітавшися у зграї,
Різне птаство молоде
В крилах сили набирає
І відльоту в вирій жде.
Бо пташки дзвінкоголосі
Знають – літа вже нема.
Хоч і тепло ще та осінь
Вже підходить крадькома.
І набравшись сил за  літо,
Галасливі, як пташки,
Знов ідуть до школи діти
І сідають за книжки.
                          Наталя Забіла
Андрійко-школярик
Андрійко наш уже школярик:
Іде з портфеликом в руці,
А в ньому зошити й букварик,
Пенал, і ручка, й олівці.
                         Наталя Забіла
Чого я вчуся?
Вдома вчить мене матуся,
В школі вчить мене учитель
І сама я пильно вчуся
Рідним словом говорити.
Вчусь не тільки говорити,
А й читати і писати,
Щоби здивувались діти,
Щоб раділи мама й тато.
Щоб пішла між люди слава,
Щоб сказали: «От, дитинка!
Пильна, мудра і ласкава
Ця маленька українка!»
                       Михайло Маморський

 

Жартун

В нас жартун у класі є –

Всім він прізвиська дає.

Каже: - Я мастак до жартів! –

Та чого ті жарти варті?

Зве він «Савою»― Савенка,

«Головою» ― «Головенка»,

А Саченкову ― «Сачок»,

Маслаченка ― «Маслачок»,

Зве Зарудного ― «Заруда»…

А його всі звуть:

«Зануда»!

(Г.Бойко)

 

 

Інсценівки

Муха

― Знову шум! Це що за лихо?

Неслухняні які діти!

На уроці треба ж тихо

У школі сидіти.

Мабуть, правила забули?

Сидіть так, щоб ви почули,

Як літає муха.

Вмить настала тиша в класі,

Тихо кожен слуха.

І тут вирвалось у Васі...

― Ну, а де ж та муха?

Проста арифметика

Викликає вчитель Люду,

Неуважну серед дітвори...

―Скільки буде

Десять поділити на три?

Розв'язати вона не може,

Звісно, знітилась, мовчить.

― Так не гоже!

Прості дроби треба вчить.

Хай картоплі є десяток, —

 Розділимо на трьох дівчаток,

То по скільки припаде?

― Зайвий клопіт,

І нащо мені це знать?

 Я зварю їм картоплю,

Потовчу, — і хай їдять.

Вихідний день

Ти що, до школи хіба не йдеш? — запитує батько у Павлика.

 Ні.

Чому?

Вчителька просила, щоб сьогодні до школи пішов ти.

 

Загадки

Вчить писати й рахувати,

І писати, і співати.

Всіх дітей довкола

Наша люба    (школа).

 

На базарі їх не купиш,

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш.   (Знання)

 

Чорне насіння по білому полю.

Той  його сіє, хто це уміє.    (Письмо)

 

А у мене є торбинка,

Зошитам й книжкам хатинка.

Я й пенал туди кладу,

Як до школи з ним іду.   (Ранець)

 

Не дерево, а з листочками,

Не сорочка, а зшита,

Не людина, а  розказує.    (Книга)

 

 

Прислів’я та приказки

Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

За одного вченого дають десять невчених.

Добре того навчати, хто хоче більше знати.

Вчення – світ, а невчення – тьма.

Вік живи – вік учись.

Шануй учителя, як родителя.

 

Урок 2

 

 

Тема. Осінь щедра, осінь золотава.

Мета: ознайомити учнів з ознаками осені, засобами зображення її поетами, письменниками, художниками; з красою художнього слова;  розвивати читацькі навички, інтерес до читання; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: книжкова виставка на тему «Осінь»; ілюстрації, малюнки, запис «Пори року».

Хід уроку 

I. Мотивація навчальної діяльності.

1. Відгадування загадок.

            Голі поля, мокне земля,

            Дощ поливає. Коли це буває? (Восени)

                            У садках, гаях блукає,

                            Жовті шати одягає,

                            Золотисту стелить постіль —

                            Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

2. Бесіда.

Слухання музики («Осіння пісня» П. І. Чайковського).

- Як звучить музика?

- Які почуття викликає мелодія?

II. Опрацювання нового матеріалу.

1. Інсценізація.

- Діти, подивіться, хто до нас завітав.

(З’являється дівчинка в костюмі осені: у руках кошик з яблуками і грушами, вінок з осіннього листя, декілька гілок горобини).

О с і н ь. Добрий день і добрий час! Рада, діти, бачить вас!

                Не сама до вас прийшла — Я синочків привела.

(Помахом руки вона запрошує до класу трьох хлопчиків у костюмах Вересня, Жовтня, Листопада. Осінь роздає їм дарунки: Вересню — кошик із плодами, Жовтню — вінок, Листопаду — горобину.)

2. Бесіда та загадки.

- Як звати синочків Осені?

1. Кличуть нас ліси, поля, сади

    Назбирати осені плоди.

    Із дерев спадає листя жовте,

    То землею ходить місяць … (Жовтень).

              2. У південний край землі

                  Відлітають журавлі;

                  Знов лункий шкільний дзвінок

                  Нас покликав на урок,

                  Як цей місяць звати?

                  Прошу відгадати. (Вересень)

                                   3. Краплі з неба, дахів, стріх,

                                       Дощ холодний, перший сніг.

                                       Почорнів без листя сад.

                                       Що за місяць? (Листопад)

3. Завдання учням.

- Діти, які ви знаєте вірші про синів осені?

1-й у ч е н ь.

Вересень

 Вересниться Вересень

айстрами, жоржинами,

журавлиним клекотом,

де-не-де ожиною.

Заграє до школярів

Листячком та росами,

І вітає вчителів

Із початком осені.

       Недін Лариса

 

2-й у ч е н ь.

Жовтень

Листя жовте та червоне

Легко з дерева злітає.

Мов метелик, на дорозі

З тихим шелестом сідає.

3-й у ч е н ь.

Листопад

Більше й більше листя з кленів

Облітає з кожним днем!

По траві іще зеленій

Між дерев в саду ідем.

Йдем по листу золотому,

Мов по килиму м’якому,

Що на весь посланий сад, —

Здрастуй, місяць Листопад!

М. Познанська

4. Слово вчителя.

Осінь пішла. Вона мандруватиме полями, садами, гаями, лісами, одягатиме дерева і кущі в золоті шати, закутуватиме сірими туманами від затяжних осінніх дощів. А ми будемо читати вірші, оповідання, загадувати загадки, вчити прислів’я про осінь, запам’ятовувати її прикмети.

Робота над твором «Осінь»

- Чому осінь називають золотою? Чому про неї кажуть щедра?

5. Вправи з читання.

1) Читання та обговорення нових творів.

2) Читання вчителем вірша.

3) Читання вірша учнями ланцюжком.

4) Читання парами.

5) Вибіркове читання. Бесіда.

- Про що співає журавлик? Прочитайте.

- Який край наймиліший птахові? Прочитайте.

6. Робота з текстом.

1) Читання вчителем оповідання М. Слабошпицького 

«У гості до золотого лісу».

2) Бесіда за змістом.

- Куди зібрався хлопчик із татом? 

- Які були дерева?

- Що назбирали хлопчик і тато?

- Чи доводилось вам бувати в осінньому лісі?

- Чи сподобалась прогулянка хлопчикові? Чому ви так думаєте?

3) Читання учнями I частини (ланцюжком).

4) Читання II частини (парами).

5) Читання III частини (мовчки).

7. Фізкультхвилинка.

          Гуси-лебеді летіли,

          На лужок тихенько сіли,

          Посиділи, поклювали,

          Покрутились й дружно встали.

8. Хвилини поезії.

Учні декламують напам’ять вірші про  осінь, розповідають прислів’я, приказки про осінь та народні прикмети.

 

 

Матеріал до уроку

Довгими журавлиними ключами літо відлетіло у вирій.

Сидить осінь на горбочку, вишиває лісові сорочку. Листя беріз — світло-жовтого кольору, дуба — темно жовтого, клена — жовтогарячого, а осини — червоного.

Засперечались Літо і Осінь: чиї квіти найгарніші?

- Мої квіти, — мовило Літо.

Змахнуло сонячним капелюшком — і враз земля вкрилась волошками, материнкою, ромашками.

З духмяної конюшини збирає солодкий сік бджола, ніжно визирають із трави зірочки гвоздики. Щедрі барви Літа!

- Мої квіти не гірші, — сказала Осінь і повела багряним рукавом.

Зацвіли верес, цикорій, гусячі лапки. Особливо пишно розквітли хризантеми. Вони були найрізноманітніших кольорів і відтінків — від зеленуватобілих до темно-червоних

 

«У гості до золотого лісу».

Дуже люблю, як осінь у нас починається. Не можу дочекатися, коли тато сяде близенько біля мене, погладить по голові й запитає:

    То що, козаче, чи не пора нам піти в гості до лісу?

    Як це не пора?! — вигукую. — Давно, давно пора!

    От завтра і йдемо... Там, мабуть, грибів — море. Хоч би швидко те завтра настало. Добре, що вночі люди

сплять. Уві сні легше ждати.

Хутенько стрибаю під ковдру й заплющую очі. І не знаю, чи мені сниться, чи уявляється ліс...

Жовтими хвилями ходить вітер по деревах... А між дерев, наче маленькі рибки, плаває листя, бігають навви¬передки вухасті зайці, пирхають їжаки... Потім на дале¬кій галявині загойдали могутніми рогами лосі...

Спав чи не спав, а вже ранок озивається батьковим голосом:

    А хто це не хоче йти до лісу?

    Хочу! Хочу! — відповідаю йому і стрибаю в штани. Вже й черевики в мене на ногах. І шнурки сам зав'язав.

Усе згоден робити, аби тільки до лісу йти...

Далеко попереду вже золотів ліс. Він виступає з легенького ранкового туману, наче острів із води. Виступає і на очах розростається, розростає¬ться. Ось уже нічого попереду, крім нього. Тільки ліс і ліс...

Повний ліс дерев!

І кожне стоїть у золотому листі й на золотому листі, віттям ледь-ледь похитує, верхівкою погойдує. Наче хоче зрушити з місця й ступити нам назустріч.

Я притуляюся вухом до стовбурів дерев і слухаю, як вони гудуть, мов телеграфні дроти. Може, це вони передають свої лісові вісті? А на гілках птахи сидять і розмо¬ви дерев підслухують. Ого, скільки їх у теплі краї не летить! Зимують удома. У своєму лісі.

А ми йдемо і йдемо під пташиними голосами і крилами. Шурхотимо по сухому листі, як по піску.

Нагинаємося до грибів, що повистромлювали свої капелюхи із сухої трави. Рвемо в колючій гущавині терен, який завис чорними краплями серед голочок і самотніх листків.

Уже аж під вечір з повними кошиками грибів і терну прийшли ми до свого двору. При воротах нас зустрів півень. Гребінь на голові горить, очі світяться, а він усе в кошик зазирає: що це ми принесли. Радісно сокорить, підстрибує і клює гриби. Зачули його сокоріння кури і з усіх боків сипонули.

    Оце я спеціально гриби збирав, щоб ви усі склювали, — сердито сказав я їм.

    Не бійся, всі не склюють, — заспокоїв тато.

А півень, мабуть, зрозумів, що я сказав. Бо відразу ж насупився, геть одійшов убік і сердито загукав на курей.

І мені стало шкода його, що не був з нами в лісі.

Але ж півень — не собака. Хіба ж його візьмеш із собою так далеко?

Він, мабуть, і сам це розуміє?!

 

Урок 3

Тема.    У колі рідної сім΄ї.

Мета: пробуджувати в учнів інтерес до читання і перегляду книжок, підтримувати бажання читати і пізнавати нове; сприяти розвитку пізнавальних інтересів;   

 виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; дати можливість відчути радість від родинного оточення і спілкування.

Обладнання: виставка книг, малюнки дітей, магнітофон, запис пісні про родину.

Хід уроку:

І. Організація класу

- Добрий день, діти!

Яке чудове привітання!

«Добрий день»- це означає, що над нами мирне небо, що у нас хороше на серці.

-Добрийдень, сонце золоте!

Добрий день, небо голубе! Діти хором

Добрий день, усі люди!

Добрий день, мої друзі!

-Ось таким дружнім привітанням ми почнемо наш урок читання.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- Відгадавши загадку, ви дізнаєтесь, про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці:

Цифра ця усім говорить,

Скільки днів до тижня входить,

А як поряд стане буква»Я»,

То це буде вже…(сім΄я).

  • Складемо сенкан «Сім΄я»

ІІІ. Повідомлення теми та очікуваних результатів.

- Отже, тема уроку «У колі рідної сім΄ї»

- Що ви «очікуєте» від сьогоднішнього уроку?

 

 ІV. Надання необхідної інформації.

1.- З якими словами  асоціюється слово «сім΄я»?. Складання «асоціативного куща»

  2. Робота з виставкою книг.

-Уважно розгляньте книги на виставці.

Прочитаймо їх назви.

-Яка книга вам вже відома?

-Яка тема об΄єднує всі ці книги?

- Що, діти, вам хотілося знайти і прочитати до уроку?

-А от кому і що вдалося відшукати  зараз перевіримо.

V. Презентація роботи в групах.

І група «Читайлики»

Хвилинка поезії (декламування віршів про маму).

ІІ група «Пошуковці».

Конкурс «Хвилинка народної мудрості».

Прислів΄я, приказки про сім΄ю, родину, маму.

Складання «асоціативного куща».

Гра «Чи добре ви знаєте своїх матусь?» Вправа «Мікрофон».

  1. Коли день народження в мами?
  2. Які очі в мами?
  3. Якого кольору волосся?
  4. Що найсмачніше готує мама?
  5. Яка улюблена пісня у мами?
  6. Які улюблені квіти?

Інсценізація оповідання В.О.Сухомлинського «Найласкавіші руки».

Фізкультхвилинка

VІ. Опрацювання казки В.О.Сухомлинського «Намисто з чотирма променями».

1.Дізнайся про письменника» (розповідь про В.О.Сухомлинського)

2.Прочитай і задумайся:

а) словникова робота

намисто- (малюнок)

недуга- хвороба

б) Читання казки підготовленими учнями.

в) Перевірка сприйняття:

- Що трапилось з дівчинкою?

- Кому стало жаль дівчинку?

- Що зробило сонечко?

- На кого дівчинка спрямувала сонячні промені?

- Що трапилося з її рідними?

- Що вчить нас ця казка?

г) Читання «ланцюжком»

д) Вибіркове читання

-Знайдіть і прочитайте речення, в якому розповідається про те, що подарувало дівчинці сонечко.

-На кого направила дівчинка щасливі промені?

Е) Читання в особах (розмова дівчинки і сонечка).

Гра «Промінчики добра»

VІІ. Підсумок уроку і рефлексія результатів уроку.

Урок 4

Тема. Казка маленька, а розуму у ній багато.

Мета: - поглиблювати знання учнів про казку як вид усної народної  творчості; вчити визначати головну думку казки;

 - розвивати вміння читати вголос, мовлення, пам’ять, увагу;

 -  виховувати інтерес до народної творчості, збагачувати

     словниковий запас.

Хід уроку

1.Організація класу

 

2.Повідомлення теми і мети уроку.

 

  1. Слово вчителя.

 

   Сьогодні у нас надзвичайний урок

  У казку сьогодні ми зробимо крок.

  Із казкою ми вже стрічались не раз,

  І знову вона завітає у клас.

  В казках є завжди перешкоди, та знаю:

  Для творчих дітей їх ніколи не має.

Сьогодні у нас урок позакласного читання на тему: Казка маленька, а розуму у ній багато. . На вас чекає чарівний світ казки.

  • Як казка прийшла до нас ?
  • “Забута казка – це золоте намисто, яке впало на морське дно ”,- так кажуть старі люди. І щоб не втратили наступні покоління такої намистинки, мандрують рідним краєм фольклористи ( у народі про них кажуть “казкарі”) і розшукують народних мудреців, які зберігають у пам’яті безліч народних оповідок, пісень, прислів’їв, казок.
  • А які казки в запамятали найбільш ?
  • А чи замислювались ви над тим, чому живуть і не вмирають казки ?

3. Робота над темою уроку.

1) Огляд виставки книжок.

 

 - Погляньте на дошку. Ви бачите на ній розмаїття різних книжок. Тут ви бачите …

 - Які книжки вам сподобалися ?

 - Які з них ви вже читали ?

 - Ці книжки принесли діти нашого класу є вони і в нашій шкільній бібліотеці, якщо ви побажаєте їх прочитати, то можете звернутись до своїх однокласників, або шкільного бібліотекаря.

 - Як одним словом можна назвати твори, які містять ці книжки ? ( Казки)

 - А тому:   В казку вирушаєм разом,

   Перешкоди всі пройдем,

   А хто буде сумувати

   Із собою не візьмем.

 

 2) Розповідь вчителя

 

- Не за горами високими, не за морями глибокими, не за пісками сипучими, а у шкільній бібліотеці стояли у шафі на полицях книжки. Вечорами, коли читачі розходилися по домівках, герої творів оживали й починали веселитися, ділитися враженнями, розповідати про свої пригоди.

 Якось увечері мешканці однієї з полиць розпочали суперечку, зясовуючи, кого з них більше люблять діти. Сперечались, сперечались, аж до бійки дійшли. Не витримала цього неподобства шафа, нахилилася, й усі книжки попадали на підлогу. Їхні герої розлетілися, хто куди. Що тут сталося! Дід Андрушка тягне з городу не ріпку, а щуку за хвоста. Омеля впіймав лисичку в ополонці та повісив сушити на сонці! Три поросятка сховалися під ріпкою, а вовк золоту рибку тягне неводом.

  • Що ж робити ? як допомогти героям повернутися до своїх казок?
  • Треба негайно провести їх до країни Читанії – запропонував Знайко.(вивішуємо портрет Знайки)

 

  •  Там королева Казка неодмінно розставить кожного по своїх місцях!
  • Тож вирушаймо у мандрівку і ми з вами, діти.

 

3)Казковий лабіринт.

 

 

- Шлях до країни Читанії лежать казковим лабіринтом. Для того, щоб не заблукати, треба триматися за провідну ниточку. А щоб вона не обірвалася вибирайте тільки правильні відповіді з трьох, які я вам запропоную.

1)Хатинка Баби Яги трималася на:

 а)  курячих ніжках;

 б) слонячих вушках;

 в) їжакових колючках.

2) У казці Ріпка останньою на допомогу прийшла:

 а) кішка;

 б) мишка;

 в) собачка.

3) До приходу Червоної Шапочки у будинок до бабусі забрався вовк він:

 а) ховався в ліжку;

 б) грав на комп’ютері;

 в) дивився телевізор.

4) Карета Попелюшки перетворилась на:

 а) помідор;

 б) гарбуз;

 в) двокімнатну квартиру.

5) Чим був намащений солом’яний бичок?

 а) сметаною;

 б) медом;

 в)смолою.

6) Яким був ключ у Буратіно?

 а) золотим;

 б) бронзовим;

 в) даревяним.

7) У відомій казці Коза принесла козенятам:

 а) молоко;

 б) пепсі-колу;

 в) жувальну гумку.

 

4) Читання листа незнайомця

 

  • Нарешті вийшли з лабіринту! Перед нами розкинулося безмежне синє море.
  • Дивіться, дивіться! –загукав Знайка.- Хвилі винесли на берег пляшку, а в ній лист. Давайте прочитаємо:

 

 Доброго дня дорогі діточки! Зі мною трапилося нещастя : котився я доріжкою, а сильний вітер підхопив і відніс мене хтозна куди. Спочатку я опинився в незвичайному будинку, в якому жили мешканці: мишка-шкряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-побігайчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, кабан-іклан, ведмідь- набрідь . Добре, що вони мені дали притулок, але грізний собака нас налякав і всі розбіглися хто куди.

Зустріла мене добра рогата сіра мама й запросила в гості до своїх діточок, та я відмовився, бо в господині й без мене клопоту вистачає.

Покотився собі далі. Дорогою бачив дивних приятелів, які пригощали одне одного з тарілочки кашею та з глечика окрошкою. Не став я їм заважати, обминув і покотився далі.

Так непомітно докотився я до річки. Маленький хлопчик узявся перевезти мене у своєму човнику, та схопила нас зла баба. Хотіла мене в піч засунути, проте я спромігся вибратися і втекти.

На шляху я помітив під кущем поранену пташку й допоміг їй дістатися до хатинки, в якій жили дід та баба. Сам же знову залишився без притулку… Поверніть мене, будь ласка, до дому!

 

- Хто міг написати цього листа? Кого рятувати?

- В яких казках він заблукав?(рука, вовк і козенята, лисичка та журавель, кривенька качечка)

 

5)ВікторинаХто? Хто! Хто…

 

- Все ми з’ясували, але нам слід перебратися через море. І ось зявляється чарівний місточок. Ступать по ньому слід обережно і дуже уважно. Кожен крок – вірна відповідь, бо одразу ж всі ми опинимося у воді!

    Прогнав ледачих мишенят із-за столу?

    Подорожував із гусями?

    Допоміг витягнути ріпку?

ХТО   Врятував Івасика-Телесика?

    Загубив рукавичку?

    Спав на горошині?

    Прилип до солом’яного бичка? 

 

6)Бюро знахідок

 

- Нарешті ми дісталися до країни Читанії. Але ж до кого звертатись по допомогу? І ось раптово зявляється будинок із вивіскоюБюро знахідок. Можливо тут герої знайдуть свої казки? Завітаймо в середину.

- Будь ласка, заходьте, - зустріла привітна бабуся. Все, що загубили шукайте та знаходьте на полицях.

- Знайка швидко розібрався, що кому належить.

- А давайте і ми подивимося що кому належить:

 

Човник      Івасик-Телесик

Пір’ячко     Попелюшка

Булава      коза дереза

Клиновий листочок    півник

Черевичок     кіт у чоботях

Золотий ключик    Котигорошко

Чоботи      кривенька качечка

Колосок

 

7) Фізична освіта

 

Буратіно потягнувся,

Руки в сторони розвів –

Мабуть ключ він загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки стати.

 

8)Робота в групах.

 

  • В країні Читанії діти також люблять казки. І вони пропонують вам за уривками відгадати які ж казки вони вже прочитали.
  • Над цим завданням ви попрацюєте в групах. І один від групи дасть нам відповідь.
  1. Взялася баба за діда, а внучка – за бабу, а Жучка – внучку за спідничку, так і мучилися увесь день.(Ріпка)
  2. - Приплинь, приплинь до бережка, твоя матінка прийшла, тобі їсти принесла. (Івасик-Телесик)
  3. - Нічого діду я не їла, нічого не пила, тільки бігла через місточок, ухопила кленовий листочок. (коза-дереза)
  4. - Бабусю, а чому у тебе великі очі?

- це щоб тебе, внучко, краще бачити.(червона шапочка)

     5) – пасись, пасись, бичку, на травиці, поки я мички попряду. (солом’яний бичок)

 

9)Читання та обговорення казкиЇжак та заєць.

 

  • Бачу, що вам цікаво в цій країні. І королева казки хоче звернутись до вас.

 

  • Любі мої герої! Я рада, що ви завітали до нашої країни. Не варто сваритися, сперечатися! Всіх вас діти люблять, знають казки! В цьому я переконалася, стежачи за мандрівкою.

А вам, діти, на згадку, я залишаю казочку, яку ви зараз прочитаєте на уроці.

     - Ось і закінчилася ця дивна історія. Всі герої повернулися до своїх казок, але ми з ними не прощаємося і зараз прочитаємо казку, яку, залишила нам королева казки.

а) Читання казки учнями.

б) Обговорення казки.

- куди раненько направився їжак?(в поле подивитися на моркву і буряк)

- з ким зустрівся в полі?(зайцем)

- як повівся заєць з їжаком?(обізвав його і весь рід криво лапкою)

- що зайцеві запропонував їжак?

- чим закінчилися змагання між зайцем і їжаком?

- чого вчить нас ця казка?

4.Підсумок уроку.

 

 Урок 5

   Тема. До джерела народної мудрості.

Мета : закріпити знання, одержанні під час вивчення розділу «Усна народна творчість», розширити уявлення про фольклорні джерела,вдосконалювати техніку читання, виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції.

Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрації, малюнки, вишиті серветки, рушники

 

 

                     Хід уроку

I . Організація   класу. 

II .Оголошення теми і мети уроку.

 

1.                 Бесіда.

-         Багата українська мова піснями,  казками, іграми загадками, прислів’ями , приказками, прикметами. Всі ці надбання мудрості нашого народу невичерпні, цілющі й чисті, як джерельна вода. Ми з вами  сьогодні також зупинимось біля джерела народної мудрості.

 

III. Робота з виставкою книг.

 

-         За заголовками книг доведіть , що вони справді стосуються теми уроку.

-         Виберіть збірку творів. Назвіть кілька творів з неї.

-         Висловіть припущення про зміст твору за його заголовком.

-         Які книги ви читали?

-         Які книги бачите вперше?

 

IV. Обговорення відомих творів.

 

1. Бесіда.

- Колись народна мудрість передавалася від покоління до покоління, з уст в уста і звалася усною народною творчістю.     Український народ завжди відзначався пісенністю. Співав радісні пісні, коли було весело, коли сумно – звучали журливі й невеселі. Співають наші люди, коли працюють. Пісня звеселяє їхню працю.

      Пісня супроводжує нас завжди, навіть тоді, коли хочеться спати. Тоді мама співає колискову.

 

2.Слухання колискової і дитячих пісеньок. (Діти готують заздалегідь)

а) Котику сіренький,             б) Ходить сон коло вікон,    

     Котику біленький,                А дрімота коло плота.

       Котку волохатий,                 Та й питає сон дрімоту: 

       Не ходи по хаті,                     - Де ми будем ночувати?

       Не ходи по хаті,                    Чи у лузі при березі,

       Не буди дитяти.                    Чи у полі при тополі,

       Дитя буде спати,                   Чи у прибраному дворі,

       Котик воркотати.                  Де хатинка чепурненька,

       Ой на кота – воркота,           Де дитинка маленька?

       На дитину дрімота.                –Тут ми будем ночувати,

       А –а- а, а- а- а!                         Дитиноньку колисати.

 

3. Роль лічилки в дитячому житті.

а) Бесіда:

- Послухайте вірш. Подумайте, як його ще можна назвати. Де і з якою метою його вживають?

                   

              Приступаємо до гри       

             М’яч один, а нас аж три:

             Грав я сам,

             І грали вдвох,

            А тепер пограєм втрьох.

Діти: 

-   Це лічилка.

-         А для чого люди придумали лічилки?( Щоб у грі вибрати ведучого.)

-         Які лічилки ви знаєте?

 

б) Слухання підготовлених дітьми лічилок.

 

          1)Пішла пані до криниці,        2)Стоїть півень на току

             Взяла води три скляниці         У червонім чобітку.

             І рахує: раз, два, три.                Будемо півника просити:

             Хто жмуриться буде? Ти!         Ходи жито молотити!

 

        в) Вивчення лічилки напам’ять.

                   Мидір, Сидір і Каленик

                  Збудували тут куреник.

                  У куренику сидять,

                  По варенику їдять.

                 В нас вареників немає,

                Хто жмуритись починає?

-         Для якої гри призначена ця лічилка?

-         Послухайте ще одну і подумайте, для якої гри вона підходить.

             Стоять коні на припоні.

             Перший – мій, другий – твій,

            Третього лови мерщій.

4.Народні ігри.

а) Розповідь .

- В давні часи на Україні (та й по всій землі) діти любили забави, пустощі, ігри, жарти.

- Які ігри ви знаєте?

- Гра – не тільки забава. Вона вчить неписаних законів життя. Під час гри привчаються дотримуватись правил, порядку, чесності.

б) Повідомлення учнів про правила деяких ігор.

 

                        Вовк і лисичка

« Вовк»,присівши, копає ямку, решта – «лисичка з лисенятами» - ходить по колу навколо нього й примовляють:

                  Тричі, двічі обкручусь,

               Вовку в вічі подивлюсь.(2 рази)

 Потім «лисичка», що йде попереду, перемовляється

       з « вовком»:

  Вовче,вовче, дай води!

                    Піди до верби!

                   Боюсь жаб!

                   Так потовчи!

 (Усі починають тупотіти ногами, а « вовк» тим часом намагається піймати «лисенят»)

Бочечка

       Діти – у колі, в центрі – « бондар». Діти говорять:

                        Котилася велика  бочка

                   Із маленького горбочка.

                  Та об землю – трісь,

                  Та об землю –трах –

                 Розбилася так…

 Відповідно до слів діти розширюють коло, присідають, плескають двічі у долоні, розбігаються в різні боки, а  «бондар» наздоганяє їх. Ті ,до кого він доторкнувся, мають розважати гурт, виконавши завдання ( прокукурікати, пострибати як зайчик та ін.). Після цього вибирають нового « бондаря».

 

5. Забавлянки, небилиці, смішинки.

а) інсценізація забавлянки.

              Гойда, гойда, гойдала!

             Де кобила, там лоша,

             Де  кобила, там лоша,

            Там печене порося.

            Кобила у лісі,

           А лоша у стрісі.

б) небилиця, що в ній неможливе і чому.

                         Небилиця

              Був собі Іван – сміхован,

             Що все робив сміхом.

            Кілком підперізувався,

            Підпирався міхом,

           На печі ставок мав,

           Черпав воду саком,

                 Ловив рибу грабельками,

                 Качок стріляв маком.

                Цей Іван – сміхован

                На полиці молотив,

               На припічку віяв,

               А під пічкою виорав

               Й пшеницю посіяв!

               Отакий – то наш Іван:

              І веселий, і чудний –

             Просто сміхован.

 

в) Читання смішинок

V. Доповнення ,розширення, уточнення читацького досвіду учнів.

 

 Читання  та обговорення казки               « Чарівні люстро, килим і яблуко»

а) Читання підготовленими учнями.

б) Читання учнями мовчки.

в) Аудіювання

 

1. У короля було:

а)  два;    б)  три;   в) п’ять  синів.

 2.   Панна забажала:

         )        а)найдорожчий;          б)найкращий; в)найпотрібніший

                                                                                подарунок.

                     

                         3. Вибрати сучасні досягнення людства , про які мріяли  колись в образі люстерка, килима.

                    а) літак, космічний корабель;

                    б) телескоп, телевізор,… .

                 

       П            4. Панна вибрала:

                    а) люстерко;  б) літаючий килимок;

                    в) цілюще яблуко.

                   Народні прикмети, прислів’я , приказки.

 а) Читання   напам’ять   віршів    Дмитра

         Білоуса.

 1 – учень.

          Слухай дідусів, слухай бабусь –

          Завжди підкажуть мудрість якусь. 

           2 - учень 

          Кожен – бо город

         Має свій норов,

         Кожне сільце

         Має своє слівце.

         Кожна людина

        В своїм роді єдина,

        А прикмет у народі –

        Й полічити нам годі!

       У кожної прикмети свої секрети.

       Знають діти їх,

       Знають бабусі.

       З ними внучатам

       Тепло, як у вусі.

          3 – учень

        Любе внучатко,

       Слухай і читай.

       В дідуся й бабуні

       Мудрість набирай.         

      

          б)  Вчитель.

Ми прислухаємось до поради Дмитра Білоуса, щоб з’ясувати, які ви знаєте прикмети, прислів’я, приказки про пори року. 

                              Прикмети

        У жовтні громи – зима непостійна.   

        Іній у листопаді – до ясної погоди.

        Сніг лягає рівно – літо буде сухе, гребенями –вологе.

         Рання весна – рання зима.

         Вологе літо і тепла осінь – на довгу зиму.

         Зима зі снігами – літо з хлібами.

         Коли влітку високі бур’яни, буде багато снігу.   

                    Прислів’я та приказки

      Взимку літа не здоженеш.

     Сумний грудень і в свято, і в будень.

     Весна багата водою.

     Проспиш навесні – заплачеш взимку.

     Літо дає коріння, а зима насіння.

     Осінь збирає, а весна з’їдає.

     Листопад зимі ворота одчиняє. 

 

 Загадки.

а) Бесіда.

- Що таке загадка? ( Загадка – від слова « гадати», «думати». Це – дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки. Виникли загадки дуже давно. Вони розповідають про тварин, явища природи, рослини, предмети побуту і т. п.)

- А яка будова загадок?

- Це можуть бути: запитання ( Хто на собі свій будиночок носить? Равлик);оповідання  ( Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка –семицвітка,а де з річки воду брала, там коромисло зламала. Веселка.);розмова ( Летів  гусак, а проти нього зграя гусей. – Здорові були, сто гусей! –каже гусак. – Нас не сто, - кажуть гуси, - а стільки, що якби ще стільки, та ще півстільки, та чверть стільки, та ще ти один, отоді було б сто. 36)

 

VI. Підсумок .

1.Робота з ілюстраціями.

-  До якої казки ілюстрації?

-         Яку ілюстрацію ви запропонували б для зачину казки?

-          Якою ілюстрацією ви зобразили б кінцівку цієї казки?

Урок 6.

Тема. Зимонька – зима.
Мета: вчити дітей відчувати і осмислювати художні твори, активізувати читацький інтерес, формувати уявлення про характерні зимові ознаки, удосконалювати уміння працювати в парах і в групах; розвивати творче мислення і увагу, формувати мовленнєву компетентність;

виховувати любов до рідного краю, прищеплювати почуття краси, допомогти відчути потребу у збереженні природи рідної землі.

Обладнання до уроку: твори українських поетів про зиму, малюнки до тем «Зима» та «Відпочинок взимку або зимові розваги», загадки, прислів’я, закличка про зиму, гра «Мозаїка», кросворд, дидактичний матеріал, народні прикмети на зимову тему.


Хід уроку

І. Створення емоційно-позитивного настрою.

- Любі друзі! Добрий день!

Зичу творчості, пісень.

А ще, діти, всім бажаю

Сил і праці на весь день.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
 


Відповіді на запитання:


- Якими способами людина може відтворити красу природи? (Словом, пензликом.)

- Як називається професія тих людей, які це роблять за допомогою фарб і пензлика? (Художники.)

- А люди якої творчої професії зображають неповторність і красу природи словом? (Поети, письменники.)

2. Робота в групах.

- Ми вже раніше знайомилися з творчістю українських поетів і письменників. У завданнях для кожної групи записані прізвища, імена та по батькові цих відомих людей, але пропущені в словах деякі букви. Подумайте і вставте пропущені букви, щоб відновити ці слова.

(Учні класу поділені на три групи, кожна з яких отримує окреме завдання.)

З..Б..Л.. В..Р..НЬК.. Б..ЙК..

Н..Т..Л.. ПЛ..Т..Н ГР..ЦЬК..

Л..В..ВН.. М..К..Т..В..Ч П..Л..П..В..Ч

3. Гра «Мозаїка». (Продовження роботи в групах.)

- Складіть зі складів слова (картка зі словом розрізається на частини).
 


гру


день


сі


чень


лю


тий




- Що означають всі ці слова, які ми склали і прочитали? Про яку пору року вони нам нагадують?
4. Відгадування загадки про зиму.

- Послухайте уважно загадку і відгадайте її:

Стало біло навкруги – 

Я розтрушую сніги, 

Наганяю холоди,

Воду сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я …. (зима).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

- Сьогодні на уроці ми будемо говорити про зиму, про її чарівність, красу і суворість, будемо спостерігати під час роботи, як зображають зимову пору у своїх творах письменники і поети.

ІV. Опрацювання нового матеріалу.
 


Вивчення заклички про зиму.


- Діти, давайте закличемо зимоньку до нас у гості на урок позакласного читання.

- Зимонько, де ти?

Намети замети.

Ми тебе стрічатимем

З лижами й санчатами,

З ковзанами на льоду,

А зима гукає:

- Йду!

(Г. Бойко)

- Ось зима і прийшла сьогодні до нас на урок. (На дошці малюнок зими.)

2. Розповідь учителя про зиму, про зимові місяці.

Здрастуй, снігова зима!

Ти весела й чарівна,

Дітям нашого села

Подарунки принесла.

(Л. Санжак)

- Ось і настала зима, ось уже ходить нашим краєм її перший місяць – грудень. Сховав грудень під кригою річки, повдягав у білі мережива ліси, поробив з кожної купочки землі міцну грудку. Тоді посипав снігом поля, лісові галявини, напхав снігу аж до самісінького гілля у лісі.

Учень: 

Змерзлим груддям скрізь і всюди

Вкрилось поле і шляхи.

- Це вже грудень! – кажуть люди

І вдягають кожухи.

(Н. Забіла)

- Другий місяць зими – січень – вважається найхолоднішою порою в році. Най цей місяць припадає найбільше морозних днів та снігопадів. Саме така погода віщує добрий урожай. Січень дарує нам холодну і неповторну красу зимової природи. Навколо біліють сніги. Мороз ніби пензлем розмалював вікна. Дерева обсипані інеєм і обліплені снігом. Нерухомі, білі, немов кришталеві. Стоять вони, як у казці. Ніби прийшли з царства Снігової Королеви. В сонячний день все навкруг сяє самоцвітами від першого променя січневого сонця. А коли надворі починається завірюха, то зима не здається вже ніжною, чарівною і казковою, а сердитою, суворою і неприступною.

Учениця:

Віє метелиця,

Крутиться, мелеться,

Котиться полем у млі;

Килимом – хутрою падає, стелиться 

Сніг по замерзлій землі.

(Г. Чупринка)

- А відомий український поет Т. Г. Шевченко так описував хурделицю: 

Реве, свище завірюха,

По лісу завило,

Як те море, біле поле

Снігом покотилось.

- Третій місяць зими хоча й зветься лютим, тобто сердитим, а сонечко часом вийде і пригріває, не лише світить. Уже й синичка голосніше приспівує, горобці метушаться, відчуваючи прихід весни. Пригріє сонечко, на дахах сніг підтане, і капає вода. Але й підмерзає потроху. Отак і утворюються кришталеві бурульки, схожі на прозорі списи. Вони ростуть згори вниз під вечір, а коли сонце припече – падають на землю. В цей час треба обережно ходити біля будинків, щоб бурулька ненароком не впала на голову.

3. Гра «Словограй».

Підбір прикметників до слова зима. 

Зима (яка?) білосніжна, кришталева, казкова, чарівна, холодна, люта, сувора, морозна, чудова, сніжна.

Сніг (який) білий, срібний, блакитний, блискучий, синій, сірий, фіолетовий, холодний, мокрий, м’який, липкий, сухий, пухнастий, сипкий.

Підбір синонімів до слова завірюха: хурделиця, хуртеча, хуга, хуртовина, заметіль, завійка, віхола, метелиця, пороша.

Фізкультхвилинка.

(Діти промовляють слова з вивченими рухами.)

Кришталева зимонька

- Кришталева зимонько в срібнім кожушку!

Ти кругом насипала білого сніжку.

Принесла ти радощі нашій дітворі

Гірочка і ковзанка в кожному дворі.

Кришталева зимонько,

Ще сніжку сипни! –

Сядем на санчата ми,

Візьмем ковзани.

Морозець пощипує і сніжок хрустить…

Кришталева зимонька всіх нас веселить!

(І. Бойко)

4. Бесіда про відпочинок взимку і зимові свята.

- Діти, за що ви любите зиму? (За гарний відпочинок, за зимові розваги.)

- Про які зимові розваги говорилось у попередньому вірші? (Про катання на санчатах і на ковзанах. Ще можна кататися на лижах, ліпити снігову бабу, будувати снігову фортецю, грати в сніжки.) 

(Демонстрація малюнків про зимовий відпочинок дітей).

- А які свята ми святкуємо в зимовий час? (Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Василя, колядки, щедрівки, Водохреще).

- Чим саме вам подобаються ці свята? (Веселим настроєм, подарунками, цікавими народними звичаями і обрядами.)

- А яке свято ми святкуємо посередині лютого – 15 лютого? (Стрітення.)

- Стрітення відзначають 15 лютого. Це свято ще називають Громницями або Зимобором. Саме на Стрітення, за народними переказами, зима з весною змагаються. Котра з них переможе, та й господарюватиме до кінця місяця. В українського народу є дуже гарний звичай: напередодні Стрітення жінки випікають печиво у вигляді пташок, а маленькі діти, такі, як ви, з цими пташками виходять в садки і закликають весну в гості.

5. Опрацювання художніх творів про зиму.

1) Вірші про зиму (декламують учні).

1. З неба падають сніжинки

На дерева, на будинки,

На майдани, на садки,

На ялинки, на дубки.

(Н. Забіла)

2. Ой весела в нас зима,

Веселішої нема:

Грає срібними зірками,

В’ється синіми димками,

Снігом землю обійма.

(М. Рильський)

3. Снігу, білий сніжку!

Посипай доріжку!

Насип цілу гору

Біля цього двору.

Тут дітки маленькі,

Гуляти раденькі.

(К. Перелісна)

4. Пряля

Сидить пряля та й пряде –

сніг іде-іде-іде –

нитка рветься де-не-де, –

а вона пряде й пряде.

Вже напряла хуртовин

на шапки для верховин –

на сувої полотна –

на завіску для вікна –

на хустину и укривало –

мало-мало-мало-мало –

сніг іде-іде-іде –

а вона пряде й пряде...

(Л. Костенко)

5. Синички на снігу

Синиці голодом намлілись – 

Така зима, така зима!..

Оце б у вирій полетіти, –

Так батьківщини ж там нема.

(Л. Костенко)

6. Зимонька

Зимонько, голубонько 
В білім кожушку, 
Любимо ми бігати 
По твоїм сніжку. 
Всім рум’яниш личенька 
Ти о цій порі 
І ладнаєш ковзанки 
В нашому дворі.

( Л. Забашта)

7. Гра у сніжки

Із доріжки до доріжки
Полетіли влучні сніжки, 
І почався білий бій, 
Закрутився у сувій.
Закрутився, покотився.
Під горою зупинився.
Зверху сніг і знизу сніг, 
І ніхто узнать не міг,
Де чиї стирчали ніжки.
Ой, весела гра у сніжки!

( П. Воронько)

2) Словникова робота.

- Поясніть значення слів пряля, сувій, намлілись та висловів «грає срібними зірками», «в’ється синіми димками».

3) Колективна робота з оповіданням В. Цілого «Несподівана зустріч». 

Прийшла зима. Білим пухом вкрила землю. Михайлик радів зимі. Бігав по білому снігу. Ліпив сніжки у відлигу. Катався з гірки на санчатах у морози.

Одного разу викотився з-під яблуні білий клубок снігу й зупинився прямо перед Михайликом. Білий клубок і хлопчик на якусь мить від здивування завмерли. Дивиться Михайлик, а то не клубок. А то заєць. Великий, білий, як сніг.

Ото дивина!
 


Читання оповідання одним з кращих учнів.


- Чому так називається оповідання?
 


Напівголосне читання тексту учнями.


- Що робив Михайлик у дворі з приходом зими?
 


Словникова робота. (Відшукування у тексті художніх висловів.)


Читання «ланцюжком».


- Що трапилось з хлопчиком під час прогулянки?

6. Завдання Сніговика (малюнок Сніговика на дошці).

Робота в парах.

Складання і читання прислів’їв і народних прикмет про зиму.

(Завдання дається кожній парі учнів окремо.)

Прислів’я про зиму
 


Лютий весну будує.


У лютому зима вперше з весною зустрічається.


Хоч лютий лютує, але весну чує.


Січень не так січе, як у вуха пече.


Січень – року початок, зими – середина.


Зимою сонце крізь сльози посміхається.


Січень холодом пече, снігом, вітром січе.


Зима з снігами – літо з хлібами.


Сніг у грудні глибокий – урожай високий.


Грудень рік кінчає, а зиму починає.


Літо запасає, а зима з’їдає.


Зимові прикмети
 


Снігур цвірінькає під вікном – на відлигу.


Зимою сухо й холодно – влітку сухо й жарко.


Сильно рипить сніг під ногами – буде мороз ще довго.


Зимове тепло – літній холод.


Горобці ховаються в укриття – на мороз.


Яскраві зірки взимку – на мороз.


Вночі іній – вдень снігу не буде.


Зима засніжена – літо дощове.


Перед потеплінням шибки у вікнах потіють.


Багато снігу – багато хліба.


Землею дим стелиться – виглядай метелицю.


7. Відгадування загадок про зиму і заповнення кросворда.
 


Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. (Мороз).


У вогні не горить і у воді не тоне. (Лід).


Що росте догори коренем? (Бурулька).


Крил не має, а гарно літає. (Сніг).


V. Підсумок уроку.

- Протягом уроку ви показали, як багато вже знаєте про зиму: називаєте зимові місяці, вмієте гарними словами розповісти про зиму, про сніг, вмієте виразно декламувати вірші про зимову пору, складати про неї прислів’я та народні прикмети і пояснювати їх значення, відгадувати загадки на зимову тематику та заповнювати кросворди.

- Пригадайте, з творами яких українських поетів і письменників ви ознайомились сьогодні на уроці? (Ліна Костенко, Наталя Забіла, Максим Рильський, Катерина Перелісна, Григорій Чупринка, Грицько Бойко, Любов Забашта, Платон Воронько та ін..)
 

 

 

 

 

 

Урок 7.

Тема. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.

Мета: розширити знання учнів про життєвий та творчий шлях Т. Г. Шевченка; розвивати пам'ять, мислення, увагу, вміння робити самостійні висновки; виховувати почуття любові і поваги до світлого образу поета-мислителя Т. Г. Шевченка.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, виставка книжок, репродукцій художніх творів.

Хід уроку

І. Організація класу.

І. Мотивація навчальної діяльності

1. Мовна розминка.

Акровірш

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лише він один

Рабів німих так захищати,

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

Д. Білоус

2. Слово вчителя.

 Тарас Шевченко – великий український поет, наша честь і слава.

 Ще люди називають його Кобзарем. Так поет назвав

книгу всього свого життя – "Кобзар" (демонстрація книги).

 

  Народився Тарас 9 березня 1814 році в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпаків. Дуже рано хлопчик залишився сиротою. В нього рано померла мама. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло ісльози, бійки, сварки, образи і приниження.

  На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько. Хлопчик залишився круглим сиротою, був недоглянутим ібеззахисним. У нього рано з’явилися здібності до малювання. Йоговразлива душа, хороша пам'ять увібрали багато картин прекрасної української природи, народного побуту, мову, звичаї. Усе це потім

відбилося у його поезії та живописі.

  Прагнучи здобути освіту, Тарас стає наймитом дяка у школі. Шукав у сусідніх селах учителя малювання. У 13 років пас ягняток. А потім стає козачком пана Енгельгарда.

  Тарасик ріс дуже допитливим хлопчиком. Він дуже хотів дізнатися про світ навколо, змалку хотів пізнати все, шукав добро та красу.

  Одного разу він захотів піти далеко-далеко за село, щоб побачити край світу.

  А де ж знаходиться край світу? Може, за тою горою, що за селом? Тарас сам себе питає: "А що ж там за горою? Там, мабуть, залізні стовпи, що підпирають небо. Піду та подивлюся, це ж недалеко".

  Довго йшов маленький Тарас до залізних стовпів, аж поки його не знайшли чумаки і не привезли додому.

  Тарас Шевченко дуже любив читати, малювати і молитися. Майбутній поет з дитинства читав Псалтир (це частина Біблії). У дорослому віці шанував Євангеліє, а багато віршів із Псалтиря переклав українською мовою.

   Кобзар склав для українських дітей буквар, у якому помістив також основні молитви.

        В цьому році виповнюється 200 років з дня народження Т. Г. Шевченка.

3. Завдання учням.

Слухання вірша Грицька Бойка (розповідають підготовлені учні).

1-й у ч е н ь .

У старій хатині

Кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

2-й у ч е н ь .

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі —

Він ягнята пас.

3-й у ч е н ь .

Вмерли мама й тато ...

Сирота — в дяка.

Тут була в хлоп'яти

Грамота гірка.

4-й у ч е н ь .

В пана бусурмана

В Петербурзі дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

5-й у ч е н ь .

Хоче малювати

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

За ясну свободу,

Світло майбуття —

Він віддав народу

Все своє життя.

4. Слово вчителя з елементами бесіди.

Як і заповідав поет, його поховано над Дніпром на високій Чернечій горі, яку народ називає Тарасовою. Тут часто можна почути українських народних співців і музикантів, які співають і грають на кобзі (бандурі), — це кобзарі.

— Чому Шевченка називають Кобзарем?

— Хто такі кобзарі?

Колись у сиву давнину, ходили по Україні старі люди (часто вони були сліпі), співали про тяжке життя, про героїчні подвиги козаків. Співаючи, вони грали на музичному інструменті — кобзі. Назва інструменту і дала назву — кобзарі.

Шевченко не грав на кобзі, не співав пісень на дорогах України. Але коли читаєш його твори, то ніби чуєш ніжну, сумну пісню про тяжке життя народу.

Свою першу збірку творів (1840 р.) поет назвав «Кобзар». Входило до неї тоді 8 поезій.

II. Сприйняття і засвоєння матеріалу

Читання, слухання творів Т.Г. Шевченка.

1. Виставка книг. Бесіда.

— Знайдіть «Кобзар» на книжковій виставці.

— У кого вдома є «Кобзар»?

— Зверніть увагу на збірки «Кобзар», видані в різні роки.

2. Вправи з читання.

Читання учнями творів Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя», «Зацвіла в долині червона калина», «Тече вода із-під явора».

3. Робота з текстом.

1) Читання оповідання «Тарасів сон» Василя Ковалюка

2) Читання оповідання вчителем. Бесіда.

— Про що думав Тарас того вечора?

— Куди він побіг, щоб заховатися від мачухи?

— Хто йому приснився?

— Що сказала синочкові мати уві сні?

— Про що він просив померлу маму?

3) Читання оповідання учнями (парами).

4) Самостійне читання учнями вірша «І досі сниться». Бесіда.

— Хто автор цього вірша?

— Про кого пише поет?

— Чим подібні оповідання і вірш?

4. Колективна робота.

1) Пісні та вірші поета.

У ч и т е л ь . Багато віршів Тараса Шевченкапокладено на музику. Які ви знаєте пісні на вірші Т.Г. Шевченка?

Слухання запису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий».

У ч и т е л ь . Хто з вас знає і може заспівати пісню «Зацвіла в долині червона калина»?

2) Шевченко — художник. Бесіда.

— Тарас Григорович Шевченко був не тільки поетом, він був ще й талановитим художником. Його роботи різноманітні за жанром: автопортрети, портрети, пейзажі.

Розгляд репродукцій його картин. Розгляд та обговорення репродукції картини Шевченка «Автопортрет» (1840 р.).

— Хто впізнав людину, яка дивиться на нас із глибини часу?

— Що означає слово «автопортрет»?

— Яким ви бачите поета?

— Що виражають очі? А високе чоло?

— Про що думає поет?

Думи мої, думи мої

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками...

3) Пам'ять про поета вічна.

У ч и т е л ь . Пам'ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять, іменем Шевченка названі вулиці, театри. Національний університет носить його ім'я.

На майданах міст і сіл споруджено пам'ятники поету. До своїх нащадків, до нас з вами поет звертає свої слова:

«І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Не забудьте пом'янути

Незлим, тихим словом».

5. Вправи з читання.

Читання віршів «Поклін тобі, Тарасе», «Над Кобзарем».

 

 

 

Матеріал до уроку

 

ТАРАСІВ СОН
  Був пізній вечір. У Шевченковій хаті діти лягли спати. Усі вже спали, лише Тарасик не міг заснути. Він думав про те, як завтра піде до сестри Катерини. Вона вже одружилася і поїхала з чоловіком жити в друге село. Тарасик нудьгував за своєю нянею. Тим паче йому бракувало її тепер, коли не стало дорогої матусі, а до хати прийшла сварлива мачуха. Тарасик побіг і заховався у бур'яні.
  Несподівано він побачив під яблунею матінку. Вона була така гарна, молода, одягнена в усе біле. Мати підійшла до нього, взяла за руку й повела хлопчика до церкви. То була та сама церква, до якої Тарас ходив щонеділі. Там так любив він приглядатися до святих ікон. Але тепер церква була чомусь іншою. Вона вся блищала, а ікони виглядали світлішими та виразнішими.
  Тарасик став навколішки перед престолом та й почав гаряче молитися. Почував себе таким щасливим! Матуся була біля нього. Потім він устав і пішов за матір\'ю. Вони вийшли з церкви і попрямували в Тарасів садок. Там сіли під тією самою яблунею, де вона з'явилася. Мати взяла хлопчика на руки. Йому було так добре! Вона щось ніжно говорила йому, а потім закінчила:
— Будь сильний, синку, не піддавайся лихові!
Тарасик хотів щось відповісти, але враз відчув, що матері вже немає.
  Тарасик здригнувся, розкрив оченята і побачив перед собою не розквітлу яблуню, а вікно. Він хотів ще трохи помилуватися своїм чудовим сном, але мачуха вже будила його і кричала:
    Уставай, ти, ледарю! Як довго будеш висиплятись?! Пора на леваду!
  Тарас швидко встав, натягнув штанці й зітхнув. Потім вибіг у садок до розквітлої яблуні...
    Мамо, мамочко, хоча б уві сні приходь до мене, і то я буду щасливим.
                                              Василь Ковалюк

 

 

 

 

Урок 8.

Тема. Цікавий світ навколо тебе.

Мета: формувати в учнів допитливість, спостережливість, бажання здобувати нові знання. Розвивати читацькі навички. Виховувати любов і бережливе ставлення до природи.

Обладнання: тематична виставка книг; малюнки із зображенням Пізнайка, Чомусика, Чарівного ключа, Вежі запитань.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Завдання учням.

1) Читання вірша, записаного на дошці.

Я був маленький і всіх питав: «Чому?»

Мама мовить:

— Дивись, уже дев'ята година.

А я кажу:

— Чому?

Мені кажуть:

— Іди спати.

І знов кажу:

— Чому?

Мені говорять:

— Тому, що пізно.

— А чому пізно?

— Тому що дев'ята година.

— А чому дев'ята година?

І мене за це назвали Чомусиком.

2) Бесіда.

— Поясніть, чому хлопчика назвали Чомусиком?

— Так ви відкривали свої перші маленькі таємниці. Ви підростали і здійснювали відкриття дедалі частіше. Бо світ, що нас оточує, цікавий. Треба тільки вміти і хотіти це побачити.

2. Бесіда.

— Чи пізнали ви друзів, які хочуть мандрувати разом з вами? (Показати малюнки Пізнайка, Чомусика).

— Ми з вами помандруємо до замку Відкриттів.

Вхід до нього через високу Вежу запитань. Нам потрібні ключі, щоб відчинити цю вежу. Пізнайко знає, де вони. Ключі будуть у вас після того, як ви виконаєте завдання:

а) Прочитайте скоромовку, записану виділеними буквами:

КІТКОТИВКОТОКПОТОКУ

КОТОКУПАВНАЛАПУКОТУ.

б) Назвіть слова, що римуються.

Відповідь: Кіт котив коток по току,

Коток упав на лапу коту.

II. Сприйняття і засвоєння матеріалу

1. Колективна робота.

Обговорення прочитаних творів (збірник «Позакласне читання»)

1) Робота з виставкою книг. Бесіда.

— Ви здобули ключі від вежі запитань. Але спочатку треба ступити на п...р...г (записано на дошці).

— Чомусик зашифрував це слово (поріг). Для вас таким порогом буде виставка книг.

— Здогадайтесь за заголовком, про що розповідається в книжці.

2) Здобуття «Вежі запитань».

У ч и т е л ь . Щоб дістатися на вежу, треба відповісти на запитання Чомусика, за правильну відповідь ви отримуєте фішку (Питання за творами «Буслові імена», «Краса лебедина», «Хитромудра гуска» (с. 119-123).

а) Назвати буслові імена. (Бусол, лелека, боцюн, чорногуз, гайстер, бузько).

б) Хто автор вірша «Буслові імена»?

в) Прочитайте уривок (записаний на картках). «Л...б...ді завжди повертаю... туди, де побачи... світ, а жити разом ніяк не хочуть. Бать... не дозволяють діт... селитися поряд. Кожна пара займає свою площу і на ній буд... гні.... Поряд з кач..., а лебед... — зась. Такий у них поряд... Деякі пари повертаються точно на свої... десятки...»

З якого твору цей уривок?.. Хто автор («Краса лебедина», Дмитро Прилюк).

г) Хто захотів перехитрувати вартових бджіл?

— Що трапилось з осою далі?

— Хто розповів вам цю дивну подію?

— Про кого в народі кажуть: «Мудрий як гуска?»

(Про вискочок, хвальків, горланів).

— Хто вихвалявся в казці «Хитромудра гуска»?

д) Підбиття підсумків.

2. Фізкультхвилинка.

Довгоносий чорногуз

У болотечку загруз.

Будем його рятувати,

За хвостика витягати,

Щоб не плакав чорногуз,

Що в болотечку загруз.

3. Робота з текстом.

Читання і обговорення казки «Хлопчик і Дзвіночки Конвалії» Читання казки вчителем. Бесіда.

— Про яку квітку розповідається в казці?

— Що хотів зробити хлопчик?

— Чому хлопчик не зірвав Дзвіночків Конвалії?

2) Робота над виразністю читання.

1, 2 абзаци — «ланцюжком», «парами» — до кінця тексту.

3) Читання в особах (розмова між хлопчиком і Конваліями).

1 учень — автор, всі хлопчики читають слова хлопчика, всі дівчатка — слова Конвалії.

4) Читання «диктором» (від слів «Хлопчик подививсь на Дзвіночки Конвалій» і до кінця тексту).

5) Визначення головної думки. Бесіда.

— Чого вчить нас казка?

— Які ви знаєте первоцвіти?

— Чи можна їх зривати?

— Що таке Червона книга?

III. Підбиття підсумків уроку

Хвилинки поезії.

Я зірвав квітку —

І вона загинула.

Я спіймав метелика —

І він умер у мене на долоньці,

І тоді я зрозумів,

Що торкнутися цієї краси

Можна тільки серцем.

П. Гвєздослав

У ч и т е л ь . Що зрозумів хлопчик?

Матеріал до уроку

Хлопчик і Дзвіночки Конвалії

   Настала весна. Із землі з'явилася зелена стрілочка. Вона швидко розділилася на два листочки. Листочки стали широкими. А між ними з'явився маленький, тонкий паросток. Він піднявся, нахилився до одного листочка і одного ранку розквітнув білими дзвіночками. Це були Дзвіночки Конвалій.

  Білі Дзвіночки Конвалій побачив маленький хлопчик. Його вразила краса квітів. Він не міг відірвати очей  від Конвалій. Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квіти.

Квіти прошепотіли:

- Хлопчик, для чого ти хочеш нас зірвати?

- Ви мені подобаєтеся. Ви дуже гарні, - відповів хлопчик.

- Добре, - сказали Дзвіночки Конвалій, тихо зітхнувши. - Зривай, але перед тим, як зірвати, скажи, які ми гарні.

  Хлопчик подивився на Дзвіночки Конвалій. Вони були прекрасні. Вони були схожі і на білу хмарку, і на крило голуба, і ще на щось дивно красиве. Хлопчик все це відчував, але сказати не міг. Він стояв біля Дзвіночків Конвалій, зачарований красою квітів. Стояв і мовчав.

- Зростайте, Дзвіночки, - тихо вимовив хлопчик.

.

 

 

Урок 9.

Тема: Людина починається з добра

Мета: Продовжувати знайомство учнів з творами В.О. Сухомлинського. Формувати у дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких, добре ставиться до рідних і друзів, береже природу. Навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення. Розвивати мовлення учнів. Виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, твори із збірника "Казки школи під голубим небом", ілюстрації.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІI. Підготовка до сприймання нового матеріалу

1 Пролунав дзвінок

    Починається урок

    Працюватимем старанно

    Щоб почути у кінці

    Що у нашім 2 класі

    Учні - просто Молодці.

 

2. Пропоную розглянути малюнки

3.-Діти, давайте прочитаємо прислів'я з дошки

  • За добро добром платять
  • Добро перемагає зло
  • Хто людям добра бажає,той і сам його має.

- Яке слово частіше повторюється в прислів'ях.

- Яку людину можна назвати доброю?

- А милосердною?

    Сказав мудрець:

    Живи, добро звершай!

    Та нагород за це не вимагай.

    Лише в добро і вищу правду віра.

    Людину відрізня від мавпи і від звіра.

    Хай оживає істина стара:

    Людина починається з добра.

 

IIІ. Оголошення теми уроку

 

Тож тема нашого уроку " Людина починається з добра"

На уроці ми продовжимо знайомство з творами В.О. Сухомлинського - великого педагога і письменника, який дуже любив дітей, написав для них багато цікавих розповідей і дуже хотів, щоб всі діти виростали чуйними, добрими, працьовитими, любили і поважали своїх рідних, людей похилого віку, друзів, рідну землю.

- Які твори В.О. Сухомлинського ми вже читали на уроках читання?

IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

 

- Послухайте оповідання "Добре слово".

- Що сталося з дівчинкою?

- Що приносили Олі родичі?

- Що принесла бабуся?

- Чи допомогло це дівчинці стати здоровою?

- Так чого Олі не вистачало?

Дуже часто і у нашому класі теж не вистачає доброго слова у стосунках між вами.

 

 Кажімо більше добрих слів

 Знайомим, друзям і коханим.

 Нехай комусь тепліше стане

 Від добрих наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

 Чиюсь загоїть рану.

 

- Діти, а зараз ми будемо працьовати по групах і у кожної групи своя тема.

1. Бережи природу.

2. Цінуй своїх товаришів.

3. Допомагай старим і самотнім.

Прочитайте оповідання і розкажіть про вчинки героїв оповідань.

 

У цих розповідях ви зустрілися з різними людськими почуттями: добром і злом, с умом і байдужістю.

  • Візьміть фломастери і намалюйте обличчя доброї злої, сумної і байдужної людини.

 

Фізкультхвилинка

 

- Діти, подивіться на цю картинку, кого ви тут бачите? (кіт і курча)

Послухайте, яке оповідання написав про них Сухомлинський "Як здивувався Мурко"

Вважаю, що ця розповідь не закінчена і пропоную вам розповісти, як повів себе Мурко далі. Кожен придумує своє закінчення.

 

- Далі у нас буде гра. Якщо дитина робить добрі вчинки, ви плескаєте в долоні, а погані - не плескаєте.

1. Допомагає мамі

2. Ображає друзів

3. Кричить, коли хтось відпочиває

4. Береже природу

5. Обманює

6. Добре вчиться

7. Насміхається з чужого горя.

8. Захищає слабшого.

9. Завжди вітається

10. Не слухає вчительку і батьків

11. Допомагає друзям.

 

- Ви мабуть часто бачили по телевізору як ведуча задає питання гостям у студії.

Я буду ведучою і буду задавати вам питання.

Метод " Мікрофон".

 

V. Підсумок уроку.

 

Діти беруться за руки.

1. Добрим бути просто чи не просто. Не залежить доброта від зросту

2. Як людей полюбиш - пошануєш. Силу для добра в душі відчуєш.

3.І закрутиться земля скоріше. Якщо разом станемо добріші.

4. Доброта з роками не старіє. Доброта від холоду зігріє.

 

І якщо вона як сонце світить. То радіють і дорослі й діти.

 

 

Матеріал до уроку

Добре слово 

  В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
   Оля їла мед у стільниках і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
   Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.

 

 

Урок – проект 10

 

Тема.  Батьківщина – моя рідна Україна.

 

Мета проекту :

  • підвести підсумки проекту;
  • залучити дітей до читання художніх творів про Україну;
  • вчити самостійно знаходити інформацію та вміло представити її аудиторії;
  • познайомити учнів з державним устроєм, символами, природними багатствами України,       
  • удосконалювати навички виразного читання, переказу прочитаних творів;
  • розвивати увагу, збагачувати словниковий запас, діалогічне мовлення;
  • розвивати пізнавальні здібності учнів, критичне мислення, навички спілкування в соціумі;
  • виховувати естетичні смаки, творчі та художні навички;
  • виховувати любов до Батьківщини, викликати у дітей почуття гордості за неї,
  • виховувати повагу до народних символів  і сумісної праці.

   Проблема.  Що таке Батьківщина? Чи згодні ви з думкою про те, що наша країна найкраща у світі?

    Обладнання: ілюстрації за темою уроку, дитячі малюнки, поробки, презентація «Символи України» (електронний носій), кросворди, прислів'я, загадки, повідомлення, книги, комп’ютер..

                                              Хід уроку

 І Організація класу

Вчитель.

Заходьте, будь ласка,

До нас на гостину,

Де з учнями казка

Тут кожну хвилину!

Лунають веселі пісні

у нашому класі,

                                                          1

 

Танцюють учні усі

Запальні веселі  танці.

Ласкаво просимо!

Доброго дня!

 

Учні. Ми вам раді, люди добрі

І вітаєм щиро вас,

І запрошуєм ласкаво

На урок у другий клас.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 1. Хвилина поезії.

Урок, цінуючи, традиції

Розпочнемо хвилиною поезії.

(Під музичний супровід діти розказують вірші)

1. Країн багато в світі є,

 у кожній з них життя своє

 Є поміж них лише одна,

 Найдороща усім сторона.

 Де суть людини в доброті,

 де ріки, ниви золоті.

 Де сонце і блакить ясна

  і віковічних гір сторона.

 

 2. Вона  стоїть заквітчана калиною,

     Стоїть у синьо-жовтому вбранні.

     І називає себе просто Україною,

     І ніжно посміхаєтся мені.

 

2. Бесіда з учнями

- Про яку ж країну ми будемо говорити сьогодні на уроці?

Тема сьогоднішнього нашого уроку «Батьківщина – моя рідна Україна».   Я  пропоную епіграфом нашого уроку взяти рядки чудового вірша

Мій любий край – це Україна!

Це доля, це земля моя,

Моя ріднесенька країна,

Тебе шаную дуже я.

  ІІI.  Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. (Малюнкове оголшення завдань проекту).

Шановні гості!  Сьогодні нам хочеться поділитися нашими спільними наробками з чудової теми: "Батьківщина – моя рідна Україна", підвести підсумки зробленого. Хочеться вірити, що в ході творчих пошуків, опрацюванні різноманітного матеріалу  - кожен учень нашого класу поповнив скарбницю знань про нашу країну, її народ, його перлини, що збагачують наш внутрішній світ, розвивають мову, розширюють світогляд та відкривають широку дорогу у світ знань.

                                                               2

 Вчитель. Діти, вам вже дещо відомо про нашу Україну, а сьогодні на уроці ми зробимо деякі відкриття. Кожна група працювала над певним проектом по заданій темі і дізналась багато цікавого, нового про нашу Батьківщину.

А дізнаєтесь, куди ви вкладете

Всі свої здобутки,

Якщо з розсипанок прочитаєте

Приказки про групах.

Прочитайте і скажіть

як ви  зрозуміли їх.

 IV. Захист проекту.

Створення  Книги Батьківщина – моя рідна Україна»

1. Робота над виставкою книг.

Вчитель.  В кожнім домі, в кожній хаті-

            У містах і на селі,-

            Хто навчився вже читати,

            Має книжку на столі.

Ви колективно добре працювали

Виставку книг підготували.

Що за книги, розкажіть.

Чи по темі уроку вони? Доведіть.

            Традиційно в класі нашім

            Книгу створимо і ми.

            Скарбничку знань у неї вложим,

            Що в творчім пошуці знайшли. 

  Кожна група буде мати одну

сторіночку книги пусту. 

Інформацію свою розмістіть,

Все, що зібрали, ви тут залишіть.

  2. Оформлення титульної сторінки.

Книгою ми причаруєм

Молодших читачів і старшого віку,

Коли барвисто ми оформим

Титульну сторінку.

Автором картини буде Діана Кравчук –

Володарка умілих рук.

А допомагати в оформленні будуть

Художники із різних груп.

 

Фарби я візьму у руки ,

Намалюю рідні луки.

Намалюю рідний край –

Дім в селі, ставок і гай,

Синє небо, жовте сонце

Загляда до нас в віконце,

Чорнобривці тут на гряді,

Полуниці в палісаді,

І хліба вже чималі,

                                                            3

В небі линуть журавлі.

Тут і гори, і долини,

Тут річки, моря, рівнини,

Тут тварини і птахи,

Ось струмок сховавсь у мхи.

Пісня  солов'їна,

верба  і  калина  - 

це  все  УКРАЇНА,

найкраща,  єдина!!!

                Вчитель. Коли ми на сторінку тепер подивились,

                                  Посмішки в очах з’явились.

                                  І сказати зможе кожен без зупину:

                                   - Як ми любим Україну!

                                   Ця країна чарівна

                                 І єдина в нас вона.

3. Звіт про роботу 1 групи. Сторінка « Зерна народної мудрості»

 « Зерна народної мудрості» - сторінка наступна,

 Тут  залишить звіт  про  роботу   1  група.

             Чомусики – цікаві дітки,

Часу марно не втрачали,

Прислівя ізагадки

Про рідний край підготували.

1. Розгадування загадок.

- Читають загадки, вивішують слова відгадки. Зачитують учні слово, що утворилося.

- Читають прислівя і приказки, вивішують набрану інформацію на листках.

2. Бесіда

- Діти, чи згодні ви з думкою про те, що наша країна найкраща у світі?

-  За що ви любите свій рідний край?

- А як ви можете виразити свою любов до України? (відповіді учнів)

(А ще ми можемо гарно прочитати вірші про рідний край).

 

Щоб швидко й виразно вдавалось читати,

Спробуймо цікаву гру пограти.

3. Гра на компютері « Вчимося читати швидко»

 4. Звіт про роботу 2 групи. Сторінка «Поетичні перлини»

 «Поетичні перлини» -  сторінка наступна ,

Тут  звіт про роботу залишить друга група.

      Пізнайки теж сумлінно працювали,

      Вірші українських поетів

      І народні легенди

      В саморобну книгу записали.

 Учень.  Ми свою книгу змайстрували,

  Папір відомим способом згинали.

  Титулка, щоб була міцною

  Виготовили із картону.

  Щоб сторінки увагу привертали,

                                            4

Ілюстрації до віршів малювали.

1. Аналіз прочитаних віршів з використанням учнівських ілюстрацій.

  — Ви показали нам не лише книгу,  а й виставку своїх малюнків до тих творів, що прочитали

 — Хто автор цього малюнка? До якого вірша ти його підготував? Що тебе привабило у ньому? 

 — До якого вірша намальована ця ілюстрація? Прочитай те місце у вірші, що відтворене у малюнку. 

  • Хто автор цієї  ілюстрація?  До якого вірша ти її намалював? Зачитай виразно вірш.

2. Робота в парі.  Розучування вірша-діалогу в парі.

     СЛОВО УКРАЇНСЬКОЇ ДИТИНИ

 Хто ти, хлопчику маленький?

             Син я України-Неньки!

Українцем я зовуся

Й тою назвою горджуся!

 

А по чім тебе пізнаю?

             По вкраїнському звичаю,

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

 

А скажи, де Край твій рідний?

 

Там, де неба круг погідний,

Там, де сонце сяє ясне

На вкраїнські діти красні;

Де лани, степи безкраї,

Де орел буйний літає,

Де Дністер і хвилі Прута,

Де Дніпро, старий Славута;

 

Як поможеш свому люду?

 

Пильно все учитись буду,

Щоб свої мене любили,

А чужі щоби цінили,

Щоб про мій народ питали,

Україну шанували.

Вчитель.    Що ти справжній українець,     А ми, діти, теж до танцю

             Зможеш нас переконати,           Дружно всі вставаймо!

             Якщо український танець,        За українським звичаєм

             Спробуєш затанцювати.            Весело відпочиваймо.

                                                   5

Фікультхвилинка

(Голос)

Увага! Увага!

Вам у клас телеграма.

(Це не просто реклама - а справжня телеграма).(Читає учень)

На український ваш урок,

Несу цікавий подарунок,

До класу лише тоді увійду,

Коли розшифруєте назву мою.

 

3. Гра «Розшифруй та прочитай слово» . Робота в групах.

Завдання:  Слово з цифрами: переставити літери і отримати слово.

7   5   1   8   3    6    4   2 

К   Ї    У   А    Р    Н    А   К

  (Запис пісні «Україна»)

 Доповнити

Ми дуже любим весь наш край,

І любим У_______ (Україну),

Її лани, зелений гай,

В саду рясну _______ (калину).

Там соловейко навесні

Співає між _______ (гілками),

Та й ми співаємо _______ (пісні) –

Змагається він з нами!       

                                              М.Познанська

(Діти виходять і прикріплюють слова до вірша  ).                                                    

 

Ми підготували презентацію на тему «Символи України»

                                                         

1. Синьо-жовтий прапор України –

 Це безхмарне небо, синє-синє,

 А під небом золотіє нива,

 І народ – і вільний, і щасливий.

                2. Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила.

В нім священне слово «воля».

Що рятує від недолі.

1. До нових здобутків кличе

   Пісня Україну,

   А зовуть її велично

   Всі Державним Гімном.

       Слово гімн – грецького походження (дослівний переклад – похвальна пісня) – урочиста пісня, прийнята як символ державної, національної єдності.

       Слова Національного гімну «Ще не вмерла Україна» написав у 60-х роках ХІХ століття відомий український поет Павло Чубинський, а музику – композитор Михайло Вербицький.

    2. НАРОДНІ   СИМВОЛИ

«Без верби і калини нема України»,- казали у давнину і кажуть досі. Верба і калина насправді, основні народні символи, які ще називають рослинними символами.

    1. Окрім рослин в Україні є живі символи, серед яких лелека,  зозуля, соловей. У давнину українці вважали, що на своїх крилах лелека приносить весну. Окрім цього казали, що лелека є охоронцем роду і приносить щастя.

       2. Українська милозвучна пісня також є символом нашого народу. Українці дуже співочі. У давнину казали, що одного разу, коли ще й ніхто не бачив солов’я,  він пролітав над нашою країною. Випадково почув українську пісню, яка йому так сподобалася, що він назавжди залишився у нас. Відтоді ці птахи допомагають українцям співати, наслідують їх.

    1. Хліб і сіль, рушник – гостинності ознака,

Теж культові й обрядові знаки.

Чудовий український наш рушник! На щастя, він ще з побуту не зник.

     2. Вінок — символ життя, долі, життєвої сили; символ дівоцтва. Вінок є також символом довершеності.

      1. Київ-місто історичне,

Йому вже багато літ.

А воно красиве, вічне,

Навесні каштанів цвіт.

З нього почалась держава

У прадавні ще часи ...

В ньому наша міць і слава,

В ньому предків голоси.

          Щоб наш проект залишив яскравий слід у ваших серцях

           Ми із кольорового паперу виготовили плакат.

 6. Читання оповідання Київ.

                                                           7

Щоб про Київ більше нам знати,

Оповідання Наталі Забіли треба прочитати.

     1.Читання вчителем .

Діти слідкують і виправляють помилки.

    2. Бесіда за прочитаним.

  - На березі якої річки стоїть Київ?

  - Чому вулиці в Києві гористі?

  - Яких дерев багато в Києві?

   3.Слоникова робота

Щоб читалось без проблем ,

Словникову роботу проведем.

Слова найдовші прочитаєм.

Їх вимову запамятаєм .

  4. Читання «бджілкою» - напівголосне читання кожною дитиною.

   5. Гра «Дочитай кінцівку». Один учень читає початок речення, а решта шукають і читають продовження.

    5. Гра «Спробуй наздожени».

7. Словникова робота.

Справжні українці

Пам’ятають рідковживані слова,

Тож і ми у свою скарбницю

Покладемо ці слова.

ІII. Підсумок уроку

1. Мозковий штурм.

А зараз гру «Мікрофон» пограємо,

Що таке Батьківщина, ще раз згадаємо.

  (Кожен учень передає один одному мікрофон і по одному слову говорять, що таке Батьківщина?) 

  Слова свої дружно усі запишіть,

   На таблиці ви їх прикріпіть.

Записи вивішують 

Вчитель:  -  Діти!  Любіть нашу прекрасну Україну,

                     Цінуйте рідну мову солов’їну,

                     Шануйте обряди наші, звичаї і свята,

                     Шануйте маму завжди й тата!

 

Урок 11

 Тема: Казка в гості завітала.

Мета: підтримувати інтерес дітей до казки, закріплювати вміння розрізняти народну й авторську казки, викликати бажання творити добро, пробуджувати бажання читати казки самостійно, розвивати пам'ять, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до будь- якої книжки.

Обладнання: виставка книжок «Казки мого дитинства», ілюстрації до казок, портрети казкарів, картки з текстами для проведення І та  VІІІ турів змагання, настільна  гра – вікторина «Цей прекрасний і чарівний світ казок»

 На дошці запис: Що за диво ці казки...

  Олександр Пушкін

(Уроку передує підготовча робота)

1. Колектив дітей заздалегідь об’єднано у дві команди.

2. Школярі самостійно або за допомогою учителя добирають назви й девізи команд.

3. На уроці праці діти виготовляють маски звірів, елементи костюмів казкових «героїв».

4. На урок запрошені гості – члени журі.

5. За проханням учителя хлопець – старшокласник розучує роль Листоноші.

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Перевірка готовності дітей до уроку.

 Діти сидять за партами, що розташовані у класній кімнаті квадратом. На дошці (по всій класній кімнаті) прикріплені ілюстрації до казок, малюнки із зображенням казкових героїв.

2. Привітання.

Учитель: Доброго ранку, діти! Я рада бачити ваші усмішки. Думаю, що сьогоднішній день принесе нам радість, успіх. Яким ви уявляєте наш урок?

ІІ. Актуалізація опрних знань.

Учитель: Подивіться навколо. Що незвичайного ви помітили? (Клас прикрашено ілюстраціями до казок, малюнками із зображенням казкових героїв, є виставка цікавих книжок, портрети казкарів).

ІІІ. Ознайомлення з темою та завданнями уроку.

Учитель: Яка тема нашого уроку? (Казки). Насправді, ми звикли шукати  «скарби», подорожувати за картою, мандрувати в минуле, а сьогодні до нас в гості завітали казки. Це казки, що ми вивчали на уроках, які вам читали вдома, екранізацію яких ви дивилися по телевізору, казки авторські та народні. Пригадайте, будь ласка, в чому різниця між авторською та народною казкою? (У сиву давнину, коли люди не вміли писати, улюблені казки передавалися з покоління в покоління «з уст у вуста». Тому автором цих казок вважають народ, а казки називають народними. Авторська ж казка має певного автора – письменника-казкаря). Наведіть приклади народних казок. Кого з казкарів ви знаєте?

Казка супроводжує людину все життя. І скільки б нам не було років, ми з задоволенням слухаємо, розказуємо казки, віримо в них. Зверніть увагу на цей запис (учитель читає слова О. Пушкіна): Що за диво ці казки...Як ви розумієте його?

Справді казка – це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості.

Сьогодні весь наш урок складатиметься із завдань – запитань. Тому заняття назвемо...(вікториною). Заздалегідь ви об’єднались в дві команди (вчитель називає команди, діти встають)

«Казкознавці», ваш девіз!

Учні хором .Ми казки всі знаємо,

Завжди перемагаємо.

Учитель. «Казколюби», ваш девіз!

Учні хором. Любимо усі казки,

 Змагатимемось залюбки!

(Школярі сідають. Учитель представляє журі)

Учитель. Журі оцінюватиме правильність(за правильну відповідь команда одержує 1 бал), швидкість відповідей, авторську майстерність, взаємоповагу, дисципліну.

ІV. Проведення вікторини.

Тур І. «Ти мене знаєш?»

Учитель. Бачу, всі казкові персонажі присутні сьогодні на уроці. (Стукіт у двері. Заходить старшокласник, одягнений Листоношею, який приніс телеграми. Вчитель читає, а потім здивовано.) Оце так, здається, не всі «герої» завітали до нас. Переді мною телеграми – вибачення, але без підписів. Здогадайтеся. Хто надіслав нам телеграми.

Учитель читає тексти телеграм, що написані на картках. Це, наприклад. Такі телеграми:

«Вирушаю на весілля до Дюймовочки». (Ластівка з казки Г.К.Андерсена «Дюймовочка»).

               «Хворію від переїдання: з’їв семеро козенят».(Вовк із казки братів Грімм «Вовк та семеро козенят»

«Соромлюся своєї гидкої зовнішності».(Гидке каченя з однойменної казки Г.К.Андерсена)

                                     «Поспішаю до лісу. Мачуха наказала принести підсніжники.»(Падчерка з казки С.Маршака «Дванадцять місяців»

                 «Йду визволяти братів і сестру з полону».(Котигорошко з однойменної української народної казки».

              Треба закінчити в’язати сорочки з кропиви для братів».(Еліза з казки Г.К.Андерсена «Дикі лебеді»

Тур ІІ. «Хто ми і звідки?»

Учитель. Які казки вважають найдавнішими? (Казки про тварин.)

(На дошці розташовані малюнки Ведмедя, Вовка, Зайця, Лисиці, Півника, Собаки.)

Учитель. Роздивіться малюнки й пригадайте, в яких казках живуть ці герої, як їх там називають?

Тур ІІІ. « Кому належать ці речі?»

Учитель. Крім казкових героїв, у казках  обов′язково «живуть» і чарівні речі. Вони супроводжують їх, а деякі наділені даром розуміти свого хазяїна або навіть говорити з ним. Подивіться на малюнки . Пригадайте, кому належать ці речі? З якої казки їх хазяїн? Хто автор казки?

(Учитель надає слово журі. Журі оголошує результати змагання за попередні тури, а також остаточну кількість балів)

Тур ІV « Чия це пісенька?»

Учитель: Казкові герої вміють співати. Послухайте запис пісеньок-промовлянок і скажіть, хто це співає, з якої він казки?

 Звучить запис пісеньок-промовлянок. Можна використати такі пісеньки: Колобка, Кози-дерези, Івасика-Телесика з однойменних українських народних казок, Півника з української народної казки «Котик та Півник», мами Кози з казки братів Грімм «Вовк та семеро козенят», Вінні-Пуха з повісті казки Алана Мілна « Вінні-Пух та його друзі».

  Тур V «Казкарі».

Учитель. Назвіть імена та прізвища казкарів. За можливостію покажіть їх портрети.

1.Хто взув кота у чоботи? (Шарль Перро)

2.Хто придумав зеркальце, що говорить? (Олександер Пушкін)

3.Дякуючи кому, Айболить вилікував звірів? (Корнею Чуковському)

4.Хто побудував теремок? (Російський народ у своїй казці)

5.Хто створив рецепт юшки із зуба борони? (Український народ у своїй казці).

6.Хто наділив звірів музичним слухом? ( Брати Грімм)

7.Хто зібрав дерев'яних ляльок у театрі? (Олексій Толстой)

Учитель надає слово журі. Журі оцінює ІV та V тури змагання та оголошує остаточну кількість балів.

Тур VІ. « Інсценівка».

На столі вчителя -  картки, на яких написано назви, наприклад, таких казок: «Колобок», «Колосок», «Курочка Ряба», «Ріпка», «Рукавичка». Вчитель запрошує капітанів команд підійти до столу й узяти картку. Капітан команди бере картку та оголошує, яку казку інсценує його команда. На підготовку до інсценівки (вибір « героїв») дітям відводиться 5 хвилин. У цей час учитель проводить

Тур VІІ. « Розкажи уривок казки» зі школярами, що не беруть участь в інсценівці.

Тур VІІ. «Розкажи уривок казки».

Учитель: Роздивіться запропоновані ілюстрації до казок. Пригадайте назву казки, її автора, перекажіть уривок, зображений на ілюстрації.

Учитель добирає ілюстрації до казок на свій розсуд.

Тур VІІІ «Загадковий».

Учитель: А зараз чарівні речі з казок будуть вам загадувати загадки. Впізнайте назву казву казки, її автори та скажіть, хто з чарівних речей розповідає.

Учитель зачитує з карток, наприклад. Такі розповіді:

Розповідь 1. Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком Дідуся, ні з кулаком Бабусі. І треба ж було цій Мишці вибігти у найнеслушніший момент. Зараз би усі дивувалися з мене. Лежало б я на видноті. (Яйце з російської народної казки! Курочка ряба»).

Розповідь 2. Мені приємно знаходитися на голівці цієї Дівчинки, разом з нею подорожувати лісом, навідуватися до Бабусі. Але моя хазяйка занадто довірлива. Тому з нею трапляються різні негаразди. (Червона Шапочка з однойменної казки Ш. Перро).

Розповідь 3. Безперечно, я б не хотів її підводити. Я б міг відстати, вся ця історія закінчилася б там, на балу. Але я не маю права ні поспішати, ні відставати. (Годинник з казки Ш.Перро «Попелюшка або Кришталевий черевичок»).

Розповідь 4. Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитися  у воді. Дякую цьому допитливому й неслухняному хлопчикові. Якби не він і не черепаха, скільки б це довелося мені лежати на дні?(Золотий ключик з казки О.Толстого «Золотий ключик або Пригоди Буратіно»

V. Підсумки уроку.

1. Заключне слово журі. Оголошення остаточного результату.

2. Нагородження команди переможців.

 

 

Урок 12

Тема  .  Весна іде у рідний край

 

Мета:

-  продовжити ознайомлення дітей із особливостями пори року весни, прислів 'ями, прикметами весняної погоди;

- за допомогою художнього слова формувати вміння

  бачити,відчувати красу природи;

- розвивати навички простого аналізу твору;

- розвивати допитливість і спостережливість ;

-виховувати любов до рідного краю.

Хід уроку

1.Організація  класу.

      Пролунав уже  дзвінок,

     Починаємо урок.

     Працюватимем  старанно,

     Щоб почути у кінці,

     Що у нашому класі

     Діти просто мо-лод-ці.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

  Сьогодні у нас урок позакласного читання. Яка ж тема нашого

 уроку ? Про це ви дізнаєтесь , коли виконаєте вправу «Дешифрувальник». Отже, тема нашого уроку  : « Весна іде у рідний край»  .

ІІІ . Ознайомлення  з   листком оцінювання 

Я думаю , що ви будете цілий урок добре працювати. Отримаєте за свою роботу високі бали. І я очікую , що ви будете ....

IV. Розповідь учителя

     В українській міфології Зима – це стара бабуся,а Весна – маленька дівчинка. Старий Мороз веде Зиму під руку, бо вона зігнулася, трясеться і ледь іде. У лютому кожух на бабі полатаний, чоботи подерті,а в хустці діри, а з тих дір стирчить сиве волосся.

( Вивішую малюнок ) .А Весна -  це гарна дівчинка . Коли Весна вступає в свої права у неї на голові з'являється віночок. Дівчинка – Весна звернулася до нас з проханням виконати завдання   її посланця  -  Мудрого Грака. Коли завдання будуть успішно виконані і віночок буде сплетений, Грак  віднесе його Весні. Вона одягне його і вступить у свої права.

     Чи готові ви прийти на допомогу Весні? Отож , приступаємо до роботи.

Перше  завдання:

Чи знаєте ви весняні місяці ? Хто пронумерує їх по порядку ?

   З першим завданням ви впорались і я  дозволю  собі розпочати плетіння віночка.

V. Об'єднання у групи.

   А тепер  у кого №1 сідає за перший стіл , № 2 – за другий, № 3 – за третій.

1 група -  « Березень» ,  2 група – « Квітень», 3 група – « Травень»).

 До сьогоднішнього уроку  кожен  з вас готував  індивідуальне завдання. Зараз ми готові вас послухати.

 Уважно слухайте своїх товаришів , бо на домашнє завдання вам потрібно буде  підготувати

повідомлення     :

групі « Березня »  - про  квітень, групі  «Квітня » - про  травень,

 групі « Травня»  -  про березень.

 За презентацію  можна отримати від 0 до 3 балів. тож розпочинаємо роботу.

VI. Презентація  місяців.

( Відповіді дітей  )

 - Прошу виставити собі бали. Представники  групи мають право  вплести квіточки у віночок.

VII. Робота над приказками та прикметами.

  Ви знаєте,що український народ   дуже творчий і спостережливий. Українці склали багато приказок і записали безліч прикмет і прислів'їв  про весну. Мудрий Грак  пропонує Вам нове завдання. Беремо завдання № 2.Кожній групі необхідно вибрати приказку чи прикмету про свій місяць. Час – 2 хв.

 

      ( Відповіді  дітей )

Перевірка виконання. І з цим завданням ви впорались. Хто вибрав 3 прикмети має право поставити  - 3 бали , 2 прикмети - - 2 бали ,

 1 -  1 бал..Прошу виставити собі бали .А  представники групи  можуть вплести квіточки у віночок.

 

           VIII. Робота в групах.

      Мудрий Грак  пропонує  вам зараз побути :

  1 групі -  « Синоптиками»,  2 групі – «Дослідниками»,

  3  групі – « Письменниками».

       Відкривайте завдання № 3.

   (  При потребі пригадуємо правила роботи в групі) Правила роботи  в групі.

1.Говорити по черзі ,не перебивати один одного.

2.Уважно читати завдання.

3.Дотримуватись відведеного часу.

4.Дотримуватись правила піднятої руки.

5.Презентує роботу лідер групи.

6.Працюємо так, щоб не заважати іншим.

Завдання для кожної групи  - на парті.

 

( Відповіді дітей. Виставлення балів. Лідери вплітають квіти у

 віночок ).

 

IX. Фізкультхвилинка.

X. Опрацювання казки.

На сьогоднішньому уроці ми будемо опрацьовувати казку « Як Зайчик весни дочекався ».

Сідайте зручно. У руки беріть олівець і уважно слухайте казку.

 (Додаток ).

1.Читання казки  вчителем.

2.Словникова робота.

3.Читання казки учнями.

4.Перевірка розуміння прочитаного :

   - Чи сподобалась вам казка ?

   - Назвіть дійових осіб.

   - Про що розмовляли зайчик і берізка ?

   - Знайдіть ознаки весни у відповідях берізки .

   - Коли ж настане справжня весна.

5.Читання в особах.

  Ви добре попрацювали над казкою. Оцініть себе. Представники груп завершіть плетіння віночка.

  Грак відніс дівчинці Весні віночок сплетений вами. З усіма завданнями ви впорались. Дівчинка задоволена.

ХІ. Підведення підсумків оцінювання.

ХII. Підсумок уроку.

  На завершення я хочу взяти у вас інтерв' ю. Даю вам тільки одне питання :

«Що би ви сказали про прихід весни в Україну людині,яка ніколи не була у нас ?».

( Відповіді учнів )

     Тепер настав час відкрити мої очікування. Мені здається , що вони справдились. Ви були ..

І в нашому класі настала весна. Працювали ви старанно.  Дякую вам за співпрацю  .

 

 

 

 

Матеріал до уроку.

 

Як зайчик весни дочекався

Росла на засніженому пагорбі берізка. Підбіг до неї зайчик і спитав :

- Берізко ,чи скоро прийде весна ?

- Тоді ,як шпаки прилетять ,- відповіла берізка.

Став зайчик шпаків виглядати. А як прилетіли шпаки,зайчик знов гайда до берізки: 
- Берізко , шпаки прилетіли , а де ж весна ?

-Зачекай ,- сказала берізка. - Ще сніг не розтав.


Став зайчик чекати. Аж ось повіяв теплий вітерець і сніг розтав. Зайчик знову до берізки.
 

-Берізко ,- мовив ,- уже і шпаки прилетіли , і теплий вітерець повіяв , чому ж весна забарилась ?
-Почекай ще трохи,- відповіла берізка , - набубнявіють на моїх гілочках бруньки,задзвенять струмочки,пташки заходяться гніздечка мостити. Отоді й настане справжня весна.

Чекає зайчик , чекає, коли на берізці бруньки набубнявіють,коли струмочки задзвенять, а пташки гніздечка помостять. Нарешті такий день настав. Зайчик аж не впізнав берізки,підбіг до неї і хвалиться :

- Тепер я знаю : весна настає тоді , як прилітають шпаки,як бруньки на берізках бубнявіють, як весело дзвенять струмочки,а пташки заходжуються мостити гнізда. А ще ...тоді, як берізки одягають зелене вбрання.

 

Урок 13

Тема: Вірші    поетичні  картинки природи.

Мета: Продовжувати знайомство учнів з українською поезією, зокрема віршами українських авторів  про  природу,  формувати навички роботи зі збіркою творів,  вчити інтонацією передавати почуття, вдосконалювати читацькі навички, розвивати  швидкісне та інтонаційне читання, виховувати читацькі інтереси,  колективістські почуття.

Обладнання: Колекція збірок  творів  для дітей,  «магічний квадрат»,  сюжетні малюнки,  фотопейзажі,  книжка-підказка,  презентація  «Картини природи»,    роздатковий матеріал,  реквізит для ігор,  мінусовки пісень  про зиму.

ХІД  УРОКУ

І.  Організація класу:

Добрий  день!  В  добрий  час!  Рада,  діти,  бачить  вас!                                                                Ви  почули  всі  дзвінок?  Він  покликав  на  урок.                                              Кожен  з  вас  приготувався,  на  перерві  постарався.                                 

 Зараз  сядуть  всі  дівчата,  а  за  ними  і  хлопята.

 

ІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності:                                                                            - Діти,  чого  ви  очікуєте  від  сьогоднішнього  уроку? («мікрофон»)                                               - Оцінювати  роботу  на  уроці  будете  самостійно – зможете  заробити  чарівні  сніжинки,  а  вони  розкажуть  про  вашу  роботу.  (Учитель  демонструє  сніжинки-наліпки  і  закладки,  на  які  їх  наклеять  діти,  отримавши  за  певні  досягнення  на  етапах  уроку).

Сьогодні  працюватимемо  під  девізом:

Не   просто  слухати,  а  чути;  не  просто  дивитись,  а  бачити;       не  просто  відповідати,  а  міркувати,  дружно  і  плідно  працювати.

ІІІ.  Оголошення  теми  уроку:  знайти  слова  у  «магічному  квадраті»,  з      них  скласти  речення.  Воно  стане  темою  уроку.

ІV.  Актуалізація  опорних  знань:                                                                                              - вибір  із  класної  колекції  книг  для  молодшого  шкільного  віку  видань,  відповідних  темі  уроку ;                                                                                                        -  робота  над  презентацією  «Картини  природи»;      

    -  розповідь  учителя  про  вірші,  якими  українські  поети  оспівують  красу  рідного  краю.

V.  Опрацювання  нового  матеріалу:                                                                                    -  конкурс  читців  (другокласники  читають  вивчені  вірші  про  красу    природи  рідної  землі);                                                                                                                                 - учнівський  аналіз  прочитаних  віршів  (інтонація);                                                        -  добір  учнями  віршів  -  поетичних  картинок  природи  у  збірках  для  позакласного  читання,  вправляння  у  виразному  читанні  вибраних        віршів (робота  в  парах);                                                                                                                                        - аналіз  вибраних  віршів;                                                                                                                     -  колективне  вивчення  вірша  Л.Костенко  «Пряля»  з   використанням  книжки – підказки  з  текстом  вірша;                                                                                 

   - гра  «Знайди  відповідність» - учні  добирають  ілюстрації  до  віршів.

VІ.  Фізкультхвилинка:  інсценізація  вірша  Л. Костенко  «Пряля».

VІІ.  Вправи  для  розвитку  мислення  і  мовлення:                                                       -  гра  «Складно  -  не  складно»;  потрібно  знайти  риму  у  парах  слів             Мама – рама,  рама -  телеграма,  рама – програма,  дочки – синочки,        дочки – квіти,  дочки – синочки,  синочки – рядочки,  синочки – дідусі,          слон – телефон,  слон – дзвінок,  слон – грамофон,  сніг – сміх,  сніжинка – хмаринка,  сніжок – пушок,  зима – мороз,  зима – нема…

  -  добір  учнями  рими  ( метод  «мікрофон»)                                                                                                 - колективне  складання  вірша  про  зиму.

VІІІ.  Підсумок  уроку: 

-Метод  «крісло  автора» - учні  підводять  підсумки  за  поданою  схемою.

На  уроці  я  дізнався …

Я  навчився …

Я  намагався ..

Найкраще  мені  вдалося …

Мені  сподобалось ..

-Оцінювання  досягнень  учнів  за  наклейками  на  закладці.

-  Якщо  вірші-картинки  взяти,  до  них  веселу  мелодійку  додати,      отримаєм   веселу,  крилату,  будемо  завзято  її ми  співати  (другокласники  виконують  пісню  «Сніжинки»)

 

 

 

Урок 14

Тема. З книгою жити – з добром дружити.

Мета: Ознайомити з історією виникнення паперу і книгодрукування.

          Розвивати читацькі,  книгознавчі уміння дітей.

          Виховувати в них бережне ставлення до книги.

Матеріал до уроку : Набір ілюстрацій з теми, виставка книг, збірники творів     

 

                                         Хід уроку

І . Організація класу .

ІІ . Оголошення теми і мети уроку .

              1 . Розгадування кросворда

  - Щоб дізнатися , про що йтиметься на уроці, розгадайте кросворд .

    У виділеному стовпчику ви прочитаєте    відповідь .

  1. Вчить читати й рахувати ,

І писати, і співати

Всіх дітей довкола

Наша люба…  ( школа )

 

  1. На базарі їх не купиш,

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш. (Знання)

 

     3.    Чорне насіння                                                              

             По білому полю.

             Той його сіє,

             Хто це уміє.(письмо)

  1. Сестри всі зазеленіли

Як прийшла весна.

Влітку враз зачервоніли –

Час збирання настав. (Ягоди)

 

  1. Не людина, а говорить і співає,

Всім новини сповіщає,

Дітям казки оповідає. (Радіо)

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

Вчитель:

  • Ми будемо говорити не про одну книгу, тому на дошці запишемо перше слово нашої теми  ‘’Книги - …’’,
  • Яке значення книг в нашому житті? Що ви про це думаєте?
  • Як думали і висловлювали про книги поети, письменники, філософи?

 

    2.Виступ групи ‘’Словознайки’’ (попередньо підготовлені учні)

1- й учень

                  Іван Франко (український поет)

             Книги – морська глибина:

             Хто в них  пірне аж до дна,

             Той, хоч і труду мав досить

             Дивнії перли виносить.

Вчитель:

  • Про які ‘’дивні перли ‘’говорить автор?
  • Якими словами з вірша ви б продовжили назву теми, уроку? (‘’Морська глибина ‘’).

 

2-й учень

            Яків Щоголів (укр. поет)

         Вчиться, діти. Мудра книжка

         Скаже вам чогось багато

          З того що колись було

          І посіяно, й пожати.

Вчитель:

  • До чого закликає поет? Що вам допомагає у навчанні?
  • Яке місце займає книга у житті людини?

3-й учень 

      Леонід Глібов ( укр. поет-байкар )

      Бачить-не бачить,

      Чути-не чує,

       Мовчки говорить,

      Добре мудрує,

      Кривду соромить,

      Правди навчає,

      Часом жартує,

      Смішки справляє.

Вчитель:

  • Що  може чинити книжка?

4-й учень 

             Сервантес (  іспанський письменник )

« Ні корабель, ні коляска, ні верховий кінь, ні твої власні ноги не дадуть тобі так глибоко

 і так далеко проникнути в чужі країни, як це робить добра книжка»

Вчитель:

  • Діти як з допомогою книжки можна « проникнути в чужі країни» ?

3. Народ скаже – зав’яже .

Вчитель:

  • Перше ваше знайомство з книгою відбулося, коли ви ще маленькими розглядали малюнки, потім читали казки, а згодом ви самі навчалися читати. З того часу ви вже не розлучаєтесь з книгами. Люди здавна шанобливо ставилися до книг. Народ склав чимало прислів’їв і приказок про їх значення в житті людини. Декілька з них прочитайте, об’єднавши словосполучення двох колонок

                  Книга вчить                        а знання з книг

                   Глибина у морі                   як на світі жити

                  Золото добуваю із землі      мудрість – у книзі

  • Як ви зрозуміли зміст першого прислів’я? Другого прислів’я? Третього прислів’я?

 

 

 ІІІ. Робота з виставкою книг.

1. Бесіда

  • Розгляньте виставку книг. Перша частина (полиця) виставки: абетки, букварі.
  • Що спільного у цих книжках?
  • Яку назву ви дали б цій частині виставки? (Твоя (моя) перша книжка).

Друга частина (полиця): подручники, словники, довідники, посібники.

  • Придумайте спільну назву для цієї групи книг. (Навчальна книга).

Третя частина: казки.

  • Що спільного в цих книжках?
  • Придумайте назву. (Казки)

Четверта частина: журнали’’Пізнайко’’, ‘’Яблунька’’…

  • Як назвати ці книги? Чим вони відрізняться від попередніх розділів? ( Ці книги виходять периодично, один раз на місяць (на два місяці).)
  • Чи подобаються вам читати книги?
  • Які книжки ви любите читати?
  • Які книжки є у вас вдома?
  • Книг на світі є дуже багато. Вони відрізняються одна від одної змістом, величиною, оформленням. Книга розмовляє з людьми різного віку, різних професій. Вона стає другом и порадником у житті кожної людини на все життя. Як же книга прийшла до людини? Про це повідомлять "Всезнайки".

2.Повідомлення "Всезнайок".

    І група

1-й учень.

   - У давнину на нашій планеті Земля не було книжок у такому вигляді, як вони тепер. Сторінками стародавніх книг були стіни печер, дерева, каміння.

2-й учень

   - Згодом люди навчилися писати і малювати гострою палицею на глиняних  

дощечках. Писали книги на бамбукових пластинах, а потім нанизували їх на шкури. Такі   книжки були важкі і незручні.

3-й учень

        - Потім почали виготовляти легші книги з телячої шкіри. Вони були дуже дорогими, бо       для написання однієї книги потрібна була череда телят. Перша така книга була написана в місті Пергамі. Такий матеріал для книг називали пергаментом.

4-й учень

       - Справжній папір люди почали виготовляти приблизно 2000 років тому. Книги тоді були рукописними. Їх переписували вручну.

   ІІ група

1-й учень

       - Люди шукали новий матеріал для виготовлення книг, щоб вони стали дешевші і зручні у користуванні.

    2-й учень

        - На берегах Нілу у Єгипті є  безліч заростей болотяної рослини – папірусу. Його у давнину використовували на будівництві. З часом люди помітили, що,  висихаючи на сонці, волокниста серцевина папірусу перетворювалась на сухі , вузенькі смужки, які вбирали фарбу .

    3-й учень

      - Так з’явилися сувої з папірусу. Писати на ньому  було  зручно, але такі книги з часом 

 ламалися і розсипалися .

 ІІІ група.

   1-й учень.

      - У 13 ст. в Європі навчилися виготовляти папір. В середині 15 ст. в Німеччині з’явився  перший друкарський верстат.

2-й учень.

       -В Україні  першодрукарем був Іван Федоров. За  своє життя він видрукував лише декілька книг (в тому числі і перший слов'янський "Буквар").

     3. Повідомлення  бібліотекаря.

      - Книги виготовляються в друкарнях. Після цього вони тимчасово перебувають у магазинах. Багато книжок постійно "живуть" в  бібліотеках. Бібліотека-слово грецьке.У перекладі воно означає-книгосховище.

       Бібліотека-книгосховище

      - Бібліотеки відомі з сивої давнини. Для вас, діти, є тисячі різних бібліотек-республіканські, обласні, міські, районні, сільські, шкільні.

     Книг на світі дуже багато. Але прочитати всі їх неможливо. Та й в цьому немає необхідності.

     Для читання слід вибирати найкращі, найцікавіші, найпотрібніші. І допоможе вами сама книжка.

     Сьогодні ви дізнаєтесь, як побудована книга, з яких елементів складається, як знайомитись з книгою.

     Перше знайомство з книгою починається з обкладинки – називається «титульною». Вона розповість про те, хто написав книгу, коли і де її видано. Завжди звертайте увагу на прізвища авторів. У майбутньому це допоможе вибрати кращі з книг.

      Кожна книга має «назву», з якої часто можна дізнатися, про що розповідається в ній. Але так буває не завжди. Тоді на допомогу вам прийде «підзаголовок». Це додаток до назви. Він може допомогти розкрити зміст книжки.

      На титульній сторінці є «вихідні дані». Вони розміщені внизу сторінки і розповідають: коли, яким видавництвом і де було випущено книгу. Твори для дітей випускають видавництва «Веселка», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Дитяча література», «Махаон» та інші.

      Якщо книжка містить кілька творів, то слід подивитися  зміст, тобто їх перелік.

      На наступній сторінці є  анотація  - стислий переказ  змісту книжки і вказівка: для кого призначена книга.

           ( Записи цих слів на дошці)

 

ІV. Обговорення прочитаних книг.

     1. БЕСІДА.

  • Діти, розгляньте обкладинку книги.
  • Яка назва книги?
  • Кого зображено на обкладинці?
  • Про кого ця книжка?
  • Хто з вас вже читав цю казку?
  • Розгорніть книжку. Розглянемо титульну сторінку. Прочитайте перший і наступні рядки.
  • Що означають слова «Українська народна казка?»
  • Для якого віку читачів ця книжка?
  • Де, коли, в якому видавництві вийшла книжка?
  1. ЧИТАННЯ ТЕКСТУ ( 1 сторінка)
  2. БЕСІДА ЗА ЗМІСТОМ КНИЖКИ.
  • Хто може розповісти, що трапилося далі?
  • Як закінчується казка?

 

V. Доповнення, розширення,  уточнення читацького досвіду учнів.

1. Ознайомлення із збірником творів

              - Діти, розгляньте обкладинку.

              - Прочитайте назву книжки.

              - Розгляньте малюнок.

              - Кого ви бачити на ньому?

       - Як ви думаєте, ця книжка – цікава? Чому?

       - Що означає  слово « збірник»?

       - Відкрийте титульну сторінку. Роздивіться, прочитайте написане на ній.

       - Де, в якому видавництві вийшла книжка?

       - Знайдіть в книжці анотацію.

       - Які твори вміщені в книжці?

       - Кому рекомендується дана книжка?

       - Який перший підзаголовок?

       - Відкрийте сторінку, де вміщено зміст.

       - Скільки розділів у книжці?

      - Який перший розділ? Третій? Сьомий? Останній? Назвіть їх?

      - На якій сторінці починається перший розділ?

 

2. Читання творів.

        а).  Прочитайте мовчки перший твір.

        б). Читання хором за учнем, який декламував цей вірш ( із групи « Словознайки»).

        в). Читання бібліотекарем  вірша  Ю. Ванага «Книги».

        г). Самостійне читання учнями ( мовчки).

        ґ). Читання «Ланцюжком».

        д). Бесіда за змістом вірша.

               - Які знання зібрало зібрало людство в книжках?

       е).  Читання бібліотекарем  вірша Романа Заводовича «Книжечка».

       є).Бесіда

              - Про яких друзів пише автор?

              - Як ставиться автор до книги?

      ж). Самостійне читання учнями казки В. Сухомлинського «Дві сторінки книги».

              - Прочитайте казку і дайте відповідь на запитання заголовка.

       з). Читання учнями вголос (парами).

              - Інколи книги хворіють і потрапляють в лікарню.

      и). Бесіда на основі змісту казки.

             - Чим гордилася Титульна сторінка?

             - Що сказала про це Остання сторінка ?

             - Якою була думка людей?

             - То чи є Титульна сторінка найголовнішою?

3. Інсценізація «Хвора книга».

            (Дійові особи: хвора книга, учень, вчитель, лікар Айболить)

                            (стук у двері)

    Книга.          Ой-ой-ой!

                         Не маю сили!

                         Ви на мене наступили!

   Учень.          Що це тут валяється?

   Бібліотекар.       Книжка, - виявляється!

   Книга.          Я подерта, я потерта.

                         Кінчики загнуті,

                         Сторінки пом’яті.

                         Він мене скалічив,

                         Мені потрібні ліки.

   Бібліотекар. Діти, цій книзі потрібна допомога. Кого слід покликати на допомогу? Я  допоможу вам відгадати. Послухайте:

                                   І лисичку, і синичку виліковує він вмить,

                                   Тому звуть його звірята – добрий….

                                                                          (доктор Айболить)

                         Давайте запросимо його.

   Лікар Айболить.  Я почув, що у вас хвора книга. От і поспішив на допомогу. Діти, книги –  ваші друзі. Їх треба любити і берегти. Я приготував для вас кілька порад, як  поводитися з  книгами, щоб вони не хворіли.

  • Беріть книгу чистими руками.
  • Обережно гортайте сторінки, не слиньте при цьому пальців, не загинайте сторінок.
  • Не пишіть, не малюйте по книжці.
  • Не закладайте сторінки ручками, олівцями, іншими предметами.
  • Користуйтеся закладками.
  • Кладіть книгу на певне місце.

4.Гра «Склади вірш».                                       

                  Мав Сашко гарну книжку,

                  Кинув раз її під …….(ліжко).

                  Де лежала бідна книжка,

                  Пробігала сіра ……..(мишка).

                  Стала мишка книжку гризти,

                  Стала мишка книжку ……(гризти),

                  Звідкись взявся їжачок,

                  Він був весь із ……(колючок).

                  Він прогнав зубасту …….(мишку)—

                  Врятував нещасну ……..(книжку).

                  Слава, слава їжачкові,

                  Сором же кому?   (Сашкові).

VІ. Підсумок уроку.

  • Чому книги називають нашими друзями?
  • Що цікавого ви дізнались на уроці?

Урок 15

Тема. Професій в світі так багато, а вибрать треба лиш одну

Мета: Вчитись читати та аналізувати твори, присвячені розповідям про різні професії, змусити учнів замислитися над важливістю кожної професії, потребою визначитися із майбутньою спеціальністю вже в шкільні роки. 

Розвивати навички читання, переказу, вміння спілкуватися. Виховувати розуміння того, що основою будь-якої професії є навчання в школі та гарне здоров’я..

Обладнання: Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Хід уроку

І. Організація класу

 «Я—людина».

Я—маленька людина. Я хочу вирости розумною і працьовитою, доброю, чуйною до всіх оточуючих. Я ще вчусь робити корисні справи. Можливо, я іноді помиляюсь, але я прагну успіху. Я мрію бути людиною, корисною для всіх у світі. Я дуже цього хочу. І ще я вже зараз задумуюсь, ким бути, яку професію обрати.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

--Давайте ж тепер разом відправимося сторінками книжки у мандри.

Діти крокують на місці і промовляють вірш.

Маленькі наші ноги,

Та знають свою путь,

Вивчати Україну,

Свій рідний край ідуть.

Україно, рідний край:

 Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти,

Тут живемо я і ти.

ІV. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі

1. Робота над віршем О. Орача «Ким бути?»

— Прочитайте вірш.

— Над яким питанням задумався герой вірша? (Яку професію обрати.)

— Який головний принцип у виборі професії обрав для себе герой вірша? (*Щоб добре діло й добра слава*.)

— Про які професії він міркував? Прочитайте.

— Яку професію обрав герой вірша? (Хлібороба.)

— Чому? (Тому що він був з роду хліборобів.)

— Яким словом називають родину, представники якої мають одну професію? (Династія.)

— Можливо, у вашій родині є професійна династія? Розкажіть про це.

— Чи завжди слід дотримуватися традицій династії? Поміркуйте, висловте свої думки.

— Про яку професію мрієте ви? Чому?

— Розкажіть про професії ваших батьків.

2. Робота над віршами М. Познанської про професії

— Прочитайте вірші.

— Про які професії ви дізналися? (Хлібороб, мебляр, токар, кухар, водій, кравець, двірник.)

— Яку роботу виконують люди цих професій?

— Яка професія, на вашу думку, найголовніша? (Такої немає, бо кожна професія важлива, корисна, потрібна.)

— Яку професію ви хочете здобути в майбутньому? Чому саме її?

— Послухайте уривки з віршів і скажіть, про які професії в них ідеться.

В пору літню, в час осінній, Навесні — в гарячий час Косять, жнуть вони і сіють, Лан орють — у котрий разі (Хлібороби)

Здається, проста річ така, Як гайка чи гвинти, — Без них не буде літака І поїзду не йти...(Токарі)

Сім раз відмір, а раз відріж! І щоб костюм пошить по зросту, Потрібно мірку знять раніш... (Кравці)

3. Фізпауза для оченят.

У будь якій професії потрібні сили, здоров’я. Тому зараз попіклуємось про наші оченята.

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі. Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перенести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

4. Робота над віршем А. Костецького -«Головна професія»

Прочитайте вірш.

Яку професію автор вважає найголовнішою? (Школяра.)

— Чому? (Тому що кожен навчається в школі.)

— Навіщо діти ходять до школи? (Щоб здобувати знання.)

— Навіщо дітям потрібні знання? Доведіть думку словами вірша.

(Без знань, що мусиш там набуть,

Не станеш у житті ніколи

Тим, ким в дитинстві мрієш буть!)

— Які риси повинен мати школяр, щоб опанувати улюблену професію? (Наполегливість, старанність, працелюбність, цілеспрямованість.)

5. Робота над твором В. Нестайка ««Тепер подивимося, про що вони пишуть»

— Прочитайте оповідання.

— Назвіть професії, про які писали учні у своїх творах. (Космонавт, воротар, інженер, льотчик, дипломат, директор зоопарку, художник, винахідник, поет, лікар, тренер, артист, співак, моряк, водій, селекціонер, кравець, токар.)

— Як ви вважаєте, хто з дітей може здійснити свою мрію? (Лише ті, хто вже визначився із професією і вже працюють над здобуттям знань: пишуть вірші, відвідують художній гурток, ботанічний сад тощо.)

— Хто з дітей вам сподобався найбільше? Чому?

— Чи визначилися ви з майбутньою професією?

— Які кроки ви вже робите на шляху до здобуття професії? Розкажіть.

Фізкультхвилинка.

Знов підкріпимо своє здоров*я—згадаємо про правильну поставу.

 1. Вправи для розвитку дихання

 Руки вгору, вниз, промовляти звуки „Ш”, „Ж”, видихаючи повітря.

 2. Вправи для формування гарної постави.

Хто ж там, хто вже так втомився

І наліво нахилився?

Треба дружно всім нам встати,вийти з-за парт

Фізкультпаузу почати.

Сонце спить, небо спить, очі закриті долонями

Навіть вітер не шумить.

Рано-вранці сонце всталовідкрити очі і підняти голови

І проміння всім послало.піднятися на носки, руки піднести

вгору, розвести у сторони  

V. Перевірка усвідомленого.

1. Дайте відповідь на питання.

--Твори яких авторів ми сьогодні читали?

--Хто з авторів про яку професію нам розповів?

2. Тест по темі «Ким бути?»

1.  Яку професію обрав головний герой вірша О. Орача «Ким бути?»?

 а)  Хлібороба;б) учителя;  в) лікаря.

2. Яка головна думка вірша О. Орача «Ким бути?».

а)  Треба обирати ту професію, на яку вкажуть батьки;

б) професія повинна бути покликанням,  близькою і зрозумілою тобі;

в) професію не слід обирати взагалі.

3.  Якої професії стосується правило «Сім раз відмір, а раз відріж»?

 а) Двірника;б) кухаря;в) кравця.

4.  Яку професію названо головною у вірші А. Костецького?

 а)  Школяра; б) учителя; в) письменника.

5.  Про що писали діти з твору В. Нестайка -«Тепер подивимося, про що вони пишуть»?

 а)  Про свої мрії;б) про своїх друзів;в) про майбутні професії.

6.  Скільки дітей було в класі у творі В. Нестайка?

 а)  24; б)  10;в)  14.

VІ. Підсумок уроку

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

— Напишіть твір-роздум на тему «Чого Василько недовчив, Василь не зрозуміє»

 

 

 

 

Матеріал до уроку

О. Орач "Ким бути?"

 

Той хоче бути космонавтом,
Той капітаном хоче буть...
Я теж подумав: ким же стати,
Яку в житті обрати путь?
Звичайно, лікарем би добре...
Або артистом - слава й честь!..
Чи прикордонником хоробрим. -
Наказ: "Назад - ні кроку!" -
Єсть!!!"
А можна б інженером стати,
Учителем - дітей учить.
Складним наукам научити,
І головній науці - жить.
Професій безліч е цікавих,
Але свою вгадати як -
Щоб добре діло й добра слава?
І я собі міркую так:
Потрібно лікувать хвороби
Й водити в космос кораблі,
Та я ж із роду хліборобів,
Весь родовід мій - од землі,
Степ перейти - життя прожити,
То не такі прості слова.
Життя утворено від жита,
Бо хліб усьому голова.

А. Костецький«Головна професія»

 

 

 Спитай у тата і у мами, 
Які професії у них. 
Професій різних є чимало, 
Сповна їх вистачить на всіх! 
Та є одна поміж професій, 
Якої вчаться всі в житті. 
Вона для кожного найперша, 
Якої вчитимешся й ти! 
Учитель, лікар чи геолог, 
Письменник, слюсар чи кресляр — 
Всі називають головною 
Одну професію — школяр! 
Бо всім відомо, що без школи, 
Без знань, що мусиш там набуть, 
Не станеш у житті ніколи 
Тим, ким в дитинстві мрієш буть! 

 

 

Урок 16

Тема. Буду я природі другом

 

    Мета. Розширити читацькі інтереси школярів, ознайомлюючи з творами про природу.

               Розвивати уміння уважно слухати – розуміти читання вчителя та навички   правильного свідомого читання; збагачувати  словниковий запас учнів,

                Виховувати любов  і бережливе ставлення до

               природи, чуйність і доброту.

   Обладнання : виставка книжок за темою; дитячі малюнки за темою до творів;

               Найкраще: Позакласне читання для учнів 2 класу/  Упоряд. А.І.Мовчун,

               роздатковий матеріал

 

 

Хід уроку

І. Організація класу.

    - З давніх пір і по нині

    Кажуть всі в Україні:

    «Здоровенькі були!»

    Привітайтесь і ви.

 

ІІ.  Повідомлення теми та мети уроку.

Наш дивний світ –

такий, як казка.

Тож бережи його, будь ласка.

  - Прочитайте записану на дошці тему уроку. Перед вами павутинка зі складів. Поєднуючи їх, прочитайте слова, що стануть темою нашого уроку.

      Бу                      я                  ро                      дру

               ду                   при                   ді                          гом

 

                         ( Буду я природі другом )

 

  • Як ви розумієте ці слова?

    Шановні друзі! Сьогоднішня наша зустріч носить пізнавальний характер. Ми будемо читати твори про природу. І, сподіваюсь, ще більше переконаємось, що ми природі не сусіди, ми – часточка природи, і від знань про неї і бережливого ставлення залежить і наше щасливе життя.

  Етап проектування

- Діти, що кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку?

 

ІІІ. Актуалізація читацького досвіду школярів.

   1. Робота з виставкою книжок

  - Чи відповідають темі представлені на виставці книжки?

  - Книжки яких авторів представлені на виставці?

  - Твори яких авторів ви вже читали?

  - Які назви мають книжки? ( За завданням учителя учні вчаться самостійно визначати зовнішні показники змісту кожної книжки ( заголовок, автор, ілюстрації), вибирати потрібну книжку за окресленими показниками, співвідносити їх і на основі цього робити загальний висновок про тематику, зміст, характер, кількість уміщених у книжці творів. Така діяльність сприяє швидшому входженню дитини в текст, який вона буде читати самостійно).

   2. Розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до теми

 

 3. Розчитування (діти промовляють чистомовку)

Ло – ло – ло – я люблю своє село.

Чі – чі -  чі – зветься воно Княжичі.

Си – си – си – є зелені в нас ліси.

Бе- бе- бе – є  і небо голубе.

Хи –хи –хи – ми маленькі дітлахи.

емо – емо – емо – ми природу збережемо.

 

ІУ. Активізація читацького мислення

Читання та обговорення творів по темі.

 1. Вірш Петра Сотниченка «Вмійте природу любити».

  • До чого нас закликає автор?
  • Що кожен з вас може зробити для збереження природи?

 2. Розповідь вчителя про Лідію Компанієць та читання її поезій.

    Народилася Лідія Компанієць у селі Новогригорівці Запорізької області. Її батьки працювали позмінно на залізниці, тому не могли приділяти дітям належної уваги. І Ліду та двох її братиків відвезли на виховання до бабусі в село Астраханку на Мелітопольщині. Мала Лідія дуже любила бабусину хату з вишиваними рушниками, з долівкою, встеленою запашними травами. Там дівчинка росла, там і пішла в школу. У десять років пробувала складати вірші і записувала їх у потаємний зошит. Старші  брати Лідочки видавали домашній рукописний журнал. Вони з радістю вміщували туди сестриччині поезії. Вже тоді дівчинка мріяла працювати в газеті.

   Мрія Лідії Олександрівни здійснилась. Вона працювала в редакції різних газет. Писала вірші, оповідання, статті і навіть сценарії. За її сценаріями на Київський кіностудії імені

О.Довженка поставлені фільми «Доля Марини», «Коли співають солов’ї », «Літа дівочі».

Л. Компанієць належить також сценарій мультфільму «Чому втекло кошеня».

Вірш  «Бідолаха»

  • Чому вірш має таку назву?
  • Прочитайте, як дівчинка звертається до маленької пташки. З якою інтонацією ми будемо читати ці слова?
  • Доведіть, що герой вірша любить і береже природу.
  • Давайте разом спробуємо відгадати анаграми

РОВОНА     ЦЯНИСИ    ГОБЕЦЬРО     РОКАСО     ТЕЛДЯ       ТІЛАСВКА

Ворона            синиця         горобець             сорока          дятел           ластівка

 -    Яка пташка зайва в цьому рядочку? Чому?

 -    Молодці, а як ми з вами можемо допомогти цим пташкам взимку?

   3   Гра «Склади прислів’я ».

      На картках написані слова, з яких, розставивши у певному порядку, діти повинні скласти прислів’я і прочитати його.

                     багато  Де   там немає  пташок,    комашок.

                     Де багато пташок – там немає комашок

     4  Гра «Хто більше?»

       Учитель називає птаха, а діти повинні за його назвою пригадати лічилку, скоромовку, казку, пісеньку, народну прикмету тощо.

       Качка –       Українська народна казка «Кривенька качечка».

       Сорока -     Хитру  сороку спіймати морока,

                           А на сорок сорок – сорок морок.

       Журавель – Краще синиця в руці, ніж журавель в небі.

                            Українська народна казка «Лисиця та Журавель»

       Гуси –         Дикі гуси відлітають – кінець бабиного літа.

 

5 Вірш  «У красу небачену, у казку»

Словесне малювання картин, які викликав цей вірш.

Робота над виразністю читання.

Читання віршів учнями.

Завдання на уважність.

 

 З яких віршів рядки? З’єднай.

 

Ми човном верталися в село

У ясну, безвітряну погоду…                            « Вмійте природу любити»

 

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.                                 «Бідолаха»

 

 Я взяла його до рук,

В нього серце – тук – тук – тук!                      «У красу небачену, у казку…»

 

Фізкультхвилинка.

 

                      Руки вгору! Погойдали –

                      Це – дерева в лісі.

                      Опустили і стріпнули –

                      Збив росичку вітер.

                      Руки в сторони, змахнули –

                      Летимо, мов птахи,

                      Приземлились, відпочили –

                      Руки – крила склали.

 

3. Секрети читача.

   Сьогодні на уроці ви вже чули нове для вас слово «сценарій» Ознайомлення дітей з поняттям «сценарій» - це літературний твір, за яким знімають фільми ( кіносценарій). А є ще сценарії, за якими ставлять спектаклі, проводять святкові заходи. ( Слово «сценарій» заздалегідь подається на дошці, діти кілька разів читають і промовляють його для кращого запам’ятовування).

4. Читання п’єси – казки «Лісовий народець» Анатолія Давидова.

 Щоб вам  був зрозумілий зміст цієї п’єси – казки, проведемо словникову роботу.

Словникова робота.

Хащі – густий, непрохідний ліс.

Сопілочка – український народний духовий музичний інструмент з дерева або очерету, що

                     має форму порожнистої трубочки з отворами.

Юннати –   юні дослідники природи.

Розпач      почуття безнадії, відчай.

5. Роздуми над прочитаним

 -    Хто з персонажів вам сподобався? Чому?

  • Як звали казкового хлопчика – лісовичка?
  • Хто його помічники?
  • Знайдіть опис лісових помічників.
  • За допомогою чого він збирає своїх помічників?
  • Хто прийшов у гості до лісовичка?
  • Яку обіцянку дали юннати Озивайку?
  • Що цікавого зі світу природи розповів автор?
  • Чого навчає нас ця казка?
  •  

6. Читання п’єси – казки в особах

Визначення головної думки.

  • Чого вчить нас казка?
  • Чому потрібно берегти природу?

 

7. Встанови порядок подій.

а) Петько Чебрець привів юннатів.

 б) Будемо дбайливо охороняти ліс.

в) Давненько не збирав я своїх помічників.

 

8. Інсценізація зустрічі хлопчика з юннатами.

9. Хорове читання вірша ( записаного на дошці або плакаті)

                         Я зірвав квітку –

                         І вона загинула.

                         Я спіймав метелика –

                         І він умер у мене на долоньці,

                         І тоді я зрозумів,

                         Що торкнутися цієї краси

                         Можна тільки серцем.

- Що зрозумів хлопчик?

- Прочитати рядки вірша, де про це сказано.

На дошці вивішується «сонечко» з промінцями і хмарки навколо.

Мозкова атака

  • А зараз перевіримо свої знання. На уроці ми познайомились з творами різного жанру, якими саме? Давайте пригадаємо авторів віршів і п’єси – казки.
  • До вашої уваги вікторина за прочитаним. Щоб розігнати «хмарки» від сонечка вам потрібно дати  відповіді на питання, які записані на них. Ваші правильні відповіді стануть ще й розв’язком кросворду ( Діти знімають хмарки, читають питання і записують відповіді).

 

 

 

 

     2

1

п

 

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

 

 

3

 

 

 

и

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

р

 

 

 

                                       5

о

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       6

д

 

 

 

 

7

 

 

 

а

 

 

 

 

 

  1. Хто потрапив у біду в вірші Лідії Компанієць «Бідолаха»? ( Птах)
  2. Яке слово в темі нашого уроку закрила хмарка? ( Другом )
  3. Які птахи згадуються у вірші Лідії Компанієць «У красу небачену, у казку..» ( Гуси)
  4. Як називається літературний твір за яким знімають фільм? ( Сценарій )
  5. Як звали хлопчика – лісовичка з п’єси - казки Анатолія Давидова «Лісовий народець»? ( Озивайко)
  6. Листя якого дерева вінчає голову казкового хлопчика – лісовичка ? ( Дуба)
  7. Хто прийшов у гості до Озивайка? ( Юннати )

 

  • Діти, давайте перерахуємо ті якості, якими наділена людина, яка любить і бережно ставиться до природи. Вчитель або діти записують ці якості на промінчиках: любов, доброта, ніжність, увага, співчуття, повага.
  • Які позитивні якості виховуються у вас під дією променів цього сонечка?

 

     Урок 17

Тема. Материнська свята доброта

Мета: розширити і поглибити знання учнів про значення матері в житті        людини, формувати культуру стосунків у сім’.ї Розвивати техніку читання учнів. Виховувати шанобливе ставлення до матері.

Обладнання: виставка книг, малюнків дітей на тему « Наші мами», запис пісні Н.Май « Колискова для матусі», текст казки В Сухомлинського «Ґавеня і Соловей», картинки Гави, ґавеняти та солов’я, портрет В.Сухомлинського.

                                                  Хід уроку

І. Організація класу

 Пролунав уже дзвінок

 Всіх покликав на урок.

 Тому дружно всі  сідаємо

 Працювати починаємо

ІІ. Мотивація знань учнів

 Сьогодні урок позакласного читання я хочу почати з прекрасної пісні, слова і музику якої написала Наталія Май.

( Звучить запис пісні Н. Май « Колискова для матусі»)

  • Для кого звучала колискова?(Для матусі)

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя

  • «Мама», « матуся», « мати»- яким прекрасним світлом сповнені ці слова! Вимовляючи ці слова, пригадуєш материнську усмішку, лагідність її очей, ніжність серця. Матерів мільйони. І кожна несе в серці любов, доброту.

Наш урок сьогодні присвячений матусям, ми поговоримо про материнську святу доброту.

 

ІV.Робота з виставкою книг, малюнками дітей

 Перед вами малюнки матусь, які ви підготували до уроку вдома. Подивіться, які всі мами різні і кожна намальована  з великою любов’ю.

 Все на світі починається з материнської любові і доброти. Ці почуття надихають митців на творчість. Про мам складено багато пісень, віршів, оповідань, казок тощо.

 Перед вами книжки, у яких зібрані твори відомих українських поетів про матусь.

 

V. Слухання віршів українських поетів, які діти підготували заздалегідь вдома.

 

  Гарне слово. Катерина Перелісна

 

« Мама! Мама!» - гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

« Мамо, кашки!» - кашка є.

« Мамо, чаю!» - вже наллє.

« Мамо, спатки!» - вже роздітий,

І  у ліжку, і укритий.

« Мамо, ніжку зав’яжи!»

« Мамо, казку розкажи!»

« Мама! Мама!» - гарне слово,

Тільки скажеш – все готове!

 

Помічниця. Наталя Бутук

 

Я у мами помічниця.

Мамі я допоможу:

Складу книги на полиці,

Ляльку спати положу,

На столі поприбираю,

Квіти на вікні поллю.

Тільки трошки ще пограюсь.

Потім…Завтра все зроблю.

 

Хто тебе завжди голубить…Наталія Моспан

 

Хто тебе завжди голубить?

Хто тебе так ніжно любить?

Доглядає, пестить, вчить

І з тобою кожну мить.

Хто вона така рідненька?

Це твоя матуся – ненька.

 

Все не так. Анатолій Костецький

 

Сьогодні все навкруг не так…

Чомусь задачка – не проста,

Чомусь цукерка – не солодка.

Проміння сонячне – холодне,

І навіть запахуща диня

Чомусь не пахне зовсім нині…

У чому річ?

Скажу вам прямо:

Образилась на мене мама…

Піду пробачення попрошу-

Хай знову стане все хорошим!

 

Вишиванка.Вадим Крищенко

 

Мама вишила мені

Квітами сорочку.

Квіти гарні, весняні:

-На , вдягай , синочку!

В нитці - сонце золоте,

Пелюстки багряні,

Ласка мамина цвіте

В тому вишиванні.

Вишиваночку візьму,

Швидко одягнуся,

Підійду і обніму

Я свою матусю.

 

  • Діти, сподобались вам вірші?
  • Поаплодуйте своїм товаришам!

 

VІ. Складання асоціативного куща.

На дошку вивішується сонечко з промінцями, всередині якого написано слово «мама».Вчитель пропонує дітям назвати якості своїх матусь.

  • Яка у вас матуся?

( Діти називають, вчитель записує  на дошці біля промінців)

Кохана, добра, ніжна, лагідна, красива, уважна, турботлива, працелюбна.

- Давайте разом  прочитаємо отриманні словосполучення.

 

VІІ. Фізкультхвилинка

-Підніміться.

- Закрийте очі. Уявіть перед собою свою матусю.

-Посміхніться їй!

-А тепер обніміть кріпко матусю!

-Встаньте навшпиньки і поцілуйте маму!

-Молодці! Я бачу, як всі люблять своїх мам!

 

VІІІ. Мовна розминка

 Перед тим, як розпочати читати, давайте трохи розчитаємось.

(На дошці написані склади)

МА   МО   МУ   МІ   МИ  МЕ   МЄ   МЮ  МЯ

Гра « Дощик»

Діти читають хором

  • Дощик накрапляє( читають тихо і повільно)
  • Дощик ллє( читають вголос і в нормальному темпі)
  • Злива ( голосно і швидко)
  • Дощик слабшає
  • Дощик перестав

 

ІX. Опрацювання казки  Василя Сухомлинського « Ґавеня і Соловей»

 

1. Ознайомлення з портретом і біографією В. Сухомлинського

 

(На дошку вивішується портрет письменника)

Сьогодні ми познайомимось з казкою видатного українського педагога, письменника Василя Олександровича Сухомлинського «Ґавеня і Соловей».

Василь Олександрович виховувався в сім’ї , де завжди було взаємне довір’я , повага до старших, праця.

 Коли він був дитиною і навчався у школі, де був одним з найкращих учнів, то вчися добре, старанно, любив читати, гарно малював.

 На канікулах Василь  ходив до дитячого садка,де йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, читав їм книжки, розповідав казки і проводив веселі ігри. Тому і вибрав надалі професію педагога.

 Василь Сухомлинський написав дуже багато казок, оповідань для дітей. Ми з вами вже  зустрічались з його творами раніше.

 

2. Читання казки вчителем

 

-Про кого казка?(Про ґавеня)

-Назвіть дійових осіб казки.(Ґава,ґавеня, соловей)

 

3.Словникова робота

 

Ґава

ґавеня

струмками

частувала

пролунав

удалині

солов’їного

 

3.Читання  учнями мовчки

 

 4.Аналіз змісту з елементами вибіркового читання

 

- Чому плакало ґавеня?

- Хто прилетів його заспокоювати?

- Прочитайте, що зробив Соловей, коли прилетів до ґавеняти?

- Ґавеня заспокоїлось, коли Соловей заспівав пісню?

- Що сказало ґавеня Солов’ю, коли почуло материн голос ? Прочитайте у тексті ці слова.

- Чому ґавеняті не сподобався спів Солов’я?

- Який висновок можна зробити? (Для кожної дитини голос рідної матусі самий найкращий).

 

X. Вправи на розвиток техніки читання

 

1. Гра « Не перерви ланцюжок»

Діти читають по одному реченню, намагаючись на перервати «ланцюжок».

 

2. Вправа « Вовк і заєць»

Першим починає читати Заєць. Коли він прочитає декілька слів, починає читати Вовк. Він намагається наздогнати Зайця. Гра припиняється, коли обидва учні читають одне й теж.

 

3. Гра « Хвости»

Вчитель починає читати речення, учні знаходять його у тексті і читають кінець речення.

 

XІ. Підсумок уроку

 

  • Кому був присвячений наш урок?
  • Що сподобалось на уроці?
  • Яке  значення має мати у житті кожної людини?
  • Як треба ставитися до неї?

 

Багато в світі різних слів

І гарних висловів чимало.

Та найласкавіше із них

І найгарніше слово…    (мама)

 

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

    Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, поліпшення якості знань учнів рекомендую:
- працювати над розвитком читацької культури учнів, розкриваючи їхні творчі здібності, таланти;

  • розвивати зв'язки мовлення школярів, стимулюючи саморозвиток і самовдосконалення кожного;
  • на уроках використовувати різноманітні методи і прийоми роботи: розповідь вчителя, переказ учнів, бесіда, постановка проблемних питань, самостійна робота з текстом, аналіз твору, словникова робота, ігрові моменти, інсценізація, різні види завдань творчого характеру, використання відео і фонозаписів;
  • для активізації навчальної діяльності учнів на уроці застосовувати такі форми роботи: фронтальні, групові, парні, індивідуальні;
  • здійснювати особистісно-орієнтований підхід до навчання, враховуючи індивідуальні, психологічні та вікові особливості дитини.

Отже, головне завдання уроків позакласного читання в початкових класах – виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.

 

 

 

 

Література .

1.Веселий струмочок .Хрестоматія для позакласного читання.2 клас. Х.:Вид-во»Ранок»,2010.

2.Джежелей О.В.,Коваленко О.М.,Ємець А.А.Розвиток мовлення і навчання читання:Книга для батьків.-Х.,1995.

3.Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-4 класи .К..Початкова школа,2006.

4.Народ скаже, як зав’яже: прислів,я,  приказки, загадки, скоромовки. К,: Веселка,1985.

5.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання:теорія,практика,досвід.-К.,2002.

6.Едигей В.Вчися читати, малюк!-К.:Гранд.,1995.

7.Сучасний тлумачний словник української мови.-К,:Школа,2006.

8.Джежелей О,В,Всім корисне читання про себе і вголос.-Х.,1995.

9.Савченко О, Я.Сучасний урок у початковій школі.-К.,Освіта,1995.

10.Яременко Л. Є, Весела абетка - Чернігів,1992..



 

 

 

docx
Додано
2 липня 2018
Переглядів
3452
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку