Розряди прислівників.

Тема. Розряди прислівників.

Мета: поглибити знання учнів про прислівник як самостійну незмінну частину мови, ознайомити з розрядами прислівників за значенням; формувати загально пізнавальні вміння знаходити прислівники в тексті, визначати їх розряд за значенням, виховувати почуття любові до рідного краю.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Методи та прийоми: міні-інтерв'ю, слово вчителя, «Очікування», «Мозковий штурм», гра «Редактор», «Мікрофон», вибіркова робота, розподільне письмо, творче спостереження з елементами аналізу, логічний диктант, робота з підручником.

Наочність та обладнання: підручник, роздатковий матеріал, презентація.

Перебіг уроку

І. Організація класу та психологічна настанова.

Привітання

Міні-інтерв'ю

(давати відповіді на питання використовуючи лише прислівники)

- Як працювалося вам на попередньому уроці? (добре)

- У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок? (швидко)

- Коли продзвенів дзвоник на урок? (нещодавно)

- Чому деякі з вас запізнилися на урок? (навмисне)

- Як будете працювати сьогодні на уроці? (якісно, швидко, продуктивно…)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Слово вчителя

- На попередніх уроках ви ознайомилися із прислівником, його морфологічними ознаками. А сьогодні ми вдосконалимо знання про прислівник, навчимося розрізняти розряди прислівників, покращимо орфографічні та пунктуаційні навички.

Вправа «Очікування»

Я хочу…

 Я прагну…

Я намагатимуся…

 Я очікую…

(у кінці уроку з’ясувати, чи справдилися очікування учнів).

- Сподіваюся, що ваші очікування справдяться. Запишіть тему уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.

1. «Мозковий штурм»

- Який розділ мовознавства вивчає частини мови?

- До якої групи частин мови ми відносимо прислівник?

- Що називається прислівником?

- Яка особливість прислівника як частини мови?

- Яку синтаксичну роль виконує прислівник у реченні?

2. Вибіркова робота з елементами аналізу

(Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії; до другої — ознаку предмета; до третьої — ознаку іншої ознаки)

Розмовляти тихо, жити поблизу, дуже високий, лагідно дивитися, приїхати здалеку, чекати роками, сказати спересердя, трохи гіркий, ледве теплий, писати грамотно, виглядати молодо, шлях направо, вірити по-своєму, дуже грамотний, дивитися стоячи, прибирати заново, дорога ліворуч.

IV. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

1. Пояснення вчителя з використанням динамічної схеми

2. Робота з підручником.

Підручник (Українська мова. 7 клас /Заболотний О.В, Заболотний В.В. – Київ: Генеза, 2015. – 256 с.), параграф 32, ст. 121.

V. Застосування отриманих знань на практиці.

1. Творче спостереження з елементами аналізу (робота в парах).

Із поданого тексту виписати прислівники разом із словами, з якими вони пов’язані за змістом. Визначити, до якої частини мови вони належать. Вкажіть розряд прислівника за значенням. Зробіть висновок.

               Текст № 1.

День від дня холоднішало, опадало листя. Пташки збиралися великими зграями і дзвінко, галасливо прощалися з рідними лісами й полями. Вони мусили відлетіти далеко у вирій, бо тут узимку дошкулятиме холод. Білочка примостилася в дуплі тремтливої осики. Але дупло було маленьке, незатишне, часто вночі дощ мочив її до кісточок.

Текст № 2.

Погідний ранок непомітно надходив десь із-за далеких дніпровських заплав. У прозорому повітрі повільно народжувалася ясна, сонячна гама. І ось вдалині почало зводитися кругловиде сонце. Диск його випливав сквапно, ось відірвавсь від пружка землі – і безмежний світ відкрився довкола, юний і свіжий.

Текст № 3.

Кожен, хто бачив Онезьке озеро, назавжди запам’ятав сувору красу його берегів. Тихо хлюпають довкіл спокійні, ліниві хвилі. Споконвіку омивають вони цей граніт і полірують його. На блискучій поверхні гранітних брил де-не-де знаходимо дивні зображення. Придивімося: тут обрис човна, у ньому кілька веслярів. Поблизу окремі зображення риб. Далі кудись біжить стадо оленів. Їх переслідує людина.

Текст № 4.

З гаю виглядає біла, блискуча на сонці, сільська церква. Плоти безшумно сунуть вниз. Червононосі чайки мовчки пролітають над нами, розрізаючи повітря крилами.

Вода в Дніпрі любовно хлюпочеться об чистий ніжний пісок берега. Широчінь ріки поширює душу. Здалеку ллються кінцеві ноти пісні. Чомусь зараз пригадався давній-давній вечір, наче з казки.

Текст № 5.

Літо приходить на Полтавщину непомітно. Цієї напруженої хліборобської пори на селі прокидаються до третіх півнів, а лягають опівночі. Осінь підступає крадькома. Але швидко позолотить довкруж садки й ліси, ряснітиме врожаями та весіллями. Зима ж поводиться примхливо. То постеле по землі біле полотно, то несподівано подарує сонячну усмішку.

2. Розподільне письмо.

Утворіть із наведеними прислівниками словосполучення. Запи­шіть їх у таблицю відповідно до значення прислівника. Поставте до прислівника запитання (таблиця у кожного учня на парті).

Навпаки, угору, зрідка, неймовірно гарний, зсередини, напоказ, спересердя, нині, додому, мало, добре, зозла, зовсім, відтепер, зда­леку, по-українськи, довіку, двічі, верхи.

3. Логічний диктант.
       Замінити фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки. Указати на їх розряд за значенням.
Одна нога тут, а друга там. Ніс у ніс. До останньої нитки. Голкою ніде ткнути. Бурмотіти під носа. На одній ноті. Знати як облупленого. На власні очі. З першого слова. Слово по слову. Як сніг на голову.
Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, особисто, близько, поступово, відразу, дуже добре, монотонно, наскрізь.

4. Гра «Редактор». 

         Прочитати текст. Розставити речення за змістом. Списати, розкриваючи дужки. Визначити синтаксичну роль і розряд за значенням ужитих у тексті прислівників.
         За столом біля вузликів я знову бачу схилене обличчя мами. Я відчиняю хатні двері, що (з)(на)двору пахнуть макухою, а з хати – хлібом і калачиками, які стоять у нас на всіх вікнах. Вона вдивляється в яке(сь) насіння і що(сь) (по)шепки говорить до нього. У мене одразу похололо (в)середині й нашорошилися вуха. А найближче до матері лежать вузлики з гарбузовим насінням. Я вже хотів було податися назад, та в цей час мати побачила мене (за М. Стельмахом).

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Бліц-опитування методом «Мікрофон»

• Що таке прислівник?
• Яким членом речення виступає?
• За чим змінюється?
• На які розряди поділяється?
• З якими частинами мови сполучається?

• Чи справдилися ваші очікування від уроку?

VІІ. Домашнє завдання.

Підручник, п.32 (вивчити розряди прислівників), вправа 328.