Бахмутська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №5

                                                  з профільним навчанням

                            Бахмутської міської ради Донецької області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРОБКИ УРОКІВ

з базових дисциплін за програмою допоміжної школи для учнів

4 класу загальноосвітньої школи з інклюзивним навчанням

 

Збірка для вчителів загальноосвітніх шкіл з інклюзивним навчанням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бахмут

2019

 

 

    Розробки уроків з базових дисциплін за програмою допоміжної   школи для учнів 4 класу загальноосвітньої школи з інклюзивним навчанням: Збірка для вчителів загальноосвітніх шкіл з інклюзивним навчанням.        -  Бахмут:   Інформаційно-методичний центр Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з профільним навчанням, 2019. -         с.

 

 

 

         Збірка містить плани - уроків для роботи з  дітьми з особливими освітніми потребами. Навчання здійснюється  в інтегрованій групі за моделлю часткової неповної інтеграції.

         Інтегрована група навчається за програмою допоміжної школи. Діти цієї групи мають порушення  розвитку психічних, особливо вищих пізнавальних процесів, а саме: активного сприйняття, довільної уваги і пам’яті, словесно-логічного мислення, узагальнюючої функції мови, порушення просторового сприйняття і різноманітні дефекти моторної сфери. 

        Плани - уроків розроблені з урахуванням індивідуальних освітніх потреб дітей та їх особливостей навчально-пізнавальної діяльності. 

 

 

 

 

Розглянуто на засіданні науково – методичної ради Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з профільним навчанням Бахмутської  міської ради Донецької області (протокол № 7 від 17.06.2018 р.)

 

 

 

 

 

Розробник:

 

Мащенко А.Ю., заступник директора з навчально-виховної роботи

 

 

 

 

 

 

                                                    ЗМІСТ

 

 

1. Передмова ………………………………………………………….                

 

 

2. План уроку з української мови ……………………………………

 

 

3. План уроку з російської мови ……………………………………..

 

 

4. План уроку з математики  …………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.              Передмова

       Процес навчання дітей, які мають вади розумового розвитку  повинен бути спрямований  на формування в учнів різноманітних знань, умінь і навичок, але, безумовно, під час навчання відбувається і виховання, і розвиток учнів.  Організувати навчальну діяльність на уроці з розумово відсталими дітьми дуже складно. Вчителю необхідно постійно  мобілізовувати зусилля на рішення пізнавальних завдань. Будь –який урок представляє складну діяльність вчителя та учня. Кожен етап уроку має свої специфічні вимоги. 

    Загальні дидактичні  вимоги до уроку за програмою допоміжної школи:

1. Вчитель повинен володіти навчальним предметом, методами навчання дітей з особливими освітніми потребами.
2. Урок повинен  виховувати та   розвивати.
3. На кожному уроці треба проводити корекційно - розвивальну роботу.
4. Навчальний матеріал  повинен бути научним, достовірним та доступним, пов’язаний з життям, спиратися на досвід дітей.
5. На кожному уроці потрібно постійно здійснювати індивідуально-диференційний підхід до учнів.   
6. Урок повинен відповідати вимогам сучасності.
7. Вчитель повинен дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог до уроку:

                          - проведення фізхвилинок;

               - використання дидактичного матеріалу відповідно до вимог  (розмір, колір).

 

 Спеціальні вимоги

1. Зниження темпу навчання;
2. Спрощення структури ЗУН у відповідності з психофізичними можливостями учнів;
3. Здійснення повторності при навчанні на всіх етапах та ланках уроку;
4. Максимальна опора на практичну діяльність та досвід дітей, що зумовлено конкретністю мислення;
5. Опора на розвинені здібності учнів.

 

 

        Запропоновані плани - уроків для дітей з розумовою відсталістю розроблені у відповідності  вимог до уроків за програмою допоміжної школи для загальноосвітніх шкіл з інклюзивним навчанням з урахуванням вад дітей та їх освітніх  потреб. 

        У своїх розробках уроків вчитель використовує ряд методичних прийомів, які допомагають учням більш усвідомлено засвоювати навчальний матеріал. А саме,  розчленування складного навчального матеріалу на частини, логічно завершені та пов'язані між собою, виділення головних суттєвих сторін предмета або явища і відмінність їх від другорядних, несуттєвих, відображення в мові виконуваних практичних дій, до початку, під час і після роботи, зв'язок нових дій з раніше засвоєними, варіювання матеріалу при повторюванні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                            УКРАЇНСЬКА МОВА

 

 

 

 

 

 

Тема: Дзвінкі і глухі приголосні

Мета: Розвивати вміння диференціювати дзвінкі і глухі приголосні на слух і у вимові на прикладі «Ж» - «Ш», правильно чути звук перед голосною, практично закріпити основний морфологічний принцип українського правопису – чітку вимову приголосного, залежно від наступного голосного. Розвивати увагу, пам'ять, мовленнєве чуття, фонематичне сприймання, фонематичний слух, збагачувати та уточнювати словниковий запас. Виховувати повагу до праці, дбайливе ставлення до хліба.

Обладнання: таблиця складів, “Весела абетка” Н.Забіли, українська народна казка “Вовк і хліб”, приказки.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

 1.1. Привітання.

•                   Доброго ранку! – мовлю за звичаєм.

     Доброго ранку кожному зичу я.

•                   Доброго дня вам! – людям бажаю.

І посміхаються у відповідь люди:

•                   Добрі слова ж бо для кожного любі.

1.2. Психологічна настанова

•                   Щоб цей урок минув не марно

Треба сісти рівно й гарно, разом вголос

Не базікать на уроках, всі діти

Як папуга чи сорока.

Пропоную вам вивчити нові слова, послухати, порозмовляти, поміркувати, розуміти й говорити українською мовою.

ІІ. Підготовчі вправи

•                   Послухайте, хто так співає-промовляє?

-ж-ж-ж-ж (жук)

•                   А так?

-ш-ш-ш-ш (змія, вуж)

Зверніть увагу на артикуляцію обох звуків: губи випнуті рупором, язик зігнутий “чашечкою” і піднятий до верхніх різців (зубів), легені з силою видихають повітря. Чи є різниця в артикуляції (ні). То чим же відрізняються звуки? Давайте дамо їм характеристику.

(“Ж” – приголосний, дзвінкий,     “ш” – приголосний, глухий   

Різниця полягає в наявності голосу “ж” та його відсутності у “ш”. Проконтролюйте, поклавши долоньку на горло. Працюють голосові зв’язки – ж-ж-ж. Не працюють: -ш-ш-ш.).

•                  Покличемо на допомогу “Веселу абетку”. На що схожі літери, що позначають ці звуки?

        -       Дітки, гляньте, справді Ж на жука походить?

Це тому, що, як жучок, на шести лапках ходить.

                                         (В. Кожевніков)

Три зубці буква Ш має

Та нікого не лякає.

ІІІ. Знайомство з темою

         - Здогадалися, що є темою нашого уроку?

Дзвінкі та глухі приголосні

1.     Тренувальні вправи, вимова вголос за вчителем складів, слів, речень

ша-жа жа-ша аш-аж аша-ажа

шо-жо жо-шо ош-ож ошо-ожо

шу-жу жу-шу уш-уж ушу-ужу

ши-жи жи-ши иш-иж иши-ижи

 

                             шило-жили              шипшина-жоржини

                                  шаль-жаль       шостий-жовтий

                             шапка –жабка      шити-жити

кошик-коржик

 

         Жатка жваво жито жне, жатку жнець не дожене.

         Шість школярок у шовкових хустинах пішли до школи.

 

2.     Назвати малюнки, правильно вимовляючи звуки “ж”, “ш”.

 шапка, школа, школярі, шоколад, шипшина, шофер, шатро

         книжка, стежка, журнал, жолудь, жилет.

3.     Підняти літеру, відповідно, ж або ш, почувши звуки в словах:

жоржина, шматок, кажан, шахтар, коржик, вершник, шавлія,   жук,   вуж, шабля.

4.       Актуалізація знань
   1.     Дидактична гра «Збери слівце»

  Прочитати слова, визначити, чи є в них дзвінкі «Ж» та глухі   приголосні «Ш», приклавши долоню до горла.

 ж, т, и, о (жито);  ж, т, и, и (жити);  ж, н, ц, ь, е (жнець);  ж, т, н, ц, и, я (житниця);  ж, т, к, а, а (жатка);  п, ш, н, ц, е, я (пшениця);  п, ш, н, ц, а, и, я (пашниця).

Порівняйте слова жито-жити. Вони від одного кореня. Наші пращури назвали зерно, від якого залежало життя, житом. З жита випікають смачний хліб, пряники. І в цьому слові є дзвінкий звук? (“ж”).

2.   Письмова робота

Списати вірші, підкреслити дзвінкі приголосні «Ж» зеленим олівцем, глухі «Ш»  – коричневим.

 

   Жуки дзижчать в садочку літом,

По стежці жабка плиг та плиг.

         Жоржини квітнуть жовтим цвітом,

                                    Кружляють бджоли біля їх.

 

                                   Шматок сальця шукає мишка,

                                   У нашій шафі шарудить.

                                  Як шугоне на мишку кішка!

                                 А мишка шусть у шпарку вмить.

4.3. Перевірка письмової роботи.

4.                              Робота з підручником. Читання казки “Як вовк хліб вирощував”

Зміст.   Одного разу побачив вовк в лісі мужика, що йшов поле орати, та до нього. – Я тебе з’їм. – Та я несмачний, худий, кістлявий. З’їж краще хліба. – А що таке хліб? – Спробуй. І дав шматок. Сподобалось вовкові. – А де ти його береш? – Вирощую. – Навчи й мене! – Добре. Спочатку треба поле зорати. – І буде хліб? – Ні, треба поле бороною розгладити. – І хліб їсти? – Ще ні. Треба зерно посіяти. – І хліб буде? – Який ти швидкий. Треба зерно виростити, зжати, обмолотити, на млин одвезти, муки намолоти, діжу замісити, хліб в піч посадити… - І тоді можна їсти?! – Так, тоді можна хліб їсти. Почухав вовк потилицю: “Це надто довго і важко. Але якщо ти все життя отак хліб добуваєш, то я тебе пожалію, не буду чіпати.”

5.                              Відповіді на питання за змістом казки (сумісна робота з вчителем)

•                   Чому вовк відмовився від хліба, хоча дуже смакує йому хліб?
•                   Як дістається людині хліб?
•                   Як треба відноситись до хлібороба, до хліба?
•                   Чи не розходяться у вас слова з ділом?

Люди завжди шанували і хліб, і хлібороба. Ось вам докази. (Читаємо приказки, виразно вимовляємо “ж”, “ш”, списуємо).

Хліб – усьому голова.

Хвала рукам, що пахнуть хлібом.

Лежачого хліба не буває.

Жито саме не вродиться.

І швець, і жнець, і на дуді гравець.

4.6. Перевірка письмової роботи, тлумачення змісту приказок.

V. Підсумок уроку

•                   Які звуки розрізняли?
•                   Про що дізнались?
•                   Чи сподобався урок?
•                   Чим?

Дякую за співпрацю. Закінчимо урок посмішкою.

VІ. Домашнє завдання

Скласти речення з поданими словами.

Стежка, школярі, книжка, жито, жолуді, шипшина.

 

РУССКИЙ ЯЗЫК

 

Тема: Имя существительное (Слова, обозначающие названия предметов и явлений).

Лексическая тема:  Хлеб – всему голова.

Цель: Развивать умение различать слова, обозначающие названия предметов и явлений – имя существительное, ставить к ним вопросы Кто? или Что? Закрепить понятие одушевлённые и неодушевлённые, развивать фонематический слух, внимание, мышление, обогащать словарь на материале темы, воспитывать бережное отношение к хлебу, формировать позитивную жизненную компетенцию.

Оборудование: Ребусы, раздаточный материал, фишки, таблицы, дидактический материал, загадка, пособие С.Ф. Иваненко стр. 72.

 

ХОД  УРОКА

 

1. Организационный момент

      1.1. Психологическая установка

- Вы у меня какие?

- Умные, старательные, любознательные, самые лучшие!

- Правильно. Теперь порадуйте меня хорошо выполненным домашним заданием.

 

         ІІ. Проверка домашнего задания

• Что было задано?  -- Ребусы «Прочти словечко»

 

 

 

 

Прочитать слова, используя первую букву каждой картинки, найти слова, состоящие из одного слога, двух, трёх слогов, объяснить правила переноса каждого из них.

 

 

ТРУД

3.        Новая тема

       3.1. Прослушивание стихотворения А.Барто «Слова, слова...».

                       Всему название дано –

   И зверю, и предмету,

   Вещей вокруг полным-полно,

   А безымянных – нету!

   И всё, что может видеть глаз

   Над нами и под нами,

   И всё, что в памяти у нас –

   Означено словами.

 

• Посмотрите вокруг, может, Вы найдёте предмет без имени?
• Что это? (парта, стол, стул, доска)
• Кто это? (Люда, учитель, Петя, кошка)
• Заметили, что вопросы разные? Кто? к живым, одушевлённым, а что? – к неживым, неодушевлённым предметам. Всё это имена существительные. Скажем хором: ИМЕНА СУЩЕСТВИТЕЛЬНЫЕ.

Тема нашего сегодняшнего урока – Имя существительное.

 

4.        Актуализация опорных знаний

4.1.  Дидактическая игра «Волшебный мешочек»

• «Волшебный мешочек» припас для нас сюрпризы. Достаём и называем предметы, которые в нём лежат, ставим к ним вопросы. Что это? (бублики, баранки, булки, сухари, печенье, пряники).
• Как назвать это одним словом?    – Хлеб.
• Какой вопрос я всё время ставила, дети?  – Что?
• Какая это часть речи?            – Имя существительное.

 

2.                                                                                            Загадка

        Солнышко на столе, где твои корни?

        В земле.

       Славься пшеничное солнышко,

       Выросшее из зёрнышка!

(Дети отгадывают загадку, ответ – хлеб).

3.                  Работа с пословицами. Трактовка смысла пословиц

•                                                   Хлеб – всему голова.
•                                                   Без труда хлеб не родится никогда.
  4.                                                                Списывание пословиц

 

4.5.        Игра «Собери словечко» – составление слов из букв (карточки).              (Учитель напоминает, что красные буквы – гласные, синие – согласные).

 Х, Л, Б (Е) – ХЛЕБ;

 Б, Б, Л, К (У, И) – БУБЛИК;

 М, К (У, А) – МУКА;

 П, К, Р, Ь (Е, А) – ПЕКАРЬ;

 П, Ш, Н, Ц (Е, И, А) – ПШЕНИЦА;

 П, Л, С, К (О, О, О) – КОЛОСОК.

 Среди собранных слов находят слово, отвечающее на вопрос Кто?, уточняют, почему, определяют часть речи.

 

V. Закрепление знаний

• Ребята, Фея сказок оставила нам подарок. У вас лежат карточки с номерами. Нужно цепочку соединить, получится сказка. Читает первый номер, затем по порядку.

1. Мама дала Вове хлеба с маслом. Масло Вова слизал, корочку сгрыз. Из мякиша человечка сделал.
2. Поиграл и в окошко выбросил. Человечек упал и ушибся. Вове кулаком погрозил: «Погоди у меня».
3. Послала мама Вову за хлебом. А продавец не дала – человечек пожаловался.
4. Пошел Вова к пекарю. И пекарь поругал: «Это ты хлебом кидаешься? Иди муку проси на заводе-элеваторе, тогда напеку».
5. Рабочие муки не дали. Мякиш и здесь раньше Вовы побывал. Послали Вову за зерном.
6. В поле бегал Мякиш и показывал всем свою ножку. А комбайнер Вову не ругал: «Иди, нам помощник нужен».
7. Подсадил Вову на комбайн, показал, как солому откидывать. Некогда было передохнуть. Солома рекой течет.
8. А солнце печет, рубашка к спине прилипла. Пришел обед. Слез Вова на землю. Руки болят, есть хочется.
9. Дал комбайнер Вове булку. Вова поискал Мякиша. А его нигде не было. Будто под хлебную корочку спрятался.

 - Что хотела сказать нам Фея?  - К хлебу надо относиться бережно.

 

VI. Заключительная часть

6.1. Работа с картинками

Рассмотреть серию картинок (работа в поле, на элеваторе, выпечка хлеба, булочная). Беседа по содержанию.  Вывод: чтобы хлеб пришел на стол надо много потрудиться.

 

2.      Чтение хором стихотворения «Рожь золотая», нахождение имён существительных

 

Ветерок спросил, пролетая:

• Отчего ты, рожь, золотая?

А в ответ колоски шелестят:

                                         -  Золотые руки растят.

 

3.                                                                                Работа над словарём

Золотые руки – трудолюбивые.

Золотая рожь – желтая, как золото.

Нива – это пшеничное поле.

 

4.                                       Подведение итогов

 

5.                                                                                Домашнее задание

Научиться правильно и быстро произносить скороговорку.

 Бублик, баранку, батон и буханку пекарь из теста испёк спозаранку. (на карточках).

 

 

 

МАТЕМАТИКА

 

Тема: Одиниці виміру довжини: сантиметр (см), метр (м)

Мета: Розвивати вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, узагальнювати, знаходити причино-наслідкові зв’язки, розвивати вміння працювати за зразком і вказівками вчителя, розвивати вміння контролювати проміжні і кінцеві результати. Розвивати логічне мислення, увагу, пам'ять, збагачувати словник на матеріалі теми. Розвивати дрібну моторику. Виховувати самостійність, прищеплювати охайність, взаємоповагу.

 

Обладнання: картки, математичне лото, лінійка, рулетка, метр, сантиметрова стрічка, схема задачі.

 

 

Хід уроку

 

І. Підготовча частина

 

1.1. Організаційний момент. привітання

 

1.2. Психологічна настанова

- Уроки бувають різні: довгі й короткі, цікаві й не дуже, сумні й веселі. Я хочу, щоб у нас був добрий урок. Запрошую вас до співпраці.

Розглянемо малюнок.

•                            Чим займається ця людина?  
•                            Так, шиє одяг. Це кравчиня.
•                            А що в неї в руках? Це вимірювальна стрічка. (Демонстрація стрічки)
•                            Для чого? (Для того, щоб знати, яку кількість тканини відрізати).

 

 1.3. Повідомлення теми уроку

•                                        Ми сьогодні будемо вчити одиниці виміру.

Нам треба знати: одиниці виміру – сантиметр, метр.

Треба вміти: співвідносити (порівнювати) ці одиниці, розв’язувати задачі з використанням одиниць виміру.

 

 

 

 

ІІ. Основна частина

 

2.1. Порівняння між собою (практичне) лінійки, дерев’яного метра, рулетки. Розмірковування, яким предметом що вимірюється

 

2.2. Логопедична хвилина

Правильне вимовляння по складах слів метр, сантиметр.

 

2.3. Каліграфічна хвилина

Запис скорочених мір виміру з числами: 3 см, 15 см, 20 см, 25 см, 90 см; 80м, 520 м, 730 м, 980 м (математичне лото). 

 

 

ІІІ. Актуалізація знань

 

3.1. Вимірювання довжини стола лінійкою, потім метром

Розглянути ділення лінійки, метра.

•                                        Довжина лінійки? (30 см).
•                                        Довжина метра? (100 см).

Отже, один метр дорівнює 100 см.

 

3.2. Перевести сантиметри в метри (разом з вчителем)

100 см = 1 м	150 см = 1 м 50 см
200 см = ?	320 см = ?
300 см = ?	390 см = ?
700 см = ?	750 см = ?

 

 

 

 

 

 

3.                                                       Розв’язати приклади

25 см + 15 см	76 м – 18 м
86 см – 39 см	48 м + 32 м
100 см – 25 см	56 м – 25 м
48 см + 16 см	90 м + 40 м

 

 

 

 

 

 

IV. Закріплення знань

 

4.1. Практичне завдання

Виміряти довжину книжки та дошки і скласти задачу за схемою.

 

•                           
•                           
•                           
•                          Довжина книжки … см
•                          Довжина дошки … м … см

Примітка. Що треба зробити для обчислення? (перевести метри в сантиметри).

 

4.2. Увага! Цікавий предмет – рулетка

Вона теж поділена на сантиметри (маленькі рисочки), але є ділення на метри (великі рисочки).

Яка довжина нашої рулетки? (5 метрів або 500 см). Давайте виміряємо довжину та ширину класної кімнати і знайдемо її периметр.

 

V. Заключна частина

 

5.1. Геометричний матеріал. Креслення відрізків різної довжини на дошці і в зошитах

 

5.2. Підведення підсумків

 

5.3. Домашнє завдання

Приклади №35 на сторінці 42.

Виміряти довжину і ширину письмового столу.