Розробки уроків з образотворчого мистецтва для 6 класу

Жанри образотворчого мистецтва. Класифікація жанрів в образотворчому мистецтві. Сприймання мистецтв.

Мета:

Навчальна: дати поняття про мистецтво та його види; сформувати уявлення про образотворче мистецтво, його види та жанри, походження перших творів, зародження графіки, живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну; визначити специфічні засоби виразності в кожному із видів образотворчого мистецтва.

Розвивальна: розвивати творче мислення.

Виховна: виховувати інтерес до роботи дизайнера, художника скульптора.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: Олівець, гумка, кулькові ручки, фарби, кольорові олівці.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми поговоримо з вами про походження образотворчого мистецтва, з’ясуємо які ще є види мистецтва і чим вони різняться.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Мистецтво – частина духовної культури, характерною особливістю якої є образне (художнє) зображення життя.

Образотворче мистецтво – (образ творити)це реальне або фантастичне відображення дійсності в зримих художніх образах. Залежно від того, як, з якого матеріалу, якою технікою виконано твір, розрізняють такі види образотворчого мистецтва: живопис, графіка, скульптура, декоративно-прикладне мистецтво, дизайн.

 Мистецтво виникло разом з іншими видами первісної культури в період становлення первісної людини як соціальної істоти. Найдавніші художні твори – відбитки людської руки, малюнки звірів. Пізніше на наскальних малюнках зображали звірів, сцени полювання. Отже, найдавнішим видом мистецтва вважають графіку. Живопис уперше з’явився близько 40 тисяч років тому, на стінах печер – печерний живопис. Перші скульптурні твори також належать до первісного мистецтва. Ще у первісних людей з’явилася потреба прикрашати свій одяг, речі, якими вони користувалися. Саме тоді, з’являється декоративно-прикладне  мистецтво. А вже у 19 столітті зароджується комплексне проектування предметного середовища, тобто становлення нового виду мистецтва – дизайну.

А тепер приступимо до творчого завдання.

ІV. Творче завдання:

Створення асоціативної композиції «Малюнки первісних людей».

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Опитування:

VІ. Домашнє завдання.

На наступний урок принести: альбом, простий олівець, гумку, точилку.

Як в образотворчому мистецтві з’явилися жанри. Виникнення розподілу жанрів у мистецтві та їх академічна ієрархія              Створення композиції на вільну тему в одному із жанрів за вибором учнів

Мета:

навчальна: ознайомити учнів з історією виникнення основних жанрів образотворчого мистецтва (анімалістичного та пейзажного), поглиблю­вати знання учнів про кожний із цих жанрів, навчати розрізняти жанри образотворчого мистецтва;

розвивальна: розвивати спостережливість учнів, уміння аналізувати твори мистецтва, формулювати власні думки, робити висновки;

виховна: прищеплювати учням зацікавленість історією виникнення жанрів образотворчого мистецтва та спогляданням творів образотворчого мистецтва.

Матеріали та інструменти: прості олівці, акварель, пензлі, ємності з водою, аркуші паперу, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

Які існують види образотворчого мистецтва?

Які засоби виразності різних видів мистецтва ви знаєте?

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні я пропоную вам відвідати музей — тільки віртуальний, познайомитися з творчістю художників і з’ясувати, завдяки чому існує таке розмаїття форм відображення життя в мистецтві.

4. Викладення нового матеріалу

Жанр — в образотворчому мистецтві історично сформований, усталений різновид художніх творів, зображення яких мають свій характер, зміст та форму відповідно до певної теми. 

Завітаймо до віртуального музею, пройдемося його залами, які розкриють нам таємниці різних жанрів мистецтва.

Зала перша. Анімалістичний жанр

Зала друга. Пейзажний жанр

5. Самостійна практична робота учнів

Завдання № 1. Створити монохромний пейзаж, використовуючи акварель.

Завдання № 2. Створити уявний пейзаж. Графічна робота.

Завдання № 3. Намалювати улюблену тваринку.

6. Актуалізація набутих знань

7. Підбиття підсумків уроку

Новаторство в мистецтві. Традиційний (академічний) розподіл на жанри. Абстракціонізм.              Створення абстрактної композиції

Мета: продовжити знайомство з графікою як одним із видів образотворчого мистецтва; учити застосовувати знання в практичній діяльності, свідомо користуватися різними художніми техніками та матеріалами для виконання творчих робіт; формувати творче мислення, уміння аналізувати; виховувати любов і цікавість до творів образотворчого мистецтва

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: для вчителя — репродукції картин, відеоряд гравюр, плакат «Вправи на різні типи ліній»; для учнів — альбом, графічні матеріали, гумка.

ХІД УРОКУ

I. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Опитування.
Назвіть види образотворчого мистецтва.
Які засоби виразності живопису, скульптури, графіки ви знаєте?

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.
Ми продовжуємо мандрувати по видах образотворчого мистецтва. І сьогодні я вас знову запрошую до країни під назвою «Графіка».

Графіка — це один із видів образотворчого мистецтва, основою якого є малюнок. Із творами графіки ми зустрічаємося скрізь. Вони є в газетах, книгах, рекламах, у музеях, на виставках.

IV. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.
За призначенням графіка поділяється на такі види: станкова (від слова «станок» — мольберт, на який ставиться холст), книжкова (оформлення та ілюстрування друкарської продукції), прикладно (етикетки, марки, запрошення, реклами, листівки) та плакатна.
До станкової графіки належать малюнки та композиції, виконані олівцем або іншими графічними матеріалами в одному екземплярі.

Гравюра — значно складніший вид графіки, ніж малюнок. Є багато її різновидів. Основні — це гравюра на дереві (ксилографія), моталі (офорт), камені (літографія), лінолеумі (ліногравюра).

Естамп — це відбиток з авторської друкарської форми.

V. Практична діяльність учнів

Підготовчі вправи. 1
Учні виконують вправи на різні типи ліній  на зворотному боці аркуша паперу.

Практична робота.
Учитель демонструє учням зразки композицій і доводить, що за допомогою графічних матеріалів та засобів виразності графіки можна передати свої враження, настрій.

Учні виконують абстрактну композицію й дають назву своїй творчій роботі.

VI. Завершення уроку
Використовуючи «авторське крісло», учні демонструють і захищають свої роботи.
Учитель підводить підсумки — оцінює діяльність учнів на уроці.

VII. Домашнє завдання

 

 

 

 

Анімалістичний жанр. Періоди популярності анімалістичного жанру в різні часи. Зображення улюбленої тварини

Мета: познайомити з анімалістичним жанром, історією його виникнення і       розвитку, особливостями зображення тварин у різні епохи; формувати композиційні уміння відтворювати рівновагу, цілісність, знаходити ритм; розвивати інтерес до творчості художників-анімалістів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Техніка виконання: графіка.

Обладнання: для вчителя – репродукції творів художників-анімалістів, фотографії із зображенням тварин, птахів, творчі роботи учнів, комп’ютер; для учнів – альбом , простий олівець, резинка, кольорові олівці, фломастери.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

    Бесіда.

   Які жанри графіки ви знаєте?

   Ми з вами дуже любимо тварин. У декого дома живуть свійські тварини, дехто мріє про них. Ми називаємо тварин братами нашими молодшими. А чому?

ІІІ. Повідомлення теми уроку

ІV. Пояснення нового матеріалу

   Розповідь учителя

   Тваринний світ не залишає байдужою кожну людину, особливо художника-анімаліста. Він повинен любити природу, її творіння, уміти спостерігати за ними.

   А чи відомо вам, що зображення тварин є найдревнішим жанром в образотворчому мистецтві? Цей жанр називається анімалістичним (від французького «тварина»). А художників, що малюють тварин, відповідно називають анімалістами.

V. Розвиваюча гра

   «Півник, котик»

VІ. Практична робота

   Виконувати практичну роботу ви будете графічними засобами. Домінуючу роль у роботі відіграватиме лінія, й від того, як вона буде проведена, залежатиме й краса вашого рисунка. Тобто лінія теж може бути живою, пластичною.

   Педагог поетапно зображає тварин, птахів на дошці. А також під час роботи допомагає вирішити проблемні ситуації, які виникають у дітей.

VII. Закріплення нових знань і вмінь

    Опитування

   Як називається жанр образотворчого мистецтва, що зображує тварин?

   Чому анімалістичний жанр вважається найдревнішим?

   Як називаються художники, які зображують тварин?

   Що значили тварини для первісних людей?

   Який національний символ у нашій країні?

VIII. Підсумок уроку

   Заключне слово вчителя.

   Отже, ми з’ясували, що малювання тварин має довгу й цікаву історію.  А також навчилися виконувати їх ескізи.

 

 

 

Зображення тварин. Особливості зображення тварин. Начерк. Створення начерку тварини, що рухається

Мета:                           - навчальна: ознайомити учнів з анімалістичним жанром, професією художника-анімаліста, формувати композиційні вміння відтворювати рівновагу, цілісність, вміння передавати характерні риси тварин, особливості форми їхнього тіла, пропорції частин тіла;              - розвиваюча: розвивати  відчуття ритму, гармонії, інтерес до творчості художників-анімалістів, спостережливість, концентрацію уваги;                                                       

           -виховна: виховувати  любов до оточуючої природи, повагу і розуміння культури інших народів.

Тип уроку: комбінований.

Наочність та обладнання: мультфільм «Орігамі», відеоряд світлин робіт скульпторів-анімалістів (В. Ватагін «Мавпа», П. Клодт «Кінь з лошам», І. Єфімов «Лань з дитинчам») , схеми із зображенням скелетів птахів, тварин і людини, схема послідовної побудови зайця-біляка; для учнів – альбом, простий олівець, гумка, гуаш, пензлі, серветка.

     Хід уроку

І. Організаційний етап.         

Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.     

  Сьогодні ми познайомимося з одним дуже різноманітним жанром образотворчого мистецтва – анімалістичним і творчістю багатьох художників і скульпторів-анімалістів й самі спробуємо свої сили в ролі художника-анімаліста, використовуючи знання, отримані на уроках образотворчого мистецтва і зоології.                                                                           

ІІІ. Актуалізація мистецького досвіду, опорних знань учнів. 

Які ви знаєте жанри образотворчого мистецтва?

ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Пропоную переглянути мультфільм в техніці орігамі. Зверніть увагу не лише на зміст мультфільму, а й на те, які жанри використані у цьому фрагменті.                                                          

V. Подача нового матеріалу.       

 Розповідь учителя.        

 Художники-анімалісти вивчають тварин із записником і олівцем у руках, роблять багато малюнків з натури і начерки. Це розвиває спостережливість, швидкість рук, вміння точно схоплювати головне і відкидати другорядне.                                                                                                   - Який є найкращий спосіб фіксації спостережень за тваринами? (Начерк).             

 Так, довготривала праця починається з начерку. Це – початкова стадія творчої праці.

Робота над формуванням навичок і вмінь      

Послідовність роботи над начерком  

VІ. Практична робота.          

Учні виконують начерк.     

Учитель показує на дошці варіанти композиції у різних форматах.

 VІІ. Узагальнення, систематизація знань.       

VІІІ. Підсумок уроку.          Учитель аналізує роботи учнів, у заключному слові відзначає особливості начерку.

ІХ. Домашнє завдання.        

Виконати замальовки з натури собаки або кішки. До наступного уроку підготувати пластилін, солоне тісто, стек, серветку.

 

 

Анімалістика в скульптурі. Особливості анімалістичного жанру в скульптурі. Етапи створення скульптури тваринки. Створення скульптури тваринки як приклад малої пластики

Мета:

навчальна: розширювати знання учнів про анімалістичний жанр, на­вчати виконувати скульптурне зображення тварини; розвивальна:  розвивати вміння насолоджуватися спогляданням творів образотворчого мистецтва, аналізувати їх, формувати естетичні почут­тя, смак, активізувати ініціативу й творчу уяву учнів; виховна: прищеплювати любов до тварин, дбайливе ставлення до них, зацікавленість творами образотворчого мистецтва.

Матеріали та інструменти: пластилін (глина), дощечки для ліплення, стеки, серветки для витирання рук, клейонки.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань

Що називається скульптурою?

Із яких матеріалів виготовляється скульптура?

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні ми спробуємо створити скульптуру улюбленої тварини.

4. Викладення нового матеріалу

Фігури тварин зу­стрічаються у творчості майже всіх народів світу.

Слово скульптура ввели в обіг римляни, воно означає вирізати, висікати. Вам вже ві­домо, що за формою зо­браження розрізнюють круглу скульптуру (сприймається зі всіх сторін) та рельєф (скульпту­ра на площині).

Станкова скульптура також на­лежить до круглої скульптури — це скульптура, що близька до реаль­них розмірів тварини, автономна і не вимагає зв’язку з інтер’єром.

Монументально-декоративна скульптура — це статуї на фронто­нах та твори, призначені для парків і скверів, декорування фонтанів та ін.

5. Інструктаж

Послідовність дій

6. Самостійна практична робота учнів

Завдання. Створіть скульптуру тваринки (дрібну пластику) на вибір: вола, вівці, кози, теляти, собаки, кота, віслюка, слоненяти.

Послідовність виконання роботи

7. Актуалізація набутих знань

8. Підбиття підсумків уроку

Деталь, подрібненість. Цілісні і подрібнені форми. Створення рельєфної композиції

Мета уроку: усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ; бережливе ставлення до природи, людей, самого себе;

виявлення естетичного ставлення до мистецтва, світу в різних сферах діяльності людини;

ознайомити учнів із скульптурою,  видами скульптури; формувати в учнів основні поняття про об’єм, пластику, форму, фактуру; удосконалювати техніку роботи з пластиліном; розвивати дрібну моторику пальців рук, творчі здібності. Виховувати в учнів акуратність під час роботи з матеріалами, дбайливе ставлення до роботи;

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організація уваги учнів на уроці та проголошення теми уроку.

 Мотивація навчальної діяльності .

2. Актуалізація набутого навчального матеріалу учнями.

Вікторина « Види мистецтва».

3. Виклад вчителем нового матеріалу.

   Рельєфне зображення, як графіку і живопис, роздивляються з одного боку. Скульптор вирізує чи наліплює зображення на певну площину, тому таке зображення ще називають об’ємною картиною.

 Розрізняють такі види рельєфу:

• горельєф, якщо рельєф виступає над площиною більше, ніж наполовину;
• барельєф, якщо рельєф виступає менше, ніж наполовину;
• контррельєф, якщо контррельєф заглиблений у площину.

       4. Самостійна практична діяльність учнів.

Бесіда з техніки безпеки.

Інструктаж поетапності виконання практичного завдання: створення  тварини для декоративного оформлення павільйону зоопарку.

  Послідовність виконання роботи

     Практична діяльність учнів (всі отримують листочки: демонстраційний матеріал і послідовність ліплення).

Індивідуальна робота за творчим завданням − виконання практичного завдання (вчитель у процесі самостійної практичної діяльності учнів здійснює індивідуальне консультування та стимулювання творчої ініціативи школярів).

5. Підсумок уроку, рефлексія.

Перевірка робіт учнів, оцінювання та аналіз. Демонстрування кращих робіт.

Узагальнення, площинність. Площинний і глибинно-просторовий способи зображення. Створення площинної композиції використовуючи різні фактури

Мета уроку: розглянути поняття «узагальнення» та «площинність» в образотворчому мистецтві; розвивати навики створення узагальненого образу та аналізу твору образотворчого мистецтва; розвивати спостережливість, уміння аналізувати. узагальнювати; виховувати інтерес до образотворчого мистецтва та зацікавленість у власній творчій діяльності.

Тип уроку: комбінований урок

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Чим узагальнено-площинна композиція відрізняється від глибинно-просторової композиції?

Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці, тема якого…

ІV. Вивчення нового

Пригадаємо!

Локальний колір – власний колір предмета.

Обумовлений колір – колір, обумовлений кольорами оточуючих предметів.

Узагальнення – це відмова митця від другорядних деталей, зберігаючи виразність форми, виділяючи основне, типове.

Практичне завдання: перед учнями предмети (яблуко, груша, вишня, виноград, жива квітка тощо) для яких слід узагальнити форму:

        узагальніть форму предметів і зобразіть її лінійним рисунком.  

Площинність – це такий спосіб передачі зображення, коли увагу приділяють не об’єму, а обрисам предмета. такі зображення не створюють враження глибини і залишаються в площині картини.

Глибинно-просторова композиція – це композиція, створення якої передбачає передачу глибини простору. Зазвичай така композиція справляє найбільше враження на глядача.

Глибина простору - це те середовище, в якому повсякчас існує людина.

V. Формування практичних умінь та навиків

Практичне завдання: виконайте узагальнену площинну композицію за зразком 

VІ. Підсумок уроку

Виставка та оцінювання учнівських робіт

VІІ.Домашнє завдання:

Виконати узагальнено-площинну композицію (використовуючи фактуру крапочками, прямими чи хвилястими лініями, плямами в графічній техніці – чорна гелева ручка) або глибинно-просторову композицію відповідно до практичного завдання уроку (натюрморт з квітів та фруктів)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фантастичні тварини. Створення зображення будь-якої фантастичної тварини

Мета:

навчальна: розширювати знання учнів про анімалістичний жанр, на­вчати виявити особливості зображення фантастичних тварин, створю­вати власні зображення фантастичних тварин;

розвивальна: розвивати вміння аналізувати твори образотворчого мистецтва, формувати творче мислення, естетичні почуття, смак, ак­тивізувати ініціативу й творчу уяву учнів;

виховна: пробуджувати інтерес до творчої діяльності в умовах прак­тичної роботи.

Матеріали та інструменти: аркуші паперу, олівці, гумки, пензлі, акварельні або гуашеві фарби, фломастери, гелеві ручки, ємності для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. Актуалізація опорних знань

Що називається жанром у мистецтві?

Як називається жанр, в якому зображують тварин?

3. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Сьогодні ми самі спробуємо намалювати вигаданих тварин.

4. Викладення нового матеріалу

Як відомо, художники-анімалісти перед тим, як зобразити ту чи іншу реальну тварину, довго спостерігають за нею, вивчають, роблять замальовки. Водночас в образотворчому мистецтві існує творчий метод, що пору­шує межі реальності. Він називається фантастичним. Історія має багато при­кладів, коли митці зображали неіснуючих тварин.

5. Самостійна практична робота учнів

Завдання. Зобразити фантастичну тварину, про яку дізналися сьогодні на уроці, або вигадати іншу і зобразити її. Дати їй назву.

6. Актуалізація набутих знань

Які тварини називаються фантастичними?

Про яких фантастичних тварин ви дізналися вперше?

Що вони символізували?

7. Підбиття підсумків уроку

1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання до наступного уроку: принести олівці, гумки, акварель, пензлі, аркуші паперу.

3. Проголошення уроку завершеним.

Пейзаж. Історія пейзажу. Розвиток пейзажного жанру в Україні і світі. Етапи роботи над пейзажом. Створення замальовки пейзажу

Мета уроку:
освітні: дати поняття пейзажу; ознайомити з видами пейзажу; вчити працювати з гуашшю;

розвиваючі: 
- створити умови для розвивати пам'яті, уваги учнів і кругозору дітей;
- створити умови для розвитку мислення, вміння аналізувати і узагальнювати;
виховні:
-виховувати естетичний смак у процесі сприйняття навчального матеріалу;
- виховувати любов до мистецтва, природи.
                                                              Хід  уроку
1.Викладання теоретичного матеріалу. 
Тема нашого уроку це - пейзаж . 
Пейзаж - це жанр образотворчого мистецтва , основним предметом зображення якого є жива природа.
Давайте познайомимось з видами пейзажу:
- Сільський пейзаж. У сільському пейзажі художників приваблює саме природа в різних станах, в різні пори року. Це зображення сільського життя, природи: дерев, квітів, чагарників.

- Міський пейзаж - в даному жанрі основний предмет зображення - місто, життя городян, архітектура і т.д.

Морський пейзаж - об'єктом зображення якого є море. Їх ще називають маринами.

Архітектурний пейзаж близький до міського. Але в архітектурному пейзажі відмінна риса в тому, що художник головну увагу звертає на зображення пам'яток архітектури
- Індустріальний  пейзаж.

 Показує роль і значення людини у розвитку суспільства. Цей пейзаж з'явився в радянський час.

- Пейзаж настрою. Художники намагаються знайти у своїх картинах відлуння почуттів людини тугу, смуток або радість.
- Історичний пейзаж. Зображення яких або історичних подій.

2. Практична робота
Приготуємо необхідні матеріали: Аркуш формату А4 або А 3, олівець, гумка, гуаш, пензлі, баночка з водою і палітра.

Робота з олівцем по етапам

 етап № 1
- На аркуші заданого формату за допомогою олівця, малюємо лінію горизонту , трохи нижче середини аркуша - це задній план.
- На правій стороні намічаємо пагорб - це передній план.

етап № 2
- На лінії горизонту зображуємо будиночок, малюємо стовбури дерев. 

етап № 3
- На першому пагорбі малюємо доріжку.
етап № 4
-На задньому плані домальовуємо дерева.

Робота з фарбами

За бажанням діти можуть додавати свої елементи в картину.

3. Перевірка робіт.    Оцінювання.      

4.Домашнє завдання.

 

Настрій у пейзажі. Спокійні і динамічні пейзажі. Поділ пейзажів за тематикою. Напрямки пейзажів. Виконання пейзажної замальовки

Мета:

•         ознайомити учнів із пейзажним жанром, історією його виникнення; з поняттями «кольорова гама», «повітряна перспектива», «композиція», «колорит»;

•         формувати інтерес та позитивне емоційне ставлення до творів, що належать до пейзажного жанру;

•         розвивати в учнів спостережливість та аналітичне мислення;

•         поглиблювати в учнів навички аналізу-інтерпретації художніх творів;

•         ознайомити учнів з технікою «по-мокрому» і «по-сухому»; малюванням за допомогою фольги і ватних паличок та гуаші;

•         поглиблювати в учнів навички відтворення емоційного стану природи у пейзажних роботах;

•         розвивати творчу уяву та фантазію учнів.

Тип уроку: комбінований

Техніка виконання: живопис акварельними фарбами, фольгою, ватними паличками і гуашшю

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

-          Контрастні відтінки до холодних? (теплі)

-          Контрастні відтінки до світлих? (холодні)

-          Що таке композиція? (Гармонійне поєднання частин твору або самостійний художній твір)

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

Що ж нам дасть цей урок, як думаєте? (Відповіді учнів)

Отже, узагальнимо:

      дізнаємось або пригадаємо, що таке пейзаж та історією його виникнення; пригадаємо поняття «колорит», «кольорова гама»,

      будемо відтворювати настрій в пейзажі;

IV. Пояснення нового матеріалу

Колорит – гармонійне співвідношення і поєднання кольорів у картині.

Кольорова гама – гармонійне поєднання відтінків певного кольору.

Повітряна перспектива – видимі в просторі зміни чіткості й кольору предметів, віддалених від спостерігача; спосіб зображення простору

5. Практична робота учнів

Ну, що ж… Ви вже уявили себе художниками, тому з легкістю справитесь з практичною роботою. Що для цього потрібно? Всього три речі:

1. Дуже уважно слідкувати за моїми поясненнями.
2. Мати класний настрій, бо творити в поганому не можна, ви це знали?
3. Пам’ятати, що у вас все вийде! Я допоможу.

Педагогічний малюнок

VI. Підсумок уроку

     1. Аналіз учнівських робіт

     2. Оцінювання малюнків

Домашнє завдання: поспостерігати за краєвидами та визначити, як змінюється вигляд та розмір предметів у міру їх віддалення; звернути увагу на зміну кольорів.

Спостережна перспектива. Закони перспективи. Зображення інтер’єру своєї оселі

       Мета: Ознайомити учнів з поняттям спостережна перспектива, визначити закони лінійної та повітряної перспективи; розвивати спостережливість, вміння аналізувати мистецькі твори, визначати форму предметів, передавати їх об’ємність на двовимірній площині, активізувати творчість учнів; виховувати любов до мистецтва, вміння вдумливо сприймати навколишнє середовище.

       Матеріали та обладнання: олівці, фарби, альбоми. репродукції картин С. Васильківського , сучасних художників.

                                                                  Хід уроку.

 І. Організаційний момент.

 ІІ. Актуалізація знань.

            -   Які види пейзажів вам знайомі?

              -   Назвіть імена відомих вам художників-пейзажистів.

              -   Які виражальні засоби створюють настрій у пейзажі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     Будь-яка картина – це розповідь про той час, епоху, коли вона була створена. Дивлячись на безкрайні простори, високі собори, широкі річки на полотнах художників, ми іноді не помічаємо, що картина – це площина, плоский аркуш, що має тільки ширину та висоту. Без знання законів перспективи не може обійтись жоден художник. Пригадаймо, що перспектива (у перекладі з лат. — дивитися крізь) — це спосіб зображення тривимірного простору та об'ємних предметів на двовимірній площині картини, малюнка, фрески та ін.

Існує декілька видів перспективи. Сьогодні розгляньмо деякі з них. Ми узагальнимо правила побудови пейзажу за законами перспективи, спробуємо створити зображення інтер»єру своєї оселі за власною уявою.

 ІУ.Вивчення  нового матеріалу.

1. Лінійна перспектива.

До лінійної перспективи :відносять зміни просторової форми, розмірів, напрямків контурів. Тобто ті ознаки, які можна зобразити за допомоги ліній.

Закони лінійної перспективи

   І. Горизонтальні паралельні нашому погляду лінії, поступово зближуються та перетинаються у точці, яка лежить на лінії горизонту. (Точка сходження)

ІІ. Горизонтальні лінії, що паралельні лінії горизонту, віддаляючись від нас, залишають горизонтальними, зменшується довжина (приклад-шпали залізниці).

2. Повітряною перспективою називають передавання глибини простору завдяки зменшенню чіткості обрисів предметів, зміненню кольорових відтінків під впливом повітряного шару, що розділяє предмет і спостерігача.  Якщо закони лінійної перспективи визначені, то повітряна перпектива не має точних правил, але її закони визначено факторами, які сформулюємо так:

- площина картини до лінії горизонту ділиться на три плани;

-предмети, що розташовані ближче до нас, чіткі, з ясно вираженими формами та кольором, але з віддаленням вони немовби розпливаються та втрачають чіткість;

- яскравий, насичений колір предметів на передньому плані з віддаленням стає більш прохолодним, світлішим, наче розмитим (на задньому плані).

У. Практична робота.

Намалюйте інтер»єр власної оселі  із урахуванням лінійної та повітряної перспективи.

                    Інструктаж.

   1. Оберіть мотив композиції

   2.Визначити лінію горизонту. Намітити елементи на планах.

   3.«Побудуйте» об’єкти (хатинку, міст, паркан, дорогу)  за правилами лінійної перспективи.

   4.Додайте другорядні елементи.

   5.Виконайте роботу фарбами.

УІ. Підсумок уроку.

 УІІ.  Домашнє завдання.    принести простий олівець, кольорові олівці..

Портрет. Історія виникнення жанру. Типи портрету. Зображення уявного портрету

Мета: ознайомйти_учнів з історією виникнення жанру портрета, його видами, продовжити знайомство з творами художників-портретистів та типами  портретів;навчити зображати уявний портрет, передавати його характер, внутрішній стан душі;формувати вміння та навички здійснення аналізу творів мистецтва;розвивати_спостережливість, уважність, творче мислення, уяву;виховувати_в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, зацікавленість до творів образотворчого мистецтва, почуття краси та   гармонії. 

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Актуалізація опорних знань.

- Давайте пригадаймо, що таке перспектива...

-    Скільки видів перспективи ви знаєте...(лінійна, повітряна, спостережна).

III. Мотивація навчальної діяльності.

Мистецтво портрета з'явилося дуже давно. Людям завжди хотілося мати своє зображення. Художники робили портрети на замовлення заможним людям. Великі парадні портрети прикрашали стіни палаців, будинків, маленькі портрети зберігали в медальйонах на грудях, на кришечках годинників і т.д.

Отже, запам'ятайте, що портрет - це зображення людини або групи людей. У портреті відтворюється зовнішність, індивідуальність та духовна сутність людини.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Портрет - один з основних жанрів мистецтва, який широко поширений і в живописі, і в скульптурі, і в графіці. Протягом століть художники різних епох з великою зацікавленістю зверталися до образу людини. Кожен художник, що створює портрет, має не лише передати схожість із моделлю, але й передати характер людини з усіма її думками, показати суспільство і епоху у якій живе герой. У живописі портрет часто поєднується з елементами інтер'єру, пейзажу, може бути поданий на фоні історичних подій.

Існують різні типи портрету:

1. Автопортрет - це портрет художника виконаний ним самим.
2. Парадний портрет - у ньому підкреслюється велич і гідність зображуваної людини.
3. Камерний портрет - має на меті «зазирнути» в душу людини.
4. Побутовий портрет - це зображення людини у повсякденному житті.
5. Історичний портрет - це зображення історичної особи.
6. Алегоричний портрет - у ньому розкривається образ людини за допомогою міфологічних чи казкових персонажів.

V. Практична частина.

Сьогодні на уроці ви повинні намалювати портрет за уявою

Пояснення послідовності виконання роботи.

Проводиться інструктаж по техніці безпеки, і тоді діти приступають до виконання творчої роботи. Робота в кольорі.

VI. Підсумок уроку.

Аналіз дитячих робіт

Домашнє завдання.

 

Пропорції голови людини. Зображення портрету друга, подруги

Мета: ознайомити з жанром портрета в образотворчому мистецтві, видами

портрета, матеріалами та техніками виконання; ознайомити з основними

пропорціями людського обличчя, правилами композиції створення портрета; формувати навички малювання портрету; закріпити уміння бачити пропорційне співвідношення різних частин обличчя; розвивати навички роботи вугіллям, олівцем; тренувати спостережливість, увагу; розвивати творчу уяву; розвивати здатність сприймати твори мистецтва;виховувати засобами мистецтва високі моральні якості, прагнення до творчої діяльності.

Матеріали та  інструменти: альбом, олівець, вугілля, шаблони для малювання портрету.

Хід уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Краса людського обличчя визначається правильним співвідношенням різних частин обличчя. Співвідношення окремих частин до цілого називається пропорцією. Сьогодні ми спробуємо розібратися в пропорціях обличчя та намалювати портрет сусіда по парті.

V. Робота над новим матеріалом

 Знайомство з пропорціями голови людини. (демонстрація плакату пропорцій голови людини).

Існує певна «середня» схема пропорцій людського обличчя. Наприклад,  горизонтальна лінія – вісь очей – ділить висоту голови на дві рівні частини.

Обличчя людини (від лінії волосся до підборіддя) ділиться на три рівні частини:

  - від лінії росту волосся  до лінії брови,

  - від лінії брови до нижньої основи носа,

  - відстань від нижньої основи носа до підборіддя;

По ширині обличчя можна розділити вертикальними лініями на 5 частин;    (центральна частина – це відстань між очима);

* відстань між очима дорівнює довжині ока;

* ширина носа (ніздрі) дорівнює відстані між очима;

* довжина вуха дорівнює довжині носа;

* нижня частина ділиться на три частини:

від основи носа до лінії губ і від підборіддя до бороди, яка лежить під нижньою губою.

  Послідовність зображення голови людини.

1.    Визначаємо композиційне розміщення малюнка.
2.    Проводимо вертикальну лінію.
3.    Малюємо овал голови, звужений до низу.
4.    Намічаємо лицьову частину голови.
5.    Визначаємо лінію очей, ділимо її на п’ять рівних частин.
6.    Лицьову частину ділимо на три рівні частини.
7.    Нижню частину ділимо ще на три рівні частини.
8.    Переходимо до уточнення  форм, особливу увагу треба звернути на характер основних елементів голови – формі носа, очей, губ, тому що від них залежить портретна схожість у малюнку.

VІ. Практична работа.

 1. Постановка навчального задания.

 Використовуючи шаблони та малюнок-схему виконання роботи малюємо портрет однокласника.

 2. Виконання  завдання.

VІІ.  Підсумок уроку.

Образ у портреті. Створення автопортрету в історичному костюмі минулих часів.

Мета:

  навчальна : поглибити знання учнів про портрет  як жанр образотворчого мистецтва , повторити правила малювання портрета , навчати створювати виразний образ засобами живопису ;

  розвивальна: розвивати уміння усвідомлювати виражальні можливості кольору, використовувати колір для передавання своїх емоцій, певного стану, настрою у портреті;

  виховна: прищеплювати гуманістичні якості особистості, зацікавленість спогляданням творів мистецтва. 

  Матеріали та інструменти: олівці, гумки , гуаш, пензлі, аркуші паперу, ємкості для води, серветки для витирання рук і пензлів, клейонки.

Тип уроку: комбінований урок

                                                       Хід уроку

І.Організаційний момент

        Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

      Оголошення теми й мети уроку.

  Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з жанром портрета.

  Тема нашого уроку – «Образ у портреті».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

       Побудова асоціативного куща «Портрет» 

ІV. Викладання нового матеріалу

  Образ людини – головна тема в мистецтві.

Художній образ - форма відтворення навколишнього світу, думок і почуттів митця в художньому  творі.

внутрішнього світу через:

- думки, мрії, сподівання;

- коло інтересів,професійну діяльність;

- емоції, почуття;

- внутрішній світ людини.

Образ у портреті створюється за допомогою таких виражальних засобів, як кольору та лінії.

  Особливу увагу доцільно приділити очам, бо вони віддзеркалюють людську душу.

  Освітленість, силует  і рух також мають велике значення. У давнину майстри вважали, що світло має падати трохи збоку і згори.

  Зображаючи руки моделі, необхідно пам’ятати, що жести можуть розкрити її емоційний стан. У спокійної людини руки розслаблені

      Інструктаж                                                                                                                                     

      Послідовність дій

1.       Пригадайте пропорції голови людини. Визначте в якому ракурсі будете малювати: в профіль, анфас, чи з поворотом на три четверті.

2.      Намалювати той чи інший вираз обличчя нам допоможе схема відображення настрою людини на її обличчі.

3.      Продумайте той образ, який ви малюватимете. Для розкриття образу людини необхідно дібрати не тільки позу, а й одяг, зачіску, аксесуари. 

4.      Глибшому розкриттю образу допоможе вдало дібраний колорит вашої роботи. Добирайте кольорову гаму з урахуванням кольору тла, головних акцентів у одязі.

V. Самостійна практична робота учнів

Завдання. Створіть автопортрет в історичному костюмі минулих часів. 

VІ. Актуалізація набутих знань 

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

 1. Підбиття підсумків ( загальна оцінка уроку).

2. Визначення завдання до наступного уроку: принести олівці, гумки,  аркуші паперу.

Історія вивчення пропорцій людини. Канон. Пропорції тіла людини. Замальовки схем побудови постаті людини

Мета. Сформувати уявлення дітей про пропорції постаті людини; навчити учнів аналізувати та в залежності від віку зображати фігуру людини. Розвивати відчуття форми, об’єму, пропорцій, спостережливість, візуальне сприйняття. Виховувати ціннісне ставлення до мистецтва і його творів.    

Тип уроку. Комбінований.

Матеріали та інструменти для учнів: графічний олівець, формат А 3, гумка

Хід уроку

1.    Організаційний момент.   

ІІ. Актуалізація опорних знань

- Діти, а що таке мистецтво? (Це відображення дійсності у художніх образах)

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку

Людина завжди була і залишається головною темою в мистецтві.

Подання про красу людини, про найістотніше в його зовнішності і його діях змінювалися в історії мистецтва. Твори пластичних мистецтв як унікальні документи історії в яскравих і зримих образах доносять до нас уявлення про красу людини, що існували в різні історичні епохи.

ІV.  Мотивація навчальної діяльності.

Малювання  фігури людини – цікава робота. Ви мабуть уявляли і намагалися зображувати  людей.  Щоб ця робота була успішною, треба вивчати  пропорції тіла людини,

V.  Вивчення нового матеріалу

Фігури людей дуже різноманітні.  Яка з них є ідеальною - про це ми сьогодні з вами  дізнаємось на уроці.

Слово «пропорція» походить від латинського «proportio» - «співвідношення»  і визначає певне співвідношення частин предмета між собою за величиною.

Символом правильної пропорційної побудови людини є «Віртувіанська людина». Це робота відомого художника періоду Відродження Леонардо да Вінчі,  його ще називають «золотим перетином», це ті пропорції тіла, які є приємними для споглядання. На цьому малюнку зображена оголена фігура чоловіка у двох позиціях, накладених один на одного. Фігура чоловіка з руками і ногами, розведеними в сторони, внесена в коло, а з розведеними руками і зведеними разом ногами - в квадрат. Вітрувіанська людина Леонардо символізує канонічні пропорції.

1.  Голова і тулуб становлять половину всієї постаті людини, а друга половина — це ноги.

2.   Ширина розставлених рук наближається до величини зросту тіла людини.

3.  Ширина плечей дорівнює двом головам.

4.   Довжина руки дорівнює трьом розмірам голови.

5.   Опущена рука доходить до половини стегна.

6.   Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

7.   Довжина стопи дорівнює висоті голови.

VІ. Практична діяльність учнів

Учні змальовують схему побудови постаті людини.

Послідовність виконання практичної роботи:

1. Проведіть вісь постаті.

2. Визначте висоту голови і відміряйте нею розмір тієї постаті, яку ви вибрали.

3. Визначте довжину ніг, поділивши висоту постаті навпіл.

4. Відмітьте кінці пальців на середині стегна.

5. Намітьте коліна, поділивши ноги навпіл.

6. Поміряйте ширину плечей, вона повинна дорівнювати висоті двом головам.

7.  Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

VІІ Підсумок уроку

VІІІ Домашнє завдання

Обрати собі образ казкового героя.

 

Пропорції тіла людини. Створення ляльки-мотанки  на основі використання на основі знань пропорцій.

Мета: продовжити знайомство учнів із способами зображення людини, основними пропорціями фігури людини, познайомити з технологією виготовлення ляльки, з плануванням роботи , виготовити оберіг ляльку-мотанку, формувати і розвивати уважність,охайність,розвивати уяву, творчій смак, виховувати любов до традицій свого народу. 

Обладнання: тканина декілька клаптиків, ножиці, нитки.

                                              Хід уроку:

І.  Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

   - Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, що таке пропорції фігури людини, ознайомитесь з основними пропорціями постаті людини,  познайомимся з технологією виготовлення ляльки,  зробимо ляльку-мотанку, яка буде вашим власним оберегом. Адже з давніх-давен люди берегли, шанували і непорушно охороняли свої  національні досягнення.

ІУ.Вивчення нового матеріалу

Вивченню пропорцій людського тіла приділяли увагу художники епохи Відродження, особливо Леонардо да Вінчі, Мікеланджело та інші.

1.  Голова і тулуб становлять половину всієї постаті людини, а друга половина — це ноги.

2.   Ширина розставлених рук наближається до величини зросту тіла людини.

3.  Ширина плечей дорівнює двом головам, ширина чоловічого таза — 1 1/2, жіночого — 1 3/4 висоти голови.

4.   Довжина руки дорівнює трьом розмірам голови.

5.   Опущена рука доходить до половини стегна.

6.   Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

7.   Довжина стопи дорівнює висоті голови.

     Пропорції людського тіла, починаючи від народження , безперервно змінюються. Так, висота голови немовляти вкладається в постать 4 рази, у дворічної дитини – 5 разів, у семирічної – 6 разів, у чотирнадцятирічної – 7 разів, а в двадцятип’ятирічної високої на зріст – 8 разів, середньої – 7,5 раза, низької - 7 разів.

Лялька - мотанка є одним з найдавніших символів української культури. Сама назва «лялька –мотанка» говорить про її технологію, конструктивні особливості, про те, що технологія її виготовлення полягає не в шитті, а в намотуванні ниток, або перев’язуванні клаптів.

                           Призначення ляльок - мотанок було дуже різним:

-Обрядові (весільні ,святкові).

-Ляльки для лікування.

-Ляльки – захисники.

-Ляльки-обереги.

-Ляльки- порадниці та ін.

В залежності від призначення ляльки мали різний одяг, виготовляли їх з різних матеріалів з використанням різних технологій.

        Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині.

ІV. Практична робота. Інструктаж

Послідовність виготовлення:

-Виготовлення голівки ляльки, волосся.

-Викладаємо хрест.

-Виготовлення ручок.

-Виготовлення тулуба.

-Виготовлення плаття.

-Виготовлення косички, зав’язування хустки.

V. Закріплення знань і вмінь учнів.

V.   Підсумок. Оцінка дитячих робіт.

 

Як робити начерки. Начерки постаті людини

Мета: Поглибити знання учнів у сфері відтворення пропорційної побудови людського тіла. Формувати здатність сприймати художній образ та створювати власні образи за допомогою картонного шаблону.

Розвивати відчуття форми, об’єму, пропорцій; спостережливість, зорове сприйняття.

Виховувати естетичне сприйняття творів мистецтва і життєвих явищ.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ.  Оголошення теми уроку.

Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо вивчати  як правильно зображувати фігуру людини, ознайомимося з пропорціями фігури людини в русі.

IV. Мотивація навчальної діяльності.

 На попередньому уроці ви дізнались, що у мистецтві людина є символом духу,  міці, сили волі і краси. Пропорції людського тіла є довершеними і одним із еталонів гармонії. Життя людей, як і інших живих істот, потребує постійного руху. Тому сьогодні ви навчитеся передавати рухи людини.

V. Вивчення нового матеріалу.

Моменти рухів людини, зазвичай, передаються відповідними позами, жестами, ракурсами, світлотінню, кольором, різними техніками і матеріалами. Щоб відтворити фігуру людини в русі, визначивши пропорції тіла, визначають напрям руху постаті.

Малювати фігуру людини дуже складно, тому давайте пригадаємо все про пропорції людського тіла.

VI. Практична робота.

Завдання сьогоднішньої практичної роботи створити образ людини спортсмена.

Для створення образу хочу запропонувати вам попрацювати художниками-мультиплікаторами.

- Чи знаєте ви хто такі художники-мультиплікатори?

Мультиплікатори - це художники, які малюють мультфільми.

- А чи знаєте з яких частинок складаються мультфільми?

Звичайно, що з кадрів.

Тому сьогодні ви спробуєте бути художниками-мультиплікаторами.

Є дуже цікавий мультфільм українських мультиплікаторів «Як козаки у футбол грали».

Нажаль, ми не можемо переглядати під час уроку весь мультфільм, але хто бажає побачити цей мультфільм до кінця зможе зробити це на перерві.

Давайте перейдемо до виконання практичної роботи.

Малювати кадр мультфільму ви будете у групах. Кожна група буде працювати на одному аркуші паперу формату А2. Завданням групи буде створення малюнка з зображеннями постаті людини в русі на прикладі козаків з відомого мультфільму. На малюнку ви маєте зобразити об’єкти, деталі, постаті з урахуванням законів повітряної перспективи. Пам’ятайте, що зображення має містити передній, середній та задній плани. Звичайно, у нас залишилося мало часу, але якщо ви правильно організуєте роботу в групах, розподіливши обов’язки, зможете добре справитись із ним.

Крім того, щоб вам було легше малювати постаті козаків, пропоную скористатися динамічною моделлю постаті людини.

VII. Завершення уроку

 Демонстрація дитячих робіт. Підбиття підсумків уроку, оцінювання.

VIII. Завдання додому

Принести папір, кольорові олівці, фарби.

 

Як робити начерки. Начерки постаті людини

Мета: формування навичок стилізації фігури людини; Розвиток творчих здібностей в процесі освіти засобами різноманітних видів і стилів художньої діяльності, уяву, творчі та художні здібності

Матеріальне оснащення: Ватман А-4, графітові олівці, ластик, кольорові олівці, акварельні, гуашеві фарби, пензлі.

                                                            Хід уроку

 І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Сьогодні ми з вами продовжимо роботу над зображенням фігури людини, і розглянемо основні принципи організації декоративної та станкової композиції для виконання роботи зі стилізації фігури людини. На минулих уроках ми вивчали анатомічні особливості фігури людини, виконали начерки в різних ракурсах в статиці і в динаміці. І тепер ми приступаємо до виконання підсумкової роботи, в якій ви повинні продемонструвати вміння і навички в живопису і малюнку зображення стилізованої фігури людини.

Загальні відомості:

Стилізація - узагальнення і спрощення зображуваних фігур по малюнку і кольору, твір фігур в зручну для форму. Стилізація застосовується як засіб дизайну, монументального мистецтва та в декоративному мистецтві для посилення декоративності. Головним завданням стилізації є досягнення його максимальної виразності та емоційності в збиток реалістичності і правдивості. Всі несуттєві деталі відкидаються, а характерні ознаки та особливості, що відображають суть акцентуються і виділяються.

Основні загальні риси стилізованих об'єктів і декоративних зображень: лаконічність форм, узагальненість і символічність, барвистість і геометричність.

Хід роботи:

1. Виконати стилізацію фігури людини за зразком (6 ескізів)

Етапи виконання завдання:

     Компонування в листі (визначити розташування кожної замальовки)

     Малюнок олівцем (для подальшого коректування)

     Проміжний перегляд, поради від одногрупників і викладача

     Коригування і обведення ручкою, туш'ю тощо(з огляду на товщину ліній і штрихування)

ІІІ. Підсумок уроку.

Питання:

 1. Основні етапи роботи щодо створення композиції.

2. Послідовність малювання фігури людини.

3. Що таке стилізація? Прийоми стилізації.

Лялька – уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок. Створення ляльки-стовбушки

Мета: Ознайомити дітей з історією розвитку ляльок-оберегів і виготовити   ляльку-мотанку на основі традиційної технології.

Завдання:

•         навчити конкретним трудовим навичкам при роботі з тканиною, нитками, на прикладі виготовлення ляльки-мотанки;

•         формувати інтерес дітей до світу декоративно-прикладного мистецтва, а саме до традиційної обрядової ляльки  як виду народної художньої творчості;

•         розвивати образне мислення, творчі здібності;

•         виховувати почуття причетності до свого народу, до його історії і культурі.

Інструменти і матеріали: клаптики тканини, нитки різного кольору, мереживо, тасьма, бісер для прикраси, ножиці.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I. Організаційний момент

Перевірка готовності учнів до навчального заняття.

II. Актуалізація опорних знань

−        Що прийнято називати оберегами?

−        Назвіть обереги українського народу, які ви знаєте.

IІI. Мотиваційно-стимулюючий етап

IV. Повідомлення теми і цілей уроку.

−        Тема уроку: «Лялька – уособлення образу людини. Символіка українських народних ляльок».

V. Вивчення нового матеріалу.

•      Оберіг - предмет, наділений магічною властивістю оберігати, захищати свого господаря від бід і нечистої сили. Тому кожну ляльку-мотанку виготовляли з якоюсь метою. Усі ляльки, виготовлені в сім'ї – обереги, вони оберігали людину від нещастя. Підбираючи тканини і нитки для майбутньої ляльки, враховували символічний сенс кожного кольору. (на дошці)

•      Білий - символ невинності, чистоти і радості;

•      червоний - це саме сонце, вогонь, гаряча кров, символ родючості;

•      жовтий - тепло, дитинство;

•      жовтогарячий - символ слави, величі і честі;

•      зелений - здоров'я, природа, молодість;

•      синій - вірність, довіру, нескінченність, високі помисли і духовне спілкування;

•      чорний - зв'язок із минулим, мудрість і накопичені знання поколінь.

Мама або бабуся збирали м'які і яскраві клаптики. Їх руками відривали від "щасливих" суконь і пов'язували в лялечку.

Ось і ми сьогодні спробуємо  зробити таку ляльку-мотанку

IV. Практична робота

Інструктаж із техніки безпеки

−        Розглянемо технологічну карту в підручнику «Образотворче мистецтво» Железняк С.М. с.91-92

Виконання практичної роботи

V. Закріплення нових знань

VI. Підсумок уроку

VIII. Демонстрація кращих робіт. Порівняльний аналіз.

IX. Домашнє завдання: Скласти казку «Пригоди ляльки-мотанки».

 

 

 

 

Мистецтво оформлення театральної вистави. Різдвяний вертеп. Створення різдвяного вертепу

Мета навчальна :  поглиблювати знання учнів про українські свята та традиції,; продовжувати ознайомлювати з технікою створення сюжетної просторової композиції; закріплювати вміння свідомо обирати матеріали та інструменти для втілення свого задуму;

  розвивальна: розвивати творчу уяву, спостережливість, акуратність, увагу; формувати художньо-естетичне ставлення до дійсності,  вміння емоційно сприймати різноманітні вияви прекрасного,   потребу в милуванні та спогляданні;

   виховна: виховувати почуття прекрасного, любов та шанобливе ставлення до народних традицій та звичаїв.

Техніка виконання: аплікація, паперопластика

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I.Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань учнів

Які емоції та почуття ви пов’язуєте із словом «зима»?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності

По казковому прекрасних свят найбільше припадає , мабуть, на зиму. Цієї пори приходять до нас святий Миколай, Новий рік, Різдво Христове, Василя й Маланки, Водохреща і Стрітення. Ми готуємо  один одному подарунки , ходимо в гості, колядуємо, щедруємо і віримо, що наші мрії, добрі побажання обов’язково збудуться.

IV. Повідомлення теми, мети уроку

 Чи задумувалися ви над тим, що таке вертеп, що означає він, який глибинний зміст він несе? Тож пропоную зануритися у містерію різдвяного вертепу. Отож, тема нашого уроку Вертеп – мистецтво народжене вірою.

V.Сприймання учнями нового навчального матеріалу

1.Розповідь  вчителя з використанням презентації «Вертеп – мистецтво народжене вірою»

2. Перегляд відеофільму «Найбільший вертеп В Україні»

VІ. Практична робота

Виготовлення вертепу – групова робота

1. Інструктаж до практичної роботи.

Спробуємо зробити різдвяний вертеп з коробки. Коробка буде основою

( вертепу), що представляє собою ясла.

Дно коробки буде задньою стінкою вашого вертепу. Для початку обклеїмо коробку зсередини і ззовні кольоровим папером.

 Зовні колір може бути будь-яким,  всередині можна обклеяти коричневим папером, що імітує стіни і підлогу.

Підлогу для більшої правдоподібності можна всипати соломою з нарізаною тонкими смужками кольорового паперу.

 Потім потрібно зробити фігурки дійових осіб Марії, Йосипа, немовляти Ісуса, овечок.

 Не забудьте зробити і Віфлеємську зірку, що сповістила про народження Ісуса.

Свій виріб кожна група презентує..

2. Повторення правил роботи у групах

3. Повторення правил роботи з ножицями.

VIІ. Підсумок уроку

 

 

 

 

 

Натюрморт.  Художники-натюрмоністи. Зображення натюрморту у теплому або холодному колориті

Мета: Ознайомити учнів із історією виникнення натюрморту; вчити дітей  малювати натюрморт, передаючи правильне розміщення, розмір, форму, пропорції та колір предметів; сприяти розвитку образного просторового мислення, творчих здібностей та фантазії учнів; сприяти формуванню уявлень про композиційні закони побудови натюрмортів;   виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати зацікавленість творами світового мистецтва.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.               

ХІД   УРОКУ

І.Організаційна частина.

1. Привітання учнів.

2. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Які види образотворчого мистецтва ви знаєте?

(Живопис, скульптура, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура).

До жанрів образотворчого мистецтва належать: портрет, пейзаж, натюрморт, побутовий, історичний, батальний, анімалістичний тощо.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Вступна бесіда.

IV. Вивчення нового матеріалу

2. Розповідь вчителя.

Натюрморт – жанр образотворчого мистецтва, що зображує навколишні речі й предмети в реальному середовищі, організовані композиційно в єдину групу.

Перший натюрморт з'явився в Голландії на початку 17 століття. Голландці були в цей час одними із найбагатших у світі. Люди гостріше і тонше відчували навколишній світ, красу природи. Вони милувалися предметами, серед яких проходило їхнє життя. Це був період розвитку голландського мистецтва – особливого мистецтва натюрморту. Вміти бачити красу у звичайному – важлива риса голландських художників. Натюрморти, написані художниками, розповідають також про життя і побут їхніх володарів. Дивишся на таке зображення і думаєш, що господар цих речей відійшов на хвилинку і незабаром повернеться.

3. Робота з підручником.

4. Продовження бесіди.

V. Практична діяльність учнів.

Створіть декоративну композицію – натюрморт із предметів, які побажаєте (кольоровий, тонований, фактурний папір).

VІ.Підсумок уроку.

Натюрморт тематичний. Зображення тематичного натюрморту

    Мета уроку:

• продовжувати ознайомлювати учнів із натюрмортом як жанром образотворчого мистецтва;
• ознайомити з традиціями гончарства в Україні;
• розвивати композиційні уміння та навички учнів, комбінаторні здібності, образне, логічне, просторове мислення;
• виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу, відчуття прекрасного, стимулювати розвиток допитливості

Тип уроку: комбінований

Матеріали та інструменти:   альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів

ХІД УРОКУ

1.            Організаційний момент
2. Актуалізація опорних знань і вмінь

    IІI. Повідомлення теми, мети уроку

Сьогодні ми з вами вивчимо основні правила складання натюрмортів, знання яких допоможе вам виконати практичне завдання – створити власний  творчий натюрморт. Кожен із вас створить ескіз власного натюрморту на українську тематику.

IV. Вивчення нового матеріалу

Створення натюрморту – творчий процес, у якому виявляються смаки, схильності художника, а також знання певних законів композиції та створення натюрмортів. Натюрморт не може бути складений із випадкових предметів, у будь-якому порядку. Художник ретельно добирає предмети своїх картин, приділяючи значну увагу їхній формі, кольору, розташуванню, адже саме це впливає на кінцевий результат.

Сьогодні ми з вами вивчимо основні правила композиційного складання натюрмортів.

1. Усі предмети повинні бути тематично об’єднані за своїм призначенням.
2. Оптимальні розміри предметів.
3. Урівноваженість композиції (за тоном та розміщенням).
4. Розміщення предметів підпорядковується єдиному змісту.

У натюрморті повинен бути один головний предмет, який за своїм призначенням, кольором, формою, розміром буде центральним, або головним.

5. Правильне передавання глибини простору (багатоплановість, перекривання контурами предметів одне одного).
6. Виразність натюрморту, що досягається різноманітністю форм, матеріалів, фактури, тону, кольору…

V. Практична  діяльність учнів

• Інструктаж

1. Визначення теми натюрморту

Відбираємо предмети, які доцільно використати та найцікавішу точку зору.

2. Композиційне розміщення

Обираємо формат відповідно до сюжетного задуму. Визначаємо місце розташування, розміри та пропорції предметів, композиційний центр.

3. Конструктивна побудова предметів

Виявляючи конструктивну форму предметів, уважно перевіряємо перспективу та конструкцію предметів.

4. Образний зміст натюрморту

Залежно від обраних засобів передаємо образність, цілісність групи предметів; об’єм та освітлення, настрій. У цьому вам допоможуть графічні засоби виразності.

• Осмислення виконання завдання

• Виконання творчого завдання

VІ. Підсумок уроку

 

Натюрморт тематичний. Зображення тематичного натюрморту

Мета: продовжувати закріплювати знання учнів про живопис і один із його жанрів — натюрморт; навчати малювати в жанрі натюрморту, ознайомити з творчістю видатних майстрів в жанрі натюрморту; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати природні форми; виховувати в учнів уважність; навчати міркувати, стимулювати розвиток допитливості.

Тип: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Дидактична гра «Жанри живопису»

Вставте замість рисок букви таким чином, щоб утворилися назви жанрів образотворчого мистецтва.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні ми пригадаємо один із жанрів образотворчого мистецтва – натюрмортом і творчістю видатних художників.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь вчителя

Зображення натюрмортів з вишуканим посудом, фруктами і квітами – чи не найдавніший сюжет у картинах цього жанру. Ідеться про натюрморти з делікатесами в порцелянових тарелях, з їжею в кошиках і на рушниках. У таких картинах вражає надзвичайна реалістичність різних матеріалів, з яких виготовлено предмети: металу, скла, дерева, тканини, а також фруктів, хліба, печива, сиру, горіхів тощо. Для того, щоб привернути увагу глядача до предметів у натюрморті, заохотити до милування їхньою красою, художники малюють їх на нейтральному тлі. Такий контраст підкреслює яскравість кольорів предметів, виявляє характер освітлення, надає композиції певної урочистості.

2. Робота з підручником
3. Ознайомлення з творчістю художників.

  V. Практична робота

Намалюйте вишуканий натюрморт за мотивами голландських майстрів.

Доберіть предмети, які гармонійно поєднуються в натюрморті. Зображайте їх в перспективі. Продумайте, який предмет (ваза, глечик, таріль) буде центром композиції. Виділіть його розміром, вишуканою формою, кольором. Дрібніші предмети розмістіть навколо нього. Використайте для тла красиву тканину.

V. Підбиття підсумків

Запитання.

-     Які предмети переважають у натюрмортах голландських живописців?

-     Що необхідно врахувати, обираючи формат натюрморту?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Натюрморт у різних видах мистецтва. Створення натюрморту в одному із видів образотворчого мистецтва

Мета: дати загальне поняття світлотіні, визначити її градації; розвивати знання про графіку; удосконалювати вміння та навички володіння штрихом, лінією для передачі світлотіні на предметах різної форми, з різних матеріалів, різною фактурою; знайомитися з творчістю художників-графіків; виховувати посидючість, акуратність у процесі виконання роботи, дбайливе ставлення до матеріалів та інструментів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Техніка виконання: штрихова графіка.

Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда «Що я знаю про графіку?», застосовуючи інтерактивний метод «Мікрофон».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ми помандруємо до країни «Світлотіні». Навчимося розподіляти види графічних робіт за призначенням, передавати форму об’ємних предметів за допомогою світлотіні, познайомимося з творчістю художників-графіків.

ІV. Вправа «Очікування»

V. Вивчення нового матеріалу

Графіка – найдавніше мистецтво. Як самостійний вид сформувалася в ХV-ХVІ сторіччі. Залежно від призначення розрізняють станкову, книжкову і прикладну графіку.

Як називається станок, на якому працює художник? (Мольберт). Отже, станкові роботи – це роботи, виконані на мольберті, тобто станку. До станкової графіки належать усі графічні твори, що існують самостійно. Вони можуть бути авторськими оригінальними рисунками або естампами (друкована графіка). Станкова графіка виставлена в музеях або прикрашає інтер’єри приміщень. Видатними майстрами того часу були Мікеланджело, Рафаель, Леонардо да Вінчі. Видатним художником-графіком був і Т.Г.Шевченко. Він закінчив Академію мистецтв, багато працював над виготовленням гравюр. У 1860 році він став академіком гравюри. Книжкова і прикладна графіка завжди пов'язана з оформленням та ілюструванням друкованої продукції.

         Графітовий олівець з’явився наприкінці ХVІІІ сторіччя. У нас він дуже важлива персона, не зважаючи на своє ім’я – простий. Кожну роботу починає цей непримітний з виду олівець.

Для виконання тонового малюнка вам спершу слід зрозуміти, що таке світлотінь. Світлотінь – градації тону на поверхні предмета і вплив освітлення на його форму.

Порівняйте, чим відрізняються між собою малюнки? (демонструється лінійний малюнок кола та світлотіньовий малюнок кулі).

Куля виглядає об’ємною завдяки п’яти елементам світлотіні. Важливо запам’ятати ці елементи. (Учитель пояснює на прикладі схеми світлотіні).

Найсвітліша блискуча частина предмета (проміння падає перпендикулярно) – полиск; якщо проміння падає під незначним кутом і поверхня менш освітлена – світло; промінь падає під значним кутом і освітленість поверхні незначна – напівтінь; частина предмета , на яку зовсім не потрапляють промені – власна тінь предмета, вона частково пом'якшується світлом відбитим від предметів, розташованих поряд, його ще називають рефлексом; нарешті, падаюча тінь – тінь, що утворюється від освітленого предмета на розташованих  поряд предметах.

VІ. Практична робота

Вчитель роздає учням аркуші із лінійним зображенням натюрморту. Завдання учнів – передати об'єм цих фігур засобами світлотіні. Більш підготовлена група учнів самостійно малює натюрморт з натури, а потім працює над передачею об’єму.

VІІ. Закріплення нових знань та вмінь

  VІІІ. Домашнє завдання

Завершити деталізацію роботи.

 

Сюжетно-тематична картина. Створення композиції спогаду у теплому колориті

Мета: учити застосовувати закони композиції при виконанні творчої роботи та створювати образ з урахуванням власного бачення; пригадати що таке побутовий жанр образотворчого мистецтва; ознайомити учнів з творчістю зарубіжних художників; ознайомити з технікою живопису пуантилізм.

розвивати образне мислення, асоціативну пам’ять та уяву, уміння передавати у своїх роботах власні почуття і ставлення до людей, краси рідного краю;

виховувати в учнів естетичне сприйняття творів мистецтва; стимулювати розвиток допитливості; виховувати екологічну культуру.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Опитування.

Застосовуючи метод «мікрофон», учні по черзі відповідають на запитання:

• Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

• Про що розповідає кожен із цих жанрів?

• Який із уже знайомих вам жанрів образотворчого мистецтва найбільше подобається? Чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні на уроці ми познайомимося з творчістю художника Жоржа Сьора, з технікою живопису «пуантилізм».

При роботі над тематичною композицією ми будемо застосовувати свої знання і вміння, які отримали на попередніх уроках.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Пуантилізм – художній прийом у живописі, суть якого полягає в нанесенні окремих дрібних мазків із чистих кольорів. Під час споглядання картини глядач сприймає ці мазки цілісно. Така техніка нагадує мозаїку. Засновник художньої техніки – Жорж Сьора, який зробив її на основі законів кольорознавства.

1.    Сприймання творів мистецтва.
2.    Робота з підручником

-        Роздивіться картину, виконану в техніці пуантилізму. Як передано повітряну перспективу, мінливість сонячного освітлення, рух повітря? Як художня техніка впливає на враження від твору живопису? (ст.. 127).

-        Придивіться, як у картинах передано простір: на передньому плані розміри людей, тварин, дерев більші, ніж на дальньому. Вони детально промальовані, тоді як віддалені виглядають значно меншими і зображені узагальнено. (ст.. 128).

-        Які події, свята й розваги зображено у творах побутового жанру? Проаналізуйте композиції картин. Які з них статичні, а які динамічні? Як колорит картин впливає на створення атмосфери свята? Роздивіться одяг персонажів художніх творів. Назвіть елементи українського національного костюма. (ст.. 129).

V. Практична робота

Намалюйте композицію побутового жанру. Тематика за вибором: «Світло», «Сім’я на відпочинку», «Світ моїх захоплень».

Спочатку намітьте головне в композиції – основних персонажів, на яких спрямована увага. Другорядні елементи підпорядковуйте основному задуму. Звертайте увагу, щоб тло, на якому розгортається дія, допомагало сприймати головне, а не відволікало зайвими деталями. Намагайтеся передати настрій зображених людей.

VI. Підсумок уроку

 

 

 

 

Побутовий жанр. Створення композиції спогаду у холодному колориті

Мета:

1. Поглибити знання учнів про жанри обра­зотворчого мистецтва, ознайомити з побу­товим жанром, специфікою художнього об­разу.

2. Розвивати вміння передавати форму й пластику образу людини в праці; формува­ти здатність сприйняття художнього образу в побутовому жанрі; розвивати образне мис­лення, спостережливість, уяву.

3. Виховувати естетичне ставлення до творів мистецтва; любов до рідного краю та його традицій.

Хід уроку

I. Організація класу

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

— Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте? Назвіть їхні особливості.

— У якому жанрі ви виконували практичну роботу на ми­нулому уроці?

III. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Учитель демонструє репродукцію картини І. Рєпіна «Бур­лаки на Волзі».

...Важко ступаючи, бредуть берегом одинадцять чоловік, одягнених у лахміття. Вони змучені непосильною працею та палючою спекою, але з новою силою тягнуть і тягнуть линвою баржу, важку, як усе їхнє життя...

Перш ніж узятися за написання картини, І. Рєпін година­ми малював справжніх бурлаків, намагаючись відшукати се­ред них необхідні йому образи. Адже кожний герой цього тво­ру — типаж, що уособлює гордість і непохитність, покірність долі й байдужість, розпач й озлобленість.

Скажіть, до якого раніше вивченого жанру можна віднести цю відому картину І. Репіна?_

IV. Оголошення теми уроку

Ця картина належить до побутового жанру. Отже, тема уроку — побутовий жанр.

V. Вивчення нового матеріалу

Побутовий жанр зображує різні сторони життя людей: пра­цю і відпочинок, свята і будні, забави і серйозні заняття.

Тяжка народна доля постає перед намина полотні І. Рєпіна «Бурлаки на Волзі». «Який, однак, це жах — люди замість ху­доби упряжені», — писав про тему своєї картини художник.

Сцени важкої праці рабів і пишних свят фараонів донесли до нас рельєфи й фрески Стародавнього Єгипту. Зображення жертвоприношень і спортивні змагання часто зустрічаються на рельєфах і вазах.

Розквіт побутового жанру в живописі пов'язаний із мистец­твом «малих голландців» (Ф. Спайдерс, В. Хеде, інші.) Вони детально відтворювали на своїх полотнах особливості життя найрізноманітніших суспільних верств: аристократичних ро­дин, середнього класу, бідноти, чиє життя проходило в убогих халупах, похмурих трактирах, а то й зовсім на вулиці. Але, не­зважаючи на цеі і в бідних бували свята. «Святковими» назива­лися ті картини, які зображували традиційні народні обряди й сцени веселощів.

В українському, російському мистецтві побутовий жанр та­кож посів важливе місце. Як багато ми можемо довідатися про життя й працю людей з картин В. Васнецова, А. Венеціанова, І. Рєпіна, В. Перова, В. Верещагіна. Художники милуються своїми невельможними, але повними внутрішньої шляхетності героями.

Кожний регіон України славиться своїм родом діяльності. В одних регіонах України — це тваринництво, в інших — гон­чарство, ткацтво, розпис посуду.

Одним з основних є землеробство — вирощування пшени­ці, льону, овочів, фруктів.

VI. Практична робота

Ви ознайомилися з поняттям «побутовий жанр». Ваше за­вдання — у своїх роботах передати образ людини в праці. Це може бути й сучасна картина, що розповідає про трудові будні ваших батьків, і малюнок про працю косаря.

VII. Завершення уроку

Побутовий жанр у народному мистецтві. Створення композиції на тему народної пісні

Мета: поширювати знання учнів про побутовий жанр у народному мистецтві, ознайомити учнів ізроботами народних майстрів (кераміка, різьблення по дереву, декоративний розпис, живопис на склі та ін.); розвивати  аналітичні  здібності  учнів,  фантазію,  творчу  ініціативу, уміння створювати сюжетно-тематичні картини; виховна: прищеплювати  шанобливе  ставлення  до творів  художників  та їхньої праці, зацікавленість живописними творами.

Матеріали та інструменти: аркуші паперу, прості олівці, гумки, кольоровий  папір,  ножиці,  клей, 

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД  УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

3. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

4. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Побутовий жанр існує й  у  народному  мистецтві.  Україна завжди  славилася  народними  майстрами.  У своїх  роботах  вони оспівували красу мальовничої природи та розповідали про повсяк-денне життя. Повсякденні сценки — сільські роботи, ярмарок, свято, весіл-ля — зрозумілі для глядачів усіх часів.Однією з найвідоміших стала косівська кераміка, що отримала назву від місця її створення — міста Косів в івано-Франківській об-ласті. Околиці Косіва багаті на глину, придатну до гончарної спра-ви, тож гончарство тут розвивалося з давніх часів.Косівська керамікаОпішнянська кераміка — традиційна українська кераміка із се-лища  міського  типу  Опішня  на  Полтавщині.  розвиток  сучасного промислу почався з кінця ХіХ ст. Опішнянські майстри створюють декоративний посуд та дитячі іграшки, нерідко виконують і побутові сценки.Поговоримо про майстрів декоративного мистецтва, які створю-вали свої роботи у побутовому жанрі. Потужний  внесок Антона Гнатовича Штепи  (1903—2005) в українське мистецтво був поцінований за життя, про що свідчить Опішнянська кераміка  

  Міфи, легенди та перекази є важливим джерелом художньої творчості народів на ранніх етапах їхньої історії. Це сказання про давні вірування людей щодо походження Землі, явищ природи, богів і героїв. У художніх творах міфологічного жанру зображуються не реальні, а уявні події та герої, які наділяються надзвичайними здібностями. Міфологічний жанр почав виділятися з-поміж інших жанрів образотворчого мистецтва тоді, коли міфи перетворилися з вірувань на літературні твори, образи яких змальовували художники.

У міфах і легендах давні слов'яни оспівували сили і явища природи: сонце, місяць, зірки, грім і блискавку, мороз, вітер, вогонь. Люди створили образи різних духів

5. ПРАКТИЧНА РОБОТА

Створіть образ міфологічного персонажа українських легенд, міфів

Поради до створення роботи   

Спочатку вирішіть, про що саме ви бажаєте розповісти своїм глядачам. Потім оберіть композиційну схему та виконайте ескіз. Під час ескізування необхідно визначити розташування, загальну форму та розмір основних об’єктів, не промальовуючи дрібних деталей. Потім продовжте роботу  над уточненням форми та деталей зображення, працюючи простим олівцем. Розпочніть роботу кольором.

6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

 Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).

2. Визначення  завдання  до  наступного  уроку:  принести  аркуші паперу (альбоми), олівці, гумки, пензлі, акварельні або гуашеві фарби, фломастери, гелеві ручки.

 

 

 

Український народний одяг. Створення ескізів сучасного жіночого, чоловічого одягу з елементами народної традиції

Мета:  розвивати інтерес до українського народного одягу як складової частини духовної культури українців; виховувати любов до українського мистецтва. 

-                     ознайомити учнів з традиційним українським народним одягом, його символікою, орнаментальними мотивами;

-                     закріпити вміння та навички в користуванні фарбами та графічними матеріалами при виконанні практичної роботи;

-                     створити ескіз сучасного жіночого або чоловічого одягу з елементами народних традицій

Тип уроку:  комбінований.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності

              Гра «Закінчи речення»

ІІ. Повідомлення теми та завдань уроку

              Оберегом людини в усі часи був одяг. Він прикривав її від холоду і від недоброго ока. Формування українського одягу – цього яскравого і самобутнього культурного явища – відбувалося протягом багатьох століть. Сьогодні на уроці, спираючись на  українські традиції,  ми з вами  побуваємо в ролі художників-модельєрів і спробуємо створити ескіз сучасного жіночого або чоловічого одягу з елементами народних традицій.

ІІІ. Теоретичний матеріал

              Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільш масових видів його художньої творчості. Український народний одяг відрізняється простотою форм, стрункістю силуету, багатством і різноманітністю прикрас, насиченим колоритом. У ньому яскраво проявляється вміння народних майстрів за допомогою простих, логічних засобів органічно поєднувати практичність і красу. Багато творчої винахідливості і фантазії вклав у створення одягу український народ.   Скажімо, вишивання – це було не просто ремесло, це прояв народного таланту, майстерності, обдарованості. Це був один з небагатьох моментів у житті селянки, коли вона могла висловити в гамі кольорів свою віру в краще майбутнє, оптимізм. Колорит нарядів багатьох районів України був світлий, білий, збагачений яскравими квітами вовняних плахт, запасок, поясів, вінків, червоного намиста і стрічок.

-          Характерною рисою українського традиційного одягу була його декоративність, яка досягалась багатими вишивками, аплікаціями, різноманітним оздобленням. -         Загалом для традиційного українського костюма характерні геометричні та рослинні мотиви орнаменту.

-         Сучасні художники-модельєри часто звертаються до кращих зразків народного одягу. Орнамент, колористика, вишивка, мереживо, конструктивні форми народного одягу знаходять відображення в сучасному мистецтві моделювання костюма. 

-         Сьогодні ми з вами попрацюємо модельєрами і сконструюємо сучасний жіночий або чоловічий одяг  з елементами народних традицій.

-         Одяг має бути практичним, зручним, красивим, стильним, з елементами українського національного костюма.

ІV. Практична робота

Створення ескізів сучасного жіночого, чоловічого одягу з елементами народної традиції

               Під час роботи ви маєте пам’ятати такі правила:

1.     Продумайте та вирішіть, якими зробити деталі одягу: які орнаменти прикрашатимуть тканину, чи буде вона однотонна, чим буде оздоблений одяг.

2.     Контрастні чи стримані кольори переважатимуть.

3.     На чому буде акцентуватися увага.

4.     Яке взуття, головні убори та прикраси доповнюватимуть одяг.

5.     Олівцем працюйте легко, без натиску.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань

 

 

Шевченко-художник. Ілюстрування творів Т.Г.Шевченка

Мета:  ознайомити із живописною спадщиною Т.Шевченка, показати шляхи становлення його як художника;   розвивати спостережливість учнів, вміння читати художнє полотно, помічати суттєві деталі, зв’язно висловлювати свої думки; виховувати пошану до мистецьких скарбів України, почуття прекрасного.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та  мотивація навчальної діяльності

-      Які твори Шевченка ви вивчали ? (Пригадати уривки.)

-    Чому приділяється така велика увага творчості цієї людини? Що він зробив для нас і нашого народу?

ІІ. Повідомлення теми  і мети уроку

-               Ми сьогодні познайомимося із Шевченком – художником.

ІІІ. Теоретичний матеріал

-               Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна — 1200 робіт.

-               Жагуча  пристрасть до малювання визначила майбутній життєвий шлях Т. Г. Шевченка.

-               У 1832 р. Енгельгардт законтрактував Шевченка на 4 роки до різних  «живописних справ цехового майстра В. Г Ширяева». Перспектива стати малярчуком не захоплювала Шевченка, хотів учитися справжньому мистецтву живопису. Тому білими вечорами Тарас ходив до Літнього саду і зарисовував там, як умів, статуї, розставлені по алеях.

-               Під час одного з таких «сеансів рисування» в Літньому саду Шевченка випадково зустрів студент Академії мистецтва Іван Максимович Сошенко. Ця зустріч вирішила долю Шевченка. Сошенко, переглянувши рисунки юнака-самоука, побачив, що вони виконані талановитою рукою. Сошенко познайомив хлопця з поетом В. Жуковським і художником К. Брюловим.

-                Малюнки Шевченка надзвичайно вразили Брюлова. Він намалював портрет В.Жуковського, який потім розіграли в лотерею, а на виручені гроші (2500 карбованців) Шевченка викупили з кріпацтва.  

-               Сам Жуковський 25 квітня 1838 р. в домі Брюлова вручив Шевченку відпускну. З цього ж дня Тарас стає учнем Петербурзької Академії мистецтв.

-               Уже в перші роки навчання в Шевченка виникає задум відтворити в серії офортів (гравюра на металі) природу України, життя і побут її народу, її історичне минуле.

-               За високу майстерність у графіці Шевченкові у 1860 р. вченою радою і загальними зборами Академії мистецтв було присвоєно звання академіка.

-               Після навчання в Академії мистецтв Шевченко повернувся на Україну, подорожує і робить замальовки пам’яток старовини. Він виконав ряд портретів, малюнків на сюжети казахського побуту, серію сепій «Блудний син».

-               . У 1860 році рада Академії мистецтв затвердила його в званні академіка гравюри. Це була перемога таланту, праці. Волі над тяжкою долею.

-                На багатьох аркушах, на яких створював свої вірші поет, збереглися замальовки.

V. Практична робота

-                Зараз ви пригадаєте вірші Шевченка і на них намалюєте композицію, проілюструєте вірші поета. Це буде графічна робота.

Алгоритм роботи:

1.     Виберіть літературний твір.

2.     Виконайте лінійний малюнок обраного епізоду:

а) виберіть формат аркуша паперу;

б) визначте лінію горизонту і точку зору;

в) виділіть розміром, місце розташування головну дійову особу (рослину, птаха, людину, зорю, місяць тощо);

г) для обраної дійової особи придумайте позу, оточення, вбрання.

3. Завершіть малюнок світлотінню та в кольорі.

V. Підсумок уроку та узагальнення навчальних знань

Біблійна тема в мистецтві. Створення зображення янгола

Мета. Ознайомити з основним поняттям: мозаїка . Навчити висловлювати власне естетичне ставлення до творів мистецтва, помічати непомітні, на перший погляд, речі.
Розвивати художнє бачення, мислення, встановити емоційний зв’язок між образотворчою діяльністю та світом мистецтва. Виховувати почуття любові й доброти. Виховувати самокритичність, що сприяє формування здатності до рефлексій.                                     

Хід уроку

   1.Організаційна частина: привітання з класом, перевірка готовності до уроку.                            2.Актуалізація опорних знань, перевірка вивченого матеріалу.

 Бесіда:
•    Чим, на вашу думку, являється ікона?
•    Як люди повинні вести себе біля ікони?
•    Чи знаєте ви, хто має право писати ікони?
3.Повідомлення теми, мети, завдань уроку

4.Вивчення нового матеріалу

Твори релігійного жанру різних видів мистецтва органічно поєднуються в сакральній архітектурі: церквах, соборах, монастирях. Тут розміщуються ікони, твори монументального живопису: фрески, вітражі, мозаїки.

  У добу Середньовіччя набули поширення біблійні сюжети. Вони надзвичайно різноманітні: від зародження до кінця світу. До них належать зображення, пов’язані з релігійними святами (Різдво, Великдень, Покрова), сюжетами з життя Христа і Богородиці, виконані в живописі, скульптурі, графіці.

Релінійний жанр – зображення релігійних сюжетів в образотворчому мистецтві.

     Популярні теми картин біблійного жанру – Райський сад, Ковчег Ноя, Вавилонська вежа.

Мозаїки собору Софії Київської

   На території України мистецтво фрески і мозаїки зародилося в Х ст. й було пов’язане з прийняттям християнства. Але стрімкого поширення мозаїка не отримала через нестачу матеріалу. Пізніше було налагоджено виробництво скляної смальти в Києві, що сприяло розвитку цього виду декоративно-монументального живопису. Найвідомішими зразками фрескового і мозаїчного мистецтва є розписи й панно в головному храмі Давньоруської держави, – Софійському соборі Києва. Мозаїки Софії Київської налічують 177 колірних відтінків. На жаль, імен художників, які досконало володіли цією розмаїтою палітрою, історія не зберегла.

  Вибір сюжетів і розміщення зображень підпорядковані чіткому задуму – звеличенню Київської держави. У зображеннях тісно переплелися світська і релігійна тематики.

   Величне зображення Оранти – монументальної фігури Богоматері, яка молиться, виконане в техніці мозаїки, тобто набране по сирій штукатурці зі смальти (дрібних кубиків склоподібної маси). Сяюче золотаве тло посилює яскраві, насичені кольори зображення (синій, червоний).

   Мозаїка – художня техніка; виконується шляхом компонування різнокольорових елементів переважно однакової форми, які добираються за розміром і кольором. Наприклад, шматочків каміння, смальти, плитки, скла. Послідовність виконання композиції підпорядковується сюжету. Елементи мозаїки викладаються відповідно до форми зображуваного, підкреслюючи її характер.

5. Практичне завдання.

 Разом з однокласниками створіть мозаїчну композицію на тему «Янгол»                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        6.Закріплення вивченого матеріалу.

 Які сюжети поширені в релігійному жанрі?                                                                                                                                                                                                       7.Домашнє завдання.

 Дізнайтесь, які мозаїчні твори існують у вашому місті чи селі.                                                                                                           8.Підведення підсумків уроку.

 Перегляд робіт. Оцінювання, прибирання робочих місць.

 

 

Міфологічна тема. Створення силуетної композиції у стилі грецького вазопису

Мета. Ознайомити з основним поняттям: міфологічний жанр  . Навчити виконувати ілюстрацію на античний сюжет . Розвивати вміння створювати  роботу за допомогою художніх матеріалів . Виховувати прагнення до особистої творчості.                                                  

Тип уроку: комбінований.                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Хід уроку

                1.Організаційна частина: привітання з класом, перевірка готовності до уроку.                           

2.Актуалізація опорних знань, перевірка вивченого матеріалу.

Твори міфологічного жанру. Які міфи вони ілюструють?

 3.Повідомлення теми, мети, завдань уроку

                  Міфи, легенди та перекази є важливим джерелом художньої творчості народів на ранніх етапах їхньої історії                                       

                4.Вивчення нового матеріалу

Міфологічний жанр – зображення подій і героїв міфів та легенд різних народів світу в образотворчому мистецтві, який ми можемо зустріти у різних його видах, це:

 Живопис

Анн-Луї Жироде-Тріозон «Оссіан, що приймає Привиди французьких героїв», Віктор Васнецов «Літаючий килим», Джон Вільям Вотерхаус «Русалка», Сандро Боттічеллі «Народження Венери», Костянтин Васільєв «Битва Добрині з драконом»;

 Графіка

Тараса Шевченка «Смерть Лукреції», Альбрехта Дюрера «Меланхолія»,
Альбрехта Дюрера Битва архангела Михайла з драконом;

Скульптура

Андрій Озюменко «Приборкання Пегаса», Альбін Поласек «Перун», скульптура Лаокоон, Одеська копія.

Практичне завдання.

Намалюйте ілюстрацію на міфологічний античний сюжет, який зацікавив вас найбільше (художні матеріали за вибором).

Приклади античного вбрання, зброї, орнаментів.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        5.Закріплення вивченого матеріалу.

 Які античні міфи поширені в образотворчому мистецтві?                                                                                                                                                                                                         6.Домашнє завдання.

Переглянь мультфільми  за мотивами міфів Стародавньої Греції.                                                                                                                                   7.Підведення підсумків уроку

Історичний і батальний жанри. Створення композиції на історичну тематику

Мета уроку:  розкрити поняття історичний жанр;розвивати  вміння аналізувати, спостерігати ; удосконалювати навички роботи учнів у групі

прищеплювати естетичне ставлення до творів мистецтва;формувати соціальну компетентність в учнів, активізувати творчу ініціативу учнів, працьовитість, акуратність, естетичний смак.

Тип уроку: інтегрований

Хід уроку

І. Організація класу.

1. Створення емоційної атмосфери.

     2. Вправа «Очікування»

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ми продовжуємо наше знайомство з жанрами мистецтва  і сьогодні звернемося до історичного жанру та його різновидів. Якщо художник прагне зобразити певні події в історії людства, показати значення в них окремих історичних осіб, тоді він звертається до історичного жанру.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, сьогодні ми поговоримо про  історичний жанр.

V. Вивчення нового матеріалу

Батальний жанр – зображення воєнних подій в образотворчому мистецтві.

У композиціях батального жанру – живописних, графічних, скульптурних розкриваються історичні воєнні події. 

Історичний жанр — один з основних жанрів образотворчого мистецтва, присвячений історичним подіям та історичним діячам, соціально значущим явищам в історії суспільства.

Основні види творів історичного жанру:

— історичні картини;

— розписи;

— рельєфи і кругла скульптура;

— станкова графіка.

Історичний жанр часто переплітається з іншими жанрами:

— побутовим (історико-побутові зображення);

— портретом (зображення діячів минулого);

— пейзажем (історичний пейзаж);

VІ. Практична робота.

1.                Вступний інструктаж

-          Народна картина складається з елементів – символів. Як ви гадаєте яких?

-          Вірно, це козак, дуб, кінь, кобза-бандура.

-          2.Творча робота

-          Створити композицію на історичну тематику із зображенням козака, кобзи, коня, дуба у графічній техніці

3. Захист робіт

4. Хвилинка – цікавинка

VІІ. Підсумок уроку.

1. Аналіз учнівських робіт.

2. Оцінювання робіт.

VIIІ. Рефлексія

1. Чи справилися ви із творчою роботою?

2. Чи цікавий був урок?

3. Про що нове дізналися на уроці?

4. Чи виникали труднощі у виконанні роботи?

ІХ. Домашнє завдання

Підібрати міфи, ілюстрації до міфів.

Історична спадщина. Створення ескізів костюмів до казки про Кирила Кожум’яку

Мета. Ознайомити з основним поняттям:  батальний жанр. Навчити виконувати композицію в батальному жанрі . Розвивати вміння створювати  роботу за допомогою  пастелі і графічних матеріалів. Виховувати прагнення до особистої творчості.                                                   

 Тип уроку: комбінований.                                                                                                                                                                                                                                                                                       

Хід уроку                                                                                                                   

1.Організаційна частина.                       

2.Актуалізація опорних знань, перевірка вивченого матеріалу.

3.Повідомлення теми, мети, завдань уроку.                                                                 

4.Вивчення нового матеріалу.

Одяг давніх слов’ян зазнав впливу візантійського та скіфського костюмів. Чоловіки носили жупани або свитки із зарукавниками (манжетами), підперезані широкими, іноді вишитими поясами. Багаті люди поверх носили плащі (корзно), оторочені золотою каймою на червоній підкладці. І чоловіки, і жінки покривали голови шапками, отороченими хутром. Під шапки або як самостійний головний убір жінки надягали убрус - білу або червону хустку, яка заколювалась під підборіддям. Краї хустки розкішно розшивались. Жіночий жупан, на відміну від чоловічого, мав широкі рукави, з яких виглядали прикрашені зарукавки нижньої сорочки.

Жіноча сорочка була довга, до п’ят, і по нижньому краю вишита. Її носили під пояс або з поневою - спідницею, запахнутою поверх сорочки. Ці елементи одягу збереглися в українському народному костюмі донині.

Особливо вражають високою естетикою і технікою виконання ювелірні вироби. Були відомі і застосовувалися черніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, інкрустація, техніка скані (узори з тонких металевих ниток) і зерні (прикраси з напаяних дрібних металевих кульок).

Кризова ситуація в культурі України виникла в кінці XVIII ст. Єдиним носієм і творцем української культури в цій ситуації залишився простий народ. Народна культура відіграла особливу роль в українській історії. Саме завдяки їй була збережена спадщина української традиції.

5. Практична робота.

Намалюйте костюми до казки про Кирила Кожум’яку. Продумайте не тільки одяг, а й прикраси, взуття, головні убори.

 План роботи:

• На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.

• Згадайте свої знання з побудови тіла людини і позначте правильні пропорції постатей людини.

• Олівцем легко позначте обриси одягу, щоб мати змогу витерти невдалі лінії, не завдаючи шкоди паперу.

• Виправте невдалі, на ваш погляд, обриси.

• Продумайте і вирішіть, якими зробити деталі костюма: які орнаменти прикрашатимуть тканину чи буде вона однотонна, чим буде оздоблений костюм (хутром, золотим шиттям, дорогоцінними каменями).

6. Закріплення вивченого матеріалу.

 Які сюжети зображаються у творах мистецтва батального жанру?                                                                                                                                                                                                        7. Домашнє завдання.

Знайдіть у різних джерелах зображення козацького одягу, зброї.                                                                                                                                     7.Підведення підсумків уроку.

 Перегляд робіт. Оцінювання, прибирання робочих місць.

 

 

 

 

Ознайомлення з музеями. Віртуальна екскурсія

Мета. Ознайомити учнів із основними формами збереження культурної спадщини (бібліотеки, музеї, галереї), дати інформацію про відомі музеї світу, вчити аналізувати та інтерпретувати художній зміст творів, використовуючи мистецьку термінологію, вести мистецький діалог, знаходити додаткові джерела для мистецької самоосвіти;

розвивати естетичний смак, ерудицію, творчу уяву;

виховувати любов до мистецтва, шанобливе ставлення до надбань духовної

культури людства.

Тип уроку. Віртуальна подорож

Обладнання. Карта Європи, відеоролики з музеями світу.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

ІІ. Сприйманні нового навчального матеріалу.

Слово вчителя:

Усі надбання культури заслуговують не тільки на бережливе ставлення до них, але й вимагають особливо дбайливого збереження. Картини і літературні твори, скульптурні пам’ятки і архітектурні споруди, нотні записи та кінострічки дійшли до нас через десятки років завдяки праці багатьох людей, які охороняли і зберігали всі ці культурні феномени, поповнюючи ними світову скарбницю культури.

Твори мистецтва потрібно не тільки збирати й оберігати, але й потрібний заклад, який би пропонував відвідувачам оглянути ці шедеври.

Саме для цього призначені галереї – приміщення для експонування художніх творів, назва багатьох музеїв.

Серед закладів, які зберігають культурну спадщину ви мені називали і музеї – заклади, які здійснюють зберігання, експонування історичних документів, пам’яток духовної та матеріальної культури, творів мистецтва, колекцій.

Музеї поділяються на галузеві, крайові та меморіальні.

· Галузеві музеї – історичні, художні, літературні, театральні, етнографічні, промислові, сільськогосподарські.

· Меморіальні - присвячені окремим історичним подіям або видатним державним діячам, ученим, письменникам, художникам, композиторам.

Крайові – здійснюють збирання, зберігання і експонування історичних документів, творів мистецтва, рослин, тварин та інших колекцій, що характеризують природу, господарство, культуру даного краю

За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

· історичні археологічні краєзнавчі природничі літературні меморіальні мистецькі

· етнографічні технічні галузеві тощо.

На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

План дослідження.

· Місцезнаходження музею

· Історія заснування

· Мистецька спадщина

· Аналіз картини

· Висновок

Перегляд відеоролика «Національний музей Лувр»

Перегляд відеоролика «Музей воскових фігур мадам Тюсо»

Перегляд відеоролика «Музей писанки»

Перегляд відеоролика «Третьяковська галерея»

Перегляд відеоролика «Ермітаж»

Творча робота. Написати міні-твір „Мій улюблений музей”

IV. Підсумок уроку